| Сторінки (12/1188): | « | 11 12 | » |
Я Богу дякую за те,
Що вчора син прийшов додому.
Було бажаннячко просте
І я молилася святому.
Спасибі, Боже, ти почув
Шептання слів моїх щоночі.
Вже страх в душі моїй минув
І серце так радіти хоче.
Я, Боже, дякую тобі,
Що повернув живу дитину.
Вступав із смертю він в двобій
І воював за Україну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783040
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2018
Губецькому Андрію присвячую:
Чомусь не пишеться мені -
Немає слова.
Чомусь так важко на душі -
Якась тривога.
Заходжу знову на Фейсбук
В твою сторінку
І чую опускання рук -
Стає так гірко.
Дивлюсь поради для бійців:
Як вижить треба,
Як оминути снайперів -
То є потреба.
Поранених спасати як,
На полі бою.
На серці вже стає ніяк
І рани гою.
Надію маю я в душі,
Що ти спасешся.
Про брата пишу я вірші -
Вже не вернеться.
Перед тобою брат пішов
Нас захищати,
Але назад вже не прийшов -
Дарма чекати.
Загинув брат твій у АТО
І став Героєм.
Хоч жить хотів, поліг проте
На полі бою.
Тепер вже ти туди пішов
І серце плаче.
О, хоч би ти живим прийшов,
Бо як інакше?!
О, дай же, Боже, сили нам
Це все терпіти
І розуму тим ворогам -
В них також діти.
Скажіть: коли до них дійде -
Війна – погано.
Їм бумерангом хай верне
Розплату гарну.
Вже віділлються їм усім
Ці наші сльози.
Хай будуть живі всі бійці
Й мине загроза.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783037
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2018
Чи знаєш ти, що двісті тридцять два
Вже добровольців вбито на Донбасі?
Стають комком у горлі ці слова,
Ридання в грудях клякнуть безголосі.
Сімсот аж дев'яносто дев'ять з них
Трьохсотими доставлені в лікарні.
А скільки з них було таких важких,
Що вже здавалось - всі зусилля марні.
А інвалідом залишитись як?
Як перспектива – жити інвалідом?
Щоб потім дошкуляв якийсь «дурак»,
Бач, він «розумний», воювать не піде.
Ці добровольці – кращі за всіх нас,
На захист Неньки встали враз стіною
І віддали життя у важкий час,
Коли Вітчизна кликала до бою.
Своє життя поклали на ваги,
І не вагались жодної хвилини.
Злякалися, спинились вороги.
І ми сьогодні маєм - Україну!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782276
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2018
О, ви - поети наші славні,
Вічні хранителі пера,
Пишіть ви вірші дуже гарні.
Натхнення вам всім і добра!
На крилах ви летіть Пегаса,
Сягайте аж висот Парнаса,
Де на хмаринах в небесах
Орфей на лірі виграває,
А Муза в гості зазиває,
Заглибитись в казкових снах.
Одична строфа - строфа із десяти віршів, римованих по схемі абаб вв гддг, застосовується в жанрі урочистої оди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782098
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2018
Сказав тебе чекати навесні,
З війни прийдеш - з тієї, що на Сході.
Я протоптала стежку, бо мені
В домівці не сидиться вже відтоді.
Щодня виходжу на широкий шлях,
Стою дивлюся: там за горизонтом
Ще сніг не весь розтанув на полях.
А, може, ти ідеш за поворотом.
Ось березень постукав у вікно.
Шпаки додому з вирію вертають.
Весна, як в чорно-білому кіно,
З новин військових пазли все складає.
Коли ж тебе чекати вже мені?
Весна прийшла і стукає у двері.
Коли земля не буде у вогні?
Коли ж підуть від нас ці дні химерні?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781824
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2018
Іванка - дівчинка гарненька,
Родилась у своїм селі;
Була коса в неї довгенька
І «чолка» вилась на чолі,
А очі в неї - дві жаринки,
Як у красуні із картинки,
А ще рум'янець на щоці
Й звабливі ямки на лиці;
Мала привітну, щиру вдачу,
Тож всі сусіди навкруги
Підхвалювали як могли.
Була дбайлива, не ледача.
Батькам завжди допомагала,
Тож шану ще з дитинства мала.
Ходила дівчина до школи,
Навчалась добре у свій час.
Батьки раділи, як ніколи.
Вона ж їх тішила щораз.
Була красунею у класі
І там сподобалася Васі.
Недавно в школу він прийшов,
Бо в тітки прихисток знайшов.
Коли померла в нього мама,
Батько до нього збайдужів
Й залишив хлопець рідній дім.
В душі сховав сімейну драму
І не казав про те нікому,
Та мріяв: вернеться додому.
Коли побачив він Іванку,
Я кажуть, встояти не зміг,
Із вечора аж до світанку
Отакби біг за нею й біг.
У школі навіть не відходив
І на перерві, десь на сходах,
Все біля неї він крутивсь,
Як дзиґа та навкруг вертівсь.
Найперше то було кохання.
Таке прекрасне почуття
Перевернуло все життя.
І ці побачення, зітхання -
Хотілось квіти дарувати,
Хотілось жити і кохати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781764
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2018
Показався зелений барвінок
Під кущем голубого бузку.
Тут росте, бо так любить затінок,
Між цих квітів собі в холодку.
Посадила його ще матуся
Так давно у своїм квітнику.
Вишивати барвінок навчуся,
Як вона на моїм рушнику.
Вишивала на щастя, на долю
І в дорогу далеку дала.
Щоб свій край я любила до болю
І стежину назад віднайшла.
Я так довго по світу блукала
І додому верталась не раз.
Слід матусі своєї шукала,
Та лиш смуток стрічає щораз.
Потемніли в хатині віконця,
Вже матусі немає тепер,
Лиш барвінок всміхається сонцю
Та ще вітер сльозинку утер.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2018
Народився наш Тарасик
У селі глухому.
Працювала вся родина
На полі чужому.
Хоча бідна була хата
Та батько рідненький.
Важка праця, злидні кляті
Й дітей багатенько.
Ще маленьким пішов в найми
На хліб заробляти.
Штаненята взявши в займи,
Вівці випасати.
На сопілці собі грає,
Малює дитина,
Та про те вже добре знає,
Що він - сиротина.
Ніхто його не жаліє -
Доленька проклята.
Тільки сестра приголубить
Й поцілує брата.
Та до себе пригортає
Дитину малую,
Й тихесенько зажурилась
Про долю лихую.
Було б добре, щоб не було
Паничів багатих,
Тоді б горе все минуло
Й кріпацтво прокляте.
Сестру слухає Тарасик
І де було знати,
Що писатиме Кобзарик,
Що піде в солдати.
Що життя своє присвятить
Боротьбі за волю,
Птахом в небо відлетить -
Така його доля.
Його люди не забудуть,
Будуть шанувати,
Із вдячністю в усім світі
Кобзаря читати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781198
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2018
Хай розквітає Україна!
Вам не зробить з неї руїни.
Нас не схилити й не зламати -
Вкраїна буде процвітати.
Всім ворогам це варто знати:
За себе зможем постояти.
Ми сміло підемо до бою
За нашу землю і за Волю.
Крим український і Донбас
Назад повернуться до нас.
Хай знає ворог із Кремля,
Що українська це земля.
Вам не поставить на коліна!
Хай процвітає Україна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780918
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2018
Чужина, чужина, чужина..
Почуваюсь я зовсім одна.
В цій далекій чужій стороні
Одиноко і сумно мені.
Непривітне усе накруги,
Лиш холодні і білі сніги,
Лиш виблискує сяйвом вона -
Ця багата чужа сторона.
І з тривогою йдуть мої дні -
За домівкою сумно мені.
Ось сьогодні почула в імлі,
Прокричали мої журавлі.
До святої моєї землі,
Ви летіте скоріш, журавлі;
Де зостались світанки мої,
Де співають в саду солов'ї.
Де калина росте під вікном,
Помахайте їй ніжно крилом.
Там матуся чекає мене,
Виглядає в віконце сумне.
Передайте від мене привіт,
І ще довгих життєвих їй літ.
Хай тривога покине наш дім:
Я вже скоро вернуся - пождім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780561
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 06.03.2018
Росте край подвір'я калина,
Не знаємо хто посадив.
З цього обійстя - вся родина,
Тут рід наш коріння пустив.
Не раз вже її викидали,
Під корінь рубали не раз.
Та пагони знов проростали,
Весною цвіли повсякчас.
Вітрами її не схилити,
Чужа не зрубає рука.
Бо Бог наказав довго жити,
Тому і живуча така.
Нехай же завжди розцвітає
Калина у нас під вікном
І цвітом усіх звеселяє -
Родина хай буде з добром.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780550
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2018
Ще сонце тепло пригрівало -
Та день тихенько догоряв.
Але було його замало
І наш Василик добре знав,
Що в травах десь курча блукало
І він не всіх їх позбирав.
Що ще стоять бички у полі,
Припнуті там, де три тополі.
Потрібно ще нарвати гички
І бур'яну для тих кролів.
Тож взяв ряденце й рукавички
І за кропивою побрів.
Робота ця зайшла у звичку -
Та й тато вдосвіта велів.
І всім було на те плювати,
Що може Вася відчувати.
-Потрібно, Васю, працювати. -
Казала мачуха не раз.
