В. Стусу.
Такого згустку чужої болі
Нічия більш чаша серця не вмістить.
Це ж так потрібно витерпіти долю,
Що б у Всевишнього себе зустріть.
Кожною клітинкою ненавиджу ту владу,
Що не дала у строк читати Стуса.
То ж не судили так за зраду.
Кати його померли. Він - вернувся.
