| Сторінки (32/3176): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
За панською горою на долині
Стоїть батьківська хата в садочку.
Біля воріт - горіх , цвіте калина...
Умаєні в трояндовім віночку.
О рідна хато ,біленька хато!
Ти мого дитинства - куточок раю.
Де б не була ,як птаха крилата
Крізь тисяч доріг до тебе злітаю.
Стоїть посеред села - Отча хата,-
Як в полудень - сонечко в зеніті.
Зігріє теплом, як батько і мати
Почастує сад плодами в літі.
Розрісся літній сад похилив віти
А трави по- пояс, і вколіно.
Ще вчора тут бігали внуки, діти,
Рвали в саду ягоду малину.
Закриті двері на ключ і на замок
Стежка до порогу у споришах .
У вікна загляда під тином бузок...
Сумну пісню співає весні птах.
Ще вчора ,тут пахло хлібом у хаті
Рушники на образах - вишиття.
Господарювали тато, і мати...
Малювали дітям казку - життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2025
Наснились мальви - ружі коло хати
Зацвіли наче діви під вікном.
А біля них голубка сива мати
Леліє серцем - ласкою, теплом.
О мальви - ружі , ви - мамині квіти !
Стрункі , високі , милі , чарівні .
Ви даруєте золоту мить - літу
В п'янких пахощах радості мені.
Дивлюсь я на вашу красу неземну,
І п'ю неначе воду з джерела.
Лину журавкою у свою весну,-
Щоб черпнути маминого тепла.
Заціловані сонечком у літі,
Зрошені росами, вмиті дощем.
Ви наче музика - у зореквіті
Краса знімає з душі біль, і щем.
Зорить мальва - ружа в голубу блакить
Літає в мріях під небесами.
Прагне волі, вольності і просто жить,-
Стрічати новий день із піснями.
Розпинають вас на хрест - урагани...
І грози топчуть ніжні пелюстки.
А сонечко весни зцілює рани
Знову ростуть , оживають ростки.
О ,мальво - ружо ти - мамина любов
І запалюєш у душі свято.
Малюєш казку для мене знов,і знов...
Всміхаєшся здалека ,як мати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043722
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2025
В тебе були закохані всі дівчата,
І перестрівали тебе на путі.
У всіх була мрія, рожева, крилата,
Іти із тобою поруч по житті.
Коли побачивши твою красу, твій стан,
То летіли, як метелик до квітки.
Поглянули у очі в голові туман,
Втрачали розум від тебе лелітки.
Усі хотіли йти до вінця з тобою,
І кохати ,лиш тебе до нестями.
Дихати в повітря унісон з тобою...
І ловити зорі під небесами.
Ти сам обрав собі дорогу у житті,
І долю, доленьку, таку зрадливу.
Ти закохавсь відкрив їй душу в почутті
І згубив свою молодість красиву.
Відпусти її з свого серця, відпусти...
Ти за нею більше не побивайся.
Не думай про неї ,спали усі мости...
Живи, радій життям, з вогнем не грайся!
Обпалив, ти своє серце до любові ,
І глибокі рани у твоїй душі.
Не збудуєш рай - життя на чеснім слові,
Коли в кишені пусто, всі торгаші.
А знаєш ,їй потрібна не твоя любов ,
А лиш, щоб добре на цім світі жити.
Коли впадеш, залише на самоті знов ...
А такі вміють ,лиш себе любити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043678
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2025
Падають яблука в отави ,вже осінь...
Летять за обрій у вирій журавлі.
Тополя розпустила золоті коси
І встеляє багряний килим землі.
Опадає, жовте листя опадає!...
Холодні ранки, ллють осінні дощі.
День за днем, як листя у попіл згорає...
Вже осінь і тривожно, так на душі.
О, як швидко промайнуло наше літо,
Зажурились явори край дороги.
Жовтий лист зриває із верховіть вітер,
На серці печаль, смуток і тривога.
Опадає, жовте листя опадає!...
Від лютих морозів вмирають квіти .
Покрова перший білий сніг засіває...
Посріблила скроні... у дерев віти.
Приходить осінь ,все йде в забуття
Зимі схиляються дуби - титани.
Згорає у полум'ї вогню - квіт буття...
Відходить життя - в осінні тумани.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043553
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2025
На краєчку літа , стоїть вже Осінь
В душі цвіте весна, весна, весна.
Цвітуть нам жоржини у срібних росах
Вінчає долі золота струна .
Золота осене, осене ,осене !
Закружляй в танці лебедів кохання.
Хай цвіте бузкова ніч у зір просені!...
Веде у казковий світ - зірка рання.
Осене ,ти - забагрянила наш сад
З дерев падає пожовкле листя .
Вже за сніжною горою - Листопад
Поверни літо сонечко липня.
Осене, ти - друга весна на землі
Вінець благословення любові.
Осене , летять у вирій журавлі,
Всі прагнемо щастя і любові!
Осене ,ти - вершина раю - життя
Не всім пощастить прийти до тебе.
Запалюють свічу щастя - небеса
І тулиться до лебідки лебідь.
Осене ,прошу зупинися на мить!
Хай цвітуть ,ще пізні квіти для нас!...
Хай музика небес на струнах дзвенить!...
Буде довгим як життя , цей білий вальс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2025
Художнику потрібно майстерня
Уява, фарби, пензель і полотно.
Гармонія у душі - натхнення
В руках талант ,що Богом йому дано.
Намалюй художнику на мольберті
У променях сонця - вершину раю.
Казковий пейзаж Карпат на портреті
Гуцула , що на трембіті нам грає.
Намалюй райдугу після дощу
І пречисте небо блакитньо - синє.
Краплі роси на малиновім кущу
У переливах трави на долині.
Намалюй художнику голубів,
Що воркують у парі на дубочку.
На ясені в гніздечку журавлів,
Що стрічають вечір в холодочку.
Намалюй Синевир - перли Карпат
В небесній чаші рожевий Світанок.
Сонечко в алмазах - сто карат
В травах п'янкий пахучий рум'янок.
Намалюй в кольорі неба - літо
І запали свято - вогонь у ватрі.
Як колише море квітів вітер...
Водоспад і закоханих у шатрі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043239
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2025
УКРАДУ ТЕБЕ
Весна нас поєднала з тобою...
Благословила під небесами.
Купала щастя в цвіті весною,
Щоб світилися очі зірками.
Зима не впускала тебе до мене , -
Роз'єднала наші дороги, стежки.
І так ревнувала мене до тебе, ...
Закрила, як пташку на ключ, на замки.
Украду я тебе у лютої зими,-
Поведу у казку трави духмяні.
Зацілую уста сонечком весни
Подарую зорі на світанні.
Я не король, і не циган барон...
Від грози, дощів , зими захищу .
Намалюю тобі казковий сон
До ніг море квітів весни встелю.
Хай для нас цвітуть вишневі сади! ...
Сині - сині волошки у житах.
Розквітають цвітом молоді роки
До зір несе на крилах білий птах.
Я, як пташка була у неволі
Згорала без любові у журбі.
Дивилась у вікно на тополі
В небокрай його очі голубі.
Прийшла зима у весну у мій сад
Замела райські сади снігами.
І на ніжні квіти впав снігопад
Без тебе в'янула я під дощами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2025
Ми весною зустрілись із тобою
Коли цвіли буйним цвітом сади.
Дзвеніла нам музика зір луною
І наливала медові плоди.
А посеред духмяних трав у гаю
Цвіла липа духмяно - духмяно.
Місяць розсипав зорі з небокраю...
І ,малюв для нас казку кохана.
Розквітала зорями бузкова ніч
Стелила білі ромашки до ніг.
Закохано, ти дививсь до моїх віч,
В твоїх обіймах танула, як сніг...
Сяяла яскраво зірка золота,
Малювала нам казку з тобою.
А ти цілував палкі мої уста
Розплітав мої коси рукою.
А ми були, тоді такі щасливі
Ловили , в цю мить щастя у жмені .
Воркутали наче голуби милі...
Слухали шелест листя на клені.
Зоряна ніч серця поєднала
Благословила під небесами.
В пахощах цвіту щастя купала ,-
Щоб світило сонечко над нами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2025
Я поведу тебе у білі ночі
Там ,де зорі падають у траву.
Віднайду між зір перли найдорожчі
Тобі у дарунок їх принесу.
Я подарую тобі любов,любов,
З квітучого поля море квітів.
Як уперше обійму тебе я знов
Зацілую поміж зореквітів.
Злетимо з тобою до зір у небо
Будем рахувати зорі до ранку.
Нахилю небо для тебе ,для тебе...
Стрінемо сонечко на світанку.
О поглянь, яка літня зоряна ніч!
Так пахне п'янко липовим цвітом.
Ти - кохана мене у свій рай поклич!!!
Я стану вніч сонечком над світом.
А там поміж духмяних трав у гаю
Соловей щебече про кохання.
А місяць сіє зорі з небокраю
Осяює стежки - зірка рання.
А ми з тобою, як лебеді білі
Танцюєм під зорями до ранку.
Там де любов,там нема заметілі...
Закоханих вінчає - ніч циганка.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043070
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2025
А хто не зі мною,той не мій...
Він не моя людина.
Буває, що свій стає чужий....
А чужий, як родина.
А чужого мені не треба,
І свого я не віддам.
А наді мною стоїть небо...
Мій Всесвіт - небесний храм.
Довіряю святому Богу,
Він мій маяк у морі.
Він вказує мені дорогу
Зі мною в біді, горі.
Я біжу босоніж по житті,
Землі біль відчуваю.
Зустрічаю людей на путті.
Сонцем їх зігріваю.
Злих минаю, добрих вітаю...
Дам руку у важкий час.
У ролі актрис я не граю...
Все на місце ставить час.
А життя навчило нас жити,
Бачить у вікні світло.
Народились, щоб світ любити
Не боятись гріз, вітру.
Довіряю святому Богу.
Святим канонам корюсь.
Він ясен світ - життя дорога,
Перед ним дощем розіллюсь.
У свій дім я двері відкрию,
Прийму, як батька з доріг.
І сльозою ноги омию,
Розтану, як білий сніг.
А краще з мудрим загубити
Чим із дурнем скарб знайти.
Треба у Бога заслужити,-
Щоб поруч з ним у світ іти.
М Чайківчанка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043069
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2025
Я напишу на білім конверті
Красиве твоє ніжне ім'я.
Покладу лист почуття одверті,
Поверну назад нашу весну я.
Де ти живеш адреси не знаю,-
Лист принесе ластівка сива.
Прилетить вона з чужого краю
У твоє вікно стукне мила.
Коли зійде сонечко у вікні
Почуєш щебет пташки зрання.
І вона розбудить тебе у сні
І передасть моє вітання.
Пишу на білім аркуші листа
На ньому два серця - малюнок.
На прощання - печатка золота
Дарую - повітряний цілунок.
Час наче вода ,так швидко біжить
Забіліли вже мої скроні.
Згадую, ту весну - щасливу мить
Коли цвіли маки червоні.
--------------------------
Тисяч миль - дороги поміж нами
Далека відстань... і рубежі...
Чекаю ,як зірку вечорами...
А в тумані бачу міражі...
А доленька пані норовлива
Розставила усе на місця.
Твої сліди змив сніг, дощ, і ,злива
Вже осінь.. з дерев листя опада.
Пролетіли роки, як одна мить
Малюю твій портрет - - уночі
Так хочу я до себе притулить
Дивитись ,як спиш на плечі.
Цілувати твої ,як мід уста
Волосся твоє розплітати.
Щасливим іти з тобою в жита
Пісні про любов тобі співати.
Був час, як голуби воркутали...
На руках своїх тебе носив.
Ми з тобою ,давно чужі стали...
Я відпустив тебе, відпустив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2025
Візьми скрипалю скрипку в свої руки
Торкнись до нот золотої струни.
Заграє музика хвиль дивозвуки...
Розтане сніг... розбудить мої сни.
Заграй скрипалю,ти - пісню про любов
Запали мільярд зірок у небі.
Веди , де цвіте духмяна липа знов
Поклич до зір, як лебідку лебідь.
Заграй скрипалю,ти - для серця пісню
Я ніжна скрипка у твоїх руках.
Музика зір ,як сонце в осінь пізню
Окриляє моє життя в піснях.
Я маестро є твоя полонянка
Розквітаю від струн, як маків цвіт.
Щаслива танцюю у вальсі - танку...
Ведеш мене у зоряний політ.
Віднайди, музику серця, віднайди ,
Я є твоя скрипка, ти - мій скрипаль.
Веди у казку , там ,де цвітуть сади....
Зодягни мене в зоряну вуаль.
Заграй ,скрипалю пісню , мені заграй !
Розбуди від сну - через сотню літ .
Хай світить ясне сонечко з небокрай!...
Пташечка звеселить мій ясен світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042975
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2025
У ТВОЇХ РУКАХ Я СКРИПКА
Я хочу, щоб пісня була наче сонце
Світлом осяяла кожне віконце.
І була не копія, а оригінал...
Запалювала свічі щастя на бал.
У твоїх руках я скрипка, а ти - скрипаль,
Ти - прожени з мого серця сум ,печаль.
На ній знайди струну - високу октаву,-
Щоб розправляла крила наче пава.
Заграй скрипалю для душі гарну пісню
Хай всміхнеться Листопад в осінь пізню!.
І веди у рай літа - синій океан
Хай в душі цвітуть маки - золотий лан!...
Не шукай чужу музику, чужий мотив
З чужого саду яблук золотий налив.
Хай дзвенить мелодія на струнах весни!
Засолодить душу пісня "Ясени".
Ти - не співай пісню "Руськие берези"
Вона, як вітер з моря несе грози.
Ти соловейко - калинового саду
Будь, у пісні, як грони винограду.
А ти - доторкнись ніжних струн мого серця
Будеш пити слово,як воду з джерельця.
Побачиш у моїх очах Всесвіт - увесь світ.
Бо я дерево життя - солодкий плід.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042937
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2025
А ти - та, єдина жінка на світі,-
з ким хочу стрічати сонце край вікна .
Чути твій голос, як пташку на вітті, -
Щоб усміхалась мені наче весна.
З тобою хочу прокидатись зранку
У обіймах пестити до своїх грудей.
Танцювать все життя удвох у танку,-
Щоб цвіла ти - трояндою поміж лілей.
Мені тебе подарувало небо
Наші стежки, і дороги зійшлись в одну.
Крізь заметіль зими я йшов до тебе,-
Щоб разом із тобою зустріти весну.
З тобою хочу прокидатись мила
Дивитись на тебе - твої очі неба.
Зацілувати уста, руки - крила...
Подарувати зірку - щастя для тебе.
Ти - одна, єдина жінка на світі
З якою хочу прожити я все життя.
Воркутати, як голуби на вітті...
Злетіти вдох у сніжну зиму - небеса.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042936
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2025
Я поведу тебе у білі ночі
Там ,де зорі падають у траву.
Віднайду між зір перли найдорожчі
Тобі у дарунок їх принесу.
Я подарую тобі любов,любов,
З квітучого поля море квітів.
