Заховались у днях страхи і негоди,
Блукають собі безкоординатно.
Вони поруч завжди, не чекаючи згоди,
Заходять у гості спритно, галантно.
І шукають тебе, а тебе до них тягне,
І це не тому, що не хочеш свободи,
Лиш хто хоче біди, її щиро прагне,
Отрима на вчинки страхи і негоди.
