Ти, ріднеє слово,
Мені любе й миле,
Ти серце собою
Моє полонило.
Звучить зрозуміло,
Так щиро, так близько –
«Мамуня», «стежинка»,
«Веселка», «колиска».
Тебе де почую –
Як пісня проллється,
І пісню ще кращу
Задумає серце.
І стане так світло,
Так чисто, так ясно –
Криниця, проміньчик,
І сонечко красне...
Я хочу, жило щоб,
Щоб завжди звучало,
І добрих пісень щоб
Зіткало немало!
Ірына Войтка
Ты, роднае слова...
Ты, роднае слова,
Мне люба і міла,
Ты сэрца сабою
Маё паланіла.
Гучыць зразумела,
Так шчыра, так блізка –
“Матуля”, “сцяжынка”,
“Вясёлка”, “калыска”.
Цябе дзе пачую –
Бы песня пральецца,
І новую песню
Задумае сэрца.
І стане так светла,
Так чыста, так ясна –
Крыніца, праменьчык,
І сонейка красна...
Хачу, каб жыло ты,
Хачу,каб гучала,
І добрых каб песень
Саткала нямала!
ID:
376931
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Поетичні переклади
дата надходження: 11.11.2012 03:20:33
© дата внесення змiн: 29.05.2022 14:44:11
автор: Валерій Яковчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