-Ти робиш для своєї хати
Й не може бути тут образ
І буде хто допомагати?!
Ти маєш вільний на це час.
Бо Вітя в нас глядить дитину -
Маленьку дівчинку Аліну.
І Вітя взяв собі сестричку
Й до діток гратися пішов.
Там посадив її в пісочку
І цілий день отак пройшов.
Вона ще зовсім невеличка
Й не може бути тут розмов.
Комусь потрібно ж доглядати,
Тай на роботі наша мати.
Хоча й живуть у одній хаті,
Де батько, мачуха й сетра.
Синок у мачухи пихатий -
Його аж зверхність розпира.
Той захисту дарма шукати,
Для пасинка - не та пора.
Така вже доля не проста,
Коли в сім'ї ти - сирота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780400
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2018
Я так хочу про тебе писати,
Про дитинство твоє непросте.
Та не знаю із чого почати,
Як мені розказати про все.
Я, напевно, почну із домівки,
Що в колгоспнім стояла садку,
Де весною біленька голівка
Появлялась у кожнім кутку.
Де ходили удвох із сестрою,
Забавляли себе як могли.
І у копанці, там під вербою,
Дні щасливі шалено пливли.
А матуся в цей час на роботі,
Ви до неї ходили туди.
Відчували її ви турботу -
Пригортала до себе завжди.
Така добра була в вас матуся,
Що не знали ви з нею біди.
І не думали: дні ці минуться
Та дитинство піде назавжди.
Не минули сирітства сумного,
А життя все пішло шкереберть,
Кольори із дитинства ясного
Відібрала матусина смерть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779606
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2018
Галицька Сабіна Станіславівна
(20 вересня 1994р -20 лютого 2018р)
Бастова Рудня Ємільчинського району Житомирської області.
Молодший сержант, старша медична сестра 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади.
Загинула 20 лютого 2018 р. о 15.08 під час виконання бойового завдання (заміна особового складу на СП) при переміщенні БРДМ в районі с. Катеринівка, Попаснянський район, Луганська область, в результаті прямого попадання ПТКР в БРДМ.
Указом Президента України № 59/2018 від 7 березня 2018 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Тобі було всього лиш двадцять три..
Сабіно, дівчинко, прости!
Не нами ця придумана війна,
Взяла в тенета й вже нема
Такої юної тендітної краси.
Сабіно, дівчинко, прости!
Прости, що обірвалося життя -
Назад немає вороття.
Дозволили дівчину чарівну
Відправити на цю війну.
Прости, що ми тебе не вберегли
І захистити не змогли.
Там рятувала мирних ти людей,
Тебе чекали до дітей
Місцеві жителі, а вороги
Стріляли градом навкруги.
По мирних жителях давно вже б'ють, -
Перепочинку не дають.
І не російські медики, а ти
Спішила у сільські хати.
Ти врятувала не одне життя
І не чекала ще кінця.
Тепер спокійно вічним сном вже спи.
За бездіяльність нам прости!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778274
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2018
Чотири роки вже минуло -
В державі віз і нині там.
Невже керманичі забули,
Що обіцяли вони нам?
За що стояли на Майдані?
Героїв кров за що лилась?
В чужі світи, такі незнанні,
Небесна Сотня піднялась.
-Не думайте, що з рук вам зійде,
Біда і сльози матерів.
До вас також розплата прийде -
Нам не потрібно упирів.
Бо Україна - наша мати!
І буде вільною вона.
А вам, хапуги, час тікати,
Бо вимете і вас мітла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778206
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2018
Зима зманіжена -
Снігом засніжено
Скрізь навкруги.
Під сніг все сховано,
Морозом сковано -
Стоять сніги.
І біля річечки
Промерзли пташечки -
Поглянь: сліди.
Сховались в гіллячко,
В торішнє листячко,
Що з-під верби.
Лиш там їм затишок,
Від вітру захисток -
Не дме сюди.
Сріблястим інеєм
Обгорне гіллячко -
Аж до води.
А вийде сонечно
Зігріє тім'ячко -
Нема біди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778105
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2018
Як жаль, що щастя швидкоплинне -
Не втримати його в руках.
Кудись далеко в світ цей лине,
Потрохи губиться в роках.
Проходять дні, минають ночі,
Дощі міняють теплий день.
Вже зморшки обступили очі,
Сумних ми слухаєм пісень.
Покрились сивиною скроні,
А в погляді - одна пітьма.
В літа нас мчать шалені коні -
Назад дороги вже нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777929
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 19.02.2018
Я піду там, де маки червоні,
Де у полі співає душа,
Оксамитом ляга на долоні
Цей цвіт маку, що око втіша.
Я із квіток там зроблю віночок,
Щоб вдягнути його на чоло.
До листочка добавлю листочок,
У вінок заплету я стебло.
Буду слухати жайвора у небі,
Який пісню співає мені.
Дуже хочу сказати:" Спасибі"
За ці співи такі чарівні.
Ще пройдусь по пшеничному полю
І букет із цих маків нарву.
Я вклоняюсь тобі, моя Доле, -
Бо у рідному краї живу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777925
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2018
Навчи, мій Боже, як прощати
У цю неділеньку святу.
Які мені слова сказати?
Не думаю, що я прощу.
Ну як пробачити убивцю,
Що сина вбив там на війні?
Я ката віддала б в темницю,
Замурувала б у стіні.
Ну як пробачить педофіла,
Що познущався над дитям?
І багатьом не має діла,
Що покалічене життя.
Я прийму кару, якщо скажеш
І згідна я нести свій хрест.
Обірване життя не зв'яжеш,
Неси ти хрест хоч сотню верств.
Пробач мені, мій Боже милий,
За все, що зараз я скажу:
-Додай мені терпіння й сили,
Та нелюдів я не прощу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777783
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2018
Сьогодні лебеді летіли.
- Скажи, куди серед зими?
Десь приземлитися хотіли,
Але кругом одні сніги.
Хоча відлига вже надворі,
Проте ще лютий в нас тепер.
Для них ці дні будуть сурові,
Ще плеса сковані озер.
Неначе, зовсім не літали
Вони в чужі теплі краї.
Це ж скільки труднощів зазнали -
Додому звуть поля й гаї.
Летить їх зграя так високо
І крик несеться до землі.
Дивлюсь, а у душі неспокій -
Сховались лебеді в імлі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2018
Думки холодні знову лізуть в душу,
На вулицю спустилась темна ніч.
До ранку з вами я сидіти мушу
І плед шерстяний все спадає з пліч.
Зірки надворі знову небо вкрили
І вийшов місяць з ними у танок.
Думки я намагаюся щосили
Відправити у небо до зірок.
Ідіть собі далеко в світ широкий,
Залиште бідну душу - не гризіть.
Нехай, нарешті, в серце прийде спокій,
Який на кожну думку дасть отвіт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775331
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2018
Любіть укоаїнську ви мову,
Вона в нас така чарівна,
Та слухайте пісню чудову.
Хай в серце приходить весна.
Нехай у душі розцвітає,
Джерельцем із неї бринить,
Лелекою в небі літає,
Та так, щоб хотілося жить.
Щоб ще до схід сонця вставати,
Йти в поле, де стигнуть жита,
Всю вранці росу позбирати,
Де маки й волошка проста.
Де в лузі червона калина
Із вітром про щось гомонить,
Де річка широка, глибинна,
В долині далеко біжить.
Хай піснею мова злітає
В небесну ясну височінь,
Нехай навіки прославляє
Вкраїну для всіх поколінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775073
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2018
Ти знаєш, наш російський "брат",
Ти в сорок п'ятому – солдат;
Катів-фашистів розгромив;
І свою землю захистив.
Ти йшов відкрито тоді в бій,
Тепер перечити не смій.
Дороги не було назад -
Гордився тим, що ти - солдат.
Ти з перемогою прийшов,
Гідність, хвалу собі знайшов,
Пошану гарну від людей,
Був бажанним серед гостей.
Що сталося, скажи тепер,
Що воювати ти попер
На наш згорьований Донбас?
Кого пішов спасати? Нас?!
Відпустку ти собі зробив,
Свій паспорт дома залишив,
А взяв у руки автомат
І не боєць ти вже, а кат.
Багато ти людей убив,
Сиріток по світу пустив.
Як хижий звір собі нишком,
А раптом шось, ти -" не причём".
Кричиш, що там тебе нема
І виясняти це дарма.
Якщо в родини запитати -
Тебе не схочуть й ті признати.
Ще скажуть, що і не було,
Що це брехня все і кіно.
А коли вб'ють, теж приховають,
Як звіра нишком поховають.
Лиш матері там сльози ллють,
Та їм сказати не дають.
Ти нас «спасав» і в нас стріляв,
З землею ти Донбас зрівняв.
Ну що, скажи, ти натворив,
Яку ти славу заробив?
Поваги, мабуть, ти хотів? -
Прокльони маєш матерів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775072
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2018
А дні біжать, за ними - ночі,
Дивись, і день цей догоря.
Здавалось, саме відкрив очі,
А вже - вечірняя зоря.
Проходять дні перед очима -
Отак проходить все життя.
А скільки їх там, за плечима,
Пішло тихенько в небуття.
Це дуже добре, коли встигнеш
Зробити правильно все ти.
У вир життя так вправно плигнеш
І зможеш у човні плевти.
