володимир мацуцький: В цілому я з Вами погоджуюсь. В деталях – ні. По-перше, якщо звертаєшся на Ви, це завжди звучить погрозливо. Наш предок Святослав, коли йшов когось воювати, звертався до нього «Іду на Ви!». Я ж звернувся «Шановний президенте США». По-друге, я не звинувачую, а констатую сам факт, який, нажаль, існує восьмий місяць страждань українського народу. Про тридцятилітню недолугість української влади я теж пишу, більшість з того публікую і на «Віршах»,
володимир мацуцький: Дякую за підказку. Це вплив середовища. Русизм «у» можна замінити на українське «біля». Думаю чи варто це робити, чи маю я право на помилку.
володимир мацуцький: Дякую, Миколо! Наразі я зрозумів, що ці вірші треба продовжити, і я це зробив, спростивши назву. Ми переможемо, і треба думати про майбутнє. Слава Україні!
володимир мацуцький: Погоджуюсь. Та для того щоб це знищити, треба конкретно про них говорити і писати де тільки можна. Крадії мають гроші і купують електорат, який знову їх вибирає як не в президенти то в депутати ВР (приклад, Петро Порошенко). І нажаль, такого електорату тисячі, і він злитий в біомасу. Стояти осторонь – це те саме, що підтримувати і крадія і біомасу.