Очі тво́ї мов сонце сяють
Ти вже рідна стала мені
Може спробую, може вгадаю
Непроказане слово душі
Може думала ти та чекала
Сподівалась — він звісно прийде́
Недаремно так серце стискалось
Той хто любить — той сво́го знайде
Так , прийшов — і ти вся запалала
Мов досвітня, яскрава зоря
Дивовижна краса небувала
Квітка ніжна, та чарівна
Я важливе тобі хо́чу сказати
Хоч вже тисячу слів проказав
Ти навчила безмежно кохати
Як ніколи я ще не кохав!
