В калейдоскопі трішечки краси,
і трохи любощів – сніжиночок від тебе,
і тільки подих мій все погасив,
і надзвичайне стало за щоденне.
Вловивши чорне доміно очей
у завірюсі кольорів і кайфу,
прозора тьма засніжених речей
відледеніла у душі не зразу.
І ці хвилини випали на зорях,
що все життя висять на антресолях.
