| Сторінки (12/1187): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Валентині Анатолівні Яроцькій
До дня народження:
Ще змалечку, у день Купала,
Свій день народження справляла.
Відкрита хата для гостей –
Багато в дім ішло дітей.
З верби «купайло» вам вставляли,
Цукерками те прикрашали.
Квіток збирали польових:
Духмяних, ніжних, запашних.
В пучечки нитками в’язали
І на «купайло» прикріпляли.
А хлопці будуть як ламати,
Кропиви в квіти ті додати.
А перші вишні, ті – червоні,
Що аж сіяли на долоні,
Нитками в кетяги сплітали –
Вони «купайло» прикрашали.
І вже, залежно від погоди,
Тривали дійства й хороводи
Навкруг «купайла» аж до ночі,
Допоки зірка перша в очі
Пускала ніжний промінець.
Всі розуміли, що – кінець:
Пора «купайло» розбирати,
Вінки на воду ще пускати
І свою долю закликати.
Пройшло з тих пір чимало літ
Купала знову до воріт
Прийшло і стукає у двері.
І до святкової вечері
Чекаєш знову на гостей.
І вже тепер своїх дітей
Ти вчиш « купайло» прикрашати.
А всі спішать тебе вітати.
Нехай здоров’я через вінця
У твоє тіло ллється й ллється.
Хай щастя й радості багато
Завжди ідуть у твою хату.
Хай посмішки й дитячий сміх
Наповнять дім й для вас усіх
Всміхається щасливо доля,
Й щоби всього було доволі.
Щоб молодий не в’янув цвіт,
Бажаю Многа, Многа літ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882171
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2020
Пиріжки:
***
по телебаченню сказали
дочасні вибори у нас
всю комуналку знизили
переключи вже той канал
***
спитав іванко у дружини
сьогодні підеш в магазин
привезли там нові товари
пива я куплять не буду
***
якщо тобі так сумно стало
й набрид тобі старий диван
і телешоу теж набридли
біжи картоплю покопай
Порошки:
***
день перемоги відзначали
в москві всі вийшли на парад
у червні стрілки мов вертали
назад
***
і дощик мив собі картоплю
капусту моркву і буряк
а потім повінь все сховала
за так
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882083
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2020
Пам"яті Ящук Неоніли Петрівни
присвячую:
Незвідані іще для нас шляхи господні.
Можливо, нам не треба знати те сьогодні,
Адже лиш Бог нам виділяє життєву стежку,
Ми маєм право в неї внести лише мережку.
І не завжди ця таїна для нас збагненна.
Сьогодні в вічність відійшла моя хрещена.
І так тихесенько пішла – велика втрата,
Адже мені вона була як рідна мати.
І мала щире, для усіх відкрите серце,
В якому стільки доброти – ціле озерце.
Черпала з нього кожен день – всім роздавала,
Була готова віддавати все, що мала.
Уміла з кожним розділить його тривоги,
Надію й сонце прихилити в ту дорогу,
Розрадити й допомогти усім нужденним,
Аби лиш менше навкруги було стражденних.
Сьогодні так похмуро все, бо плаче небо
І, навіть, пташечка мовчить – не чути щебет,
Бо вирушає вже душа в той світ далеко..
Змахнула білими крильми – летить лелека.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881975
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2020
Степану Степановичу і Надії Ананівні
до святкування полотняного весілля:
Сьогодні в нас чудове свято
В липневий і медовий день,
Бо в вас, рідненькі мамо й тату,
Весілля славний ювілей.
Вітають діти: Саша й Алла,
Руслан, Олеся й внук Назар,
Богданчик – року ще не має,
Теж приєднався до вітаннь.
Вас доля разом поєднала,
Сплела дві стежечки в одну,
Весільним рушником віншала,
Вела в життєву далину.
Завжди ви разом – рука в руку,
Ішли дорогами життя,
Ділили радість й чашу смутку
У повсякденності буття.
Родинне вогнище в коханні
Удвох ви разом берегли,
Вирішували всі питання,
Та в мирі й злагоді жили.
Ростили ви дітей, онуків,
Навчали гідності й добра.
Ми всі цілуємо вам руки
За те, що в нас сім’я така.
Тож ми бажаємо вам щастя,
Здоров’я міцного обом.
Хай закриває від напасті
Хранитель-Ангел вас крилом.
Нехай же радість йде у хату,
І ллються промені тепла,
А світлих днів буде багато
На стежці вашого життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881974
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2020
Він тебе цілував,
Соловейко співав
З ночі.
Він до тебе туливсь
І тихенько дививсь
В очі.
У них неба блакить.
А серденько тремтить,
Наче
В небі зірку ясну
Вітер мчить в даль нічну
Й плаче.
Бо як сонце зійде,
Милий в військо піде
Вранці.
Часто снитись тобі
Буде він в блокпості
Й в шанці.
Буде ворога бить
І свій край боронить
Вміло.
Йде гібридна війна.
Розлучила вона
З милим.
Він вернеться назад,
Заквітує ваш сад
Пишно.
Від коріння до віт
Одягне білий цвіт
Вишня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881944
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2020
[b]До перших віреле :[/b]
Врізається в серце до мене глибоко,
Неначе ножем,
Тобою те кинуте слово сьогодні,
Промовлене тихо, немов ненароком,
І визвало щем.
Кохання розбилось на днищі безодні
Й вернулось плачем.
Облуда зійшла, із очей пелена,
Й пішла собі далі притишеним кроком.
[b]Ле: [b][/b][/b]
Бринить коханнячка струна,
Немовби пісня чарівна,
В душі моїй.
А надворі уже зима
Мете кругом і сніговій.
У мої сни,
Наповнені твоїм теплом,
Приходить відголос весни,
Де ми разо́м.
[b]Віреле:[/b]
Ти мене цілував,
Соловейко співав
З ночі.
Ти до мене туливсь
І тихенько дививсь
В очі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881942
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2020
Стискається серце і плаче душа –
Нестало такої Людини.
Він тихо пішов у той світ- неспіша,
Покинувши нас і родину.
А був він – поет і прозаїк, пісняр,
Був творча завжди особистіть.
Завжди про кохання писав у віршах
І кожен твір має барвистість.
Бо в кожне те слово вкладалась любов
Безмежна до рідного краю.
Її передати слова віднайшов
Й пісні аж до неба злітають.
Сьогодні ридає і плаче душа:
Така непоправна в нас втрата.
Прощальні слова я вкладаю в вірша:
Ми будемо Вас пам’ятати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881633
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2020
Річка маленька, тиха й міленька,
Назва ще здавна її – Гнилоп’ять.
Тут, за рікою, що йде дугою,
Кля́штору дзвони аж в небо дзвенять.
Люду багато, всі йдуть на свято –
Матір Бердичівську* тут величать,
Щоб прихилитись, іконі вклонитись,
Оду хвалебну святині складать.
Ше від Тишкевича, славою й величчю,
Неслася звістка про кляштор оцей.
Йдуть всі паломники стежками Божими
В день Скапулярій святинь дотепер.
Мури високі, стіни широкі
Тут збереглися по нинішній час.
Місто Бердичів й Кляшто́р Кармелітів
Радо зустрінуть гостей кожен раз.
*мається на увазі ікона Бердичівської Божої Матері, яка знаходиться в фортеці –монастирі кармелітів босих міста Бердичева.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2020
Цікаве це літо: то спекою парить,
То все заливає холодним дощем.
І ці непостійні такі перепади
Розбили надію останню ущент.
Надію на те, що це сонце зігріє
І нас приголубить, й поніжить теплом.
Душа заспіває і літу зрадіє
І піснею в небо злетить над садком.
Це літо невдале блукає по світу
І нам норовливу погоду несе.
За спекою, зразу ж, негода по сліду:
То грім сильно вдарить, то злива піде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881532
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=CA0SUEut6lg[/youtube]
Говорила моя мати:
-Досить боком вже лежати,
А женись.
Ой пішов би до Марічки,
Простояв би з нею нічку –
Та проспав.
Говорила моя мати:
-Досить вже парубкувати.
Ну, женись.
Ой пішов би я Наталки,
Цілував би аж до ранку –
Та проспав.
Говорила мати зранку:
-Придивися до Світланки
Та й женись.
Я пішов би до Світланки, -
На ногах та спозаранку.
Тож посплю.
Ну, а мати не втихає,
Щоб женився, заставляє
Й Ніну брав.
Ой пішов би я до Ніни
Та боюсь її, як тіні,
Тож посплю.
-Досить, мамо, вже шукати,
Невісток перебирати
І женить.
Я ще встигну, моя мати,
В темну нічку йти гуляти.
Тож посплю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881340
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2020
Ця спека.. За тридцять.
І Муза в затінку
Сидить, вся змарніла,
Тихенько в кутку.
Задуха.. Мов киця
Вона розімліла
Й бурмоче тихенько,
А що – не збагну.
Уся вже не в змозі
І ліру згубила
Під сонцем пекучим –
Не знає вже й де.
А я на порозі
Стою вся в тривозі
З листком у руках
Та простим олівцем.
І вітер сховався,
Зовсім вже не віє –
Сидить десь тихенько
Собі під кущем.
Хоч дощик зібрався б -
Знайшла б Музі ліру.
Вона вже б прогнала
Спекотний цей щем
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881270
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2020
Щодня ці люди ризикують
Своїм здоров’ям і життям.
І день, і ніч вони вартують –
Назад немає вороття.
А вдома в кожного родина,
У кожного своя сім’я,
Де є старенькі і дитина –
Назад немає вороття.
Немає ліків від «корони»
І хворих більшає щодня.
Вони ж працюють донезмоги –
Назад немає вороття.
Їх прирівняти можна зразу
Всіх до відважного бійця,
Бо неприйнятна їм поразка –
Назад немає вороття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2020
А жайвір вранці сонечко вітає,
Злітає стрімко у небесну вись.
І пісню дзвінко так свою співає,
Що звуки ті навколо понеслись.
З-за хмари - сонця усмiшка з'явилась.
І промені торкнулись до землі,
Де над полями трелі ці розлились
І все радіє пташечці малій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2020
Давайте, люди, будемо добріші
До близьких і оточуючих всіх,
Терпиміші і трішки спокійніші,
Та не тягнімо ми на себе гріх.
Давайте будем трішки толерантні
І негатив хай мимо нас летить.
Думки чужі хоч часом неприйнятні,
Але по-людськи нам потрібно жить.
І лише Бог нас правильно розсудить.
Розставить час все на свої місця,
Розсіє пелену туману й блуду,
Останній докір він змахне з лиця.
Ми різні
Такі ми різні, українці,
Достаток різний і життя.
А ,між собою, як чужинці
І поглядів не сприйняття.
Одні воюють в нас на сході
І віддають своє життя,
Аби лиш в нашого народу
Було прекрасне майбуття.
Вони є справжні патріоти
Своєї матінки-землі
І щоби ворога збороти,
Всі сили віддають свої.
А іншим в нас на те плювати,
« какая разніца» для них:
Лиш смачно з’їсти, тепло спати
І не тривожитись нічим.
І не болить, що хтось загинув,
Адже це сталося не з ним,
Що десь ридає мати: «сину..»