Якщо ж ти, часом, і спіткнувся
І щось зробив в житті не так:
Полінувася чи забувся,
То перед людом ти - чудак.
І дуже важко вже піднятись,
Все виправити й далі йти.
Потрібно сильно постаратись,
Відбудувати всі мости.
Потрібно змалку ще навчати,
Щоб діти правдою жили.
Ще свою долю будувати,
Щоб радість в світ нести могли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774710
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2018
Не маю права проклинати:
В АТО дитина,
Але я маю що сказати
За свого сина.
Невже, його я для війни
В свій час ростила,
Щоби тепер серед зими
Я вовком вила?
Щоби в окопі він сидів
В люті морози
І звук від пострілу свистів
Там на дорозі.
Щоби таким ще молодим
Йшов воювати,
Без їжі, часто без води,
Та - захищати.
Ми вам, правителі усі,
Не раз казали:
-Пошліть і ви дітей своїх,
Щоб воювали.
Хай на Мальдівах у піску
Не гріють "жопи",
Одягнуть форму військову
Й сидять в окопі.
Тоді б ви знали, що вже час
Війну спиняти,
І прислухались до людей,
Й що каже мати.
Не думайте, що вам усім
Із рук це зійде.
На вас направлять люди гнів -
Розплата прийде.
Не маю права проклинати -
В АТО дитина,
Але не можу вже мовчати:
- Верніте сина!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774707
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2018
Я дякую за плин мого життя.
Моя дорога вся окроплена сльозами,
Хоча назад немає вороття
І наперед не можу знать, що буде з нами.
Я Богу дякую, що ще живу,
Що світ цей можу ще побачити очима.
Та думка дуже часто та: "Чому
Важка́ ця доленько моя? Яка причина?"
Напевно, я зробила щось не так.
За це тепер покарана я Богом.
Я, навіть, відбиваюсь від атак,
Випробувань, що за моїм порогом.
Несла я хрест по світу як могла.
Той хрест, що доля на мої звалила плечі.
Я, все таки, в житті щось досягла,
Але дорога повернула вже в надвечір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774303
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2018
Лиш залишається молитись
За тих, хто зараз на війні,
І перед Господом схилитись,
Та віру берегти мені.
О, Боже милостивий з неба,
Врятуй ти їх і захисти.
Бійцям в заступництві потреба-
Їм ще кордони берегти..
Здоров'я кожному солдату
І літ ще довгих подаруй,
Бо їм державу захищати.
Нахабство ворога вгамуй. .
О, Боже милий, дай їм сили,
Терпіння кожному із них,
Щоб думи душі не гнітили,
Щоб днів не було в них сумних.
Врятуй ти всіх, хто там на Сході,
В цей час Вкраїну боронить.
Скажи ти ворогам: "Вже годі!",
Хай куля їх назад летить.
Бо наш народ їм не здолати.
Хай знає ворог із Кремля,
Що Україна - наша мати
І не для них наша земля!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774233
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 30.01.2018
Я люблю цю засніжену зиму,
Коли снігом навкруг замело.
Білизна неосяжна й незрима
Простяглася удаль за село.
Посріблилося інеєм всюди,
Ще й земля так блишить навкруги.
Я вдихаю повітря у груди,
Не боюсь простягнути руки,
Щоб зловити пухнаті сніжинки,
Що так тихо спадають згори.
По снігу протягнулась стежинка.
Тут пташок загубились сліди.
По стежині піду я в цю зиму.
Хай душа тут співає й бринить.
Білизну аж до неба незриму
Звеселяє засніжена мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772902
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2018
Душа щемить і очі плачуть,
А серці відчай затужив.
Чому, чому, скажи юначе,
В сирій могилі ти лежиш?
Як мало літ тобі зозуля
Кувала в лузі на вербі.
Мабуть, що Доля десь заснула,
Роки прогавила твої.
З дитинства ти не бачив ласки
І материнського тепла.
Недобра мачуха із казки
Тієї ласки не дала.
А батькові було плювати -
Не дбав він зовсім про дітей,
Він поспішав собі гуляти
І кожен день стрічав гостей.
Ти сам з собою залишався,
Із вітром бавився в лужку,
І лиш йому ти признавався
Про свою доленьку тяжку.
Тепер лежиш в сирій в могилі,
Відправився у небеса,
А вітер досі вербу хилить,
А з неї падає роса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772873
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2018
Я покличу свою всю родину,
Посаджу за святковим столом
І застелю на нім скатертину,
Й повіншую всіх житом, вівсом.
Тут Кутя вже стоїть серед столу,
А із жита наш Дідух в кутку,
Ще ми пустимо келих по колу,
Заспіваєм щедрівку дзвінку.
Щоб завжди в нас були всі здорові
І щасливо на світі жили,
Щоб купались в добрі і любові,
Щоби радість між люди несли.
Щоб родило в нас жито й пшениця.
Будем з медом пекти калачі.
На свята запашні паляниці
Доставати ми будем з печІ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772789
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2018
Ти - наша донечка, ти - наша донечка,
Ти - наша донечка, ти - наше сонечко.
Така тендітна ти, як та стеблинонька,
Ти така гарна в нас, як та лебідонька.
Медом духмяная, личко румянеє,
Таке ти - ніжнеє, таке ти - гарнеє.
Ручки тонесенькі, такі мякесенькі.
Я поцілую вас, мої ріднесенькі.
А коси білії, а очі синії,
Беру на рученьки руками сильними.
В коси повяжемо червоні бантики,
Яскрава будеш в нас, як тії фантики.
Рости малесенька, рости ріднесенька,
Ти люба будеш всім і дорогесенька.
А як зростатимеш, то будеш квітнути,
Ми ж милуватися й тобі радітимем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772788
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2018
А за вікном в нас заметіль
Реве, хурделить.
І білим снігом звідусіль
Під ноги стелить.
Ще й кучугури намела
Пухкі й високі.
Широку річку край села,
Таку глибоку,
Скувала кригою до дна -
Не видно, навіть.
Стоїть верба сумна одна -
Весною марить.
Сердитий вітер дме, гуляє
Та й гне небогу,
Морозом тисне і проймає
Вербу розлогу.
Та не страшить її зима,
Хай не проймає,
Бо все одно прийде весна –
Вона чекає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771465
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2018
Сію, вію, посіваю,
З Новим роком вас вітаю!
З Новим роком! З новим щастям!
Нехай згинуть всі напасті.
Щоб не стрілися з бідою,
Зло хай ходить стороною,
Лиш добро приходить в дім
І достаток разом з ним.
Щоб були усі здорові,
Живіть в мирі та любові,
Поважайте всіх людей,
Дім відкрийте для гостей.
Щоб на скло вам у віконце
Промінцями гріло сонце,
Щоб співали кожен день
Українських лиш пісень.
Наша мова - наймиліша!
Наші люди - найщиріші!
Зичу кожному й родині -
Усім миру в Україні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771330
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2018
Бердичів наш із тих часів,
З прадавніх пращурів Тишків,
Яким ще київскі князі,
Подарували землі ці.
Це місто з’явилось давно
І точно не знає ніхто
Як виникла назва - Бердичів:
Від тюрських племен бЕрдичів,
Поселень слов’ян-берендеїв -
Та відоме ж як місто євреїв.
Чи назва від бердиш-сокири,
Що з жезлом від Бога торгівлі,
Є на бердичівськім гербі.
Питання ставимо собі:
То звідки назва ця – Бердичів
І хто її де запозичив?
Ремісники тут проживали.
Що виробляли – продавали,
Залізні руди добували
І їх у бардах зберігали.
Слово «Бердичів» схоже дуже
На слово «Барда» - правда ж, друже?
То звідки назву ми цю маєм,
Що нею місто називаєм?!
Тече тут річка Гнилоп'ять.
Ну а над нею височить
Фортеця Босих Кармелітів.
Нема, напевно, ніде в світі,
Святині більшої ніж тут.
Паломники сюди ідуть,
Щоб поклонитись Матір Божій
Бердичівській, її Вельможі..
Від Лисої Гори до Гришківець
Бердичів – колоритний острівець.
Живуть тут люди працьовиті.
Ще змалечку любов привита
До рідної славетної землі
Й здобутки міста чималі.
Ми впевнені,що наш Бердичів
Не раз себе ще возвеличить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771176
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2018
Губецькому Андрію Сергійовичу -
начальнику відділення медичного постачання
медичної роти 79-ї Миколаївської окремої
десантно-штурмової бригади,
брату Малянівського Василя Івановича присвячую:
На війні ти зараз, сину,
захищаєш Україну,
бережеш ти сон і спокій
для людей.
На столі Кутя багата
і тепленька наша хата,
твій синок сидить,
чекає на гостей.
Він давно не бачив тата
і Кутя не розпочата,
ми помолимось за тебе
у Різдво.
Тебе Бог хай захищає,
усі біди відвертає,
щоб тобі спокійно
там було в АТО.
Щоб гармати не стріляли
і людей, щоб не вбивали
і скоріше, хай
закінчиться війна.
Щоби наша Україна
була вільна і єдинна,
бо гірка за це
заплачена ціна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770573
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2018
Чому не можу я зібратися з думками
Що линуть так до мене звідусіль?!
Чому не можу я змиритися з роками,
Що, як туман зникають десь усі?!
