завтрашній вечір наближається ніби експрес невпинно і невблаганно
сідаєш за столик і чекаєш мого пришестя
ніби злочинець на місце злочину
я повертаюсь у пам'ять аби всі спогади стерти..
тримаю тебе як таємницю за гратинами клітки серця
і годую з долоні крихтами свіжоспечених посмішок
бо щастя як кошеня занадто лякливе і обережне
його легко зурочити..
одягаюсь танцюючи аби потім ти роздягав танцюючи
в моєї долі гумор як павутинка тонкий і по-нічному чорний -
коли б раптом у мене не зламався каблук
ти б не подав мені крило своєї долоні..
