І зустрічі, і погляди - закінчилось усе
Давно набридлі спогади ще вітер рознесе
Нехай усе лиш вигадка, нічого не було
Слова ніким не сказані, усе до цього йшло.
Горить усе хай полум'ям барвистим поміж трав,
Мені тепер вже байдуже, що ти в кінці сказав
Прикидуєшся сильним і долаєш всі страхи,
Та правду щоб розповісти потрібні поштовхи.
Ти сам себе заплутуєш і створюєш обман,
Мені все заперечуєш, навіюєш туман
Та Феї ти давним давно про почуття сказав
Вона усе розповіла, хоч ти цього не знав.
Ти не одразу, та проте у дивоглядки грав
І усміхався ти мені, тепер же сам це вкрав
Казала, що чекатиму, та час давно вже сплив
Тепер забути хочу все в переплетінні злив.
Лише пробачення прошу за вчинки мої всі,
Нехай усі сліди від них, все змиється в росі
Коли образила тебе, чи набридала я,
Чи як перекрутила я тоді твоє ім'я.
За маскою байдужості ховаєшся все ж ти
І дуже рада я тепер, що вміла віднайти
В житті більше не говори, скажи лише:" Привіт",
Суворо вірші не суди, бо тут лише мій світ.
Як обіцяла я тоді нічого не скажу,
Я заховаю почуття за склом із вітражу
Роблю, можливо, помилку, та ти зламав усе
Давно набридлі спогади хай вітер рознесе...
