Рожевіє, золотиться скло віконне -
Ранок ясно усміхається землі.
Небо біло-голубе, на підвіконні
Візерунком плями сонячні лягли.
Тиша дзвінко розливається довкола,
У повітрі запах весняний пливе.
Ллється ніжно-ніжно дивна баркарола,
За собою в світ незвіданний зове.
Обіцяє щастя й чарівне кохання,
На душі так легко, як в шістнадцять літ.
Серцю віриться:весна ця - не остання
Й не останній буде в серпні зореквіт.
*баркарола - музикальний твір ліричного характера
Обіцяє щастя й чарівне кохання,
На душі так легко, як в шістнадцять літ.
Серцю віриться:весна ця - не остання
Й не останній буде в серпні зореквіт... Як оптимістично..
Радченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
