І знову сниться мені сон:
Веселка он на небі.
Скінчився вже дощів сезон,
Нема у них потреби.
Війнуло свіжістю з землі -
І небо прояснилось.
Земля парує,вся в імлі.
Хіба мені це снилось?
За руку я тебе беру,
Йдемо ми по веселці.
Невже тут бути вже добру?
Так тьохнуло у серці...
Тримаю міцно, щоб не впав,
Не бійся, це ж лиш сниться.
Якось непевно ти ступав.
Задумалась - боїться.
Війнув легенький вітерець,
Веселка захиталась...
Який же був отам кінець?
Чомусь усе всміхалась...
Крізь сон почула: знову дощ,
Періщить беустанно.
Якби поспала іще довш,
Тоді б, усе узнала...))