Як уперше обійму тебе я знов
Зацілую поміж зореквітів.
Будем з тобою дивитись на небо
І рахувати зорі до ранку.
Нахилю небо для тебе ,для тебе...
Стрінемо сонечко на світанку.
О поглянь, яка літня зоряна ніч!
Так пахне п'янко липовим цвітом.
Ти - кохана мене у свій рай поклич!!!
Я стану вніч сонечком над світом.
А там поміж духмяних трав у гаю
Соловей щебече про кохання.
А місяць сіє зорі з небокраю
Осяює стежки - зірка рання.
А ми з тобою як лебеді білі
Танцюєм під зорями до ранку.
Там де любов,там нема заметілі...
Закоханих вінчає ніч циганка.
---------
Голубіє день - сонячна блакить
Зашарілось сонце наче жар вогню.
Леліє в руках, цю блаженну мить
Весна співає літу - літечку : "Ti amo"- і love Iy".
А там, де ти ,там сонечко світить...
Зранку до ночі щебечуть солов'ї.
З синіх гір ніжна музика дзвенить...
І хочеться просто жити на землі.
День наче білий аркуш паперу
Купається у молочнім тумані.
Злітає, як жайвір на Венеру...
Єднає самотні серця в коханні.
Ми, як білі лебеді з тобою
Ніяк не можемо стрітись на путі.
Час біжить , так швидко за водою...
Роки згорають, як зорі золоті.
Я так часто бачу тебе у снах...
Приходиш зіркою до мого вікна.
Я лелію в своїм серці - піснях...
Ти всміхаєшся здалека, як весна.
Візьму тебе я на свої крила
Понесу на острів щастя до зірок.
Там стріне нас осінь сива - сива
Закружляє у білім вальсі - танок.
2------------
З ТОБОЮ ХОЧУ ПРОКИДАТИСЬ
А ти - та, єдина жінка на світі,-
з ким хочу стрічати сонце край вікна .
Чути твій голос, як пташку на вітті, -
Щоб усміхалась мені наче весна.
З тобою хочу прокидатись зранку
У обіймах пестити до своїх грудей.
Танцювать все життя удвох у танку,-
Щоб цвіла ти - трояндою поміж лілей.
Мені тебе подарувало небо
Наші стежки, і дороги зійшлись в одну.
Крізь заметіль зими я йшов до тебе...
Щоб разом із тобою зустріти весну.
З тобою хочу прокидатись мила
Дивитись на тебе - твої очі неба.
Зацілувати уста, руки - крила...
Подарувати зірку - щастя для тебе.
Ти - одна, єдина жінка на світі
З якою хочу прожити я все життя.
Воркутати, як голуби на вітті...
Злетіти вдох у сніжну зиму - небеса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2025
Я дарую тобі зорі з неба
Ті,що окриляють почуття.
Зірку щастя віднайду для тебе...
Намалюю тобі казку я.
Ти є моя Богиня натхнення
Зірка у небі - моя любов.
Ти - Богом доля благословенна
Мій Ангел на землі ,мій Покров.
Я дарую тобі любов, любов...
Море квітів ромашки білі.
Хочу чути твій голос знов, і знов...
Слухати , як пташку на гіллі.
Зорю до тебе у твоє вікно,-
Як місяць з неба споглядаю.
Закохавсь мила у тебе давно,-
З неба наче зірку чекаю.
А поміж нас тисячу миль доріг
У пустині ночі - міражі.
Заміта твої сліди білий сніг...
Розділяють світи - рубежі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042843
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2025
Батьківська хата - маленька ,чепурненька
Неначе гарна писанка здалека.
До неї ластиться ластівка сивенька
Над нею кружляє птаха - лелека.
Батьківська хата ,то є куточок раю
Вікна маленькі, сонечка багато.
Цвітуть мальви - ружі у квітучім маю
Дарує у будні для душі - свято.
А батьківська хата на березі Дністра
відзеркалює ,як зірка в садочку.
Стоїть у задумі мовчазно,як верба...
Чекає пташок до віть у холодочку.
Батьківська хата наче сонце над світом
Зігріває в печі вогником тепла.
Напоїть з липи чаєм - золотим цвітом
З криниці водицею із джерела.
Батьківська хата неначе рукавичка
У ній кожен своє місце віднайде.
Сині очі ,як небо - біленьке личко...
їй майже сотню літ, серце золоте.
Батьківська хата ,то є яблуня стара,-
Потребує ,щоб її доглядали.
Тре білити... косити, як зросте трава,-
Щоб до її віть пташечки злітали.
Батьківська хата ,то для дітей наче храм
На образах рушники білі - білі.
У старих скринях вишиття - безцінний крам
Наче золоте руно в заметілі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2025
Отча хата то - куточок раю
У вікнах - сонечка є так багато.
Святі образи в липовім маю
Запалюють у душі - вогник свята.
Батьківська хата - то ясне сонце,-
Що зігріває у заметіль зими.
Наче мати до себе пригорне
Витри солодкі сльози від самоти.
Батьківська хата - пісня крилата
Ти - золота колиска мого життя.
Зростила мої крила, як мати
І стрічаєш з далеких доріг дитя.
Де б не була ,у якому краю
І куди б доленька мене не вела.
У батьківську хату повертаю...
Бо тут народилась ,і виросла я.
Зацілую, де ходила стежки
І мого дитинства тихий - тихий рай.
Тут у садочку ловила зірки
Промінь сонечка із синіх синіх плай.
Батьківська хата наче у казці
Цвітуть мальви ружі як в небі зірки.
І сонечко сходить в божій ласці
Сад родить виноград , ябка, грушки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042769
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2025
Батьківська хата кличе додому,-
Де мальви - ружі цвітуть духмяні.
А криниця погашає втому...
Ведуть у вечори - зорі ранні .
Тут Отча хата - стара криниця,
Цвіт калина квітне біля воріт.
Так пахне з квітучих трав - копиця,
Втішає душу, цей казковий світ.
Пахнуть стиглі яблука румяні
І медові груші соковиті.
Злітає птах в поле на світанні,-
Де наливає колос у житі.
Скупане сонечко в чистій росі
Пестить у долонях - лан золотий.
Манить, до себе маків цвіт - в красі
У моє дитинство - простір голубий.
Нема вже мами, тата і брата,
Стою на цім світі , як сирота.
З доріг зігріває - Отча хата
Колише сни - колиска золота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042690
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2025
Стоїть отча хата в садочку
Криниця ,що напуває журавля.
Дубовий стіл у холодочку
Тут мій куточок раю - моя земля.
Тут моє село берег Дністра
Все знайоме ліс, гай, річка, діброва.
Тут мій родовід - брат і сестра,
І душу втішає солов'я мова.
На панській горі дуб крислатий,
А на ставочку верба миє коси.
На долині , тут Отча хата...
Замаєна у квітах до морозу.
Стоїть наче писанка в саду
Вікна зорять у пречистi небеса.
До неї , як до матінки йду,-
Щоб відчути у душі вогник тепла.
Ще вчора від сну півень будив,
Як годинник підіймав мене зранку.
Рижий кіт з збанку молочко пив,
Муркотів до сонечка він на ганку.
Тут пес жив, на прив'язі ходив...
Був господар на квітучім подвір'ї.
Гуси, кури рахував, любив...
i на щастя дарували йому пір'я.
2----------------------------------
Замаєна хата липовим цвітом
Зеленим листячком золотий цвіт.
Стоїть неначе сонце над світом
Слухає щебет пташки, шелест віт.
О хато, моя білесенька хато!
Золота колиско - щасливих літ.
Розпустив садочок крони крислато
Уквітчав твої вікна маєвий цвіт.
Зацвіла мальва ружа , м'ята знову
Запашила подвір'я медами.
Іду у рай саду я на розмову,-
Ловлю солодкі плоди руками.
Трави густі виросли вище колін
Розлились наче море зелене.
І Хата б'є у дзвони голосний дзвін,
Кличе всіх , прийдіть , діти до мене!.
Я йду до криниці з далеких доріг
Щоб напитись від спраги водиці.
Сяду , як дитина на рідний поріг
Залебедію неначе птиця.
Відкрию я двері у рідну хату
Відчую мамину ласку тепло.
З фотографій обійме мене тато
Подякую їм за всяке добро.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2025
Заплющу очі - бачу дитинства світ
Малює солодкий сон - сузір'я.
Білий птах несе у садочок до віт
В отчу хату - на рідне подвір'я.
Стоїть в саду хата наче сирота
Плачуть, так вікна проливним дощем.
Пишу батькам щодня у віршах листа
Сльози капають з очей, в душі щем.
Там, де моя рідна батьківська хата,
Там під вікном мальва - ружа цвіте.
В'ється стежка до порогу хрещата...
Там, де є мій рай - сонце золоте.
О рідна хато - золота колиско !
Ти є мого дитинства - рай життя.
Тобі я клонюсь наче батькам низько,-
Що зігрівала вогником тепла.
Тут моє дитинство під образами
Зростало духом до мати землі.
Ти - захищала від гріз небесами
Серце звеселяв щебет солов'їв .
У маминім віконці сходить сонце
У сад літа ведуть ясні зірки .
Солодить душу виноградні гронця,
Яблука, вишні , медові грушки .
Повернусь я у отчий дім додому,
Нап'юсь цілющої води з криниці.
На порозі сяду розвію втому...
Вклонюсь низько маминій світлиці.
Ще вчора батьки стрічали край воріт
Були відкриті двері до хати.
Соловей піснями звеселяв мій світ
Вгощала хлібом, молоком мати.
Цілую стежки, де ходили батьки
У світлиці - золоте вишиття.
Рідні стіни вертають юні роки,
Де за столом, уся моя рідня .
Нарву я під маминим вікном квіти
Понесу до могил запалю свічу.
Сяду , як птах на калинові віти
Розкажу про свій cмуток... удаль злечу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2025
Сьогодення за рік назву "минулим"
І ,так дні за днями пливуть у забуття.
А що завтра ,там плавають акули....
Полюють на здобич - безпомічне дитя.
Життя жорстоке, люди в ньому звірі
Розірвуть , коли ти попадеш у капкан.
Полюють на жертву хижаки сірі,
Бо кожен хоче бути цар на троні - пан.
Не смій здаватись у життєвім морі
Ти пливи до берега надії - життя.
А хто був у пеклі, біді та горі,
Той не скаче вище неба ... не каже : "Я".
Пливи, пливи за течією ріки...
Хай віра дає сили дійти до мети.
Зроби вдих і видих у ясні зірки,-
Щоб навчитись жити... просто світ любити.
Ти пливи, пливи усім вітрам на зло,
Ніколи не смій дивитись смерті в очі.
Хай не лякає тебе ураган - НЛО!...
Поміж верб сови , жаби в темряві ночі.
Акула гострить зуби в океані
Хвацько на мілководних риб нападає.
Коли ти пливеш у сірім тумані
То вона тебе в своїй пащі зїдає.
В сови очі великі ,як у жаби...
Вона полює на крилатих уночі.
Сховається поміж дуби, і граби
Бо в хижих птах - гострі язики, як мечі.
Наробить галасу...тебе лякає,-
Щоб збився з маршруту... своєї дороги.
В кого за спиною крила, літає...
Тому вдаль осяює путь - сонце Бога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042535
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2025
А там ,де літо - море квітів
Зранку до ночі щебечуть солов'ї.
Сонечко ласкаве привітне
Малює прекрасну мить на землі
А в літа очі волошкові
Неначе льон синій - синій небокрай.
Зоряні вечори лілові
Ведуть нас у казку - трояндовий рай.
Так пахне літечко медами
У саду спіла грушка ,і малина.
Липовий цвіт понад гаями
Вдихає солодкий парфум пташина.
Золотіють в полі кульбаби
Соняшник заклав капелюх золотий.
Від сонечка сховались граби
Дрімає у тіні лісу - дуб старий.
А в літа пишні трави в росі
Трудиться бджілка, збирає мед з цвіту.
Метелик у райдужній красі...
Слухає коника... радіє літу.
А у літа - сонце золоте
Розпустило проміннячко над світом.
Під вікном мальва - ружа цвіте
Милує Очі краса - пишноквітом.
А в літа - пречисті світанки
Заглянуло сонце в моє віконце.
Скочило зайчиком на ганку
Дивиться у зашторене віконце.
А у літечка - сонячні дні
У горах яскраво райдуга сяє.
Там де -не - де ,ще гори сніжні
І відлуннює ехо , коли трембіта грає.
А в літа - море золотий пляж,
Над ним кружляють чайки білі - білі.
Там пальми і казковий пейзаж ...
Пливуть кораблі несуть в даль їх хвилі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2025
Зійду я на станції "літо"
Босоніж піду на берег ріки.
Вдихну я у аромат квітів,-
Тут знайду щастя молоді роки.
Летять всі птахи у рай літа
Білі чайки,голубки, журавлі.
Тут сонечко ласкаво світить
Ллє з небес промінчик тепла землі.
Сяду з доріг я відпочину
Від спраги нап'юсь води з криниці.
І птахом у жита полину,-
Де золотий колос золотиться.
Зійду я на зупинці "літо"
Піду в квітуче поле - за гаї.
І під музику трав і квітів,
Тут защебечуть пісню солов'ї.
Підійму руки наче крила
Обійму очима золотий лан .
Всміхнеться мені земля мила
На панській горі дужий дуб - титан.
А літо ,так пахне медами...
Настояна в п'янкім хмелю трава.
Вітер виграє пелюстками,
Тут від щастя йде кругом голова.
Я розчиняюсь у цій красі
Пірну неначе в море у квіти.
Зацвіту ромашкою в росі
Засолодить щебет пташок літа.
Ловлю дні сонячні прекрасні
І кульбаби, що летять наче пух.
А у літечка стільки щастя?,-
Що від краси оживає мій дух.
Зійду я на станції "літо "
Вколіно - в диких травах загублюсь.
Сплету віночок щастя з квітів
І світу я сонечком усміхнусь.
Я тут віднайду дитинства світ
Квітучу весну молоді роки.
Злечу я за обрій у політ
Стріну я осінь на березі ріки.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042393
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2025
Ромашки білі пелюстки
Зацвіли у травах у росі.
Здалека сяють ,як зірки...
Зорять очима сонця в красі.
Ромашки Діви у вінку
Цвітуть у смарагдових травах.
Стан виточений на станку
Танцюють з вітром наче пави.
Ой, ромашки білі - білі
У пелюсковій заметілі.
Наче лебідки у полі
Дарують щастя нашій долі.
У ромашок личко біле
Чарівні ,і гарні панянки.
У них таке ніжне тіло
Пречисті неначе світанки.
Покохав червень ромашку
Її вроду , серце золоте.
Просить він маленьку пташку
Нахилити небо голубе.
Ромашки білі пелюстки
Неначе сніг впав серед літа.
Малюють казку, ці квітки...
Ваблять до себе сонцеквітом.
Цвітуть ромашки у полі
У лузі, на березі ріки.
На долині - на роздоллі
Розлились як море ,ці квітки.
У полі - біля тополі
Там зацвіли білі ромашки
Дарують мить щастя долі
Звеселяють нам душу пташки.
Дарую ромашки з поля
У своїх руках ніжний букет .
Хай щаслива буде доля!
Душа співа літечку сонет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2025
( надихнула Світлана Дубницька.)
А ти не скачи вище неба
Канонів заповідів святих.
У псалмі шукай сил для себе
Мудрість, що є світлом для сліпих.
Мова - то є для сердець бальзам
У відчаю душі лікує.
Коли у душі є святий храм-
То ,там наша думка панує.
Посій зерно , зрости лан жита,
Зігрій в зиму сонечком тепла.
Тобі в небо двері відкрито-
Напоїти спраглих з джерела.
Ти - словом не сип сіль на рану
Не переходь межу, границю.
Можна зламати душу санну
І закрити у клітку птицю.
Усі помиляються в житті
Ніхто не Ангел , всі ми грішні.
Заздрість спалює мрії золоті
І тих, хто в житті є успішний.
Господь покликав нас до себе,-
Щоб гострили у слові зброю.
Увінчало поета - небо
Лавровим вінцем нашу долю.
Прийшла орда, як дикі звірі,
Наробили лиха і біди.
Ми, працювали , жили в мирі
Рубають із коріння сади.
А поет не може мовчати
Коли ворог руйнує наш дім.
Повинен на весь світ кричати
Коли спалює все в попіл - дим.
Не топчи ногами калину
Чужий біль своїм серцем відчуй.
Стань, небом у важку хвилину!...
Зранені душі словом лікуй.
Поет - це мова - воля божа
Він голос - Небесного Отця.
Кличе до себе подорожніх
Є світло - для незрячих ,сліпця.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2025
Подарую тобі волошки квіти
А у будні я свято запалю.
Зацілую уста сонечком літа,-
Бо тебе мила - кохаю,люблю.
Поведу я тебе на берег ріки
Там ,де грає на струнах водограй.
Назбираю у віночок квітки
І уквітчає коси місяць май.
Твоє волосся розлилось по плечах
Очима в них купаюсь, як в морі.
Обіймаю крильми птаха у снах
Ти -зіркою сяєш у вікні - просторі.
Прокинусь, а сон, як пташка втікає
Лечу до тебе я неначе птах.
На краю неба сонечко світає...
Шукаю тебе у травах - квітках.
Соловей щебече пісні у гаю
Кличе нас у рай літа з тобою.
Так пахне медами липа у маю...
Вінчає в почуттях нашу долю.
2-----------------------------
А твої очі сині - сині
Наче волошки на долині.
До тебе злітаю наче птах,
До квітки, що цвіте у піснях.
А літо, так пахне медами
Малює казку над гаями.
Цвітуть так волошками очі,
Сяють наче зоряні ночі.
Ти всміхаєшся мила мені ,
Голубі, як небо літні дні.
В морі волошок потопаю,
Ти квітка, яку я кохаю.
Ти казка - мій куточок раю,
Солодкий сон, в якім літаю.
До тебе будую я мости...
В моїм серці тільки ти, ти, ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042274
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2025
Я чекав тебе з далеких країв,-
Що пташечкою прилетиш у мій сад .
Стрічав лелек до струнких яворів
Загадував я мрії у зорепад.
Злітаю, як птах у вечірнє небо
Шукаю я поміж зір - зірку надії.
Ходжу без пари неначе лебідь
Малюю я твій образ - квітку Лелію.
А після дощу сонечко красне
Мережить світу - райдужну дорогу.
А дзеркальне небо - таке ясне...
Веде у твій рай - до твого порогу.
Я люблю тебе, люблю, кохаю -
Мої уста шепочуть твоє ім'я .
До твого серця стежку шукаю
Бо ти є моя любов - моє життя.
Не обіцяю золоті гори,-
Що дістану перли із океану.
Повезу тебе мила на море...
Буду любить вічно - тебе кохана.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2025
Я бачу тебе до зірок літаю
І дарую тобі свою любов.
Тебе мила, лиш одну я кохаю...
Ти запалюєш в душі свято знов.
А я візьму квиток на острів щастя
Там , де нема печалі і смутку.
Хай тобі казкові сни, там насняться!...
До твоїх ніг стеляться незабудки.
Там цвітуть незабудки, незабудки...
Ніжні квіти в первоцвіті маю.
Вони ведуть у літо незабутнє,-
Як бірюза сяють з небокраю.
А ми , як два голуби із тобою,-
Що воркують на березі ріки .
А у мріях літають під горою...
На сьомім небі збирають зірки.
Там літо синьооке наче в раю,
Малює казку у травах в росі.
Вінчає закохані серця в маю...
І танцюють вальс пари молоді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042213
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2025
Моя душа - то престіл божий
На якому лежить святе причастя.
До нього може прийти кожний
Хто захоче відчути трішки щастя!...
Моя душа - небо пречисте
Храм любові ,де місяць,сонце,зорі.
У Всесвіті - сяйво іскристе
Промінь світла маяк в туманнім морі .
Моя душа - то музика зір
то перший білий сніг і шепіт листя.
То райдуга поміж синіх гір
Між хмар - ясне сонечко із захристя.
Моя душа - то розквітлий сад,-
Де у мріях дерево - життя цвіте.
То вишня, грушка, і виноград...
Яблуня,що родить ябко золоте.
Моя душа - то зірка небес
Є пристань надії у океані.
То - божий скарб - тисячу чудес
То дзвін органу - подих на світанні.
Моя душа - то пташки крила,-
Яка злітає на семи вітрах у даль.
А на землі - небесна сила,-
То музика дощу- радість , і печаль.
Моя душа - зірка поміж зір
Цілющий дощ, вогонь,вода і вітер.
Ніжна струна мелодійних лір
Слова , що лікують душу із літер.
Моя душа - поетичний храм
Небесна криниця жива водиця.
Вона дає лет чужим думкам
Оспівує красу світу ,як птиця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042128
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2025
Якщо не любиш ,то не цілуй
І не грай у світлі почуття.
Як голуб до голубки - воркуй,-
Де живе любов, там рай - життя.
А ти - не чекай до завтра
Бо проспиш своє щастя - свій час.
В почуттях гори, як ватра
Танцюй у життя, цей білий вальс.
Ти - поглянь мила навколо,-
Який прекрасний ,цей ясен світ.
Співай наче пташка соло
Розправляй крилонька у політ.
Допоки ти , ще молодий...
Гори у почуттях - розквітай.
І наче місяць золотий
Край неба наче зірку - стрічай.
А коли любиш , то кохай!
Коханій ніжні квіти даруй.
До ясних зір з нею злітай
В своїх руках їй казку малюй..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042089
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2025
Люблю тебе, люблю, тебе кохаю...
Хочу прожить з тобою все життя.
Ти пристань надії - куточок раю ,
Моє натхнення - світлі почуття .
Люблю тебе ,як любить небо птах
Як голуб голубку, лебідь лебідку.
Ти моє щастя у моїх руках,
Лелію в своїм серці наче квітку.
Люблю тебе, тебе одну кохаю...
Ти наче зірка у літній вечір.
Тебе, як корабля з моря чекаю,-
Ти вабиш мене в краї далечі.
Люблю тебе, за усмішку милу,
За ніжний погляд і чарівні очі.
За добре серце, душу красиву
За мову ласкаву і стан жіночий.
Люблю тебе, як день ясне сонце,-
Як літній вечір - місяць, ясні зорі.
Як весна спів пташки край віконця,
Коли танцює вальс у просторі.
Люблю тебе, наче скрипку скрипаль,
Відчуваю твоє я серцебиття .
Ти моя радіcть ,мій смуток , печаль...
Моя пізня любов - моє життя .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042025
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2025
А цей білий світ крихкий, як кришталь
Від дотику розб'ється на осколки .
Ніхто не вічний - на землі на жаль...
На ній пораховані наші кроки.
А нічого вічного немає, -
Ми всього лиш гості у цьому житті.
Все проходить з часом, все минає...
Минають найкращі - миті золоті.
А прийде час покличуть небеса
Злечу у вдалечінь наче журавлі.
Зів'яне, як квітка моя краса...
Піду у вічність до матінки землі.
Коли піду за обрій - інший світ
Закрию я свої очі назавжди .
Упаду жовтим листячком із віт,
Покриють мене білі - білі сніги .
Згасне - сонечко моє на землі, -
Білий день наче ніч для мене стане .
Візьмуть мене на крила журавлі...
І заплаче дощем небо туманне.
В піснях буде жити моє ім'я
Згадають після смерті рідні, друзі.
Прийду в гості на свято до вас я...
Зацвіте для мене калина в лузі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2025
Ти - моя весна ,ти - моя весна
Ти - моя Богиня неземна.
З тобою мрію, до зір літаю...
І новий день я зустрічаю.
Ти - моя весна,ти - моя весна,
Ти - мої пречисті небеса.
Ти - мої вільні крила у політ
Ти - подих повітря - ясен світ.
Ти - моя весна, ти - моя весна,
Ти - надія - зіронька ясна.
З тобою усміхаюсь я світу,
У моїм серці цвіте літо.
Ти - шелест листя, і краса клена,
В росі трава, море зелене.
Ти - музика дощу, пісня серця
Ти - причастя, вода з джерельця.
Ти - у тиші розмова з Всевишнім
Яблуневий цвіт,і цвіт вишні.
Цариця лісу, гаїв , діброви
Ти - сонечко рідної мови.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041871
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2025
Ти дала мені надію до життя
У вірі я зростав день за днями.
У любові я відкривав почуття
І зцілював рани небесами.
Я йшов до тебе крізь холодну зиму
Ураганні вітри, дощ ,снігопад.
Падав ,і вставав у імлу незриму
І стежку осяював зорепад.
А я йшов до тебе не день ,і не два
Протер взуття і намокли ноги.
Нелякала мене дорога важка
Не втрачав віру у час тривоги.
У моїй душі ,лиш надія жила,-
Що до тебе я у твій рай прийду..
Від спраги нап'юсь водиці з джерела
Оживу наче красень май в саду.
У груди у чисте повітря вдихну
Побачу ясне сонечко в імлі.
Тебе стріну і до серця обійму
Бо ти моя весна - на цій землі.
Дивлюсь я на твою зоряну красу
За спиною виростають крила.
Як наречена розпустила косу
Така чарівна ,ніжна і мила.
З тобою я із мертвих воскресаю,-
Як квіточка в саду, як первоцвіт.
Ти знаєш , як птах літаю,літаю...
Бо ти - моє життя , цей увесь світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041859
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2025
Моє село, ти - пісня мого серця!
Чую твій голос і серцебиття.
П'ю твою красу, як воду з джерельця,
В садочку солодить спів солов'я!..
Моє село це пречисті небеса,
В трійці - три цервиці, як зірниці.
Батько - сивий Дністер, а мати - земля
Частують хлібом, як батьки в світлиці.
Приспів:
Село моє - перлина України
З яскравим сонцем і небесами!
Найкраща земля з роси краплини
Родить хліб нам із пишними ланами!
Моє село - то є дзеркало Дністра,
Рушники немов те руно золоте!
Тут батьківська хата, моя земля,
Тут мальва-ружа край вікна цвіте!
На березі Дністра, як на картині,
Село, як писанка в квітах весни,
У житах - маків цвіт, волошки сині,
З країв лелек стрічають ясени!..
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2025
Білий сніг летить, летить, і мете...
Розквітає зоре цвітом на землі.
Між зим шукаю літо золоте
Тебе кохана , як сонечко в імлі.
Забіліли сніги, як пелюстки,
Замели вітром дорогу до саду.
А я цілую сонечком стежки
Там ,де колись ходила літнім садом.
А сніг іскриться на моїм кроці
У білім морі снігу потопаю.
Шукаю твоє обличчя - очі,
На семи вітрах до тебе злітаю.
Мов в казці - дерева білі - білі
Іду у храм благодаті - зорепад.
Поміж нами сніги - заметілі
Повертаю наше літечко назад.
В моїй душі живе наше літо
Замели стежечку сніги у наш сад.
Моя любов наче перші квіти
Кличе у білі ночі під зорепад.
---------------------------------------
Дивлюсь я у нічне вікно - небеса
Наді мною міражі, міражі .
Сяє неначе зірка - твоя краса
Стою на краю неба на межі.
Дивлюсь у твої Смарагдові очі
В них бачу ласкавий погляд жінки.
Тягне, як магнітом до тебе вночі
Вдихаю в солодкий нектар квітки.
А моя любов, то птаха два крила
З тобою до зірок я літаю.
На мокрім склі малюю твоє імя
Шепочуть мої уста - кохаю .
А ти - пречисте небо - мій океан
Моє сонечко на зорі ранній.
Ти - квіточка лілія поміж тюльпан
Є подих повітря на світанні.
Ти жадана мрія моєї весни
Куточок раю - берег любові.
Ти всесвіт, що малює казкові сни...
Ніжність, щастя у ласкавім слові .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041719
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2025
Наші дороги зійшлись в одну
Ми із тобою зустрілись, так пізно.
Щоб стрічати з тобою весну
Схід Сонечка - вечірню зірку пізню.
Я так довго на тебе чекав
Коли ти прийдеш у мій рай - життя.
Я тебе поміж із упізнав ,-
Що ти моя любов - доля моя.
Осінь - це сад у багрянці
Не всім щастить прийти у Листопад.
Осінь, це вальс - на двох в танці
Дарує блаженну мить - зорепад!.
Осінь - це золоті роки
Ключ журавля в осіннім тумані.
Осінь, це є тепло руки
Йти двох поруч у життя - в коханні.
Приспів:
Поведи - в золоту осінь!-
Щоб зустріти зиму у Листопад.
Пести ніжно мої коси
Хай в душі розквітає літній сад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2025
Ти за минулим не тужи,
Не думай, ніколи - за майбутнє .
Ти - сьогоднішнім днем живи!...
Твори свій дім ,свій рай - незабутнє.
Життя всього - коротка мить
Прекрасне навіть в золоту осінь.
Як осінній лист вдаль летить
Згорає від лютих зим, морозу.
Ти викинь зношене взуття,
Розбий чашу діряву на друзки.
Одягни у щастя життя
Засолодить яблуко з галузки.
Життя ,це одна тільки мить
Наче спалах зорі на світанні.
Одцвіте цвітом, одшумить,-
Падолистом з дерев у тумані.
Ти не плач... і витри сльози,-
Полюби себе свій золотий вік.
Босоніж іди у роси...
Вдихай пахощі трав - цілющий лік.
------------
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041680
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2025
А твоє серце красиве було
Наче синьо - жовтий стяг.
І мріями, як сад весни цвіло...
Ти ходив...Літав, як птах....
А тобі двадцять п'ять назавжди
В пам'яті будеш цвісти весною.
На цій землі залишив сліди...
Віддав життя, в цім жорстокім бою.
Завжди будеш молодий козак
А кольору неба - твої очі.
Де пролив кров ,там зацвіте мак
У мамині сни прийдеш уночі.
Тобі клоняться старі дуби
Край доріг віддають шану до ніг.
Впадеш дощем з краплі роси
Зацвітеш первоцвітом до ніг.
