Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах ::

logo

UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

 x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 7
Пошук

Перевірка розміру




Олесь Олександр

Прочитаний : 1518


Творчість | Біографія | Критика

Ігор

Умер  Олег.  Закняжив  Ігор.  
Це  завзятий  був  вояк:  
Налітав  він,  наче  вихор,  
І  не  знав  жалю  в  боях.  

І  державного  кордону,  
Меж  державних  він  не  знав,  —  
Від  стрімких  Карпат  до  Дону  
Україну  розіславю  

Він  пливе  на  Чорне  море,  
Облягає  Царгород,  
Та  зустрів  він  лихо-горе,  
Не  повівсь  йому  поход.  

Не  злякався  його  ворог,  
Переміг  в  бою  без  втрат:  
Він  вже  вмів  робити  порох  
І  стріляти  із  гармат.  

І  коли  страшні  гармати,  
Наче  леви,  заревли,  
І  коли  човни  палати  
Серед  моря  почали,  —  

Божевільний  галас  знявся,  
Що  нечуваний  в  боях,  
І  на  дно  морське  ховався  
Найхоробріший  вояк.  

Тільки  рештки  врятувались…  
І  до  рідної  землі  
Сумно-сумно  повертались  
Українські  кораблі.  

***  

Джерело:  О.Олесь.  “Княжа  Україна”.  —  Київ,  “Веселка”,  1991.  


Нові твори