Ковзнуло додолу перо
Осипались літери слів
Без одягу, начебто гола
В куплети одягнений спів.
Тендітними рухами криєш
До себе схиляючи мить
Так ніжно, так солодко вмієш
Очиськами єресь тулить.
Не в кількості-якості справа
Стежина буває хитка
В людини багата уява
Людині бракує ковтка.
