Ольга Калина

Сторінки (10/937):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 »

А осінь тихо замітає

А  осінь  тихо  замітає
Опалим  листям  ті  сліди,  
Де  ми  ходили  в  нашім  гаї  
І  де  освідчивсь  мені  ти,  
Де  ти  тримав  мене  за  руку,  
Боявся,  навіть,  відпустить
І  в  думці  не  було  розлуки,  
Бо  що  нас  зможе  розлучить.
Та  час  іде  і  все  минає,  
І  змінює  усе  навкруг:
В  нім  хтось  знайшов,  а  хтось  втрачає,  
І  став  чужим  колишній  друг.  
І  вже  в  осіннім  падолисті,  
Та  шурхоті  посохлих  трав,  
Кружляє  вітер  жовте  листя,  
Що  вихором  з  землі  підняв.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2021


Привітання внучці. .

Ти  сьогодні  стрічаєш  в  дорозі
День  народження  свій  черговИй,  
 А  удома  тебе  на  порозі
Виглядає  пухнастик  малий.  
Виглядає  і  песик,  і  кішка  -  
За  тобою  сумують  в  цей  день,  
На  полиці  улюблена  книжка
І  твій  плейєр  з  набором  пісень,  
Старші  братики  й  менша  сестричка
Вже  прибрали  в  кімнаті  твоїй  -
Шкільні  зошити  всі  на  поличці,  
А  подушка  в  постелі  м’якІй.
Коли  завтра  приїдеш  додому,  
День  народження  будем  стрічать,  
І  на  святі  прекраснім  твоєму,  
Тебе  радо  ми  будем  вітать.
 
 З  ДНЕМ  НАРОДЖЕННЯ,  СВІТЛАНО!  
     

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928891
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2021


Ти немовлям приходиш в світ

Ти  немовлям  приходиш  в  світ,  людино,  
Безпомічним,  безсилим,  безпорадним.    
І  в  такий  спосіб  ти  цей  світ  покинеш,  
Адже  життя  бажанням  непідвладне.  

В  хвилини  перші  немовля  вмивають,  
Також,  вмивають  тіло  і  востаннє,  
І  в  гарну  чисту  одіж  одівають
Спочатку  і  коли  кінець  настане.  

З  собою  ти  нічого  не  приносиш,  
Назад  не  зможеш  також,  і  забрати,
Не  вдієш  тут,  нічого  не  поробиш,  
Залишиш  все:  і  гроші,  й  бізнес,  й  хати.  

Бо  там,  на  небі,  все  це  не  потрібне,  
Там  матеріальні  цінності  не  ходять,  
Вагу  там  має  лише  все  духовне  -
Земне,  що  мав,  залишиться,  відходить.  

Життєвий  шлях  –  це  мить  у  безкінечність:
З’явилась,  загорілась  і  погасла.  
То  звідки  впевненість  така  й  безпечність,  
Допоки  твою  душу  не  вознесли.  

Навіщо  тоді  в  цей  відрізок  часу
Ти  сієш  злобу,  ненависть,  і  мстивість,
Наповнюєш  гріхом  життєву  чашу,  
Не  думаєш  про  Божу  справедливість?
 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2021


Привітання братовій

З  днем  народження  щиро  вітаю
Я  тебе  у  цей  день,  братова.  
Все  найкраще  тобі  побажаю,  
А  чи  знайду  для  цього  слова.    

Я  здоров’я  міцного  бажаю,  
Світлих  посмішок,  в  серці  весни,  
Хай  шанують  тебе,  поважають
І  дарують  найкращі  квітки.  

Ще  бажаю  безмежного  щастя
Я  тобі  у  життєвім  віку,  
Що  задумала,  нехай  усе  вдасться,
Успіху  на  твоєму  шляху.    

Повен  дім  нехай  буде  достатком,  
Благополуччя  у  кожнім  кутку
І  щодня  нехай  множаться  статки,  
Ну  а  радості  –  цілу  ріку.  

Побажаю  тобі  я  підтримки,  
Від  коханого  і  від  дітей,  
Щоби  часто  у  дім  на  гостини
Йшло  і  друзів  багато,  й  гостей.  

Нехай  Янгол  тебе  вберігає
І  завжди  нехай  поряд  іде.
Мати  Божа  нехай  захищає,  
Ну  а  доля  щаслива  буде.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927307
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2021


Сіра осінь

Якась  ти,  осінь,  не  ошатна:
В  благенькім,  сіренькім  плащі,
Фарбуєш  в  кольори  брунатні..
А  де  ж  ті  фарби  золоті?

Нема  ні  шику,  ані  блиску.  
Ні  розмаїття  кольорів,    
Як  не  дивись:  здале́ку,  зблизька,  
А  світ  навколо  помарнів.

Сумують  верби  біля  ставу,
Мовчить  тихенько  старий  дуб..
Спадає  листя  на  тужаву  –  
На  зиму  берегу  -  тулуб.  

І  сірі  хмари  небо  вкривши,  
Тихесенько  пливуть  у  даль,
Дрібним  дощем  униз  струсивши,  
Журливу  навкруги  печаль.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927021
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2021


В сірім тумані

А  осінь  холодним  туманом
Тихенько  встеляє  поріг,  
Не  видно  крізь  нього  в  цей  ранок
Ні  поля,  ні  лісу,  доріг.  

Суцільною  зверху  стіною
Й  донизу,  впритул  до  землі,
Окутане  й  вмите  водою,
Все  губиться  в  сірій  імлі.  

Десь  там  загубилося  сонце
І  сіра  кругом  пелена,  
Стікає  по  шибці  віконця
Осіння  сльоза  росяна.  

Десь  там,  у  цім  сірім  тумані,
Твої  загубились  сліди.
Мабуть,  ті  шляхи  нездолані  
Понесли  з  собою  птахи.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926648
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2021


Тиша і пустка

Тиша  і  пустка,  
Сум  у  душі.  
Стелиться  смуток
 Й  тут,  у  вірші.
Тихо  крадеться  
Чорна  пітьма,
Ніч  вже  глибока  –
Спати  пора.  
Тільки  не  спиться  –
Думи  ятрять,  
Йдуть  чередою,  
Навіть,  летять.  
Кожна  щось  хоче  
Дати  мені,  
Та  лиш  приносить
Миті  сумні.  
З  думами  разом  
В  цю  ніч  не  сплю,  
Що  підливають
В  серце  жалю.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926136
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2021


Ти ідеш

пам’яті    Крикотнюк    Юлії    Юріївни  
присвячую:

Жорстоко    доля  невблаганна  
Останній  винесла  вердикт:
Ідеш  з  життя  ти  дуже  рано..  
Й  надії  вогник  зовсім  зник.  

Отримала  фізичні  травми,  
Що  несумісні  із  життям,
Чи  снилося  колись  ночами,
Що  буде  ось  таким  твій  шлях?

Ти  тиждень  за  життя  боролась,
Була  на  небі  й  на  землі  –  
Не  вийшла  з  коми,  не  проснулась..
Пішла..  А  діточки  ж  –  малі!

Не  знатимуть  своєї  мами,  
Ні  її  ласки,  теплоти,
А  все  життя  над  головами  –
Ярлик  дитини-сироти.  

До  кого  прийдуть,  пригорнуться,  
Розкажуть  болі  та  жалі,  
Хто  ж  поцілує,  як  проснуться,  
І  витре  слізоньки  дрібні?

Дощить  із  неба,  тужать  люди  –
Здається,  плаче  увесь  світ.
Тебе  ніколи  не  забудуть,  
Хоч  шлях  твій  в  небеса  проліг.  


Вічна  пам’ять!  Вічний    спокій
 і  Царство  Небесне  Твоїй  світлій  душі!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926038
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2021


Поїздка в Лемеші

На  гостину  приїду  я  в  село  Лемеші,  
Де  хатина  батькі́вська  ще  сумує  в  тиші́,
Де  йдуть  спомини  теплі,  де  ще  пам'ять  жива,  
Хоч  подвір’я  колишнє  покриває  трава.  

Біля  тину  старого  ще  криниця  стоїть,  
Ланцюжок  на  цямрині  та  відерце  висить.
А  в  криниці  холодна  і  джерельна  вода,
Життєдайна  й  прозора  аж  до  самого  дна.  

Тин  старий  похилився  й  поросли  бур’яни,  
Зажурилась  хатина,  в  ній  снують  павуки.
І  садок  край  городу  пагінцями  заріс,  
Лиш  калина  червона  хилить  кетяги  вниз.

Ще  батьки  посадили,  щоб  весною  цвіла,  
І  щоб  рясно  родила,  й  смаковита  була.
Не  зламав  її  вітер  і  не  стер  часу  плин,  
Вона  й  досі  ще  родить,  похилившись  на  тин.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2021


Світла пам'ять вам, дорогі синочки!

Малянівський  Василь  Іванович    (06.01.1991р-  31.08.2014р)
Богуш  Олексій  Анатолійович  (  16.07.1988р  -14.09.2014р)


Весела  Гора,  що  так  близько  від  Щастя..
Сміялась  злостиво  кістлява  невлад.
Тоді,  в  злу  годину,  в  вогні  передмістя,
У  САУ  раптово  поцілив  снаряд.  

Порушилась  тиша  обстрілом  російським,  
Ворожий  пальнув  у  наш  бік  «Ураган»,  
Бійці  не  чекали  ударів    сепарських,  
Хоча,  і  навчились  тримати  удар.
 
Секунда  -  і  вирва,  за  нею  -  ще  знову,  
Здригається  поле  у  щільнім  вогні.  
Залізо  змішалось  з  землею  і  кров’ю  -
Цей  жах  уявити  аж  страшно  мені.  

Пекельний  вогонь  охопив  все  навколо.  
І  свист  у  повітрі  -    снаряд,  знов  снаряд…  
І  білого  світу  не  видно  довкола:  
Побачив  -  лежить  непритомний  солдат.    

Якась  лише  мить  –  і  горить  його  тіло!..
Справляють  бенкет  вогняні  язики.  
Підскочив  й  собою  закрив  -  не  боліло,  
Бо  думав  одне:  тільки  б  друга    спасти.  

А  потім  кричав  він  бійцям,  щоб  спішили  
І  Васю  підняти  йому  помогли.
Пекло  в  животі,  і  у  серці  щемило,  
Безсило  схилився:  хоча  б  відтягли.

Не  знав  ще  тоді,  що  Василь  був  вже  мертвий,
Не  думав  про  те,  що  поранений  сам,  
Що  буде  два  тижні  боротись  зі  смертю,
У    комі  лежати  між  смертю  й  життям…  

Сім  років  як  плаче  рідня  за  тобою…
На  сході  ще  й  досі  палає  земля.  
І  душі  загиблих  не  знають  спокою:  
Коли  ж  врешті-решт  закінчиться  війна?!..




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925087
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2021


Привітання Ніні Тихонівні Кононюк

Ніні  Тихонівні  Кононюк  з  нагоди  ювілею:

У  Андріяшівці  селі
На  пагорбі  над  Панським  ставом,  
Зростали  діточки  малі  
В  хатині  Ліди  із  Тихоном.  

Три  доньки  у  сім’ї  росло:
Це    -  Ніна,  Ганя  і  Танюша,
Синів,  також,  аж  два  було:
Малий  Володя  і  Колюша.    

А  Ніна    -  старшою  була
В  багатодітній  цій  родині.  
Сім’я  хоч  дружно  вся  жила,  
Та  діставалось  малій  Ніні.

Щодня  батьки  за  трудодні
До  ночі  зранку  на  роботі,
А  їй  на  плечі  ще  малі
Лягли  домашні  всі  турботи.

Хатню  роботу  поробить:
І  прибирати,  й  підмітати,  
І  часто  їсти  наварить,  
Братів  й  сестер  нагодувати.      

Були  хоч  діти  ще  малі,
Та  вже  батькам  допомагали,  
В  городі  ,  в  полі  їх  тоді
До  праці  змалку  залучали.  

В  колгоспі  всім  за  трудодні,  
Мізерну  плату  видавали.  
Тож  діти  змушені  самі
Іти  в  колгосп,  щоб  працювати.  

Доїла  Ніна  і  корів,  
І  доглядала  шовкопрядів,  
А  скільки  вже  тих  буряків,  
Разом  з  дорослими  сапала.  

Дитинство  й  юність  так  пройшли,
Дорослою  вже  Ніна  стала,  
Літа  кохання  принесли
Й  вона  Бориса  покохала.  

І  на  весільний  вже  рушник
Ставали  радісні  обоє,  
І  шлях  сімейний  їх  проліг
У  мирі,  злагоді  й  любові.  
 
Побудували  вони  дім,  
І  сад  ростили:  вишні  й  груші,  
Та  й  доля  дарувала  їм
Два  сина,  й  донечку  Валюшу.  

Валюша,  Віктор  і  Сергій
Росли  в  увазі  і  достатку,  
І  в  хаті  батьківській  своїй
І  на  подвір’ї  –  все  в  порядку.    

Борис  на  фермі  тракторист,  
А  мама  Ніна  –  на  хмельові,  
Проте  до  щастя  мали  хист:
Рішать  все  в  злагоді  й  любові.  

Всі  їх  шанують  у  селі
За  людяність  і  працьовитість,  
За  добрі  справи  чималі,  
Бо  для  людей  завжди  відкриті.  

Отак  летіли  їх  літа
І  щастя  вслід  пливло  рікою,  
Вже  осінь  щедро  покрива
Батьків  голівки  сивиною.  

Дорослі  діти  в  їх  дітей,  
Вже  мають  й  ті  своїх  онуків,  
І  повна  хата  вже  гостей,  
Що  правнуків  несуть  на  руки.  

І  тішаться  бабуся,  й  дід
Своїм  онукам,  їхнім  діткам,
Сьогодні  всі  зберуться  в  дім,
Бо  вже  не  знать  взялося  й  звідки

В  цей  день  вже  сімдесят  п’ять  літ  -  
В  бабусі  Ніни  іменини.  
І  Мала  Таня,  й  увесь  рід
Із  ранку  шле  вітання  нині.  

Тож  побажаємо  ми  їй:
Здоров’я  ллється  хай  рікою,  
Від  дітей  до  правнуків  –  хай  всі
Живуть  у  злагоді  й  любові.  

Хай  щастя  буде  повен  дім,  
Благополуччя  і  достаток,  
Лунає  скрізь  дитячий  сміх,  
І  радістю  наповнить  хату.  

Хай  успіх  буде  у  житті,  
І  всі  збуваються  бажання,  
Пташки  співають  у  путі,  
Від  щастя,  радості,  кохання.  

Приємних  більше  щоб  хвилин
І  сонця  теплого  в  оселю,    
А  днів  народжень  не  один,  
А  сотні,  щоб  стрічать  з  сім’єю.  

Й  бабусі  разом  з  дідусем
Бажаєм  МНОГА  ЛІТ  прожити,  
Щоб  правнуки  ще  підросли
Й  вони  змогли  їх  одружити.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925046
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2021


Ластівка відлітає

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=KMhhQFvn5bI[/youtube]



Кружляє  ластівка  над  дахом
В  останній  раз,  в  останній  раз..
І  я  прощаюсь  із  цим  птахом,  
Бо  їй  збиратися  вже  час.

Тужливий  ще  пода́ла  голос  
В  останній  раз,  в  останній  раз,  
Мов  недомовила  ще  чо́гось
І  зараз  мовить  це  якраз.  

-  Можливо,  бачимось  з  тобою
В  останній  раз,  в  останній  раз?!
А  чи  повернешся  весною
Ти  знову  в  рідний  дім  до  нас?  

Крильми  змахнула  наді  мною
В  останній  раз,  в  останній  раз..  
І  я  махаю  вслід  рукою:
В  щасливу  путь,  у  добрий  час!  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924483
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2021


Привітання Ніні Незламній з Днем народження!

Ніночко  люба,  зі  святом
Щиро  вітаємо  Вас,  
Хай  привітань  Вам  багато,  
Шлють  звідусіль  у  цей  час.  

Ми  Вам  бажаєм  здоров’я,  
Бо  це  в  наш  час  –  головне.
Повниться  серце  любов’ю,
Й  щастя  хай  поряд  іде.  

Кожен  день  світить  хай  сонце,  
Душу  теплом  зігріва.  
Навіть  узимку  в  віконце
Хай  посміхнеться  весна.  

Поряд  хай  йдуть  Ваші  друзі:
Щирі,  надійні  усі,  
Тут,  в  поетичному  клубі,
Стали  ми  всі  вже  –  свої.  

Задумів  творчих  і  злетів  
Прозі  та  Вашим  віршам.  
Тут,  серед  інших  поетів,
Кожен  день  дякуєм  Вам.

Ваше  із  Музою  слово
Піснею  лине  хай  в  світ,  
Будьте  щасливі,  здорові
На  Многая,  Многая  Літ!    
 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924256
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2021


Літо відійшло

Зосталось  позаду  розхристане  літо  
З  своїм  розмаїттям  п’янких  кольорів.
Пішло  безталанне  блудити  по  світу
Й  мене  не  спитало:  «Ти  цього  хотів?»

