На самоті, хтось у житті, не рік, не два, а більше значно, відноситься до долі вдячно, адже усі ми не святі! Нам зустрічаються не ті, шляхи розходяться із ними, зради й обмани за дверима, час зупинивсь на самоті! Хтось залишився в забутті, інші нагадують про себе, бо безкінечні в них потреби, дратуєш їх й на самоті…
