Дантес: Я пам\"ятаю, Ярославе, що історія \"не знает сослагательного наклонения\", тому вірш адресований не в минуле, а в сьогодення, бо в Україні немало залишилось людей, які пов\"язують із Зе якісь надії. У мене вони розсіялись, ще коли під час виконання Порошенком і його оточенням гімну України (на дебатах) Зеленський гримасничав і показував ріжки. І остаточно я утвердився в своїй думці 24 серпня, коли з гімну ще раз зробили посміховисько (Тіна Кароль співала сидячи, потім якась реперша з парасолькою вклинилась). Цікаво, як би відреагували ізраїльтяни, якби гой-президент із гоями-співаками так познущались над їх гімном. Просто один дуже древній народ приділяє символізму підкреслену увагу, а інший народ, не такий древній, звик робити вигляд, що то Божа роса, коли йому плюють у вічі.
От і зараз він (народ) втішається , що Зе ще себе покаже.
Я того \"ще\" боюсь найбільше.
А з тим, що Донбас - прямий наслідок Криму, згідний абсолютно. Тільки не думаю, що у нас були шанси втримати півострів збройним шляхом.
Дантес: Дякую за солідарність, Анно
Що стосується правки, то погоджусь, що в російській мові наголос був би на \"а\" - трепАл.
Але я виріс в українському селі, і моя мама, вчителька, до речі, (царство їй небесне), коли брала до рук лозину, казала: \"Зараз я потрІпаю тобі штани!\" Може, Ваша мама про Вашу спідничку казала інакше, тому я на своїй версії наполягати не буду
Дантес: Це було дуже поетично, Сімочко!
І трагічно-оптимістично
Тільки от мачта коле око, бо українською має бути щогла.
А якщо замінити \"фатумом\" на \"долею\", то \"щоглою\" впишеться, не ідеально, звичайно, але і \"фатумом - мачтою\" не без гріха
Дантес: Егеж, егеж...)
Якось віз я у тролейбусі балончик чи то піни для гоління, чи то монтажної піни. Сумки не мав, тож засунув той балончик до кишені. Були години пік, одну дамочку сильно притисли до мене кормовою (в морському розумінні) частиною. Та різко відсахнулась і оглянулась на мене з подивом, але і з повагою.
- Це лише балончик, мем, - пояснив я. - Але за комплімент дякую.
Дантес: Ну, який віртуал?
Я пірнаю десь метрів на двалцять.
Тут так тисне на вуха, що часом хоч бийся об лід.
Чуєш, рибо печальна: ти бався зі мною не надто -
.........бо підеш на обід.
Дантес: Особисто я ставлю знак копирайта, щоб підкреслити, що приведене в лапках є цитатою з чийогось твору, і що я поважаю його авторські права. Бо все, що я пишу, і так є продуктом мого власного виготовлення, не ставити ж мені (с) в кінці кожного посту?
Дантес: Не зовсім так, бо вид людини розділився на гомо сапієнс, який працює і таки приречений, і гомо еректус, який не працює, зате активно розмножується (виходячи з назви). Так що гомо гоміні ...
Дякую, Ярославе
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