Немає,  пропало..У    сивих  туманах  
Наза́вжди  його  розчинився  весь  слід.  
Лиш  брови  все  більше  насуплені  в  хмарах,
Які  затуляють  увесь  небозвід.  

Похмурі  деньочки,  стривожений  вітер
І  небо  сльозиться  дрібненьким  дощем.  
Так  сумно  без  тебе,  притрушене  літо,  
Назад  повернися  і  разом  підем.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2021


Сьогодні плаче білий світ

31  серпня    минає  7  років,  як  в  зоні  АТО  загинув  наш  синок  
-  Малянівсьий  Василь  Іванович  (06.01.1991р  -  31.08.2014р)  




Сьогодні  плаче  білий  світ
На  землю  падає  дощами,  
В  цей  день  минає  вже  7  літ,  
Як  нема  сина  поміж  нами.  

«О,  Боже»-  я  в  черговий  раз,
До  тебе  тягну  в  небо  руки,  
«Чому  забрав  дитину  в  нас,  
Лишив  нам  горе  й  важкі  муки?
 
Чим  завинив  тобі  боєць?
Він  ще  не  встиг  і  нагрішити,
Небесний  Боже,  наш  Отець,  
Він  мав  ще  довго  з  нами  жити..

Єдиний  був  у  нього  «гріх»  
Й  гріхом  не  можу  це  назвати,  
На  схід  пішов  за  нас  усіх,  
Пішов  країну  захищати.
 
Бо    Україна  нам  Свята  
Земля,  прабатьківська,  рідненька!
Разом  живемо  як  сім’я
І  Україна  усім  -  Ненька!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923652
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2021


Осінь стукає в вікно

Вже  осінь  дрібними  дощами
Тихенько  стукає  в  вікно,  
А  сиві  хмари  над  полями  
Пливуть  помалу  за  село.

Закутавсь  ранок  у  тумани
І  десь  дрімає  у  кущах,  
А  з  неба  мжичка  над  ярами
Спадає  в  трави,  в  берегах.  

Частує  беріг  п’янким  трунком
Ще  свіжоскошених  отав,  
Хизується  густим  ще  вруном  
Смуга  із  пізніх  буйних  трав.  
 
Від  жнив  відпочиває  поле  
І  вітер  ходить  по  стерні,  
Та  обережно,  бо  ще  вколе,  
В  ній  босі  п’ятоньки  свої.  

І  кожен  день  лелечий  клекіт
Частіше  чуємо  вгорі,
Неспокою  чи  плач,  чи  регіт
Спадає  звідти  на  поріг.  

Розносить  сумом  по  подвір’ї..
Відбитком  ляже  у  душі
І  десь,  з  далекого  сузір’я  
Назад  вернеться  у  вірші.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923332
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2021


Справжні друзі

Справжніх  друзів  пізнаєш,  
Як  потрапиш  в  біду,  
Коли  втратиш,  що  маєш,  
Ношу  взявши  важку.  
Відійдуть  лицеміри
Та  корисливі  ті,  
Які  завше  хотіли
Щось  ввірвати  собі.
Відвернуться  пихаті
І  убогі  в  душі,
Залишивши  у  хаті
Бідні  статки  твої.
Відвернуться  не  справжні:  
Ті,  яким  все  одно,  
Скажуть,  що  усе  марно,
І  забудь,  що  було.
Подадуть  лише  руку
Вірні  друзі  твої,    
Розженуть  з  серця  муки  –
Це  підтримка  тобі
У  важкім  лихолітті.
Справжніх  друзів  стрічай
Хоч  в  благенькім  лахмітті,  
Та  цінуй,  поважай.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923287
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2021


Привітання молодих

Ірині  та  Вадиму  Яворським
привітання  від  тата:  

Сьогодні  наш  синок  Вадім
Бере  Ірину  за  дружину,  
І  ми  приймаємо  у  дім
Її  за  донечку  в  родину.  

А  Настя  буде,  як  сестра,  
І  Діма  буде  їй  за  брата,  
А  маму  Валю  вже  пора:
«Матусю»  -  ніжно  називати.  

Із  радістю  зустрінем  вас:
І  я  –  ваш  тато,  й  баба  Міла.  
І  допоможем  кожен  раз
Усі,  чим  зможем  і  зумієм.  

Тож  бережи,  синок  Вадім,  
Свою  прекрасну  половину,  
Хай  буде  затишок  і  мир,  
Хай  буде  злагода  в  родині.  

Сімейне  вогнище  в  житті
Нехай  ніколи  не  згасає,  
Довіра,  злагода  в  сім'ї,
Навік  серця  ваші  єднає.

Живіть  як  двоє  лебедів:
Завжди  в  підтримці  і  коханні,  
Життєвий  шлях  щоб  ваш  летів
Як  промінь  сонця  на  світанні.

За  руки  цим  шляхом  ідіть,
Взаємність  –  буде  запорука,  
Хай  радість  сиплеться  у  дім,
Любіть  як  голуб  і  голубка.

Тож  бережіть  любов  свою  
І  одне  одного  цінуйте,
Хай  щастя  йде  до  вас  в  сім’ю,  
А  нам  онуків  подаруйте.    

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2021


Наш прапор

І  досі  ще  гинуть  в  нас  діти,    
Притиснувши  стяг  до  грудей.  
Цей  символ  весь  кров’ю  политий,  
А  ще  материнський  плачем.  

У  нім  -  боротьба  за  свободу,
Це  -  щит  від  кремлівських  нашесть,  
Та  вільний  шлях,  доля  народу,  
В  нім  –  Воля,  і  Гідність,  і  Честь.

В  нім  –  колір  блакитного  неба
Та  жовтий  з  безмежних  полів,  
Де  зріє  колосся  на  стеблах
Просторих  і  хлібних  ланів.  

Це  -  символ  достатку  і  миру
У  світлих,  ясних  кольорах,
Бо  сотні  життям  заплатили
За  вибраний  правдою  шлях.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923085
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2021


Мені замало було літа

Мені  замало  було  літа,  
Проміння  сонця  і  тепла,  
Хоч  була  зливами  полита
Та  ще  під  спекою  була;
Хоча  ромашки  в  хлібнім  полі
Я  заплітала  у  вінок
І  милувалася,  доволі,
З  квіткових  ніжних  пелюсток;
Хоч  потопала  в  розмаїті
Я  буйних  і  високих  трав,
А  навкруги  розносив  вітер  
Цикаду  з  скошених  отав;
Хоча  з  медовим  ароматом
Так  п’янко  липи  відцвіли,
На  я́блуні,  за  буйним  садом,  
Все  зріли  яблучка  й  росли;
Хоч  білі  хмарки  в  небі  синім
Тихенько  вдаль  собі  пливли,
Високі  мальви  понад  тином  
Тягнулись  вгору  і  цвіли.  
І  хоч  з  росою  йшла  у  поле  
Збирати  сонячне  тепло,  
Й  не  зогляділася,  відколи
Тихенько  літо  відійшло.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2021


Ти пробач мене

Пам’ятаєш  наший  сад,
Так  багато  літ  назад
Нам  співали  із  тобою  солов’ї?
Присягався  на  зорі
Мені  в  вірності  тоді,  
Цілував  вуста  так  ніжно  ти  мої.  

Приспів:
Ти  пробач,  пробач  мене,  
Що  кохання  все  не  йде,
Почуття  у  серці  досі  ще  живе.  
Ти  пробач,  пробач  мене,  
Що  кохання  все  не  йде,
Почуття  у  серці  досі  ще  живе.

Пролетіли  вже  роки..
Листя  скинули  садки
І  у  коси  заплелася  сивина.
Ти  пішов  і  не  вернувсь,  
Але  досі  ще,  чомусь
Та  берізка  під  вікном  стоїть  сумна.  

Вже  давно  маєш  сім’ю,  
А  я  клятвоньку  твою
Бережу  в  своєму  серці  крізь  роки.
Як  зустріну,  промовчу,  
Поряд  тихо  я  пройду  –
Не  для  нас  цвітуть  весняні  ці  садки.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922549
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2021


Орден Матері

Орден  Матері  наших  Героїв  –
Це  -  їх  розпач,  їх  біль,  крик  душі,
Це  їх  ночі  ті  довгі  безсонні,
Це  –  молитва  до  Бога  в  тиші;

Кожен  день  скупі  вісті  з  екрану,
Про  війну  із  вечірніх  новин,
Ніж  у  серце  в  незгоєну  рану
Ті  слова:  «В  нас  загинув  один..»;

Це  –  дороги,  окроплені  кров’ю
Їх  синів,  що  не  змити  дощем,
Це  ті  квіти  могильні  з  журбою,
Що  росли  з  материнським  плачем;

Це  на  серці  –  важкий  чорний  камінь,
Що  притиснув  навік  до  землі,
Сіірі  дні  у  похмурім  тумані,
Ночі  -  чорні  безсонні  в  вікні;

Це  таблетки,  швидка  і  лікарні,
І  весь  світ  у  темни́х  кольорах;
Це  –  надії  маленькі  та  марні,
Це  –  побачення  з  сином  у  снах.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922098
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2021


Чекає сина (Коренівський Сергій)

Коренівський  Сергій  Петрович
(24  квітня  1981р  –  6  серпня  2014р)    

Старший  прапорщик  Збройних  сил  України,
головний  сержант  роти  15-го  окремого  гірсько-піхотного  батальйону,
128-ї  окремої  гірсько-піхотної  бригади.
 Загинув  6  серпня  2014  р.  в  бою  за  аеропорт  Луганська.

Стоїть  могила,  вітер  віє
Й  стяг  жовто-синій  майорить,  
А  в  мами  й  досі  серце  тліє,  
І  ниє  кожен  день,  й  болить.  

Сумує  і  кричить  щоночі,
І  не  примириться  ніяк,
Змарнілі,  виплакані  очі  -
Від  сина  жде  якийсь  хоч  знак.  

Усе  чекає,  що  присниться,  
Постукає  в  нічне  вікно,
Малою  пташкою  приб’ється  -  
Адже,  не  раз  вже  так  було.  

 Вона  ж  тоді  відкриє  двері,  
А  чи  віконечко  навстіж:
-  Тебе  чекала  до  вечері,  
Сідай,  синочку  мій,  поїж.  

І  сяде  син  її  вечерять,  
 Вона  ж  навпроти,  за  столом.  
Загляне  сонечко  у  двері  
Й  зігріє  їх  своїм  теплом.  

І  буде  з  сином  розмовляти
Про  все  на  світі,  про  життя,  
Ще  не  стомилась  виглядати  -
Сім  літ  сьогодні  як  нема.  

Сім  літ  минуло  як  Сергійко
З  війни  додому  не  прийшов,  
Життєва  згасла  в  небі  зірка,  
Там  прихисток  душі  знайшов.  

А  матінка  його  чекає,
І  хоче  бачити  щодня,  
А  що  присниться  –добре  знає,  
Бо  тут  уся  його  рідня.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2021


Привітання

Інні  Гедз  до  ювілею:  

Вже  серпень  колосом  жнивує
І  зріють  яблука  в  садку,  
А  літо,  літечко  вирує,
Від  спеки  мліє  в  холодку.

Іще  далеко  десь  там  осінь,  
Бо  оксамитна  йде  пора,  
Ще  голуба  небесна  просинь
До  ніг  веселку  їй  схиля.

Вона  ж  –  чудова  молодиця:
Дружина,  мати  і  дочка,  
І  чорноброва,  й  білолиця  –
Прекрасна  жіночка  така.
 
Ось  ювілей  з’явивсь  на  ганку,  
А  вслід  літа  її  біжать.  
І  їй  сьогодні  спозаранку,  
Ще  лише  тільки  –  45.

А  в  сорок  п’ять,  як  кажуть  люди,    
І  це  відомо  вже  давно,
Що  жінка  –  ягідкою  буде,
Як  в  двадцять  літ  назад  було.  

Коли  була  вона  ще  дівка:
Весела,  мила,  молода;
На  Вінниччині  з  Приборівки
Їй  доля  шлях  у  світ  дала.  

Прийшлось  проїхати  по  світу  –  
Військовий  тато  –  офіцер.
Де  Леніград,  де  Польша..  звідти
Назад  вернулась  і  тепер

Їй  найріднішим  став  –  Бердичів:
Тут  заміж  вийшла,  тут  живе.
Донькам:  Іринці  й  Веронічці
Із  неба  зіроньки  зніме.  

Тож  привітаємо  всі  Інну
Сьогодні  в  цей  святковий  день,
Прекрасну  жіночку,  дружину
В  її  найкращий  ювілей.  

Здоров’я,  щастя  побажаєм,
Багато  радісних  хвилин,  
І  що  задумала,  щоб  мала,
Та  підіймалась  до  вершин.

Благополуччя  і  достаток,  
У  домі  буде  хай  завжди,  
Та  щирих  посмішок  багато
Життя  спішило  в  дім  нести.

І  неземного  ще  кохання,  
Взаємність  й  злагоду  у  дім,  
Нехай  можливості  й  бажання
В  одне  сплітаються  у  нім.  

Тож  залишайся  молодою
І  не  втрачай  чарівний  цвіт.  
Хай  щастя  поряд  йде  з  тобою
Ще  Многа,  Многа,  Многа  Літ!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921335
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2021


Привітання Капралюк Жанні Миколаївні

З  днем  народження,  Жанно,  вітаєм
В  цей  серпневий  і  сонячний  день
І  так  щиро  тобі  побажаєм:  
Щастя,  радості,  нових  натхнень,

Нових  звершень  і  успіхів  нових,  
Ще  ідей  і  нових  побажань,  
Щоб  у  ранках  щодня  світанкових
Вела  стежка  до  нових  пізнань,  

Щоб  щодня  до  твоєї  дороги  
Сонце  променем  несло  тепло,  
Щоб  лиш  квіти  встелялись  під  ноги,  
Та  буяло  навкруг  все  й  цвіло,  

Щоб  просились  і  стукали  в  двері  
І  добробут,  й  достаток  у  дім,  
Й  ти  щодня  до  смачної  вечері
Хліб  щоб  клала  рум'яний  на  стіл,    

У  взаємнім  коханні  й  повазі  
Прожила  щоб  щасливо  свій  вік,
І  тобі  у  життєвій  дорозі  
Ми  бажаємо  МНОГАЯ  ЛІТ!    

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2021


Літня спека

(хорей+ямб+анапест+анапест+анапест)



Сонце  палюче  нахабно  торкається  пліч,  
Жарить  промінням  гарячим  аж  так,  донезмоги.  
І  не  важливо,  що  спека,  не  в  тому  тут  річ,  
Просто  повітря  таке,  що  аж  просить  вологи.  

Мутною  стала  у  небі  колишня  блакить,
До  нескінченості  скрізь  простяглась  сивиною,  
Іноді  зрідка  біленька  хмаринка  летить,  
Й  тягне  ще  хмарки  маленькі  услід  за  собою.  

Репають  тріщини  в  змореній  сонцем  ріллі,  
Що  наповняються  зверху  сухою  травою.  
Лише  в  нічний  час  земелька  у  темній  пітьмі,  
Жадібно  всмоктує  росяні  краплі  з  водою.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2021


Матінка рідна моя

Я  пам’ятаю,  матусю,  
Ласку  твою  й  доброту,
Як  я  до  тебе  горнуся    -
Гладиш  голівку  мою.    

Сонце  ішло  спочивати,  
Роси  спадали  в  траву,  
Матінка  звала  до  хати  
Діток  маленьких  до  сну.  

А  на  столі  вже  вечеря:
Борщ  та  смачні  пампушки.
Матінка  постіль  вже  стелить:
Простиню  і  подушки.  

Я  пам’ятаю  розмови  
Тихі  у  нас  за  столом,  
Ніжне  матінчине  слово,  
Й  стежку  за  рідним  селом.  

Завше  мене  ти  водила  
Стежкою  в  житні  поля,
Де  урожаєм  родила  
І  квітувала  земля.  

Все  те  давно  промайнуло,  
Вдалеч  понеслись  літа,  
Тільки  у  спомин  вернулась
Матінка  рідна  моя.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2021


Пронеслось гуркотом далеким

Пронеслось  гуркотом  далеким  ..
І  темні  хмари  дощові,
В  плащі  сіренькім  та  благенькім,  
Спустились  низько  до  землі.

Посоловіло  все  повітря,  
Заполонивши  синю  даль,  
Немов  у  пізнє  надвечір’я,
Навкруг  розкинулась  печаль.      

Холодний  і  сердитий  вітер
Здійняв  жахливу  круговерть:  
Все  підхопив  й  давай  вертіти,    
Наповнив  курявою  вщерть.  

Загомоніли  клен  й  берізка,  
Змахнули  гіллячком  хистким
Й  донизу,  зверху  на  доріжку,  
Дрібненькі  сипались  листки.
 
А  після  них  великі  краплі,  
Такі  холодні,  дощові,  
Мов  від  оркестру  на  спектаклі,  
Мінором  неслись  по  траві.  


