Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ліна Ланська: НЕ ЖЕНИ - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Святослав_, 23.06.2017 - 21:35
НіжностіКороті миті Краплі дощу В спраглі землі Двох самотностей пустелі Квітка)), 23.06.2017 - 19:12
Загорнусь у духмяний полин -Твого тіла, вдихаючи млосно Пряний мускус і бачу... Це рідні рядки... Ліна Ланська відповів на коментар Любов Ігнатова, 23.06.2017 - 18:52
Ти дуже тонко розумієш, Любочко,я знаю... Серафима Пант, 23.06.2017 - 14:18
Дуже красиво! Трепетно, ніжно, щемно Не гони мене в темінь - там пустка, Там палання немає й луни - Розлетяться на сонячні друзки, Бурштинові, надії і сни. Не гони, я молю, не гони.... Ліна Ланська відповів на коментар Серафима Пант, 23.06.2017 - 16:45
Дуже гарно...Дякую від всього серця,люба. Радченко, 23.06.2017 - 14:12
Люда, чомусь зразу згадалася мама, був в її житті ось такий епізод. Але...Здається, що зараз обірветься якась невловима струна в душі і стане ще боляче. Ліна Ланська відповів на коментар Відочка Вансель, 23.06.2017 - 16:41
Та всяко буває,коли краще,коли гірше. Ліна Ланська відповів на коментар Агидель, 23.06.2017 - 16:41
Так...кохання вічне,як і душа...як бурштин.
Сіроманка відповів на коментар Ліна Ланська, 23.06.2017 - 17:32
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||