''''''''''''''''''''''''''''''''''''''''''''''''''''''''''''
О, ні, то не грім вдарив з чорних - чорних хмар
Не блискавиця розколола небо на двоє.
Це ворожі ракети завдають вбивчий удар,
Косить смерть людські життя звірячим боєм.
Заплакала весна дощем наче слізьми,
Умиває рани синочка на полі бою.
Тут стояли стіною тримали небо сини...
Віддали життя за нашу з вами волю.
Посивіло небо від спалаху ракет,
Задихається у диму від пожарищ війни.
У вирвах земля стогне від болю - свисту шахед,
Почорніла згорає до тла - руїни .
Злітають соколи у сині небеса
І один за одним згасають неначе зорі.
Ще вчора ,як у дубочків була їхня краса...
Стоїть мати над труною і мліє у горі.
Мати щодня ходить на могилу сина,
Пробиває до нього стежки крізь заметілі .
Промовляє до нього, щебече, як пташина...
І носить квіти троянди білі - білі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2025
А у тебе паспорт України
Національність - українець.
На цій землі мова солов'їна
Не знаєш мови, ти - чужинець.
Вчи - солов'їну мову ,не язик
Апостолів святого храму.
Це твій рай ,твій дім життя - материк
Величай - Україну маму.
Якщо ти народивсь в Україні!
То - розмовляй мовою землі.
Ти - живеш , вчися у цій країні
Не ходи , як тінь без сонця - в імлі.
Вдягай вишиванку, а не шинель
Будь козаком, а не русаком.
Не дивись на ваньок , матрьох ,омель
Не підпалюй свій рай сірником.
Пливи до берега , як корабель
До своєї землі ,до рідні.
І не грай з акулою, як форель
Бо потониш , як жертва на дні.
Ти - живеш на Богом даній землі
Будуй дім своїми руками.
Працюй, не бійся, що руки шерхлі...
Зцілюй біль душі молитвами.
Вір , ніколи надію не втрачай!
Що все буде добре у тебе.
У житті часу не марнуй ,не гай...
Мрій ,вчись,трудись... і злітай в небо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2025
Ти - не літай за хмарами високо
Відчуй землю , траву під ногами.
Вдихни у груди повітря глибоко
Побачиш сонце під небесами.
Скажи , хто ти будеш, з якого роду?...
Хто ти є на цій священній землі?...
Земля годує хлібом, п'єш чисту воду
А ти топчеш зернятко на ріллі.
Якщо тобі не мила Україна
Усе те, що зродила, ця земля .
Тобі огидна - мова солов'їна
Ти хочеш язик - дикого життя?...
Скажи, хто для тебе патріот - герой?...
Хто віддав життя за Батьківщину?...
Чи чужинець кат - вбивця , що є ізгой?,-
І підпалив твій дім - Україну.
Прийшла з війною у лаптях синя дрань
Стріляє у невинну дитину.
Наробили тривоги нечисть ,погань -
У вогні , у крові - Україна.
Сидить тхір у норі і риє яму...
Сам під себе , і під увесь народ.
Хоче він "руський мір" - "росію маму"
Кличе "путенят" сюди ,всякий зброд.
Як не шануєш мати Україну
Усе те, що зродила ,ця земля.
То бери валізу ,йди на чужину
І там будь ,чорним рабом у мо...я.
Там не буде ні свободи, ні волі,-
Лиш білий ведмідь вічна мерзлота.
Язик стане отрутою в недолі
Перекриє дихання висота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2025
Я, люблю, як цвіте півонія
В літнім садочку біля хати.
Над світом райдужна мелодія
Дарує нам для душі свято.
Розцвіла в бутоні півонія
Кличе солов'я у мамин рай.
Повсюди блаженство, гармонія
Веде нас до зірок місяць май.
Та пахнуть піонії духмяно !
Лечу, як метелик до квітки.
Чую щебет соловейка рано
Солодять пахучі пелюстки .
Світанок розправив білі крила
Жайворонком злетів в небеса.
Радіє цій красі пташка мила
Від спраги п'є воду з джерела .
Сяють як зорі ніжні пелюстки
І горять полум'ям любові.
Скупані в чистих росах , ці квітки
Дарують бутони медові.
О яка благодать в літнім саду!
Соловей Осанна - співає !
До травня наче у храм я іду
Піонія мій дух окриляє.
Зоряна ніч - пів місяця, зорі...
Голубіє , як османський стяг.
Місяць пливе в човні ,як в морі ...
Кружляю в раю піоній, як птах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041442
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2025
Зацвіли ,так яскраво жоржини
Розливсь наче море - жоржиновий рай.
Вітерець жене у даль хмарини
Красень Верес спішить до них у їх рай.
Зорить до берізки явір стрункий
Лілові вечори їй нахиляє.
Веде до зірок в простір голубий...
Ніжну пісню про любов їй співає .
Стоїть осінь на краєчку літа
Золотіють крони на верховітті.
Серпень, ще пестить жоржини квіти
Зігріває сонечком - зореквітті.
Цвітуть жоржини неначе зорі
Літо стелить пишні отави до ніг.
Їхні мрії думками в просторі
Чекають літа - літечка край доріг.
ПОВТОРЕННЯ ВІД 2023 РОКУ
ЛЮБЛЮ , ЯК ЦВІТЕ ПІВОНІЯ
Я, люблю, як цвіте півонія
В літнім садочку біля хати.
Лунає чарівна симфонія...
Дарує - для душі свято.
Розцвіла в бутоні півонія
Запрошує у квітковий рай.
Повсюди блаженство, гармонія
Зорять рожеві мрії в небокрай.
Розсіює аромат вітерець
До квітки, як метелик лечу.
Милується нею поет - митець
Вдихає у нектар досхочу.
Сяють як зорі ніжні пелюстки
І горять полум'ям любові.
Скупані в чистих росах , ці квітки
Дарують мить щастя у слові.
О яка благодать в літнім саду!
Соловей Осанна - співає !
До травня наче у храм я іду
Піонія мій дух окриляє.
Зоряна ніч - пів місяця, зорі...
Голубіє , як османський стяг.
А місяць наче човен у морі ...
Кружля в раю піоній, як птах.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2025
Коли зорять до беріз явори,-
Ще сонечко розсипає тепло літа.
Місяць сіє перли - роси з гори,-
Щоб цвіли у розмаю - Жоржини квіти.
Стоять в зажурі між хмар явори
Зорять в тумані за сонечком літа.
Пахнуть, ще медами літні вечори
Цвітуть неначе зорі жоржини квіти.
Розправив вже чорні крила вечір
Запалює зоряну свічку у вікні.
Летять журавлі в краї далечі
А літу , ще цвітуть жоржини на землі.
Зацвіли, так яскраво жоржини
Віддають земне тепло в маминім саду.
Тріпочуть, як серденько дівчини...
Літо леліє їхню вроду молоду.
Стеляться над рікою тумани
Золотіють крони , опадає листя.
А літній дощ б'є дзвінко в барани,-
Що вже йде Золота осінь із захристя.
А жоржини красиві,як пави....
Розпустили пишні коси пелюстками.
Звучить мінорно струна октави
Цвітуть їхні райдужні мрії зірками.
Запломеніли, як жар Жоржини
Краса пречиста наче криштальні роси.
Поспішає козак до дівчини...
І веде сватів до неї до морозу.
Нарву в саду Жоржини у букет
І подарую тобі мила їх на щастя.
Ти вийдеш ,я заспіваю сонет...
Зацілую руки твої до зап'ястя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041349
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2025
Заховалось сонечко за обрій
Торкнувсь вечір тихо мого плеча.
Скільки зір, і стільки доль - історій...
Кожен пише свою книгу буття.
О роки , роки ви - цвіт весни
Ви - моє багатство - мій скарб життя.
Ви злетіли ,як казкові сни...
Залишили у серці почуття.
Ще вчора цвіла квітом весна ,
Я в ній мальвою - ружою в саду.
Світила мені зірка ясна
Я зростала як деревце в меду.
Життя мінливе, як погода
Солодке наче медові груші.
У кожного свій смак , стиль, мода
Свій почерк ,своя пісня до душі.
Були втрати у моїм житті
Рідні наче зорі , вмить згорали.
Друзів я губила на путті...
Пташки в гаю душу звеселяли.
Все минуло, все пройшло, як сон
Осінь в коси срібну нитку вплела .
Бачу мальву я біля вікон
Мамин рай ,в якому щастям цвіла..
2-----
КОЛИ ЗОРЯТЬ У ОСІНЬ ЯВОРИ
Коли зорять у осінь явори
Там ,де сонечко стоїть на краю літа.
Там пахнуть , так медами вечори
Цвітуть неначе зорі - Жоржини квіти.
Зацвіли вже під вікном Жоржини
В маминім саду пишні осінні квіти .
Красиві наче врода дівчини...
Пестить в своїх долонях ,ще сонце літа.
Стеляться над рікою тумани
Золотіють крони , опадає листя.
А літній дощ б'є дзвінко в барани,-
Що вже йде Золота осінь із захристя.
А жоржини красиві,як пави....
Виграють неначе море пелюстками.
Звучить пісня на струнах октави
Осінь танцює з вітром під небесами.
Запломеніли, як жар Жоржини
Осінь розпустила пишні ,довгі коси.
Моргає козак ,так до дівчини...
І веде сватів до неї до морозу.
Нарву в саду Жоржини у букет
І подарую тобі мила їх на щастя.
Ти вийдеш ,я заспіваю сонет...
Зацілую руки твої до зап'ястя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041307
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2025
Написано про кохання стільки пісень
Буває, як рання весна , літо пізнє .
Цвіте, як зоряна ніч ,сонячний день
Мов мелодія - лебедина пісня.
Твоя любов веде у зоряні світи
В душі рожеві мрії розквітають.
Світи мені, як ясне сонечко - світи!...
Хай щастям очі наче зорі сяють!
А твоя любов дарує мені крила
Я літаю вище хмар аж до зірок.
Зводить шляхи, дві долі - небесна сила,-
Щоб пити любов, як водицю ковток.
А любов буває ,як роза з шипами
До крові поранить душу глибоко.
Надихає, як райський сад - небесами
Ідеш щасливий ,літаєш, як сокіл.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2025
О ,скільки літ я тебе , лиш шукав...
Ти приходила в мої сни ,як зірка.
Зустрів ...і серед тисяч - упізнав,-
Ти та сама кохана , моя жінка.
Доторнусь до тебе рукою
Твої солодкі уста зацілую.
Розцвіту ,як мак любов'ю
До ніг море квітів подарую.
Я тебе безмежно кохаю
Ти надихаєш наче ружа в маю.
До тебе наче птах злітаю
Бо тебе мила кохаю і люблю.
Я смакую тебе ,як ШОКОЛАД
Чорнослив із горіхом у глазурі.
Ти є солодка вишня - райський сад
Золота медова груша в натурі.
А ти - неповторна ніжна жінка
Створена для щастя ,тепла, любові.
Ти - цінний діамант - ясна зірка
Мелодія душі у пісні, слові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041260
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2025
Зацвів поміж струнких яворів - жасмин
Розливсь білосніжний цвіт, як море.
Одівся у шовковий атлас сатин...
Зорить до лип, як небо просторе.
Цвіте жасмин ...цвіте ,так пянко жасмин,
Завмира дух від пахощів цвіту.
На волоссі, як роси чистих краплин
Насіяло на щастячко літо.
Яка божа краса ,як цвіте жасмин!...
Пелюстки мов в танці балерини.
На сонці виблискує,блищить гардин...
Разять очі, сяючі перлини.
Стоїть ,як панич серед гаю - Жасмин
Наче наречений на весіллі.
А він літечка - красень єдиний син
Танцює вальс з липою на гіллі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041176
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2025
Ніхто не вічний у цім житті
Прийде і до мене останній час.
Злечу у вирій як журавлі
Листям тополі впаду поміж вас.
Згасне сонечко в моїм вікні
Поміж зір моя зірка край неба.
Ніч заколише у вічнім сні
Прийду я у твої сни до тебе.
Я повернусь пташкою в наш сад
До старого дуба розлогих крон.
Насію дощовий зорепад
Ясних зірок у твій сон, до вікон.
А там , де старий дуб у полі
Цвітуть червоні маки у житах.
А білий птах ходить на волі...
Оспівує земний рай у піснях.
А там ,де старий дуб у полі
Пишні трави вколіно в росі.
Грає на струнах вітер тополі
І квітує земля у божій красі.
А я прийду до вас навесні
Коли зацвітуть сади в розмаю.
Зійду я зіркою в тишині...
І зацвіту, як калина в маю.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041061
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2025
Яка краса ,як цвіте бузок
Яка краса, як цвіте ліловий бузок!
Наче духмяні вежі зорять у блакить.
Здається, їхні віти дістануть зірок
Насіють ясних зір на щастя, у цю мить.
Зійшов у гай - п'ятизірковій одежі
Над білим світом, як панич синьоокий.
Стоїть ,чекає юну весну на межі
І над ним розганяють хмари осоки.
Цвіте бузок біло,рожево ,лілово,
Розливсь неначе океан у небесах.
Надихає п'янкий аромат фіалково
Відриваюсь від землі, лечу наче птах.
Несе парфум шовковий, ніжний шлейф вітер
Голубів на гіллі дурманить ,та п'янить.
А бузок немов би місяць із Юпітер
Дарує нам зі своїх долонь - щастя мить.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041027
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2025
Прилетіла пташечка до мого вікна
Крилом стукнула у шибку тихенько.
Глянула в мої очі, мило вона...
Співом втішає мою душу раненько.
О скажи, люба пташко ,як мене знайшла?...
Хто вказав тобі, до мене дорогу?...
Ти на своїх крильцях весну принесла
Вісточку із небес від святого Бога.
На підвіконні пір'ячко залишила,
Щебетом розбудила мене від сну.
Щоб на білім світі я не тужила,-
А відкрила вікно, і стрічала весну.
О скажи, пташечко, куди ти літала?,-
Які бачила гори, моря, світи?...
Ти принесла весну ,щоб я не спала,-
А бачила , цей світ - божу красу ,як ти.
О пташко, ти - трудися зранку до ночі
Під небом в'єш гніздечко із гілочок.
І приносиш душі слова пророчі,-
Щоб від жаги пити, як водицю ковток.
О пташко, ти літаєш увись - вище хмар
До Бога сонця, так рано - раненько.
Небесний Отець, дав тобі божий дар-
Золотим голосом звеселить серденько.
Співай, веселі пісні - пташко маленька!...
Витри від сліз очі - сироті в журбі.
Хай цвіте садами земля рідненька!..
До ніг стеляться незабудки голубі.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2025
ПІДІЙМАЙ САМА СОБІ НАСТРІЙ
Ще вчора з тобою були на ти,
Здавалось,що був ти моїм другом.
Між нас тисяч доріг, чужі світи ...
Коли тре'... оминав мене кругом ..
А до чужих я звертаюсь на ви,
Але вони поруч і стали другом,
І сказали : **не тужи, а живи **
Випр'ям плечі , не ходи понуро.
