|                            Цирк на дроті
                                   1
Якось татко із синками
Проходжав по Оболоні.
Поряд мама – не в піжамі! –
Плескала їм у долоні.
Їдуть вдвох, керують «джипом»
Ті синки, що соплі з носа.
Байдуже, бо мама  кліпа,
Коли навіть чує воплі.
Збили дітки чоловіка –
Проїзди́в велосипедом.
А батьки давай хіхікать –
Ніби-то вдавились медом.
Днів ще зо два «восхіщались»
Тим синком, що збив людину.
Говорили та й сміялись,
Що аж падали на спину:
«Ну, какой  ты молодец!
Как ты дядьке дал-то!»
Дать би їм усім «в торєц»,
Наробить їм ґвалту!..
Через кілька теплих днів
Татко з дітьми тими
В тому ж місці знов ходив –
Хизувався ними.
Позаду́   хлопчак малий
Врізавсь в того тата…
Тут як визвіривсь «старий»-
Став, наче «на цапа»:
- Куда едешь? Шо, не вишь?
Впереди-то   л ю д и!
А забувсь,  що тиждень лиш
Скоїли «гамнюді» -
Оті його гамнюки,
Ті, що соплі з носа.
Думають,  вони – царьки
Й їх від думки «носить»!
                 2
У пісочку дітвора
Гралася завзято.
Ось виходять ті синки,
Їхні мама й тато…
Посеред алеї всі 
Цяцьки розложили.
Сіли й граються собі –
Шлях загородили.
Мама з татом розляглись
На скамійці зліва.
От уже їх «жаба їсть» -
Знову злості злива:
Хлопчик, бачиш, проїзди́в
Поряд із синками.
Тато вмить загородив
Весь прохід торбами.
- Чтоб никто не ездил здесь!,-
Так розпорядився.
З  ця́цьками  кульок той весь
Вмить там опинився.
                 
                 3
Діток виховали так:
«Все, що є, то наше.
Я хазяїн тут, ось так!
І так буде завше!
Все, що бачу, то моє:
І ліси, і гори;
Всі майданчики, що є,
Навіть Чорне море…»
То ж тоді й не дивно, що,
Граючись, де діти,
Репетують вони: «О-о-о,
Всіх їх десь подіти!»
- Убери этих детей!
Я хочу кататься!
Выгони, побей, убей!
Всё моё и братца!»…
             4
Нічого сказати, так…
Що то воно буде?
Кожен виросте «гімняк»,
А не справжні люди… 
Хоч хизуються вони, 
Що вдягають «Гуччі»,
Трішки  ще, пройдуть роки – 
«Наваляють кучі»!
Не поможе їм тоді
Та «Дольче Габбана».
Лікті гризтимуть вони,
Та «еліта»  всрана!
Хизуватись знали тіль
Шмоттям та лахміттям…
А у душах – бруд та гниль,
Повно лише сміття!!!
Чорнодуші… Чорнороті…
       Отакий-то цирк на дроті
                У сімейки ідіотів…
                               6-9 червня 2015 р.
                                м. Одеса
														ID: 
															590449
														
														Рубрика: Поезія, Лірика кохання
 дата надходження: 28.06.2015 21:07:26
 © дата внесення змiн: 28.06.2015 21:07:26
 автор: Олена Козацька
 
													 Вкажіть причину вашої скарги |