Ніна Незламна

Сьогодні свято Спаса

Зранку  сонце,  чути  гомін  птахів,
Літні  дні,  тепло,  всюдиь  лине  спів,
Майже  зібраний,  щедрий  урожай,
Дзвін  небес,  заклика  у  святий  храм.

Ми  подякуєм  Богу  і  землі,
За  добро,  в  полі  хліба  золоті,
Освятити  яблука  і  груші,
Виноград  солодкий,  мед  пахучий.

Зберу  мак,  чебрець,  волошки  сині,
Букет  квітів,  у  моїй  хатині,
Свято  Спаса  дочекались  нині,
 Ми  прославимо  його  в  молитві,
Нехай  нас,  почує  сам  Всевишній,
Благодать  пошле  кожній  родині.

*******
З  святом  вітаю,    дружню  родину!
Хай  завіта    щастя  у  світлину!
Щоби  раділи  життю,  щедрій  землі,
Завжди  було  святково  на  столі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2016

Вже йду до неї

Ой    поміж,  високі  гори
Прогуляюсь    я  при  днині
А  там,  ялини,  явори
 Тут  смереки  при  долині.

Скрізь  довкола  роздивлюся
Може  тебе  тут  зустріну
З  джерела  води  нап`юся
Будеш  моя,  не  покину.

Ой,  дерева  чародійні
Скажіть,  що  мені  робити
Покохав  дівчину  нині
Не  смію,  туди  ходити.

Рідна  ненька  не  пускає
Та  все  каже  –  ні,  не  пара
А  душа  болить,  страждає
За  що  це,  чи  Божа  кара?

Умовляв  свою  матусю
Зовсім  слухати  не  хоче
Каже,  знайдеш  собі  іншу
Моє  серце,  аж    тріпоче…

Полюбив,  ті  очі  сині
Через  них,  спати  не  можу
Її    коси,  ті  пшеничні
Заплітати,    дуже  хочу.

Ой,  ялини  і  смереки
Підкажіть,  як  бути  далі?
Нема  сенсу  зовсім  жити
 Та  розвійте  всі  печалі.

Серце  мліє,  як  згадаю
Вуста…  цілував  солодкі
Що    робити  та  й  не  знаю
Не  хлопчик  ходить  у  гості

 Все  життя,  поруч  з  тобою
Скільком  кохати  обіцяв….
Кожен  раз,  все  не  догоджу
Збігли  роки,  вже  сивим  став.

Друзі  давно  діти  мають
Як  билина,  я  все  один
Вже  йду  до  неї,  кохаю
Знаю  скажеш,  поганий  син.

Терпець  урвався  -  так  буде
Нарву  в  горах  букет  квітів
Мамо  прости,  люблю  дуже
Бо  вона  найкраща  в  світі.

                                               2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684394
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2016

Скоро осінь

Вмлівають  квіти,  зажурились
Не  раз  вмиваються  дощами,
 Від  прохолод,  не  забарились,
Частіш  приходять  вечорами.

У  небі  всміхнена  зірниця,
Все  довша  й  довша  ніч  –  літає,
І  пані  -  осінь  чарівниця,
Скоро  на  землю  завітає.

Багрянцем  вкрилися  всі  трави,
Не  так  сміливо  сонце  гляне,
Міняють  колір  зелен  –  трави,
Спливає  літечко  духмяне.

 Листочки  падають  із  вишні,
Упіймав  вітер  і  десь  поніс,
Ялинки  раді,  стоять  пишні,
Що  завітають  холодні  дні.
.

                                   2014р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2016

Весілля в селі ( віршована розповідь)

Ой    музики,  ой  музики,  веселенько  грають
 У  селі  весіллячко,    тож  гостей  зазивають
І  сусіди,  як  годиться,  теж  не  забарились
Одяглися,  гарно,  модно,  з  квітами  з`явились.
Привітання,  побажання,  весело  гуляли
Вже,  як  добре  всі  набрались,  потім  танцювали.
Часто  лунало  гірко,  вже  й  цілувались  свати
На  молоду  сусід  зирив,  став  собі  наливати
Підкрутив  вуса  гарно  та  й  мило  посміхнувся
Молоду  чемно  запросив,  перед  нею  гнувся.
Не  гордячка,  така  славна  пішла  танцювати
А  сусід  витворяв  справжнісінькі  викрутаси.
Гучно,  весело  гуляли,  раптом  він  поцілував
А  пізніше,  мило  до  неї    пісню  заспівав.
Молодий  ,  ще  й  з  дружбою  компанію  збирають
 Та  й  скрутили  (ніжно)  руки,  за  хвіртку  кидають.
А  сусід  ,то  бравий  мужик,  не  хотів  терпіти
Закачав  рукава  сорочки,  став  руки(гріти).
Не  зрозуміло  тільки,  хто  та    з  ким  там  побився
Було  весілля  веселе…  Ото  люд  напився!
 Оторопіли  всі  люди  та  чи  так  годиться!
Таке  бувало  інколи,  щоб  хтось  там  напився..
Та  щоб  так!  Привселюдно,  молоду  цілували…
 Та  в  селі    над  усе,  дуже  чемність  поважали.
Бійка,  гамір,  поруч  танці  -  все  воно    до  діла
Вже  забрали  поліцейські  бравого  сусіда.
Другий  день….  Село  гуділо,  плакала  молода
От  було  весіллячко,  то    справжнісінька  біда.
Запам`ятали  молоді,  ото  погуляли
Обоє  в  РАКСІ,  вже    на  розлучення  подали.
***
А  чи  варто  на  весілля  все  село  просити?
Та  чи  чемно,  чи  годиться  так  горілку  пити?!

                                                                                               2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684225
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2016

Ой, там у полі

Ой,  далеко,  там  у  полі,
Скрізь  жита,  де  глянь,  доволі,
Колосочки  налилися,
Пишні  зернята  та  й  повні.

Немов  братики  всі  стоять,
І  так  мило  всміхаються,
Мені  очі    повеселять,
До  землиці  схиляються.

Ой,  як  гарно,  нам  на  землі!
І  вродило  пречудово,
Я  вклонюся  красі  оцій,
Вдихну  радо  і    глибоко.

А  повітря  пахне  зерном,
Який  славний  цей  урожай,
Повтішаймося  літечком,
Ти  нам  Боже,  допомагай.

Врожай  треба  весь  зібрати
Та  сховати  у  комори
Щоб  весь  рік  всіх  частувати
Святим  хлібом  ,  пречудовим!

2016р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684216
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2016

Земна краса

Поміж  горбами,  біля  лісу
У    невеликому  ярочку,
Здалеку  чути,  дзюрчить  вода,
Із  невеликого  струмочка.

Прилягли  трави  шовковисті,
Всі  у  краплинах,  як  намисто,
Тут  й  молода,  пишна  вербичка,
Вже  коси  -  віти  розпустила,
Із    води  сили  набирає,
І  їх  легесенько  купає.

Дзвінкий  струмочок  все    поспішав,
 І  так  до  сонечка,  мов  моргав,
Водичка  весело  іскрилась,
Уже  із  річкечкою  зустрілась.

Яскраві  квіти  та  й  запашні
Стелились  вздовж  крутих  берегів,
Попід  них  ряска  й  густі  трави,
У  вінки  лілії    вплітали.

Із  річки  став,  розліг  широкий,
Він  повноводний  і  глибокий,
 І  низькі  пагорби  по    боки,
Тут  стрункі  грицики  й  ромашки,
Й  чарівний  спів  від  диво-  пташки.

Цей  став  розлився  по  долині,
Десь  Чорногуз  сховавсь  у  зіллі,
Так  гучно  хлюпалася    качка,
Враз  мерехтить  вода  срібляста.

Вона  прозора  й  дуже  чиста,
Глянеш  здаля,  проміння  блиска,
Вмить  колір  жовтий,  поруч  білий,
Стелився  берег  весь  із  лілій.

Зміг  розлягтись  на  пагорбах  ліс,
Дубок  близенько,  гарненький  ріс,
Молодий  жвавий  птах  лелека,
Все  поглядав,  кудись  далеко.

Порозправляли  свої  крильця,
Біленький  лебідь  й  лебедиця,
Як  птахи  вірності  у  воді,
То  мир  та  щастя  на  всій  землі.

Дивна  краса  –  від  природи  дар,
Високо  лине,  до  білих  хмар,
А  сонце  землю,  знов  вітає,
Що  Бог  нам  дав,  оберігає.

                                               2013р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2016

Соняхи і горобці

У  полі  соняхи  сміялись,
До  них  горобчики  злітались,
Повсюди  крильця  тріпотіли,
Посмакувать    давно  хотіли.

А  й  справді  спробувати  треба,
І  знов,  летять,стрімко  до  неба,
Щоби  смачні,  як  ті  горішки,
Ану…  ану,  спробуймо  трішки

Тож  шапку  весело  накрили,
Ой,  добрі  зернята,  дозріли,
Уже  цвірінькали,  сварились,
Тож  всі  злетілись,  не  барились.

Лиш    шкаралупа  вниз  летить,
Та  горобцям  серце  веселить,
Як  добре  соняхи  всміхались,
Тож  не  дарма  вони  старались.

2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684042
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2016

Притаилась любовь

Притаилась  любовь,  всё  никак    не  найду,
Почему,  долго  сам,  почему  всё  в  бреду,
Я  тебя,  всё  искал  не  один  год  ,не  два
Наконец,  вот  встретил,  ты  ведь  будешь  моя.

Заиграла  гитара,  искрился  прибой,
Ну  ответь,  почему  не  пошла  ты  со  мной,
Уж  сказала  тихо  с  тобою  не  пара,
Улыбаясь,  уже  куда-то  бежала.

Желание  пришло,  спешить  вслед  за  тобой,
Я    хочу,  чтобы  ты  всегда  была  со  мной,
Знай  никто,  на  свете  не  сможет  так  любить,
 И  зачем  доказывать?  Ну  слышишь,  вернись!

Где-то  рядом,  опять  играла  гитара,
В  ушах  звон,  слова  -  мы  с  тобою  не  пара,
 И  вдруг  сердце  так  больно  -больно  заныло,
Снова  море,  холодное  так  штормило.

И  взлетали  волны  далеко  на  причал,
 О  любви,  ведь    моей,  он  один  только  знал,
Подскажи,  ты    море,  почему  я  в  бреду,
Притаилась  любовь,  всё  никак  не  найду.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683359
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.08.2016

Самокритична баба Зіна

Далеко  село…Де-не-де  хатини
А  поміж  них,  рясні  сади  й  долини
Розстелились    скрізь  широкі  городи
Підроста  картопля  і  помідори.
Городи,  ухожені,  по  межах  квіти
Рядами,  в    кінці  виднілись  горіхи
Людей  в    селі,  зовсім  немає    жити
Лишився  той,  хто  вмів  село  любити.
На  обійсті  крутилась  баба  Зіна
-  Який  город,  така  і  господиня  
Часто  бурчала,  все  собі  під  носа
-  Треба  копати  вже  картопля    всохла  
Така  собі  самокритична  бабка
Стара,  худенька  та  дуже  завзята
В  роботі,хитренька  та    не  все  може
За  це,  себе  сварить  та  й  ходить  стогне.
Одного  разу  пішла  до  криниці
Щоби  набрати  чистої  водиці
Чи  то  йшла…Чи  ледве  дошкультигала
Відро  взяти  забула,  -  От  роззява  
Весь  час,  сама  себе  в  душі  сварила
Бубніла  –  Стала  мов  мала  дитина  
Цілий  день  крутиться,  каже  як  білка
Нема  толку,  як  від  бублика  дірка.
Жвавенька  до  роботи,  все  спішила
Бурчала,  що  хату  ледь  -  ледь  закрила.
Як  завжди  ключ,  з  собою  захватила
-  Куди  б  подіти?  На  паркан  підчепила
На  городі  горобики  в  метушні
Поряд    щиглик  веселив,  чути  пісні.
Швидко  взялась,  бараболю  копати
Сама  одна,  кого  в  поміч  чекати?
Трудилась,  кажуть,  поту  не  жаліла
Мішків  зо  два  вкопала,  ледь  присіла
Аж  видить,  на  паркан    ворона  сіла
Туди    й  сюди  головою  вертіла.
Все  КАР  та  й  КАР,  бабці  веселіше
Хоч  не  сама,  -  дума-  на  серці  ліпше
А  сонце  жарить,  лягла  відпочити
Бува  кажуть  -  комаря  придавити.
Раптом  гучно  КАР  та  КАР  по  городі
Ой,  невстигла  бабка  відкрити  очі
Ключа  тримає  воронисько  в    дзьобі
Летіти  хтів,  розкрив    крила  широкі
Змахнула,  гайнула  сміливо  за  хати
Не  встигла  старенька  слова  сказати….
Сердита,  сама    себе  все  картала
Це  точно,  не  знати,  хто  з  нас  роззява
Дуже  сварила,  кляла,  обзивала
-А  що  то  ворони  …Я  справжня  ґава!

                                                                           2015р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2016

Я вже йду….

Зачекай!  Мій  любий  сину,
Хоч  одну,  одну  хвилинку,
Дай,  ще  раз,я    подивлюся,
Він  до  мами,  посміхнувся.

Її  очі,  жаль  стражденні,
Як  дощі,  сльози  сумні,
Але  жити  я  хочу  в  мирі,
Що  ти,  рідна,  вибач  мені!

Я  не  в  змозі  тут  сидіти,
Почуй,  хочу,  краще  жити,
Та  зміг  вільно,  скрізь  дихати,
Щоб    щасливий  і  кохати.

І  мав  настрій  працювати,
Зможу    дім  побудувати,
Нема  іншої  дороги,
Побажай  нам  перемоги.

Ну  прошу,  чекай  сину,  стій,
Подивився,  у  очі  їй,
Мамо  досить,,бо  я  вже  йду,
Не  суму,то  ж  передзвоню.

Хата  лишилась  без  сина,
 Лиш  журба,  одна  бродила,
Хвилювання,  біль,  вигляда,
А  його,  все  нема  й  нема.