Ти - підіймай сама собі настрій
Вдихай у легені - кисень у груди
Коли тобі важко - читай розарій!
Болить душа, не виходь на люди!...
Усміхайся світу, коли дощить ,
як вирує за вікном сильний вітер.
Пам'ятай, що життя , лиш тільки мить!...
Будь , світлом краси із ніжних літер!.
Не будь, наївна дитина до світу!...
Не відкривай двері усім у душу.
І перед ніким не роби звіту,
Бо обідруть, обтрусять ,як грушу.
Коли друг не чує,не клич, не зови!
Не проси , як жебрак милостиню.
За течією ріки ,як човен пливи...
Бо заздрісник показує гординю.
Ти цвіти ,як квітка після грози...
У красі розпускай цвіт пелюстки.
Хай личко не марніє від сльози!
Рости, як дерево... лови зірки.
Думаєш, що стоїш на щаблі - високо,-
Що без тебе - мій світ потоне на дні.
Язиком плюнула в душу глибоко,-
Усміхаєшся зухвало в очі мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040891
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2025
А жінка на весну , так схожа :
Щебече, як пташка в літнім саду.
Яскрава наче зірка Божа, -
Для серця знайде слова розраду.
А жінка на весну, так схожа :
Цвіте наче квіточка в розмаю.
Запалить свято в дні погожі,-
В її домі - затишок ,як в раю.
А жінка на весну ,так схожа :
Зійде , як сонечко, а то гроза.
Цвіте, як Лілія, то - ружа
Сміється,а то плаче - ллє сльоза.
А жінка на весну , так схожа :
Ніжна, мила, зваблива, чарівна.
Як птах літає...і все може...
То тиха річка, а то гомінка.
А жінка на весну ,так схожа :
Добра, щира - як земля ласкава.
Їй красі клониться вельможа
У вальсі танцює наче пава.
ЯКА КРАСА, ЯК ЦВІТЕ БУЗОК!
Яка краса, як цвіте ліловий бузок!
Наче духмяні вежі зорять у блакить.
Здається, їхні віти дістануть зірок
Насіють ясних зір на щастя, у цю мить.
Зійшов у гай - п'ятизірковій одежі
Над білим світом, як панич синьоокий.
Стоїть ,чекає юну весну на межі
І над ним розганяють хмари осоки.
Цвіте бузок біло,рожево ,лілово,
Розливсь неначе океан у небесах.
Надихає п'янкий аромат фіалково
Відриваюсь від землі, лечу наче птах.
Несе парфум шовковий, ніжний шлейф вітер
Голубів на гіллі дурманить ,та п'янить.
А бузок немов би місяць із Юпітер
Дарує нам зі своїх долонь - щастя мить.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040889
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2025
О, сеньорито акаціє - в маю!
Ви юного червня - наречена.
Крізь зоряні світи до вас зорю...
Серце тріпоче, як листя клена.
О Доброго ранку - Доброго дня!
Мила панянко - Леле зелен гаю.
Розпустили пишні коси - гілля...
Дивлюсь на вашу красу ... згораю.
Лечу до вас ,як соловей до віть,-
Щоб побути на одинці із вами.
Вітер грає на струнах поміж віть
І малює літо казку - зірками.
Там посеред духмяних трав в гаю,
Лебеді купаються у коханні.
Цвіте біла акація - цвіт в маю...
Вінчає закоханих на світанні.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040839
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2025
Плаче у саду вишня
Ронить пелюстки як сльози.
Зійшла зірка Всевишня
Зігріває від морозу.
Ще вчора цвіла весна
Омріяно дивилась на світ.
А прийшла у сад зима
Залишила в її серці слід.
У пелюстках щастя - сад
Розливсь неначе синя річка.
Зима посіяла град...
І печальна сльоза на личку.
Покохав вишню вітер
Розпліта її пишні коси.
Шукає слова з літер...
Перли неначе чисті роси.
Вишня любить солов'я
І тужить ,так за ним ночами.
І до неї зійшла зоря
Колише її сни піснями.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2025
Співає Я .Гудима
Сьогодні ,цей день святковий
вдягнув нас усіх у вишиванку.
стелить рушник барвінковий
на останній дзвоник зранку.
О школо ,наша рідна школо,
Ти вчила нас читати й писати.
Як мати вела до престолу,
Апостолів знань,науки пізнати.
О ,прощай;прощавай рідна школо,
Наче наші батьки - вчителі.
Єднали усіх у шкільне коло
Відкривали храм знань на землі.
І хоча у наших юних очах
Цвітуть мрії, як квіти у садах...
У майбутнє невідомий шлях...
А наша доля в наших руках...
Під ніжну мелодію весни
Стелить доля рушник для нас.
Кружляють нас у танці ясени
Останній вальс,вальс,вальс...
Ми вдячні рідна школо ,тобі!
вам вчителі, що вчили життя.
Були разом в радості,журбі.
Вели нас у світле майбуття.
---------------------------------
2 вірш----
А у цей травневий день золотий
У вишиванці, як Бог біля престолу .
Кличе нас звідусіль дзвін голосний
На останній дзвоник у рідну школу.
О ,княгине панно ясночола!
Ти - вчила читати, і писати нас.
Під крилом , як мати сивочола..
Ведеш нас у світ знань у світлий клас.
О, прощавай, моя рідна школо!...
Шановні вчителі , друзі - юних літ.
Летіли в твій рай ,як у рій бджоли...
Збирали меди з калинових віт .
Дорогі вчителі , ви як батьки ...
Сіяли зерно добра і любові.
Гартували дух у шкільні роки,-
Відкривали світи у рідній мові .
----------------------------
СПІВАЄ ПЕТРО СТЕЦА
МИ ВДЯЧНІ ВАМ ВЧИТЕЛІ!
У юних очах невідомість ,страх,-
Яку обрати у життя дорогу.
Рожеві мрії зорять наче птах...
У синю даль із шкільного порогу.
Під ніжні звуки мелодій весни
Звучить, так красиво - останній вальс .
Зросли ластівята - дочки, сини...
Запрошують на останній дзвоник нас.
Ми , вдячні вам дорогі вчителі!-
Що вели у світ знань наче до храму .
Вчили жити у любові землі
У світах не забути школу маму.
Не вернути шкільні роки назад
Більше не відкриє двері нам школа.
Вчитель не поведе у шкільний сад,
Там, де цвіте травневий май - довкола.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2025
Я ДАРУЮ ЦІ КВІТИ ТОБІ
Я дарую ,ці квіти весни, лиш тобі,
Квіти краси ,ніжності і кохання.
Дивлюсь ,як у небо очі голубі
Ти моя любов - ясна зірка світання.
Я дарую ласкавий погляд ,лиш тобі,
Цей казковий вечір маків цвіт у маю.
Розплету волосся, як вітер вербі
Скажу я тобі,як люблю і кохаю.
Я запрошую тебе на цей білий вальс
На білий танець лебедів кохання.
Хай весна веде у зоряні світи нас!...
Сяють нам зорі - звечора аж до рання.
Там край неба зірка місяця чекає
І запрошує на білий - білий вальс.
Перли роси у трави розсипає
Цвітуть у житах маки червоні для нас.
Візьму тебе на свої руки кохана
Понесу у казку на берег ріки.
Для тебе я зорі з неба дістану
Насію море квітів з своєї руки.
О Боже , яка місячна зоряна ніч!
Там все для кохання, і для любові.
Небо вишите перлами усю ніч
Дарують блаженну мить - ночі бузкові.
У полі посеред духмяних пишних трав
Купаються лебеді у коханні.
Сходить сонечко весни поміж заграв
Вінчає вінцем долі на зорі ранній.
О ,яка тут краса - ,справжній рай на землі !
Біленькй жасмин ,так пахне медами .
Вітерець колише жита на ріллі
Несе пянкий парфум - шлейф понад гаями.
М.Чайківчанка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040680
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2025
Вдихаю, в цей світ - глибинно і жагучо,
Немов у цвіт акацій навесні.
А ясне сонечко із за хмар палюче
Цілує пристрастно чоло мені.
Я наче метелик розправила крильця
Пурхнула до духмяних трав у гай.
Там наливає липа нектар по - вінця
Пахучими медами - місяць май.
Стоять тополі - сестриці край доріг
Ловлять сонячний зайчик у тіні.
А пух летить , летить наче білий сніг
увінчав волосся в пасма срібні.
Підняли голову дуби крислаті
Крапля дощу оживає віти.
У грозу притихли пташки пірнаті,
Чекають сонечка між хмар квіти..
Вдихаю, в цей світ - глибинно і жагучо,
Немов перший раз прийшла я в цей світ.
О як швидко минає, цей час квітучий!...
За плечима наче вже сотню літ.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040601
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2025
Де любов , цвітуть квіти зимою
Білими пелюстками, як зірки.
Дзвенить музика ніжно струною
Стелить до ніг на щастя рушники.
А вже прийшла весна,весна,весна...
На крилах лечу я до тебе.
Наливає в келих щастя до дна ,
Щоб лебедино злітали в небо.
А настрій - любити просто життя
Йти упарі щасливим по світу.
Хай в грудях грають світлі почуття!...
Наливає плід - яблуні цвіту.
Завжди сам собі настрій підіймай
Навіть коли за вікном йде дощ.
Усміхнись світу, люби, і кохай...
Хай солодить аромат квітучих руж!.
Поглянь , як цвіте п'янко сад весни!
Набирайся сил , натхнення в неба.
Слухай , як трава росте - ясени.
Хай цвітуть море квітів - для тебе!.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040600
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2025
Не цілуй, коли не любиш
Не грай, зі мною у почуття.
Прийде час мене забудеш,-
Що вчора була з тобою я.
Не цілуй, коли не любиш
О не цілуй, не цілуй мене!...
Знаю, що щастя загубиш...
Бо такі, як ти люблять себе.
Ми з тобою зовсім різні,
З інших світів і різних планет.
Ця зустріч, як квіти пізні...
Зів'яне, як цвіт в сніжний намет.
Ти любиш рано вставати,
Стрічати сонечко у вікні.
Люблю в ліжку полежати,
Помріяти, ще трішки у сні.
Я люблю казковий вечір,
І , як ясень день - білі ночі.
Злітати в краї далечі
Слухати музику зір вночі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2025
НАДИХНУВ ПОЕТ ВІКТОР КУЧЕРУК
Жабеня зелене
Квакає на мене,
Ніби я прийшов до нього в дім, –
Витріщило очі
І злякати хоче
Войовничим виглядом своїм.
Жабці не збагнути,
Що земні маршрути
Завжди прокладаю вздовж боліт,
А в багно ступити
Можна в гущі жита,
І прокльони слати на чім світ…
ВІКТОР КУЧЕРУК
Жабеня зачепило душу
з болота винесу її на сушу.
щоб побачила рай на землі ,
як співають файну пісню солов'ї.
Тож треба, так дух зачепити...
Збудити у душі дикого звіра.
Свій слід у серці залишити,
І викреслити до себе довіру.
Жабеня сидить у болоті,
Довела чоловіка до вулкану.
Думає королева в злоті,
Сидить на троні - має душу сану.
Зелена жаба у болоті
Має чорні думки і чорну душу.
Язичок свербить , тій істоті
Я її сказати : навчити, мушу :
Сиди, мовчи, жабо в болоті !,-
Не точи на люд свої гнилі зуби .
Не злетиш , як птах у польоті, -
Язик зміїний заведе до згуби .
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2025
Коли я чую голос твій
То, як сад весни розквітаю.
Ти - ясен день світлих надій,
Моє натхнення цього раю.
Коли дивлюсь в очі неба,
Тону у них , як в океані.
Кружляю, як білий лебідь
До ясних зірок у коханні.
Коли торкаюсь твоїх рук,
Відчуваю пристрасть шалену.
Бється у ритмі серця стук...
Пізнаю земну і богемну.
Я хочу з тобою бути
І палкі уста цілувати.
Сонечком у місяць лютий
Крилом лебедя зігрівати.
Я ляжу на твоє плече
Буду спати у казкових снах.
А ти ніжно цілуй мене...
На сьоме небо неси, як птах.
2----------МОЯ ЛЮБОВЕ - КВІТКО СИНЬООКА---------
Моя любове квітко синьоока!
В тобі купаюсь, як в океані.
Ти зоряна ніч , моя ясноока...
Світанок райдужний у кохані.
Поведу тебе у зоряні ночі,
Де місяць наче планида щастя.
Розплету твої я коси дівочі...
Зацілую руки до запястя.
Я дивлюсь, і не надивлюсь на тебе...
Вдихаю твій солодкий аромат .
І Крила руки наче білий лебідь...
Нахиляють сонечко в сто карат.
Я хочу бути, все життя з тобою!
Поведу тебе в осінь - листопад.
Закружляю кленовою листвою
Подарує щастя мій зорепад.
------------Я СКАЖУ НА МОВАХ СВІТУ-----------------
Я скажу на мовах світу,
Як безмежно тебе я люблю.
До ніг встелю море квітів
У сни ясні зорі нахилю.
Я кохаю тебе, я люблю...
Ti amo - amore mio.
I adore yov - iy love,
Ti koham - ясна зірко.
Я кохаю твою вроду,
Красиву усмішку на устах.
Ти - сонечко у негоду,
Квіточка троянда у піснях.
В тебе очі, як зірниці...
Пасують ямочки на щоці.
Пю красу ,як воду з криниці...
І Являєшся зіркою уночі.
Палкі уста зацілую
Солодкі неначе мід весни.
Перли з моря подарую...
І поведу у казкові сни.
3------------------------------
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040476
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2025
А любов моя, як сад весни...
І цвіте лиш для тебе, для тебе.
Малюю тобі казкові сни
Цю мить щастя - зоряного неба.
Ти красива - висока, струнка
Сяють очі наче два озерця.
Ти у мій рай - весну прийшла
Закохала... дала ключ до серця.
А любов моя, як сад весни...
Наче яблуні білий - білий цвіт.
Ти - музика ніжної струни,
Мій куточок раю, казковий світ.
Ти ясне сонечко в сто карат,
Рання зірка , яку звати весна.
Вдихаю у ніжний аромат
Вабить до тебе врода чарівна .
Я запрошую тебе на вальс
Хай цей танець буде на все життя!.
Зорі сіють , лиш квіти для нас
Від щастя цвітуть, як сад почуття.
Я поведу у казкове літо,
Де місяць зіроньці на арфі грає.
Там білі білі ночі над світом
Лебедів зоряним вінцем вінчає.
Дивлюсь я в твої очі неба
Ти жінка, яку люблю, кохаю.
Ти лебідка, а я твій лебідь...
Без тебе у самоті згораю.
Лечу на крилах у небеса
Планету щастя - у квіті маю.
Розцвіла наче весна - краса...
Тобі сонати мила співаю .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040456
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2025
Коли прийде весна я не знаю...
У травні зима ,холодно, мете сніг.
Ллють дощі ,як з відра з небокраю
Дороги розмиті дощем у доріг.
По Небу пливуть сірі - сірі хмари
Немов по морю у далечінь човни .
Під дахом птахи воркують в парі...
Чекають з туману сонечка вони.