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2021


Павло Ящук

Присв’ячується    пам’яті    Павла    Володимировича  Ящука  (  11.10.1966р  –  21.07.2014р)    військовослужбовця,    захисника  України,    учасника  антитерористичної  операції  на  сході  України,  командира  взводу  24-го  батальйону  територіальної  оборони    «Айдар»,    старшого  лейтенанта.    Позивні:  «  мисливець»,      «  Паша    московський».  Один  із    організаторів  Бердичівської  самооборони.      Загинув    21.07.2014р    в  смт.  Георгіївка  Лутугинського  району  Луганської  області    під  час  оборони  Луганського  аеропорту  від  влучення  танкового  снаряду.



Був  в  центрі  подій  на  славетнім  Майдані,
Борець  за  свободу,  боєць,  патріот.
На  схід  в  грізні  дні  для  країни  й  буремні
Пішов  захищати  він  рідний  народ.  

У  Правому  секторі  та  у  Айдарі,  
Попереду  завжди,  бо  він  офіцер,
Готовий  прийняти  на  себе  удари,  
Щоби  захистити  бійців  від  сепар.  

Він  бився  безстрашно,  був  мужнім,  відважним,  
Був  прикладом  гідним,  бійців  вберігав
У  битвах  за  аеропорт    у  Луганську,  
За  Сватове,  Троїцьке  і  Новоайдар.

Та  доля  жорстока  підступно  й  лукаво
Свої  корективи  внесла  в  майбуття:
Вже  смерть  підступала  і  тихо  чекала,
Бійців  на  війні  позбавляла  життя.  

Розрив  від  снаряду..Загинули  хлопці:
Михайлов,  Муха,  Тома,  Королько.
А  вдома  родина  й  знайомі  -  у  шоці,  
 Бо  там  серед  них  був  наш  з  вами  Павло.  

Життя  легендарне  продовжиться  далі
У  пам’яті  друзів,  та  в  книжках,  й  кіно  -
Його  шанували  завжди  у  Айдарі..  
Героєм  залишиться  з  нами  Павло.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2021


Привітання з діамантовим весіллям! (Андрію Пилиповичу та Анастасії Василівні Богайчукам) .

Андрію  Пилиповичу  і  Анастасії  Василівні  Богайчукам  
до  ювілею:

 

Діамантове  весілля.
Десь  позаду  золоте.  
На  урочисте  застілля  
Хай  родина  вся  прийде.  

Нехай  блиском  діамантів  
Сяє  ваш  алмазний  час,
Бій  годинника,  курантів  
Нас  покличе  всіх  до  вас.

Хай  зберуться  діти  й  внуки,  
І  сусіди,  і  весь  рід,  
Беруть  келихи  у  руки,  
Й  ллються  тости  на  весь  світ.    

Діамантове  весілля
Небеса  вам  принесли,  
Бо  в  коханні  й  розумінні  
Поряд  завжди  ви  ішли.  

Тих  випробувань  на  міцність
Звісно  було  на  шляху,  
Та  лиш  виважена  єдність
Не  боялася  страху.

І  крізь  вибрики  погоди  
Ви  назустріч  йшли  вітрам,  
А  всі  радості  й  незгоди  -
Все  ділили  пополам.

Тож  бажаєм  розуміння
І  взаємності  у  дім,  
Нехай  сонячне  проміння  
Створить  затишок  у  нім.

Хай  здоров'я  на  подвір’я
Ллється  завжди  як  дощем,  
Матір  Божа  захищає
Від  негод  своїм  плащем.  

Хай  збуваються  бажання
Й  успіх  поряд  йде  завжди,  
І  у  радості  й  коханні
Ви  ще  довго  прожили.    

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2021


Літа згорьовані мої

В’язала  доля  перевеслом
Літа  згорьовані  мої,  
Несла  їх  жмутом  повз  всі  весни,  
Де  не  співали  солов’ї;

Де  сіре  небо  й  сиві  хмари
Спускались  мовчки  аж  до  ніг,
А  стан  обгортали  тумани
Сльозами  скроплених  доріг;    

Де  поросли  дрімучим  лісом
Непрохідні  мої  шляхи,  
Стіна  тверда,  немов  залізна,  
А  на  дверях  завжди  замки;

Де  крізь  зарослі  чорні  хащі,  
Вперед  потрібно  було  йти,  
З  химерно-вогняної  пащі  
Втикались  в  рани  колючки.

І  ось  осінніми  дощами,  
Пронеслись  крики  журавлів.  
Зима  з  холодними  снігами
Назустріч  йде  літам  моїм.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2021


Аномальна спека ( хорей)

Спека..Спека  аномальна,  
Жарить  сонце  з  висоти.
Ця  погода  –  ненормальна,  
А  сховатися  куди?!

Зараз  добре  було  б  в  морі  
Борсатися  у  воді  
Та  крізь  хвилечки  прозорі
Рахувати  камінці.  

Зараз  добре  десь  на  річку,  
Чи  хоча  б  якийсь  ставок,  
Чи  басейн  десь  невеличкий,  
Щоб  пірнути  хоч  разок.  

Я  ж  сиджу  тут  в  холодочку,
Піт  втираю  із  чола.
Прополю  іще  рядочок  ..
Ох,  росте  ж  ця  лобода.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919501
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2021


Діти з війни

Ці  діти  знають  про  війну
Не  з  кінофільмів,  а  чи  книжки,
Реальну  ту,  що  наяву,
Коли  ховались  в  хаті  нишком.  

Коли  стріляли  за  вікном
І  чути  градів  канонаду,  
Коли  розбитих  шибок  склом    
Встелялась  стежка  аж  до  саду.

А  вибухова  вирва  знов  
Садок  обсипала  землею  -
Ніхто  вже  груші  не  знайшов,  
Що  смакували  раніш  нею.

Ці  діти  бачили  війну,  
І  нічне  небо  під  час  бою,  
А  мама  в  хаті  у  кутку  
Їх  затуляла  всіх  собою.  

Лишали  діти  ту  війну:
Стіну  розбитого  вокзалу,  
І  хату,  й  поїзд,  й  колію,  
І  обстріл  градів  -  десь  позаду.

Тож  пам’ятають  ту  війну:
 Той  страх,  той  обстріл  наяву..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2021


Випусники 2006 року

До  зустрічі  випусників  2006  року
 Райгородоцької  школи:

Останній  дзвоник  віддзвенів
П'ятнадцять  літ  тому  назад.
Та  кожен  вибрати  зумів
Свою  стежину  і  свій  шлях.  

П'ятнадцять  літ  як  нас  із  школи  
Життєві  розвели  стежки,  
Не  прийде  дехто  вже  ніколи  –
В  небесні  відійшли  світи.

Немає  Когуть  з  нами  Лесі,
Олега  Стельмаха  нема,  
А  Базилівського  ще  Петі
Із  класу  третього  нема.  

Ми  пам’ятати  про  них  будем  ,
Адже  це  –  рідний  був  наш  клас,
І  їх  ніколи  не  забудем,  
Та  ще  згадаємо  не  раз.  

Ну,  а  сьогодні  поспішаєм  
На  зустріч  нас  –  випускників.
Кого  зустрінем,  ще  не  знаєм:
Прийти  не  кожен  з  нас  зумів.  

Нас  розвела  по  світу  доля,  
У  кожного  свої  шляхи:
Комусь  всміхнулася  недоля,  
Комусь  цвітуть  в  полях  квітки.  

Тож  горем  й  радістю  ділитись
Ми  зможемо  в  цей  тихий  час,
Із  вчителями  ще  зустрітись,  
Коли  зайдемо  в  рідний  клас.  

Нас  зустрічай,  любима  школо,  
У  центрі  Райгородка  села,  
Адже  ти  довгі  шкільні  роки  
Для  нас  домівкою  була.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2021


Привітання Валентині Анатолівні Яроцькій

Щороку  у  цей  день  вітали  
Із  Днем  народження  тебе.
Купайло  завжди  наряджали  
В  це  свято  дивне,  чарівне.  

Навкруг  водили  хороводи,  
Купальські  линули  пісні,  
А  вже  вночі  до  сонця  сходу
Вербу  топили  у  воді.    

Пускали  сплетені  віночки,  
По  хвилях  тихо  ті  пливли.
І  линув  сміх,  і  спів,  й  таночки  –  
Всі  веселились  як  могли.  

Ізнов  Купала  відшуміло,  
Вбирали  знову  всі  вербу.  
Тепер  робити  це  уміло  
Ти  учиш  донечку  свою.  

Дозволь  сьогодні  привітати  
Із  днем  народження  тебе.  
Нехай  тихенько  йде  до  хати  
Жіноче  щастячко  просте.  

І  лише,  як  відкриє  двері,  
Як  тільки  ступить  на  поріг,
Нехай  здоров’ячком  обсипле
Із  голови  до  самих  ніг.  

Щоб  почувалася  чудово
Ти  літ  ще  сто  і  кожен  день,  
Жила  прекрасно  і  казково,  
Й  співало  серденько  пісень.  

Нехай  обсипле  ще  коханням,  
Приносить  злагоди  у  дім,  
Нехай  можливості  й  бажання
В  одне  сплітаються  у  нім.  

Благополуччя  і  достаток,  
З  тобою  буде  хай  завжди,  
Хай  щирих  посмішок  багато
Зуміє  щастя  принести.  

Нехай  Господь  оберігає
Від  всіх  напастей  і  біди,  
А  Матір  Божа  захищає,
Щоби  тримав  тебе  завжди

За  руку  Ангел  -  Охоронець,  
Та  йшов  з  тобою  крок  за  крок,
І  літ  життєвих,  як  гостинець,  
Подарував  десь  так  –  за  100.    

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2021


Привітання Олені Олесандрівні Пасічник

Ще  зранку  щиро  всі  вітали
Із  днем  народження  тебе,  
Всього  багато  так  бажали,  
І  я  ще  мовлю  слово  теж.  

Нехай  молочною  рікою  
Серед  кисельних  берегів  
Пливе  життя  й  завжди  з  тобою
Буде  і  радість,  щастя,  й  сміх.  

Щоб  щира  посмішка  чарівна
Була  у  тебе  на  лиці.
Й  жар-птицю  щастя  ти  щоденно  
Тримала  в  себе  у  руці.  

Щоб  з  лебединим  легким  пухом  
Ти    завжди  мала  два  крила  
З  єдиним  помахом  і  рухом
Злетіти  кожен  день  могла.  

Тож  будь  красива  і  бадьора,  
І  енергійна,  повна  сил,  
Дорогу  з  неба  ясні  зорі
Та  місяць  щоб  завжди  світив.  
 
Будь  життєрадісна,  весела,  
І  щоб  на  твій  життєвий  шлях
Виходила  завжди  веселка,  
Та  квіти,  що  цвітуть  в  полях.  

Хай  успіх  йде  завжди  з  тобою,  
Збуваються  бажання  всі,  
Тож  залишайсь  завжди  собою,  
Та  щастя  всій  твоїй  сім’ї.  

Здоров’я  ще  тобі  бажаю,  
Нехай  буяє  як  той  цвіт,
Й  тебе  ніколи  не  лишає
На  Многа,  Многа,  Многа  літ!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919056
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2021


Привітання Петру Пашківському


Вже  скоро  Петра..  Медовим  цвітом
Схилилась  липа  в  вікно  відкрите
І  заглядає  зранку  до  ночі,  
Немовби,    медом  поїти  хоче.  
Для  Вас,  наш  Петре,  цвіте  ця  липа,  
Промінням  сонця  той  цвіт  налитий,  
А  в  тому  цвіті  гудуть  так  бджоли,  
А    вже  сьогодні  –  то  як  ніколи.  
В  цей  день  чудовий  в  Вас  –  іменини,  
Й  ми  поспішаєм  вітати  нині.  
Хай  буде  настрій  завжди  чудовим,  
І  буде    поряд  і  Муза,  й  Слово,  
Хай  ходить  казка  до  Вас  щоднини,  
Хай  білі  хмарки  у  небі  синім
Малюють  зорі:  яскраві,  чисті,  
Веселку  ніжну,  квіти  барвисті,  
Й  калина  квітне  нехай  в  намисті,  
Та  соловейко  співає  в  листі.  
І  фея  з  квітів  хай  носить  в  тиші
Перо  Пегаса    -  писати  вірші.  
Душа  поета  нехай  співає,
А  серце  любить    цей  світ  й  кохає.    
Нехай  наснаги  додасться  й  сили,  
Ми  Матір  Божу  за  Вас  просили,  
Щоби  здоров’ям    Вас  наділила,  
Й  від  негараздів  Вас  захистила.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2021


Ой на Івана та на Купала

Ой  на  Івана,  та  на  Купала,
Ой  там  дівчина  гільце  вбирала
В  волошки  й  маки  із  зелен-поля,  
В  ромашку  білу  на  гарну  долю,  
В  кетяг  черешень  червонобоких,
Щоб  личко  було  червонощоке,  
Щоб  були  брови,  як  рута-м’ята,  
Щоб  на  Пречисту  йшли  свати  в  хату,  
А  ще  в  цукерку  й  бублик  солодкий,  
Щоб  милий  сватав  її  –  молодку;
А  ще  у  зірку  та  на  верхівку,  
Щоб  ішла  заміж  прекрасна  дівка.    

Ой  на  Івана,  та  на  Купала,
Там  та  дівчина  гільце  ламала,
З  вербиці  корінь  в  воді  топила
І  у  Купала  щастя  просила:
З  гільця  корінчик,  що  від  вербиці,  
Пливи  тихенько  в  річці-водиці,
Разом  з  віночком  із  квіток  білих,  
Нехай  спіймає  його  мій  милий.  
Якщо  віночок  він  цей  спіймає,  
То  значить:  доля  нас  поєднає.  

Сьогодні  в  нічку  піду  до  гаю
Й  чарівну  квітку  там  пошукаю.
 Вона  опівніч  розсипле  чари  –
Хто  її  знайде,  той  буде  в  парі.  
Ой  на  Івана,  та  на  Купала,
В  гаю  ходила,  квітку  шукала..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918885
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2021


Співаночки на Купала

***********

Летіла  зозуля
З  пшеничного  поля,
Сіла    на  криниці
Напитись  водиці.
Свій  дзьоб  умочила,
Водичку  там  пила.
Сіла  відпочити  -
Що  має  робити?    
 По  світу  літала,  
Дітей  розкидала.
Тож  стала  кувати,  
У  пташок  питати:
Де  діток  шукати,
Як  їх  повертати?    
І  тепер  по  лісу
Чути  пісню  слізну.
Ку-ку  –  все  співає,
Діточок  гукає.  



**********  


-Ластівонько,    ластівонько,  
Моя  ти  пташино,
Чого  зранку  ти  літала  
Аж  в  луг  за  калину?  
-За  калиною  у  лузі
Джерельна  водиця,  
Туди  зранку  поспішала,  
Щоб  її  напиться.  
Щоб  напитися  водиці,
Принести  додому,  
Бо  будуємо  гніздечко  
Виводку  малому.
Ластівнята  підростають,
Їм  потрібно  вчитись,
Як  гніздечко  будувати
І  у  світі  жити.  
Бо  вже  скоро  осінь  прийде  -  
В  вирій  вирушати,  
То  потрібно  усе  знати,
 Щоб  назад  вертати,
Щоб    весною  повернутись  
До  рідного  краю,  
Де  так  гарно  на  калині  
Соловей  співає.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2021


Привітання ( Феленюк Вікторії)

Маленька  Данія  на  карті  –
Півострів,  що  між  двох  морів  
Та  острови,    немов  на  варті  
Від  вод  холодних  і  вітрів.  

Чужа  країна  та  привітна:  
Розмірений  і  тихий  рай,  
Життям  спокійним  мирно  квітне  –  
Живи,  працюй,  відпочивай.  

Сьогодні  в  Данії  стрічаєш
Ти  день  народження  там  свій.
Тож  щиро  від  душі  бажаєм
Гармонії  в  душі  твоїй.  

Щоб  радістю  і  позитивом
Наповнився  твій  кожен  день,  
Та  був  приємним  і  щасливим,  
Душа  співала  щоб  пісень.  

А  твоє  серце  щоб  раділо
За  кожен  крок  твоїх  синів,
Життя  здоров’ям  щедро  лило,
А  шлях  щоб  квітами  лиш  цвів.  

І  серце  щоб  палахкотіло,  
Коханням  вірним  та  палким,
Сімейне  вогнище  горіло
Щодня  щоб  щастям  неземним.  

Бажаєм  злагоди,  достатку
І  благополуччя  у  твій  дім.
Щодня  щоб  множились  лиш  статки,
Та  радість  хай  живе  у  нім.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2021


Політ уві сні

Здійнялась  уві  сні  
В  теплих  сутінках  літньої  ночі  -
І  так  любо  мені,  
І  багрянцем  світилися  в  очі
Золоті  купола
Оксамитного  пишного  неба,  
А  колосся  в  полях
Наливалися  соком  у  стеблах,
А  у  лузі  трава  
Простяглася  у  довгі  покоси,
Вечір  враз  покривав
Ті  отави  в  холоднії  роси.  
І  пташок  переспів
Ген  аж  нісся  з  зеленого  гаю,  
Ллялась  пісня  без  слів
В  тім  куточку  блаженного  раю.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918034
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2021


Привітання (Ярославу Васильовичу Савелюку)

Лелека  тихо  опустивсь  на  хату,  
Як  зріла  колосом  пшениця  у  полях,
Де  польових  квіток  цвіло  багато:  
Волошки,  і  ромашки,  і  червоний  мак.  

А  у  саду  дозріли  перші  вишні,  
Черешні  з  дерева  обносив  вправний  шпак,  
Кущі  троянд  у  вечоровій  тиші,  
Плелись  по  дроту  під  вікном,  на  дах.  

І  аромат  розносивсь  біля  тину,  
А  пахощі  квіток  -  словами  не  сказать.
Приніс  лелека  в  сповитку  дитину  –
Лиш  в  імені  його  це  можна  передать.  

Він  -    Ярослав!  –  це  світло,  яркість,  слава.
Прийшло  до  нас  це  ім’я  з  древніх  аж  слов’ян.
Матуся  звала:  Яриком,  ласкаво.
На  вулиці,  в  кутку,  лунало:  Ярослав!  

Біленький  хлопчик,  світлі  оченята,  
Він  ріс  допитливим,  слухняним  малюком.
В  цей  час  в  подвір’ї  будувалась  хата
Висока,  дах  якої  видно  за  селом.    

Його  татусь  Василь  і  мама  Ніна
Тоді  в  радговпі  працювали  на  хмелю,  
А  доглядать  малесеньку  дитину
Вони  лишали  вдома  на  свою  доньку.  

Альона  –  старшенька  в  сім’ї  дитина,  
В  той  час  взяла  на  себе  ношу  нелегку,  
Гляділа  брата  і  як  господиня,  
Робила  в  хаті  всю  роботу  не  важку.  

Ріс  Ярослав  в  любові  та  увазі
На  Перемоги  вулиці,  в  кутку  села.
Не  було  гаджетів  в  тодішнім  часі,
Любима  забавка  –це  хованки  була.

Тож  з  хлопцями  ганяв  він  аж  до  ночі,  
Носивсь  кругом:  де  башня,  а  де  клин.  
І  в  Пявчука  черешні  рвав  охоче,  
Аж  поки  матінка  приходила  за  ним.  

Як  тільки  небо  бралось  спочивати,  
В  малу  посадку  сонце  втомлене  зайшло,  
Усі  сусіди  сходились  до  хати,  
 Й  на  лавці  гомоніли  довго  під  вікном.  

Отак  він  ріс  і  слухав  ті  розмови:
Невимушені,  теплі  і  прості,
Де  старші  научали  мудрим  словом,  
І  слухались  молодші  й  дітоньки  малі.  

Ходив  у  школу  й  мав  шкільних  там  друзів:  
Він  й  однокласники:  Василько  та  Сергій  –
Завжди  утрьох  і  щиро  без  ілюзій,  
Ділили  порівну  всі  радості  й  жалі.  
 
А  роки  йшли  і  мчалися,  мов  коні  –  
Вже  не  збираються  сусіди  під  вікном.
І  тридцять  повних  літ,  мов  на  долоні,
Підносить  доля  Ярославу  над  чолом.  

І  він  в  цей  день,  вже  не  мала  дитина,
А  син,  і  брат,  й  своя  сім’я  у  тридцять  літ:
Має  кохану  жінку  –  Валентину,  
Й  синок-школярик,  любий  Даніїл.  

Приватний  підприємець  він  сьогодні:  
Відкрив  свою  вже  справу,  має  свій  дохід.  
Сам  рішення  приймати  може  склАдні,  
Та  й  початківцям  передає  свій  досвід.  

Сьогодні  зранку  йтимуть  в  хату  гості,  
Зберуться  друзі  і  родина  за  столом,  
Лунатимуть  вітання  й  щирі  тости,  
Допоки  вечір  тихо  сяде  за  селом.  

Тож  Ярослава  радо  привітаєм,  
Із  днем  народження  в  цей  славний  ювілей,
Від  щирої  душі  йому  бажаєм:
І  визнання,  і  успіхів,  й  нових  ідей.

Бажаєм  щастя,  радості  і  сміху,  
Доброботу,  достатку  в  хаті  та  грошей,  
І  щирого  кохання,  і  утіхи,    
Й  щодня  побільше  радісних  у  дім  вістей.

Нехай  життєва  стелиться  дорога
М’яким  під  ноги  та  барвистим  полотном,  
Хай  обгортає  сонце  від  порогу  
Промінням,  й  гріє  душу  й  серденько  теплом.  

Хай  Ангел  –  охоронець  захищає
І  супроводжує  його  життєвий  шлях,
Господь  із  неба  хай  благословляє  
І  наділяє  МНОГА  ЛІТ,  аж  більше  ста

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2021


Створив Бог жінку чоловіку

Створив  Бог  жінку  чоловіку,  
 Узявши  часточку  ребра,  
Щоб  з  ним  у  парі    аж  до  віку
Вона  щасливо  прожила.  

З  ребра,  що  взяв  із  його  тіла,  
Немов,  продовження  й  завжди
Так  само  мислила,  й  робила,
Й  могла  шляхом  поруч  іти.  

З  ребра,  що  в  нього  під  рукою,  
Щоби  її  він  захищав,  
Щоб  милувавсь  нею  такою
І  завжди  за  руку  тримав.  

З  ребра,  що  в  нього  під  сердечком,  
Щоби  її  так  й  називав,  
Казав  щодня:  Моє  серденько!  
Та  вірно  й  щиро  щоб  кохав.  

Створив  Бог  жінку  чоловіку,  
Тож  всі  по-божому  живіть:  
Ростіть  дітей  і  аж  до  віку
Разом  удвох  цей  світ  любіть.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2021


Дозріває колосся

Пливуть,  наче  хвилі  по  морю,  
Вітри  по  пшеничних  ланах
І  зріє  в  широких  просторах
Зелене  колосся  в  полях.  

Стебло  наливається  соком,  
Тихесенько  тягнеться  ввись,  
Де  хмари  у  небі  високо
Біленькі  докупи  зійшлись.  

Зійшлися,  щоб  вниз  подивитись  
І  землю  водою  поїть,
Щоб  стебла  змогли  колоситись
В  ланах  цих  хлібни́х  розмаїть.    

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2021


Північний потік

Північний  потік  ..  ейфорія  у  раші..
Сарказмом  плюються  на  злім  "язику́"..
Чи  зрадить  Європа  угоди  всі  наші?!
Про  це  розмовляють  у  кожнім  кутку.

Тож  вибір  за  вами,  шанована  Меркель,.
І  він  не  простий  –  це  історії  крок.  
На  путінскім  йти  повідочку  -    погибель
Всієї  Європи  -  повчальний  урок.
 
Не  варто  маньяку  давать,  що  він  хоче,  
Бо  в  нього  нена́ситне  чорне  нутро,
А  завтра  ще  більше  він  крові  захоче,
Й  піде́  по  кістках  і  посіє  знов  зло.  

Бо  завтра  відкри́то  зайде́  в  Україну,  
Щоб  знищити  й  стерти  із  мапи  землі
Спільноту  стару,  європейську  родину  -  
Тож  будуть  задіяні  всі  в  цій  війні.





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2021


Привітання ( Гедзу Дмитру Володимировичу)

Привітання  до  ювілею
Дмитра  Володимировича    Гедза:  


Для  всіх  з  родини  –  просто  Діма:
Брат,  син  і  батько,  й  чоловік.  
Зоря  твоя  як  загорілась    -
Пройшло  аж  сорок  п’ять  вже  літ.  

Життєва  стежка  починалась
У  Андріяшівці  -  селі,  
Де  вранці  сонечко  купало
Своє  проміння  у  воді.  

А  потім,  чисте  і  красиве
Все  заглядало  у  вікно.
Твоє  дитинство  тут  щасливо  
І  безтурботно  пропливло.  

У  цім  куточку  Загребелля,  
Де  біля  хат  ростуть  садки,  
Де  зранку  чути:  -  Гиля,  гиля..
І  сміх,  і  плескіт  дітвори.    

Через  дорогу  тут  ставочок.
Ні,  це  -    не  Панський  –  Котлован.  
Навпроти  хати  є  місточок  –
Тато  Володя  змайстрував.  

Для  мами  він  зробив  ще  кладку,  
Щоб  на  ній  прала  рапчуни
І  де  завжди,  у  літню  спеку,  
Купались  дітьми  їх  сини.

Синів  в  сім’ї  було  аж  троє:
Діма  –  найстарший  із  братів,
Названий  в  честь  дідуся  свого  -  
Так  дідусь  Мітя  захотів.  

Середній  –Коля,  потім  –  Вітя.
В  сім’ї  три  сина  –  три  орли.
І  аж  до  свого  повноліття
Ви  не  розлучні  всі  були.  

Радів  і  тішивсь  вами  тато,  
З  ним  мама  Таня  заодно,  
Адже  за  вас  подяк  багато  
Зі  школи  й  від  людей  було.  

Закінчив  школу,  пішов  учитись
Ти  у  військовий  інститут,  
Хотів  Вітчизні  послужити,
А  батьківщина  мала  -  тут.  

Ти  поступив  навчатись  в  Київ,  
А  потів  в  Харків  перейшов,  
На  факультет  там  командирський.
В  цій  справі  ти  себе  знайшов.    

Закінчив  ВУЗ,  зустрів  єдину,
Кохану  Інночку  свою.  
Раділа  мама  й  вся  родина  
За  долю  вибрану  твою.

І  працювать  прийшов  в  Бердичів,  
У  рідне  місто,  в  військомат,  
А  потім  –  Любар,  Коростишів,
Й  в  Житомир  повернувсь  назад.  

По  сходинках  кар'єрних  вище,
Ти  піднімався  кожен  раз.
Знання  досвідчені  й  міцніші
Завжди  отримував  в  той  час.        

І  на  сьогодні  ти  –полковник,
Та  вже  й  на  пенсію  пішов,
А  в  серці  ще  горить  той  вогник,  
З  яким  ти  працювать  прийшов.  

Вже  сорок  п’ять  тобі  сьогодні,
Дружина  -  Інна,  дві  доньки.
Ти  їм  віддав  би  що  завгодно,  
Аби  щасливими  були.    

Іринка  –  старша,  вчилась  в  ВУЗі,  
Вона  провізор-  фармацевт,  
А  меншій  дочці  Веронічці,    
Лиш  тільки  мріється  про  це.  

І  ось  сьогодні,  в  день  святковий,  
Усі  зібрались  за  столом,
І  аромат  квіток  бузкових
Підносить  червень  за  вікном.  
 
Тож  хочем  дружно  привітати  
Із  Днем  народження  Дмитра,  
Та  щиро  від  душі  бажати:  
Здоров’я,  радості,  добра.    

Бажаєм  успіхів,  достатку,  
Щоби  збувались  мрії  всі,  
Щодня  щоб  множилися  статки,  
І  лад  щоб  був  завжди  в  сім’ї.  
     
Прожити  довго  і  щасливо,  
Хоча  б  за  сотню  з  гаком  літ.
Тож  побажаємо  поштиво
Сьогодні  МНОГА,  МНОГА  ЛІТ!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2021


Привітання Захарику ( Богайчуку Захару)

Надворі  лиш  початок  літа
І  сонце  зранку  гарно  світить,  
Та  й  свято  нині  у  родині,  
Бо  день  народження  в  дитини.  

А    він  по-імені  –  Захарко
І  всі  вітають  його  зранку.  
А  разом  з  ними  баба  Таня
Йому  накращі  шле  вітання.

Адже–  одиннадцять  вже  років:  
Позаду  десь  ті  перші  кроки,  
Те  перше  слово  –  радість  мами,
І  колискова  із  піснями;

Позаду  залишився  час,  
Коли  ішов  у  перший  клас;  
Маленькі  злети  і  падіння,  
Дитячі  забавки  й  хотіння  

Своїми  щось  зробить  руками,  
Щоб  дарувати  своїй  мамі.  
Попереду  ждуть  старші  класи,  
А  –  це  ще  так  багато  часу:

Здійснити  мрії  і  бажання,  
Досягти  успіхів  в  навчанні,  
В  світ  знань  відкрити  нові  двері..  
А  поки  літо    -  то    тепер

Сил  нових  треба  набиратись:
В  ставочку  Панськім  покупатись,  
В  садку  шовковиці  нарвати,  
На  вигоні  м’яча  ганяти,  

І  гратись  з  хлопцями  охоче,
Та  бігать  з  ними  аж  до  ночі.
Тож  з  днем  народження  вітаєм
І  щиросердно  всі  бажаєм:

Багато  радості  та  сміху,  
І  щирих  посмішок,  і  втіхи,  
Хороших  друзів  ще  багато,  
Та  щастя,  щастя  повну  хату;
   
Міцне  здоров’я  на  століття,
Та  квітів  ціле  розмаїття
В  шляху  життєвім  й  по  віку
На  вишитім    ще  рушнику.  

Хай  Ангел  з  неба  вберігає  
І  Мати  Божа  захищає,
Й  по  її  божому  велінню
Захару  йде  –  благословіння

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915913
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2021


А дощ іде

А  дощ  все  йде..  Так  тихо-тихо
По  шибці  краплі  стукотять.
І  сиві  хмари,  як  на  лихо,  
Низенько  над  дахо́м  висять.  

Чого  ж  ти,  люба  весно,  плачеш,
Невже  не  милий  білий  світ?
За  зливами  тепла  не  бачим  –
З  дерев  дощ  змив  біленький  цвіт.  

Тож  опустила  вишня  сива
Додолу  гіллячко  своє,
І  скільки  сонця  не  просила,  
А  те  тепла  все  не  дає.  

Молила,  навіть,  дужий  вітер,  
Щоб  сильно  холодом  не  дув,  
А  той  лиш  краплі  мокрі  витер  
І  тихо  далі  промайнув.  

Не  плач  же,  веснонько-лебідко,  
І  не  змивай  квітучий  цвіт,
Бо  не  зоглядишся  ізвідки,  
Як  літо  прийде  тобі  вслід.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915475
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2021


Світла пам'ять ( Кондратюку Миколі Степановичу)

Пам'яті  свого  земляка,  однокласника  
Кондратюка  Миколи  Степановича    присвячую:



Нехай  земля  стели́ться  пухом
І  вирушає  в  світ  душа.  
Й  як  пташечка,  єдиним  змахом,
Розправить  крила  неспіша,
Окине  оком  вже  востаннє:  
Знайомих,  друзів  і  свій  дім,
Де  залишились  сподівання
І  мрії  нездійснені  в  нім;
Де  незакінчені  ще  справи  
Тебе  чекатимуть  завжди
І  на  світанку  лиш  туманом
Ти  повертатимеш  сюди;
Постукаєш  тихенько  в  шибку,  
Кругом  подвір’я  обійдеш,  
Скупу  сльозу  тихенько  витреш
і  непомітно  відійдеш.
Душа  ,за  хмарами  як  пташка,
Змахне  крилом  -  і  в  синю  даль,
Й  донизу,  в  поле  на  ромашки,
З  дощем  посипеться  печаль.  
Світла  пам’ять  і  Царство  Небесне  твоїй  душі,  Миколо!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2021


Гнилоп’ять

Десь  омиває  беріг  Случ,  
Тече  Дніпро,  Десна.  
І  водопадам  стрімких  круч  
Та  течія  тісна.  

А  в  нас  тихенька  і  мілка́,
Вузенька  Гнилоп’ять,
Між  берегів  тече  ріка..
Ти  можеш  і  не  знать.  

Впадає  в  Тетерів  вона..
І  саме,  за  селом,    
По  лузі  жебонить  вода
І  б’ється  джерелом.  

Та  витікає  навпростець  
Із  зілля  і  трави,  
Де  осока  росте  й  чебрець  -
Ним  вкриті  береги.  

Із  берегів  струмки  біжать,  
Зливаються  в  один,  
Джере́ла  чути  жебонять
Й  води  тихенький  плин.  

І  далі  набирає  хід  -
Вже  би́стра  і  стрімка.
Лишає  в  мо́їм  серці  слід  
Ця  -  Гнилоп’ять-ріка.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915334
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2021


Сонце сідає

Сонце  втомившись,  сховалось  за  обрієм,  
Лише  багрянець  горить.  
Час  наповняється  днями  предовгими  -  
Світло  принишкло  й  мовчить.  

Вишня  убралася  в  платтячко  срібнеє
Та  в  білосніжну  фату,  
І  ароматом  бузковим,  і  ніжним  
Вітер  несе  за  версту.  

Ллється  весна  солов’їними  співами
У  яблуневім  саду,  
Місяць,  заслухавшись  їх  переспівами,  
Сів  спочивать  на  вербу.    