Й чорніє з горечком своїм.
Хоча й ми різні, українці,
Та Україна в нас – одна.
Не будьмо з вами, як чужинці,
Бо шлях один й одна мета.
Бо миру хочемо в країні,
Щоб економіка зросла,
Щоб процвітала Україна,
Й сім’я в достатку щоб жила.
Тоді повинні усі разом
Ми об’єднатися й іти,
Щоб ми змогли найближчим часом
Прийти до світлої мети.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880309
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2020
Ячмінні хвилі в хлібнім полі
За вітром у колоссі йдуть.
Він повіває й ті поволі,
Немовби, воду вдаль несуть.
Він все колосся нагинає –
Те піднімається назад.
І він спішить, та підганяє: -
Шикуйсь! ( неначе на парад).
Ось підхопив зелену хвилю,
А потім ще, іще одну…
І вже понеслись аж за милю,
А може ближче - за версту.
А поле, поле все буяє:
Зелене море навкруги.
Ячмінь тихенько достигає,
Колосся тягне догори.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880087
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2020
Світлані Бутик з нагоди ювілею:
Світлана – ім’я це далось від Бога,
В нім світло, ясність, чистота,
В нім промінець закладений любові,
В нім радість щира розцвіта.
Світлана – ім’я гарне і чарівне
В нас має жіночка одна.
Сьогодні у цей день прекрасний, славний
Святкує ювілей вона.
Тож від душі я хочу привітати
Її у цей чудовий день,
Всього найкращого їй побажати
І оптимізму на щодень.
Нехай завжди збуваються бажання
І мрії заповітні всі.
Жіночих зичу радостей, й кохання
У вірності і щирості.
Хай кругом від сміху іде голова,
Усядуться рідні за стіл,
Хай тости звучать і найкращі слова,
І посмішки щирі, прості.
Хай доля їй щастя багато дає,
Здоров’я без міри у дім.
Зозуля сто років життя накує
І стежку легеньку у нім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2020
Літо, ясне літечко..
Тішся, дітвора.
Світить тепле сонечко,
До води пора.
І пісок, і річечка,
Хвилі на воді,
І сіренька качечка,
Й білі лебеді.
Котять хвилі, котяться
Прямо на пісок.
Діткам в воду хочеться,
Щоб пірнуть разок.
Гамір й шум розноситься
Звідси навкруги.
Чисті хвилі котяться
Й миють береги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879100
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2020
В суботу раненько я зіллячко рвала.
Я зіллячко рвала –долівку* встеляла.
Долівку встеляла, світлицю вкрашала.
Світлицю** вкрашала і липу чіпляла
На стіни, на двері, і під образами.
Світлиця моя вся вквітчалась квітками:
Жасмином, ірисом. Червоні піони
Стоять на столі вже і на підвіконні.
Прибрала хатину, бо свято велике.
Обряди одвічні - нікуди не зникли.
Це свято – Зелене, що зветься в нас – Трійця.
Його святкувати усім нам годиться.
В неділю раненько до церкви сходити,
І сходженню Духа Святого радіти,
І Богу Отцю, і ще Божому Сину,
І Духу Святому - у Богу єдинім.
Пізніше ще будуть народні гуляння
На березі річки й гостей частування,
Та ігри і танці, пісні й хороводи...
В обряді - відродження мого народу.
Долі́вка* (зменшено-пестливі — долі́вонька, долі́вочка) = діл — у традиційному українському помешканні — утрамбована, вирівняна та помазана глиною земляна підлога; застилали домотканими доріжками, свіжою травою.
Світли́ця** — головна кімната української оселі, горниця, вітальня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2020
Пора косить високі трави:
Милує око буйноцвіт.
У свіжоскошених отавах
Туман встеляється до ніг.
І ти удосвіта з косою
Ідеш по лугу навпростець,
Де унизу, понад рікою,
Гуляє тихий вітерець.
Він розмовляє із вербою,
Що похилилася в журбі
І у тумані над рікою
Ховає гілля у воді.
Ось вже коса зганяє вправно
Всі трави у один покіс.
Цей дзвін і шум, що із туману,
Наш вітерець кругом розніс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878616
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2020
Захару Олександровичу Богайчуку
до дня народження:
Чудовий день! Чудове свято!
Гостей у дім прийде багато.
Збереться разом вся родина,
Щоб привітать малу дитину.
Спішать вітати мама й тато,
Віка – сестричка свого брата,
Й маленька з ними баба Таня,
Також, для нього шле вітання.
Це - день народження в Захарка.
Ще спозаранку біла хмарка
Дрібненький дощик прожене
І промінь сонця принесе.
Для нього сонечко привітне
Зігріє квіти. Нехай квітнуть,
Щоб різнобарв’я того цвіт
Лягав тихенько на поріг.
Метелики йому барвисті
В духмяних квітах і іскристих,
Крильми махаючи згори,
Несуть із посмішок дари.
Веселка в небі кольрова,
Така велика і чудова.
Для нього буде вигравати,
Із днем народження вітати.
Нехай минають стежку зливи,
Нехай зростає він щасливим,
І енергійним, і здоровим,
І гарним парубком чудовим.
Щоб гарно він навчався в школі,
Щоб посміхнулась йому доля,
І вибрав щоб життєву стежку
Щасливу, вишиту в мережках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878606
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2020
Вітання Наталі Рушківський
Від колективу кафе « Владислав»
Всі готувалися до свят,
Адже сьогодні п’ятдесят
Чудовій і прекрасній жінці –
Нашій Наталочці Рушківській.
Вже десять літ у колективі.
Життя піднесло корективи
І об’єднало у одну,
У дружну і згуртовану сім’ю.
І ні тепер, і ні надалі,
Не зможем бути без Наталі.
Адже вона в нас чарівниця:
І кухар справний, й продавщиця.
Вона в нас майстер на всі руки,
І з нею ми не знаєм смутку.
Вона потішить і розрадить,
Коли потрібно, то й порадить.
Весела, ніжна, чарівна,
Красива, як сама весна.
І має гарні карі очі,
Вуста медовії жіночі.
Недаром Юлій – чоловік
В неї закоханий навік.
І живуть дружно, разом в парі.
Родились діточки в них гарні.
Оксана й Саша – син і дочка,
А вже є зять і невістОчка.
Душа Наташи всім відкрита.
Ліза, Даніїл, Кіріл, Нікіта
Біжать у гості до бабусі,
Яка удвох для них з дідусем,
Готові небо прихилити
І будуть завжди їх любити.
П’ятдесят – лиш віку половина.
Наш колектив і вся родина
Тебе всі дружно привітаєм,
Й всього найкращого бажаєм.
Здоровя, радості та щастя,
Нехай в житті усе удасться,
І прийде успіх і везіння,
Щоб всі збувалися бажання.
Здійснились мрії заповітні,
А з ними щоб ішли новітні.
Бажаєм втілень всіх ідей
Сьогодні й завжди, в кожен день.
Яскравих посмішок, емоцій,
Підтримкою щоб в кожнім кроці
Був колектив наш, як рідня,
Й чудова ще твоя сім’я.
Щоб ти як квітка розцвітала,
Й душа завжди щоби співала,
І щоб не в’янув пишний цвіт,
Бажаєм Многа, Многа Літ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2020
Зорині Аркадіївні Базилівській
до ювілею:
Зорино, Зірочко, Зоря,
Мені як рідна, бо СВОЯ!
Тобі було вже тридцять п’ять
І всі спішили привітать.
І це, мабуть, цілком природньо,
Що я вітаю лиш сьогодні,
Бо краще зараз, як ніколи..
Хай тут не буде нас проколу.
Тебе я знаю із дитинства,
З пелюшок, з самого маленства.
Росла ти на «моїх очах».
То ж знаю, кожен крок твій й шлях.
Відкрита, щира, товариська,
Для всіх була душею близька.
Душа компанії завжди,
Весела й як тут не крути,
Та гуртувала усіх ти.
Не вміла друзів ти ділити,
З всіма старалися дружити,
І ти уміла веселити.
В піску ви коників ліпили,
В ставок купатися ходили,
А потім в Гуміка в садку
Ляльками грались в холодку.
Отак пройшли малі роки,
Потім до школи ви пішли.
Ходили в школу і зростали,
Незчулись, як дорослі стали.
Тепер – доросла, гарна жінка,
Маєш ти Колю – чоловіка.
Світлану – доцю і Ліану,
Свекруху Нілу – бабцю справну.
Аркадій – тато, мама – Таня,
Наташа, Діма й баця Ганна –
Це рідні всі – твоя сім’я,
І між собою ви – рідня.
Тож побажаю, щоб й надалі,
І у любові , і у коханні,
І в мирі, й в дружбі щоб твоя
Жила родина і сім’я.
Добробуту й достатку в хату,
Щоб радості було багато,
Лунав завжди дитячий сміх
І супроводжував успіх.
І що бажаєш, щоб все мала,
Як квітка щоби розцвітала.
Й стелилось щастя до воріт.
Бажаю Многа, Многа Літ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878465
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2020
Весняні зливи відшуміли,
Проне́слись хмари дощові
І білосніжні небо вкрили,
Вони як коники живі.
Мчать табунами в даль безмежну,
Несуться з вітром навпростець.
І в ці простори неосяжні
Вперед веде всіх жеребець.
Позаду вітер дрІ́бні хмари
Немовби, гриву на льоту,
То гребінцем її поправить,
То заплете в одну косу.
Вперед ці хмари підганяє,
Граційність додає у рух
І милуватись заставляє
За дійством цим усіх навкруг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878325
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2020
Ось і літо прийшло.
Ми його вигляда́ли.
Холод нам принесло –
Ми цього не чекали.
Те́пла дуже зима –
Ми не бачили снігу.
А за нею весна́
У дощах прогриміла.
Хоч цвіли яблуні,
Білі вишні і сливи,
Та дерева сумні,
Бо красу змили зливи.
Холод, дощ і мороз
Всю весну́ нас лякали.
Цвіт пропав абрикос..
Ми ж тепла так чекали.
І тепер вже сюди
До нас йде любе літо..
Дочекаймось зими,
Щоби знову зігрітись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2020
Тобі, матусенько, піони
Сьогодні зранку занесу,
Твої любимі, ті – червоні, -
Завжди цвітуть в кожну весну.
Ти їх садила, доглядала,
Сортів багато так було.
І хата в квітах потопала,
Коли весною все цвіло.
І ми малими нарізали
Букети і у дім несли.
Вони кімнату звеселяли,
А ми щасливими були.
Тепер сьогодні до могили
Тобі я квіти занесу.
Про себе згадку залишила:
Нам неповторну цю красу.
Вже розмовляти між собою
Ми маєм змогу лиш вві сні.
Я так сумую за тобою,
Як бачу квіти навесні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878219
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2020
Радість безмежна, радість в душі
Піснею зрине прямо в вірші,
Словом чудовим ляже в листок -
Зродиться щастя маленький росток.
Буде зростати, тягнутись увись,
Виросте, вродить плодами, колись.
Поки-що догляд потрібен за ним,
Із піклуванням щоденним простим.
Посмішок щирих потрібно йому -
Сонця проміння сприяє тому,
Тепла, квітуча, весняна пора,
Де веселиться мала дітвора.