Весна одцвіте , як квітка в саду
З небес, ще не відчула тепла сонця.
Не знаю , коли сюди ,ще прийду...
Щоб погрітись, як пташка на осонні.
Хай прийде весна у наш край, у сад!
Цвітуть самоцвіти у чистій росі.
Насіє море щастя зорепад...
Купається душа в цій божій красі.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040395
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2025
Живемо під одним дахом з тобою
А здається, що у різних світах.
Будь , чесна ,відверта сама з собою!...
Скажи, кого чекаєш ти у снах?...
Не закривайся від світу, не треба...
Не лий у подушку свої сльози.
Глянь у вікно, там стільки зір у небі...
Світять вони, навіть і в морози.
А ти не така, як всі - особлива
Світу ,перехожим усміхайся.
Хай воркоче тобі, голубка сива!
Йди вперед до мети , не здавайся.
Ти - віддай своє життя в руки божі
І він дасть тобі більше ,чим треба.
Не дивись даремно в очі порожні
У них не знайдеш тепла для себе.
Життя Іде, його не зупинити
І ти прожила майже пів життя.
Не тре плакати, з очей сльози лити,
У душі давно згасли почуття.
Набирись сил, іди вперед у завтра...
Радій сонечку,дощу і вітру.
Люби життя...вогнем гори , як ватра...
В кінці тунелю побачиш світло.
Ти - не слухай , що скажуть за спиною
Отих ворон, що несуть в село вість.
Полюби себе...будь ,сама собою...
Хай гавкають собаки ...гризуть кість .
Живи своїм життям ,думай про себе...
Закрий двері,більш не вертай туди...
Пам'ятай , над тобою святе небо-
Ангел вкаже , шлях, куди тобі іти.
Слова пусті гірчать, як чорна кава
І не засолодять твоє життя.
Той, хто любить... для нього , ти - цікава
Він творить руками рай - життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040373
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2025
Моє село - ти пісня мого серця
Чую твій голос,і серцебиття.
П'ю твою красу ,як воду iз джерельця
В садочку солодить спів солов'я.
Моє село - це пречисті небеса
В трійці - три цервиці ,як зірниці.
Батько - Дністер СИВИЙ ,а мати - земля
Частують хлібом,як батьки у світлиці
приспів :
Село моє - перлина України
Яскравим сонцем і небесами.
Найкраща земля із роси і краплини...
Родить хліб нам із пишними ланами.
Моє село - то є дзеркало Дністра
На рушники мов те руно золоте.
В саду яблуні ,над ставочком - верба
Край вікна, тут мальва - ружа цвіте.
Село моє - перлина України
Яскравим сонцем і небесами.
Найкраща земля із роси і краплини...
Родить хліб нам із пишними ланами.
Над рікою літають чайки білі
Слухають, музику водограю.
Тут весна в яблуневій заметілі,-
сонечком колише сни в розмаю.
На березі Дністра, як на картині...
Село ,як писанка в квітах весни.
У житах - маків цвіт , волошки сині - сині
З країв стрічають лелек ясени.
-----------------------------------
Моє село - то зірка світанкова,-
Будить весну від зимових снів.
Босоніж іду в ліс ,гай та діброву,
Цвіту калиною поміж дубів.
Моє село, то є куточок раю...
Тут батьківська хата, моя земля.
До тебе з чужих світів повертаю...
Цілую ті стежки, де ходила я .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040337
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2025
А душі потрібно мир, любов і щастя,
Святості,блаженства,в красі цвісти.
Я вірю ,що все тобі у житті вдасться
Деревом мудрості увись зрости.
Життя жорстоке нікого не жаліє
Заведе нас в туман , у глухий кут.
Коли в душі високе небо зоріє...
Сонце, вкаже дорогу твій маршрут.
В кожного своя доля ,своя дорога...
Ідеш в життя, як по - леду крихкім.
Коли душа тримається сонця - Бога
То не страшні вітри, дощі ,та грім.
Йди вперед не зупиняйся ...вихід шукай-
У тебе є шанс, цей світ творити.
У пустині, як сокіл високо літай, -
Щоб життя наче водицю пити.
В кінці тунелю, там сонце - світло шукай,
Навіть коли вже дихати важко.
Набери повітря в груди - часу не гай...
Молись,і хвали Бога , як пташка.
Ніхто не Ангел ,не монашка, не святий
Всі помиляються в своїм житті.
Коли у грішну душу увійшов дух злий,
П'є кров...штовхає на дно на путі.
Живи в любові на землі , твори добро...
Працюй , вчись по - правді божій жити.
І пересій від полови добре зерно
І зумій ближніх просто любити.
Душі потрібно ласка і добре слово,-
Щоб у барвах бачити сірий світ.
Ти - оминай дич ,базарної ромови
Розквітай ,цвіти ,як яблуні цвіт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040255
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2025
О світку мій милий,який ти - красивий!
Ти - моє натхнення у земнім раю.
Тобі тисячу літ, і наче дуб сивий...
До тебе злітають пташечки в маю.
Йду я до тебе ,як до батька дитина,-
Щоб розказати про радість, та печаль.
Ти є мій всесвіт - політ пташки ,вершина...
Моє пречисте небо... в дощі - мій жаль.
Ти мій добрий батько, мати - щедра земля,
Я ваша - дочка червона калина.
У ключі журавлинім голос журавля
В божім дусі вічне життя - пташина .
О ясний світку ,ти -світи мені, світи!...
Сонечком -вдень, а зіркою - уночі.
У завтрашній день будуй зоряні мости
Надихай писати ліричні вірші.
О, Світку ,ти - створений Богом для життя
Будувати руками свій рай,свій дім.
Щоб вишивали у барвах цвіт - вишиття
Раділи, як цвітуть маків цвіт у нім.
О світку високий, ти - мій синьоокий!...
Дякую що родилась на цій землі.
Лечу в той рай - понад океан широкий,-
Де цвітуть рожеві мрії на гіллі.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040239
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2025
Ще вчора відкрито двері у хаті
Там матуся пекла хліб ,як сонце.
Щебетали діти - пташки крилаті
Вгощали нас мамині долоні.
Цвіли наче квіти весни під вікном
Син -дубочок, та донечка - ружа.
Зростали ,як ластів'ята під крилом
Розправляли увись крила дужі.
Лечу на крилах до старого дуба
Там де мальви під вікном в Отчий дім.
А там колись моя матінка люба
Стрічала дітей, онуків у нім.
О, мамо - досвітня зіронько мила
Ти - сонечком осяюєш мій шлях .
Клонюсь тобі до ніг голубко сива,-
Встеляю квіти весни у піснях.
Ти мій Ангел - голуба блакить
Дитинство зігрівала в любові.
Ти - навчила святую землю любить
Стелила на щастя рушник долі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040213
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2025
До тебе мій раю на крилах лечу,-
Де зоріють вечори - Білі ночі.
Тут квітують цвіт яблуні у саду....
Соловейко щебече до півночі.
Моє село - золота колиско
Моя земле мила - матінко свята.
А ,тобі дуби клоняться низько
Коли в маю цвіте земля золота.
Тут за обрієм сонце сідає...
А над селом сходить рано - раненько.
Лелека дитинство повертає,-
Там де сад біля хати - батько, ненька..
Тут безкраї поля - воленька, воля...
У житах волошки, та маків цвіт.
На рушнику вишита наче доля...
Мальви біля хати - мій ясен світ.
Тут три церквиці, як три зірниці
Будять пташечок від зимового сну.
Всі молять в Небесної Цариці
Мир , всяке добро та сонячну весну.
З княжої гори - видно все село...
Старому дубу - тисячу - сотню літ.
Вчив літати, точив мій дух - перо
І нахиляв небо - з сонячних орбіт.
Тут босоніж ходила по землі
Збирала ягоду малину, гриби.
Сіяла яре зерно на ріллі...
Слухала в травах, як шумлять явори.
Із джерел Дністра я п'ю водицю
Тут плачу, і сміюсь - йду на пораду.
Я дочка землі - крапля водиці...
Тут згасну зіркою , листям упаду.
На березі Дністра ,як у казці
Тут смерековий ліс,гаї,діброва.
Земля родить хліб у божій ласці
Солодить душу солов'їна мова.
Над Дністром літають чайки білі
Слухають, як із гір водограй дзвенить.
Від краси завмирає дух в тілі...
І ,Виростають дужі крила , в цю мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040183
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2025
Я залишу свій слід у твоїм житті
Ти - почуєш мій голос у пісні.
Відкрию двері у всесвіт в почутті...
Хоча ми з тобою зовсім різні.
Розкажу тобі , як живу на землі
Чим дихаю, що думаю, мрію...
Принесу тобі - мить щастя на крилі
В своїх долонях квітку надію.
Після дощу веселку намалюю
У полі море квітів у житах.
І благословлю твій день - повінчую...
Знайду найкращі слова у піснях.
Я залишу свій слід у твоїм житті
У твоїй душі, у твоїм серці.
І яскравими барвами на путі
Напою водицею з відерця.
Живемо у різних світах з тобою
Ми чужі, по духу і по крові.
Лиш музика зір єднає з тобою
Веде до рідної мови у слові.
-----------------------------------
Я залишу слід в твоїм житті,
Почуєш голос пісні.
Відкрию всесвіт у почутті...
Хоча ми зовсім різні.
Розкажу, як живу на землі...
Чим дихаю, про що мрію...
Принесу я щастя на крилі
В долонях квітку надію.
Як дві планети із тобою...
По духу, по крові чужі.
Музика єднає струною
Веде у далі голубі.
Розмалюю світ кольорами
Сині волошки у житах.
Зійде сонце під небесами...
Зацвіте весна у садах.
Залишу у твоїм житті слід
Спогад у душі, у серці,
Ця музика, як солодкий мід
Наче вода у джерельці.
Музикою зір лід розтоплю...
У горах, білий сніг зими.
Печаль у синім морі втоплю , -
Поведу у казку весни.
Я сонечком у серці лід розтоплю
Подихом зігрію від лютої зими.
Обійму до себе , тих кого люблю, -
Щоб не знали смутку, біль самоти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2025
Вже вечоріє - на березі ріки
Там лебідь лебідоньку чекає.
Сам Всевишній сіє щастя із руки
Зорями - закоханих вінчає.
Розправив свої чорні крила вечір
Злетів у туман понад рікою.
Ніжно обняв циганку ніч за плечі...
Дзвенить музика весни луною.
Зоряна ніч шепоче твоє ім'я...
Сіє ясні зорі , як зерно у полі.
До тебе лечу на крилоньках я,-
Щоб освідчитись в любові.
Цвітуть білим цвітом яблуні в саду
Соловейко щебече про любов.
До тебе стежку серед ночі знайду,-
Щоб чути твій голос, спів пташки знов.
Там , де золота липа розквітає
Цвітуть зоряні ночі бузкові.
Вітер в тополі косу розплітає
Стелить до ніг квіти волошкові.
Розлились, як море трави духмяні
На хвилях сяють перли осяйні.
Там, в тому раю лебеді в коханні
Стрічають вечірню зірку навесні.
О ,яка казкова, ця місячна ніч!...
Видно наче вдень у росі квіти.
Місяченько нарядився, як павич
Малює казку - зоряне літо.
Лебідь лебідку крилом обіймає
Цілує ,як мід солодкі уста.
Духмянй цвіт весни серця напуває...
Солодить цвітом - липа золота.
Ти моє сонечко, і мій сенс життя
Біла лебідка - синього неба.
Шепочуть уста :" кохаю тебе я."..
Твоя усмішка вабить до тебе.
Палка любов, як багаття - почуття
В твоїх очах неба згубив спокій.
На свої крилонька візьму тебе я
Понесу до зір в світи широкі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040069
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2025
Багато не треба самотній жінці
Лиш би летіти з коханим в політ.
Осінь на щастя золоті червінці
Насіяла літ з закоханих віт.
Жінка, тоді багата і красива,-
Як п'є не гірку сльозу, а любов.
Личко вмиває не дощ, гроза, злива,
Як купається в морі ласки знов.
А жінка, хоче бути щасливою!
Дитино на плечі засипати.
Усміхатись голубкою сивою
Вечірні зорі вночі стрічати.
А Жінка , хоче відчути тепло рук!
На планиді щастя стрічать осінь.
Слухати, як росте увись дуб, граб, бук...
Цвісти, як жоржина до морозу.
Жінка ,хоче сильного чоловіка!
щоб він від холодних зим захистив.
Щоб із ним прожити життя до віку,
Дарував Квіти, на руках носив.
Жінка хоче уваги, добра, ласки,
Бути не сильною, а слабкою.
Щоб бути королевою у казці,
В коханні жаданою, святою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2025
Я люблю , як цвітуть півонії
ПОВТОРЕННЯ від 2023 року
Я так хочу до рідної хати,
Де цвіте садочок яблуні цвіт .
Там піони посадила мати
І квіти ведуть у казковий світ.
О , яка ,тут краса немов у Казці!,
Так пахне солодко вишня в меду!.
Весна дарує квіти в божій ласці
Духмяні півонії у саду.
Зацвіла, як цвіт весна - півонія
Розпустили крилаті пелюстки.
Грає на ніжних струнах симфонія
Нагадують мамин рай, ці квітки.
Я так люблю , як цвітуть півонії!
Сяють ,як сонце у квітучім маю .
Вони надихають в гармонії...
Розлились наче море у розмаю .
Цвіте мамина півонія в саду
І нагадує найкращі роки .
Я у казковий світ дитинства іду,
Цілую , де ходила, ті стежки...
Лечу я на крилах птаха в отчий дім ,
Щоб поклонитись низенько землі.
Вдихну піоній в маю золотім...
Впаду росою розчинюсь в імлі .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039958
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2025
Маки у житах, маки у житах,
Горять , як зорі у вечірнім небі.
А над ними кружляє лебідь птах
Збирає у букет квіти травневі.
Грає музика на струнах весни
Переливаються маки , як море.
Тріпочуть зелен листям ясени...
Осяює наш шлях - небо просторе.
Сяють пелюстки , ніжно красиво
На хвилях смарагдових трав у росі.
Колосить жито - золота нива
Пахнуть медами , так маки у красі.
А край дороги стрункі тополі
Зустрічають журавлів з чужих країв.
Вдихає у цвіт - прагне птах волі
Злітає на крилах до синіх плаїв.
За гаєм у чистім - чистім полі
Там така насолода мов у казці.
Цвітуть сині квіти волошкові
І родяться хліба у божій ласці.
Там, де маки зацвіли у полі...
А там пролили козаки свою кров.
Вони прагнули кращої долі
Віддали на плаху життя - свою кров.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039926
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2025
Я нахилю тобі зорі в небесах
Буду тобі про любов співати.
А сонечком осяю життєвий шлях
Будемо разом весну стрічати.
На крилах мрій я любов несу тобі
Ти моє сонечко - найкраща квітка .
Дивлюсь як у небо очі голубі
І ,лелію у серці наче квітку.
Ми наче лебеді впарі з тобою,-
Як два береги однієї ріки.
На край світу полечу за тобою
Запалю свято - із своєї руки.
