Серпневий блиск в прозорому вікні,
Ген, соняшники сонечками сяють.
Вже й ангели в небесній вишині
Для зорепаду зорі розсипають.
І наче все на світі, як було,
Лиш діти якось раптом стали вищі.
... З душі зникає радість і тепло,
І так бракує спокою і тиші.
І спека не зігріє, навпаки,
Не знаєш часом, де себе подіти.
Хтось може просто скаже - це роки...
Чи то планета збилася з орбіти?
І ти летиш, бо все кудись летить...
Чи вдасться крила на льоту розкрити?
Щоб в пам'яті зафіксувати мить,
Політ і простір - сонце, серпень, квіти!..
22 липня 2024
