Прочитаний :  266
|
Творчість |
Біографія |
Критика
4. ІІІ
Ти не будеш знати, ти не будеш знати,
ти не будеш чути, як він надійшов.
Порваний подолок, пований, пом'ятий,
на подолку, мамо, на подолку кров.
Навшпиньках, як злодій, навшпиньках приступить -
тільки тихо зойкнеш, а уста - як цвіт.
Ой коханий злодій, золотенький чупер,
М'ятою і медом пахнутиме піт.
Ти не будеш знати, ти не будеш знати,
ти не будеш чути, як він надійшов.
Порваний подолок, порваний, пом'ятий,
на подолку, мамо, на подолку кров.
Полум'ям-промінням щастя тьму розітне,
золотистий чупер спалить небеса.
З-поміж вій велике, зоряне, блакитне -
щастю в вічі щастя, перлами роса.
|
|
