Ми чомусь такі різні,
Та настільки вдало,
Хоч трішки запізно,
Але життя нас з"єднало...
Хмільний нектар поцілунків,
Осінь налила сповна,
І не пролсила жодних рахунків,
Напевно щось знала вона...
А вересень п"янив вином,
О, ці очі - небесна даль,
Затягує мене полотном,
Вже розливається кришталь...
Навіть холодні дощі не проти,
Коли вирує ріка почуттів,
Все шуміло, навіть дроти,
В повітрі видавали спів...
Ти загадково посміхалася,
В небі тішились хмари,
Вітер притих, здавалося,
В туманах оживали чари...
У тихому танці опалого листя,
Кружляють наші бажання,
Створений новий дует артистів,
На сцені під назвою "Кохання"...
