Чужі герої
Ми славимо споконвіків
Чужих, придуманих героїв,
Своїх, знедолених синів,
Записуємо до „ізгоїв“.
Всмоктала всіх трясовина
І топить бовтана тванюка,
Заслала очі пелена,
Всіх затемнила лженаука.
У розколотане багно
Втелющились із головою,
П’янить дурман, немов вино,
Похмілля не дає спокою.
Хто ж по-батьківському почне,
Як Святослав чистить конюшні?
Народ уже підкови гне,
Лама устої непорушні.
Настане час, прийдуть літа
І нам не будуть диктувати:
Хто наш святий, яка свята,
Хто батько наш, хто рідна мати…
Ми кричимо поки „Ура“!
Чужим, нав’язаним героям,
Тому й не маємо добра -
Хохли, в обгорточці „ізгоя“.
