Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах ::

logo

UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

 x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 2
Пошук

Перевірка розміру




Олесь Олександр

Прочитаний : 887


Творчість | Біографія | Критика

Війна з татарами

Як  довідались  татари,  
Що  повстали  Холм  і  Львів,  
Землю  Галицько-Волинську  
Хан  їх  знищити  схотів.  

На  волинський  Володимир  
То  не  хмара  чорна  йде,  
То  не  грім  гуде  далекий,  
А  то  військо  хан  веде.  

Виїжджає  князь  Василько:  
“Залиши  мій  рідний  край!”  
Але  був  глухий,  як  камінь,  
Хан  татарський  Бурундай.  

І  Василько  підпалити  
Рідне  місто  мусив  сам  
І  діставсь  живим  у  руки  
На  наругу  ворогам.  

У  похід  взяли  Василька  
І  під  Холм  його  ведуть:  
Як,  мовляв,  Василька  вгледять,  
Холм  без  бою  віддадуть.  

І  Василько  йде  під  мури,  
Плаче  й  камені  несе.  
Радить  він  здаватись  швидше,  
Та  каміння  кида  все.  

І  холмщани  зрозуміли  
Князя  мову  бойову,  
Що  каміння  треба  брати  
Та  камінням  в  татарву!  

“Королю  не  є  ти  братом.  
Не  послухаєм  слуги!  
Не  здамося,  повоюєм!  
Будуть  знати  вороги!”  

І  задумавсь  хан  татарський:  
“Мабуть,  сила  у  їх  єсть.  
А  моє  стомилось  військо;  
Що,  як  втрачу  славу  й  честь?”  

І,  подумавши,  він  крикнув:  
“Гей,  на  коні,  вояки!  
Коли  тут  ми  заночуєм,  
Нападуть  на  нас  вовки”.  

І  пішло  татарське  військо.  
Холм  щасливо  врятувавсь,  
Та  з  татарами  лихими  
Цілий  вік  король  змагавсь.  

***  

Джерело:  О.Олесь.  “Княжа  Україна”.  —  Київ,  “Веселка”,  1991.  


Нові твори