Лише тоді в нас дозріють плоди:
Рви соковиті й у кошик клади.
Щастя даруй навкруги і добро,
Щоби серця всім зігріло тепло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878216
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2020
Вікторії Олександрівні Богайчук
до дня народження:
В цей день маленька баба Таня,
Лиш ранок стукає в вікно,
Для тебе шле уже вітання
Й тобі бажає лиш добро.
Тобі чотирнадцять сьогодні –
Прекрасна радісна пора.
З усіх благословінь господніх
Вже Ангел стежку проклада.
Простелить стежку від порогу
Тим рушником, що по ночах
Бабуся шила у дорогу
І вишивала у квітках.
Нехай барвиста, веселкова
Снується стежка у світи.
У кольрах отих казкових
Щоб ти змогла по ній пройти.
Пронести радість, щастя й втіху,
По всім життєвому шляху.
Веселості багато й сміху,
Щоб завжди було на віку.
Щоб друзів мала ти хороших,
Кохання вірне назавжди,
Щоб в гаманці водились гроші
Й не зустрічала ти біди.
Щоб сонце зверзу зігрівало,
Щоби світило кожен день,
Щоби душа завжди співала,
Самих найкращих із пісень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877473
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2020
Вікторії Олександрівні Богайчук
до дня народження:
В них мрія здійснилась
Й на світ появилась
Їх донечка Віка
В цей день навесні.
Світанком чудовим
У цвіті бузковім
Співали пташки
Всі пісні чарівні.
Усі по Садовій
Новині чудовій
Раділи й вітали
Щасливих батьків.
Від першого кроку -
Чотирнадцять років
У них розквітає
Найкраща з квітків.
І Валя – матуся
Для доні Вікусі
Найкращі вітання
Дарує в цей день.
І в Бога для доні
Щасливої долі
Прохає і здійснення
Мрій і бажань.
Хай все їй вдається
І доля всміхнеться,
Й її обдарує
Теплом і добром.
Хай з самого рання
Приймає вітання -
Родина святкує
Уся за столом.
Хай будуть відкриті
У білому світі
Всі двері для неї
Й завжди без замків.
Й життєва дорога
Хай йде без тривоги,
І стелить стежину
З її рушників.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877472
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2020
Олександру Васильовичу Феленюку
присвячую:
Твій день народження сьогодні,
То ж я вітаю.
Та захисту і благословень господніх
Тобі бажаю.
Здоровя міцного, крепкого
І літ багато.
Що сам бажаєш – то усього, -
Пливе хай в хату.
Нехай обходять стороною
Усі напасті.
Нехай залишиться з тобою
Одне лиш щастя.
Нехай молочною рікою
Життя лиш ллється,
Щоб успіх поряд йшов з тобою,
Хай все вдається.
Нехай всього буде доволі,
Щоб жив в достатку.
Сімейний затишок поволі
Заповнив хату.
Нехай тобі всміхнеться Доля,
Знайшов щоб жінку,
Дитячий сміх лунав щоб в домі –
Був син і доня-квітка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877451
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2020
Пам'яті свого брата присвячую:
Захмарилось синєє небо
Й сльозима полили дощі,
Згадала сьогодні про тебе
Ось тут, за вікном, в тишині.
Туманом окутався ранок
Та й мрячка стіною стоїть,
І крапля води в цей світанок
У цівці по склу все біжить.
Туман проковтнув ту стежину,
Що завше до тебе вела.
Обірвана нитка незрима –
Остання надія була...
Обірвану нитку не зв’яжеш,
Біль й сум не затулиш плащем.
Нікому про це не розкажеш,
Лиш небо заплаче дощем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2020
Він йшов вітати другу маму:
У сні з туману виринав.
Давно полинув між світами,
Сьогодні ж в гості завітав.
Бо нині свято у родині
І день народження її,
Хоч сина цього не родила,
Але як рідний був в сім’ї.
Цей син загинув на Донбасі
І шостий рік його нема,
Тож святкування не на часі
Й для цього настрою нема.
А він із ночі, на світанку,
Постукав вітром у вікно,
А потім в двері ще на ґанку,
Щоб чутно в хаті їй було.
Вона проснулася, схопилась:
- Невже, синочку, ти прийшов?
І це насправді, не наснилось,
Додому стежку ти знайшов?
І миттю вибігла на ґанок,
Відкрила двері аж навстіж,
Але туманом лише ранок
Торкнувся до холодних пліч..
Немає сина тут сьогодні.
Мабуть, примарилось у сні.
Букет лілей на підвіконні.
- А хто ж приніс його мені?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876988
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2020
Козарук Петро Михайлович ( « Батя»)
Райгородок Бердичівського району Житомирської області
( 24 травня 1977р - 26 березня 2017р)
Старший сержант, командир гарматного розрахунку — командир відділення 72-ї окремої механізованої бригади, в/ч А2167, м. Біла Церква. Був командиром розрахунку зенітної установки ЗУ-23-2.
26 березня 2017 року близько 17:00 загинув внаслідок мінометного обстрілу опорного пункту у промисловій зоні міста Авдіївка.
Указом Президента України № 138/2017 від 22 травня 2017 року, "за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
З обірваним крилом
Як поберуться молодята,
То вірності як в лебедів
Й кохання щирого завзято
Завжди усі бажають їм.
Їх доля лебедем летіла
І було в неї два крила.
Струна кохання їх бриніла
І піснею у небо йшла.
Вони були як одне ціле:
Лариса і її Петро, -
Дві половинки. І хотіли,
Щоб завжди в них отак було.
Їх часто разом зустрічали,
В місцевім парку і в кіно,
Вони ще й дружно працювали,
Як жить приїхали в село.
Були веселі і щасливі,
Та наближалася біда.
На Сході з градів рясні зливи
В наш дім уже несла війна.
Не стали осторонь стояти
І разом рушили на Схід,
Щоб Україну захищати
Й прогнати ворогів усіх.
Петро був мужній і дбайливий,
І мав він «Батя» - позивний.
Ще рішення приймав важливі,
Був для підлеглих - командир.
Та не любив він виділятись
І воював, як всі бійці,
Обід міг, навіть, готувати,
Як спочивали в бліндажі.
Підтримкою в боях на Сході
Лариса там йому була.
Завжди разом: у парі, в згоді -
Їх доля мала два крила.
Але, як в пісні лебединній,
Лишилася з одним крилом.
Один із лебедів загинув -
Це сталося у нас з Петром.
Вогнем накрило мінометним
Машину їх на завданні.
В сепарів ціль була конкретна –
Й снаряд дістав їх й в бліндажі.
Аж трьох бійців тоді не стало
І серед них був наш Петро.
В Лариси ж серце надірвалось
І обірвалося крило.
Вона відразу це відчула,
Хоча на відстані була:
Як доля каменем жбурнула,
Як обірвалася струна.
Тепер вона сама на Сході
З одним крилом, а все ж летить,
Смерті здолає перешкоди -
Їхнє кохання мусить жить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2020
Олександр Володимирович Гулькевич
Місто Малин Житомирської області
( 07.04.1974 р.н. - 13 вересня 2016 р.)
Стрілець - зенітник роти вогневої підтримки 43-го окремого
мотопіхотного батальйону 53-ї окремої механізованої бригади,
артилерист, обслуговував ЗУ-23.
Загинув 13 вересня 2016 р. о 22:10 на блокпості поблизу смт Зайцеве (Горлівська міська рада, Донецька область), внаслідок артилерійського обстрілу зі 152-мм гармат 2А36 «Гіацинт-Б».
Указом Президента України № 522/2016 від 25 листопада 2016 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Коли день міста святкували
Коли день міста святкували
І веселився мирний люд.
В сімї Гулькевичів ридали –
Спішили родичі з усюд.
Біда прийшла - загинув Саша
Під Зайцевим на блокпості.
У їх сім’ї він був найстаршим,
А хлопці щирі і прості.
Він ріс веселим, добродушним,
Допомагав всім, як умів,
До справ завжди відповідальний,
Багато мав товаришів.
Закінчив школу, одружився
І народився в нього син.
Назвали Сашею – гордився,
Адже синок в нього один.
Він шанував свою родину,
Взірцем був гідності й чеснот,
Любив найбільше Україну,
Бо був Вітчизни патріот.
На Схід пішов він захищати,
Бо хто це зробить як не він,
Адже родина тут і мати,
А він надійний в неї син.
Не раз підтвердив він відвагу
І був учасником боїв,
Та в серці тамував тривогу,
Прогнати ворогів хотів.
А ті як пси оскаженіли
І за обстрілом йшов обстріл,
По блокпосту в той день гатили,
Снаряд там не один летів.
Раптово впав він від осколків
Й ран несумісних із життям.
Ніхто не чув від нього й зойку,
Лиш вибух гучний у полях.
А там день міста відзначають,
І веселиться увесь люд,
Та вдома мама вже ридає
Й спішать знайомі звідусюд.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876723
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2020
Спішать роки мої шалені,
Злетівши в небо над селом
І в круговерті повсякденній
Мені махають вниз крилом.
Вже не повернеться ніколи
Дитинства безтурботний час
І ті роки, коли до школи
Вели мене у перший клас.
Вже не повернеться і юність,
І молоді мої літа,
Бузку весняного духмяність,
Наївність щира й простота.
Кохання перше, поцілунок,
І ті веснняні солов’ї,
Ромашки польові в дарунок,
Й світанки росяні мої.
Рушник весільний і обручка,
Й щаслива материнства мить,
Коли родився син і дочка..
О як же час оцей летить!
А потім чорна в житті смуга,
Де обривався вже терпець,
Долі випробувань й наруги..
Роки журби.. Та хай їм грець!
Нові світанки в хмарнім небі
Все в даль несуть мої літа.
Не повернутись їм, далебі.
Цвіт сивий коси запліта.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876579
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2020
Коли у світі пандемія,
(Випробувань важкий в нас час)
Кожен лікується як вміє -
Та лікар завжди йде до нас.
Він і порадить, і розрадить,
Призначить хворим ліки всім
І неможливе, навіть, зробить,
Аби лиш біль полегшить їм.
Сімейний лікар – цю посаду
Ввели на так уже й давно.
Реформів перша хвиля ззаду,
Та в ній уже всього було:
Несприйнняття й нерозуміння,
А дуже часто ще й "ігнор",
Але по-божому велінню,
Первинна хвиля є реформ.
І медицина ще вторинна,
Реформуватися буде́.
Це зрозуміла вже й дитина:
До кращого країна йде.
То ж побажаю всім терпіння:
І медикам, і лікарям,
Ще Божого благословіння,
Щоб не хворіть ні вам, ні нам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876567
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2020
Я часом останнім у слові купаюсь
І ще сенс життя в нім спішу віднайти,
Ним спрагу тамую і ним упиваюсь,
ДосхОчу смакую я ним, залюбки.
Що доля згубила - усе позбираю,
В словах відшліфую і в папку складу.
Навіщо? -спитайте. -Того я не знаю,
Адже із собою в світи не візьму.
Залишиться слово і зродиться пісня
І в серці чиємусь струна забренить,
Зірветься назовні (в душі ж бо затісно)
І буде співатись, у вись, аж злетить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876396
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2020
Обсипа́лись сніжні пелюстки́ із вишні
І встеляли рясно зелену траву.
