Прочитаний :  189
|
Творчість |
Біографія |
Критика
ВІДЛУННЯ
Злим осколком в давній рані
Причаїлася війна...
У палаті лікарняній
Третє літо промина.
Сестри втомлені чатують,
Як заб'юсь тривожним сном...
За вікном сади квітують,
Плодоносять за вікном.
Вітер падає навально -
Ранні яблука трясе...
Все наче б нереальне,
Ніби вигадане все.
Тільки дума нескорима
Побратимом при мені
Та дзвінка весела рима
У печальній давнині.
Та далекий гуркіт бою,
Та багряний пломінь-дим,
Де стрічаюсь я з собою -
Із солдатом молодим.
Ось у шрамах рубцюватих
Над Дніпром завмер лісок, -
Там шукає він комбата,
Щоб налагодить зв'язок.
Пізнаю хлоп'ячі риси,
Додивляюсь до прикмет:
- Гей, солдате, стережися -
Б'є з-за лісу міномет!
Цілить в тебе молодого
Шестивольтно вража сталь...
Ніч. І вибух... І надовго
Покладуть його в шпиталь.
|
|
