Прочитаний : 220
|
Творчість |
Біографія |
Критика
ДИВЛЮСЬ У ДАЛЕЧ
Дивлюсь у далеч буйних вод,
де біла чайка хвиль черкає,
і думка - молодий пілот -
женеться з вітром у безкрає...
О, скільки радісних пригод
у серці здійснення чекає!
Стихія дзвонить, мов жива,
а з-за гори ударом грому -
грозою пристрасть ожива
і в серці злива хмаролому...
Летіть, окрилені слова,
як літаки з аеродрому!
У море пристрастей і бур,
де вітер холодить обличчя,
в стихії лоно таємниче
кидайся, наче буйний тур!..
До вільних і міцних натур
удача чайкою кигиче.
Пускайся в далеч без вагань,
не скигли віршем на папері,
не зачиняй до серця двері
і не розводь тягучу твань, -
нехай заломами артерій
течуть метали почувань.
А як нудьга - зелений сплін -
роззявить пащу, наче Молох,
то думка, як залізний дзвін,
задзвонить голові на сполох,
що неминуче жде загин
усіх знудьгованих і кволих.
Мотором, серцем, затремти
і добивайсь на щастя права...
Дороги кличуть у світи,
як жінки усмішка ласкава...
Прорвися, як вулкана лава,
з-під скелі суму й самоти!
Нехай п'яніє голова
у вихрі бур, у дзвоні грому, -
хай знову пристрасть ожива,
шукає в боротьбі пролому!..
Летіть, летіть, мої слова,
ви - літаки з аеродрому!
Угору, вгору буйний льот!
Хай синіх обріїв черкає
уява - молодий пілот...
О, скільки ще нових пригод
у серці здійснення чекає!
Дивлюсь у море буйних вод,
чекаю радісних пригод,
де оргія стихії грає...
ПОЗА ЗБІРКАМИ. POESIA MILITANS
|
|