2015р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683083
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2016

Тепер і в мене є друг

     Літній    вечір...    За  вікном  підкрадалася  ніч,  місяць    зазирав,  мигаючи    разом    з    зірками.  Та  ще    час  від  часу  чути    сигнали    автівок.
-Мамо,  дуже  гучно,  закрий  будь  ласка  балкон,-  гукнула  Настя  .  
-Андрійко  заснув,  то  що,  їдемо  завтра  в  село?    
-  Так,  нарешті  вирвимося  в  відпустку,я  ж  там  не  була    чотири  роки.  Все,  відпочивайте,  на  добраніч,  -  поцілувала  її  й  вийшла.
       Яскравий  ранок  світив    дітям  прямо  в  очі.  Настуся  тормошила  братика,
 –  Вставай,  їдемо  в  село!    
-  А  що  це  ?  -  протираючи  очі,  підвівся  Андрійко.
 Вона  почала  весело  одягатися  та  допомогла  йому  натягнути  і  футболку.  
-Давайте  вже  виходьте  -  сказала  мама.
 Андрійко  в  цей  час  стояв  на  балконі,  спостерігав,  як  тато  в  багажник  автівки    вкладав  валізи.  Трохи  насторожено  поглянув    на  дорогу.  Він  не  знав,  що  таке  село,  бо  нікуди    далеко  з  дому  не  їздив  .  
       В  автівці  тато  заборонив  розмовляти,  щоб  не  відволікали  від  дороги.  Та  Андрійко  поруч  з  мамою    і  сестричкою  вертівся  в  різні  боки,  немов  шило.  Відразу  ж  тихенько  запитав,
 -  Настя,  а  що  таке  село?  
 Вона  шепотіла  на  вушко,розповідала,  як  була  в  бабусі  майже  щороку,коли  він  підростав.  Хвалилася,  що  там  в  неї  є  друзі,  дуже  смачне  молоко  і  так  гарно,  що    навіть  не  хотіла  їхати  додому.  Та  тепер    два  роки  поспіль,тато  лише  влітку  привозив,  бо  вже  ходила  до  школи.
         Пильною  дорогою  зупинилися  біля  самого  лісу.  Настя  вискочила  з  автівки,
 -  Ура!  Ура!Дивись  Андрійко,  яка  краса!
   Під  ногами  килимом  стелився  барвінок,  шовкова  трава  їй  була  майже  по  коліна.  Малий  стояв,  розкривши  рота  роздивлявся,  запитав,
 -  Це  що  село?  
 Всі  дружно  розсміялися.  Батьки  на  траві  розстелили  простирадло,  накривали  сніданок.  Андрійко  підбіг  до  мами,  тримав  у  руці  рожі,
 -  Подивись,  які  здорові  квіти,у  нас  таких  вдома  немає  .
-Тут  синку,  ще    багато    краси  побачиш…
             Автівка  під`їжджала  до  села.  Сонце  вже  високо  піднялося,  немов  всміхалося,  в  небі  хмари  білі-білі,  майже  не  рухались.  А  теплий  легенький  вітерець  куйовдив  кучерявий  чубчик  Андрійка.  
Він  вийшов  з  автівки,  задер  голову    і  вертів  нею,  оглядав  все  навкруги.  Бабуся  радісно  зустрічала  і  цілувала  всіх,  на  очах  бриніли  щасливі  сльози.  Вона  приїжджала  до  них  в  місто,  тож  Андрійко    її  упізнав.
За  обідом  смакували  все  домашнє.  На  столі  лежала  пахуча  ковбаска,  яка  дуже  сподобалась  Андрійкові,  а    в  Насті  не  закривався  рот,  розповідала  про  все,  що  бачила  по  дорозі.  
-Ну  що  ж  -  каже  тато  -,  Тут  свобода,  дивись  Настя  за  братиком,  а  нам    тут  є  роботи…    сіно,  город….  
-Мамо,  а  ти  звариш  смачне  повидло  з  жовтеньких  грушок?
–    Звичайно  !  -  відповіла    доні  всміхаючись.
 -  Пішли…  Покажу  мою  подружку,  -  сказала  Настя  і  взяла  його  за  руку.
–  Яку  подружку?-  здивовано  кліпав  оченятами.  
 -  Побачиш,ти  теж  з  кимось  подружися  !
   В  сараї  метушилися  замурзані  поросята,  хрюкали,  рознюхували,  хотіли    їх  дістати.  
-А  вони  не  такі,  як  в  мультику  -  веселився  Андрійко  і  намагався  кинути  трави.
Аж  тут  гукнула  бабуся,  запропонувала  молока  .  Він  пив  присмоктуючи,  аж  стікало  по  бороді,
 -  Ой,  яке    смачне!  Не  таке,  як  у  нас  в  пакетах!    Бабця  пригортала  онуків,  ніжно  дивилася  їм  в  очі,
 -  Яке  щастя,  що  ви  всі  приїхали  ….
 Діти  попрямували    роздивлятися    обістя  .
-Дивись  Андрійку,  пішли  туди,  там  кізочки,  а  он  моя  подружка  Леся…
   Він  рвав  траву  і  годував  кіз,  а  Настя  підійшла  до  корови,  яка  лежала,  поважно    жувала  траву.  Гладила  їй  шию  та  обіймала,  зовсім  не  боялася.
 -Я  мабуть  собі  тут  друга  не  знайду,-  чухаючи  свого  чубчика  промовив  Андрійко.
 -  Що  ти!  Обов`язково  знайдеш!  Он    бачиш  Барсик,  правда  він  сердитий,  чи  грайся  з  кицькою,  теж  нічого…
 -  Ні,  коти  їдять  мишей,  не  хочу  з  ними  дружити,  а  пес  дуже  великий  .
         Зо  три  дні  малий  освоювався,  грався  в  піску,  в  траві,  вовтузився  з  своєю  іграшковою  автівкою.  Настя  всім  сплела  віночки  з  польових  квітів,  навіть  татові  і  братику,  раділа,  говорила,  що  це  від  сонечка.  
   Якось  одного  дня,  батько  рубав  дрова,  а  діти  допомагали,  складали  їх  біля  сараю.  Малий  так  дуже  заморився,  що    після  обіду    випив  трохи  молока,  лишив  чашку  на  траві,  скрутився  калачиком  і  заснув.      Мабуть  пройшло    небагато  часу,  раптово  почув      шарудіння.  Трохи  злякався,  ой,  що  це?    З  під  старих  дров    впевнено  прямував  їжачок.  І  швидко  допивав  його  молочко.    Андрійко  вирячив  очі,  спостерігав,  що  ж  буде  далі.  А  їжачок  носом  перевернув  чашку,  маленькими  оченятами  зирнув    на  Андрійка  і  попрямував  знову  в  свою  схованку.  Трохи  отямившись,  Андрійко  закричав,
 -  Ой  Настю,  мамо,  щоб  ви  бачили…  Там  їжак!  Справжній,  живий!  
                 Всі  звернули  увагу  на  крик,  стояли  всміхалися  до  малого.  Він  був  дуже    емоційний  та  збуджений,  в  цого  очах  стрибали  веселі  іскринки.  Довго  не  міг  вгамуватися,весь  час  повторював,  розповідав,як  він  побачив  їжачка.
           Наступного  дня  збиралися  на  річку.  Всі  зносили  якісь  речі  в  автівку,  а  Андрійко  вже  прямував  з  молоком  до  їжачка.  Той  же  довго  не  барився,  поважною  ходою  добрався  до  чашки,  пив  присмоктуючи  і  позирав  навкруги.  Малий  задоволено  спостерігав,тишком-нишком  підглядав  з-за  дерева  і  шепотів,
-Тепер  і  в  мене  є  друг….
         Автівка    їхала  не  дуже  швидко,  бо  дорога    ґрунтова,  після  дощів    трохи  розбита..  Краєвиди    всіх  чарували,  широкі  хлібні  поля  переливалися  з  маками  та  волошками.    Від    лісу  спускалися  вниз,  за  вікном  виднілась  річка.
       Тато  надував  човен  насосом  з  автівки,а  мама  з  дітьми    відразу  поспішила  до  води.  
Андрійко  зразу  трохи  боявся  річки  та  побачив,  як  Настя  справно  плавала  біля  берега,  теж  заліз.    Мама  його  підтримувала  і  вже  навчала  рухам,  як  плавати.  Було  спекотно,  діти  довго  таляпалися  у  воді.
           День  пролетів  дуже  швидко,  сонце  вже  червоніло  по  обрію.
Лишалися  на  ночівлю,поставили  палатку.  Тато  взяв  дітей  на  човен  і  спокійно    гріб  веслами,  немов  заколисував  їх  спати.  Так  воно  і  сталося,  вже  повертаючись  назад,  мама  несла  його    на  руках.  А  поряд  йшла  сонна  Настуся,  яка  весь  час  позіхала  і  бурчала,  що  хоче  спати.
               На  ранок  батько  приніс  майже  повне  відро  риби,  вона  дуже  хлюпалася,  краплі  води  відлітали  в  різні  сторони.  Діти  швидко  ловили  її  руками  і  гучно  пищали,  коли  та  вислизала  з  рук.  І  вже  дружно  збиралися  до  від`їзду.
Ось  знову  в  селі….  
Малий  попросив  молока    і    з  ним  поспішив    до  схованки  їжачка.  Його  довго  чекати  не  довелося,  вже  шмигав  та  сопів  носом  і  смакував  молоко.
 У  батьків  закінчувалась  відпустка,  мали  повертатися  додому.  Всі  були  дуже  задоволені,  адже  погодні  умови  сприяли  відпочинку.
       Бабуся  підносила  сумки  до  автівки,  чомусь    витирала  сльози.  Батьки  пообіцяли  приїхати  і  наступного  року.
 Настя  взяла  Андрійка  за  руку,
 -  Все  пішли….
 -  Чекай,  зараз  прийду!    
Підійшов  до  купи  дров,  налив  молока  в  тарілочку  і  голосно  сказав,
-  Бувай  друже,  не  сумуй!  Обов`язково  дочекайся,  я  приїду!
         Всі  цілувалися,  прощалися  з  бабусею.  
-  Онучку,  підійди,  я  тебе  поцілую  .  
Він  обійняв  бабусю  і  шепотів  на  вухо,
 -  Ти  ж  знаєш  у  мене  там,  в  дровах  живе  мій  друг,  будь  ласка  не  забувай,  давай  йому  молочка.  Я  йому  пообіцяв,    що  наступного  літа  приїду….
       Автівка  виїхала  на  трасу….    Андрійко    дивився    в  вікно  і  думав,  він  тепер  знає,  що  таке  село.  Як  добре,  що  там  живе  бабуся  і    тішився,  що    тепер  теж  має  справжнього    друга  .

                                                                                                                                                                                                 11.  08  2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683075
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2016

Лиска та мурашка ( казка)

Лежала  лиска  на  пагорбку
Краса,  на  сонці  загорає
Нині  побачила    мурашку
Малий  ледь  –  ледь  тріску  тягає.

-  Мабуть  немає,  що  робить  тобі
Ти  все  таскаєш  їх,  цілий  день  -
 У  відповідь  їй,  -  Йшла  б  звідси  собі
Краще  помовч,  під  ніс  гундось  пісень  -.

-  Ха  –  ха  -,  сказала    лиска  хитро
-  Я  де  захочу,  то  там  і  лежу
Може  це  я,    отут  навмисно…
Побешкетую  трішки  та  й    піду  -.

Мурашка  знову  взяв  трісочку
Далі  її,  ледве  волоче
А  вперта  лиска  на  сонечку
За  мить  примружила  злі  очі.

Та  й  раптом  хвостом  по  всій  траві
Немов  віником  в  різні  боки
 Мурашці    бідній  по  голові
Получив,  аж  летів  в  осоки.

Поглянула  лиска  хитренько
-  Тож  кажу  тобі  не  заважай
Я  тут  на  сонечку,  гарненько
А  ти  краще,  йди  трудитись  в  гай  -.

Дуже  розсердився  мурашка
І  всю  родину  хутко  зібрав
То  вже  тікала  хитра  лиска
Далеко    в  ліс,  аж    туди  де  став.

 Розсердились,  дуже  кусали....
А  та  не  знала,  що  робити
Чи  дужче  бігти,  чи  кричати
Чи  то  вже  помочі  просити.

Мурашка  на  горбочку  стоїть
За  всім  цим  дійством  поглядає
Хай  лиска  навчиться  мирно  жить
Та  інших  трішки  поважає.

                     10.08.2016р.



                     

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682804
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2016

Спіши - спіши місяченьку /заст. пісня/

Застільна  пісня


Спіши  -    спіши  місяченьку
Дивись  не  барися
Спіши,  світить  місяченьку
Дивись  не  спізнися.

Ой,  як    сумує  ніченька
Тебе  виглядає
Та  й  яка  ж  темная  стала
Сумує,  чекає.

Ясні  зорі  шепотіли
Все  про  свою  любов
Ледь-  ледь  сяйвом  мерехтіли
Та  й  навівали  сон

Нічка  не  хотіла  спати
Хотіла  весілля
Любові  тої  пізнати
Кохання  цвітіння.

Тож  поспішай,  місяченьку
Серденько  зігрівай
Не  покидай  наречену
Не  зрадь,  вірно  кохай  .

Спіши    -    спіши  місяченьку
Поки  ще  кохає
Спіши,  світи  місяченьку
Поки  виглядає.

                                                 2016р

                                                                     

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682801
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2016

Таня у садочку

                               Віршована  розповідь

Таня  у  садочку
Яблучка  збирала
Сіла  на  стежинку
Трішки  смакувала.

Ось,  червонобоке
 Бачу,  зелененьке
Тут,  лежить  і  жовте
Ще,  якесь  маленьке….

Дуже  задоволена
Хутко,вже  поспішала
Вже  мама,  на  порозі
-  Що  доню,  позбирала?  –

-  Знаєш,  я  по  дорозі
Трішечки  скуштувала  –
Аж  засміялась  мама
-    Доню  ну  й  що,  смачненькі?

-  Звичайно  -  згодна  Таня
-  Усі  добрі,  гарненькі  !-
-  Нащо  ж  ти  всі  кусала?  -
Як  впізнати    де  які….
Чи  ж  солодкі  вони  всі?

                     08.08.2016р

                                       

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2016

Плаття з дитинства

Якось    мені  мама  кажуть
Ми  встанемо  до  світанку
Тож  швидшее  вкладайся  спати
Бо  нам    раненько  вставати.
>
Мені,  було  років  десять
Це  я,  смутно    пам  `ятаю
До  Харкова  маєм    їхат
Ну  там  далі  до  базару.
Ой,  я  збентежена  була
Та  й  дуже  погано  спала
Задивлялась  до  вікна
Все  світанку  виглядала.
Ну  нарешті  ми    в  потязі
В  мене  очі  здивовані
Тож    у  житті,  я  перший  раз
Вже  добираюсь  на  базар.
Скреготить,  щось  у  трамваї
Гамір,  хоч  вуха  закривай
Ну,  добралися  нарешті
- Швидше  іди,  не  відставай!
Весь  час  мене  підганяла
Бачу,  що  й  сама  пристала.
Ой  страхіття,  скільки  люду
Я  не  бачила,  ще  зроду
Шмаття,  речі,  які  хочеш
Кому  треба  ці  чоботи?
Люди  все  пропонували
Щось  кричали,  продавали.
-На  оце  подивись  платя
Хочу  тобі  -  я  купити
Та  знай  ти,  це  лиш  на  свята
Будеш      у  ньому  ходити.
Колір    гарний,  бач,  молочний
Сяють  щастям  мої  очі
Бо  по  ньому    є  горохи
Кольорові  і  здорові
Мама  каже  –  Ну  скажеш  що
Віддаси  за  руб  п  `ятдесят?
Тітка  трохи    так  гриво
- Ну  вже    ладно,  хай  буде  так.
І  ми  йдемо  на  дорогу
Маєм  їдемо  додому
А  я  дуже    хочу  пити
От  би  трохи  відпочити.
Та  дорога,  аж  вічністю
Так  чомусь  мені  здавалась
Наче  ніг  не  відчуваю
Голова,  як  баняк  стала.
Тільки  вдома  зрозуміла
Яка  я    нині  щаслива!
Що    це  плаття,  лише  моє
Мені  радості  придає
Тож  бажала  своє  мати
Знов  обноски  не  вдягати…
Я  в    дитинство  ще    злітаю
Плаття    добре  пам`  ятаю
Коли    той  базар  згадаю…
Біль  під  серцем,  відчуваю..
***
Для  всіх  були  с  кладні  роки
Не    мали    в  чому  дошколи  йти
Бо  велика  буласім`я
Тож    у  мами  -  нас,    аж  сім    Я.

                                                 2015р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2016

Нічний став

Біля  дамби  став  стелився,
У  нім  місяць  утопився,
І    він  часом,  з  гори  моргав,
У  воді  зіринки  купав.

Прилетіла,  ніч  тихенько,
Задрімало,  все  гарненько,
Вітрець  літній,  все  ж  повівав,
Ніжно  воду,  лиш  колисав.

Біля  ставу  верби  спали,
Свої  коси  там  купали,
Шовковисті  різні  трави,
До  землі,  сонні  припали.

Попід  верби,  лебідь  птиця,
Краса  поруч    -  лебедиця,
На  воді  відпочивали,
До  крил  голови  сховали.

Нічка  зоряна  вокруги,
Під  самісінькі  береги,
Туливсь  місяць,  знов  до  землі,
Загубився  він  у  траві.

Раптом    качка  прокричала,
Серед  зілля,  всіх  злякала,
Усі  жаби  біля    води,
Геть  відразу,  хлюп  -  хлюп  туди.

Вже  почули,  десь  дивний  звук,
Це  ж  проснувся  там  чорногуз,
Свій  ставочок    він  полюбляв,
Завжди  радісний,  промишляв.

Нічні    чари    розступались,
Птахи  весело  злітались,
Завітав    ранній    світанок,
Сповіщав  про  гарний  ранок.


2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682106
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2016

Прощання

Скажіть  війну,  хіба  можна  забути,
Вже  того  сина  -    ні,    не  повернути,
Прийшла  біда,  скільки  їх  там  полягло,
Знов  на  коліна    падає    все  село.

Всі  у  зажурі,  голови  схилили,
А  бідна  ненька,  вже  немає  сили,
І  по  щоці,  тече  крижана  сльоза,
У  грудях  серце,  мов  у  небі  гроза.

Уже  безсила,  на  коліна  впала,
Ой  чому,  любий,  тебе  відпускала,
І  знову  тиша,  лине    «Пливе  кача»,
Тож  ті,  що  з  ним,  поруч,  як  брат  за  брата.

В  глибокій  шані  голови  схиляють,
До  болю  душі,  гірко-  гірко  плачуть,
Кру  -  кру  –  раптово,  гучно  пролунало,
Якийсь  журавлик,  ледь  сил  хватало,
Довго  кружляв  й  піднявся      до  неба  синь,
Він  попрощався,  до  Бога  спішив  син.

2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682105
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2016

Гумор-2

Суп  із  кропом

Ходить  бабця  по  городу
Та  насіння    ж  сіє    -  кропу
А  слідом,    за  нею  онук
На  городі  вже  тут,  як  тут
Те  насіння  підбирає
Та  до  рота  все  ховає
Каже  бабця  -,От  йому  грець
Онук  -  Нащо,  посіяла  весь?
-Хочеш  їсти?...Мій  любенький
Зараз  дам,  супчик  тепленький
-Я  люблю  супчик  із(  клопом)
Ти  залишила  хоч  (тлохи?)-

***
До  горщика    сина  привчали
Хай    сам!  Йому  свободу  дали
Зо  три  години  з  ним  носився
Памперс  до  низу  опустився.

                               2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2016

Дождепад

 Вновь  шумит,  шумит  за  окном,
Это  дождик,  лей  веселей,
Уж  встречается  с  рассветом,
Желторотенький  воробей.

Ах  совсем,  уж  замучила,
 Всех  жара,  эта  летняя  ,
За  дождём,  ты  соскучилась,
Моя  родненькая  земля.

Тучки  вновь,  медленно  плывут,
Совсем  робко,  ведь  не  спешат,
Словно  песенку  нам  поют
Это  чудо  –ах,  дождепад!

Заблестела  всюду  трава,
Заискрилась,  ей  хорошо,
Заиграла  уж  музика,
Поток  вод,  словно  ручайком.

 Здесь  одно  восхищение,
Ах,  земная    же  благодать,
И    есть  радости  мгновенье,
Всюду  капельки  -  Кап  да  кап.    
                                 
2016г

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681525
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.08.2016

Буде гарний врожай

Ой  там  у  полі,  аж  вдалині
Несуться  коні  та  й  вороні,
Мусонний  вітер    ледь  повівав,
Хвилясті  гриви  їм  розвівав.

Козак  присівши,  на  повозі,
Підганя  коней  по  дорозі,
Що  проляга  попід  самий  ліс,
Вздовж  золотистих,  пишних  хлібів.

А  стрункі  коні  гонорист,і
На  спинах  краплі,  аж  сріблисті,
 Здаля  неначе  у  намисті,
Густо  хліба  скрізь  шовковисті.

Поміж  них  квіти  волошкові,
І  колоски  вже  повні  –  повні,
А  сонце  високо,  яскраве,
Літом  землицю  зігріває.

Знов  козак,  поле  оглядає,
Зерно  в  хлібах,  вже  дозріває,
Їде,  радіє,  посміхнувся,
Для  всіх  жнива    скоро  почнуться,
Є  сподівання,  гарний  врожай,
Багатшим    стане  наш  рідний  край.

2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681338
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2016

Яблунька

                                                             
                                   Віршована  розповідь

Біля  грушки,у  садочку
Чудова  яблунька  росла
Гілки  квітнуть,  аж  донизу
Широко,  ніжно  розклала

Цю  яблуньку  з  матусею
Давненько  ми  садили
Я  зовсім    була  малою
Кажуть  під  стіл,  ще  ходила

 Струнка  і  так  швидко  росла
Здається,  майже  по    пояс
Погляну,  яка  гарненька
І  тихий  шелест  листвою

Цьогоріч  гарно  зацвіла
Так  ніжненько  пахкотіла
Поспішаю,  побачила
Купа  бджілок  підлетіла

Збігають  літні  місяці
Я  все  до  неї  підійду
 Ледь    -  ледь    -  яблучка  червоні
Ой,  якже  вас,  усіх  люблю!

Вже  місяць  серпень  наступив
Усі  -  такі  гарнесенькі
Він  кольорами  їх  покрив
Виблискують,  червоненькі

Мов  сміялися  на  сонці
Он    плямки,  трішечки  жовті
А,  я  ж  тішуся,  підійшла
Та  гілочку  нахилила

Нині  мене  пригостила
Ой,як  смачно,  я  щаслива!
Радо  біжу  до  матусі
Будем  разом  смакувати
І    бабусі  та  дідусі
Тож  всім  треба  скуштувати  !

                                     О2.08.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2016

Доля підказала

Ти  почекай,  чуєш  хлопче,
Сказала  доля,  не  спіши,
Твоя  пора,  не  прийшла  ще,
Полеж,  а  згодом,  закричи.

Із  голови,  щось  потекло,  
Та  він  не  міг    розібрать  що,
Враз  у  очах,  все  червоне
На  душі  сіро,  холоне.

Раптовий  біль,  аж    пронизав,
Ще  молодесеньке  тіло,
Чомусь  думок,  клубок  терзав,
За  мить  у  вУхах  шуміло.

Ти  почекай,  підказала,
Раптово  поруч  зривалось,
Це  ж  на  перед  доля  знала,
Щось  би  із  ним,  певно  сталось.

Набрався  сили,  не  лежав,
Ледь  із  колін,  все  ж  підвівся,
Вже  зовсім  немічний,  сідав,
Уже  здавалось  зігрівся

Десь  взялась  сила,  закричав,
Мов  йому  доля  знак  дАла,
Надія  гріла,  не  втрачав
А    десь  вже  музика  грала.

Ледве  підповз  до  бліндажа,
Поруч    всміхнулась  медсестра,
Текла  від  радості  сльоза,
Це  ж  сюди  доля  привела.      

2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680976
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2016

Ліс кленовий /пісня /

(Застільна  пісня)

Ліс  кленовий,ліс  кленовий  
А  мій  милий  чорнобровий
Мій  миленький  чорнобровий
Кажуть  люди  гоноровий

Хоча    трохи  гонор  має
Та  все  ж  мене  він  кохає
Ой  каже,дуже  кохає
Одружитись  обіцяє.

Ще  й  красиві  очі  має
Мене  ними  зігріває
Як  погляне  зігріває
Та  ще  й  ніжно  обіймає

Кажуть  люди  дуже  славний
До  роботи  дуже  справний
Усе  вміє  він    робити
Тож,  як  його  не    любити.

Ліс  кленовий,  ліс  кленовий
Який  же  вечір  чудовий
В  тому  лісі  заблукала
Там  вже  милого  кохала.
 
Ліс  кленовий  ,ніч  темненька
Ой  яка  ти  солоденька
Казав  милий  солоденька
А  що  ж  тепер    скаже  ненька

Ліс  кленовий  ліс  кленовий
Який  же  вечір  казковий
У  тій  казці  ми  любились
Та  вже  й  скоро  одружились.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680975
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.07.2016

Хто винен ( віршована розповідь)

Ой,  під  вишнею  та  під  черешнею
Умовляла  жінка  разом  з  теще
Лежати  досить!  Ходи  до  роботи
А  зять  -  Що  стрекочете,  як  сороки!
І  день  при  дні,лежить  у  гамаку
Дуже    давно,  має  звичку  таку
Повернувся,  хитро  глянув,  каже
-Зараз  встану,  вже  відпочив  майже
І  швиденько  потягнув  сигару
- То  ж  поїду  завтра  на  Полтаву
Минає  тиждень,  мо»  трохи  більше
Де    там  робота…стало  ще  гірше.
Став  друзів,    у  садочок  водити
Та  й  з  ними,  кляту  горілку  пити
Надоїло,  теща  дзвонить  сватам
- Швидко  їдьте  та    заберіть  свій(  хлам)
Тільки    одне  й  знає  пити  сто  грам
Такого  зятя  мати  один  срам
Донька  чекала  на  справжнє  щастя
 Він  порося  ж  ледаче,  от  трястя  !
 Вже  під`їхав  бордовий  Мерседес
Звідти  вискочив  величезний  пес
Став  нюхати  зятя  і  лизати
Аж  тут,  вже  вийшла  і  теща  з  хати
Свати  в  машині  посміхалися
Кажуть  вони  -  розчарувалися
Син  одружився  не  для  роботи
Жити  красиво,  щоб  без  турботи.
Дружина  слухала,  оніміла
Побачила    все  це,  аж  присіла
Вмить,  як  обпечена  сумку  несла
-Та  забирайте  свого  пацюка
Дуже  (гарно)  викохали  синка
Краще    буду  мати  одиначка  -.
***
Отож  таке  сьогодення  нині
І,  як  же  жити,  тепер  родині?
Дитя  без  батька  підростає
Бо  він  все  палить  та  гуляє.
Хто  винен  в  цій  історії  гіркій
Мабуть  не  обійшлося  без  батьків…

                                                     2015р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680326
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2016

Шелест трав

Шелест  трав,  потаємних  і  відкритих,
Відчуваю  босою  ногою  їх,
Ще  м`які  вони,  вдосталь  соковиті,
Чарують  ніжні,  яскраві,  молоді.

Трави-  трави,  час  любові  й  кохання,
Вдвох  гуляли,  звечора  до  світання,
Вперше  разом  сонечко  зустрічали,
А  пташки,  весело  пісні  співали.

Про  те  світле,  мабуть    ніжне  кохання,
Відчували,    його  сьогодні  зрання,
Ми  навіки  стали  єдиним    цілим,
Із  нас  кожен,  почувався  щасливим.

Йшли  обнявшись,  а  трави  шелестіли,
Про  любов,    вірних  сердець  шепотіли,
Шелест  трав!  Таких  таємних  й  відкритих
Душ  єднання,  щасливих  і  зігрітих.


2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2016

Широкий яр

Там  за  полем,  яр  широкий,
Розстелився,  ще  й  глибокий,
Як    провалля    із-  під  горбів.
Простелив  обриви  -  краї.

Щоб  на  нього  подивитись,
Він  велить    всім  поклонитись,
По  горбах,  всюди  городи,
Велич  –  яр,  то  дар  природи.

 А    у  бік,  наче  облоги,
Вже  вниз  тягнуться,  дороги,
Як  крутіше,  видно  пісок,
А  ,як  рівно,  глини  кусок.

Густа  стелиться  травичка,
Колір  сизий,  невеличка,
І  виблискує  на  сонці,
Ледь  тримається  на  корні.

Підтягнулась  із-  під  глини,
Та  й  плете  до  височини,
Трохи  нижче,  скрізь  ромашки,
Вздовж    розкрили  милі  шапки.
Біле  з  жовтим  мерехтіло,
І  по  яру,  все  раділо.

Вмить  по  іншій  вже  сторонці,
Трави  блискали  на  сонці,
Густим  килимом  лежали,
Яр  собою    прикрашали.

А  здаля,  аж  під  самий  ліс,
Десь  згубився  від  яру  хвіст,
Лиш  поглянь,  всюди  обриви,
Кущі  тягнуться  в  тернини.

Із  -під  них,  там  б  `є  джерело,
Серед    яру    так  дзвеніло,
Ну  а  далі,  неподалік,
Малий  став,  неначе  приліг,
Кругом  нього  лиш  чагарник,
Тут  прижився,  до  яру  звик.

Хоч  й  знаходиться,  аж  внизу,
Захищає  свою  красу,
Яр  собою  любувався,
 І  до  сонечка  всміхався,
Сам  розлігся,  вже,  як  хотів,
Мов  чаклун  по  між  всіх  горбів.

2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680152
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2016

Їжачкове яблучко ( казка)

           Їжачок,  яблуньку  трусив
От  халепа  немає  сил…
Яблучко  гарне  висіло…
Упасти  зовсім  не  хтіло….

Хитру  лиску  уздрів,  іде
Він  під  кущиком  уже  жде
Те  яблучко  теж    уздріла
Аж  хвостиком  закрутила.

Що  сказати,так  зраділа
Теж  дістати  захотіла…
Велику  палку  десь  знайшла
На  нього  вперто  кидала..

 А  яблучко  гайдається
Вже  стигле  посміхається.
Ох,-  поглянула  сердито
-Не  велике  оце    лихо!

Вмить  хвостиком  мов  махнула
Повз  кущик  кудись  гайнула.
А  яблучко,  все  гойдалось
Із  вітром  не  сперечалось

Впало,  поблизу  їжачка
Пахне  -  напевно  смакота…
Тож  щасливий  наш  їжачок
Тепер  має  сніданочок.

                       26.07.2016р
                             

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2016

Вийду в поле

Вийду  в  поле,  широко  стелиться  дорога,
Ой,  яка,  скрізь  чарівна  земна  ця  природа!
Хліба  хвилями,  лягають  повні  колоски,
Вмились  росами,  раненько  набрались  сили.

Добре  гріло,  ясне  сонце,  багато  тепла,
Колоскам  смаку  давало,  з  літом  на  вустах,
Ніжно  в  руки,  їх  візьму,  всі  схожі,  як  брати,
Сили  й  радості,  наснаги,  придають  вони.

Недалеко,  стояв  ліс  у  літньому  вбранні,
Соловейко  заливався,  веселі  пісні,
Було  чутно,  навкруги,  так  тішились  хліби,
Всі  зібралися  до  жнив,  вже  давненько  вповні,
Природа  –  диво,  є  щастя,  людства  все  життя,
Поклонюся  землі  й  хлібам,  радість  у  очах!

                   2015р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679965
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2016

По цукерки

                           Віршована  розповідь

Я    йду  хутко,  всміхаюся
До  всіх,  теж  привітаюся
Вже    гроші  в  руці  тримаю
До  (  Маркета)  поспішаю

Мама  ,-  Цукерки  купи
Нам  до    чайку  принеси.
Задоволена  була
Ну  не  йшла,  а  летіла

Радію,    я  щаслива
В  коробці  гарній  несу
Тут  подружку  зустріла
Поглянь  же  ти,  на  красу

Купила  в  магазині
Cкуштуємо  смакоту?
Пройшло  зо  дві  години
В  траві,  біля  ожини

Трішки  поспілкувались
Одна  одній  всміхались.
-  Ну,  -  мені  пора,  -  кажу
Вже  цукерки  не  несу…

Вже,  нарешті  вдома  я
Мама  здивувалася.
-Чи  гроші  загубила?
Цукерки,  де  поділа  ?

-Мамо,  завтра  вже  піду
Я  цукерок  нам  куплю…
Бо  подружку  зустріла
Гарненько  пригостила.

                             25.07.2016р

                               

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679961
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2016

Взяв мене за руки

Ти  раптом  взяв,  мене  за  руки,
Дививсь  у  очі,  довго    тримав,
Готова  винести  всі  муки,
Якби  з  тобою,  тільки    б  забрав.

Ти  ніжно  взяв,  мене  за  руки
 На  це  так  серденько  чекало,
Здавалось  десь,  лунають  звуки,
Нашого  танцю,  танцю  Танго.

Ця    ніжна  музика,    рухи,
Я  так  хотіла,  танцювати,
Здалось  вже  чую,  інші  звуки,
Було  охота  заспівати.

Міцно  тримав,  мене  за  руки,
Сама  себе,    я  загубила,
Напевно  ти,    хотів  почути,
Що  так  давно,  тебе  любила.

Тіло  палало,  аж  тремтіло,
Забракло  слів,  одне  бажання,
Воно  любові,  так  воліло,
Тепла    і  ніжного  кохання.    
             