Ти - мій Всесвіт ,зірка поміж зірок....
Лечу ,як жайвір у небо до тебе.
Ти - троянда квіточка поміж квіток
Океан любові синього неба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039911
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2025
ЯБЛУНІ В ЦВІТУ
Зацвіла яблуня рожевим цвітом
Немов би дівчина весна
над нею білий лебідь понад світом
Розправив крила в небесах
Яблуня в цвіту немов лебідка
Закохався лебідь у в ту красу.
уста її цілує наче квітку
Шепоче тихо :'я'тебе люблю
приспів 2р
яблуні в цвіту, яблуні в цвіту!...
Cяють щастям в закоханих очі.
Розпустила пишну косу золоту
Кличе нас у сад -в зоряні ночі.
А очі в яблуні сині дівочі
біленьке личко ніжний стан
вдягла фату не мов би наречена
кружляє лебідь в небесах
І вітер ніжним подихом знімає
ті білі білі пелюстки
кружляє в небі лебідь і незнає
як щастя своє зберегти
(У почуттях лебідоньку шукає)
(У снах нахиляє зірки)
Зацвіла яблуня рожевим цвітом
Мов юних літ - дівчина весна .
Над нею білий лебідь понад світом
Розправив крила у небеса.
приспів
Яблуні в цвіту, яблуні в цвіту!...
Cяють щастям у закоханих очі.
Розпустила пишну косу золоту
Кличе нас у сад - зорянії ночі.
Яблуня в цвіту немов лебідка
Закохався лебідь , у ту красу.
Уста її цілує наче квітку...
Шепоче тихо :''Я тебе люблю '.
Грає на струнах музика весни
Яблуня у фаті , як наречена.
Ти приходиш часто у мої сни
Тріпоче серце наче в клена.
Вітер подихом знімає пелюстки
Паде до ніг наче білий - білий сніг
В яблуневій заметілі я і ти...
Над нами квітує май ,цей ясен світ.
-----------------------------
А очі у яблуні наче янтар
Ніжний стан біленьке личко в неї.
Парфуми солодкі весни - золотар
Краса , як у квіточки лілеї.
Яблуневий цвіт, як зорі у небі
Наливають яблука духмяні.
Кружляю над тобою наче лебідь,-
Ти ведеш до зірок на світанні.
2----------
Зацвіли в садочку яблуні в цвіту .
Сяють у дівчини щастям очі.
Розпустила весна косу золоту
Малюють казку - зоряні ночі.
Закохавсь у яблуню білий лебідь
Мов у дівчину весну юних літ.
Нахиляє їй ясні зорі з неба
На крилах кохання летить в політ.
Яблуня вдягла білосніжну фату
Усміхнулась наче наречена.
Дарує закоханим мить золоту,-
Де все квітне - білим та зеленим.
Стою, слухаю весну спів солов'я,-
Купаюсь у яблуневім цвіті .
І чекаю на тебе кохана я...
Співаю, як птах тобі на вітті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039798
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2025
А цей соловей - орфей України
Його голос випромінює, як алмаз.
Він запалює свято для родини
Поцілований Богом із святих образ.
Його голос прозорий ,дзвінкий кришталь
У пісні наче жива водиця дзвенить.
На крилах несе у світ - зоряну даль
І дарує людям щастя - блаженну мить.
У пісенній трійці тримає небо
І запалює вогонь у мільйон сердець .
Він, як павич - красивий білий лебідь
А на березі життя - співак, та митець.
Він яскрава зірка - геній ,та велич...
Народився у дні травня на Поділлі.
І цей славний козак - Василь Зінькевич
Будить піснею Тараса в заметілі.
Три соколи - три красені козаки
У трійці - Івасюк, Яремчук , Зінькевич.
Славили красу України - роки
Він легенда ,а на сцені королевич.
Красиво , співає пісню "Ясени"...
"Мамину світлицю" , та й "Мій рідний краю".
"Червона руту" і " Музику весни"....
"Море вечорове ",що на хвилях грає.
А від співу йдуть мурашки по тілі
І сходять" Ясні зорі" і "Сонце в небі".
Стихає за вікном дощ ," Заметілі"
"Цвітуть у душі мальви" ,"весна для тебе".
А пісня "Хай щастить у житті люди "!
Кличе в гори високі на полонину .
А " Два кольори "б'ється серце в грудях
Пісня солов'я єднає Україну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039718
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2025
Ти - крила птаха - мій політ
В небі - яскрава зірка .
Ти мій тихий рай - ясен світ...
В саду - натхнення квітка.
Я тону у твоїх очах,-
Як сонце в океані.
Лечу до тебе наче птах
Від щастя у кохані.
Роси падають у траву
Зелен гай розквітає.
Дихаю тобою,живу...
Ти - цвіт , що надихає.
З тобою, як птах літаю
Ловлю щасливі миті.
В очах читаю " кохаю"
Квітну, як мак у житі.
Іду по - світу щасливий
Коли в парі зі мною .
Без тебе, як голуб сивий
Воркую сам з собою.
2-------------------------------
Цвіте квітка піонія в саду
Красива, як дівчина пишна.
Полюбив козак вроду молоду
Зорить, як на зірку всевишню.
Соловейком їй пісні співає
Малює казку в тихий вечір.
Наче Вітер коси розплітає
Обіймає, їй ніжно плечі.
Полюбив за її гарну вроду
Дивиться в її очі неба.
Пє її красу , як чисту воду
Вабить, так магнітом до себе.
Зацвіла квіт піонія в саду ,-
Так пахнуть пахощі духмяні.
До неї на побачення іду,-
Щоб признатись їй у кохані.
Закохав піонію у себе
Цілує солоденькі уста.
Звінчала любов пречисте небо
Квітки Весни, ця мить золота.
Піонія квітка королева
У неї є стільки блаженства.
Веде до неї - пора травнева
Зводить краса до шаленства.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2025
В САДУ ЗАЦВІВ БУЗОК
В саду зацвів бузок ліловим цвітом
Вітер несе п'янкі пахощі до вікна .
Сонечко розлило проміння над світом,-
Це до нас прийшла вже весна, весна, весна.
Нарву я букет із бузкового цвіту
І віднайду у них щастя - п'ять квіточок.
З блакиті усміхнеться сонечко літа
З джерельця нап'юсь наче водиці ковток.
Поставлю я у вазу з водою квітки
Хай Отчий дім пахне у пахощах весни!.
Вони засяяють наче в небі зірки...
Намалюють мені у снах казкові сни.
Загадаю бажання на ніжнім бузку
Хай зійде одвічне сонце миру для нас!.
Хай цвітуть райські сади на нашім віку!...
Лунає пісня солов'я у мирний час.
Хай ніхто не чує - слово "війна" на землі!
Змиє рани дощ, впаде благодатний сніг.
На вітті будують гніздечко журавлі
Квітне життя і лунає дитячий сміх...
О СВІТКУ МІЙ МИЛИЙ!
О світку мій милий,який ти - красивий!
Ти - моє натхнення у земнім раю.
Тобі тисячу літ а , наче дуб сивий...
До тебе злітають пташечки в маю.
Йду я до тебе ,як до батька дитина,-
Щоб розказати про радість, та печаль.
Ти є мій всесвіт - політ пташки ,вершина...
Моє пречисте небо... в дощі - мій жаль.
Ти мій добрий батько, мати - щедра земля,
Я ваша - дочка червона калина.
У ключі журавлинім голос журавля
В божім дусі вічне життя - пташина .
О ясний світку ,ти -світи мені, світи!...
Сонечком -вдень, а зіркою - уночі.
У завтрашній день будуй зоряні мости
Надихай писати ліричні вірші.
О, Світку ,ти - створений Богом для життя
Будувати руками свій рай,свій дім.
Щоб вишивали у барвах цвіт - вишиття
Раділи, як цвітуть маків цвіт у нім.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039666
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2025
На березі літа золотий пісок
Звучить мелодія на струнах гітари.
Вдихнувши лаванду пахощі ковток
Танцюють бачату закохані пари.
Грає музика романтична , чуттєва .
Лебеді танцюють танець бачата.
Усміхається мило - пара щаслива
І квітне зорями - пісня крилата.
А танець у душі вогонь розпалив
І так пристрастно в унісон б'ються серця.
Немов в океані Айсберг розтопив
На зоряних хвилях грає музика ця.
Лебеді танцюють , так красиво...
В гармонії роблять крок вперед , крок назад.
І усміхнена лебідка щаслива
Ловить в свої ніжні долоні зорепад.
Ми, як лебеді у танці з тобою
У сплетінні рук здіймаємось до зірок.
А очі сяють ніжністю, любов'ю...
І п'ємо у почуттях - мить щастя ковток.
2---------------------------
ПОВЕДИ МЕНЕ У ОСІНЬ
Поведи мене в золоту осінь
Запроси на танець білий - білий вальс.
І захисти від лютих морозів
Поверни в листопаді - щасливий час.
А нам з тобою, вже за пятьдесять...
Злетіло у синю даль - наше літо.
Роки, як журавлі летять, летять...
Паде листя, вянуть найкращі квіти.
Знаю, що назад нема вороття...
З тобою хочу летіти до зірок.
Хай танець буде в довжину життя!...
У сонячну осінь - легкий кожен крок.
Хай усміхається нам Листопад!
І звучить за вікном музика дощу .
Поверну на мить - літечко назад
І запалю свято святкову свічу.
Я впаду дощем на твою щоку
Білим снігом до твоїх втомлених ніг.
Злечу у туман снігову пору...
Туди, де золотіє клен край доріг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039664
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2025
Ти збережи у собі - просто людину,
Як важко б не було у суєті життя.
Коли людина має лице людини
Вона чує біль інших, а не своє "я".
А ми задихаємось від пустих розмов,
І від базарних балачок, хто горланить.
Душі потрібно висота - мудрість з основ
А не хто твою душу, без ножа ранить.
Іноді кидаємо слова на вітер
Закладаємо маску на своє лице.
Одягаємо сукню, біленький світер...
А черв'як заздрощів гниле нутро гризе.
Задихаємось від війни, чвар , та образ,
І від тих, хто дивиться на нас з під лоба.
Людина виставляє себе на показ...
Душа не золота , а є низька проба.
А лукавий до нитки тебе обкраде,
Сміється з твоєї біди, та регоче.
А він загубить більше, а чим віднайде
Втратить у своїм житті , все найдорожче.
Мудрець по очах твої думки читає
І усміхнеться тобі мило, красиво .
Таку, яка ти є ,він тебе приймає -
Знає, що життя, як погода мінлива.
Хто копає глибоку яму під тобою,
А він сам упаде і не зможе встати .
Лиш людина добра ,та щедра душею
Зуміє тебе, у своє життя прийняти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2025
О, Мамо ,ця весна цвіте для тебе
І дарує море квітів на землі.
Сонечко нахиляє - блакить неба
Свято матері запалює вогні.
Мамо, ти - моє сонечко поміж зір
Яке осяює у світи дорогу .
У твоєму серці любові безмір...
Ти є Ангел, який даний мені Богом..
О поглянь , зацвіли вишні у саду!...
А під вікном піонія у розмаю.
Де б не була я , а до тебе прийду, -
Щоб віднайти мить щастя - куточок раю.
Я квіти весни мамі подарую ,
Щоб сяяли від щастя у неї очі.
І до зап'ястя руки зацілую
Хай цвіте літечко у серці жіночім!.
О ,Мамо,матусю,матінко мила,
Тобі найкращі слова я відшукаю.
До тебе я лечу - голубко сива
Усі зорі з неба тобі нахиляю .
Мамо не журись, що одцвіла весна
Упав білий цвіт яблунь на твої коси.
У віконце зорить зіронька ясна
Насіяла мальви у чистих росах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2025
Дякую мамо, тобі за життя,
За золоті руки ласку , любов .
За той рай, в якому зростала я,-
За пісню , що веде до тебе знов.
Дякую мамо, за вогник тепла
За те ,що завжди був хліб на столі.
Що від біди мене ти берегла
Була Ангелом ти - на цій землі.
Дякую мамо, я за всяке добро
За молитву у безсонні ночі.
За золотий лан і золоте зерно
За духовні скарби найдорожчі.
Дякую мамо, за щиру душу,
І за лагідне серденько твоє.
За те ,що вгощала наче груша
Сонцем зігрівала серце моє.
Дякую мамо , за храм любові
За лагідні , милі очі твої.
За золоту пісню - колискові,-
Що малювала казку на землі.
Дякую мамо , голубко сива,
За те, що світиш зіркою у вікні.
Коли паде дощ ,а чи ллє злива
Ти поміж хмар усміхаєшся мені.
‐----------------
2
ШАНУЙТЕ МАТЕРІВ
Допоки мама живе на світі
Відкриті двері для нас у хаті.
Летіть, як пташки до неї діти ,
Щоб доземний уклін їй віддати.
Весна запалює мамі свято
І до ніг їй море квітів встеляє.
У цей день лине вітань багато
Зранку пташечка пісні їй співає..
Цвітуть під вікном квіти в розмаю
Для найдорожчих матусь на землі.
Немає кращого отого раю, -
Де спить дитятко під крилом її .
А мама ,це сонечко в сто карат,-
Яка тримає небо на своїх плечах.
Зігріє теплом своїх дітей і внучат,
Ласкавим словом заколише в снах.
Мама є найдорожча на світі
З нами в час радості ,тривог.
Шануйте матерів милі діти !...
Благословить ваше життя - сам Бог.
М Чайківчанка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039525
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2025
А я із закритими очима знайду
Дорогу додому до рідної хати.
Той куточок раю у вишневім саду,
Де колись стрічала з доріг мене мати.
Я так хочу у рідне село - додому ,
Там, де цвітуть яблуні, груші, вишні цвіт.
Поклонюсь я саду, як батьку старому...
Почастує мед - плодами із своїх віт.
Часто бачу у снах я маму і тата,
Повертаю щасливий час - юні роки .
Дивлюсь як у блакитні очі я брата -
Той рай, де ходили цілую я стежки .
О, де б не була у якому краю ,-
На крилах птаха я лечу в Отчий дім.
У дитинство стежечку відшукаю,
Щоб відчути батьківську любов у нім.
Два голуби сивенькі батько і мати
Навчили мене любити землю свою.
Коли живуть батьки, то свято у хаті,-
Пахне хлібом... сад солодить душу мою.
Піду я у трави босими ногами
Де п'янко пахне бузок цвіт черемшина.
Там пташечка звеселить душу піснями
Засолодить душу ягода малина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039504
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2025
Який прекрасний світ ,як розквітає сад!
Тут у білу фату одягли вишні .
Підкрутив , так зелені вуса виноград
Під куполом вінчає їх Всевишній.
У пятизірковім суцвітті цвіт - бузок
У чашу весни нектар наливає.
Розлились п'янкі пахощі поміж квіток
Соловейко весні оди співає.
Злітають пташечки до божої краси
І втішають, що квітне рай весняний.
Здалека чути лелечі голоси...
Надихає їх лет- бузок духмяний.
Стоїть бузьок на одній нозі лопоче...
