Мене дуже цікавить питання,
Де ховаються ночі, які не доспав,
На губах ще залишився смак від прощання,
Хоч нікуди тебе я не відпускав.
Ні, не хочу знайти їх, щоб знов повторити
Все чим перехворів, трохи ще й оживу,
Та глибоко в мені щось продовжує нити,
Усмішку зверху одягну, й нікому не скажу.
І неспані ті ночі ніде не ховались,
Біля мене кружляють, біля мене живуть,
Я не можу сказати їм, щоб забирались,
Бо загублю себе, розтечуся як ртуть.
