Дантес: Розумію Вас, панночко: юність витає у рожевих (дівчата) та блакитних (хлопці) мріях, але у підсумку маємо \"лише шматок старого полотна\" з кольорами нашої ментальності
Дантес: А Ви, Тіні, не депутат фракції \"Слуга народу\", щоб я сумнівався у Вашій чесності
Але не так вже й погано, що ми не знаємо всього кимсь вже написаного, це залишає і нам моральне право погратися в творчість
Дантес: Ви вичитали державну таємницю, Тіні, тож подякуйте, що Вас не розстріляли
І ще у мене одне питаннячко: чи не знаєте, як мені видалити свій голос із "Мені подобається"? Сам я вже таких ляпів не роблю, але один щедрий читач із моєї сторінки вирішив лайкнути
Дантес: А в мене офіціант після коментаря Тіні вже веселощів не викликає
Але якщо продовжити тему військово-морського флоту, то проти мимоносців були придумані ескадренні мимоносці, або контрмимоносці. Це такий самий офіціант, який рухається назустріч першому, але все одно мимо
Дантес: Навіть не уявляєте, Тіні, яку бурю емоцій Ви підняли вчора в моїй душі! Я навіть відклав відповідь на сьогодні, але вляглось не дуже Так, з офіціантом все не так просто. Або - або. Профнепридатність або навпаки, професійне око безпомилково виділяє бідного лоха, на якого наразі можна не звертати уваги. І так ведуть себе ті, обов"язок яких - служити (чи обслуговувати). Паралель з нинішніми "слугами народу" лежить просто на поверхні. Тільки вони обходяться без "або", вдало поєднуючи обидві якості: профнепридатність із зневагою до свого господаря-народу. І вони навіть не чекають милості у вигляді чайових, а по підказці Мічуріна беруть їх самі. В одному барі Одеси рахунок приносять у скринці з написом: "Чаевые меньше 50 грн не давать". Видряпавшись на самий верх, такі офіціанти призначають собі зарплати в півтора мільйона. Навіть Зе це обурило Він-бо розуміє, що прислуга повинна цупити у господарів гроші потрохи, щоб не було так помітно, а то можна вилетіти достроково
Пишу я все це, Тіні, не для Вас, а в марній надії, що прочитають мої слова ті, у кого досі в очах зелено. Правда, однією з особливостей дурнів є те, що вони ніколи не визнають своїх помилок.
Про мимомет смішно, але десь я вже це зустрічав. Не виключаю, що і мої знахідки хтось вже знаходив
Дантес: Якщо по законах жанру історія повторюється у вигляді фарсу, то історія "слуги народу" повторюється у вигляді смайлика Здається, Ви першою це підмітили, Тіні! Респект
Дантес: У нас в Одесі кропива теж не росте На сирі і вині перебиваємось
Не знаю, чи допустимий наголос \"юродИвым\", але він там просто необхідний.
Твір пекрасний, але куди Вас веде той \"сумрачний львівський геній\"?
Дантес: \"На землі, в небесах і на морі...\"
Пригадую, під час плавпрактики проходили Біскайською затокою, я саме стояв на штурвалі, помітив попереду розвідувальний натівський літак і доповів капітанові. А той тільки відмахнувся: \"Розминемось\".
Під кінець вірша я зрозумів, що Ви летите в літаку (хмари на лопать - як смачно!\", тож не дивно, що розминулися з \"Вифлеємом\" . Ви ж не камікадзе
З Новим роком і Різдвом, Акварелько!
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Здається, Ви першою це підмітили, Тіні! Респект 
. Ви ж не камікадзе