А цвіли́ недавно буйноцвітом пишним
Й милували око, ніби у Раю.
Розсерди́вся вітер, холодом обшпарив,
Їх зривав із вишні проливним дощем.
Потім в нічку темну ще й морозом вдарив -
Засмутились вишні, стали голі вщент.
Навкруги під ними влігся цвіт колишній,
Що міняв свій колір прямо на льоту,
Став він бурий, тусклий, ніби стовбур вишні,
Від дощу намоклий заховавсь в траву.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876272
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2020
Ясне сонце на світанку
Глянуло в вікно
Та у шибку іще зранку
Стукає воно.
Зайці сонячні веселі,
Через скло в вікні,
Скачуть, ніби в каруселі,
В хаті по стіні.
Доскакали до дивана.
Там старенький кіт.
І будити його марно –
Спочивать приліг.
Скачуть зайчики по ньому -
Кіт тихенько спить.
Радий він теплу такому
Й ніжно муркотить.
Сонце вбік вже повернуло
І зайшло за дах.
Зайці променем майнули
Й зникли у полях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876271
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2020
Кузьменко Дмитро
с. Райки Бердичівського району
військовослужбовець 47 окремого загону ССО
загинув 13.05.2020 року.
О, Боже милий! Знову втрати.
Жахлива звістка в дім прийшла.
І знов ридає, плаче мати
В Райках, в хатині край села.
Ще молодий... Для них дитина,
Іще немає й тридцяти
Й таке вже горе для родини.
Синочку, Дмитрику, прости!
Пробач за те, що не зуміли
Тебе від смерті вберегти.
Адже батьки тебе ростили
Зовсім для іншої мети.
Хотіли бачити щасливим,
Діждати внуків у сім’ю,
А не стрічать труну з загиблим,
Й дитину хоронить свою.
Вже шостий рік нема зупину
І гинуть діти на війні
За рідну Неньку-Україну
Захисники -.сини її.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2020
Твоя сім’я - міцна фортеця,
Родинне затишне кубло,
Ковток водиці із озерця,
Де життєдайне джерело.
Сплелося в ній проміння сонця,
Що зігріває всіх теплом,
Сміється світу крізь віконце,
І родить доброти зерно.
Стелили долі рушниками
Й вели стежки на один шлях,
А він пройшов поміж житами
І назбирав квіток в полях.
Сім пар очей. В них радість світить
І відблиск сонця й ясних зір.
Милує око й душу тішить
Букет квіток оцих, повір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2020
Матусю, рідна моя нене,
Голубко сивая моя.
Думки несуться всі до тебе
І згадка душу звеселя.
Адже десь там, у чистім небі,
Ти споглядаєш на цей світ,
Приходиш в сни ти при потребі
І звістку нам несеш й привіт.
Як я сумую за тобою:
Почути хочу пару слів
Й в твоїй розмові щоб зі мною
Нас вечір турбувать не смів.
А ми б тихенько розмовляли,
Допоки місяць не зійшов,
Птахи співать не перестали,
І вечір спати б не пішов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875446
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2020
Військові дороги окроплені кров’ю.
В них стерлися берці в пилу не одні,
Бо звані на Схід до Вкраїни любов’ю,
Нас всіх захищають бійці на війні.
Чи в дощ, чи в морози,чи в холод,чи в спеку,
Все місять ногами багнюку війни
У шанцях, в окопах.. Попри небезпеку,
Боронять із гідністю Неньку вони.
Щось довго війна ця у нас затягнулась
Й швидко́го у ній ми не бачим кінця.
В безвихідь загнала війна нас й замкнула,
Й нового, щодень, забирає бійця.
Сам Бог напророчив нам шлях Перемоги,
Інакше не зможем до Миру дійти.
Й якими б не були важкими дороги,
Потрібно кінець цій війні віднайти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875123
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2020
«Ніколи знову» - чуєм ми це гасло нині.
А як донести ці слова нашій дитині,
Якого з нами вже нема шостий годочок?
Ми від війни не вберегли. Пробач, синочок!
Червоні маки поросли між полинами,
Людськими скроплені були стежки сльозами.
І кров стікала в чебрецях із ран у землю,
Й ввібрали в себе квіти ці ту кожну краплю.
Донбас палав весь у вогні. Стріляють досі.
Серця скрізь рвуться матерів, сивіють коси.
«Ніколи знову».. Чуйте всі: «Я в це не вірю!»
Не скоро ще діждемось змін й діждемось Миру.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875111
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2020
Тетяні Сергіївні Губецькій
до дня народження:
З днем Народження вітаю!
І тобі я побажаю:
Щастя, радості, кохання.
Щоб збулись усі бажання
Й супроводжував успіх.
Ти найкраща для нас всіх:
Білолиця й чорноброва.
Будь же ти завжди здорова.
Короновірус стороною
Розминався щоб з тобою.
Ти ж весела щогодини
Легко йшла щоб по стежині.
Хай тобі усе вдається
Й стежка легкою здається,
Й миттю дні хай пронесуться,
Щоб скоріше повернуться.
Ну а ми вже виглядаєм
І додому вже чекаєм.
Щоб Іспанія лиш снилась,
Ти ж жила і веселилась.
Щоб могла життю радіти,
Щоб в сім’ї маленькі діти
Веселили твою хату.
Будь щаслива і багата.
Не втрачай чарівний цвіт.
Я бажаю Многа Літ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874991
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2020
Юрію Володимировичу Слюсару
до дня народження:
Сьогодні в тебе іменини.
Приймай вітання від родини.
А зичим ми щасливу Долю
Й здоров’я щоб було доволі,
Адже в умовах карантину –
Це головне, та не єдине.
Хай обминають всі напасті,
А поряд ходить лише щастя.
Іще іде із ним везіння,
Бажання, вміння і терпіння.
Легкої лікарської праці –
Нехай тобі усе удасться,
Хай супроводжує успіх
Й тебе хватило щоб на всіх.
Щоб всім навкруг допомагав
Та про батьків не забував,
Адже вони в тебе одні
Й бажають бачити в сім’ї
Дружину рідного синочка,
Й прийняти в дім її за дочку.
То ж ти скоріш її знайди
І в дім до себе приведи,
Й щоб жив в коханні цілий вік.
Щасливих Многа, Многа Літ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2020
Пам"яті Слюсара Олега Леонідовича
присвячую:
Душа спустилась на бузок -
Кругом літала.
Сюди в останній ще разок,
Та завітала.
Стрибнула птахом у вікно:
-Мене чекали?
Від сліз тьмяніє вже воно –
Тут всі ридали.
Бо плаче жінка, мати, син,
Сестра з сім’єю.
Адже Олег такий один..
І став - Душею.
В нім обірвалося життя –
Його стежина.
Яке без нього майбуття? –
Рида родина.
Схилила гілочку бузку
Душа в віконце,
Щоб розігнать з нього журбу
Й впустити сонце.
Бузочку гілка над вікном
Ураз розквітла,
Та не додало це за склом
В віконці світла.
Біда тут чорна і страшна
Прийшла в родину,
Бо чоловіка вже нема,
А в мами – сина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874637
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=fGT_qi-E0yI[/youtube]
А вчора зірочка упала –
Летіла низько до землі.
І я бажання загадала:
Щоб ти освідчився мені.
Приспів:
Весна. Весна. Моє кохання
До тебе лине навпростець.
І спонукає до єднання
Обох закоханих сердець.
У нас побачення з тобою,
За руку ти мене ведеш.
І ми закохані обоє,
Назад дорогу не знайдеш.
Приспів:
Весна. Весна. Моє кохання
До тебе лине навпростець.
І спонукає до єднання
Обох закоханих сердець.
На небі зорі рахували.
Ти їх для мене дарував.
Весна в коханні поєднала.
Мої вуста ти цілував.
Приспів:
Весна. Весна. Моє кохання
До тебе лине навпростець.
І спонукає до єднання
Обох закоханих сердець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874542
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2020
( слова до пісні)
Ось прийшла я до води
І до нашої верби.
Ясний місяць вже зійшов,
В небі зірочку знайшов.
Посміхається згори
До тендітної верби.
Приспів:
Ти підеш, а я прийду,
Ти загубиш – я знайду.
Серед літа, чи зими
Назавжди з тобою ми.
Серед літа, чи зими
Назавжди з тобою ми.
Подивися - вже весна,
Підростає скрізь трава
Й зеленіє навкруги
Аж до самої води.
Тут мене наша верба
Знов у юність поверта.
Приспів:
Ти підеш, а я прийду,
Ти загубиш – я знайду.
Серед літа, чи зими
Назавжди з тобою ми.
Серед літа, чи зими
Назавжди з тобою ми.
І одні у нас стежки,
Де я ходжу – там і ти.
Бо любов у нас одна,
А в душі цвіте весна.
Ми удвох йдем до верби.
Ми з тобою назавжди.
Приспів:
Ти підеш, а я прийду,
Ти загубиш – я знайду.
Серед літа, чи зими
Назавжди з тобою ми.
Серед літа, чи зими
Назавжди з тобою ми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874410
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2020
І/ скристе сонячне проміння
З/ -за хмарки протягнулось вниз,
А/ там, у теплім павутині,
К/ отилось прямо на карниз.
В/ исоко з даху споглядало
І/ роздивлялося навкруг:
Т/ ам у дворі його чекають,
Ч/ и йти тихесенько у луг?
А/ у дворі кипить робота:
Л/ истками вкрилися кущі,
А/ у кутку, що біля плоту,
С/ иненькі квіти в спориші.
Я /кі чудові ці фіалки!
Т/ рава, здається, вся цвіте.
Р/ осте в ній квіточка маленька, -
А/ пахне ніжно як, проте.
В/ горі проміннячко світило,
А/ все навкруг росло й цвіло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874407
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2020
Як ніжно й мило навесн/ І
Бруньки звисають із бері/ З.
І кожна з них, хоча й мал/ А,
Але потрібна так для лі/ К.
Якщо ти бруньок назбира/ В,
Що виснуть вниз аж до земл/ І, -
Щасливий витягнув біле/ Т
І ти здоров’ю йдеш навстрі/ Ч.
Бо спонукає сік весн/ А
По стовбурі бриніти в шква/ Л.
В нім життєдайна б’є струн/ А.
Березі додає прикра/ С…
І день, коли вже догор/ Я,
Й спиняє сонячний полі/ Т,
То на березі, дотепе/ Р,
Весна в бруньках тих спочив/ А.
І навіть вітер тут дріма/ В,
Біля берізки, де трава/ А.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874332
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2020
Чи знаєш ти як пахне ніч
Після дощу в весняну пору,
Як місяць променем до пліч
Торкається й зове із двору.
Як манить у вишневий сад,
Де ще співає соловейко,
Бо захопився цей мастак,
Й виводить трелі помаленьку.
А вишні, шо стоять у ряд
І тішать очі білизною,
В весільний вбралися наряд
Й милуються самі собою.
Маленькі в небі зірочки,
Що вийшли в нічку прогулятись,
Тихенько всілись на хмарки,
Щоби донизу споглядати.
І слухати чарівний спів,
Що зазвучав у цім садочку.
