В обіймах неба квітнуть зорі,
Пірнає місяць, ніби в морі,
Розгойдує небесне сито,
То виринає, як корито...
І котиться в мрійливі далі,
Чіпляє золоті коралі
Для милої в душі землиці,
Черпає радість із криниці…
В нутро чуттєве проникає,
З полегшенням земля зітхає...
І у взаємних переплетах
Радіє небо у кометах.
На милу місяць поглядає,
Вона в очах його вмліває…
Тепер він з нею завжди поруч,
Мов оберіг, життєвий обруч. 2014