Птахом в серденько вліта
Щастя чарівне
І його, мов огорта,
А із ним – мене.
Адже серденько в мені
Б’ється, стукотить
Цілі ночі, цілі дні,
Майже кожну мить.
Серце щастю раде вкрай.
Щастя серцю – теж.
Серце – щастя рідний край.
Щастя в нім без меж.
А нещастя все пішло
З серденька мого,
Мов й ніколи не було
Навіть в нім його.
В небуття пішло воно
Повністю умить.
Щастя серденьку дано.
Серце буде жить
З ним впродовж всього життя,
Хай воно й мине
Якось все без вороття,
Бо лише одне
В цьому світі, на якім
Я живу, як всі.
Буду жити в чарівнім
Щасті у красі
Всій його, допоки я
Дихаю, щомить,
Доки не прийде моя
Смерть в останню мить,
І ділитись щастям цим
Буду з тими, з ким
Йду невпинно я одним
Шляхом життьовим.
Євген Ковальчук, 15. 12. 2021
