Дантес:
Ось так, в двох словах - саму жіночу суть! І Вам, Тіні наше
Пригадався пірат Морган і його наречена. \"...як марево поманила, і як марево щезла\". Коцюбинський написав на цю тему повість \"ФатА Моргана\", але її потім хтось переписав
Дантес: В войне с таким бескомпромиссным врагом, как Россия (а она подминала всех, кто не хотел защищаться) самый легкий путь к миру - капитуляция. Можно безоговорочная, а можно для виду поиграть в переговоры, а потом оправдываться: я-то хотел как лучше, но они не захотели... Но маленькая ласка-мать бросается на волка без надежды победить. Волк сильнее в тысячу раз, но в драке он может, например, потерять глаз, а это слишком большая цена за легкий завтрак. И хищник отступает. Сама демонстрация решительности бороться до конца приносит победу без борьбы и жертв. А мы демонстрируем слабость и нерешительность. В том числе избранием Зе с его невнятным бормотанием про "надо договариваться". Поэтому жертвы были, есть и их будет еще много, увы...
Дантес: Абсолютно согласен с тем, что быть счастливым - это привычка, навык. Ведь есть же люди позитивные, и есть нытики. И те, и другие попадают в разные житейские ситуации, но ведут себя по-разному.
Есть еще философы, по ситуации
Понравилось, Ярослав
Но в предпоследнем катрене, может, \"на несчастьИ других\"?
Дантес: Мамы, не отправляющие в бой сыновей, будут хоронить своих внуков и правнуков. Как бы жестко это не звучало.
Но если бы украинские мамы благословили своих сыновей на бой с красной ордой в далеком 18-м, не было бы, наверное, ни голодомора, ни Отечественной войны, ни Небесной сотни.
Все изменится, когда наши матери поймут то, что давно понимают матери других народов: лучше быть мамами мертвых героев, чем живых рабов.
Немножко пафосно, но как иначе?
Дантес:
Спасибо, Ярослав! И за то, что читаете давно забытые стишки - в первую очередь.
Может, не лишним будет объяснить, откуда взялись строчки про словесную имитацию звука выстрелов.
Это из обсуждения первоисточника на Стихи.ру:
\"Ну хорошо, мой строгий уважаемый рецензент, пожертвуем звучным трр ради скучного бумс))) хотела сначала изменить на пук)))\" (Осталась Ли)
Дантес: Точно, в Турции. Перед уходом \"Захария\" туда мне еще довелось поучаствовать вместе с ним в одной небольшой судоподъемной операции - подняли секцию плавпричала в Военной гавани Одесского порта. Тогда и узнал о предстоящем переходе. Жаль, у нас в стране работы для него не нашлось
Спасибо, Ярослав
Дантес: Чого не хоче Путін? Щоб ми вступили в ЄС і в НАТО. Якимось чином Ваші, Ярославе, і його бажання співпадають. Але я так думаю: скажи мені, чого не хоче твій ворог, і я скажу, що тобі робити.
Дантес: Не найдете, без вопросов, в тишине родных полей
Яйценосных утконосов, венценосных журавлей.
И в солнечной Австралии бывали, но пока
Ни разу не встречали мы австралопитекА.
И это про всем богатстве тамошней фауны и этнического состава Есть над чем селекционерам с палеонтологами поработать, а то... Слышали, небось, Тини, что в России вывели сразу две новые разновидности выхухоли - похухоль и нахухоль? Внешне идентичны, но различаются взглядами на жизнь
Дантес: Я би навіть написав, що твір сподобався, але насторожив рядок \"Той самий \"курс\". \"ЄеС, Європа, НАТО...\" і ще з обговореняя: \"народ якраз і проголосував за зміни, за альтернативу всім попередникам\".
Який курс, альтернативний ЕС і НАТО? Нейтральний статус? Так ми вже втратили завдяки йому Крим і Донбас. Тайожний союз? Втратимо всю країну, що майже сталося при Януковичі.
Дантес: Ну, хай буде по-Вашому, пане Дмитре І кожен раз, коли народ обирав не Ю, а Я, По чи Зе, він робив правильний вибір у відповідності до своїх розумових здібностей. Напевне, тому ми такі \"багаті\". Бо прислів\"я \"Чому бідний? Бо дурний\" працює не тільки по відношенню до окремої людини.
Дантес: Ніяких конфронтацій, панночко!
Ми, українці, належимо до цивілізованого і демократичного світу, і, як всі цивілізовані люди, маємо право на окрему думку. Єдина відмінність українців від решти: думка кожного з них - єдино правильна
Дантес: Поки Надя сиділа у російській тюрмі, вона була тільки символом стійкості. Заглянути в майбутнє не могла навіть Ю. До речі, я не вважаю її ідеалом, тільки кажу, що вона краще, ніж Зе з Петром ІІ. Але не розгледіти в головному кандидаті \"пустишку\" могли тільки недалекі або вороги. І їх таки набралось в Україні 75%. А що знак рівняння не можна ставити, показують уже сьогоднішні події довкола \"миру\" на Донбасі. І затухання євроінтеграції. І залишення старих тарифів. І ще багато чого.
Але головне, чого хоче український народ - абинеюлька
Дякую, Дмитре
Дантес: Ото ж і воно, що приємніше Ну, і не \"ви\", а \"ми\" все-таки...
Знав, що є маса людей, які точно знають, що при Юлі було би ще гірше, ніж при Янеку, Пороху і т.д. Не знав тільи, що Ви, панночко, до них належите
Дантес: Може і так. Хоча операції подібного роду однозначно мають план \"Б\". Наприклад, кримських депутатів можна було зібрати в іншому місці. Або обійтися без них.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
І кожен раз, коли народ обирав не Ю, а Я, По чи Зе, він робив правильний вибір у відповідності до своїх розумових здібностей. Напевне, тому ми такі \"багаті\". Бо прислів\"я \"Чому бідний? Бо дурний\" працює не тільки по відношенню до окремої людини.