Та й сон-дрімота не схотів
Спинити птаха холодочком.
І навіть темінь не спішить
Все обгорнути покривалом,
Адже мелодія звучить
Й несеться ген аж за леваду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874270
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2020
Валентині Миколаївні Богайчук
з нагоди ювілею:
Тобі сьогодні тридцять п’ять
І вже спішать тебе вітать.
Твій Саша – рідний чоловік,
Вас поєднав Господь навік.
І Віка – донечка-красуня,
Захарко - любий твій синуля.
І ще хрещена твоя - Таня.
Отже, приймай від всіх вітання.
А зичать всі щасливу долю,
Любові було щоб доволі,
Щоб розцвітала ти як квітка
Й сіяла так, як в небі зірка.
Хай щастя й радості багато
Щодня іде у твою хату.
Й дитячий повнить хату сміх.
Хай супроводжує успіх
У твоїх нових починаннях.
Нехай збуваються бажання
І мрії щоб усі здійснились,
А смутку й краплі не лишилось.
Іще всі хочуть побажати,
Щоб оберігала Божа Мати,
Й Хранитель-Ангел щоб завжди,
Тебе відводив від біди.
Щоб освітило шлях знамення
Від Божого благословення.
Щоби сіяли ізгори
Лиш веселкові кольори.
Хай доля стелить рушниками
Твій шлях з троянди пелюстками.
Жила щоб в парі цілий вік,
І Многа, Многа, Многа літ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873758
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2020
Мій рідний край! Моє Полісся!
Правічна батьківська земля!
Ти раєм крізь віки зберігся,
Краса ця - душу звеселя.
Широкі тут лани й простори,
Озера, ріки і ліси.
Гуляє вітер по діброві,
Й звучать пташині голоси.
Тут жайвір з піснею під хмари
Уранці до небес зліта
І розсипає звуки-чари
На достигаючі жита.
У вишині, в блакитнім небі,
Несуться крики журавлів.
Поза селом, в полях, де гребля,
Лунає гуркіт тракторів.
В садах весною зацвітають:
І вишні, й сливи, й яблуні.
У цім безмежному розмаї
Живеться любо так мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873630
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2020
Ганні Степанівні Бевзо
до дня народження:
Давно вже ми не дітвора
Й життя розкидало по світу,
Та сон мене завжди верта
В дитинство, сонцем обігріте;
Де у садочку на горбку
Біленька мазанка–хатина,
Багато яблунь у садку,
І ти, і я - іще дитина.
А у верхів’ї - солов’ї..
О, як же там вони співали!
І їхні співи чарівні
Далеко за село лунали.
І бабця наша у садку -
Вся заклопотана у справах.
А ми з тобою в холодку
Метеликів ловили в травах.
О, скільки радості було
У тім весняному розмаї,
Де все буяло і цвіло
У нашім безтурботнім Раї.
Давно вже ми не дітвора
І сивина покрила коси,
Та сон мене завжди верта
В садок далекий в ранніх росах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873627
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 27.04.2020
За рідних й близьких, що не з нами,
Сьогодні Богу помолюсь,
Бо душі їхні між світами
Затрималися десь, чомусь.
Нам не вдалося на могилах
Відправити «За упокій».
Зайшли всього лиш на хвилину,
Провідали - й назад мерщій.
Вже вдома я запалю свічку
Й тихенько Богу помолюсь.
А на столі Паска й яєчка –
Із сумом я на них дивлюсь.
Пробачте, рідні, що так сталось
Й ці Проводи такі сумні.
Сьогодні вдома всі зостались,
А ви залишились одні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873551
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2020
Лиш злі вітри шугають, віють,
Гілля дерев колишуть, й гнуть.
Птахи співати не посміють –
Ніде ні писку вже не чуть.
Проміння сонця, хоч проб’ється,
Хоч доторкнеться до землі,
Але зігріти не вдається,
Зусилля треба чималі.
Чомусь, весна ця непривітна,
Холодна дуже і сумна.
Все відцвітає непомітно -
Не тішить зовсім нас вона.
В безлюдних вулицях теж пусто,
Лиш зрідка дехто пробіжить.
Адже сьогодні не так просто
Дні карантину пережить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873549
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2020
Олександру Сергійовичу Зайцю
до дня народження:
До тебе сонечко ласкаве
Проміння тягне ізгори
І вітерець легенький, жвавий
Приходить в тихі вечори.
І хмарки, пливучИ по небу,
Тобі всміхаються щораз.
А котики, покривши вЕрбу,
Цвітуть на гіллі у цей час.
Для тебе розцвіли тюльпани,
Милують очі, веселять.
Нарциси жовті в тітки Ганни,
В цей день цвісти уже спішать.
Бо День народження у тебе,
Тож побажаю я тобі,
Щоб склалось все в житті, як треба,
Як того прагнеш ти собі.
Щоби у мІцному здоров’ї
Тобі прожити Многа літ,
Щоб доля щастя в рушникові
Принесла прямо до воріт.
З тобою поряд по дорозі
Хранитель-Ангел хай іде.
А днів не було щоб в тривозі,
Хай Мати Божа береже.
Хай успіх по життю й везіння,
У серце радість додадуть.
І Божого благословіння
На роки довгі принесуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873336
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2020
Пам"яті Коренівського Сергія Петровича
присвячую!
Ти залишивсь назавжди на війні,
Живим не повернувсь додому.
Із днем народження, що навесні,
Не вдасться привітать нікому.
Завжди - добропорядний сім'янин,
Був щирим і таким привітним.
Ти був – найкращий в мами син
І мав думки, і мрії світлі.
Тепер ти будеш вічно молодим,
Таким усміхненим, веселим.
Для односельців близьким, дорогим,
Тож пом’януть в своїх оселях.
Залишишся ти хлопцем в тридцять три,
Хоча роки ідуть, минають.
Багато раз прийдеш до рідних в сни,
Вони ж тебе завжди чекають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873335
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2020
Галині Федорівні П"явчук
З нагоди ювілею:
Ось шістдесята вже весна
Постукала сьогодні в двері.
І під вікно твоє вона
З черешні простягла кучері.
Та в ніжно-білих кольорах
В цей день для тебе розцвітає,
Й в веснянно-тихих вечорах
У твій садочок зазиває.
В садочку - білі яблунІ,
Оті, які сама садила,
І груші, й персики рясні –
Ти їх леліяла й ростила.
Вони сьогодні, у цей день,
Для тебе ніжно зацвітають
Та переспівом всіх пісень
Шпаки тебе уже вітають.
Тебе вітатиме сім’я,
А з нею разом вся родина.
Сказати слово спішу й я,
Адже ти в нас така єдина.
Тож побажаю я тобі
Здоров’я й радості багато,
Щоб днів не було у журбі,
Й всміхалась щастям твоя хата.
Кохав тебе щоб чоловік,
Й оберігав тебе щоднини,
Бог поєднав обох навік,
В одній прекрасній вас родині.
Ви сина маєте й дочкУ,
І чотирьох діток – онуків,
І гарну хату у садку,
Що будували ваші руки.
Живіть, як двоє голубів,
І бережіть своє кубельце.
Щоби діждались прАвнуків
Й та радість щоби гріла серце.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873278
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 24.04.2020
Коли проміннячком світанок
Проб’ється крізь нічну пітьму,
Тобі скажу я:«Добрий ранок!»
Й подам ще каву запашну.
Ти просинайся, моє сонце,
На небі - вранішня зоря.
І подивися крізь віконце:
Вона для тебе лиш сія.
Ти просинайся. Добрий ранок!
І подивись:аж за лиман,
Лише для тебе цей світанок
Прогонить вранішній туман.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873219
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2020
Сироїд Андрій Антонович
Народився в 1919року
в с. Лемеші Янушпільського району Житомирської області.
Пропав безвісти під час Другої світової війни.
Залишки тіла солдата було виявлено
у квітні 2020 року у полі неподалік с. Радогоща
Лугинського району Житомирської області.
Перепоховання відбудеться у рідному селі солдата.
Земляк наш - Сироїд Андрій
Зник безвісти у Другій світовій.
Не повернувся із війни.
Не повезло – живим прийти.
Батькам не вірилось, чомусь,
Бо обіцяв: « Я повернусь».
Вони надіялись й чекали –
Літа тихесенько спливали.
А він приходив в їхні сни
Легеньким вітром щовесни.
Батьків за плечі обнімав,
Втішав і сльози витирав.
Немовби, з ними говорив,
Ще зачекати їх просив.
Й вони чекали до кінця
З війни солдата і бійця.
Померла мати і татусь,
Але слова ті - «.. повернусь»
Неслись із вітром щовесни,
Де край дороги ясени;
Село де рідне – Лемеші,
Й садок колгоспний на горбі;
Де яблуневий білий цвіт
З пелюсток стежку до воріт
Встеляє тут, де була хата,
і залишалася чекати
Замість батьків його з війни -
Не дочекалися вони.
Не дочекалася і хата
З війни солдата, сина, брата.
Стоїть лиш місце в споришах,
Де була хата в Лемешах.
І де тополя ще росла,
Бо свідком тих подій була:
Солдат як в сни сюди літав,
А рід його все виглядав.
І ось чергова вже весна
Всім сповістила, що війна
Нам віддає назад Андрія -
Здійснилася батьків надія.
Не дочекалися вони -
Та рідні є і земляки.
Багато літ з тих пір пройшло -
Солдат вертається в село.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872937
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2020
Ремейк на пісню Марусі Чурай:
"Ой не ходи, Грицю"
Ой не ходи, Грицю,
Та й на вечорниці,
Бо - коронавірус.
Ой не ходи, Грицю,
Та до молодиці,
Бо - коронавірус.
Ой не ходи, Грицю,
По хліб у крамницю,
Бо - коронавірус.
Ой не ходи, Грицю,
З відром до криниці,
Бо – коронавірус.
Вдома сиди, Грицю,
Навіть, без водиці,
Бо – коронавірус.
Не виходь ти, Грицю,
Не йди на вулИцю,
Бо – коронавірус.
Лягай спати, Грицю,
І хай не присниться –
Цей коронавірус.
Перечекай, Грицю,
Нехай западеться -
Цей коронавірус.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2020
Христос Воскрес! – пронеслось світом,
Цю звістку стали сповіщать.
Нам Янголи додали світла,
Й принесли Божу Благодать.
Христос Воскрес! Радіймо, люди,
Бо це є чудо із чудес.
Хай мир і щастя будуть всюди.
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2020
Локдаун сьогодні в країні триває,
На вулицю в свято людей не пускає.
Вчимось святкувати в родиному колі
Й за все, що ми маємо, дякувать долі;
Великдень зустріти в умовах домашніх,
А це - ви повірте, не так уже й страшно.
Нам дав Бог можливість навчитись любити
Цей світ неосяжний і правдою жити;
Навчитись поваги і ближніх прощати,
А теплі стосунки завжди цінувати;
Спинитись у ритмі життєвім шаленім
Й почути в онлайн літургії молебні;
І праведні вчинки творити, й терпіння,
Йти з гідністю шляхом за Божим велінням;
Душевне тепло навкруги дарувати
І сіять добро, щоби потім пожати
З них зе́рна любові й душі просвітління.