Чому весь час біжу вперед і щось шукаю,
Але ніяк не можу віднайти?!
Чому так сильно плаче серце? - Я не знаю
І через що, ще мушу я пройти?!
Чому душа моя така непримиренна,
Із клітки рветься десь у височінь?!
Чому моя ти, Доле, бідна і страденна,
Вертаєш шлях в зимову заметіль?!
Чому на все це дійство збоку споглядаю,
Але ніщо не можу я зробить?!
І буде дальше що зі мною - добре знаю,
Проте, ще так хотілося б пожить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770274
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2018
Пожовкле листя обійма граніт,
Що вітер нажбурляв його усюди,
Ним бавиться і підійма в політ,
Бо йдуть по стежці до могили люди.
Осіннє сонце ніжно зігріва,
Воно ще не засмучене дощами,
А попід ноги стелеться трава,
Бо їй не хочеться прощатись з нами.
Написані солдатів імена,
Побачити їх можна ще здалеку.
"Героям Слава!" – близькі всім слова,
Хоча читаються вони нелегко.
Вже скоро вдаль полинуть журавлі
І білий світ стривожать голосами.
За горизонтом, на краю землі,
Їх крик із серця вирветься сльозами
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769249
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2018
Чого бажається душі ? -
Ніхто не знає..
Напевно Раю на землі -
Його не має.
А чи земного вороття
Із небокраю?
Щоб вирувало там життя
аж до розмаю.
А чи пташиних голосів
Десь у садочку?
Цвіт білосніжних яблунів,
Як у віночку.
А що бажає та душа,
Що все співає?
Як пісні гарної нема,
Вона ридає.
Такими гіркими слізьми,
В великій тузі,
Образи визвані людьми -
Душа в напрузі.
А що бажається тобі? -
Сама не знаєш...
Щоб зникли війни на землі -
Надію маєш.
Шоб не було у нас біди
І Мир відчули,
Щоби жили наші сини
Й щасливі були.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769223
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2018
Чому так пусто на душі
І закрадається тривога?
А за вікном рясні дощі,
Й розбита на шляху дорога.
Чому вселився в серце біль -
І не зникає, не залишить?
Чому, немовби, в ранах сіль,
Що так пече мене і нищить?
Чому немиле так життя?
Лиш залилось існування -
Не бачу далі майбуття,
Не світить сонце мені зрання.
Коли настане цьому край
І що мені іще чекати?
Та не скорюсь я, доле, знай:
З тобою буду воювати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764734
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2017
Торкається осінь очей,
Ще й холодом так обгортає.
Та сіра палітра ночей
Частіше під ноги лягає.
Вже смутком вкривається все,
Лиш спомин в повітрі витає,
Думками частіше несе
Туди, де тебе вже немає.
Вже ти відійшов в небуття,
У сні усміхаєшся з неба -
Спинилось без тебе життя,
Без тебе нічого не треба
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763971
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2017
Ти моя, білосніжна зима,
Все кругом замела, замела.
І нічого вже в полі нема.
Ми чекали тебе недарма.
Посріблила усе навкруги.
Тут від лісу аж ген до ріки
Розляглися масивні сніги.
З кучугур збудувала містки.
Сніг блищить, ще й на сонці сія.
Вже морозом сповита земля.
А зима – господиня моя
Килимами усе вистеля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763970
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2017
Вже не одне зняли кіно
І пісня не одна з’явилась
Про тих, що згинули в АТО –
Печаль в серця наші вселилась.
Лампадки вогник догоряв
І музика сумна звучала,
Та в залі кожен відчував,
Як мати сльози витирала.
Вона вдивлялася в екран,
Шукала милі, рідні очі.
Болить душа її від ран,
Побачить сина ще раз хоче.
Знайомі риси на лиці
І посмішку таку вродливу,
Ще родимку, що на щоці -
Вона була така зваблива.
Нема тепер у неї сина:
Пішов у вічність, не вернеться.
Загинула її дитина
І біль у серці не минеться.
Хай проклята буде війна!
За що така нам Божа кара?!
Лиш горе й біль несе вона.
Хай щезне геть війна-примара.
Знайте, синочки дорогі,
Що полягли за Батьківщину -
Зведуть стіну бійці живі
І захистять нам Україну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763706
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2017
Вже бабине літо
Літає над світом,
Несуться у небо
Шалені роки.
А я з-поза ранку
Вітаю світанки,
Дивлюсь: відлетіли
Мої ластівки.
Вже осінь гуляє,
Мороз зазиває,
Зів'яла, пожовкла
Зелена трава.
Он клич журавлиний..
За ним услід лину
І птахам скажу я
Прощальні слова:
-Летіть, відлітайте,
Додому вертайте,
І будьте щасливі
На новій землі.
Ви мусите знати:
Вас будуть чекати -
Мені ж не вернути
Літа молоді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763705
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2017
Подивись, як купаються хмари
У цій чистій річковій воді.
Ну а вітер дрімає і марить,
Колискову співає собі.
Спочиває верба над водою
І пливуть коло неї качки.
Вони зайняті тільки собою
І купаються теж залюбки.
Каченя доганяє ці хмарки,
Та не може ніяк ухопить.
Лише качка сміється із кладки,
Бо це дійство її веселить.
Скрізь ці хмари: і зверху, і знизу,
Що злилися у довгій стезі,
Простяглися по річці донизу
У величній і пишній красі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744913
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=LwE2uPnFP4A[/youtube]
Посивіла стара мати за цю ніч,
Покотилася хустина в неї з пліч.
Провела вона синочка за село,
Від тривоги в неї ноги відняло.
Вирушає синок рідний у АТО,
І цю звістку її серце прийняло.
Як зустріне її сина той Донбас?!
Він військовий - надійшов такий наказ.
Все тримала його руку у руці
І ховала розпач й відчай на лиці.
Посміхалася до нього, як могла
І не знала, як додому вже брела.
Повертайся, мій синочку, дорогий,
Неушкоджений, вцілілий і живий!
Захисти, ти, Матір Божа, це дитя
І не дай, щоб обірвалося життя!
Все благала вона Бога у ту мить,
Щоб синочок залишився її жить.
І котилася з очей гірка сльоза
На траву, під ноги мами, мов роса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744137
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2017
- Дивись, моя мамо, вже сонце сідає,
Ще й вечір приходить до нас на поріг.
І кожна пташина додому вертає,
Хоч було у неї багато доріг.
- Ти знай, моя доню, що рідна домівка
Додасть тобі сили, коли упадеш
І матінка рідна, як тая лебідка,
Назавжди з тобою допоки живеш.
- Невже, мені, мамо, коли я спіткнуся,
Пробачиш помилки мої у житті?
Невже, приголубиш, коли пригорнуся,
Й почую слова твої теплі й прості?
- Як можу я, доню, на тебе сердитись?!
Це ж ти - моє сонечко, ясна зоря.
Закрию собою, не дам засмутитись –
Нехай негаразди пливуть за моря.
Рідненька для мене ти, доню, людина,
Найкращою лишишся ти назавжди,
Бо наша сім'я, то щаслива родина -
Повинні її ми завжди берегти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743861
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2017
Купчасті хмари небо криють
І так рівнесенько пливуть.
Кудись за обрій швидко линуть -
Цю білизну вони несуть.
Дивлюсь на них, й собі гадаю:
Що там хова безмежна даль?
Бо за цим синім небокраєм
Кінчається уся печаль.
І недосяжне, й незбагнене,
Відкриє обрію свій шлях.
Аж до зірок думками лину..
А розум цього не досяг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743695
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2017
Житомир. Ранок. Малий скверик
У лікарняному дворі.
Ось вимкнувся нічний ліхтарик
Та сонце встало на зорі.
Торкнулось променем берізок,
А далі шибок, що в вікні,
І відблиск стрибнув на моріжок,
Що під деревами в дворі.
Проснувся вітер і гуляє,
А потім враз – тихенько стих,
Бо в цей час птахи прилітають
І чути виразно їх крик.
Давно за цим спостерігають:
І хворі всі і лікарі,
Адже ніхто того не знає,
Де взялось чудо це в дворі.
А чудо дивне – дві ворони
Щоранку в двір сюди летять,
Сховаються в деревах й в кронах
Вже починають розмовлять.
І в тому каркані ранковім
Несуться дивні імена,
Де чітко чути два лиш слова:
Це - «Кларр» та ще «Клар-р-ра».
Мабуть, ворони мали ім’я,
Їх хтось слова вчив вимовлять,
Бо недаремно у верхів’ях
Слова ці чітко так звучать.
Хто випустив цих дивних птахів
І хто навчив їх говорить?
Тепер чи з радістю, чи з жахом
Вони на волі мусять жить.
І всі навколо затихають,
Аби почути ці слова,
А птахи, ніби відчувають,
Кричать - аж дзенькіт у вухах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741557
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2017
Мені сміятись, а чи плакать,
Чи вовком вити уночі,
Щоб ці страхи́́́́ і ці кошмари,
Та не сиділи на плечі.
Напевно, стра́шний цей діагноз,
Коли зненацька так сказать,
Бо цей ......................оз
В могилу буде заганять.
Чи вистачить боротись сили,
Терпіння хватить чи мені?!
Бо так життя це підкосило..
Чи я радітиму весні ?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741553
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2017
Несуться роки́ стрімкою рікою,
А я все життя йду по́ряд з тобою.