Зорі  ще  сплять  у  біленьких  хмариноньках,  
В  теплих  перинах  своїх.  
Темінь  окутує  сонні  хатиноньки
Та  не  змовкають  хрущі.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915042
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2021


Привітання. ( Богайчук Вікторії Олександрівні)

Вікторії  уже  –  п'ятнадцять!
У  день  народження  її
Бабуся  Таня  шле  вітання,
Прекрасній  внучечці  своїй.  

Бажає  радості  і  сміху,
І  щирих  посмішок  щодень,
Та  щастя  для  своєї  Віки,  
Здобутків,  звершень  і  натхнень.    

Тож  йди  в  життя,  рушай  сміливо,
Все  нові  двері  відкривай,  
Завжди  щоб  сонечко  світило,  
 Й  буяв  навкруг  квіток  розмай.  

Щоб  твоя  врода  розцвітала
До  неймовірної  краси,  
Щоб  доля  щастям  дарувала,  
Й  надала  в  серце  доброти.  

Завжди  щоб  з  настроєм  чудовим  
Ти  зустрічала  новий  день,  
Життя  було  як  сад  казковим,  
Й  пташки  співали  в  нім  пісень.

Подій  яскравих,  позитивних
Було  багато  щоб  в  житті,  
Приходив  успіх  неймовірний
І  мрії  здійснювались  всі.  

Хороших  друзів,  щирих,  вірних,  
Тобі  багато  на  шляху.  
Підтримка  щоб  від  них  надійна
 Стелила  стежечку  м’яку.  

Нехай  фортуна  посміхнеться,  
Щоб  до  самих  вершин  дійшла,  
Нехай  тобі  усе  вдається
Й  щаслива  доля  щоб  була.

Хай  Мати  Божа  захищає,  
А  Янгол  щоби  поряд  йшов,
Отець  Небесний  посилає
І  благодать,  й  свою  любов.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2021


Пам'яті брата

Пам’яті  свого  брата  Фелонюка  
Василя  Володимировича  присвячую:  
(  25  травня  йому  б    виповнилося    61  рік)  




Ти  чуєш,  пташечки  співають  ..
І  це  –  весняні  солов’ї.
Тебе  із  нами  вже  немає.
Від  цього  сумно  так  мені.  
Нема  ні  радості,  ні  втіхи,  
А  у  душі  -  одна  журба.  
Щоранку  по  граніту  тихо
Стікає  краплями  роса.    
А  вітер  пелюстки  колише
Про  щось  з  квітками  гомонить.
І  цю  пекельно-сумну  тишу
Спів  соловейка  кремселить.  
Сиджу  я  тут  біля  могили
І  пустка..  пустка  навкруги..
Ідуть  картинки  в  спомин  милі..  
А  серце  рветься  від  туги.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914966
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2021


День Героїв України!


День  Героїв  сьогодні,  
День  Героїв  війни..  
І  мабуть,  з  тим  всі  згодні,  
Що  це  саме  вони
Віддали    найдорожче,  
Найцінніше  –  життя!
І  змиритись  найважче,  
Що  нема  вже  дитя.  
Не  прийде  на  світанку,  
Не  постука    вночі  
У  віконце  на  ганку  
І  не  скаже  мені:
-Просинайся,  рідненька,  
Зустрічати    вже  час.    
Я  вернувсь,  дорогенька,
Все  зі  мною  гаразд.
З  Днем  Героїв,  синочку!  
Пухом  буде  земля.
В  небі,  в  Райськім  садочку,  
Хай  спочине  душа.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914965
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2021


Сорочка бабусі

Перед  очима  зараз  нині
Мого  дитинства  ще  весна,
В  ній  витягає  бабця  з  скрині
Сорочку  шлюбну  з  полотна.
 
А  полотно  те  домоткане  -  
Самі  робили  з  конопель,
Та  на  станку,  таке  бажане,  
Творилось  чудо  з  рук  майстринь.

Адже  коноплі  вимакали*,  
Білились  сонцем  й  вітерцем,  
А  потім  в  клоччя  вже  чесались
Старим  дідівським  гребінцем.  

І  на  станку  із  клоччя  нитки  
Стелились  в  ніжне  полотно,
Й  талант  майстрині  ніс  відбитки  –  
Наскільки  вправно  все  було.    

Із  полотна  вже  шила  бабця  
Сама  сорочку  під  вінець.    
Трудомістка  та  була  праця  
Та  мала  світлий  промінець.  

А  потім  нитки  гаптувала
На  цій  сорочці  в  полотні  
Й  узори  вправно  вишивала,
Щоб  під  вінець  іти  у  ній.  

Я  роздивлялась  візерунки  
На  тій  сорочці  в  полотні,  
Й  були  ті  вишиті  малюнки
Незрозумілі  ще  мені.  

І  вже  коли  сама  навчилась
Я  вишивати  рушники,  
Барвиста  нитка  з  рук  стелилась
У  той  орнамент  залюбки.  



*  Щоб  з  конопель  зробити  полотно,  то  потрібно  було  
 довгий  час  вимочувати  бадилля    у  воді.  
Це  робилось  біля  річки  чи  ставка.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914349
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2021


Іду я босими ногами

Гаряча    кава  в  філіжанці..  
Її  коли  на  ґанку  п’ю,  
То  уявляю  як  уранці
По  стежці  в  поле  я  іду.  

Іду  я  босими  ногами,
Росу  збиваю  в  споришах,
А  між  зеленими  житами
Гуляє  вітер  у  полях.  

Він  нахиляє  тонкі  стебла,  
Немовби  хвилі  по  воді.  
Блищать  на  сонці  наче  перли
Дрібненькі  краплі  росяні.  

А  в  небі  жайвір  вже  співає
Ранкову  пісню  польову.  
Він  нею  сонце  величає
Та  землю  рідну  всю  свою.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2021


Коли поминати загиблих?

День  Перемир’я..День  Перемоги..
День  Проводів,  де  поминають  усіх.
В  ці  дні  родини  моляться  Богу
За  спочилих  всіх  рідніх  своїх.  

Один  в  цей  час  скаче,  а  другий  в  нас  плаче,  
А  третій  святкує:  пікнік,  шашлики.  
А  влада  тихенько  сидить,  мов  не  чує..
Й  навести  порядок  –  їм  тут  «не  з  руки».

Загинуло  люду  багато  на  Сході.
І  дійсно,  вони  в  нас  -    Герої-бійці.  
В  який  день  усіх  поминати  сьогодні
На  рівні  держави,  скажіть,  ви  мені?  

Родини  загиблих  лишились  самотні,  
Самі  з  своїм  горем:  один  на  один.  
Немає  на  рівні  держави  сьогодні  
Ні  дня  поминального,  ані  хвилин.  

Чому  нам  чекати  від  травня  до  серпня,  
Щоб  лише  тоді  аж  згадати  бійців?  
Мабуть,  вам  мозолили  муки  нестерпні  
У  День  Незалежності  в  кожнім  лиці.  

У  кожнім  лиці  тих  людей,  що  з  портретом
Загиблих  Героїв-бійців  у  бою,  
Ішли  по  Хрещатику,  щоб  показати,  
Що  їхні  синочки  ще  досі  в  строю.  

Мабуть,  одним  махом  рішили  прибрати
Свій  сором  з  Хрещатику,  й  жах  із  війни.  
Щоб  гарну  картинку  з  ТВ  показати:
Подумаєш,  маршем  атовці  пройшли.  

А  зараз  у  травні,  у  дні  поминальні,  
Як  в  очі  ви  дивитесь  всім  матерям?
Чому  в  нас  на  рівня  держави  сьогодні
Немає  пошани  Героям-бійцям?  

Звертаюсь  до  тебе,  Зеленський  наш  Вово,  
Адже  тебе  вибрали  й  ти  –  президент.  
Коли  ми  почуєм  від  тебе  хоч  слово,  
Адже  у  державі  ти  є    -    наш  гарант.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2021


Коли у нас закінчиться війна

Коли  у  нас  закінчиться  війна  -
Я  зможу  святкувати  Перемогу.
 А  поки-що,  солона  йде  сльоза  
З  очей  моїх  і  ллється  на  дорогу.    

Нехай  тоді  оркестри  грають  Гімн,
А  голуби  злітають  в  чисте  небо,  
І  мир  несуть  у  синю  голубінь,
Стяг  майорить,  звучить  пташиний  щебет.  

Коли  у  нас  закінчиться  війна,    
Я  перед  Богом  впаду  на  коліна,  
І  за  синів  молитимусь    -    сповна  
Пізнало  горя  їхнє  покоління.

Бійці-Герої  хай  стають  в  строю,  
Єдиним  кроком  вийдуть  на  Хрещатик.
Пройдуть  за  себе  й  брата,  що  в  бою
Життя  віддав  –  полеглих  так  багато…
 
Коли  у  нас  закінчиться  війна,
Я  буду  святкувати  Перемогу.
Я  дочекаюсь  і  прийде  вона.  
Й  розплата  винуватців  жде  від  Бога.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913362
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2021


Анріяшівський хміль

Ремейк    української  народної  пісні  "Ой,  хмелю,  мій  хмелю"

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=YxJ4UFKzrc8[/youtube]

-  Ой,  хмелю,  мій  хмелю,  хмелю  зелененький,
де  ж  ти,  хмелю,  зиму  зимував,
 що  й  не  розвивався?

-  Зимував  я  зиму,  зимував  я  другу
і  надіявсь,  що  на  третю  весну
розвиватись  буду.  

-  Ой,  хмелю,  мій  хмелю,  хмелю  зелененький,
де  ж  ти,  хмелю,  зиму  зимував,
 що  й  не  оброблявся?

-  Оброблявся  квартал,  оброблявся  другий,  
підрізався,  сапався,  стелився,
по  шпалері  вився.  

-  Ой,  хмелю,  мій  хмелю,  хмелю  зелененький,
де  ж  ти,  хмелю,  зиму  зимував
 й  літом  де  ховався?  

-  Стелився  по  полю,  поміж  бур’янами,  
і  тихенько  слухав  я  розмову  
вітру  з  ясенами.  

-  Ой,  хмелю,  мій  хмелю,  хмелю  зелененький,
де  ж  ти,  хмелю,  зиму  зимував,
 що  не  весь  збирався?  

-  Обривася  в  осінь,  обривався  в  другу,
тракторами  на  комбайн  возився:
 На  один,  ше  й  другий.  

-  Ой,  хмелю,  мій  хмелю,  хмелю  зелененький,
де  ж  ти,  хмелю,  зараз  вже  зимуєш
 й  куди  подівався?  

-  Наїхали  люди,  різали  шпалеру,  
розбивали  стовпи  та  трощили,  
зрівняли  з  землею.  

 -  Ой,  хмелю,  мій  хмелю,  хмелю  зелененький,
чи  ж  ти,  хмелю,  зараз  десь  зимуєш
 й  чи  десь  ще  зостався?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913045
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2021


Вітаю ( Стельмашенко Наталії Олесіївні)

З  Днем  народження!  

Вітаю  сестричко,  і  щиро  бажаю,  
І  щастя,  й  здоров’я,  й  добра  й  теплоти,  
І  спогадом  теплим  із  рідного  краю,  
 Промінчик  у  серці  життям  пронести.  
 
Хай  в  спогадах  цих  соловейки  співають
І  білими  вишнями  квітнуть  сади.
Бо  тут,  в  Андріяшівці,  в  гості  чекають,  
Бажаю,  щоб  мала  ти  змогу  прийти.  

Адже    тут  коріння  всього  твого  роду,  
І  прадіди  мали  родину  свою,  
А  мати  твоя,  ще  дівчам,  молодою,  
Поїхала  звідси  в  чужу  сторону.  

Така  її  доля:  кохання  чекало.  
І  ви  там  з  сестою  з’явились  на  світ.
Та  тільки  я  знаю,  що  вам  було  мало,  
Родинних  звязків  продовж  усіх  літ.  

Тож  ми  всі  чекаєм  і  ти  повертайся:
Хоча  б  на  хвилинку,  хоча  би  на  мить,  
Частіше  у  нас  в  Україні  з'являйся  -  
Хай  нитка  родинна  не  рветься,  бринить.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913040
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2021


Привітання ( Шепетюк Ніні Степанівні)

Шепетюк  Ніні  Степанівні  до  ювілею:
70-річчя  з  дня  народження


Сьогодні  в  мами  Ніни  свято  
 Й  син  Ігор  хоче  привітати,
Й  просити  щирими  словами  
Пробачення  в  своєї  мами:
За  всі  тривоги  й  хвилювання,
Коли  із  вечора  до  рання
Та  хвилювалася  за  нього:
Дорослого  й  раніш  –  малого;
За  ті  недоспані  всі  ночі,    
За  ті  всі  виплакані  очі,  
За  ту  непрохану  сльозу,  
Що  впала  інколи  в  росу,  
Бо  мама  в  нього  –  наймиліша  
І  в  цілім  світі  найрідніша.  


 З  Днем  народження!  

 Вже  70-років..Багато,  чи  мало  ?!
Вони  пролетіли,  немовби  ,  як  день.  
Й  зозуля  із  ранку  сьогодні  зухвало
Кує  на  березі,  поспіль,  другий  день.  

Здається  недавно,  немовбито,    вчора,
Робила  в  своєму  житті  перший  крок,  
Ідучи  по  сінях,  де  двері  комори  
І  аж  до  простягнутих  маминих  рук.  

Ті  мамині  руки  вона  пам’ятає:
Шершаві  долоні  усі  в  мозолях,
І  ними  матусенька  ніжно  вкриває,  
Малесеньку  доньку,  що  спить  в  подушках.  

Ту  мамину  казку  і  мамине  слово:
Підтримка  і  порада  продовж  усіх  літ,  
І  те,  як  сусіди  в  часи  вечорові
Збирались,  де  лавка  спиралась  на  пліт.    

Бо  тато  Степан  вигравав  на  гармошці
І  гарно  співав  він  найкращих  пісень,  
Тож  тішилось  серденько  в  мами  Антошки,  
А  пісня  лилася  далеко  аж  ген.  

Два  братика  старших:  Євген  і  Микола,  
І  Ніна  –  малесенька  ще  на  руках,  
Й  усі,  хто  зібравсь,  замовкали  довкола,
 І  навіть,  хрущі  у  зелених  листках.
   
Отак  пропливло  босоноге  дитинство  
В  маленькій  хатині  над  Панським  ставком.
І  доля  цвіт  вишень  вплітала  в  намисто,  
Й  під  ноги  стелила  свій  шлях  рушником.

Бо  вийшла  вже  заміж..  два  сина..  Микола  –
Її  чоловік,  що  впродовж  усіх  літ,  
На  всі  руки  –  майстер,  все  зробить  з  нічого,
А  також,  як  батько  її,  гармоніст.  
 
Синочки  соколи:    це    -  Ігор  і  Саша,  
Це  гордість  її,  це  і  радість,  й  жалі.  
Й  хатина  нова,  й  добробуту  чаша,  
Що  тут  на  горбочку  у  ріднім  селі.    

Дорослі  два  сина,  невістка  –  Марина,
Сьогодні  для  Ніни,  як  рідня  донька.  
І  внучка  Ілона  -  наймиліша  дитина,  
Як  квіточка  гарна  й  щебетушка  така.  

І  ось  сімдесят  уже  років  сьогодні,  
Вже  в  коси  давно  заплелась  сивина.
Та  в  другий  день  свят  весняних  Великодніх,    
Приймає  вітання  звідусюди  вона.  

Бажаємо  радості,  посмішок,  втіхи,  
А  в  серці  щодня  нехай  квітне  весна,  
В  усі  починання  приходять  успіхи,  
Й  збувається  все,  про  що  мріє  вона.

Бажаєм  поваги  від  дітей  і  онуків,  
Бажаєм  пошани  її  від  людей,  
Хай  серце  не  знає  ні  болю,  ні  смутку,  
А  тільки  радіє  від  добрих  вістей.      

Бажаємо  щастя,  здоров’я  і  сили,  
Бажаєм  терпіння,  наснаги,  жаги,  
Щоб  шлях  Матір  Божа  благословила,
І  Ангели  з  неба  її  берегли.    

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912723
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2021


Зі Світлим Святом Великодня!

Освятилася  Паска.  Нехай  Божа  ласка  
Зійде  на  нас,  грішних,  з  небес.  
А  Матінка  Божа  хай  всім  допоможе..
Сьогодні  Син  Божий  Воскрес.  
Нехай  Воскресіння  несе  всім  прозріння:
Національну  свідомість  людей.  
Лиш  гарні  новини  зі  Сходу  хай  линуть,  
Й  побільше  хороших  вістей:  
Ніде  б  не  стріляли  і  мирно  всі  спали  
Щодня  по  домівках  своїх.    
Хай  буде  мир  всюди,  спокійно  щоб  люди
Жили  в  Україні  моїй.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912631
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2021


Вітаємо ( Мельнику Василю Григоровичу)

Мельнику  Василю  Григоровичу
до  ювілею:  







Словечне  –  містечко  в  Олевському  краї,
Древлянського  роду  прадавня  земля,  
 Де  серед  лісів  у  пшеничнім  розмаї,  
 Буяють  і  колосом  зріють  поля.  