На всіх Благодать щоб зійшла в Воскресіння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872677
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2020
Ластівко мила,
Ти прилетіла
З краю далекого
Через моря.
Нічку просила,
Щоби світила
В зорянім небі
Рання зоря.
Ранок просила,
Щоби він крила
Не огортав їй
Туманним плащем.
Хмарку просила,
Щоб відлетіла
І не мочила
Холодним дощем.
Вітру просила
Збавити силу,
Щоби негоду
Не розбудить.
Щоби без шторму
Летіти додому –
В ріднім лиш краї
Любо так жить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872372
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2020
А сонце в променях ласкавих
Так ніжить і милує зір.
І мати-мачуха у травах
Розквітла ніжно вздовж доріг.
Кульбаба у підніжжя схилу,
Рознісши з вітром аромат,
До себе бджілку запросила,
Прибравшись, ніби, на парад.
Невтомна бджілка – трудівниця
Спішить зібрати весь нектар.
Тож соти медом вже наллються,
Сховавши в вулику товар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872253
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2020
Хай Вербна неділя
Освяченим гіллям
Встеляє дорогу
В наш дім до порогу.
В тривозі глибокій
Ми втратили спокій,
Тож просимо в Бога,
Щоб слав допомогу
І сил, і терпіння,
Й ще трішки везіння,
Щоб пошесть прогнати
Із нашої хати.
Хай радість і щастя
Із Божим причастям,
У день цей чудовий
Із гіллям вербовим
Прийде до нас в хату.
Хай буде багато
Дитячого сміху
І затишку, й втіхи.
Хай будуть веселі
У рідній оселі
Всі наші родини.
Хай Бог не покине
Старого й дитину,
Й мою Україну.
Й за тиждень без страху
Встрічали щоб Пасху.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871773
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2020
Привітання від родини
Для маленької дитини
Хай приймає наш Богданчик –
Дуже гарний милий хлопчик.
Хочуть всі тебе вітати
Твої родичі від тата:
Це твоя бабуся Нюся
Й прабабуся ще Ганнуся,
Твоя рідна тітка Жанна,
І від дядька ще Івана,
Й від хрещеного Миколи,
І хрещени Вероніки –
Бачиш, родичів вже стільки.
У цей день тобі вже - 7
Це вже радість нам усім.
Адже з днем новим і кожним
Ти стаєш у нас дорослим,
Бо вже ходиш в перший клас,
Нове пізнаєш щораз.
Научився вже писати
І читати, й рахувати.
А у класі первачків
Друзів нових ти зустрів.
Тож бажаємо тобі,
Щоб відкрилися нові
Сторінки до нових знань,
До наук шкільних, пізнань.
Щоб гарненько ти учився,
На перерві веселився,
Грався з дітками в дворі.
І лиш радості тобі.
Друзів тобі щирих, вірних,
Нових вражень неймовірних.
На твоїй життєвій стежці
Доля шиє хай в мережці
Веселкові кольори,
Сонце тепле ізгори
Хай всміхається завжди.
Й поряд щоб з тобою йшли,
Щастя, радість і везіння,
Щоб збувались всі бажання,
Й супроводжував успіх,
Тож рости на радість всім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871036
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2020
Ранок проснувся в безхмарному небі,
Променем сонця торкнувся землі.
Тихо й безшумно жахливі й химерні
Тіні нічні заховались в імлі.
Вранішня вслід їм пішла прохолода,
Лише війнула туманним плащем.
Вітру цей вранішній сон – насолода,
Він у кущах лиш дрімає тихцем.
Промінь від сонця торкнувся шпаківні
І пробудив голосистих птахів.
Враз на горісі в гіллястім верхів’ї
Весну вітати почав іхній спів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870933
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2020
(Слова до пісні)
Моя мама любила піони -
Ці великі прекрасні квітки.
Розкривались чарівні бутони
Навесні, як цвіли всі садки.
Приспів:
Ці півонії - ніжнії квіти,
Завжди згадку про маму несуть.
Розбрелися по світу всі діти,
Лиш півонії досі цвітуть.
Їх матусенька завжди саджала
Біля хати у нашім садку.
Доглядала за ними, плекала.
А наш дім край села у кутку.
Приспів:
Ці півонії - ніжнії квіти,
Завжди згадку про маму несуть.
Розбрелися по світу всі діти,
Лиш півонії досі цвітуть.
Вже немає із нами матусі,
Та і діти її тут не всі.
Я до мами думками несуся,
Як піони цвітуть навесні.
Приспів:
Ці півонії - ніжнії квіти,
Завжди згадку про маму несуть.
Розбрелися по світу всі діти,
Лиш півонії досі цвітуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870608
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2020
Під вибухи градів і звуки розривів
Відбулось посвячення їхнє в бійці.
Здавалось, полились на них цілі зливи
Осколків ворожих у перший обстріл.
Жахіття тривало для них майже вічно,
Та це не злякало хоробрих бійців:
Вони не збирались тікати панічно,
Хоча з них не кожен в бою тім вцілів.
Цей бій гартував у бійців їхню волю,
Їх злість затиснулась у міцний кулак.
Й щоденно без страху стають знов до бою,
Де кожен – Герой, хоч на вигляд –юнак.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870445
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2020
Вітре, Вітре, Вітре сильний,
Гониш хмари в небі синім,
Бурі зді́ймеш ти у морі,
Суховії на просторі.
Ой, чого ж то ти сердитий?
Із морозом вкупу злитий.
І вже разом ви обоє
Несете́ справ ке́пських втроє.
Поморозили всі квіти.
Їх би сонечком зігріти.
Під тепле́сеньким промінням
Саме ж ви́лізли з насіння.
Та мороз вже встиг злякати -
В землю їх назад загнати.
Пта́хи не співа́ють в гі́ллі
Та й дерева стоять сірі.
І дощем не вмиті, голі.
Стогне вже й рілля у полі.
Вже земелька ве́сну просить.
Зупинися, Вітре, досить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870443
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2020
Немає ні тестів, ні масок, ні ліків
І шириться тихо по світу біда.
Усі по домівках, бо хто знає: звідки,
Й де ходить цей вірус, і де осіда?
Так тихо надворі – ніде ані писку,
Лиш зрідка прохожий якийсь пробіжить.
Спішить в магазин закупити по списку
Продукти, бо треба ще якось і жить.
Безпечність одних і нажаханість інших,
Змішались докупи у вихорі цім.
Мабуть, що покара зійшла на нас – грішних,
Бо стільки в нас зла, що дістанеться всім.
Покаймося,люди, поки ще не пізно,
Поки ще з косою до нас не дійшла.
Тримаймося вкупі, хоча ми всі різні,
То разом поборемо прояви зла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870177
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2020
У небі лебеді летять,
Додому з вирію вертають
І там, де верби височать,
Водойми рідні вже чекають.
Ще недалеко до води,
Їм залишилося лиш трішки.
І повертатися сюди,
Готові завжди, навіть, пішки.
На цім ставочку – рідний дім
І їх кубельце в очереті,
Так тихо й затишно у нім –
Найкраще місце на планеті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869585
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2020
Посій зернини доброти.
Нехай сторицею відродить,
Хай промінь сонця й теплоти
Поміж людьми по світу ходить.
Ти руку першим подавай,
Висловлюй цим свою повагу,
Безпомічних не забувай,
Надай їм вчасно допомогу.
Старим пошани краплю дай,
Малому крапельку уваги.
Їм часу більше приділяй
Та доброчинні роби справи.
Посій ти радості зерно,
Й в чийомусь серці відізветься
Хорошим настроєм воно,
А з серця піснею прорветься.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869584
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2020
Присвячую пам’яті мого дядька
Філонюка Анатолія Васильовича
рядового в/ч п.п. 16450, 1922 р.н.
який загинув 21.04.1944р в
с Струнки Станіславської обл. Станіславського р-н
( Івано-Франківська обл)
Війна йшла Друга світова.
Народ наш ніс чимало втрат.
Пройшла вже хвиля фронтова
Й затихли постріли гармат.
Сидить на возі чоловік.
Вже більше тижня у дорозі.
Їздовий до поїздок звик,
Втомились коні, йти не в змозі.
Синок загинув на війні.
Старий подавсь його забрати
Й на цвинтарі, де всі свої,
У себе вдома поховати.
Йому вдалося віднайти
Струнки - село, що їм сказали.
Потрібно тіло лиш знайти
В тому садку, де прикопали.
Загиблих мали хоронити:
Збирали в братську всіх могилу.
Між ними батько став ходити,
Щоби впізнати свого сина.
Місцеві люди розказали,
(земляк з Тернівки передав)
Що Толю навпіл розірвало,
А він останки сам збирав.
Зібрав, що зміг в свою шинель
І обережно загорнув.
Для тіла в ній знайшлась обитель,
В якій солдат навік заснув.
Не було забирати що,
Хоч тіло сина й відшукали,
Бо від побаченого – шок..
Так, в тій шинелі й поховали.
Назад він їде вже тепер..
Що ж вдома скаже він родині?
Синочок вбитий. Відтепер
Немає більше в нього сина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868882
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2020
Поезія – світ неосяжний
З глибин аж до самих висот.
Занурюйся в світ цей прекрасний
Пульсуючих з серця частот.
У ньому відкриті всі далі,
І про́стори все́світу в нім,
Глобальні події й зухвалі,
І бурі могучі, і грім.
І ті кораблі в океані,
Й на річці маленькі човни,
Що вже на світанку туманнім
На борт піднімуть якорі.
У ньому античні герої,
Легенди прадавніх віків;
Із міфів, й з фантастики зброя
Стріляє в своїх ворогів.
У ньому й маленька пушинка
З кульбаби, що вітер несе,
Й в долоні біленька сніжинка,
Розтане яка й потече.
Щось рідне й до болю знайоме
Є в світі оцім чарівнім,
Яке в круговерть невгамовну
Внесе корективи свої.
До білої хати здале́ка,
У рідну свою сторону́,
Вертає додому лелека
Й на крилах несе нам весну.
А біля хатини матуся,
І діти маленькі в сім’ї,
Та співи пташок, що несуться
З вишневого саду її.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868660
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2020
Шпаки прилетіли
і світ звеселили.
На крилах здалеку
принесли весну.
Ці пташки малії
співають на гіллі.
Ти, земле, проснись
із зимового сну.
Бруньки́ ось на гілці
й маленькі пагі́нці,
бо дерево тихо
собі ожива́.
Аж ген по долині
і тут по стежині –
кругом зеленіє
зелена трава.
Вже пролісок квітне,
а сонце привітне
до нього сміється
так ніжно згори.
Хай цвіт цей нас тішить,
а сонечко ніжить,
бо ми так чекали
цієї пори.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868658
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2020
Губецькому Андрію Сергійовичу
Здається, ще не так давно,
З’явився ти на білий світ.
Хоч мало часу так пройшло,
Проте вже двадцять дев’ять літ.
Ще молоді твої літа.
Досягнень в тебе є чимало:
І школа, й ВУЗи, і війна,
Яка прийшла до нас нежданно.
Тобі прийшлося молодим
На Сході землю захищати.
Життям ризикувать своїм,
У вічі смерті заглядати.