Цвіла́ вже не ра́з червона калина,
Ми маєм доро́слих до́ньок і си́на.
Цвіла́ вже не ра́з червона калина,
Ми маєм доро́слих до́ньок і си́на.
Не ма́ли в житті вели́ких ми грошей,
Проте́ подиви́сь - в нас внуки хороші.
Зростили дітей і маєм онуків,
І з ними у нас не буде розлуки.
Зростили дітей і маєм онуків,
І з ними у нас не буде розлуки.
Було у нас все́: і радість, і горе,
А сліз тих пролито, як цілеє море.
Ще чорна смуга́ життям поводила,
Підтримка твоя́ була́ так важлива.
Ще чорна смуга́ життям поводила,
Підтримка твоя́ була́ так важлива.
Вже наші роки у осінь вертають
І нас залюбки онуки вітають.
За те, що ми вдвох і в радості, й в горі,
Безмежно і щиро дякую долі.
За те, що ми вдвох і в радості, й в горі,
Безмежно і щиро дякую долі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740776
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.07.2017
Як добре в лісі літньою порою
Повітрям дихать свіжим, запашним,
Де на одинці там вже сам з собою,
Став від турбот ти вільним і легким.
Ідеш повільно ти поміж ялинок,
Вбираєш серцем цю п’янку красу,
Не вибираєш лісових стежинок,
Збиваєш з ніг ти вранішню росу.
І тріскотять гілки попід ногами,
Що закотилися в суху траву.
Молодшаєш душею і роками
І слухаєш ти пісню лісову.
Співають птахи тут так безтурботно
Своїх дзвінких зворушливих пісень.
Стремиться вдаль життя безповоротно.
Сідає сонце і минає день.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740775
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.07.2017
А за селом пшеничне поле,
Де так буяє маків цвіт,
Де волошкове синє море
Із теплим вітром шле привіт.
Давай візьму тебе за руку
І поведу у ці поля,
Розвієш ти душевну муку
І посміхнеться нам земля.
А жайворонок в синім небі
Свої співатиме пісні,
Вони є для душі потреба -
Хвилини радості ясні.
Розкинулось пшеничне поле,
Колосся гне аж до землі.
Безмежно вдячна тобі, Доле,
Що я живу в цій стороні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740110
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2017
Повільно вів собі під руку
Стареньку матінку свою
І відчував душевну муку -
Ще совість маялась йому.
Привіз він матір у лікарню -
На місяць цілий залишив:
Вже лікувати було марно,
Він і провідать не спішив.
Отак старенька доживала
Останні дні свої в журбі
Та все в віконце виглядала,
Вже й сльози виплакала всі.
Синок єдиний весь у справах,
До того ж в нього є сім"я,
Зростив дітей він, як на славу -
Стара ж дратує, дошкуля.
Віддали бабу на турботу
Чужих людей і лікарів.
Їм платять за таку роботу,
Хоч якби цього не хотів.
Тож доглядати вони мусять:
І годувать, і лікувать.
Та тільки хто синочка змусить,
Щоб матір рідну шанувать.
Лиш згодом він прийшов в лікарню,
Гостинців, ліків накупив,
І віднайшов палату крайню,
Там матір місяць, як лишив.
Безмежну радость він крізь сльози
В очах старечих прочитав -
Нічого вже вона не просить,
Її б додому лиш забрав.
Він по алеї матір водить
У лікарняному дворі
І погляд в сторону відводить -
Хай доглядають лікарі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740054
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.07.2017
Вже ромашкове літо
Споришами сповито -
Зеленіє у лузі трава.
Там лежать сінокоси.
На них падають роси
І чекають на хлібні жнива.
Вслід за липовим цвітом
І бджолиним облітом
Забуяли колоссям поля.
За сумним небокраєм
Десь там сонце сідає
І на небо виходить зоря.
Вітерець затихає -
Все кругом спочиває
І у сутінках місяць гуля.
Ці лани і простори,
І ці ріки, і гори -
Це все наша з тобою земля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739922
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2017
Туркоче голуб до голубки,
Все біля неї припада,
І дзьоб у дзьоб, немовби, в губки
Її цілує, й пригорта.
Адже удвох, із нею в парі,
Ростили гарних голуб’ят,
Злітали часто, аж під хмари,
Навчали цьому і малят.
А як кружляти в небі гарно,
Ходити парою в дворі.
І навіть в дощ, коли так хмарно,
Чекати виходу зорі.
Туркоче голуб до голубки,
Вдягнувши сизий кожушок,
Немов протягує їй руку
Та просить даму у танок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2017
Ґулі,ґулі,голуби!
Ви летіте всі сюди!
Всіх вас хлібом погодую
Та насінням почастую.
Вам не бачити біди,
Сизокрилі голуби.
Ви не будете голодні..
Їжте крихти із долоні!
І злітають звідусіль
Голуби, бо бачать ціль.
Крихти всі хватають вправно
І смакують дуже славно.
Тут близенько до води...
Ґулі, ґулі, голуби !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739792
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2017
На все то є Господня Воля
І буде так, як Бог велить.
Якою б в нас не була доля,
Ми мусим правдою прожить.
Сумління щоб не дорікали,
Щоб бути з совістю в ладах,
Щоб діти потім не сказали:
"В житті зробив щось він не так".
І тільки - правда! В правді - сила!
Це говорили нам не раз
І де б життя нас не носило,
Запам'ятаєм на весь час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739573
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 27.06.2017
Шукала квітку я надії
І жовтий папороті цвіт.
Все вірила:здійсняться мрії,
Хоча пройде чимало літ.
Все вірила твоєму слову,
Що ти повернешся назад
І почуття вертались знову,
Й на мене сипались, мов град.
Я рвала польові волошки,
І маки у вінок плела,
Пускала пелюстки ромашки
За вітром аж на край села.
Отак, на тебе я гадала
Та вірила, що прийде час
І ти повернешся - я знала,
Й мене згадаєш ще не раз.
Ти повернувся, але пізно,
Бо промайнули вже роки..
Тут доля роль зіграла грізну:
Пішло кохання навіки́.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739572
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2017
Зацвітають в садочку жоржини -
Ці осінні прекрасні квітки
І тривалість погожої днини
Для їх квіту дається взнаки.
Бо настільки, яскраво-чарівне
Різнобарв’я у їх пелюстках
І між квітів немає їм рівних,
Грає сонце в жарких кольорах .
І червоні, і жовті жоржини,
Дивовижно цвітуть під вікном,
У той час, як ключі журавлині,
Линуть в небо за нашим селом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739156
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2017
Он там, за синім небокраєм,
Де простяглась небесна даль,
Думками часто ми літаєм -
Там крутиться життя спіраль.
Ми достеменно ще не знаєм
Законів нашого буття
І дуже часто ми питаєм:
У чому сенс цього життя?!
Бо це життя таке коротке:
Ось народився - вже й помер
І добре, як було солодке,
А як наповнене химер?!
Не зміряти усього болю,
Та й радість всю не взнати нам.
Ми нарікаємо на долю
І молимось не тим богам.
Щоб не пройшло життя даремно,
Потрібно правдою прожить.
Тоді розквітне, достеменно,
Цього життя яскрава мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734160
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2017
( Слова для пісні)
Не хлібом єдинним
багата людина.
Потрібна для цього
відкрита душа.
Щоб світ цей любити,
добро щоб творити,
потрібно щоб була
біда не чужа.
Чужим перейматись,
іти, не здаватись –
хто стукає в двері,
той зможе відкрить.
Ще друзів хто має,
той горя не знає:
вони допоможуть
біду пережить.
Незгоди здолає,
душа заспіває
і знову розквітне
у ній пишний сад.
А з нього по світу
веселковим цвітом,
духмяний полине
весни аромат.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734159
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2017
Дивись, моя мамо, вже сонце сідає
І вечір приходить до нас на поріг.
Вже тихим багрянцем все небо палає..
До тебе я лину з далеких доріг.
Я хочу з тобою завести розмову -
Про все говорити, як було колись.
В те тепле дитинство вернутися знову,
Де дні безтурботно летіли, неслись.
Стрічає в садочку спустошена хата
І стежка травою покрилась давно.
Вона зеленіє, вона не зім'ята,
Нікого з тих пір тут уже не було.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734010
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2017
Природа-матінка в журбі
Міняє клімат на землі.
Прийшла весна після зими,
Яку я кликала у сни.
Ростуть квітки, цвітуть сади,
Верба схилилась до води.
І любе сонце пригріва,
Вже шелестить в лузі трава.
І ось, невчасно, як у сні,
Мороз вернувся й - по весні..
Покрилась кригою трава -
Природа стала нежива.
Зів'яли квіти у саду.
Де та весна - вже не знайду.
Лиш вітер верби нахиля.
Йому все смішно. Він гуля.
Всміхнулось сонце угорі
На радіть нашій дітворі.
Зима злякалась і втекла,
Бо знає: ждемо ми тепла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734008
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2017
До нас на днях лелека прилетів
Однісінький із вирію додому.
Десь пару він в дорозі загубив,
Тож доведеться літувать самому.
Він важко опустився на гніздо,
Що на даху старенької хатини.
Воно вже тут змайстроване давно -
Не знищили ні дощ, ні хуртовини.
