Снігом-сміхом впади на голову. Скрутим час. Буде терпко, та більше солодко. Буде сказ. Оголятиме дотик-каторгу Ніжний струм. Жадібно твій подих ковтатиму. Захлинусь. І рятуй мене справжнім диханням, Спи в мені. Ненаситно із тебе питиму Ночі-дні.
ID: 140865 Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики дата надходження: 10.08.2009 15:13:29 © дата внесення змiн: 10.08.2009 15:13:29 автор: vitactor
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie