Прочитаний :  1469
|
Творчість |
Біографія |
Критика
РОЖА
Н.С. Варзину
Дівочка мила, гарна, вродлива,
Добра з душі, з серця жалослива
Прийшла додому, сіла в порога:
- Ой, мати-неню, помоли Бога!
Болить головка, болить серденько;
Прощай, кохана, прощай рідненька!
Вмерла дівчина, вмерла вродлива,
Ревно рида мати нещаслива.
Кладуть дівчину у домовину;
Зарили дівку в сиру могилу.
На тій могилі виросла рожа;
Гарна, рум'яна, на дівку схожа.
На рожі тонка, гнучка билина -
Єсть то легенький стан у дівчини!
На рожі шпильки, шпильки колючі -
Єсть то дівоцькі очиці жгучі!
Стали на рожі червоні пупки,
На рожі пупки - дівчачі губки!
На рожі золоте животиннячко -
Єсть то дівчаче чисте сердечко!
Рожою вітер стиха колише -
Єсть то дівчина з могили дише!
На рожу впала ранком роса,
На рожі роса - дівчача сльоза!
Вся рож́ова краса - дівчача душа;
З раю прилітає, світ навіщає.
- Ой, мати-неню, рідна моя!
Почуй на мене, я донька твоя!
Всі веселяться в царстві у Бога -
Я за тобою плачу, небога!
|
|