Сховав він дзьоб змарнілий під крило,
Підняв і заховав у пір’ї лапку,
Враз перед ним усе життя пройшло,
Не думав, що прийдеться ставить крапку.
Не буде більше в нього лелечат,
Й не будуть ті з кубельця вилітати
І над дахами цих біленьких хат
Сім’єю їм у небі не кружляти.
І зразу ж сірим став погожий день,
Ще й сонце заховалося за хмару,
Мовчать пташки – не чути вже пісень,
Стоїть лелека сам-один, без пари.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2017
День Перемоги ми з тобою,
У ці травневі дні весни,
Скрізь святкували із сльозою
Батьків. Вони – Діти війни.
А ми жили вже безтурботно:
Не знали горя та біди,
Хоч на душі було скорботно
В день мітингу після ходи.
Тепер і діти, в нас з тобою,
Мудріші стали вже як ми.
Вони зустрілися з війною
І деякі з них полягли.
Своєю кров'ю заплатили
За наш з тобою світлий день,
Щоб ми надалі мирно жили,
Вкраїнських слухали пісень.
Три страшні роки промайнули,
А в нас ще досі йде війна.
Що сталося - ми не забули,
Війна нікого не мина.
Ночами матерям не спиться.
Вони всім моляться Богам -
Нехай війна в нас закінчиться,
Дамо ми відсіч ворогам.
Хай наші діти, що воюють,
Залишаться усі живі.
А матері хай не сумують,
Хай скажуть: Ні! – клятій війні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733893
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2017
Хрущі гудуть собі в сливках,
А я сиджу - уся в думках:
У чому сенс всього життя,
Що відійде у небуття?!
Ці дні весняні промайнуть,
Сади вишневі відцвітуть.
Вже й літо в осінь поверта,
А там дивись: іде зима.
І не закінчується ще шлях,
Що десь там губиться в зірках.
Життя буяє і цвіте -
Красу й любов навкруг несе.
Мабуть, потрібно у цей час
І це важливо так для нас,
Радіти всьому - просто жить ,
Отак як є, життя любить.
Нехай живуть рослина й звір,
А ти в Добро скоріш повір,
Бо переможе воно Зло,
Щоб там на світі не було.
Твори Добро для всіх навкруг
І будь для кожного ти - друг.
Хай все буяє і цвіте,
І радість в кожен дім несе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733666
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2017
З очей котилася сльоза
І на граніті застигала.
Знайомі з Гімну всім слова,
Здавалось, душу роздирали.
Нічим не заглушити біль,
Що каменем лежить на серці.
Букети квітів звідусіль
Поглинуло смертельне скерцо.
Ніколи горе не мине,
Не заживуть душевні рани
І моє серце не прийме
Того, що ти тепер не з нами.
Ми часто чуємо слова
Подяки, що тебе зростили.
Пробач нам, сину, так бува, -
Від смерті ми не захистили.
Пробач за те, що ми живі –
Твоя душа десь з небесами.
Слова у пам'яті скупі,
Це нам пишатися синами...
Ти знаєш, ти у нас - Герой!
Ти - славний воїн України!
Хоч доля злу зіграла роль,
Ми відбудуємо руїни.
Ми обіцяємо тобі
Ось тут, на цій святій могилі –
З'єднаєм сили в боротьбі,
Дамо ми відсіч вражій силі.
І стане мирною земля -
Козацька вільна Україна.
Ще посміхнеться немовля
І ощасливить всю родину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732418
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2017
Вже так рясно цвітуть абрикоси
У моєму веснянім саду.
Умивають ранкові їх роси -
Милуватися ними іду.
Я так хочу до них доторкнутись
І вдихнути п'янкий аромат,
Щоб у цій благодаті забутись
І навести в думках своїх лад.
Хоч на мить, та забути тривоги,
Вигнать з серця журбу і печаль,
Бо пройшла я життєві дороги
І мені їх нітрохи не жаль.
Все було в них: і щастя, і втіха,
Та принесло нам горе біду -
Вже не бачу я радості й сміху,
Днів веселих ніде не знайду.
Я іду до моїх абрикосів
І відкрити їм душу спішу.
Сподіваюсь, що вітер з них роси
Прибере, як пекучу сльозу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728455
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2017
Ти намалюй для мене сонце:
Яскраве, ніжне, золоте.
Йому всміхається віконце,
Бо навкруги усе росте.
Ти намалюй для мене небо -
Безмежно-синю височінь,
Бо для душі то є потреба -
Злетіти птахом вдалечінь.
Ти намалюй для мене поле,
Що буйно колосом цвіте,
Й заповнені усі стодоли -
То значить: хліб у нас буде́!
Ти намалюй для мене річку -
Прозора,чиста в ній вода,
І де росте струнка смерічка,
Їй вітер гілля все гойда.
Ти намалюй цей світ пастеллю,
Яскраві барви підбери,
Додай в життя п'янкого хмелю,
Веселки краплю сотвори.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728132
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2017
Невгледіла, як пролетіли журавлі:
Назад із вирію додому повертали.
Несли весну вони у себе на крилі,
Домівку рідную іздалеку вітали.
Чомусь не чула в небі крику журавлів,
Що так тривожно нашу душу розпинають.
Це Бог мене, напевно, хвору пожалів:
- Даремно не чекай, тебе не привітають.
Не прилетить сюди загублена душа
І в дім свій ранком не відкриє двері,
Не витре сліз моїх, бо дуже поспіша,
Знялась у небо, зникла в атмосфері.
Де ти знаходишся сьогодні? Відгукнись!
Чи маєш ти куточок у небеснім Раї?
А в хаті все лишилося, як і колись.
І я тебе щодня в віконці виглядаю.
Всю люту зиму я чекала журавлів,
Бо прагнула почути голос їх увисі.
Від тебе звістку щоб принесли на крилі,
Зустрітися у сні з тобою в повній тиші.
Невгледіла, як пролетіли журавлі:
Назад із вирію додому повертали.
Несли весну вони у себе на крилі,
Домівку рідную іздалеку вітали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727812
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2017
Ти прости мені, Боже Всевишній,
За все те, що зробила, прости!
За теперішній гріх і колишній,
Ти мені все прости й відпусти.
Як багато в житті нагрішила
І немало було помилок.
Слід поганий не раз я лишила -
Нехороших я мала думок.
Ти прости, мені, Боже, я каюсь,
Не хотіла грішити, повір.
І сьогодні у всьому зізнаюсь -
Помилок було цілий набір.
Боже милий, для всіх ти як батько,
Не наказуй так сильно дитя.
Я до тебе простягну рученьки
І не буде назад вороття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727266
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2017
Спи у колисочці
В теплій хатиночці,
Наше маленьке дитя.
Личко білесеньке,
Ручки ніжнесенькі –
Гралось усіх звеселя.
Ніжки втомилися,
Очі зморилися -
Ходить дрімота кругом.
Спи, наше сонечко,
Спи, наша донечко, -
Ніч надворі за вікном.
Вовчик сіресенький,
Зайчик білесенький
В лісі лягли спочивать.
Лялька із бантиком,
З кішкою й песиком
Будуть тихесенько спать.
Місяць круглесенький,
Зорі яснесенькі
Будуть світить у вікні.
Фея малесенька
Казку гарнесеньку
Тихо розкаже тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2017
Душа болить, а серце плаче,
Холодний вітер дошкуля.
- Ой, ти скажи, скажи, юначе,
Де твоя доленька гуля?
- А моя доля - козацька воля!
Її я буду боронить.
Якщо я згину в чистім полі,
Чи будеш сльози за мною лить?
- Як чорний ворон стра́шну звістку
Мені з дороги принесе,
Зв’яжу калини кетяг в хустку,
До тебе пташка хай несе.
Зросте калина на могилі
Із вітром буде говорить,
А той розкаже всій родині:
Юначе тіло де лежить.
Отак стояли й говорили
Козак з дівчиною вночі:
Одне до одного тулились,
Котились сльози по щоці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2017
Прийшла весна до нас в садочок.
Вже прокидається земля,
І стали чорними поля.
Ось набирає рух струмочок,
Ще й сонце землю звеселя.
Біжить вода собі в ставочок
Шумить, хлюпочеться внизу,
А під кушами верболозу
Зовсім тонесенький льодочок
Зронив холодную сльозу.
Зростають верби там рядками
І гілля гнуть, аж до води.
Вже відступили холоди.
Цвіте лоза й тими бруньками
Все гілля вкрите у верби.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722601
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2017
Любо, любо сонце
Світить у віконце.
Зранку заглядає,
А її голівку
Холод обгортає.
Хоча всім відомо:
Життя молодому
Війна вже скосила,
Але жде додому
Стара мати сина.
Звідки ж виглядати?
І хто може знати,
Як убита горем,
Зовсім сива мати
Мириться з цим болем.
Вийде подивитись,
(Краще ніж журитись)
Стане на порозі
Та й буде вдивлятись:
Чи йде по дорозі,
Чи летить над полем.
Зболена ж цим горем,
Ждати вже не в змозі.
Сліз пролито море -
Та чекає досі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722587
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2017
Так любо сонце поглядає,
Весна до нас усіх іде.
З-під снігу пролісок цвіте
І теплий вітер вже гуляє,
Весняний подих всім несе.
Вже майже висохли струмочки.
