Андрєєв: Кажуть: все мине.
Але то слова.
Ти навчи мене
Як щастя наше врятувать.
Кажуть: все мине.
Але ти не плач.
Пам\'ятай мене,
А нашу доленьку пробач.
💐💐💐
Андрєєв: Пані Лесю. Мені не хотілося б сваритися з Вами щодо політичніх питань, але дивно чути від жителів Західної України такі слова . Крим ніколи не був українським . Він не був таким ні тоді, коли його "єкатерининські орли" відвойовували у Туреччині, на тоді, коли його напівп'яний Хрущов подарував українській РСР в обмін на політичну підтримку. У чому Ви побачили зраду? У тому, що люди не хотіли жити під жовто-блакитним прапором ? Вибачте, Крим завжди був російським, російськомовним. Він ніколи не хотів бути українізованим або ще яким. Неможливо навіть такі промови виголошувати, знаючи про те, що в Криму пройшов референдум, результати якого для Вас не секрет. Українці завжди були волелюбним народом (цікавий факт: з усіх колишніх республік СРСР, не рахуючи країн Балтії) Україна найдемократичніша) , а тому давайте поважати демократію і поважати рішення кримчан.
Андрєєв: О, це я точно знаю. Півтора року був в такому стані. Не життя, а казка! Хай мене люблять одну ніч, ніж шукати любов все життя та й страдати при цьму.
Дякую Вам за вірш.
Андрєєв: И правильно. Жизнь одна. А то, чему суждено разрушиться, оно само рухнет, и Вам не нужно будет себя винить в том, что их "лучина дотлеет".
Прекрасное стихотворение! Я, было, прочитав первую строчку, сначала испугался, что далее будут нюни, но, слава Богу: первое впечатление оказалось обманчивым.
12.03.2014 - 20:39
Благодарю за оценку и дельные советы. Согласна с Вами 100%-но: если ваза треснувшая, она рано или поздно разлетится на осколки. А по поводу "соплей" - да, их лучше разбавлять остринками с характером, каплями гордости, кислыми изюминками, такие себе "перченные нюни".
Заходите по возможности!