Ну от, братва, сьогодні ми вже сила!
Нам не страшний, насправді, жоден Вовк.
Ми в 90-х свій «Свинбуд» створили:
Це фірма справ, а не пустих розмов.
Будуємо хатинки у столиці,
Солома то давно вчорашній день,
Замовлення бувають, як годиться,
Із цегли чи, із каменю, лишень.
Ми вже забули навіть нормативи,
Бо ж нині всі тікають із лісів.
Якийсь пішов процес, доволі дивний,
Бо до столиці тягнуться усі.
А на місцях розвалюються нірки,
Барлоги вже пустують у землі
Руйнуються і дупла, і комірки,
Середні, і великі, і малі.
А тут усе змішалося, докупи:
Вовки, ведмеді, зайці, їжаки,
Житло в столиці рідко хто з них купить,
Бо іпотека це не піддавки!
Отож і фірма наша процвітає.
Ніф-ніф, Нуф -нуф, і звісно ж я, Наф- наф,
Будівників наймаємо, звичайно,
У нас і Лось працює, і Жираф.
Ведмідь- прораб, а Лис товар збуває,
Та й Вовк майстерно кахлі в нас кладе...
Але й минуле ми не забуваєм,
Вистава наша у театрі йде.
ID:
98393
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 18.10.2008 19:38:02
© дата внесення змiн: 18.10.2008 19:38:02
автор: наталятерещенко
Вкажіть причину вашої скарги
|