Усе навколо ожива:
Зелена пророста трава,
І спів шпаків, як ті дзвіночки,
Навкруг всіх радо звеселя.
Дітей веселі голосочки
Все більше чути надворі.
Як дні зими пішли суворі,
То вже розділись до сорочки
Й гуляють зранку до зорі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722583
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=7VJ_IZHsUNo[/youtube]
Приспів:
Я пам'ятаю, моя мамо,
Голубка сивая моя,
Як за святковий стіл, так славно,
Збиралась разом вся сім'я.
А за вікном цвіла калина,
Пісень співали солов’ї
І за столом уся родина -
Щасливі всі в одній сім’ї.
Був син, сиділи там і дочки,
Невістка з дітьми і зяті.
Дзвінкі і ніжні голосочки
Втішали душу навесні.
Приспів:
Я пам'ятаю, моя мамо,
Голубка сивая моя,
Як за святковий стіл, так славно,
Збиралась разом вся сім'я.
Ти ж метушилася по хаті,
Годила дочкам і зятям.
Потім вкладала внуків спати -
Була ти рада всім гостям.
Та відцвіли бузкові квіти,
І промайнули ті літа.
Тебе нема, не всі є діти..
Життя у осінь поверта.
Приспів:
Я пам'ятаю, моя мамо,
Голубка сивая моя,
Як за святковий стіл, так славно,
Збиралась разом вся сім'я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722396
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2017
Тихесенько іде весна
І теплим вітром повіває.
На гілці пташка гамірна
Веселу пісеньку співає.
Дзюркоче й жебонить вода,
З проталин кволо вибігає,
Струмок їх вкупу позбирав,
Біжить і сили набирає.
Весняний пролісок цвіте
І пробиваються тюльпани,
А сонце - славне, золоте
Вже просинається так рано.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2017
Гинуть наші діти на війні -
З кожним днем все більше їх і більше.
Дані ці статистики сумні
Ранять кожне серце глибше й глибше.
Від осколка знов солдат поліг -
Молодим загинув він сьогодні.
І не ступить більше на поріг,
Бо пішов у небеса Господні.
Розцвіте калина під вікном,
Знову буде ранок на світанні,
Лиш Герой заснув наш вічним сном -
Мати посивіла у чеканні.
Хто скажіть, за вбивства відповість,
Скільки буде ця біда тривати,
І страх горя, смерті вбивча мить
У повітрі будуть ще витати?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721071
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2017
В морозні люті заметілі,
В погоду зимну і негожу,
Де поле вкрилось снігом білим,
Бійці як завжди, на сторожі.
У бліндажі їм не зігріться,
Коли лютує так зима.
Їм тиша іноді лиш сниться
І спокою у них нема.
Вже не відступлять, не здадуться,
Хоч снайпери чатують ціль..
Там кожен день снаряди рвуться -
А людям кажуть: «перемир».
І кожен день когось вбивають,
І знов поранених везуть.
Та блокпости не залишають
І гідно службу всі несуть.
Бійці відважні і хоробрі,
Сьогодні ви – Захисники.
Хай згинуть вороги недобрі,
А вам же Слава на роки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720807
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2017
Сивокорі мої ясени,
Що стоять край села на дорозі,
Зажурилися дуже вони
І боротися з вітром не в змозі.
Дошкуляють холодні вітри,
Не захищені вже хмільниками.
Одинокі мої ясени,
Я думками сьогодні із вами.
Пам’ята́ю: було́ як коли́сь -
Ви тихе́нько собі підроста́ли,
Гіллячка́ми тягну́лись увись
І біди, та печалі не знали.
Були прихистком ви для людей,
Що тоді в хмільниках працювали,
Часто чули чарівних пісень -
Хмелярі їх так гарно співали.
Та пройшли, промайнули літа -
Вже й шпалеру зрівняли з землею.
То ж дорога змінилась – не та,
Ясени лиш стоять понад нею.
Зажурилися ви без пори,
Не щебечуть і птахи у кронах..
Одинокі мої ясени,
Ви приходите часто у спомин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720805
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=RjGN8G99ZnA[/youtube]
Цей день в нас зі сльозами на очах,
Не можу я радіти, ані плакать.
Та радість загубилася в словах,
Бо надто дорога за свято плата.
Приспів:
Захисники - це діти і батьки -
Вітчизну захищають в нас на сході,
Бійці вони: жінки й чоловіки -
Найкращий цвіт із нашого народу.
Заради нас пішли вони в окопи -
Кордони Батьківщини боронити;
За кращий шлях до вільної Європи,
За діток, які краще мають жити.
Приспів:
Захисники - це діти і батьки -
Вітчизну захищають в нас на сході,
Бійці вони: жінки й чоловіки -
Найкращий цвіт із нашого народу.
Я перед ними стану на коліна,
За них усіх я Богу помолюся.
Хай незалежна стане Україна! -
Цією вірою на світі я держуся.
Приспів:
Захисники - це діти і батьки -
Вітчизну захищають в нас на сході,
Бійці вони: жінки й чоловіки -
Найкращий цвіт із нашого народу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2017
Щораз приходить в мої сни
Бузковий цвіт - краса весни.
А навкруги квітує сад,
Розносить вітер аромат
І він дурманить та п’янить,
Душа ж співає і бринить.
На серці радісно стає,
Веселка воду з річки п’є .
Ось на місточку я стою,
На на тій веселці, на краю
І там внизу біжить вода,
А я весела й молода
Дивлюсь на пару лебедів,
Сягають хвилі берегів.
Не передать всю цю красу -
Так зустрічаю я весну.
Як повернутися туди,
Де ще не знала я біди?
Де у саду цвіте бузок,
А я несу букет квіток.
Хотіла б я усе змінить,
Та тільки що можу зробить?!
Не повернути ті літа,
Кудись понесла їх вода.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718377
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2017
Цей сильний біль пронизує все тіло,
Вже достає до самих - до кісток.
І лиш до мене має тільки діло -
Щодня я залишаюсь з ним удвох.
Цей сильний біль усе заполонив:
Всю душу, серце і моє життя
І так безжально, в сітку заманивши,
Мене несе, так часом, в небуття.
Хоч сильний біль, але не підкорюся,
Боротимусь - допоки я живу.
Сьогодні я душею загартуюсь,
Його візьму в дорогу - цю криву.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717217
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2017
Замело навкруги, замело
І покрилися снігом поля.
Та дорога, що кличе в село,
Пролягла навпростець, навмання.
По дорозі додому іду
І ступаю на рідний поріг,
На добро, а чи знов на біду,
Я вернулась з далеких доріг.
Ось і хата моя у садку
І наметено снігу кругом.
Пам'ятаю себе не таку…
Й всю сім’ю за святковим столом.
Все минулося, все відцвіло,
І хатина погрузла в снігах,
Та за мить все життя пропливло,
Лиш сльозинка застигла в очах.
Зустрічай мене, рідній поріг,
Я спішила до тебе щодня
І чому ж ти батьків не вберіг,
Де поділася наша сім'я?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716595
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2017
Як облетить із яблунь цвіт,
То розцвітає диво-квіт..
Шукаю я в Купальські ночі,
Ті брови чорні й сині очі.
Вони наснилися мені
В бузковім гаю навесні
Світанками в сріблястих росах,
А ще дівочі довгі коси.
Приспів:
До тебе тихо підійду,
За руку ніжно я візьму
І поведу в Купальську ніч,
Шукати папороті цвіт.
Я часто бачу уві сні,
Як квітне папороті цвіт,
Купаються в воді русалки
Із ночі до самого ранку.
Як тільки блисне на зорі,
Й промінням вдарить по воді,
З-за хмари вийде ясне сонце –
Зникають ті чарівні очі.
Приспів:
До тебе тихо підійду,
За руку ніжно я візьму
І поведу в Купальську ніч,
Шукати папороті цвіт.
В полях блукаю по пашні,
Шукаю очі чарівні.
Із волошковим синім цвітом
Несеться вдаль розкішне літо.
Перецвітає сон-трава,
Вже літо в осінь поверта,
Але у снах казкових досі
Знайти ті очі я не в змозі.
Приспів:
До тебе тихо підійду,
За руку ніжно я візьму
І поведу в Купальську ніч,
Шукати папороті цвіт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716409
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2017
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=mOxfC2bwxb8[/youtube]
Я маю право все сказати,
Бо я сьогодні ще є мати
Своєї любої дитини,
Що на дурній війні загинув.
Це ти мені його убила -
Кацапська посприяла сила,
А потім довго насміхалась:
Над тілом мертвим ще знущалась.
Тепер я хочу запитати:
-Ну що, діждала супостата?
Прийшов до тебе "руский мір"-
То що ж, радій йому і вір.
Сидиш ти в холоді, без хліба,
Зимою, а не серед літа.
В очах лиш відчай і тривога
І звідки ждеш ти допомогу?
Сидиш в підвалі і не знаєш:
На що сьогодні ти чекаєш.
Бо їсти просять, плачуть діти,
А ти не можеш захистити.
Росії, знаєш, наплювати,
Що над дітьми там плаче мати.
«Руско-язичних» визволяла -
Насправді, у братів стріляла.
Та я не хочу ображати,
Бо знаю, що ти, також, мати
І твої діти хочуть жити,
Як і мої, цей світ любити.
Поки безсовісна Росія
Для тебе буде, як месія,
То доти буде в нас стріляти
І діток наших убивати.