 Словечне    -  це  місто,  де  ти  народився
І  перше  тут  слово  своє  ти  сказав,  
Зростав  помаленьку,  і  в  школі  учився,  
І  крила  зміцнілі  у  світ  розпростав.  

Шанують  рід    Мельників    в  гарнім  містечку  -
Здобули  повагу  -  доклали  зусиль.
Гляділи  онуків  іще  з  сповиточку
Бабусенька  Єва  і  дід  ваш  Василь.      

Онуків  аж  двоє:  Василько  й  Альоша  –
Два  соколи    гарні  в  свого  дідуся.
Альоша    ледь  старший,  а  Вася  –  молодший,  
Завжди  були  разом,  на  теж-бо,    сім’я.      

А  мама  Олена  і  батечко  Гріша  
Весь  час  на  роботах  ,  в  турботах  весь  час,  
 Гостинці  синочкам  несли  найсмачніші.  
Батьків  з  нетерпінням  чекали  щораз.    

В  любові  зріс  Вася  красивим  і  мужнім,  
Ще  й  добра  і  щира  у  нього  душа,
Характер  бійцівський  показував  в  скруті,  
Й  своєї  мети  досягав  неспіша.    

Пішов  працювати,  щоб  мати  копійку,  
Свій  бізнес  відкрити  й  побачити  світ.
І  доля  послала  Наташу  за  жінку,    
Єдину  кохану  впродовж  усіх  літ.  

Як  справжній  мужчина  і  батько  в  родині,  
Робив  ти  усе  щоб  міцніла  сім’я
Жили    щоб  в  достатку    і  діти,  і  жінка
А  дім  -  як  фортеця  і  чаша  добра.

Купили  хатину,  ростили  синочка,
І  Саша  любив  свого  тата  завжди.  
А  потім  у  дім  принесли  в  сповиточку,  
Доньку  Ангелінку  –  радіти  й  цвісти.  

І  ще  раз  лелека  злітав  до  вас  в  хату,  
Приніс  вам  Ванюшу  –  найменший  це  син.
Здійснилась  в  цей  час  й  твоя  мрія  крилата:
Відкривсь    магазин  твій  –  це  «Вектор-  1».

Продовж  усіх  літ  ти  завзято  трудився,  
Тож    бізнес  угору  ішов  кожен  раз.  
Іще  «Гаманець»  -  магазин  знов  відкрився.
Безмежно  щасливим    був  ти  у  цей  час.  

Та  цього  замало,  рішив  не  спинятись,  
Кафе  для  людей  ти  відкрив    «Експрес-ес  ».
Іще  й  благочинством  спішиш  ти  займатись,
Життя  налагодилось  -  повний  прогрес.  

І  ось  уже  сорок,  а  це  –  не  багато,  
Адже  попереду    ще  ціле  життя.  
Щаслива  родина,  вже  й  в  Саши  –  Марина,  
І  в  вашого  сина  своя  вже  сім’я.

Сьогодні  зібрались    родина  і  друзі,  
Щоб  щиро  вітати  свого  Василя.  
Красиві  слова  промовлять  по  заслузі,  
 Родина  пишається,  горда  й  сім’я.

Здоров’я  тобі  всі  бажають  багато,  
Бо    це    у  наш  час    для  усіх  головне.  
Достатком  завжди  щоби  повнилась  хата,  
І  щастя  в  домівку  хай  завжди  іде.  

Хай  завжди  збуваються  мрії  й  надії,  
І  успіх  й  везіння  хай  поряд  ідуть,  
Досягненням  діток  душа  хай  радіє,  
Хай  в  мирі  і  злагоді  рідні  живуть.

Хай  справи  твої  процвітають    і  далі,  
А    мрії  нові  хай  ведуть  уперед,
Усі  починання  хай  будуть  удалі,  
Й  життя  нехай  буде  солодким  як  мед.  

Хай  Ангел  Небесний  тебе  захищає,  
І  довгим  хай  буде  життєвий  ще  вік,  
І  Бог  тобі  з  неба  нехай  посилає
Щасливих,  чудових  ще  МНОГАЯ  ЛІТ!



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2021


Сьогодні ти наснилася мені

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=8CUpY0Xs6Ug[/youtube]

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=NnMxzvcXCnU&t=35s[/youtube]





Сьогодні  ти  наснилася  мені,  
Така  чарівна,  ніжна,  загадкова.  
Я  цілував  тебе  в  своєму  сні  –
Як  мить  пройшла  ця  ніченька  казкова.  

Приспів:
Моя  ти  фея  -  фея    чарівна,  
Розквітло  у  душі  моїй  кохання,  
Вже  солов’ї  співають  і  весна
Бентежить  душу  звечора  до  рання.  

Рапотово  зникла  ти  із  мого  сну,  
Туманом  розчинилася  в  світанку.
Прокинувся,  та  досі  не  збагну:
А  чи  була  ти  поряд  аж  до  ранку.  

Приспів:
Моя  ти  фея  -  фея    чарівна,  
Розквітло  у  душі  моїй  кохання,  
Вже  солов’ї  співають  і  весна
Бентежить  душу  звечора  до  рання.  

Таку  як  ти  у  світі  не  знайти,
Назавжди  ти  єдина  в  моїм  серці.
Ніяк  я  не  наважусь  підійти,  
Боюся  потонуть  в  очей  озерцях.  

Приспів:
Моя  ти  фея  -  фея    чарівна,  
Розквітло  у  душі  моїй  кохання,  
Вже  солов’ї  співають  і  весна
Бентежить  душу  звечора  до  рання.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912357
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2021


Летять журавлі

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=1iSqARheumA[/youtube]



Ось  з  вирію  тихо  летять  журавлі  –
Додому  здалеку  вертають,  
З  собою  весняне  тепло  на  крилі  
Несуть,  бо  його  всі  чекають.  

 Не  чути  тих  криків  журливих  з-під  хмар,  
Що  в  осінь  пронизують  небо,  
Тож  в  серце  із  болем  не  ляже  тягар,  
Щоб  душу  гнітити  безмежно.
 
Нема  хвилювання  за  наших  птахів:
Вони  долетіли  додому.
Пройти  через  що  із  них  кожен  зумів,  
Не  знати  тепер  вже  нікому.  

Тепер  вже  лиш  радість,  тепло  і  весна,  
Де  все  зацвітає  розмаєм.
В  усіх  журавлів  клопітка  йде  пора:  
Зростить  журавлят  в  ріднім  краї.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2021


Чорнобиль

Чорнобиль..  Реактор..  Навкруг  -  таємниця..
Уся  інформація    -  не  для  людей..  
А  що  там  насправді  зірвалось  й  твориться  -
Дізнались  пізніше    із  ТВ-вістей.  

Втікали..Спасались..  Везли  й  примусово..
Кидали  домівки:  хто  в  чому  стояв.  
Все  наспіх  робилось  і  так  терміново..  
Куди  кожен  їхав    –  ніхто  і  не  знав.  

Страшна    радіація  неслась  усюди,  
Жахіття  творилось  кругом  і  біда,  
З  всієї  країни  добровольці  йшли  –  люди,  
Щоб  лихо  спинити  ціною  життя.  

З  тих  пір  вже  років  пронеслося  чимало
А  пустка  ще  досі  у  кожнім  кутку.
В  полях  бур’яни,  а  що  було  -  пропало,  
Чагарі  поросли  там  у  кожнім  садку.  

Примари-міста,  що  стоять  у  мовчанні,  
Як  свідки  німі  тих  жахливих  подій.  
І  втрачено  все:  і  життя,  й  сподівання  -
З  чумою  століття  програли  двобій.  


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912122
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2021


З Вербною неділею!

Вже  Вербна  неділя
Сьогодні  прийшла,
Тонесеньким  гіллям
Б'є  усіх  верба.  
Хай  тепло  весняне
Всім  цей  день  несе,
У  вікно  загляне  
Сонечко  ясне,  
І  заквітне  щастя
Вишнями  в  саду,  
Прожене  нещастя,  
Горе  та  біду;
Хай  іде  лиш  радість,
Достаток  у  дім;  
Поважають  старість  
Молоді  у  нім;
Хай  батьків  шанують  
І  люблять  дітей,  
Живуть  –  не  горюють,  
Приймають  гостей;
 COVID-у  не  стане  
Й  скінчиться  війна,  
Мир  кругом  настане
Й  заквітне  весна.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912015
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2021


Батьківська хатина

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=XcV4X1mGRKE[/youtube]



Знов    думками  я  лину  
У  батьківську  хатину,  
Що  в  зажурі  стоїть
 край  села.  

Не  живе  в  ній  родина,  
Не  луна  сміх  дитини  -
Лише  смуток  тьмяніє
з  вікна.  
 
Опустошилась  хата  
Цвітом  вишень  багата
Й  цвітом  яблунь  стареньких  
в  садку.

Тут  жили  батько  й  мати..
Не  потрібно  шукати..
Лиш  портрет  на  стіні  
у  кутку.  

І  заріс  споришами
Той  причілок  з  квітками,  
Що  колись  тут  так  
Гарно  цвіли.  

Ти  садила  їх,  мамо,  
Тут  своїми  руками
Й  ми,  як  пам'ять,  
завжди  берегли.

Вже  ті  квіти  мовчазні
Своїм  цвітом  не  манять,  
Бо  ростуть  лиш  трава  
й  будяки.  

І  тепер  на  світанні,  
Ніби  в  сірім  тумані,
Спомин  тихо  приходить
в  думки.    

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911527
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2021


Весняний холод

Холодочком  весна  повіває,
А  в  повітрі  витає  мороз.
Хоча  квітень  –  тепла  ще  немає,  
Не  цвіте,  навіть,    ще  абрикос.  

Не  співають  шпаки  на  горісі,  
Десь  принишкли  й  тихенько  мовчать,  
І  маленькі  горобчики  в  стрісі
Заховались  в  кубельце,  і  сплять.  

А  он  там,  на  осиці,  лелека  
Заховав  дзьоб  предо́вгий  в  крило́.
Він  летів,  поспішав  іздале́ку,  
Сподівався,  що  тут  вже  тепло.  

На  крає́чку  в  своє́му  гніздечку,
На  одній  тут  стоїть  він  нозі.
Та  чекає:    весна  ж  недалечко  –
Загубилась  десь  в  чорній  ріллі.  
 
Висне  зверху  насуплене  небо,  
Хмари  темні  поважно  пливуть.
Навесні  нам  тепла  дуже  треба  -
Днів  весняних  назад  не  вернуть.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2021


В день народження дякую Богу

В  день  народження  дякую  Богу
За  відведений  долею  шлях,
Що  живу  я  і  маю  ще  змогу
Бачить  житнє  колосся  в  полях;

Бачить  сонце  й  світанки  ранкові,  
Чути  співи  весняні  шпаків;
Сподіваюсь,  що  цвіт  я  бузковий    
Ще  побачу,  й  в  садах  солов’їв.  

Вдячна  Богу,  що  маю  родину,  
Гарних  внуків  і  добрих  дітей,  
І  за  те,  що  живу  в  Україні,  
Де  багато  так  щирих  людей,

Що  спішать  у  найважчу  хвилину
Безкорисно  на  поміч  прийти,  
Добрим  слово  підтримать  й  щоднини
Ношу  горя  з  тобою  нести.  

Вдячна  Богу  за  мову  вкраїнську,  
Яку  чула  іще  з  пелюшок,
Що  ось  тут,  в  ріднім  краї  поліськім,
Я  робила  в  житті  перший  крок.  

Вдячна  Богу,  що  маю  я  змогу
Говорити,  співати,  творить.
Хоч  тернисту  і  мала  дорогу,  
Слід  по  собі  я  зможу  лишить

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2021


Ми розлучаємось

Небо  насупилось  сірими  хмарами,  
Плаче  дрібненьким  дощем.
Я  розлучаюся  з  своєю  парою  -
В  серденьку  туга  і  щем.  

Знову  пройдуся  по  стежці  до  річечки  -  
Часто  ходили  сюди.
І  замилуюся  хвилями  трішечки,  
Що  на  поверхні  води.  

Гілля  своє  опустила  на  кладочку  
Наша  з  тобою  верба.
Вітер  їй  тихо  розказує  казочку,  
Лише  хлюпоче  вода.  

Більш  не  прийдемо  із  милим  до  річеньки,  
Ти  не  чекай  нас,  верба.  
Котяться  сльози  дрібненькі  по  личеньку  –
Хай  ця  минає  журба.  

Кажуть,  що  рани  всі  час  заліковує,  
Гоїть  на  серці  рубці.  
І  соловейко  співає,  витьохкує,  
Десь  на  верхівці,  вгорі.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2021


Привітання (Олегу Анатолійовичу базилівському)

 Базилівському    Олегу  Анатолійовичу  до  дня  народження:  

Сьогодні  в  день  весняний  зрання
Олегу  шлем  свої  вітання,  
Бо  День  народження  святкує.
Його  літа  саме  квітують.

Щороку  в  день  оцей  весною,  
Коли  прощаємось  з  зимою,  
Як  співи  чуємо  шпаків,
А  з  неба  клич  від  журавлів,  

Його  Літа  лиш  роблять  крок,  
А  це  –  і  досвід,  і    урок,  
І  нова  сходинка  в  житті,  
Та  впевненість  у  майбутті.  

Тож  хай  Літа  ідуть  поволі,  
Щоб  посміхалась  йому  Доля
І  несла  щастя  на  поріг,  
Багато  радості,  успіх;  

В  житті  щоб  все  йому  вдавалось,  
А  що  задумав,  то  збувалось;
Його  всі  мрії  й  починання,  
Можливості  та  всі  бажання  

Щоб  співпадали  кожен  раз,  
Та  здійснювались  увесь  час.  
Тож  хай  літа  його  простують
Шляхом  весняним  і  квітують,

Ідуть  упевнено  і  сміло,  
Здоров’ям  повнять  його  тіло;
Щоб  на  шляху  не  спотикався,  
А  був  щасливим  й  посміхався.

Щоб  мав  він  довгий-довгий  вік,  
То  побажаєм    МНОГА  ЛІТ!      
           

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910849
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2021


Не їхні сини на війні

Так,  не  їхні  сини  на  війні,
Та  й  самі  не  підуть  воювати,  
Не  сидітимуть  у  бліндажі,
Ворог  в  груди  не  буде  стріляти.  

І  не  будуть  в  морози,  і  дощ
Під  ногами  багнюку  місити,  
А  у  зливу  не  змокнуть  як  хлющ,  
Сонце  шкіру  не  буде  палити.  

Так,  не  їхні  сини  на  війні,
І  не  стануть  вони  перейматись
Тим,  що  мати  чиясь  навесні
Свого  сина  не  зможе  діждатись.  

 За  кордоном  їх  діти  давно
Можуть  вчитися  і  проживати.  
Хай  воюють,  кому  не  дано
Мати  владу  й  закони  приймати.  

Лише  в  свято  вдягають  нові,
Дуже  модні  тепер  вишиванки.  
На  трибунах  волають  вони:
Україна  для  нас  -  рідна  мати.  

Так,  не  будуть  вони  на  війні,
Бо  на  свій  їм  народ  наплювати.  
І  не  визнають  зовсім  вини,  
Що    державу  вже  стали  втрачати.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909532
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2021


Не маємо права боронити державу

Режим  зараз  тиші.  Бліндаж  на  узвишші,
А  в  ньому  сидить  український  солдат.  
Розведення  було,  війна  не  минула  -
Стискає  боєць  у  руках  автомат.  

А  снайпер  чатує,  сепари  лютують,  
І  обстріл  прицільний  щоночі  ведуть.  
А  наші  керманичі,  мовби  не  чують,  
І  дозвіл  на  відсіч  бійцям  не  дають.  

Не  можна  стріляти,  вогонь  відкривати,
Щоб  знищить  сепарське  кубло  ворогів.    
В  ці  дні  «перемир’я»  і  ніби  затишшя
Сховали  в  нас  зброю  під  сотню  замків.    
                                                                                                                             
Армієць  -  без  права.  Розтоптана  Слава,  
Спаплюжена  Гідність  і  слово  –  Боєць.
Себе  боронити  не  має  він  права..  
Ну  хто  це  придумав?!  Це    просто  -«капець».  

Й  везуть  в  домовині  додому  родині
І  батька,  і  сина  –  солдата-бійця.  
І  з  кожним  днем  більше,  й  стає  тільки  гірше  -
 Не  видно  свавіллю  такому  кінця.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909482
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2021


В лікарні

Турботливо  Янгол  підставив  їй  крила,  
І  дмухав  життям  в  її  тіло  щораз.  
Вона  ж  задихалась  й  очима  молила
Ковточок  повітря,  вмирати  не  час.  

Здається,так  мало  на  світі  прожи́ла,  
Хоча  вже  у  коси  вплелась  сивина.
Не  встигла..  Багато  в  житті,  не  зробила..
Невже  це  насправді  вмирає  вона?

