Прочитаний :  1168
|
Творчість |
Біографія |
Критика
Над рікою
Одинокий сиджу над рікою,
Одинокий з думками, з журбою.
Вечоріє. За горами гасне,
Як небесна ватра, сонце ясне.
Від лісів холодний вітер віє,
Шуварі гне і квітки леліє.
Над селом, між горами, в долині
Висять мряки легкі, сіро-сині.
З коминів до неба дим снується -
Образ меркне, дійсність наче сниться.
Лиш ріка заодно грає, грає,
Щось в ній буриться, щось в ній зітхає.
"Гей, ріко! Однакі наші щуми:
В тобі хвилі грають, в мені - думи.
Берег взяв тебе в свої окови,
А мене - життя важкі умови.
В нас обох і броди, і безодні,
І обоє спинитись не годні.
Лиш ідемо крізь гори і бори
У невідоме нам Чорне море".
|
|