Виходь скоріше із підвалу
І виганяй орди навалу.
Вже досить кров невинну лити,
Бо хочем ми у мирі жити.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=g4L5otvJdjA[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715665
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2017
Ой, дивись, яка зима!
Завірюхи вже нема.
Гріє сонечко із неба -
Погуляти нам всім треба.
Зараз підемо на двір,
Буде весело, повір.
Зліпим бабу снігову,
В руки їй дамо мітлу,
А ніс зробимо з морквини,
Замість гудзиків - маслини,
І підемо ще разок
Кругом баби у танок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2017
МІЛАНА
Просинається так рано
В нас малесенька Мілана,
Й починає всіх будить,
Бо сама уже не спить.
Потягнула ковдру з брата:
- Просинайсь,пора вставати.
Ти цяцьки бери мерщій,
Зачекавсь нас Бармелій,
І ведмедик, і ляльки,
Екскаватор, машинки.
Йдемо кубики складати,
Гарну казочку читати.
Прочитаєш мені книжку
І про котика, і мишку,
І про зайчика, й лисичку,
Бо маленька я - сестричка.
Я НЕ ХОЧУ ПРИБИРАТИ
Я не хочу прибирати,
В ноутбуці буду гратись.
Хто цяцьки порозкидав,
Я не бачив і не знав.
Хай збирає їх Мілана -
Це вона сьогодні рано,
Доки я ще міцно спав
І нічого ще не знав,
Ці цяцьки всі розкидала.
То потрібно, щоб збирала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712981
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2017
Похмура ніч усе заполонила
І темінь опустилася до ніг.
Прикрила небо таємнича сила,
Солдат в окопі спочивать приліг.
Настала довгождана тиша,
Розноситься квітковий аромат,
А поряд чути, як шкребеться миша,
Та зажуривсь, задумався солдат.
І мріє він: як знов додому прийде,
Як переступить батьківський поріг,
Як вранці із росою сонце зійде
Його встрічать із фронтових доріг.
Обніме він і матір, і дружину
І пригорне ріднесеньких дітей.
Простягне він свою долоню сину
І радості сльозу змахне з очей.
Научить сина як потрібно жити.
Нехай росте він мужнім юнаком,
Щоб міг, як батько, землю боронити
І залишався справжнім козаком.
А поки батько мусить воювати
І землю берегти від ворогів,
Нехай чекає син й чекає мати,
Бо Бог Вітчизну захищать велів.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=LwE2uPnFP4A[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712163
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2017
( від матері загиблого бійця)
Ні, я не плачу й не ридаю,
Лиш тихо сльози витираю.
За все те горе, що я маю,
Нікого я не проклинаю.
Та знайте:вас не пробачаю!
За вами тут спостерігаю,
На вус тихесенько мотаю
Й на ваші дії ще чекаю.
А ви створили з мого краю
Для себе лиш куточок раю,
А люди що? Ну, що я маю?!
Та я надіюся й чекаю..
Ви мусите, я добре знаю,
Прогнати з Ради вовків зграю,
Лишитися земного раю,
Того багатства і розмаю.
А ні - хай Бог вас покарає
Й все ваше зло вам повертає,
За те що кров ми проливаєм,
За сина, що пішов до Раю.
За те, що з серця вириваю
Цю рану і слізьми латаю.
За те, що спокою не знаю -
За все! За все хай покарає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711712
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2017
Пташина б’ється вже давно
В морозом сковане вікно,
Немовби, проситься: «Впусти»,
Серед холодної зими
До шибки тулиться крильми.
Мабуть, ще звечора вона
Сюди спустилась до вікна.
Можливо, це твоя душа,
Не поспішаючи прийшла,
Й про себе звістку подала.
Ой сину, пташечко моя,
Побачити б хотіла я,
Тебе – загублене дитя,
Убите на страшній війні.
За що ж така біда мені?
Скоріш відкрию я вікно..
-Тебе чекаємо давно,
Заходь же, пташечко моя.
Чекає тут сестра твоя,
Бо ми ж родина і сім’я.
Маленька пташечка й сумна
Мене не чує із вікна
І лише стукає вона.
До шибки тулиться крильми
Серед холодної зими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711698
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2017
Яка ж гарна нас зима!
Мабуть, кращої нема.
Граємося часто в сніжки
І спускаємось із гірки,
Летимо ми на санчатах -
Вітру нас не перегнати,
І кругом все біло-біло,
Любо, чисто і так мило.
Ще беремо ковзани,
Щоб кататися могли,
А коли стаєм на лижі,
То не буде кругом тиші.
Діти раді та веселі -
Гамір йде як з каруселі.
Не загнати нас до сну,
Ліпим бабу снігову.
Надворі як завірюха,
Ми надінемо кожуха
І зима нам не страшна,
Не злякає нас вона.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2017
Ці безмежні сніги
Все навкруг замели,
Все навкруг замели -
Сніжне море.
Ці безмежні сніги...
Син пішов назавжди.
Син пішов назавжди,
Ли́шив холод.
Ці безмежні сніги..
Лиш зима навкруги.
Лиш зима навкруги -
Мліє серце.
Ці безмежні сніги
Не сховають журби.
Не сховає журби,
Навіть, сонце.
Ці безмежні сніги -
Зими білі стежки.
Долі чорні стежки
Під віконцем.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=_gHFl2szHms[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711457
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2017
Наймиліше нічого немає
За Вітчизну найкращу мою.
Україна - зову, називаю
І за тебе я Богу молю.
Я молюся, щоб була єдина
Ця багата й родюча земля,
І моя українська родина
Відстояла себе у Кремля.
Щоб у мирному небі над нами
Пасажирські гули літаки,
Щоб ми завжди пишались синами -
Вони - воїни, захисники.
Вони досі стоять на сторожі,
Захищають кордони свої,
Проганяють злі сили ворожі,
Щоб був мир в українській землі.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=vkVWqoio6Ko[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711201
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2017
Не знайду я розради в словах,
Й ні для кого не бачу добра.
Розв'язали цю кляту війну,
А навіщо?! - Ніяк не збагну.
Всіх дістала гібридна війна:
Тож, не бачим ми спокою й сна.
І на Сході стріляють щодня,
Вже заплачена страшна ціна.
Вже два роки минуло з тих пір,
Як синок на війні цій поліг.
Доля стала як злий лицемір:
Біля Щастя загинув - це збіг.
Я щоденно дивлюся новини -
Біля Щастя стріляють і нині,
Над солдатами смерть все літає,
Й дуже часто когось забирає.
Доки будемо миру чекати?
Доки будемо бачити ката?
Нам би вигнати геть супостата
І помститись за сина, і брата.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710419
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2017
Надворі заметіль, заметіль,
Намели ці сніги звідусіль.
Прилетіли до нас снігурі,
Поселились на гіллі в дворі.
Я повішу для них годівницю -
Хай летять горобці і синиці.
Покладу їм пшеничного хліба,
Зерен жита, збережених з літа.
Хай тепло відчувають віднині,
Та й співають пісні господині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2017
Світли́ни з тобою привезли бійці:
Зібрали для нас побратими твої.
Про себе таку нам ти звістку приніс,
На фото дивлю́ся - не стримую сліз.
Яке ж миле личко. Ти - кращий з усіх.
Чомусь пригадався юнацький твій сміх.
Ішов ти по світу життям непростим.
Навіки лишився для нас молодим.
Нелегка назначена доля тобі,
З цим важко змиритись було́ сироті.
Упевнено йшов через терни усі,
Як сонця промінчик на мокрій росі.
Відкрита для всіх була в тебе душа,
Ніхто й не смів думать, що жде нас біда.
Коли в наші землі прийшов супостат,
На захист Вітчизни відразу ти став.
Кордони безстрашно свої боронив,
Та вражий осколок підступно убив.
Назавжди у вічність злетіла душа,
У військо небесне вона відійшла.
Ми будем синочку пишатись тобою,
Життя недаремно віддав ти, Герою.
Здолає усі негаразди країна.
Ще буде – єдина твоя Україна!
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=dVDq9uQaVLY[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709317
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2016
Подивись, вже зима навкруги,
А у полі біліють сніги.
Спочивають дерева у сні -
Так приємно дивитись мені.
А мороз тут панує щодня.
Він пустує неначе дитя.
Кришталеве встеля полотно.
Те виблискує сріблом давно.
А ще бачу мороз на вікні
Візерунки малює по склі.
На мольберті чудові картинки,
Дивовижні казкові сніжинки.
-Ти, Морозе, заходь у мій дім,
Вип’єм чаю з тобою у нім.
Морозець лиш всміхнувся на те -
Він нізащо в тепло не піде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709107
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2016
Вже давно у далекому світі
Душі ваші спочили в раю.
Перед Богом за вас я в отвіті,
І за душі спочилі молюсь.
З вами часто, в думках, розмовляю,
Часом бачу вас, навіть, ві сні
І між нами, я це добре знаю:
Всі родинні зв'язки ще міцні.
Незакінчені всі ваші справи,
Що ви тут на землі почали,
Постараюсь зробити все справно,
Щоб ви в небі спокійні були.
Що я зможу, то все порішаю,
Бо такі ви мені дорогі.
А час прийде -до вас завітаю,
До небесних отих берегів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706635
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2016