За хатою присіла завірюха,
Стомилась, кучугури намела,
А вітер облетівши пів села,
Гукав свої мелодії послухать.
До заходу всміхнулося вікно,
Скрипіла стара груша біля хати,
І кликав місяць зорі погуляти,
Та наливав у келих їм вино.
Казкова ніч блукала над селом,
Криниці журавель дивився в очі,
Летіли зорі в безвість так пророче,
Їх місяць тихо зваблював давно.
Зима шукала щастя в тих снігах,
Десь вітер чарував таємно іншу,
Мороз для неї майстрував все шлях,
Та вона знала, шлях той не навічно.
Галина Грицина.