Не бий мене, бо ті слова твої батіг,
Вони не душу б'ють, а серце
Не бий мене,бо заглянути ти не зміг
В душі моєї саме денце.
Не край мене,я й так наполовину
А інша вже давно в твоїх руках
Не край мене,я й так на самоті загину
Усмішкою забриню на твоїх устах.
Не лай мене, бо ті прокляття гірші смерті
Виймають щастя із грудей,
Не лай мене, бо грані слів давно вже стерті
І випитита печаль з твоїх ясних очей.
