...легко бути звичайним перехожим-
вдивлятись в калюжі і традиційно мовчати,
йти маршрутом до болю на зраду схожим
і берегти на долонях печаль кімнати.
Важко бути частиною іншої долі,
обпікати,страждаючи вдвічі більше,
застрягати в чеканнях,неначе в колі
і мовчати,тільки так,щоб гучніше.
А ще важче,мабуть, взагалі не бути,
існувати десь там,за межею світу.
У безгрішності тільки нудьга спокути,
але й та сивиною давно покрита...
як завжди багатозначно і вдумливо... знаєш, читаючи останні твої вірші, в мене чомусь склалося таке враження, що тобі стає мало місця серед віршів... так, ніби хочеться висловитись більше-більше-більше... відчувається, щось недосказане... хоча, може, я помиляюся...
Biryuza відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дуже хочеться і намагаюсь реалізувати свої бажання,у віршах...
дякую за таку увагу!
