Я прочитав. У нас багато спільного. Раніш (а це триває всього-навсього десь ледь більш 3 років я не виходив з дому без блокнотика та олівця. Але, часом, коли записував вірші таким чином, втрачав думку та риму. Ось іду по парку і приходить у серце вірш... Я почав записувати на диктофон у мобілці. Далі вже "шліфую" вдома. У мене більш сотні публікацій у різних часописах, більш 30 радіоефірів на різних студіях, публікації в альманасі, недавнє запрошення д співпраці журналі "Дніпро", вчора пропозиція вірніше прохання про дозвіл на публікацію мого твору невідомого для мене до цього часу журналу "Чорнильна хвиля"... Вчора мій вірш вкотре був опублікований в найпопулярнішій газеті області, на сторінці, яку найбільш читає жіноцтво "Калина" Тираж часопису 49 тисяч, 500 примірників, а читає їх у декілька разів більше осіб. Пишу у багатьох стилях, також є і прозові твори, зокрема не лиш ліричні, а й політичні (до прикладу, всі агітатори напередодні Референдуму шодо незалежності України на всіх її теренах мали мою брошурку). Щасти! Трішки поспішав, тому є огріхи у месиджі. Щодо мого розуміння понять: кохання - це найвище почуття і може стосуватися лише однієї людини, а любов - трішки інше (в принципі, любити можна своє місто, Україну, друзів, тощо)