2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679620
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2016

Вдала рибалка ( віршована розповідь)

Дуже  тішивсь,  збирався  дід,
Казав  бабі,  щоб  поклала  хліб
 Піду  раненько    на  рибалку
Щоб  розбудила  на  світанку.
І  ледь  -  ледь  сонечко  світило
Зібрався  дід  й  весело  сміло
-  Не  журись,    я  рибки    наловлю
Там  і    юшки,  собі  наварю  -.
Літо,  тепленько…Ішов  з  відром
Та  й  з  маленьким  своїм  цуциком.
 А  жваві  жаби  «  Ква-  ква»  в  річці
Закинув  вудочки,  по  звичці.
Тож  видався,  дуже  гарний  день
 А  бабця  вдома  слуха  пісень
Аж    раптом,    під  дверима  чує
Шкребе,  вмить  цуцик  виє  дуже.
О,  Боже  лихо  -  баба  дума
Та  не  дай  Бог,  дід    врізав  дуба
До  річки,  дуже  швидко  бігла
По  стежці  капці  розгубила.
Здаля  видить  вудочки  стоять
А  старого,  ніде  (не  відать)
Гучно  гукає,  -  Діду  -  діду
Ніде  не  видно,  нема  й  сліду.
В  очереті,    довго  шукала
Вся  в  сльозах  Боженьку  благала
Для  чого  йому  ця  рибалка?
Аж  бачить,  з  куща  тирчить  палка…
Задравши  ноги  там  дід  лежить
Про  щось    губами,  ледь  шевелить
А  поруч    дві,  вже  пусті  пляшки
Є  з  під  вина,  друга  з  під  бражки.
Цуцик  весело  бігав,  скавчав
Та  бабусі  спокою  не  дав
На  траву  сіла,  зажурилась
Щеміло  серце,  притомилась.
Чує  дід  -  хропе,  аж  хрюкоче
Та  про  себе,  щось  там  бурмоче
Вона  вздріла,  по  воді  клює
Радо  тягне  рибку,    дістає.
Мабуть  було,  так  години  дві
Гарно  клювало,  все  карасі
Вже  й  кущик,  той    зашевелився,
За  діда  цуцичок  вчепився.
Став  за  штани  -  тягти,  дзявчати
Аж    у  вухах  стало  лящати
Дід  піднімається    з-  під  куща
Та  знову  пляшку  свою  шука
Сердита  бабця,  поруч  стала
Та  й  з  пересердя  верещала….
Аж  риба,  геть  вся  повтікала
І  качка  в  кущах  закричала.
Ось  враз…дід  глянув,  очі  протер
-  Ой,  люба,  ти  зі  мною  тепер
Що  рибки  прийшла  половити?
Тож  будемо  юшку  варити  ?
-А  ти  очуняв  -,  каже  баба
-  Ах  ти  пацюк,  ах  ти  зараза  -
За  шкібарки  та  й  тягне  діда
А  в    руці  другій  в  відрі  риба.
 Тож  вдалася  діду  рибалка
Та  чомусь,  все  свариться  бабка.

                                                     2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2016

Возьму в руки гитару / слова к песне /

Я  возьму  в  руки  гитару
Да  задену  одну  струну
И  горько,горько  заплачу
Одну  тебя-одну  люблю.

А  месяц  смотрит  смеётся
Что  не  могу  быть  один
А  песня  льётся,всё  льётся
Прошу  скорее  ко  мне  приди.

Да,  ему  хорошо,звёзды
Всегда  мерцают,веселят
А  я,  ведь  один  все  годы
Знаю,что  тебя  потерял.

Морихуана,как  родня
Никуда  не  отпускала
За  решёткою  уже  я  
Жизнь  моя,  совсем  пропала.

И  вот  теперь  каюсь  во  всём
Конечно  меня  не  ждала
Да,  отсидел  давно  свой  срок
Знаю,не  достоин  тебя.

Но  как  же  быть,как  же  мне  быть
Душа  болит,кричит  люблю
Ведь  без  тебя,  не  хочу  жить
Поверь,забыть  я  не  смогу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679428
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.07.2016

Літо

Літня  краса!  Як  добре  мені,
По  прохолодній,  густій  траві,
Тихо  ступаю,  я  босоніж,
Неначе  мию,  ноги  в  росі.

Трава  м`яка,  ніжно  лоскоче,
Що,  аж  душа,  співати  хоче,
А  ви,  ось  так,  робили  ранком?
Втішались  літу  із  світанком?

Лише  роззуйтесь,  йдіть  зі  мною,
Нині  відчуйте  насолоду,
Чарує,  тонете  у  красі,
Прилив  енергії  по    тілі.

Сяючі  очі,  то  ж  радіють,
Влітку  всю  землю,    роси  миють,
Ніжно  сріблитьсяом  блискає  вся,
І  посміхається  до  сонця.

Танцюють    звабливі  промінці,
Жваві,  веселі,  скрізь  по  траві,
А  поміж  них,  квіти  рясніють,
Ніжні  пелюсточки  нас  гріють.

І  пахне  свіжістю  повсюди,
Вбереш  повітря,  повні  груди,
Здається  наче,  крила  маєш,
В  уяві  пташкою    літаєш.

Тож  прислухайтесь,  райські  пісні,
Дзвенять  то  тут,  то  там,  вдалині,
Отак  би  йти  й  горя  не  знати,
Земну  любов,  лиш  відчувати.

Літня  пора,  тепло  на  душі,
 Й  хочеться  жити  у  цій  красі,
Завжди  у  танці  з  ним  веселюсь
Літо  прекрасне,  дуже  люблю.

2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679421
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2016

Їхав козак ( віршована розповідь)

Веселий    теплий  вітерець
Підстьобував  коня    навпростець
 Танцювало  сонце    в  долині
 Пора  літня,  так  гарно  нині.  
Козак  бравий  їхав,  поспішав
На  чужину,  там  родину  мав
 Його  давно  ждав  матусин  брат
В  гості,  бо  жив,  зовсім  одинак.
 Хилилось  сонечко  до  низу
Побачив  гарненьку  дівчину
Попід  берег  стрімкої  річки
Під  вербою  омива  ніжки.
Як  під`їхав,  геть  розгубився
У  очах    немов  утопився
Йой,  яке  те  личенько  в  журбі
Мовив  до  неї  -  Скажи  мені
Чому  сумна,  заплакані  очі
Це  ти  мені-  снилась  щоночі?
Стомлений  погляд  у  дівчини
Каже,-  Нема  в  мене  родини
Рік  самотня,  приходжу  сюди
Як  билина,  де  місце  знайти…
Не  маю  з  ким  поговорити
Та  навіть  чаю,  з  ким  попити.
Аж  тут,  козак  ніжно  обійняв
Схиливсь,  на  вухо  тихо  шептав
-  Мій  ангел,  ти  ж  доленько  моя
Про  тебе  думав,  мріяв  щодня
Виходь  за  мене,  не  журися
Тебе  прошу,  тож  не  барися.
Поцілував  губи  медові
І  на  коні,  вдвох  по  дорозі
Про  все  на  світі  розмовляли
Немов    один    одного  знали.

                           2015р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2016

Мишенятко

                             Віршована  розповідь

Мишенятко  сміло
Колосочка  тягне
Чомусь  вмить,  застрягло
Та  вже  сил  немає

З  нірочки  сердито
Тихо  пищить  воно
           -Вхід,  малий  напевно
Тож  треба  рити  знов.

Тут  мама  підбігла
Колосочка  не  бере
Зерно  -  тільки    зібрала
Поспіша  в  нірку  несе

Ніжно  до  мишеняти
-  Лише  зернята  бери
Треба  робить  запаси
Не  далеко  до  зими.

Він  вишмигнув  з  нірки
Старається,  знов  несе
Ну,  браво!  Мама  хвалить
Дитятко  своє  мале.

Вже  ранок,тож  світає
Сховатися  прийшов  час
Гарнесенько  дрімає
Малий  -  сопе  на  руках.

                         21.07.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679242
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2016

Почуй мене Всевишній

Щодня  благаю,  почуй  Всевишній,
 Забери  путіна,  знайди  вихід,
 Хай  згине  кляте,  це  сотворіння,
А  у    народу,  буде  прозріння.

Чому  і  нАщо  він  до  нас  іде?
Заради  чого?  Що  своїх  ідей?
Мабуть  нема,  ні  душі,  ні  серця,
Коли  дістанеться  свого  пекла?

За  гріхи  мусить  відповідати,
Хто    народив?  Чи  є  в  нього  мати?
Чому  на  світ  злого  народила?
Тож  ним  росію,  людей  зганьбила.

Куди  веде,  цей  карлик  весь  народ?
І  хто  підтримує,  мо»  ідіот?
Чи  той  алкаш,  що  не  просихає,
Чи  дому  рідного,  він  немає?

Бува  за  гроші,  на  парад  біжить,
Лише  тому,  що  нема  за  що  жить,
Може  з  роботи,  ще  й  під  розписку,
Що  не  розкри,  часом  свою  пику.

Рот  на  замку,  дуже    хоче  жити,
 Їх  не    цікавить,  що  хтів  творити,
Путін,    мов  Каїн  хоче  вбивати,
По  всій  землі,  хоче  царем  стати.

Прошу  почуй,  ти  мене  Всевишній,
Прости  мені,  ці  помисли  грішні,
Спаси  мою,  рідну  Україну
Спини  страшну,  рашистську  лавину.



2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679052
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2016

Дали зарплату ( віршована розповідь)

Солідний  дядечко  Степан
Зайшов  у  магазин  >ФОНТАН<
Тут  продавали  >ІГРИСТЕ<
Вино  солодке  і  кисле
Та  й    з  під  прилавка  на  розлив
Всі  хто  бажав,трішечки  пив.
 Гарно  одітий,  в  краватці,
Взутий  в  новесенькі  капці
Такий  собі,  модний  дядько
Хоч  випивав,  дуже(  тяжко)
Посміхавсь  до  продавчині
-Йой,  така    ти  гарна  нині
Та  сигару  пропонує
З  ним  сміється,  вже  й  жартує
-Це  ж  зарплату  мені  дали
Тож  зайшов…  сюди,  як  завжди
А  людей,    майже  немає
Тихо  музика  лунає….
Сто  грам  випив,  потім  двісті
Закусив
В  диму,  сигару  затягнув
Чемним,  веселим  нині  був
Продавчиня,  вмить    присіла,
На  «обід»  вона  закрила
Разом    з  ним  винце  тягнула
За  кишеню  його  мацнула.
Той  так  добренько  набрався
Що,  аж  до  трусів  роздягся.
Продавчиня  спохопилась
Навіть    зовсім  не  барилась
Витягла  із  магазина
А  хіба  вона  тут  винна?!
Сирена…  гучно  звучала,
Патрульна  машина  стала
Того  дядька  погрузили
Лише  капці  захватили
Буде  довго  пам`ятати,
Бо  немає  вже  зарплати.
Як  то  йти  до  магазину
Щоб  не  випити  чарчину?
Згодом  у  відділку  журивсь
Ой,  нащо  знов,  як  біс  напивсь?!

                                           2015р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2016

Люди цього не забудуть

Мій  рідний  край!  Красуне  земле,  стражденна,
Ворог,  ще  скільки,  знущатиметься  з  тебе?
І  матері,  ховати  синочків  будуть?
Рашисте  знай,  люди  цього  не  забудуть!

Знов  чуємо,  вбили,  поранили  когось,
 Тож  кожна  мати  дума,  тільки  б  не  мого,
Сина  ж  вона,  не  для  цього  народила,
Щоб  якась  погань,  її  зрадила,  вбила.

Люди  Росії  та  весь  народ  зі  Сходу,
Чи,  вам  життя,  не  шкода  свого  народу,
Й  рідної  неньки  і  землі,  що    годує,
Чому  ворожий  тиран,  людей  не  чує?

Мабуть  маразм,  а  може  шизофренія,
Ми  відчували,  мала  задум  Росія,
Землі  усіх  держав,  під  себе  забрати,
 Щоби  володарем  всього  світу  стати.

Як  зупинить,  Каїна?  Ніхто  не  знає,
Плаче  земля,  кожна  родина  страждає,
Тривожний  ранок,  тільки  сонечко  встане,
 Тому  й  звертається  до  Бога,  благає.

Допоможи    кляту  війну  подолати,
Щоби  живий  був  син,  не  плакала  мати,
Нас  не  зламати,  зрозумійте  нарешті,
Почуйте  нас!  Не  вдастся  забрати  землі,
Ми  не  відступимо,  це  наша  країна,
І    буде  завжди,  єдина  Україна!      


17.07.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2016

В гості до діда

                 Віршована  розповідь

Літо,  в  обличчя  теплий  вітер  б`є
Йду  по  дорозі,  мені  коси  в`є
До  діда,    в  гості    я  поспішаю
Давненько  чекає,  точно  знаю.
Дорога  тягнеться,  аж  в  поле
Бачу  розстелилась  мов  море
Білим    цвітом,  гречка    зацвіла
 День  погожий,  йду  щаслива  я
Широке  поле,  куди  не  гляну
Я  дуже  люблю,  кашу  гречану
Біля  лісу  -    близько,  пасіка  є
Усе  літо,    мій  дідусь  там  живе.
Він  давненько  мене  в  гості  звав
 Багатенько    меду  викачав
Такий  радий,  знов  про  мене  дбає
Посміхнувшись,  смачним  пригощає.
Все  веселий,  хоче  догодити
Скажіть,  як  дідуся  не  любити?!
П*ємо  чай,  медово  на  вустах
Ой,  як  смачно!    Так  добре  в  гостях!

                               18.07.2016р
                                       

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678654
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2016

Зламане життя

Літній  ранок,  ставок  дрімав,
При  долині  туман  лежав,
Ніжні  сонячні  промінці,
Мерехтіли  по  всій  воді.

Просиналось,  все  навкруги,
Й  потягнулася  до  води,
З  відусюди  вся  звірина,
Та  пташиная    родина.

Вмить  очерет  зашарудів,
У  гнізді,  пташку  застеріг,
Швидко  високо  злетіла,
Крила  уміло    розкрила.

Закричала  й  знов  кричала,
Усіх  звірів    відволікла,
Прудка  ласка,  біля  гнізда,
До  пташенят  прийде  біда.

 Вмить  розбились  її  мрії,
У  зажурі,  без  надії.
Та    й  за  що  ж,  зламали    життя?

Різко,  стрімко  розвернулась,
 За  мить  крилами  змахнула,
Тож  болить,  погляд  вдалечінь,
Місце    інше,  шукати  їй,
І  не  жаль,  цій  пташці  ставка,
Чому  доля  така  гірка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2016

Туман

Попід  лісом  та  по  гаю,
І  над  чистою  рікою,
Розстелилася  пелена,
Неначе  рання  сивина.

По  долині  туман  ходить,
Там  свою  красу  наводить,
Земля-  матінка  дрімає,
Ще  пташина  не  співає.

Туман  густо  на  поле  ліг,
Наче  білий,  холодний  сніг,
Міцні  крила,  вже  розправляв,
Зачарував,  все  огортав.

Ясне  сонечко,  ледь  сходить,
Скрізь  промінчиками  водить,
Ліг  туман  припав  росою,
Немов  срібною  водою.

Та  й  пишаються  всі  роси,
Впоспіх  змінюють  кольори,
І  виблискують  на  сонці,
Вже  здається  зорі  горі.

Скрізь  волошечки  по  полі,
Тож  розвіялись  поволі,
Ясні  квіти    та  й  запашні,
Мерехтять  сизо-голубі.

При  дорозі  кущ  шипшини,
Нахилився  до  низини,
У  яскравих  квітах    –  краса,
Заіскрилась,  сяє  роса.

Хліба  в  полі  розстелились,
Колоски  води  напились,
Вранці  вітер,  немов  співав,
Й  зазвичай    роси  розсипав.

10.07.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678491
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2016

Перший гриб

                                 Віршована  розповідь

 ДощИк  зечора  пустився
Ним  трішки  місяць  умився
Літо,  тепленька  водичка
 Скрізь  зелененька  травичка.
Разом  з  сонечком    я  встала
У  віконце  виглядала
Чи  великий  він  злив,  чи  ні?
Радо,  швидко,  побігла  в  ліс.
Ой,  біжу,  біжу  по  стежці
Знаю  виростуть  гарненькі
Я  найперша,  гриби  знайду
Мамі  хутко  їх  покажу.
Щоби  листя  не  шаруділо
По  травичці  іду  не  сміло
Не  спішу,  по  ній  блукаю
Боюсь  гриб,  якийсь  злякаю.
Майже  зовсім  мокрі  капці
Стоїть    бачу,    в  гарній  шапці
Та  ще  й  який!  Товстенький  весь..
Швидко  зірвала  й  біжу  геть.
-Мамо,  мамо  подивися
Він  до  мене  сам  з’явився
Бачиш    це  я,  перша  знайшла
Цього  гарненького  гриба.