А  там,  в  ріднім  домі  у  неї  родина:
У  розпачі  діти,  сумний  чоловік.
Хоч  виросли  діти,  та  в  доньки  ж  дитина,
Всього  один  рік,  як  з’явилась  на  світ.  

Тож  всім  необхідна  її  допомога,  
Та  й  батько  старий  -  безпорадний  тепер.
Невже  закінчилась  життєва  дорога?
Ще  й  зранку  сусід  по  палаті  помер..  

Провалля.Знов  темінь.  Відкрилися  очі.
Вдихнула  повітря..  О,  Боже,  жива..  
Сплелись  воєдино  і  дні,  й  темні  ночі..
Одна  лиш  надія  на  Божі  дива..  
   

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909480
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2021


Бій під Дебальцевом

Вціліла  САУ  й  ми  стріляєм..
(Йдуть  під  Дебальцевом  бої)
Усі  розбиті,  більш  немає..
Й  ми  за  Артемівськом  -  одні.  

Поніс  дивизіон  наш  втрати,  
Став  меншим  особовий  склад,  
Та  ворог  не  повинен  знати,  
Що  більш  не  маємо  гармат.  

Рішучість  править  й  динамічність,  
І  злагодженість  наших  дій,  
Примінемо  свою  тактичність,
Бо  ми  ще  в  змозі  вести  бій.  

Беремо  ціль  і  знову  постріл  -
Летить  у  ворога  снаряд.  
З  своїх  позицій  ведем  обстріл..
Хай  знає  наших  окупант.

-Тримайсь,  браток!  –лунає  гучно.
-  Давай  піднось...давай  мерщій..
І  знов  снаряд  поцілив  влучно..
Можливо,  це  -  останній  бій.  



Навіяно    спогадами  Андраника  Гаспаряна,  
26  артбригада,  збірка  "Вогнем  та  залізом"2019р.,
 автори:  Олег  Калашников,  Михайло  Жирохов

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909323
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2021


Ранок


Ранок.  Багрянцем  все  небо  палає,
Кольором  вишні  покрилася  даль.
Сонце,  якого  увесь  світ  чекає,
Тягне  на  очі  з  туману  вуаль.  

Ніжитись  хоче,  іще  не  проснулось,
В  мріях  зі  снами  своїми  гуля.
Там  йому  мило,  тому  й  не  вернулось..
Людям  ще  світить  ранкова  зоря.

Місяць  тихенько  пішов  вже  спочити,  
Бо  беззупинно  всю  ніч  працював,
Зорі  розвішував,  щоби  світити
З  неба  могли  ті  на  поле  та  став.

Ніч  вже  минула,  а  день  наступає,
Тихо  й  несміло  долає  поріг,  
Бо  там  дрімота  уже  спочиває,
Що  в  дім  небесний  пішла  на  нічліг.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2021


Зимові дарунки

Є  все-таки,  якась  чарівність
В  сріблясто-сніжній  білизні,
Магічна  й  ніжна  неповторність  
В  сніжинці  кожній,  що  мені
Зима  дарує  на  прощання,
Густим  встеляє  полотном.
Дорога  сніжна  ще  ізрання  
Вдаль  простягнулась  за  вікном.  
Такі  великі  та  лапаті
Сніжинки  падають  згори  –
Зробився  білим  дах  на  хаті,
Вдяглися  в  шубоньки  сади.    
Спішу  приймати  я  дарунки  -
Цей  білий  і  лапатий  сніг
І  хочу  взяти  його  в  руки,
А  він  летить  до  моїх  ніг.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2021


Тане сніг

Вже  перший  пролісок  з-під  снігу  пнеться  вгору  
І  тепле  сонечко  тихенько  пригріва,    
Ласкавим  променем  зове  і  манить  з  двору,  
Десь  на  лужок,  де  просинається  трава.  

Скоріше  б  в  лузі  цім  побачити  кульбабку  –
Маленьку  квіточку,  провісника  весни,  
Де  мала  бджілонька,  проснувшись  спозаранку,
Збиратиме  нектар  з  тендітної  краси.

Отак,  візьмеш  маленьку  квіточку  у  руки,  
Вдихнеш  її  медово-ніжний  аромат,  
Зимова  крига  в  серці  розіб’ється  на  друзки
І  зацвіте  у  нім  вишнево-пишний  сад.  
 
 А  поки-що,  тут  жебонить  малий  струмочок,  
 Поміж  посохлих  трав  шукає  собі  хід,  
 Щоби  пронести  талі  води  у  ставочок,    
 Які  тут  залишає  потьмянілий  сніг.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2021


Наші Ангели Небесні

Не  перший  рік  війна  у  нас  триває  
І  ми  не  бачимо  її  кінця.
А  чи  побачимо?  -  лиш  Бог  те  знає,  
В  Раю  стрічає  кожного  бійця.  

На  цій  війні  щодень  в  нас  гинуть  люди,
Бійці  відважні  і  захисники.
Всіх  обіцяєм:  пам’ятати  будем,
П'ятнадцять  з  них  -  жінки-захисники.  

Жінки-бійці:  дівчата  і  матусі,  
Які  не  мали  буть  на  цій  війні.  
Вони  пообіцяли,  що  вернуться,  
І  до  повернення  вже  рахували  дні.  

Та  в  рідний  дім  вже  не  зайдуть  ніколи,  
Підступна  смерть  свою  зіграла  роль.  
Як  струмом  пронизало  всіх  довколо:
Знов  вбили  жінку!  Теж  -  солдат-  Герой.  

Не  будуть  їй  вже  квіти  дарувати:
Барвисті,  екзотичні  й  польові.
Вже  серденько  не  зможе  покохати,  
Та  з  милим  погуляти  до  зорі.

Не  зможуть  в  неї  діти  народиться,  
А  тих,  які  вже  є  –  не  пригорнуть,  
Судилось  їм  сирітками  журиться,  
Бо  матінку  вже  їхню  не  вернуть.  

Не  бачитиме  жінка  як  зростають,  
Як  в  школу  діти  йдуть  у  перший  клас,  
Як  слізно  в  небо  дивляться  й  благають:    
Побачити  б  мамусю  ще  хоч  раз.  

Їх  мами  стали  –  Ангели  Небесні,
Всі  залишили  справи  на  землі.
Додому  повертаються  воскреслі
До  рідних,  ще  живі,  у  їхнім  сні.  



1.  Олена  Куліш  :  46  років,    (10.08.2014р.)залишилась  донька;    
2.  Анастасія  Горбачова    32  роки  (06.08.2015р.)  ;
3.  Катерина  Носкова    (16.082015р.)    залишився  син;  
4.  Алла  Вовк  47років  (18.112015р.)  залишились:  донька,  внук;
 5.  Наталія  Хоружа  45років    (02.02.2017р.)  залишилась  донька;
6.  Аліна  Сургучова    22роки  (13.04.2017р);
7.  Надія  Морозова  23роки  (26.06.  2017р.);
8.    Сабіна  Галицька  23роки  (  21.02.2018р.);
9.    Олеся  Бакланова  19  років  (10.10.2018р.);
10.  Яна  Червона  40  років  (02.04.2019р.);
11.  Ірина  Шевченко  48років  (01.07.2019р.);
12.  Анастасія  Вітовська    21рік  (  27.09.2019р.)  залишився  син;
13.  Ярослава  Никоненко  36  років  (15.10.2019р.)залишилась  донька  ;
14.  Клавдія  Ситник  (Король)  34  роки  (01.02.2020р),  залишилась  донька.  
15.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908742
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2021


Привітання

Губецькому  Андрію  Сергійовичу  до  Дня  народження:



Ось  тут,  у  Любарському  краї,
Де  зріють  з  колосом  поля,  
У  цім  барвистому  розмаї  
Стоїть    -    Кириївка  твоя.  

Село,  в  якому  народився
І  помаленьку  підростав,  
Ходив  у  школу,  гарно  вчився,  
І  друзів  добрих,  щирих  мав.  

Тут  кожна  стежечка  знайома,  
А  під  городом  жде  верба,  
Куди  ти  часто  йшов  із  дому,  
Щоб  прогулятись  край  ставка.  

А  вище  трішки,  на  горбочку,  
Хатина  батьківська  стоїть,  
І  на  розвилці,  в  цім  куточку,  
Бузок  із  вітром  гомонить.  

Ось  саме  тут  –  твоє  коріння,  
Твоїх  дітей  тут  –  родовід.  
В  ці  землі  сіялось  насіння  
Й  тут  брались  сили  на  політ.  
 
При  злеті  крила  розпростались
І  рушником  стелився  шлях..
Батьки  в  домівці  лиш  зостались,  
Як  спіле  жито  у  полях.  

Закінчив  школу,  вчися  в  вузі,  
І  знову  вчитися  пішов,  
А  в  дівчині  -  прекрасній  Юлі,  
Дружину  вірну  ти  знайшов.  

Вже  син  маленький  підростає  -
Найбільша  радість  він  у  вас,  
Та  й  знов  лелека  завітала,  
Принесла  донечку  в  цей  раз.  
 
Тобі  сьогодні  уже  –  тридцять,  
А  це  ще  так  замало  літ.
В  них  життєдайність  струмениться
Й  життя  лиш  набирає  хід.  

Бажаєм  радості  і  щастя,  
Та  миру  й  злагоди  в  сім’ю,
Нехай  проблеми  і  напасті
Обходять  стежечку  твою.  

Нехай  в  сім’ї  буде  кохання,  
Повага,  вірність  і  любов,  
Думок  і  дій  лише  єднання,  
Та  й  успіх  щоби  в  дім  ішов.  
 
Нехай  збуваються  бажання,  
І  мрії,  й  задуми  усі,  
Хай  легко  йде  твоє  навчання
І  буде  лад  в  твоїй  сім’ї.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2021


Коли щось маєш

Коли  щось  маєш,  то  сприймаєш
Ти  як  належне  в  цім  житті,  
Живеш  собі  й  не  помічаєш,  
Що  не  все  вічне  на  землі.  

Живеш  собі  і  не  цінуєш
Ту  кожну  мить  свого  життя,
Даремно  звичний  час  марнуєш  
Й  хвилини  радості  буття.  

Сьогодні  ліньки  й  відкладаєш  
На  завтра  справи,  й  так  бува,  
Що  завтра,  навіть  забуваєш,  
Всі  недомовлені  слова.  
 
А  завтра  може  й  не  настати,  
Бо  не  все  вічне  на  землі.  
Дано  від  Бога  нам  втрачати  
Ті  миті  звичні  і  прості.  

Коли  втрачаєш  –  розумієш,
Що  вже  назад  не  повернеш,  
Що  теплим  словом  не  зігрієш,  
Й  в  минуле  стежку  не  знайдеш.  

Цінуй  сьогодні  все,  що  маєш
І  днем  сьогоднішнім  живи,  
Та  дякуй  Богу,  що  ще  можеш
Сказати  ти  комусь  «прости».

 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907937
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2021


Вітаю ( Савелюк Ніні Андріївні)

Ну  що  ж,  подруженько,  вітаю
Із  Днем  народження  тебе.
Від  серця  щирого  бажаю:
Нехай  погане  все  мине.

Нехай  минають  всі  напасті
І  стороною  десь  ідуть,    
І  відтепер  лиш  радість,  й  щастя
У  дім  щодень  тобі  несуть.  

Нехай  весна  тобі  дарує  
Бузковий  ніжний  аромат,  
А  за  вікном  буйно  квітує,  
Твій  яблуневий  пишний  сад;  

А  в  квітнику  нехай  квітують
Тобою  саджені  квітки,  
Та  душу  й  серденько  лікують,  
Й  милують  око,  залюбки.  

Нехай  збуваються  бажання
І  мрії  всі,  і  йде  успіх;
Щоб  сонечко  всміхалось  зрання  
І  зігрівало  вас  усіх.  

Бажаю  від  людей  поваги
І  шанування  від  дітей,  
Турбот  від  внуків  і  уваги,  
І  радісних  від  них  вістей.  

І  міцного  тобі  здоров’я,  
Адже  це  зараз  –  головне.
І  доля  щедро  хай  в  подвір’я  
Ще  Многа  Літ  тобі  несе.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907732
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2021


Встань, Тарасе, подивись

Встань,  Тарасе,  подивись
На  Вкраїну  нині:
Чи  багато  помінялось
В  козацькій  родині?
А  чи  вільно  і  щасливо
Живуть  у  ній  люди,  
Чи  радіють,  й  лине  пісня
Солов’їна  всюди?
Подивися,  чи  впізнаєш
Ти  Дніпро  і  кручі,  
А  чи  гірко  заридаєш,  
Що  ми  -  невезучі?  
Бач,  немає  і  донині  
Ладу  в  Україні.
Прості  люди  в  тім  невинні,  
Що  ми  не  єдині.
І  що  в  кожного  ще  досі:
«Його  скраю  хата»,
А  при  владі,  "у  корита",  
"Жидівня"  проклята.  
Обдирають  рідну  неньку,  
Як  тоненьку  липку
І  кінця  оцим  грабункам  
Ще  досі  не  видно.  
Нині  знову  в  нас  триває  
Війна  з  москалями.  
Землю  кров’ю  поливаєм
Й  гіркими  сльозами  -  
За  синами  матері
Виплакали  очі.  
"Ще  не  вмерла  Україна"  -
Слова  ці  -    пророчі...  
Ще  не  вмерла  Україна
І  не  вмре  ніколи.    
Вірим  -  буде  ще  єдина
І  здобуде  Волю!  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2021


Владиславу й Марті до дня весілля (Диптих)

Сьогодні  в  Владислава  й  Марти
Одне  з  найкращих  в  житті  свято,
Бо  радо  стали  під  вінець
Для  поєднання  двох  сердець
В  одне  весільним  рушником
І  ми  зібрались  за  столом
Та  будем  радо  їх  вітати,
Й  всього  найкращого  бажати.
Хай  щастя  в  дім  іде  без  міри,
Кохання  вірного,  довіри,
Підтримки,  злагоди  і  миру.
Щоб  на  шляху  в  життєвім  вирі,
Ви  тільки  за  руки  держались,
Й  питання  разом  всі  рішались.
Багато  сонячних  вам  днів,
М’яких  і  теплих  вечорів,
Бадьорих,  радісних  світанків.
В  обіймах  спати  аж  до  ранку.
Несіть  кохання  крізь  життя.
Хай  не  згасають  почуття,
Й  вогонь  запалений  в  серцях,
Хай  ясно  світить  на  ваш  шлях.
Пишалась  вами  щоб  родина.
Хай  успіх  в  дім  і  щастя  лине,
Та  що  бажаєте,  щоб  мали,
Й  весілля  золоте  гуляли.






Від  мамм  молодого:


Зібралась  разом  вся  родина,
А  в  мене  радісна  новина
Й  значна  в  житті  моїм  подія  –
Була  це  давня  моя  мрія.

Сьогодні  женю  свого  сина
І  відтепер  маю  дитину:
Послав  Бог  Марту,  мені  –  дочку
І  гарну  жінку  для  синочка.

Адже  сьогодні  сам  Ісус
Благословив  ваший  союз.
Тож  хочу  я  вас  привітати,
А  разом  з  цим  іще  сказати:

Живіте  завжди  в  мирі,  дружбі,
А  Владислава  плечі  дужі
Були  підтримкою  для  Марти,
Щоб  знав  коли  їх  підставляти.

Щоб  жарив  муж  картоплю  з  салом,
А  жінка  щоб  сорочки  прала,
Й  шли  одне  одному  в  підмогу,
Й  по  черзі  мили  щоб  підлогу,

А  віник  можна  і  не  брати..
Щоб  не  виность  сміття  з  хати,
Несіть  в  сміттєвий  лиш  бачок,
То  не  почуєте  пліток.

Любилися,  як  голубки,
Та  пронесли  щоб  крізь  роки
Кохання  щире  і  взаємне,
Єдине  у  житті  та  вірне.

Щоб  мали  гроші  і  машину,
Добром  обставлену  квартиру,
Щоб  линув  в  ній  дитячий  сміх,
Найкращих  діток  вам  з  усіх.

Щоб  мали  справу,  бізнес,  діло,
А  Марта  в  нас  юрист  умілий,
Й  медтехніку  знав  Владислав,
Щоб  свою  справу  Бог  послав.

Щоб  радість  вам  несла  робота,
А  клопоти  усі  й  турботи
Були:  де  за  кордоном  відпочить,
І  там  за  долари  ,  чи  євро  жить.

Щороку  щоб  відпочивали
Та  і  про  нас  не  забували,
Щоб  часто  їздили  до  нас
І  діток  везли  кожен  раз.

Щоб  все  житя  було  –  солодке,
А  лиш  сьогодні  -  гірко!  ГІРКО!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906815
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2021


Привітання матусі ( Базилівській Ірині Олегівні)

Мамі  Ірині  до  Дня  народження:  

Сьогодні  в  мами  Іри  свято
І  всі  спішать  її  вітати:  
Синок  її  –  малий  Максимка
І  гарна  доця  -  Вероніка,  
І  тато  їхній  ще  –Андруша,  
І  разом    -  бабушка  Валюша.  

