(По версії А. Шопенґауера*)
Це придумав не я,
як то кажуть,"слабо".
Це все ґер Шопенґауер втяв,
от, їй-бо!
Я лише у думки його рими заклав.
Плагіату ніякого тут,
Боже збав.
Всіх поетів,які тільки є
апріорі
Він упевнено вносить
до трьох категорій:**
1.МЕТЕОРИ
Поет-метеор нічогенький поет,
Та здатен лише на тріскучий ефект.
Промчить швидкоплинно
і де він? Знайди!
Немає - зникає кудись назавжди.
2.КОМЕТИ, ПЛАНЕТИ
А це більш вагомі космічні об'єкти -
У них є орбіти й тонкі інтелекти,
Чи краще сказати - достойне IQ,
Й блищать яскравіше зірок на смерку.
Блищать яскравіше,бо блище останніх,
Тому їх і плутають часто профани.
Та й світло то зовсім не їхнє, адже,
Немов дзеркала, відбивають чуже.
Діяльність їх тягнеться декілька років
І сфера їх дії не надто широка -
Супутники їхні обмежують коло,
Сучасники тобто, в магнітному полі.
Та, врешті, свої залишають місця,
Їх інші займають і так без кінця.
3.ЗІРКИ
І тільки вони непорушні й постійні,
Такі недосяжні - зірки є зірки!
Горять власним світлом незмінно,надійно -
Дивуйся,милуйся,хоч цілі віки.
Не змінюють вигляду свого ніколи.
Міняй,не міняй точку зору і час -
Однаково сяють з Господньої волі,
Тому що відсутній у них паралакс.***
Вони не належать системі(чи нації),
Лишень всьому світу - така ситуація.
Проблема одна є - потрібні роки,
Щоб світло,яке посилають зірки,
Здолавши космічний без меж океан,
Дісталось Землі, ну а отже й землян.
*** ***
От і всі вагові категорії,
Чи то пак - поетичний розклад.
Хтось може спростує такі алегорії?
Артур Шопенґауер був би лиш рад.
*А.Шопенґауер - німецький філософ
(22.2.1788 - 21.9.1860)
** "Афоризмы и максимы" (о критике,суждении,одобрении и славе)
***паралакс (з грец. - зміна) - явне зміщення,або різниця орієнтації
об'єкта,що розглядається з двох різних позицій...
А я ще додав би космічне сміття,
що мізки всім пудрить...І без каяття!
Буває такого читаєш, читаєш,
а нащо він пише - повірте, не знаєш!
Прочитай, друже, моє -"Графоман". Може і я такий...
Супер! І хоч думки відомого фылософа,але ви теж на висоті, бо майстерно зуміли їх перекласти мовою вірша. Із задоволенням додав у обране.
Доречі, хочу іще принести вам вибачення за те, що мій останній вірш, який ви читали, виявився заблокованим для коментарів.Це технічна помилка, яка вже виправлена. Я не належу до авторів, які коментуючи твори інших, власні обережно приховують від можливої критики. Тож, буду радий будь-якому відгуку.. Ще раз дякую вам за ваші мудрі і красиві рядки.
Михайло Гончар відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже,дуже дякую за таку високу оцінку!Це стимулює...
Красиво, влучно і повчально, а це вже заслуговує поваги
Чогось ніхто під текстом не відніс себе до якоїсь категорії , а подумки то ж всі подумали . Хоч що тут правди таїть - всі хочуть бути зорями , але вони такі далекі. лише одиниці долають той шлях. Хоча, можливо, у кожного свої критерії "зірок" і шлях туди не так далекий...
Михайло Гончар відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ага,може хтось придумає як"бренное" тіло перетворити в космічне... Щиро дякую за відгук.
Михайло Гончар відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мене теж зацікавили ці думки,але просто переписати роботу філософа було б нецікаво,тому я спробував подати їх у такій формі.Вдало чи ні - не знаю...Дуже Вам дякую!
З захопленням прочитала Ваш твір. СУПЕР!!!
Браво, Михайле! (надіюсь, не образитесь, що без «месьє» і «пан»? )
Михайло Гончар відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Світлано,дорогенька,який з мене пан,якщо давно пропив жупан ,а щодо месьє,то взагалі мовчу...дуже радий,що Вам сподобався цей опус(не брешу).Дякую за високу оцінку.