                 17.07.2016р
                                       

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2016

Себя мне подари 18+

Спешишь?  Куда?  Не    уходи,
Присядь,  себя  мне  подари,
Я  пьян,  меня  поцелуй  и,
Исполни  прихоти  мои.

О  птица,  счастья  и  любви,
Скорее,  ко  мне  подойди,
Ты  слышишь,  прошу  прикоснись,
В  объятья  нежно  окунись.

Ты  мне,  сказала  -  не  спеши,
Как  страсти,  погасить  свои?
Я  запахи,  ловлю  твои,
       Желание  твоей  любви.

Любимая,  мне  хорошо,
Целуй,  люби,  люби    ещё,
Ласкаю,  упругую  грудь,
Проснись,  прошу  моею  будь.

Сияешь,  как  солнца  лучик,
   Терпеть,  в  честь  чего,  все  муки,
Хочу,  я  погреться  под  ним,
Всегда,  лишь  твой,  не  уходи.

Уж  блеск,  вижу  в  твоих  глазах,
Несу,  ласкаю,  на  руках,
Совсем,  не  могу  сдержаться,
Желаю,    к  тебе  прижаться.

Как  страстны  -  все  поцелуи,
Весной,  летом,  слышишь  люби!
Наверное  схожу  с  ума,
Любимая,  теперь  моя!

11.07.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678199
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.07.2016

О молодость!

О  молодость,  так  прекрасна!
Хотя,  немножечко  глупа
Но  ты,  бываешь  и  страстна,
Когда  ,  любишь,  поёт  душа.

О  молодость!  Что  же  летишь?
Со  скоростью,  уж  прям  ветра,
Прошу,  слушай,  не  торопись,
Ведь  ты,  совсем  не  окрепла.

О  молодость  !  Сама  –  смелость!
Не  бойся,  совсем  ничего,
Бывает,    узнаёшь  дерзость,
Вид  сделай,  тебе  всё  равно.

Отчаянная  как  море,
И  кажется,  что  можешь  всё,
И  нету  мыслей  о  горе,
Хранишь,  в  душе  радость,  тепло.

О  молодость,  побудь  со  мной!
Чуть  –  чуть  побудь...так  тревожно,
Мне  стать,  не  позволяй  седой,
Прошу,  задержись  немножко.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677961
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.07.2016

Горошина

Покотилась  горошина
Хутко  вискочила  з  стручка
Подивіться,  я  кругленька
Й  на  обличчі,  вся  гарненька.
Спішить  посеред  городу
Всі  бачите  мою  вроду
Ану  гляньте,  я  славненька
І  на  колір  зелененька  -.
За  мить  почула  метушню
Це  кури  йдуть  в  городину
Справно  травицю  щипають
Та  й  черв`ячків  підбирають.
Зовсім  незчулася  коли
Та  біля  неї  вже  кури
 Її  стали    роздивлятись
Між  собою  сперечатись
Зразу  півник,  її  клюнув
Горошини,  як  й  не  було.

                             14.07.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2016

Гумор

       Мати  з  роботи  прийшла

Мати  з  роботи  прийшла
Аж  чує  з  спальні  ,-  Ги  –  Ги  –  Ги
Червона  вийшла  донька
-  Ти  краще  мам,  туди  не  йди.
-  Може  скоро  підеш  заміж?!
Досить  тобі  дівувати…
-Ну  ти  мамо,таке  скажеш!
Треба  трохи  почекати….
Дізнаюся    нащо  здатний….
Чи  ТАМ,  в  порядку  в  нього  все
Тоді  можна  покохати
Бо  це  мамо,  понад  усе!


Діда  запитав…

Пита  онук    дідуся
Як  на  світ  з`явився  я
Хитро  він  всміхнувся
   -Ой,  щось    я  забувся.
Почекай,    згадаю  нині
Та  тебе  ж    зайшли    в  малині
Сестричку  твою    Іринку
Підкинув  хтось  під  калинку  -.
Внучок  подумав,  чому  ж  так…?
Дідусь  збрехати  теж  мастак!

                                                           2014р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2016

Волошки

У  поле  вийшла,  посміхалась,
Милі    волошки  у  синяві,
Хмарина  чорна  насувалась,
То,  як  залишити  це  мені.

Мабуть  злетіти  би,  наче  птах,
У  ліс  сховатися  у  листві,
 Не  покидає,  дошкуля  страх,
Тож  не  покину  волошки  ті.

Я  загубилася  у  полі,
Повсюди  густо,  ледь  майорять
Всі    парасольки  вже  голубі,
Танцюють  й  очі  так  веселять.

Вже  теплий  дощик  накрапає,
Хутко  нарву,букет  у  руці,
Рука    волошечки    тримає,
Серце  й  душа  -  радіє  красі.

2015р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2016

Я хочу привітати

О  ясне  сонечко,  світи,  світися,
Шановний  люд,  у  церквах  освятися!
До  нас  прийшло,  свято  Петра  і  Павла,
 Тож  хай  до  кожного,  радість  завіта.

Зі  святом  хочу,  я  всіх  привітати,
Здоров`я,  щастя  усім  побажати,
У  Бога  миру  маю  попросити,
Щоб  війни  полум`я,  зміг  загасити.

Прошу  спаси,  ти  Україну  мою,  
Серцем  й  душею,  я  так  її  люблю,
Усім  бажаю  читачам  наснаги,
Щоб  один  одного,  ми  поважали.

У  праці  успіхів,  кожній  родині,
Щоби  матуся,  всміхалась  дитині,
Я  дуже  вдячна,  вам  й  кожній  людині,
Міцніш  тримаймо,  ми  зв`язки    родинні.

Згуртуймось    разом,  то  ж  велика    сила,
Міцніша  буде,    ненька    Україна,
Хай    всюди  сіється  тепло  і  добро,
 Щоб  на  столі,    достатньо  хліба  було!

І  ми  нарешті,  стали  краще  жити,
Щоб  розквітали,  завжди  в  серці  квіти,
Та  щоб  любов,  повсяк  час  зігрівала,
Щоби  країна  вільна,  процвітала,
Всі  негаразди,  змогли  подолати,
Як  нас  навчає  Україна  -  мати!


2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2016

Сюрприз ( віршована розповідь)

До  села,    попід  городи
 Два  онуки    поспішали
           Давненько  не  були  в  селі
Приїхали  нині  в  гості
                   Тож  перший  клас  пройшли  в  школі
Веселі  хлопці,  хіпові.
Кептур  гарний  у  Грицька
Модна  хустка  у  Васька.
Зустрічали  їх  старенькі
Тож,  їм  дуже  були  раді
Підросли,  казала  бабця
З  курника,  дід  приніс  яйця
Онучаток  пригощали
Та  в  усьому  догоджали
Може  підемо  до  річки
Покупаємося  трішки
Онучата  кажуть,-  Стало
Чомусь  нудно,  сумнувато
Хлопцям  добре,  накупались
 У  воді  славно  награлись
Вони  довго    засмагали
Аж  чуби    риженькі  стали
Так  минуло  кілька  днів
Насолода,  немає  слів
Як  ішли  вони  до  річки
-Захопіть  трішки  водички
Бабця  їм  відерце  дала
Та  й  онуків  попрохала
А  в  останній  день,  ще  зранку
Хлопці    бігли,  аж    на  кладку
Милувалися  травою
Що  вмивалася  росою
А  по  річці  круги  ходять
Хороводи    рибки  водять
Вже  Васько  каже  Грицькові
Нагулялись  ми  доволі
От,  якби  сюрприз  зробити
Взяти  й  рибки  наловити.
Вмить  хустку  знявши  з  голови
Й  погнали,  ближче  до  води
Роздягалися  на  ходу
 З  води  чути,-  Ах  –  гу  -  гу
Тягнуть,  водять  по  водиці
Щось  виблискує  в  хустинці
Ой  раденькі,  що  спіймали
У  відеричко  зливали
Ой,  щасливі  йдуть  онуки
Те  відро  тягли,  щосили
Бабця  дивиться  на  хлопців
Молодці,  гарні,  завзяті
До  роботи  не  ледачі
А    обличчя    в  обох  сяють
Як  ромашки  розквітають
Кажуть;  -  Риби  наловили  рибки
Порибалили  залюбки.
Бабці  втіха,  от  вже  й  каже
-    Тож  я  нам  юшки  наварю
Наїмося  всі  досхочу  
Заглянув  дід  у  відерце
Руками    схопивсь  за  серце
Ото,  сміється,  щосили
 -Тож  пуголовки,  бачили?!
За  мить  тиша,  недоуки
Зажурилися  онуки
Хто  ж  то  знав,  що  усе  так
Попадуть  внучки  в    >просак>
Хлопці  вдвох,  лиш  позирали
Та  й    додому  поспішали.

                           2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677315
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2016

По долинах

Розляглися  по  долині,
Вдалечінь,  аж  під  самий  ліс.
Скрізь  ялинки  при  дорозі,
Всюди  верби,  там  поміж  них.
.
Пишні  трави,  блиск  на  сонці,
Ледве  -  ледве  шелестіли,
Та  здавалось,  що  вони  всі
Тихо-  тихо  шепотіли.

І    промінчики  ловили,
Ніжні  стебла,  трішки    гріли,
Десь  травичка  височенька,
Зовсім  поруч  є  й  маленька.

Одна  на  одну  полягла,
Як  сестричка  та  рідненька,
Доволі  гарно  стелилась,
Під    небом,  ніжно  яснилась.

А  воно  ж  чисте,  голубе,
Із  сонцем  теплим,  яскравим,
Його  світленький  промінець,
Накрив  цілунком  ласкавим.

Луг  й  поля,  вже  кольорові,
Полуниці,  там  червоні,
 І  дзвіночки,  скрізь  голубі,
Яскравіють,  гарно  вбрані.

Вздовж  дороги  снять  барвінки,
Рушником  стеляться  у  ліс,
 Сині  втримали  відтінки,
Видно  їх,  наче  з-за  куліс.

Попід  ліс,  кущі  тернини,
Загадкові,  милі,  білі,
Його  ніби,    підпирали,
Й  п’  янко,  ніжно  пахкотіли.

Здаля  видно,  жовте  з  білим,
Витанцьовують  кольори,
 Розстеливсь,  неначе  килим,
Поряд  поле,  стиглі  хліби.

Всюди  пахощі  та  й  ніжні,
Мов  на  крилах  підлітали,
Голоси,  чулися  різні,
Десь  птахи,  гнізда  шукали.

І  раділа  рідна  земля,
У  лісі  пташки  співали
А  долини  й  щедрі  поля,
Весь  світ  ніжністю  вкрашали.

2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677311
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2016

Народилась на світанку

 Я  мабуть,  народилась    на  світанку,
Бо  завжди,  просинаюсь  спозаранку,
Майже  нічка,  а  мені    вже  не  спиться,
Ще  трава,де  глянути,  не  роситься.

Тож  себе,    картаю,  що  рано  встаю,
Я  напевно  світанок  дуже  люблю,
На  годиннику    тікає  четверту,
У  вікно,  бачу  пташечку  маленьку.

Та  не  знаю,  як  її  звати,
Лиш  сіріє,  починає  співати,
Гарно,  дзвінко,  не  можна  передати,
Не  боїться,  нині  поблизу  хати.
.
Придивляється,  рада,  сонце  сходить,
Веселіше,  вкотре  пісню  заводить,
Я  втішаюсь,  віконце  відкриваю,
І  здається,  у  душі  теж  співаю.

Мене  бачить,  хутко  вертить  голівку,
Най  би  змовкла,  принаймні  на  хвилинку,
Це  про  ранок,  вона  мені  віщала,
Щоб  із  нею,  залюбки  зустрічала,
Та  побачила,  як  схід  сонця  пала,
Й  просинається  моя  ненька  -  земля.

Я  мабуть,    народилась    на  світанку,
Бо  щаслива,    тішусь  світлому  ранку,
Вже  до  сонечка,  виходжу  із  хати,
Моє  серце  хоче  ранок  стрічати.


10.07.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677132
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2016

Огірочки

Посіяла  огірочки,
Рівненькі,  милі  рядочки,
Раненько  їх  поливаю
Веселу,  пісню  співаю.

Мої,  милі,  огірочки,
Маленькі  сини  і  дочки,
Короткі  та  чи  длінненькі,
Для  мене,  ви    всі  рідненькі.

Я  гарно  вас  обходила,
І  добрива  підливала,
Та  трішечки  покропила,
Хвороба,  щоб  не  дістала.

Зірву,  всі  такі  гарненькі,
Пахучі  та  й  зелененькі,
По  баночках  вже  розкладу,
Часничку  вдосталь  покладу.

Он  киснуть,  на  підвіконні,
Радію,  вони  ж,  як  винні,
Тож  дуже  потішно  мені,
Усіх  буду  пригощати,
Врожай,  щодня  прославляти.

10.07.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677131
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2016

Сердитий вітер

Сердитий  вітер,  повівав,
Шмагав,  зривав,  з  калини  цвіт,
За  мене  вийди  -    все  казав,
Я  подарую  цілий  світ.

Аж  хиталась,    шептала,
Пробач  тебе,  не  любила,
Уже  сльозина    стікала,
Якби  ж  та  й  воленька.

Краще  б  за  дуба,  я  пішла,
До  нього  ,  лежить  душа,
 Старий  так  ніжно  поглядав,
Усе  життя  одну  кохав.

Їй  сумувати,    не  давав,
Часом    свої  пісні  співав,
А  вітер  зрадливий,  сильний,
Як  чув,  ще  більш  був  сердитий.

Вже  тріск  і  гуркіт  гомінкий,
Ламав,  розкИдав,  скрізь  гілки,.
А  дуб  зажурено  схиливсь,
За  калиноньку  засмутивсь,
Вона  уже,  цвіт  скидала,
Йому  стежинку  встеляла.


09.07.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2016

Горобчик

                                   Віршована  розповідь

Горобчик  був,  ще  маленький
Занадто,  такий  хитренький
Все  з  гніздечка  він  виглядав
За  довкіллям  спостерігав.
В  лівий  бік  гляне,у  правий
Та  до  низу,  не  уважний
Веселенький,  закрутився
Вмить  на  землю  вже  звалився
Вдарився,  аж  заболів  бік
Скік,  заледве  до  куща  скік
Він  літать,  на  жаль  не  умів
Зовсім  вчитися,  не  хотів.
Батьки  ж  далеко  літали
Собі  харчі  добували
Тож  в  кущі  сидів  тихенько
Чистив  пір`ячко  гарненько.
Та  не  помітив,  як  заснув...
Певно  безсилим,  він  ще  був...
Прилетіли  тато  й  мама
Скрізь  шукала  із  сльозима
Той  в  кущі,  спав  так  миленько
 Там  зігрівся,  вже  й  тепленько.
Проминув  час,  звечоріло
В  небі  стало  сіро-сіро
Проснувся,  ледве  цвірінчав
Сильніше,  голосок  подав
Враз  почули  свого  сина
Вмить,  до  нього  підлетіли
Справно  крила  розправляли
 В  гніздо  сина  підійняли.
То  йому,  була  наука
Бо  не  слухав,  маму  й  тата
Це  добре,  що  гарний  кінець
Тож  буде  вчитись  горобець.

                       09.07.2016  р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2016

Лист

Туман  стелився,  зажеврів  схід,
Десь  недалеко  снайпер  заліг,
Кілька  пострілів  й  знову  тиша,
Та  ніби  чути,  десь  є  миша.

Тобі  кохана  пишу  листа,
Зараз  піду,  чергувати  я,
У  нас  все  добре,  тож  готуйся,
Як  -  но  приїду,  одружуся.

Я  знаю    дуже,  був  засмутив,
Люба  пробач,  так  батько  навчив,
Тому  не  зміг,  зовсім  інакше
Гадаю  буде,  нам  на  краще.

Адже    стою,  за  нас    з  тобою,
Тут  на  посту,  під  Горлівкою,
Стосунки  наші,  то  є  доля,
Живим  вернуся  -  Божа  воля.