Нехай  цей  день  її  святковий
Буде  чарівним  і  казковим.
Для  мами  нашої  –  Ірини,  
Хай  шлють  вітання  всі  з  родини;

Нехай  у  дім  приходять  гості,  
Лунає  сміх  і  радість  ,  й  тости,  
І  щоби  мама:  добра  й  мила  
Була  в  житті  завжди  щаслива;  

Була  щаслива  і  здорова,
Ясна  як  зірка  світанкова,  
Вродлива,  наче  цвіт  калини,  
Й  лице  румуне,  як  малина.

Нехай  життя  пливе  рікою
З  джерельно-чистою  водою,  
Неначе  в  річці,  як  в  воді,  
Купалась  все  життя  в  добрі.  

Нехай  збуваються  бажання,
Нехай  до  вечора  аж  зрання
Не  сходить  посмішка  із  вуст,  
А  щастя  набирає  ріст;

Небесний  Янгол  від  порогу    
Хай  поряд  ходить  у  дорогу;  
Щоб  був  життєвий  довгий  вік,  
Усі  бажаєм    -  МНОГА  ЛІТ!  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906812
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2021


Зима старається

У  переддень  весняного  приходу
З  останніх  сил  старається  зима
Засипать  снігом  і  змінить  погоду,  
Адже  й  вона  спізнилася  сама.  

Тепер  весна  нехай  ще  зачекає,
Адже  зима  не  скрізь  все  віддала:
Десь-інде  снігу  досі  ще  немає,  
А  десь  мороз  ще  й  не  торкався  скла.  

Тому-то,  пнеться  з  сил  усіх  небога  
І  снігом  сипле,  землю  застеля  -  
Вже  стала  біла  за  вікном  дорога
Та  покривалом  встелені  поля.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906485
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2021


Ти тут іще живий

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Ec0s-BEstZY[/youtube]


Дивлюся  відео,  синочку,  
В  якому  ти  іще  живий.  
Його  прогляну  не  разочок  –
Тут  кожен  рух  твій  дорогий..  

Ідеш  до  мами  по  стежині,  
Яка  вела  тебе  сюди  
І  квіти  ти  несеш  їй  нині.
Адже  носив  ти  їх  завжди.  

Ти  прибігав  іще  маленьким
Свою  біду  розповісти,  
Лилися  сльози  тут  дрібненькі  
З  очей  дитини-сироти.  

Тулився  тихо  до  могили  ,
 Блудив  тихенько  в  бур’янах  
І  чув  те  слово  мами:  «сину..»,
Та  розмовляв  із  нею  в  снах.

В  них  мама  ніжно  пригортала  
 І  гладила    біленький  чуб.
Так  любо  у  той  час  ставало  -
У  сні  лише  щасливим  був.      

А  просинався  –  гули  бджоли
І  метушились  у  квітках.
Ти  розумів:    нема..  ніколи…  
Що  мама  прийде  тільки  в  снах.

І  ось  –  дорослий..  І  в  цю  пору  
Тобі  ще  тільки  жить  і  жить,
Проте    війна  почнеться  скоро  
Й  підеш  Вітчизну  боронить.  

 Не  відаєш,  що  твоя  доля  
Складає  свій  підступний  план,  
Що  точить  косу  вже  поволі
Кістлява,  щоб  косити  лан.  

Щоби    почати  жнивне  дійство:
Косити  молоденький  цвіт  
Героїв,  щоб  зібрати  військо
Й  поповнить  ним  небесний  світ.    

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906484
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2021


Анастасії ( Ягужинській Анастасії Сергіївні)

Анастасія  –  ім’я  горде,  
Якась  магічна  в  ньому  є  краса,
Якась  чарівність  загадкова,  
Дзеркально-чиста,  як  роса.  

 Анастасія,  наша  Настя,  
Ми  всі  у  День  народження  тобі
Бажаємо:  хай  все  удасться,  
Що  ти  задумала  в  житті  собі.  

Нехай  щаслива  буде  доля,  
Й  бажання  хай  збуваються  усі,  
Цвіти  як  маки  в  житнім  полі,  
І  як  волошки  поміж  колосків.  

Хай  поряд  посмішки  і  радість
Ідуть  з  тобою  по  життю,  
Хай  стороною  ходить  заздрість
Та  стежку  обмина  твою.  

Весну  в  серденько  і  кохання,  
Й  завжди  душа  красою  щоб  цвіла;  
Як  в  лебединім  порівнянні    -  
Жила  у  парі  й  мала  два  крила.  

Хай  друзі  вірні  і  надійні  
Щодня  із  радістю  заходять  в  дім,  
А  дні  щасливі  і  спокійні
Наза́вжди  хай  поселяться  у  нім.  
 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2021


Привітання ( Губецькому Сергію Миколайовичу)

Ну,що  ж,  Сергію,  я  вітаю
Із  Днем  народження  Тебе.  
Всього  найкращого  бажаю:  
Хай  щастя  тихе  і  просте
 Щодня  іде  у  Твою  хату,  
Душа  хотіла  щоб  співати,  
А  серце  хтіло  щоб  кохати
І  вірно  й  щиро  ще  любити,  
І  з  жінкою  у  мирі  жити.  
Тож  злагоди  бажаю  в  хату,  
Підтримки  щирої  багато,    
А  ще  взаємодопомоги;
Щоб  поспішали  із  дороги
До  вас  і  діти,  і  онуки;
Щоб  колихали  ваші  руки
 Малих  в  колисочці  внучат,  
Яких  на  крилах  лелечат
Приносилося  б  в  дім  багато
Й  дитячий  сміх  хай  лине  в  хату;
А  ще  хай  в  хату  йде  успіх,  
Й  достаток  впаде  на  усіх,  
І  мирне  небо,  й  світле  сонце  
Щодня  хай  світить  у  віконце.  
Здоров’я  ллється  й  на  Твій  вік  
Хай  Бог  пошле  ще  МНОГА  ЛІТ!    

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906153
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2021


Плаче зимонька-зима

Так  плаче  зимонька-зима,  
З  бурульок  краплями  стікає,  
 Адже  часу  в  неї  нема  –
Весна  в  дорозі  поспішає.  

І  білий  сніг  вже  потьмянів,  
На  сонці  іній  не  іскриться,  
В  снігу  струмок  зажебонів  
І  потекла  з  нього  водиця.  

Проталин  сніжних  у  землі,
То  тут,  то  там  чорніють  плями,
Ще  трішки  й  полетять  ключі
Утомлених  птахів  над  нами.    

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2021


Нескорений гордий Майдан

Як  кулею  перший  убитий
Упав  наш  Сергій  Нігоян,
Щитом  став  себе  захистити
Згуртований  гордий  Майдан.

Бруківка,  і  палиці,  й  шини,  
І  киптява  в  кожнім  вікні.
Крізь  неї  не  видно  й  людини.
В  диму  все,  в  пекельнім  вогні.  

І  падали  люди  убиті,  
Неначе,  на  справжній  війні.  
Бруківка,  що  кров'ю  залита,  
Ввижається  й  досі  мені.  

Сім  років  пройшло  вже  відтоді,  
А  злочин  ніхто  не  розкрив.
Та  правди  діждатись,  в  народу
Ще  хватить  терпіння  і  сил.  

Бо  Гідність  і  Воля,  й  Свобода
Живе  у  серцях  громадян,  
Взірцем  є  для  всього  народу
Нескорений,  гордий  Майдан.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905274
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2021


Чорні тюльпани

День  вшанування  учасників  бойових  дій  на  територіях  інших  країн
 і  виведення  радянських  військ  з  Афганістану.






Червоні  гвоздики  із  "чорним  тюльпаном"  
Привозили  часто  додому  в  Союз.
Про  це  пам'ятають  в  далекім  Афгані  
В  містах:  Кандагарі,  Шинданді,  Кундуз.  

Так  часто  там  гинули,  кров'ю  стікали,  
Смерть  бачив  просякнутий  нею  пісок.
Колони  у  засідку  часто  втрапляли  –
Лишалося  місиво  з  брухту  й  кісток.  

Збирали  останки  у  "чорні  тюльпани",
Везли́  хоронить  посивілим  батькам.
Постійно  звіріли  в  Афгані  душмани    -
Пройти  довелось  крізь  це  пекло  синам.

Удома  річки́  наповнялись  сльозою  
І  нею  вмивавсь  сивочолий  курган,  
Та  досі  ще  сниться  солдату  зимою,  
Побратим,  що  загинув  в  боях  за  Афган.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2021


Вітаємо з днем народження! ( Ірині та Василику Майдебурі-Філонюк)

Шлем,  сестричко,  привітання
Ми  тобі  сьогодні  зрання  
І  всі  щиро,  без  злослов’я,
Побажаємо  здоров’я;    
Миру  й  злагоди  в  родині,  
Щоби  в  чистім  небі  синім
Кожен  день  світило  сонце,  
Гріло  променем  в  віконце;  
Щоби  доля  посміхалась
І  тобі  усе  вдавалось,  
Щоб  збувались  всі  бажання,  
І  йшов  успіх  в  починання.
Нехай  доля  пеленою
Сипле  щастя  над  тобою  
Й  по  життєвій  Ти  дорозі
Завжди  була  в  ласці  Божій,
Й  поряд  йшов  Ангел  Небесний,
А  життєвий  шлях  –  прекрасним;
Ще  кохання  неземного,  
І  жіночого  простого
Щастя  зичимо  навік,  
Шанував  щоб  чоловік,
Поважав,  й  благотворив
І  щоб  вірно  вік  любив;
Внуки  й  діти  шанували
І  Тебе  щоб  поважали,  
Дослухались  Твого  слова
І  щоб  всі  були  здорові,
Й  Ти  впродовж  життєвих  літ,  
Не  втрачала  пишний  цвіт,
Тож  бажаєм  –  Многа  літ!    




Вітаємо  Василика


Андріяшівська  родина
Шле  вітання  для  дитини,
Для  хлопчини  –  Василя,  
Адже  ми  -  одна  сім’я,
А  вірніше,  ми  –  родина,  
Тече  в  жилах  кров  єдина.  
Звісно  ж,  імя  твоє  –Вася,  
Ти  не  міг  інакше  зватись:
Ми  ж  -  «Василькове  копито»,
Тож  всі  щиро  і  відкрито
З  Днем  народження  вітаєм.
Від  душі  тобі  бажаєм,
Щоб  збувались  всі  бажання,  
Щоб  успішно  йшло  навчання,
Щоб  ріс  дужим  і  проворним,  
По-козацькому  моторним;    
Друзів  вірних  і  надійних,  
І  миттєвостей  чарівних,
Щастя,  радості  і  сміху,  
Щоб  багато  було  втіхи.  
Посміхайся  ти  щораз,  
Й  приїжджай  в  гості  до  нас.





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904604
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2021


Леся Українка

Малу  Ларису  в  літ  чотири
Навчила  матінка  читать,
А  в  шість  -  мережками  простими,
Дівча  любило  вишивать.

Росла  у  батьківському  домі,
Гуляла  часто  у  дворі,
А  там  росли  квітки  відомі,
Тяглись  до  сонця,  що  вгорі.

Із  ними  Леся  розмовляла,
Немовби    люди  то  живі:
Сміялась  з  ними  і  ридала,
Про  них  складала  ще  й  вірші.

Також,  писала  про  дівчину,
І  про  Волинський  рідний  край,
Про  любу  серцю,  Україну,
Про  свій  земний  прекрасний  рай.

А  ще  -  про  стогін  і  ридання
Простих  знедолених  людей,
Про  біди  їх  і  сподівання
На  долю  кращу  для  дітей.

Хоч  сильний  біль,  її  страждання
Щораз  давалися  взнаки,
Ані  словечка  нарікання  -
Отак  ішли  вперед  роки.

 Поезія  -  її  багатство,
Й  любов’ю  сповнена  душа,
Що  виливалась,  без  лукавства,
По  краплі  з  кожного  вірша.

Ця  мудра,  сильна  духом  жінка,
Хоч  тамувала  біль  в  собі,
Землячка  –  Леся  Українка,
 Нам  є  взірець  у  цім  житті.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2021


Білі сніги

Несеться  віхола  селом  
Та  розгулялись  заметілі,  
Скрізь  кучугури  намело,  
В  снігу  дерева  -  білі,  білі.
 
Усе  покрив  собою  сніг:
Траву,  садочки  і  будівлі,  
Весь  світ,  немовби,  спать  приліг,
Лише  дороги  -  білі,  білі.  

Під  снігом  схований  ставок,  
Верба  скрутилася  у  гіллі,  
Зостався  від  куща  горбок,  
А  зверху  –  біло,  біло,  біло.  

В  снігу  вже  стежка  від  воріт,
Бо  розгулялись  заметілі,  
Немов,  дрімає  цілий  світ,
Лежать  сніги  лиш,  білі,  білі.  
 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2021


Вже вечір заходить

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=SoT1pSX1Fbc[/youtube]




Вже  вечір  заходить,  тихенько  
Спустилася  ніч  на  село.
Поїхав  мій  милий  далеко
І  смуток  зайшов  крізь  вікно.  

Сховалися  зорі  за  хмари
І  місяць  спочити  приліг.  
А  вечір  холодним  туманом  
Легенько  ляга  на  поріг.  

Де  ходиш,  я  того  не  знаю
І  з  ким  ти  проводиш  свій  час.  
А  серце  щемить  і  ридає,
На  тебе  чекає  щораз.  

Чи  досі  мене  ти  кохаєш?
У  парі  зі  мною  ти  був.
Чи  з  іншою  ранок  стрічаєш,
Можливо,  мене  вже  забув?

Ви,  зіроньки,  вийдіть  з-за  хмари,  
Ти,  місяцю,  з  неба  світи.
Нехай  розійдуться  тумани,  
Для  милого  шлях  покажи.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903572
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2021


Рідною мовою

Так!  Рідною  в  своєму  краї
Люд  український  розмовляє.

Вона  знайома  нам  з  дитинства:
Ковток  повітря  свіжий,  чистий,

Ковток  холодної  водиці,  
Що  є  у  батьківській  криниці;

Це  промінь  світла  у  віконці,
Що  посилає  з  неба  сонце;

Це  нездоланність,  Гідність,  Воля,  
І  піт  засіяного  поля;

Це  дзенькіт  в  лузі  косарів
Та  важка  праця  шахтарів,

Гучний  відгомін  із  дзвіниці,
Що  в  кожнім  серці  відізветься;

Це  мова  прадідів  й  батьків,  
Звучить  впродовж  усіх  віків.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2021


Вітаю! ( Капралюку Івану Миколайовичу)

Вже  січень  у  новому  році
Упевнено  йде  до  кінця
І  скоро  тебе  крізь  віконце
Торкнеться  промінням  весна.
 
Цей  день  особливий  сьогодні,  
Бо  двадцять  чотири  вже  літ,  
Вітри  як  гуляли  морозні,
Тоді  ти  з’явився  на  світ.  

Пройшов  дитсадочок  і  школу,  
Закінчуєш  вже  інститут  –
Це  час,  коли  йдеш  ти  із  дому
І  сотні  стежинок  навкруг.  

Це  час,  коли  ллються  розмаєм
Невпинно  літа  молоді,  
 Попереду  стежка  чекає,
Що  долею  дана  тобі.  

Бажаю  упевнено  й  сміло
Ступити  за  отчий  поріг,  
Щоб  щастям  життя  струменіло
І  шлях  твій  рівненько  проліг.  

Щоб  в  серце  кохання  вселилось  ,
Співала  від  щастя  душа,  
Життя  щоб  пливло,  веселилось
Й  ти  Долю  свою  відшукав.  

Щоб  в  злагоді  й  мирі  ви  жили,  
Ростили  своїх  діточок,  
Синочків  щоби  народили,  
І  дочок,  я  цвіт  квіточок.  

Щоб  успіх  йшов  поряд  з  тобою,  
Збувались  бажання  усі,  
Щоб  тішились  рідні  тобою
Й  господарем  був  у  сім’ї.  

Порядним  щоб  був  чоловіком,  
І  сіяв  добро  по  житті.
Бажаємо  довгого  віку,  
Й  щоб  все  удавалось  тобі.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902932
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2021


Поважати свою гідність

Людину  в  собі  поважати  
І  гідність  своїх  громадян
Навчились  тоді  цінувати,
Як  вийшли  усі  на  Майдан.

Як  падали  беркутом  вбиті,
В  січневу  ніч  перші  сини,  
А  потім  вже  кров’ю  залиті  
Тіла  все  несли  і  несли.  

Як  Крим  захопили  зненацька  
Московські  посланці  кремля.
І  кров  полилася  козацька,  
Й  вогнем  запалала  земля.  

Як  стали  до  бою  на  сході,
Де  били  сепари  вогнем,
Влучали  із  градів  і  досі
Стріляють  гарячим  свинцем.
     
Солдати  готові  до  бою,  
І  в  полі,  і  на  блокпосту.
За  наші  родини  стіною
Герої  стоять  на  посту.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2021