ми викидаємо людей, як речі
як з одягу,
ми виростаємо з людей
уже не ті, що були ввечері
уже не так,
як провели цей день
ми забуваємо, куди ішли, із ким
і де не глянь,
усе нове, чуже, немиле окові
в житті ж усе - як клином клин
не/завжди не/завжди
роки-віки без спокою
