Два Вовочки загрались в полонених.
Один – московський кегебіст Путло,
а другий – у Путла за Помело
з торбиною думок зелених.
На Помелі Путло умів заграти:
кого схопив – кидав за грати,
на них вимінював убивць –
що посилав «хохлів» вбивати,
свою показуючи міць.
А Помелу «квартал» ще сниться…
його «квартал»… якійсь-то п’ятий…
чи, може, шостий, чи десятий…
про обмін же – «яка різниця»*
чи вбитий то, чи то убивця,
аби жував електорат…
Згадав кому був сват і брат,
як над країною сміявся
і у Путла у ніг валявся,
бо росіян вважав братами
і українців, і «хохлів»…
«яка різниця»* – був би хлів
й безроге бидло чи з рогами
для всіх зелених вибиранців,
що слузі служать вдень і вранці,
щоб кожен українець знав –
що два народи є братами
як ті сіамські, що задами
зрослись… Та є ще супер новизна!
Козирна карта пала Вові,
тепер народу він слуга.
Чи не зламає він рога?
Чи вистачить йому любові,
коли шукатиме він броду
до українського народу?..
Чи кату волю не продасть
за нафти кусень чи то газу,
за мир в тюрмі московських пазур,
де українцем бути – зась?!
А, може, знов почне валятись –
наш президент страхополох –
у ніг Путла, і знову клястись,
що він не лох?!
Йде між народами – дурна війна,
дурна від крові – не вина,
і ворог побратимів убиває,
і кров’ю нашу землю поливає,
і сотні років так… під москалем…
Коли ж ми поквитаємось з Кремлем,
зруйнуємо залізну ту окову?
Чого нас тягне під кацапів знову –
отих рабів із бомбою в руках?
Невже замовкнемо безмовними в віках
і на колінах помремо рабами?
Коли ж проб’ємося у тьмі лобами
один до одного, щоб силу й волю мати,
щоб всіх братів обняла мати,
всіх українців: і отця і сина –
велика вільна Україна?!..
Хай будемо і босі й голі –
ми воїни своєї долі
на Богом даній нам землі!
Кацапи згинуть у імлі,
а ми – великі і малі –
здолаємо свій шлях
до правди й волі!
*«яка різниця» – какая разница,
з новорічної промови Вовочки.
Січень 2020 рік
На жаль,Володимире,Ви праві! А ще більше жаль, що наші люди цього не розуміють, і хвалять Вову Помело, таке у нас уже було. Страшно стає нам і погано...А так же хочеться щоб Україна була велика, й була вільна...
