володимир мацуцький: Ненависть в часі має дуже коротку дію… після якої наступає дурість… вона і може бути довгостроковою і навіть вічною. Щодо жахливого сюрреалізму, поділяю вашу думку… наша країна саме в такому стані… народ у своїй масі не відчуває реальність… не відчуває реальної загрози, яка є смертельною для кожного з нас.
володимир мацуцький: Саме так. Дякую за підтримку. Українцям пора розуміти один одного, треба єднатися проти російської навали, яка зараз пре з усіх щілин.
володимир мацуцький: Володимире, на нас українцях лежить відповідальність за долю України. Треба більше писати і говорити українською, вивчати мову, треба бити в дзвони, не соромитись і не боятись. Поруч з гарматами повинна стояти українська мова. Тоді збережемо Україну.
володимир мацуцький: Риндін, прошу вас коментувати мої українські твори тільки українською мовою. Якщо ви мову не розумієте (а це видно по вашим коментарям), то і не слід показувати свою недолугість. Те, що ви пишете суцільна брехня, я був в Канаді, там тільки у Квебеку французька мова, який весь час намагається від’єднатися від Канади. Попереджаю, коментарі вашою кацапською мовою (російської ви не знаєти) буду видаляти.
володимир мацуцький: Коректність використання мови потрібна скрізь і всім, інакше люди не змогли б розуміти один одного. Ці символи нашою думки мають більш глибинне значення при озвученні… важливу роль має інтонація… тому якщо спілкуватися тільки написаними текстами, ми не однаково їх сприймаємо, а з цього і розуміємо. Це вада спілкування людей в соціальних мережах і на літературних сайтах.
володимир мацуцький: Дорогенький, ви, мабуть, ніколи не читали Павла Тичину, який всім радив користуватись словником, де спочатку стоїть слово «уміння» а тоді у дужках слово «вміння», тобто: уміння(вміння)… і це свідчить не тільки про ваше не володіння українською мовою, а і про вашу невихованість. Пам’ятайте, досконало мову не знає ніхто.
володимир мацуцький: Хотілося б до вас звернутися по імені та не приходиться, бо ви сховалися за псевдо. Ваше «По дружньому раджу, ради України, попросіть у Господа пробачення» звучить, як погроза. Тому, вибачте, це остання вам моя відповідь. Щасти вам і успіху.
володимир мацуцький: Вашу біль я розумію… але я притримуюсь тої думки, що досить українцям скиглити і посипати попелом голову, а головне треба думати, як порозумітися один з одним… всі разом ми розумніші і політично грамотніші… а це дасть можливість мати достойну владу і з більшою повагою ставитись до самих себе. Бути політично грамотним – це вимога сучасності, по іншому перетворюємось у електорат негідників.
володимир мацуцький: Мабуть ви хотіли сказати «не вибірковістю не відрізняється»… ну то таке… я зрозумів, тому вашу пропозицію приймаю… більш того, ще з десяток до цього списку міг додати.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