Ще  місяць  -    два,  з’явлюся  вдома,
Буду  чекати,  чорноброва,
У  нас  все  добре,  буде  в  житі,
Тож  дочекаюсь  тої  миті.

Щоби  по  полю  разом  брели,
Лише    удвох,  тільки  я  і  ти,
 Нас  вчора  дуже  обстріляли,
 Навіть  двохсотого,  ми  мали.

Сьогодні  тихо,  тому  й  пишу,
 Тобі  в  душі,  кричу  «люблю»,
Про  тебе  думаю  щомиті,
Ось  чую  б’ють,  знов  гаубиці.

Вже  допишу,  завтра  кохана,
Враз  гучно  гримнуло,  вмить  яма,
 Все  наче  урвище  забрало,
Все  зорі  рвало,  десь  кидало.

Тож  хто  тепер,  його  впізнає?
Лиш  телефон,  не  замовкає,
А  лист  кружляв,  у  небо  летів,
Не  прочитає  ніхто  тих  слів.

Ніхто    й  листа  вже  не  допише,
А  на  посту,  знову  тихіше….

08.07.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2016

Промінчик

Ранком  сонечко  проснулось
І  до  мене  посміхнулось
Кучерявий    же  промінчик
Заховався  під  камінчик

 Скоро,  по  травичці  біжу
Зараз,  його  я  спіймаю
Бачу,  грається,  тікає
Вмить  мене  він    доганяє

Зашпортнулась  і  упала
От  якась,  стала    роззява
Він  на  гілочці  гойдався
Та  й  здавалось  насміхався

Бачу,  на  паркані  всівся
Вмить  на  всі  боки  крутився
Миттєво    геть  розвернувся
До  сонечка  повернувся

За  нього  дуже  раділа
От  я  би    в  небо  злетіла
Там  би  в  хованки  пограти
Між  хмаринок  поскакати.

                         08.07.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676765
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2016

Забіяка

                                               Віршована  розповідь

Онучок  в  садочку    гуляв
Із  квітів  пелюстки  зривав
З  позичок  здирав  все  листя,
А  ягоди,  як  намиста
Спочатку  їх  розминав
Кривився  та  все  ж  смакував.
Жвавий  хлопчик,  хоч  маленький
Та  занадто  вже  хитренький…
 Коли  він  настрою  не  мав
Усім  доволі  набридав.
Якщо  йому  та  й  щось  не  так
То  вже    за  мить  зажав  кулак.
Зненацька  побачив  в  кущах
Аж  звідти  виглядав  гусак
Й  гусенятка    там  сиділи
Тихесенько  гомоніли.
Жвавий  малий,    палку  узяв
До  гусака    вже  підповзав
Повернули,  малі    шиї
І  сміливо  зашипіли.
А  він  палкою  махає,
Той  на  нього  наступає.
Злющий  гусак,  як  закричить,
На  нього  злобно  налетить.
Тож  величні  крила  розкрив,
За  мить  онука  повалив.
Та  бабця,  бачить  у  вікно
 Та  й  похватилась,  лишенько
Біжить  його  виручати
Гусака  геть  відганяти.
Аж  бачить,  у  руках  палка
-Ти  шкода!  Мені  ж,  аж  шкодА!
Що  він    замало  тобі    дав
Я    пасок  візьму,  ще  додам.
Онук  рукою  ніс  підтер
-    Нехай  чекає  він  тепер.
Ось  підросту,  я  покажу,
Хто  головний,  в  цьому  саду!

                                   07.07.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2016

Побачення

На  ставочку  ноги  мила,
Пісню    весело  співала.
Вода  чиста,  чарувала.
Теплом  ніжно  зігрівала.

На  дорогу  подивлюся,
Почекаю,  прийде  милий,
З  джерела  води  нап’юся,
Сміх  почую  той  вразливий.

Здаля  бачу,  що  у  руках,
Трима  гарний,  букет  квітів,
Він    коханий,  милий  мені,
І  за  всіх,  кращий  на  світі.

Посміхнуся,  квіти  візьму,
Тебе  любий,  не  покину
Їх  так  ніжно,  я  пригорну,
Бо  ж  щаслива  вв  цю  годину.

Біля  ставу,  є    три  верби,
Нам  наснаги  придавали,
Тож  радієм,  щасливі  ми,
Так  побачення  чекали.
***
Тихий  вечір,  зіронька  встала,
Наближається  свято  Івана  Купала,
Бажаю  всім,  здоров*я  міцного,
Щоб  день  кращий,  був  ніж  вчора.
Неба  мирного,  світлих  днів,
І  гарненьких,  теплих  вечорів,
 Україна,  хай  нині  святкує,
А  це  свято,  щастя  дарує.

                               07.07.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676578
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2016

Різні долі

Життя,  а  чи  усім  шанс  дає,
Буває,  людина  жирує,
Із  келиха,  хтось  сьорба    вино,
Вдається,  наче  у    казино.

Той  вИграє,  інший  програє,
Хтось  інший,  болі  пізнає,
Останні  копійки  рахує,
Все  Бога  просить,  той  не  чує.

І  цим  життя  його  гартує,
А  часом  дістає,  дратує,
Не  має,  хтось  совісті,  все  крав,
Інакший,  по  житті  досягав.

Шукав  щастя,  а  зазнав  болю,
Тож  кращу,  як  піймати  долю?
   А  де  –хто,  мав  дім    й  машину,
Коханку,  мо»  дві  й    дружину.

А  той,  не  може  сім`ю  мати,
Грошей  катма  прогодувати,

Журба,  його  серце  стискає,
У  Бога  він  весь  час  питає
Де  доля,  щаслива    літає?
Від  нього,  жаль,чомусь  тікає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2016

Виднілось село

Вдалині,  серед  горбів,  виднілось  село,
Між  дерев,  здаться  потонуло  воно,
Є  хати,  ближче  й  далі,  в  зелені  кругом,
Як  спуститись,  при  низині,  б  `є    джерело.

Від  хатини  до  хат  та  й  нелегко  пройти,
Лежать  трави  і  цвітуть  квіти  навкруги,
Всі  рівненькі  городи,  соняхи  цвітуть,
А  садки,  вже  відцвіли,  яблука  ростуть.

Де  –  не  –  де    вишні  потроху  червоніють,
І  смородини  стиглі,  чорні  радіють,
Соловей,  у  зеленім  гаю  щебетав,
І  розносився,  далеко  спів,  аж  за  став.

І    село,  тішилося  своєю  красою,
Збагатилось    воно  літньою  порою,
Полонини  та  поля  навкруги  лягали,
Колосились  хліба,  село  прикрашали.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675446
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2016

Каченята

Лунає    звук,  біля  ставка
Все  кря  ,  кря,  кря  та  кря,  кря,  кря
Там  каченятка  гуляли
Хлюпались,  лапки  купали.
Намочили  вжк  хвостики,
Та  почистили  дзьобики.
По  воді  ряску  шукали
Ой,  добренька,смакували.
Гарні,  милі  каченята
Мов  маленькі  ангелята
Оченята  в  них  щасливі
Добре  викупались  нині.
 З  водички  вилізла  качка,
Помилися  каченятка.
І    маленька    вся  дітвора
Хутко  крильця  розпустила
Бігла,  майже  вже  летіла.
Малі  хвостики  трусили
Та  доволі  гомоніли.
Сіли  поруч,  біля  мами
Та  й    гарненько  задрімали.
Біля  ставу  вже  тихенько
Всім  на  сонечку  тепленько.

                             30.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675257
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2016

Присвячую

Він  був  борцем  за  Україну,
Землю  любив,  свою  родину.
Жив  там  де  краще,  життя  було,
Але  його,  це  не  спинило.

 Лишив  театри,    свої  співи,
І  повернувся  до  країни,
Як  свою  неньку,  не  любити?
Тому  й  приїхав  захистити.

Він  сміло  йшов,впевнено  стояв,
У  бою    ворог  не  налякав,
Справжній  козак  і  мужня  воля,
Та  така  мабуть  його  доля.

Героя  славимо  на  віка,
Країна  вся,  сьогодні  стражда,
І  гірко  плаче  та  сумує,
А  ворог  клятий  знає  й  чує.
***
Совісті,  серця-  певно  немає,
Наших  синів,  кращих  вбиває,
Нехай  земля,  ця  пухом  буде,
Його  ніколи  не  забудем.
***
Твій  голос,  спів  завжди  буде  лунати,
І  Україну  щодень  прославляти.



29.06.2016р
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2016

Земна врода

Вийду  в  поле,  подивлюся,  долоні  підставлю,
Я  до  неба,  потягнуся,  але  не  дістану,
Вся  краса,  земна  яскраво  землю  покриває,
Є  надія,  всьому  людству,  життя  процвітає.

Набереш,  повітря  у  груди,  немов  літаєш,
Думки  линуть  у  висоти,  ти  їх  не  дістанеш,

Колір  темно  -  синенький  виднівся  до  світанку,
Згодом  сизо  –  блакитний,  як  із  сонечком,  зранку,
 Далечінь,  аж  до  обрію,  біленькі  хмаринки,
Простягнулися  маленькі,  пухкенькі  пір’їнки.

Мерехтить,  схід  виграє,  вже    кольори  міняє,
 Сходить  сонне  сонечко,  перший  промінчик    лягає,
На  мою,  землю  святу,    подаровану  Богом,
Червоніло,уже  знов,  ген-  ген,  під  самим  сходом.

Підійнялось  трішки,  ще  ясніше  засвітило,
Всю  пташину  та  й  довкола,  воно  розбудило,
Сонце  вище,  здіймалося,  промені  стелились,
В  золотому  й  срібнім  вбранні,  поля  пробудились.

Розплескався,  ясний  промінь,  ніжно  на  травицю,
Повелить,  всьому  земному  водичкою  вмитись,
На  дорозі,  серед  поля,  стою  помолюся,
Ясним  небом,  теплим  сонцем,  не  намилуюся.
Простягну  свої  долоні,  я  ближче    до  Бога,
Неможливо  передати,  яка  земна  врода!
Мою    душу  зігріває,  тож  маю    надію,
З  Богом  данною  красою,    я  не  раз  помрію.

28.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675030
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2016

Научитесь всех уважать!

Научитесь,  люди    всех  уважать!
Человека,  не  смейте  обижать,
     Что    не  так,  считайте,  один…  три…  пять
Лишь  за  то,  что  у  него  другой  взгляд.

Ведь    увидишь,  даже  других  глаза,
Голубые,  одни  как    бирюза,
Есть  и  карие,  часто  черне,
Во  всех  вас,  скажите  какие?
Может  светлые  или  темнее.

Те  добром,  светятся,  иль  радостью,
А  бть  может    злом  или  завистью?
Прошу  люди,  будьте  все  добрее,
Тогда  жить,  ведь  будет  веселее.

 Полюбите,  вам    всегда  воздастся,
Одолеете  в  жизни  ненастья,
Прошу  люди,  вы  уважайте  всех,
Ведь  тепло,  добро  –  это  же    не  грех!

28.06.  2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675026
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.06.2016

Налилися вишні

Налилися  вишні,  яскраві,  запашні,
Все  вони,  немов  посміхаються  мені,
Із  кислинкою,  знаю  та  дуже  люблю
Ось  вареничків  смачних,  нині  нароблю.

Онучаток  покличу,  щиро  пригощу,
Це  ж  бо(гавриків)  своїх,  сердечно  люблю.

Тож  сметани  купила,  буде  смакота
За  столом  розсілися  і  бабця  співа,
Вже  весела,  тішиться,  на  серці  тепло,
Це  ж  яскраве  літо  онуків  привело.

Оченята  сяють  сонячним  промінцем,
Онучата  кричать,-Бабцю  давай  ще!

Попід  вишнею  стіл,  ще  й  пташки  співають,
Діти  раді,  варенички  наминають,
Смачні,  тепленькі  та  й  м'якенькі,  запашні,
Як  же  добре,  як  дружні  і  діткам,  й  мені.


                                                                 1995р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2016

Лише твоя

Вже  зранку,  я  біля  плити,
Погляну,  так  солодко  спиш,
Чекаю,  любий  підійди,
Мене  ніжненько  обійми.

Є  мрія,  щоб  поцілував,
Та  тіло,  моє  відчував,
Вікно,  ранком  відчинене,
Акацій  цвіт-  запевнення,
Весни,  чарує,  дурманить,
Любов  у  ліжко  заманить.

Сніданок  готовий  і  я,
Сама,  до  тебе  підійшла,
Не  спи,  звечора  до  ранку,
Мене,  сприйми  за  коханку.

У  ліжку,  вже  знявши  халат,
Проснись,  любий,  прошу  поглянь,
Всміхнися,  ти  моє  життя,
 Кохай,  навіки  лиш    твоя.
   
27.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674839
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2016

Після дощу

Вночі  дощ  пройшов  гарненький
Ранок  видався  тепленький
І  босоніж  вся  дітвора
По    окрузі  гомоніла
А  земля,  аж  парувала
Дітям  очі  звеселяла
І  до  себе  зазивала
Зайди,  добре  помий  ноги
Відчуй  ти,  тут  насолоди
Ось  тут,  у  калюжі  гожій.
 В  ній  сонце,  бачиш  втопилось
Вода  й  все  довкола  грілось
Вже  по  калюжах  трохи  груз
Немов  в  болоті  чорногуз.
У  руках  штанці  та  одяг
Ой,  як  втішно,  насолода
Чорнющі  ноги,  як  в  смолі
Тож  веселенько  дітворі.
Сонечко  всім  посміхалось
Та  й  з  дітлахами  мов  гралось.
Як  тепленько,  літо,  краса
Тож  раденька  вся  дітвора.

                     27.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674686
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2016

В тайне держу

Прошу  -  душа  ты  сохрани,
Припрячь    желания  любви,
Кому  довериться  смогу?
С  тобою,    в  тайне  страсть  держу.

Всё  чаще  видеть  я  хочу,
И  лишь  взгляну,  уже  лечу,
Всё  мыслями  к  тебе  в  объятье,
Ты  жизнь  моя  и  ненастье.

Твой  образ,  лишь,  мысль,  что  твоя,
Увы  кружится  голова,
Ты  шеф  и  всегда  за  столом,
Уж  чай  готов,  к    тебе  бегом.

Да,  просто,  я  секретарша,
Смотрю,  нежны,  чудны  глаза,
Тебя  люблю,  буду  твоя,
Моя  любовь  ведь  навсегда.

Душа,  моя  в  тени  вервей,
Опять,  бегу  к  нему  быстрей,
Пылает  сердце  и  горит,
Я  каждый  день  хочу  любить.

Всегда,  стараюсь  поймать  взгляд,
Ведь  утром,  встретил,  вижу  рад,
Я    молча  устаю    любить,
Душа,  скажи  как  же  мне  быть?

Не  ровня,  вот  и  страдаю,
Поэтому  всё  скрываю,
Люблю  и  жду,  и  встречаю,
Пока,  ты  здесь,  ведь  мой,  знаю..

26.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674684
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.06.2016

Налякав

Під  кущиком  зайчик  спав
Гарненько  відпочивав
Раптом…  Зашаруділо
Листячко  шелестіло….
Ой,  злякався,  геть  тікав
Куди  й  самна  жаль,  не  знав
Аж  задихався,  біжить
Піджав  хвостик,  весь  тремтить
Їжак  –  стоїть  посміхнувся
Чому,  він  не  оглянувся?
Нащо  ж  було  так  тікати  ?
Тож  я  хотів,  погукати…
Лише…  заблищали    лапи….

               26.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2016

Я не хочу огласки

Прошу,  я  не  хочу  огласки,
Желаю,  твои  видеть  глазки,
Они,  меня  пьянят,  ласкают
 Тебя,  снова  не  отпускают  .

Мне  сорок,  а  тебе  двадцать  пять,
Зачем,  мы  будем  года  считать,
Ты  радость  и  наслаждение,
Моя,  любовь,  восхищение.

Уж  очень  скучаю  и  хочу,
Улыбку  видеть  и  наготу,
Ты  жизнь,  моя  сладость,  волшебство,
Исполни  желание  одно.

С  тобою  быть,  не  расставаться
В    объятиях  нежных  купаться,
Молчишь,  но  что-то  чувствуешь  ты,
Не    нужно,  нам  разрушать  мосты.