І брата хоронить прийшлось,
Який поліг за Україну.
Побачить стільки довелось,
Що нам й не снилось, навіть, сину.
Така вже доля непроста
Звалилася на ваші плечі.
Проте вже знов буя весна
Й птахи співають у цей вечір.
Тож побажаю я тобі
Здоров’я, радості і сміху.
Хай буде злагода в сім’ї,
Нехай синок росте на втіху.
Хай щастя йде до вас у дім,
А з ним взаємність і повага.
Нехай любов панує в нім
І щирість має перевагу.
Нехай примножаться всі статки,
А юність не втрачає цвіт,
У мирі, злагоді, й достатку,
Прожити вам багато літ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868550
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2020
Серця обох теплом нам обігріто,
Прийшла весна до нас бузковим цвітом.
І посміхнулось щиро у віконце
Це ніжне і таке ласкаве сонце.
Приспів:
До себе ти мене завжди чекаєш
Мене щодня в віконце виглядаєш,
Готовий, навіть, небо прихилити,
Бо вмієш ти кохати і любити.
В траву упали роси вечорові
І вийшли в небо місяць й ясні зорі.
Мій шлях встеляють, наче ту мережку,
Бо світять на мою до тебе стежку.
Приспів.
Сьогодні я лечу, немов на крилах.
Тебе я бачити завжди хотіла.
І знаю я, що буде все чудово,
Коли почую твоє ніжне слово.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2020
Шалена, радісна пора,
Коли душа цвіте весною,
Коли вчорашня дітвора
Знаходить стежку в житті свою.
Студентські юності роки..
Житомир і навчання в ВУЗі..
Пірнув у вир він залюбки,
Знайшов багато нових друзів.
Він мріяв про нове життя
І на майбутнє складав плани.
І не було передчуття,
Що це майбутнє не настане.
Що попереду жде війна -
Дні стануть чорні, з градом зливи,
Війни статистика сумна
Внесе в ці мрії корективи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868172
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2020
Невеличке село у районі.
Тут найкращі прожив він роки.
Всі стежки йому стали знайомі,
Він ходив ними так залюбки.
По стежині він бігав до школи
І до клубу у центрі села,
На базар, купувати обнови,
Його мама-хрищена вела.
По стежках він ходив тут усюди:
І на вигін, й в колгоспний садок,
Порибалить в ставочку, як люди,
І закинуть й собі поплавок.
Мав він друзів шкільних і родину,
Яка щиро любила його.
Був у тітки за рідну дитину,
Тож втішався й радів він всьому.
В цім селі він душею відкрився
І життя тут його розцвіло.
Десь позаду весь сум залишився
Й те дитинство важке, що було.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867693
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2020
Найкращі люди – баба й дід,
Які були в його житті.
Вони залишили свій слід
У його долі, в майбутті.
Його з дитинства доглядали,
Практично, з самих пелюшок.
Бо мама часто залишала
На них своїх малих діток.
Батьки ходили на роботу
І будували гарний дім,
А дід із бабою в турботах,
Щораз допомагали їм.
По господарству працювали.
Дід в будівництві - виконроб.
Увагу внукам приділяли,
Тож звикли ті до їх турбот.
Вони любили бабу й діда
За ласку, ніжність, доброту.
Здавалось: буде так завсіди,
Та горе звало вже біду.
Все радикально помінялось
Як мама вмерла, враз пішла.
До баби бігати боялись,
Як мачуха у дім прийшла.
Бувало вкрадьки, за городи,
До баби бігли навпростець.
Та витирала внукам сльози -
Добро зійшло все нанівець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867691
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2020
Просинайся, наш Тарасе,
Поглянь на Вкраїну.
Подивися, в нашім часі,
Які ідуть зміни.
У тій Раді в нас постійно
Нардепи працюють,
Засідають емоційно,
Та людей не чують.
Уряд урядом міняють,
Але то все марно,
Бо в ті крісла знов сідають
Чинуші бездарні.
Ті, кого відсторонили,
Казну розікрали,
Нові сили привалили –
Тягнуть, що зосталось.
Ой, Тарасе, подивися,
Ти на Україну.
А чи зможеш, чи впізнаєш
Козацьку родину?
Наші діти із народу
Розбіглись по світу,
Наша нація на сході
Лишилася цвіту.
Знов підступні вороженьки
Ллють поміж нас розбрат.
І шматують Матір-неньку,
Щоби були - в роздріб.
Щоби знову затягнути
Нас в ярмо прокляте,
Нашу Гідність загубити,
Як овець нас гнати.
Скажи слово, мій Тарасе,
Рідній Україні
І, можливо, хтось почує
В козацькій родині.
Може це все спонукає
Нас до об’єднання,
Й сім’я разом порішає
Спірні всі питання.
Бо коли всі разом будем –
Зітрем перепони,
Й тоді Волю ми здобудем,
Діждем Перемоги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867536
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2020
Шановній Євгенії Семенівні Фелонюк
До 80-річного ювілею присвячую:
Тут місто Вінниця стоїть,
Внизу - Південний Буг.
Будинків сотня височить –
То праця її рук.
Пропрацювала все життя
Вона у ПМК.
І все робила до пуття,
Хоч праця то важка.
Стелилась доля під вінець
Весільним рушником.
Обдарувала, накінець,
Її своїм кутком.
Двоє гарнесеньких діток,
Лелека принесла.
В сімейне затишне кубло
Їй щастя додала.
Неслися стрімко так літа,
Як коні мчались вдаль,
Та в день народження весна
Прогонила печаль.
І кожен раз, після зими,
Коли розтане сніг.
Із первоцвіту килими
Для Вас цвіли щорік.
Вісімдесята вже весна
Ступає на поріг
І ніжним проліском вона
Встеляється до ніг.
У колір сивий вже косу
Заплів весняний цвіт.
А доля у життя красу
Дарує Многа літ!
Хай ніжне, сонячне тепло
Серденько зігріва.
Щоб довго щастя в нім жило
Й співала щоб душа.
Нехай лунає за вікном
Для Вас пташиний спів,
В цей день щоб чули за столом,
Багато щирих слів.
Дарують посмішки для Вас
Хай друзі і рідня.
Хай внуки Ваші, в вільний час,
Біжать до Вас щодня.
Хай життєдайним джерелом
Бринить душі струна
І зігріває Вас теплом
Чарівна ця весна.
************
Вітаємо бабу Женю
Сьогодні в баби Жені свято –
Це день народження її.
Тож привітань буде багато
І від родини й від сім’ї.
Будуть вітати діти й внуки,
А з ними правнуки малі.
Й ми келихи візьмемо в руки
У Андріяшівці - селі.
І побажаємо здоров’я,
Адже це - саме головне.
Хай доля щедро на подвір’я
І радість, й щастя принесе.
Щоб почувалася чудово,
Побільше щоб приємних днів,
Щоб снились сни тільки казкові,
В яких багато солов’їв.
А сонце променем ласкавим
Щоб зігрівало кожен раз.
Той відблиском з душі яскравим,
Щоб випромінював щораз.
Хай Мати Божа захищає
Від всіх напастей і всіх бід,
Хранитель-Ангел вберігає
І завжди йде за нею вслід.
Хай доля стелить їй під ноги
З найкращих квітів килими,
Й шляхом життєвої дороги
Змогла ще МНОГА ЛІТ іти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867518
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2020
Восьме березня – свято чудове
Всіх сестричок, матусь і бабусь,
Всіх коханих, дружин і знайомих,
А також, і всіх наших татусь.
Бо готуються за́вжди до свята,
Вони, мабуть, найбільше з усіх.
Подарунків купляють багато,
Щоб вітати рідненьких своїх.
Вони вранці встають до схід сонця
І готують сніданок смачний,
Щоб як ранок загляне в віконце,
То вже страви були на столі.
Ну а потім весь пил витирають,
Прибирають в квартирі своїй.
Всіх жінок найрідніших вітають,
Бо вони такі милі усі.
Тож бажаю терпіння татусям,
Щоб скоріше цей день прожили.
Догодили жінкам і матусям,
Й щоби доці щасливі були.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2020
Цвіте шафран у мене під вікном.
Такі маленькі – та яскраві квіти.
Окутались туманим полотном,
А хтіли вони сонечку радіти.
Весна змиває проливним дощем
Усі зимово-сніжні негаразди.
А в серденьку весняно-ніжний щем,
І віра в те, що дощ цей не назавжди.
Що завтра вранці сонечко зійде,
Все обігріє променем ласкавим.
Розсіється туман і пропаде,
Й шафран розкриє пелюстки яскраві.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867188
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2020
На голій гілячці
Ворона сидить сама
Осінній вечір
***
Стає холодно
Сонце опускається
Наступає ніч
***
Милує око
Розквітає сакура
Весняна пора
***
Соловейка спів
Розноситься по саду
Весняний вечір
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2020
Ще вечір зимовий на землю спадає,
Спускається темінь на рідній поріг
І паморозь з ночі в вікно заглядає,
Та вітер, спочилий з далеких доріг.
Усе затихає й в захмарене небо
Сьогодні не вийдуть яскраві зірки,
Та й місяць сховався, його хоч нам треба, -
Зима ще гуляє останні деньки.
Останні деньочки, останні потуги:
То снігом посипле, морозом скує.
Поте́рпимо ми ще зимові наруги,
Бо сонце весняне уранці встає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866491
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.02.2020
Пожежна безпека – важливий є фактор
Для нас повсякденно у нашім житті.
Добробуту нашого є індикатор,
Захищеніть наша від бід в майбутті.
Адже це кругом: на любім підприємстві,
У школах, в садочках і в клубах усіх,
Де люди задіяні у виробництві,
Чи так - відпочинок, гуляння якісь.
Якщо ми додержимось правил безпеки
І засоби захисту матимем всі,
То нам не страшні вже зовсім небезпеки,
Які нам приносять пожежі оці.
Для нас головне – пам’ятати вказівки,
Інструкції й правила, щоб не забуть.
Тоді у безпеці всі будуть домівки,
Де люди спокійно працюють й живуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866486
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.02.2020
Панасюк Іван Дмитрович
( 4 січня 1971р – 22травня2015р)
Горопаї Любарського району Житомирської області.
Молодший сержант гаубичної самохідно-артилерійської
батареї 128-ї гірничо-піхотної бригади м. Ужгорода.
Загинув в зоні проведення АТО поблизу населенного пункту
Половинкине Старобільського району Луганської області.
Нагороджений нагрудним знаком: « Захиснику Вітчизни»
Вже пташка стукає в віконце
І притуляється до скла.
Ще так далеко до схід сонця…
Чого ж це б’ється так вона?
В душі неспокій та тривога,
Тріпоче серце, стукотить,
Думки долають ту дорогу,
Де милий землю боронить.
О, Боже, там Іван на Сході.
Аби лиш з ним усе гаразд,
Спаси його в тяжкій негоді,
І бережи його щораз.
Тут дома ми його чекаєм:
Дружина, дочка, рідні всі,
Живим, здоровим виглядаєм.
Нехай біда минає всіх.
Так жінка Господа молила,
Очей до ранку не звела.
