Ірина Войтка, Ти, ріднеє слово

Ти,  ріднеє  слово,
Мені  любе  й  миле,
Ти  серце  собою
Моє  полонило.
Звучить  зрозуміло,
Так  щиро,  так  близько  –
«Мамуня»,  «стежинка»,
«Веселка»,  «колиска».
Тебе  де  почую  –
Як  пісня  проллється,
І  пісню  ще  кращу
Задумає  серце.
І  стане  так  світло,
Так  чисто,  так  ясно  –
Криниця,  проміньчик,
І  сонечко  красне...
Я  хочу,  жило  щоб,
Щоб  завжди  звучало,
І  добрих  пісень  щоб
Зіткало  немало!

Ірына  Войтка
Ты,  роднае  слова...

Ты,  роднае  слова,
Мне  люба  і  міла,
Ты  сэрца  сабою
Маё  паланіла.
Гучыць  зразумела,
Так  шчыра,  так  блізка  –
“Матуля”,  “сцяжынка”,  
“Вясёлка”,  “калыска”.
Цябе  дзе  пачую  –
Бы  песня  пральецца,
І  новую  песню
Задумае  сэрца.
І  стане  так  светла,
Так  чыста,  так  ясна  –
Крыніца,  праменьчык,
І  сонейка  красна...
Хачу,  каб  жыло  ты,
Хачу,каб  гучала,
І  добрых  каб  песень
Саткала  нямала!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376931
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2012
автор: Валерій Яковчук