Приди,  согрей  меня  в  постели,
Нет  вьюги,  пока    нет  метели,
Любовь,  не  требует  огласки
Желает,  тишины  и  ласки.


34.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674350
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.06.2016

У перукарні ( віршована розповідь)

Назар    по  вулиці  гуляв
До  перукарні  завітав
   Оце  ж  закінчив  шостий  клас
Літні  канікули  в  цей  час.
У  класі  хизувався
Що  модний  вихвалявся
Дорослим  хотів  стати
Та  гарно  виглядати.
                   Щиро  й  мило  до  майстрині
-Зараз  модно  це  нині
 Оселедчика,  зробіть
Ледь  парфумів,  покропіть  
Вона  йому,-  Занадто  
-А  що  тобі  ,чи  важко  ?
-То  буде  дуже  довгий  
-Не  хочу  я  короткий!
Сидить,  розмірковує
Бо    думку  свою  має
Українець,      я  є  так?!
Тож  справжнісінький    козак!
Хоч  мови  і  не  знаю
Все  суржиком  шмагаю
Та,  то  мабуть  не  біда
Відбулася  бесіда.
В    кросівках    похвалявся
В  штани  під  джинс  убрався
Кажуть  модно  так  тепер
Тож,  я  справжній  кавалер.
Його  товче  в  бік    майстриня
-  Ти  що  замріявся  хлоп`я
І    качає  головою
-Прийде  мама,  хай  з  тобою.
Тоді  тебе  вже  пострижу
Боюсь  з  роботи  полечу  
Сердитий,  вмить    з  крісла  встав
Та  голову  почухав
Подумав  і    пригадав
Що  маму  не  послухав.
-Добре,  ще  рік  підросту
До  вас  тоді  сам  прийду.

                           24.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674348
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2016

Ранок

Ледь  зажевріло  на  сході,
Мерехтить,  просніться  усі,
Білі  хмарки,  що  на  небі,
І  чорненькі,  несуть  дощі.

Літній  ранок  розквітає,
Дивовижний,  мій  щедрий  край,
Скоро  пташка  заспіває,
Зелененький,  проснеться  гай.

Опісля  нічної  тиші,
 Струмок  весело  задзвенів,
Він  веде  пісні  ранкові,
Поблизу  дубів  –велетнів.

Розцвіла,  чарівно  липа,
Вітер  пахощі  розносив,
До  неї,  шепотів  стиха
Розчесав,  уміло  коси.

Квітно  скрізь  й  дзвіночки  рясні,
Ранку  й  сонечку  раділи,
Підтягнулися  по  волі,
Вже  пелюстки,  всі  розкрили.

Ледь-ледь  травка  шелестіла,
Прокидалась,  потягнулась,
Заблищала,  по  ній  роса,
Та  й  до  сонця  посміхнулась.

Скрізь  іскрило  й  золотило,
Любувалась  земля  ранку,
 Співа  пташечка  щаслива,
Літу  рада  і  світанку.

Лине  пісня  соловейка,
Ніжно,  солодко  звучала,
Мила  пташечка,  маленька,
Добрий  ранок  всім  віщала.

     22.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673980
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2016

О мир!

О  мир    печали  и    мир  любви,
Загадки  есть,  всех  наслаждений,
Вершин  хочу,  я  снова  достичь,
Но  не  познав  нравоучений.

Сам  разобраться,  вновь  хочу,
Что  плохо  есть  и  что  хорошо,
Бывает  словно,  птицей  лечу,
Взлетаю  я,    очень  высоко.

Вдруг  сильный  ветер  с  ног  сбивает,
Уже  упал  и  едва  живой,
Моё  сердечко  разрывает,
 Ведь  ощущаю  сильную  боль.

А  что,  без  этого,  что  нельзя  ?
Чтобы  всё  гладко  и  так  легко,
Прожить  ведь  хочется,  года  не  зря,
Чтобы  всем  было,  лишь  хорошо.

И  мне    так  хочется,  самому,
Узнать  свои,  все  способности,
Что  бы  я  смог,  помочь  каждому,
Кто  так  нуждается  в  помощи.

Мысли  дождусь,  я  верной  любви,
 И  исполнения  желаний,
Но  ненавижу  зла,  чертовни,
Хочу  достичь  земных  вершин.

22.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673977
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.06.2016

У лузі

Земля  щаслива,  радіє  порою,
 До  сонця  тягнеться,  вмилась  росою
Вже  зелененькі  дерева  і  кущі,
Буяють  трави,  шовкові  і  густі.

В  цей  день  нагода,  попасти  корову
Хлопчик  любив,  бувати  у  лужочку,
 Букети    квітів,  додому  нарвати,
 У  ставку  радий,  ноги  викупати.

Всміхалось  сонце,  швидко  час  проминав,
Корова  сита,  поспішила  у  став,
Сьогодні  тепло,  уже  настав  обід,
Із  молочком,  смачний,  пухкий  пиріг.

Удвох  вляглися  на  траві,  щасливі,
Пташки  у  лузі  кричали,  грайливі,
Це  ж  насолода,  просто  так  лежати,
Ласку  землі,  запахи    відчувати.

Село  любив,  квітучі    луги,  ліси,
Ніде  не  бачить,  інакшої  краси,
Йому  здавалось,  він  у  справжнім  раю,
Птахи  веселі,  ведуть  пісню  свою.

Вже  настав  вечір,  треба    йти  додому,
Дзвінке  джерельце,  разом  пили  воду,
Хоча  і  зморені,  щасливі  ішли,
Повну  торбину,  він  ще  нарвав  трави.

А  для  матусі,    квіточки  запашні,
 Радів  душею,  ясній,  літній  порі,
То  справжнє  щастя,  на  лузі  бути,
Дари  природи,чарівність  відчути,
Втішався,  яке  ж  пречудове    життя,
Оце  дитинство,  ненька,  рідна  земля.

Чомусь  зненацька  загарчало  авто,
Скоріш  доїхати  б  у  рідне  село,
Чом  швидко  спогади    пролинули  й  час,
Нажав    знервовано,  вмить  педаль  на  газ.

Перед  очима  долина,  стежини,  
Одна  із  них  ,  до  рідної  хатини,
     Попід    ногами  розстелились  трави,
З  букетом  квітів,    він  спішив  до  мами.


21.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2016

Я почекаю

Холодно  й  сиро,  піднявся  вітер,
Піщов  так  швидко,  не  одягнув  светр,
Гучно,сердито,  гримнув  дверима,
Не  розумію,  в  чому  причина.

А  вітер  коси,  рвав,  майже  свистів,
Не  розуміла,  чого  ти  зд*рів,
Йшла  за  тобою  і  текли  сльози,
Уже  не  любиш,  чому  погрози?

Вже    у  під`їзді  горіло  світло,
Стоїть  дівча,  молоде  принишкло,
Так  що  то  любий,  чи  то  є  зрада?
Чомусь  незручно,-  я  промовляла.

Нервово  так,  собі  шепотіла,
А  де  ж  наша,    з  тобою    довіра?
Скажи  де  ділось,  світле  кохання?
Тож  ти  любив,  звечора  й  до  рання.

Вже  повернулась,  мабуть  то  зрада,
Нехай    час  пройде,  то  не  завада,
Дівча…  спокуса,  іду  й  ридаю,
Нехай  змирюся,  що  ж,  почекаю,
Знаю  повернешся,    відчуваю,
Терпіння  є,    наберусь,(  підожду),
Твою      інтрижку,  я  переживу.


20.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2016

Літо плете коси

Літо  коси  плете  із  різних  кольорів,
Там,  на  пагорбочку,  вже  дзвіночок  розцвів,

І  до  сонця  моргав,  із  вітерцем    грався,
Із  суничками  радісно  привітався.

Скрізь  скакав,  веселий,  то  ж  літній  вітерець,
П`янкі    пахощі  злітали,  аж    до  небес,

 Пригинав  трави  ласкаво  тай    до  низу,
 В  вони  ж    шовкові  розляглись  по  лісу,


А    під  самим  лісом,  розквітали  рожі,
Вже  нектаром  пахнуть,  різнокольорові,

Де  не  глянь,  злітаються,  гудуть  бджоли,
Як  поглянуть  нижче,  стеляться  віоли,

Зовсім  поруч,  замайоріла  шипшина,
Як  у  вишитій  сорочечці  дівчина,

По  ній  літечко  косички    заплітало,
Ясне  сонце,  тепло,    ніжно  пригрівало.

17.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672821
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2016

До мами

Нагідки  та  ще  чорнобривці,
Я  нарву    у  своєму  саду,
І  до  мами  піду  у  гості,
Букет    квітів,  нині  покладу.

Часто  їздити,  жаль,  не  можу,
Нема  часу  та  й    далеко  ти,
 Не  покину  тепер    чужину,
Сил  не  маю,  сюди  часто  йти.

Тут  коріння  своє  пустила,
Вже  давно  на  цій  святій  землі,
 Тож  у  мене,  є  тут  родина,
 І  онуки  і  діти  мої.

Я  давненько  у  тебе  була,
Люба  нене,  ти  мене  прости,
Корінці,  уже  червота  їсть,
Це  напевно,  вже  такі    роки.

Надто  часто,  я  із  тобою,
У  розмовах,  не  тільки  у  сні,
За  хатиною    дуже  сумую,
Все  дитинство,  згадаю  у  ній.

І  думками,  часто    літаю,
По  садочку,  всій  рідній  землі,
 Я  приїду,  то  ж  обіцяю,
Поклонюсь,  тобі  щиро    і  їй.

І  посиджу,  тут,    біля  тебе,
Квіточки,  всі    гарно  розкладу,
І  ти  вислухаєш,  знов  мене,
Забереш,  хвилювання  й  журбу.


16.06.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2016

Маленький їжачок

Йшов  маленький  їжачок
Зачепився  за  пеньок
Вмить  в  клубочок  скрутився
З  горба  швидко  котився

Як  м`ягенько  по  траві
Весь  в  посрібленій  росі
Нарешті  зупинився
За  кущик  зачепився….

Лежить  лапками  трясе
Мабуть  викупався  вже.
Ой,  не  зустріти  б  лиски
Принишк,  виглянув  трішки

Озирнувся  навкруги
О,  уздрів  сироїжки
Ото  радий  їжачок
Має  він  сніданочок.

                         16.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672623
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2016

Мої троянди

Високий,  пишний  кущ  троянди,
Я  його  змолоду  садила,
Бачу  почав,  нині  всихати,
 Здалось,  червота  якась  їла.

Квітнуть    троянди,  їх  любила,
Так  шанувала  і  пестила,
До  них  завжди,  я  говорила,
Які  ж  гарнесенькі,    вже  щаслива.

Рожеві  всі,  махрові  квіти,
Хотілось  жити  і  радіти,
І  тепле  літо  зустрічати,
Та  біля  них,  пісень  співати.

Знов  на  бутонах,  плями  бачу,
Болить  під  серцем,вже  й  заплачу,
Чому  роки  так  поспішають,
Боюсь  із  квітами  зів`януть.


15.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672622
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2016

По гриби ( З гумором)

Йдуть  баба  з  дідом  по  гриби
Раденькі,  в  руках  кошики
Ранесенько  удвох    встали
По  стежці  чимчикували.
Правда  трохи  притомились
Та  до  лісу  вже  спустились.
Старенька,  вже  чомусь  бурчить
     Напевно  грибів  не  бачить
-  Нині  прийшли  дуже  рано
Може  їх  тут,  зовсім  мало.
Якби-  то  знати  раніше
Треба  було  йти  пізніше  -.
Дідусь  грибочка    вже  бере
Всміхається,  ніжно  кладе
Собі  кожен    кошик  має
Гриби  весело    шукає.
Дід  багато,  вже  назбирав
Дуже  радий,  бабу  гукав
Кричав,  охрип,  голос  зірвав
У    лісі  довгенько  шукав.
-  Де  ж  поділась  моя  люба  -
Придивився,  біля  дуба
Журився  ,  і  де  пропала
А  та  солоденько  спала.
Ще  й  кругом  дуба  обійшов
         Багатенько  грибів  знайшов
-  Просипайся  моя  люба
         А  грибів,  тут    біля  дуба!
-  Це    їх    я,  охороняла
Та  на  тебе  все  чекала  -.
Баба  хитро  поглядала
Та  все  очі  протирала.
Задоволені  щасливі
Повертались  по  обіді
Баба  думає,    все  славно
Я  ще    й  виспалась  так  гарно!

                       14.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2016

Суничка

                   
                               Віршована  розповідь

В    лісі  листя  шелестить,
Трава  трохи  шарудить
Між  дерев  виднілось  личко
Нині  дівчинка    йшла  швидко.
У  червоних  черевичках
Та  на  зріст,  дуже  маленька
А  сама,  як  та  суничка
Ясні  очі,  вся  гарненька.
Всі  птахи  з  переполоху
Розлетілися  потроху
Спускалась,  поспіхом  з  гори
Все  ближче  до  галявини.
По  ній  яскраво-червоні
 Є  полуниці  й  суниці
Квітучим  килимом  лежать
Радіє,  очі  веселять.
У  кошик  ягоди,  клала
Якусь  пісеньку  співала
Здалось  зовсім  не  пристала
Та    додому  поспішала.
Літнє  сонце  веселило
Прямо  в  очі  їй  світило
Квіти,    по  дорозі  рвала
Ніжно,  букет  пригортала
 Тішилась  літечку    і  йшла
Повсюди  гарно,  яка  краса!
Несе  кошик,  квіти  в  руках
Як  то  добре!  Щастя  в  очах!

                                   15.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672380
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2016

Кіт та миші

                                               Віршована  розповідь

Котик  Мурчик,    гарно  спав
Вихідний,  він  мишам  дав
Хай  розважаться  собі
Звеселяться  надворі
Лиш  сьогодні  один  день
Ловить  важко  день  -у  -день
Вчора  дуже  втомився
Та  й  занадто  наївся.
У  животі,  так  бурчало
Мов  мишеня    там  пищало
Повернувся  на  другий  бік
Подивився  гарненьких  снів
Ніч  втекла  та  прийде    ранок
Котик  зирить,  ой  світанок
Пора  йти  пополювати
Хутко    бігав  кругом  хати.
Розвелось  багато  дуже
Йому  зовсім  не  байдуже
Зуміє  добре  служити
Його  всі  будуть  любити.

                       14.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2016

Поїхала грошей заробити

                                       Віршована  розповідь

Залишився  чоловік  сам
Подалась  дружина  в  Амстердам
Трохи  грошей  заробити
Щоби,  як  люди,  краще  жити.
Хазяйство  вдома,  корова
Бичок  пасеться  за  млином
Сусідка  є  чорноброва
Тепер    пригоща  вином.
Не  місяць  пройшов  і  не  два
Мабуть  точно  зо  три  роки
Щаслива  до  села  дійшла
Оминала  всі  городи.
Аж  бачить,  Іван  сапає
Чомусь  поблизу  сусідки
В  колясці  маля  співає
Та    все,  задирає  ніжки.
Привіталася,  розгубилась
Не  знала  з  чого  почати
-Я  там  трохи  забарилась
Поміг?    То  йдемо  до  хати  
Скоса  глянула  на  маля
Не  змогла  слова  сказати
Здалось  зникла  кудись  земля
Ой,  що  це,  куди  тікати
Спинялась,  неначе  п`яна
Розчаровано  зітхала
По  стежці  до  колін  трава
Її  вдома  привітала.
Ой,  лихо!  Сльози  потекли
Вмить  думки,  що  наробила?
Тепер    нащо  ті  (доляри)?
Чоловіка  загубила……

                     13.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672164
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2016

За селом стежина

Ген  за  селом,  спить  долина,
 До  неї  в`ється    стежина,
Як  підеш  ти,  по  ній  зранку,
Побачиш  чари  світанку.

Ясні,  веселі  промінці,
Всюди  танцьюють  й  по  траві,
Посиплять  й  вмиють,  скрізь  сріблом,
Теплом  покриють,  так  ніжно,
За  якусь  мить,  заворожать,
Проміння  ніжне,  то  ж  люблять.

Ти  тонеш  знов,  у  цій  красі,
Віжразу  тепло  на  душі,
І  благодать  відчуваєш,
Якщо  пройдешся  босоніж.