Тіпало серце, душа мліла,
Й не знала, що вже йде біда,
Бо сунуть в дім вже чорні хмари
І страшно ворон крякотить,
А горе стукає у двері,
Душа Івана вже летить.
Всі Горопаї сколихнула
Жахлива звістка і сумна,
Й родину жодну не минула.
- Нема Івана - це війна.
Він довго воював на Сході,
Пройшов Дебальцевський котел
Тому що - Захисник народу.
В Небесній Гвардії тепер.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865815
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2020
Ковальчук Юрій Олександрович
( 17 квітня 1991р – 29 липня 2015р)
Андрушки Попільнянського району Житомирської області.
Старший солдат, стрілець-помічник гранатометника
17-го окремого мотопіхотного батальону57-ї окремої мотопіхотної бригади.
Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року, "за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Міцну спортивну мав статуру
І був завзятий футболіст.
Він грав в команді свого клубу,
Бо мав до цього гарний хист.
Не раз він їздив на змагання
І вигравав у них не раз.
Командна дружба і єднання
Взнаки давалися щораз.
Цим успіхам раділи друзі.
Ще ним пишалися батьки.
Тьма нагород, всі по заслузі -
Отак проходили роки.
Він став дорослим, одружився,
І народився в нього син.
Радів синочку, веселився,
Казав, що буде ще один.
Але не сталось, як гадалось:
Раптово почалась війна.
Тож вирішив:(а що лишалось?)
Піде на схід, бо там біда.
Він помужнів і став відважним,
Вкраїну гідно захищав,
Його цінили за сміливість -
Армійську службу добре знав.
Але кістлява невблаганна
Його косила вже літа.
Під Горлівкою жнивувала,
Нитки тягнула із життя.
Ще намагалися спасати
Й привезли Юру у шпиталь.
Біди не треба нам чекати -
У ко́му впав боєць, на жаль.
Не вийшов він з тієї коми,
Відправився в чужі світи.
Лиш тіло привезли додому
З цієї клятої війни.
А вдома мати голосила
Й Попільня вся була в сьозах.
Він кращий не лише для сина –
Героєм буде у віках!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865810
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2020
https://www.youtube.com/watch?v=3e_rq5NZweg&feature=youtu.be
Рудніцький Вадим Володимирович
(10 лютого 1978р - 24 серпня 2014р)
Привітів Любарського району Житомирської області,
Міліціонер, рядовий міліції батальйону патрульної служби міліції особливого призначення ''Шторм'' ГУ МВС України в Одеській області.
Загинув близько 13.00 24 серпня 2014 р. під час несення служби на блокпосту на підступах до смт. Георгіївки внаслідок потужного артилерійського обстрілу.
Указом Президента України від 29 вересня 2014 р.
міліціонери батальйону патрульної служби міліції
особливого призначення «Шторм» ГУМВС України
в Одеській області рядові міліції Вадим Рудніцький і Степан Петрівський нагороджені орденом
«За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Вадим в Прибалтиці родився,
Ходив у школу і зростав.
Він в Україну повернувся
І швидко тут своїм вже став.
Привітів – селище привітне
Сім’ю в громаду прийняло.
Вадим, хоч був ще малолітнім,
Та полюбив своє село.
Завжди вимогливий до себе.
Відповідальним, добрим був,
Як допомога комусь треба,
То він надасть, аби почув.
Мабуть, ця риса спонукала,
Щоб він в міліцію пішов.
Здобув професію й в цій справі
Себе, як чоловік, знайшов.
Він одружився, був шасливим,
Родилась донечка в сім’ї.
Татусем ніжним був, дбайливим,
Допомагав він і рідні.
Та доля внесла корективи
У тихе й мирне їх життя.
Вже насувались грізні зливи,
Й були недобрі відчуття.
Це стукала біда у двері
І починалася війна.
Не став сидіти він в кватирі,
Коли Вітчизна всіх звала.
Вадим раніш був миротвоцем
І досвід у цій справі мав.
Пішов на схід, став добровольцев,
У батальон він «Шторм» попав.
Боєць відважний і сміливий,
Вітчизну гідно боронив.
Бісився ворог: з градів зливу
По блокпосту в той день пустив.
Блокпост снарядом розірвало -
Вадим загинув і Степан.
Вкраїнських двох бійців не стало,
А ворог все стріляв.. й стріляв..
День Незалежності країни.
Останній день у їх житті.
Від блокпоста - одні руїни,
Війна святкує на крові.
Бійці для нас - справжні Герої!
Пишаймось ними, земляки.
У тім бою, за нас з тобою,
Пішли у небо назавжди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865676
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2020
Мово моя рідна, мово колискова,
Гнобилась віками, знищить хочуть знову.
Кайдани ладнають, у клітку саджають,
Ствердитись в державі тебе не пускають.
Декому набридла, чи то остогидла,
Стала рідна мова їм така огидна.
Справжнім патріотам рідна мова - ненька,
Для них наймиліша, ніжна, дорогенька.
Бо ніяк не можна жити без коріння -
Деревце зачахне і не дасть насіння.
Повертайте знову рідну мову в хату
І старайтесь завжди нею розмовляти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2020
[youtubehttps://www.radiosvoboda.org/a/27886666.html][/youtube]
Батюк Валентин Євгенович
( 13 лютого 1979р – 28 липня 2014р)
Рогізна Любарського району Житомирської області.
Солдат, стрілець-помічник гранатометника 30-ї окремої механізованої бригади.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[1]
25 грудня 2014-го в селі Бичева на приміщенні місцевої ЗОШ відкрили меморіальну дошку випускнику Валентинові Батюку.
Запеклий бій. Савур-Могила.
Снарядів вибух раз у раз..
Стріляє, пре кацапська сила,
Всіх прагне знищити в цей час.
Наказ солдатам - йти у наступ,
Зайняти штурмом висоту,
Відкрити на узвишшя доступ,
Контролювати кругову.
А по ту сторону чеченці,
І бронетехніка гармат,
Ворожі навчені чужинці
Озброєні, як на парад.
А наші хлопці без нічого,
Лиш Дух вкраїнський - їх броня.
Життя ніхто не жалів свого,
Бо знав: позаду там рідня.
Ішли вперед і не здавались,
Тривав страшний жорстокий бій.
Навкруг лиш вирви залишались..
-Тільки вперед! Назад не смій!
Та не здаються наші хлопці,
Ніхто з бійців не підведе.
За Україну на цім боці,
Тридцята ОМБр іде.
Боєць Батюк в бою загинув,
Убито ще кілька бійців,
У небо з друзями полинув,
Життя віддав за земляків.
Війна безжальна, страшна, грізна..
Як коршун звістка в дім летить:
Везуть бійця в село Рогізне –
Батькам синочка хоронить.
Біль не забудеться ніколи
І серце мами не сприйме,
Що Валентин її додому
В батьківську хату не прийде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865517
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2020
Товариші жили в селі
І мали різні долі.
Хлопчачу дружбу завели,
Коли навчались в школі.
Разом ходили в перший клас,
Навчались на уроках,
Гуляли разом в вільний час
І виросли нівроку.
Василь, Сергій і Ярослав -
Прості веселі хлопці,
Якщо котрийсь бешкетував,
Ставали й інші «гопки».
Ловили рибу на ставку,
Купалися, пірнали,
Й шовковицею, що в садку,
Досхочу ласували.
Ще часто бігли на «колгосп»
На трактор подивиться.
А там Ульянович – завгосп
На них, часом, сварився.
Щоб безголові хлопчаки
До техніки не лізли,
Бо хтозна ще які думки
В їх голови засіли.
А звідти бігли до конЕй,
З лошатками погратись,
А дід Андрій чекав гостей
Й давав їм повтішатись.
Тож хлопці брали відерцЕ
Й лошаток напували.
А після вже із вітерцем
На конику катались.
Минали дні, ішли роки,
І хлопці підростали.
У різні сторони стежки
Життя їм розкидало.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865436
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2020
«Ще не вмерла..» - лунає тихо..
Та я вірю: не вмре ніколи!
Ми здолаєм зелене лихо -
Україну воно не розколе.
Не зламати в нас дух сводоби,
Що закладений в наших генах, -
Це код нації і народу,
Що був посланий нам із неба.
Сіють смуту і розбрат між нами
Зсередини воро́женьки й зовні.
Дуже хочуть нас бачить рабами
Й тихо нищать україномовне.
Вже ТВ у нас тільки російське
Верещить із усіх каналів.
Запроданці на сході ординські
Додають обстрі́лів навалу.
В нас так хочуть забрати землю
Й розтягнути її на клапті,
А охочих – гати хоч греблю
Ще й ординці свої сунуть лапи.
« Ще не вмерла..» - не вмре ніколи!
Не надійтеся, супостати,
Бо дух волі, як вітер в полі,
Й вам його уже не здолати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865432
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2020
Як матінка рідне дитятко купала,
То клала у купель любисток.
Щоб бу́ла побла́жлива, долю благала,
Життя для кровинки барвисте.
Маленьке пташатко голубила ніжно
Й горнула до себе завжди,
Йому колиско́ву співала утішну,
Хотіла від бід вберегти.
Готова синочку весь світ прихилити,
Віддати за нього життя,
Від всіх негара́здів спасти, захистити,
Подбать про його майбуття.
Бажала щасливої сину дороги,
Щоб Бог його всюди беріг,
Щоб син оминав усі біди й тривоги,
Як ступить за рідній поріг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865241
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2020
До тітки батько не пускає,
Хоч по-сусідству та живе,
Бо тітка, може, щось спитає
Й порадить сироті своє.
Дитині є що розказати,
Та й пожалітись ще кому?
Як «братик» стане ображати,
То непереливки йому.
А мати «братика» не сварить,
Бо він - ріднесенький синок,
Й завжди на пасинка все валить,
Бо в того «губа на замок».
Не стане ж мати розбиратись:
Синочок в неї - золотий.
І знову буде ображати,
Казать, що Вася не такий.
А батько що? Його немає -
Все на роботі пропада.
Якщо й додому завітає -
Дитині захисту нема.
Втече тихенько Вася з хати,
Десь заховається за хлів,
А в бур'янах його шукати
Ніхто із хатніх не хотів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865240
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2020
Не можу я забути мандаринку,
Вірніш, лиш дві маленькі її дольки,
Які трималися іще в скоринці –
Їх в сірий щебінь грабали долоньки.
Долоньки ще маленького хлопчини,
Якому зроду дев'ять літ минуло.
Не встиг доїсти, що дали в родині,
Гукання тата хлопця сполохнуло.
А тато сердиться, шукає свого сина:
На пасовисько треба гнать худобу,
А неслух-син ганяє десь донині.
Лиш попусти, відчує враз свободу.
Ну де він вештає? Де тільки його носить?
Якщо не в березі сидить, то в бур’янах,
Відбивсь від дому й їсти вже не просить.
Це добре, що хоч спить у хаті по ночах.
-Де бігаєш? – сердито тато гримнув, -
Бери скоріше палку і корів жени.
Оце росте біда на голову ще змалку!
Свари чи не свари – не чує він вини.
Злякавсь синок, зіщулив свої плечі,
Щоб батько підзатильника не дав йому.
А вже повернеться коли під вечір,
Дістане мандаринку, сховану в пітьму.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865111
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2020