Твій образ живопи́сний на стіні
Сприймаю я, немов вікно у часі!
Якщо ввійду - ніхто не скаже: " Ні! ",
І навіть смерть в своїй страшній гримасі
Відступиться, щоб потойбіч століть
Зустріть тебе́ квітучою весною!
Хоча б на мить, Святу єдину мить
Потри́мати лиш зонтик над тобою!..