Помиєш  ніжки  у  росі,
На  Богом  даній,  цій  землі,
Оглянеш  оком,  все    й  всюди,
Яку  красу  бачать  люди!

Кличе,  манить,  земна  врода,
Бачити  це  -  насолода!
Коли  ж  красу  відчуваєш,
То  вже  здається  літаєш.

Сонце  ясніше,  засяє,
Твоя  душа,  аж  співає,
Повернеш  знов,  до  стежини,
І  набереш  собі  сили.

12.062016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671933
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2016

Ой, Дніпро

Ой  Дніпро,  Дніпро  широкий,
Чому  світ,  такий  жорстокий,
Давно    води  у  сивині,
І  мені,  тяжко  на  душі.

Горить  схід,  знову  стріляють,
Матері,  синів  ховають,
О,  Дніпро,  ти  нам  підкажи,
Як  позбутись  жури,  війни?

Як  зупинити  оцей    жах?
Болить  серденько,  бере  страх,
Ти  війну,  бачив  на  віку,
Й  Україну,  ще  молоду.

Що  ганьблять  й  щоднини  топчуть,
І  комусь    продати  хочуть,
Всі  твої,  круті    береги,
Пам`ятають,  ще  й  ті  роки.

За  свободу,  жаль,  полягли,
І  діди  й  наші  прадіди.
Ой  Дніпро  -  святая  вода….
Тож  чому,  знов  прийшла    біда?

10.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671922
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2016

Все минеться…

Ой,  коханий,  що  сталось  між  нами,
Чи  життя,  це  таке,чи  вже  роки,
Десь  згубилися,  поміж  зірками,
Жаль  у    темряві,  блукають  думки.

І  чомусь,  погляди  зовсім  сумні,
Кожен  порізно,  книги  читає,
Мабуть  коси,  зарання  в  сивині,
Чи  з’єднатись,  це  нам  заважає?

 Ти  думки,  всі  не  тримай  при  собі,
Тож  згадай,  ясніли  зорі  вночі,
Коли  разом,  добре  було  тоді,
Як  тоді,  щасливі  та    й  молоді.

Було  всього,  у  нашому  житті,
Разом  викохали  три  берізки,
Не  залишайсь,  прошу  у  самоті,
І  повідай,  про  всі    свої  думки.

Не  журися  ,любий,  що  хворію,
Йде  весна    і  мені    уже  краще,
Все  минеться,  я  це  відчуваю.
Тож  нехай,  смута  від  нас  відійде.

Не  бери,  прошу,  ти  так  до  серця,
Почекай,  піду  чайник  поставлю,
Нехай  доля,  нам  ще  раз  всміхнеться,
Як  колись,  разом  поп`ємо  чаю.

08.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671139
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2016

Не йди дощику

Ой  дощику,  скільки  налив,
Повсюди,  ти  все  затопив,
Чом    дуже,  так    розгулявся,
Занадто,  видно  зазнався.

Нехай,  росте  городина,
Прошу,  чекай,  не  лий  щодня,
Кругом,  бачиш  все  іскриться,
Нехай  достигне  суниця.

Дай  сонечку  розгулятись,
Достатньо  травам  схилятись,
Черешенька  просить  сонця,
Тож  щоки,  фарбувать  хоче.
Капризний,  а  може  досить?!

Прошу,  дощику  почекай,
Злітай  у  гори,  там  полляй,
Земля,  нехай  відпочине,
Пригріє  сонечко  нині.  

Не  йди,  дощику!  Ой,  не  йди,
Розсійся  та  кудись  лети.

08.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2016

О думи…

 О  мої  думи,  думки  мої,
Куди  полинете  ви  зранку,
Мабуть  туди,  де  ліс,  солов`ї
І  виглядають,  теж  світанку.

Чому  так  хочеться  забутись,
Гнів  загубити  і  печалі,
Ранком  щасливим,  знов  проснутись,
Плинуть  із  думами  й  надалі.

Сонячний  день,  прийшов  гарний,
Мої  думки,  немов  співають,
Я  чую  спів,  зачарований,
Землю  птахи  прославляють.

Земна  краса,  всіх  надихає,
Яскраво  жити  і  радіти,
Нехай    же  старість,  відлітає,
Жага  із  думами  летіти.


07.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2016

Корівка

                         Віршована  розповідь

В  мене  є  Корівка  Муха
Гарна,завжди  мене  слуха
Я  тихесенько  підійду
Скажу  їй,  вкладем  угоду
Щоб    мені  дала  молока
Щоби  швидко  я  підросла  
А  ще  маслечка  побільше
Щоб  до  школи,  пішла  швидше.
Ранесенько  мама  встала
ЇЇ  в  поле  виганяла.
Я  за  ними  поспішала
Та    корівоньку  благала  .
-  Ситно  наїжся  травички
 Ще  бурячка  й  трохи  гички
Молоко  буде  жирніше
І  стану  я  ,  красивіша  -.
Її  шийку  обіймаю
Добре  спинку  потираю.
А,  як  обід,  знову  спішу
Бігом  водички  їй  несу
На  лужку  -  бачу  дрімає
Моя  Муха  спочиває.
Хвіст  туди  та  хвіст  сюди
Каже  <  Му  >  ,  хоче  води
Весь  час  мухи  розганяє
Мене  завжди  виглядає.
Я  люблю  свою  корівку
Смачну  істиму  сметанку
Буду  добре  доглядати
Й  сама  стану  підростати.

                       08.06.2016р
             

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670946
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2016

Травичка

Я  травичка,  шовковиста,
Одягла,собі  намиста,
Це  малесенькі,  росинки,
Як  на  сонечку  іскринки.

Гарно  вмиються  та  й  щодня,
Щоб  осяйна,  вся  блищала,  
Надає,  силоньки    роса,
Щоб  пишненька  підростала.

Й  красивішою,  скрізь  була,
 Хай  потішиться  дітвора,
Тож  прийди,  порадій  мені,
Цій  красі,  прекрасній  весні.

Я  із  квітами,  теж  росту
Дуже  –  дуже,  так  їх  люблю,
Бо  ж  раненько  розквітають,
Мене  ніжно  прикрашають.

Ясне  сонце,  добре  гріє,
Вітерець  веселий  віє,
Ми  пісень    будем  співати,
Щедру  землю  прославляти.


07.06.2016р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2016

Примета

Весна,  трепещет  моё  серце,
Давно,  решил  в  любви  признаться,
С  букетом,  вот    спешу  к  нечесте,
Желаю,  навсегда    остаться.

Тихонько,  отворил  калитку,
Хотел,  я  незаметно  зайти,
Увидел,  под  ногами  кошку,
Не  знал,  что  делать,  может  уйти.

Уж    вижу,  свет  горит  в  окошке,
Кто-то,    её  обняв,  целовал,
Узнал,  ту  примету  о  кошке,
Всё  правда,  я  понял,    не  обман.


                                 06.06.2016г

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670743
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.06.2016

Хоч сиві коси…

Сиджу  на  гойдалці,  гойдаюсь,
І  собі  пісню  заспіваю,
А  поряд  пташечка  щебече,
Аж  завмирає,  моє  серце.

Коли  я  чую  щасливий  спів,
Не  відчуваю  своїх  років,
Немов  верта  у  дитячий  світ,
Не  хочу  знать,  скільки    мені  літ.

Вітрець  тихенький,  ледь  гойдає,
Та  сиві  коси  звеселяє,
Квітуча  клумба,  літає    погляд,
Чомусь  згадала,  тебе  поряд.

Букет  великий,  квітів  приніс,
Я  саме  гойдалася    тоді,
Щасливі  миті  відчувала,
Давно  тебе,  любий,  кохала.

Прийшлось  багато  пережити,
Сімейні  чвари,    свята,  діти,
Та  ми  зуміли,  все  це  пройти,
Щоби  кохання  нам  зберегти.

І  все,  як  зараз,  пам`ятаю,
У    спогад  знову  поринаю,
На  серці  добре,  відчуваю,
Хоч  сиві  коси  й  давно  маю,
Я  все  життя,  тебе  кохаю.
                                 
                                   06.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670539
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2016

Пташка

Он  на  хатині,  на  піддашку,
 Я  бачу  жваву,  гарну  пташку,
Гніздо  майстерно,  вже  зліпила,
Туди  так  хутко,  щось  носила.

Була  це  ластівка  маленька,
Доволі  справна  і  хитренька,
Із  хати  вийду,  подивлюся,
До  неї    ніжно  посміхнуся.

Кажуть,  що  ластівкине  гніздо,
Усім  на  щастя  і  на  добро,
 Ясніє  ранок,  встає  сонце,
Вона  відразу  на  віконце,
Ніби  присяде,  виглядає,
Щасливий  день  мені    віщає.

         05.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2016

Наш сад

Я  гуляю,  в  нашому  саду,
Оглянувся,    за  мить  спогади,
Все  життя,  кохав  тебе  одну,
Те  прощання,  згадав,  проводи.

Тож  до  війська  усіх  забирали,
Ніжно  у  очі,  заглядала,
Як  із  війни  вже  зустрічали,
 Ти  мені  хустку  дарувала.

Ми  прожили  щасливе  життя,
І  посадили  славний  садок,
Були  завжди,  щирі  почуття,
Всякчас  турботи  мали  на  двох.

А  навесні  соловей  співав,
Пахкі  півонії,  подарив,
Себе  щасливим,  я  відчував,
Лише  тебе,красуню  любив.

Пройшли  роки,  залишився  сам,
Я  часто  згадую,  кохана,
Спішу,  зайду  у  наш  квітний  сад,
Вже  ніби  чую,  як  співала.
Відчути,  як  пісню  співала.

А  літній  цвіт,  як  зорі  земні,
Дзвінко  співає  пташка    в  саду,
Всі  дні  сумні,  тяжко  на  душі,
До  тебе  скоро,  я  прилечу.


05.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670334
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2016

Скакалка

           Віршована  розповідь

На  скакалці  я    скакаю
Її    дуже  полюбляю
Поспішаю  біля  городу
По  доріжці,  коло  дому.
Ой,  на  сонечку  гарненько
Разом    з  ним  так  веселенько
На  скакалці,    я  скакаю
Ніби  й  втоми  не  замаю.
Забарилась,  поскакала
Аж  до  ставу  доскакала
А  тут  дорога,  як  стрічка
Занадто  вже  вузесенька.
Все  скакаю  без  упину
Раптом  вздріла,  я  стежину.
Зупинилась,  ой,  що  ж  бачу
Там  провалля,  біля  яру.
Й  до  сказалки,-Так  підвела
Куди,  нащо  ти  завела?
А  за  яром  в  густім  лісі
 Проживають  різні  звірі.
Тож  назад,  уже  урвала
Бо  злякалась,  не  скакала.
А  скакалку  розгойдала
В  праву  руку…  І  погнала.
 Тепер,  зовсім,  я  не  скачу
Здається,  як  пташка  лечу
А  додому,  як  прибігла
Тут  відразу  мама  стріла
-Де  ти  доню  забарилась?
Не  прийшла  б,була  сварилась.
Так  що,  скакалку  положи
Помий,  он  ручки,  снідать  йди.
Хутко  вмилась  до  люстерка
Ой,  чому  вся  червоненька?
Мама  –  Склади  ти  скакалку
Та  не  скакай    дуже  зранку  -.
Я  подумала  напевно
Права  мама,безперечно.
Я  нікому  не  розкажу
Що  злякалась  біля  яру.
Цей  секрет  буду  тримати
Все  одно  буду  скакати
Мама  в  очі  заглядала
Та  тихенько  примовляла.
-Чуєш,  до  яру  не  скачи
Бід  би  не  знати,  живучи
Я  подумала,  як  сталось
Чом  секрету  та  й  не  осталось?

                               05.06.2016р
             

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670333
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2016

Біля паркану

Біля  паркану,  зацвів  жасмин,
Вже  й  молодята  поруч  із  ним,
Тож  відчувають  ніжну  красу,
Ще  й  соловей  співав  у  саду.

Ішли  з  заручин,  інше  буття,
Змінити  вирішили    життя,
Знають  багато,  буде  турбот,
Все  подолають  вони  удвох.

Вуста  і  коси  чарували,
Адже    давно,  цього  чекали,
Тривожне  серденько,  тріпоче,
Жасмин  сказать,  про  любов  хоче.

Сяючі  очі,  як  промінці,
Усі  щасливі,  линуть  пісні,
Вже  обіймав,  ніжно  цілував,
Жасмин  всміхався,  знов  підглядав.


03.06.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670169
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2016

Ранковий став

Біля  ставу,    берізки  коси  розпустили,
Між  собою,  листочки  тихо  шепотіли,
 Став,  ще  трішки,  спочивав,  сонце  підіймалось
Вітерець,  ледь  повівав,  земля  просиналась.

А  по  боки    та  й  осоки,  став  обіймали,
Із  очеретом,  разом  сон    охороняли,
Вже  проміння,  сонячне  лягло  по  водиці
І  злітаються  птахи,  п’ють  воду  й  синиці.
 
Пробудилося,  дно  ставка  і  пішли  круги,
Заплескали,  жваво  рибки    по-  під  береги,
Прилетіли    кулики,  тішились    у  воді,
Заховалися,    у  зіллі  деркач  й    журавлі.

Качки  галас  підняли  та  й  швидко  пірнали,
Добували,  харчі  вміло,  крильця    купали,
Балухаті,    хитрі    жаби,  позавмирали,
Тож  птахи  у  воді,  вже  загрозою  стали.

У    ставочку,  життя,  майже  зовсім    проснулось,
До  берізок,  ніжно  сонечко  посміхнулось,
Блищить  листя,  цілують  сонячні  промінці,
Все  довкола,  раділо  ранку,  літній  красі.


О3.06.2016р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669970
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2016

Іди вперед!

Не  підрізайте,  крила  пташці,
Що  щойно  вирвалась  із  клітки,
Не  піддавайтесь  пропаганді,
Бо  неможливо  щось  змінити.

Ця  відчайдушна    героїня,
Тож  молода,  мужня,смілива,
Нині  прошу,  не  руште  крила,
Нехай  здійсниться  наша  мрія.

Лише  на  тебе  є  надію,
Не  тільки  я,  це  відчуваю,
Будь  непохитна  і  правдива,
Ти  і  народ  -  велика  сила.

Тобі    щасливої    дороги,
Лишень  завжди  до  перемоги,
Тож  не  здавайся!  Іди  вперед!
 Люд  приєднається  до  тебе!!



02.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669786
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2016

На святі дитинства

Ой  заглянуло  сонечко,
В  молоде,  ясне  обличчя,
Там  немов,  у  віконечко,
Літа  щастя  та  й  колоситься.

Блищать  милі  оченята,
Тож  святкують  день  дитинства,
Мов  уквітчані  малята,
Одягнулися  в    намисто.

Грає  музика  весела,
Всіх  запрошує  до  танців,
Поруч  дівчинка  маленька,
Вишиванку  вдягла  вранці.

Яке  щастя    подивитись,
Життю  з  ними  порадіти,
За  них  Богу  помолитись,
Щоб  зросли  у  мирі  діти.

 Такі  милі,  всі  радіють,
Буя  літо  у  їх  серцях,
Прославляють  Україну
 Плине  наспів  у  небесах.

Ніжно  сонце,  усміхалось
Гурт  дітей  зібравсь  у  вінок,
Нині  свято  починалось
Всі  щасливі,  йдуть  у  танок.

01.06.2016р

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2016

Гудзик

                           Віршована  розповідь

 Сашко  веселий,  грав  в  футбол
Частенько  штанці  підтягав
Ой,  вже  здається,  забив  гол
Зануда!  Ґудзик  відірвав!
Занадто,    сильно,  він  вдарив
М`яч  далеко  покотився...
Незчувся  й  сам  не  помітив
     В    траву  носом,мов  зарився.
Лежить  і  стогне  на  землі
Ой,  це  як,    вже  нині  встати
Зло  шепотів  собі  під  ніс
Де  тепер  ґудзик  шукати?
Спішив  додому  і  бурчав
-Почекай,  ще  сюди  прийду
Тоді  тобі,  ой,  вже    задам!
Все  одно…  Я  тебе    знайду!

                                 31.05.2016р
                               

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669362
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2016