Від неповторності - до спалених мостів,
А там уже проблеми, криза, втома,
Не вистачає боротьби останніх днів,
І ми все рідше повертаємось додому...
Через вокзали і вчорашній сніг,
Через брудні не вимиті фужери,
Що ними тамували просто біль,
Який життя кидало на вечерю...
А там як вистачить бажання і наснаги,
Щоб пліткувати поміж соц-сіток,
Ми власноруч погодились на грати,
Обравши коди замість власних строф...