Розправив крилонька до ясних зірок.
На гіллі - голуб до голубки воркоче
П'є красу весни із лілових квіток.
Запашив бузок рідну хату, подвір'я
І розлився морем медовий нектар .
Сіє на щастя зорі лебідь сузір'я
Малює казку для лебединих пар.
О яка неповторна ,блаженна ця мить!
Буйним цвітом розквітають почуття.
У промені сонця ясен день - лебедить....
Дарує блаженну весну - для життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039435
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2025
Я так люблю, як цвітуть каштани
Коли запалюють свічі на вітах.
Стоять край доріг немов титани
Тримають небо у зоряних квітах.
Зацвіли каштани на алеї
І увінчали квітами княжий Львів.
Здіймусь, як птах до краси тієї..
Щоб напитись голосу пташечки спів.
Пливуть над ними хмаринки білі
Немов по синьому морі кораблі.
Зелений лист - білий цвіт на гіллі
Дарує пташці - мить щастя на землі.
Колише вітерець квіт - пелюстки
На деревах ніжні розкішні крони.
А над ними кружляють голуби
Віддають весні доземні поклони.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039350
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2025
Поміж тополь дубові хрести ,могили
Поруч поле розлилось наче море.
Тут на цій землі ,люд у праці рвав жили...
Золотим зерном латав своє горе.
Перед паскою прибирають на гробах
Тут священник оспівує померлих .
У пасхальний понеділок у молитвах
Читають молебень - воскресають мертвих.
Сльози на очах наче на щоку впав дощ
Від злив граду вянуть найкращі квіти.
О скільки , тут струнких кленів і красунь руж,-
Що не бачили цвіт весен і літа.
Дзвін великодній дзвенить голосно у даль...
Кличе вшанувать пам'ять своїх рідних.
Мати за сином виливає свій біль, жаль
Великдень воскреса душу в днях світлих.
Господарює вітер рве вінки з могил
Гасить лампадки, запалені свічі.
Пахнуть ,так сосни неначе ладан з кадил...
Поміж віть зорить сонечко у вічі.
Чекають нас батьки із далеких доріг
Рідня - брат, сестра дочка, та синочок.
Топчемо стежину у заметіль і в сніг...
Розвіює тут жаль - старий дубочок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039330
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2025
Мамо вже п'ятнадцять літ я без вас,
А чотирнадцять немає вже тата.
Рік за роком пішли батьки від нас
Річниця ,як немає в мене брата.
О, Мамо я вже кругла сирота
До кого притулитись я не знаю.
Цвіте весна ,в душі - сум , пустота...
Я вас у снах ,як сонечко чекаю.
Мамо,ви росли напівсиротою
Були два брати старші,молодший один.
Дві сестри старші, як тополі в гаю
Батько - без лебідки згорав поміж калин.
Розлетілись, як птахи всі з хати
Старший загинув безвісти на війні.
Молодший рано помер... знов втрати....
Ходили в скорботі ...у своїй весні.
Важко мамо жити без родини...
Рідна хата закрита на ключ, замок.
З очей сльози ллють як горошини...
Бо росте кропива , бур'ян на місток.
Стоїть у зажурі рідна хата
Чекає лелек до гнізда старий сад.
Вчора доглядали - руки брата
Сіяли квіти ...збирали виноград.
Зросли від дощу трави вколіно
Нема кому покосити подвір'я.
Вікна дивляться вдаль сиротинно...
Виглядають господарів з сузір'я.
Мамо, пробачте ,що вас тривожу
Іду на святу трійцю я до могил.
Прийшла з доріг у хату порожню...
О скажіть, мамо , де взяти мені сил.?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2025
О старосте - голубко сизокрила!
Сидиш, і воркуєш сама із собою.
Світить сонце,падає дощ,то злива...
А думи пливуть хмарою під горою.
Осене, чого лиєш гіркі сльози ?...
Скажи, чого сумуєш у тузі вночі?...
Ти , як пташечка боїшся морозу...
Мурличеш, як котик ... грієшся на печі.
Шукаєш сонечка - у небо просинь
І тепла літечка того, що немає.
Вже повільна хода твоя у осінь
Із дерев жовте листя до ніг кружляє.
Ти - йдеш не вгору, а вниз у Листопад
Тремтячою рукою збираєш плоди.
Замітає зима сліди - снігопад
Нема повернень назад - у райські сади.
Осене - моя пристане золота!...
За твоїми плечима весна і літо.
Сидиш край віконечка ,як сирота...
Чекаєш з чужих світів до хати діток.
О, Дай Боже, до старості до жити!
Ходити до останку своїми ногами.
Домріяти... божий світ долюбити...
І славити на землі життя - піснями.
О дай Боже, дочекатися весни!...
Надивитись , як цвітуть у саду вишні.
У ангельськім хорі - слухати псалми...
І вознестись у даль по - волі Всевишній...
Похилив старий дуб віти додолу
Забіліло навкруги у білих снігах.
Завітає зимонька на Покрову
І складає свої крилонька вільний птах.
Осене, ти - бабиного літа - рай
Вінчаєш осінній сад у срібній нитці.
Курличуть журавлі останнє"Прощай"...
Мінорні пісні грає скрипаль на скрипці.
Осене - моя зіронько вечірня!
Вже вітерець з дерев листячко зриває..
Стукає у віконце - пора пізня
В долонях землі в'яне квіт ,догорає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2025
Так швидко дні за днями - час минає
Вчора понеділок , нині вже субота.
Ніхто не знає, що його чекає
Мріємо,згораєм у праці ,турботах.
Життя,це весна,літо,осінь, зима-
На вагу золота кожен час дорогий.
Тече вода у даль, як бистра ріка
Диктує нам свої закони - час новий.
Біжимо,спішимо на потяг життя
Поїзд їде - на нікого, не чекає.
Хто запізнився ,той втратив час - життя
І, як загнізданий кінь свій шлях верстає.
А нині у засвіти йдуть молоді
Батьки ховають своїх дітей в могилу.
І від вражих куль згорають на війні
А їм жить, любити , літати на крилах.
А вони не прожили і пів життя
І не бачили красу божого світу.
Ця жорстока війна калічить дитя...
Не заврунить для них сад ,пелюстки цвіту .
Хай кожен пройде свою дорогу життя!...
Іде до мети , збуваються бажання.
Світить яскраво в небі ясно зоря
Цвіте квітами для нього весна рання.
А у житті потрібно не багато,
Лиш би був мир ,усі здорові і живі.
Чути радість,дитячий сміх у хаті
Мріяти,злітати - за плаї голубі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039126
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2025
Цей вечір такий казковий!...
Склеєний із кристальних дзеркал.
Так пахне бузок ліловий!
Веде нас на зоряний причал.
Чути спів пташки в тишині,
Звеселяє вишневий садок.
Виграють струни чарівні
Дурманить нас весна - цвіт з квіток.
Коли дивлюсь на тебе мила
П'ю твою красу , як цвіт весни.
Ти - моя сила , дужі крила...
Мій політ в небо - казкові сни.
Коли ми разом, душа цвіте...
Я такий щасливий з тобою.
Ти - ясен день - сонце золоте,
Літаю, як птах під горою.
Дякую я Богу за долю ,
Що зустрів тебе у житті .
Ти - стала моєю любов'ю...
Даруєш щастя в почутті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038760
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2025
Ти ніжна, красива, як весна...
Я тобою дихаю і живу.
Ти немов зірочка чарівна
Лелітка, що подібна божеству.
Ти - Всесвіт - зоряний океан
А поміж зірок яскрава зірка.
Розкішні коси, як у ліан...
Ти - незрівняна красуня квітка.
Ти мій Ангел, жінка кохана...
Моя любов, і смисл мого життя.
Від погляду немов сніг тану...
До безтями кохаю тебе я.
Тебе обіймаю, цілую...
Тону у блакитних твоїх очах.
На серці - твій образ малюю
Оспівую твоє ім'я в піснях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038689
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2025
Злечу наче сокіл до синіх гір
Віднайду , там своє кохання.
В неї очі, як у яскравих зір...
Красива, як квіточка рання.
Ти, як сонечко квіточка раю
В очах тону, як в океані.
Тебе, лиш одну мила жадаю...
Відкриваю серце в коханні.
Ти моя печаль , і моя радість ,
За тобою полечу в світи.
З тобою я хочу стріти старість
Мені потрібна тільки ти ,ти.
Твоя краса, як білий цвіт вишні
Ти - взяла в полон моє серце.
Наші стежки по'єднав Всевишній,-
Щоб пили любов, як джерельця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038649
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2025
Так багато красивих жінок
Ти - найгарніша поміж квіток.
Ти - ніжна квіточка раю
Тебе люблю і кохаю...
З неба немов зірку чекаю...
Тобі я сонети співаю.
Ти моє щастя, моя радість
З тобою хочу стріти старість.
Ти - моя любов, мій океан
Я твоєї долі - капітан.
А ти є смисл мого життя
З тобою ,лиш щасливий я.
Зорю я у твоє віконце
І розбуджу від сну, як сонце.
Поведу у казку весни, -
Де воркують два голуби.
Я так люблю тебе, кохаю
Коли ти поруч я літаю.
Дозволь своєю назвати
Уста твої цілувати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038645
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2025
А ВЖЕ ДО НАС ПРИЙШЛА ВЕСНА...
У своїх долонях надію принесла .
Зацвіли вишневі сади
У чашу життя - сад наливає меди.
Весна запалює свято
Дарує нам щастя, радості багато.
Окриляє пташок в політ
Наливає на гіллі яблуневий цвіт.
Виграють хвилями трави
Купаються, як у морі білі пави.
Пахне, так ліловий бузок
Закохані серця злітають до зірок.
Зійшло сонце з сніжної гори
Затріпотіли листям стрункі явори.
Співає соловей калині
Розпустили коси верби на долині.
Вже у горах тануть сніги
Виграє музика відлунням навкруги.
Дзвенить, так чарівна струна
У білосніжну фату одягла весна.
Куди іде красуня весна
Там виграє ніжна музика чарівна.
Цвітуть квіти під ногами
Пливуть хмари - кораблі під небесами.
Світить сонечко з галактик,-
Щоб любили на цій землі - кожний клаптик.
Засівали у полі лан,-
Щоб на цій землі , кожен був господар - пан.
Вір у себе - завтрашній день
Пий з чистих джерел , живу водицю з пісень.
Вдихай у весну - рай життя
Цінуй кожну мить, і люби своє життя.
----------------
В САДУ ЗАЦВІВ БУЗОК
В саду зацвів бузок ліловим цвітом
Вітер несе п'янкі пахощі до вікна .
Сонечко розлило проміння над світом,-
Це до нас прийшла вже весна, весна, весна.
Нарву я букет із бузкового цвіту
І віднайду у них щастя - п'ять квіточок.
З блакитті усміхнеться сонечко літа
З джерельця нап'юсь наче водиці ковток.
Поставлю я у вазу з водою квітки
Хай Отчий дім пахне у пахощах весни!.
Вони засяяють наче в небі зірки...
Намалюють мені у снах казкові сни.
Загадаю бажання на ніжнім бузку
Хай зійде одвічне сонце миру для нас!.
Хай цвітуть райські сади на нашім віку!...
Лунає пісня солов'я у мирний час.
Хай ніхто не чує слово "війна" на землі!
Змиє рани дощ, впаде благодатний сніг.
На вітті будують гніздечко журавлі.
Квітне життя і лунає дитячий сміх...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2025
Моє село на долонях Дністра,-
Як на рушнику маків цвіт у житах.
У садочку білі хатки - верба...
А в синім небі кружляє білий птах.
Моє село - колиско золота,-
Де під вікном мальви цвітуть у піснях.
Ти - мого дитинства - мить золота
Бачу тебе часто у казкових снах.
Тут літають чайки над рікою
Слухають ,музику хвиль водограю.
Дзвенять у храмах дзвони луною...
Сонечко зустрічають з небокраю .
Піду в поле босими ногами...
І назбираю волошки , маків цвіт .
Зацілую свій рай - небесами ...
Обійму крилом журавки - ясен світ.
За княжою горою на долині
Стоїть хата, як писанка в саду.
Видно сивий Дністер , як на картині...
П'ю красу, як з джерел воду святу.
За обрію сонце на світанку
Розпускає наче сонях пелюстки.
Вдягну, як на свято вишиванку
Подякую за життя - золоті роки.
2----------------
Куди б не вели дороги в свііти
А наймиліша дорога додому.
Зростають увись стрункі ясени
Клоняться до ніг - дубу старому.
Тут ,так пахнуть трави на долині
І видно здалека Карпати гори .
Ходить лелека у конюшині
Купається у травах наче в морі.
Тут квітучі поля , гай, діброва
В лісі цвітуть фіалки сині -сині.
Окриля душу солов'я мова
Найкраща земля в моїй Україні.
Я так хочу у село додому ,
Піти до старого сивого Дністра.
Закружляю в небі голубому
І намилуюсь , як цвіте земля.
Вже курличуть у небі журавлі
І кличуть мене до Отчої хати.
Несуть в село до рідної землі,-
До могил, де батько й мати..
2------------
За княжою горою на долині
Стоїть хата наче писанка в саду.
Видно сивий Дністер , як на картині...
Тут у дитинство стежечку віднайду.
Сниться так часто біленька хата
Садочок , і калина біля воріт.
Під вікном мальва , і рута м'ята
Мій тихий рай на землі - мій ясен світ.
А у батьківській хаті край вікна
Там цвітуть мальви - ружі наче пави.
Дзвенить мелодія весни струна...
І цвіте райський садочок у травах.
Часто сниться мені рідна хата
Рушники наче лебеді на стіні.
В білій хустині голубка мати, -
Як сонечко усміхається мені.
Де б не була я лечу додому
Спішу у сад , як до мами дитина.
У рідних стінах загублю втому
Душу засолодить ягода малина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038505
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2025
Я намріяла тебе весною
Загадала на зорях в думках.
Ти прийшов, як Місяць під горою
І закружляв наче лебідь птах.
О , як довго тебе я чекала
Виглядала у казкових снах.
Зустріла тебе в юрбі впізнала...
Забилось серце у почуттях.
Ти - сонечком усміхнувсь красиво
Явився наче принц на коні.
Коли ти є поруч я щаслива
Цвітуть райські сади навесні.
Веди коханий мене у весну
Сонечком тепла мене зігрій.
І збуди ніжним цілунком від сну,
Щоб цвіла ружою між лелій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038495
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2025
Впала ясна зірка на долоню літа
Розчинилась між трав, як чиста роса.
Зацвіла ромашка сонечком зігріта
Манить до тебе мила твоя краса.
Зійшов ясен місяць у вечірнє небо
Одягнув корону, як князь молодий.
Спішить до зірки, як до лебідки лебідь...
Кличе її у океан голубий.
Падають зорі наче груші медові,
Літня ніч запрошує під зорепад.
О які прекрасні вечори казкові!
Коли соловейко звеселяє сад .
Я візьму твої руки у свої руки
Понесу на руках на берег ріки.
Там де є кохання , там нема розлуки
Ми заворкуємо, як два голубки.
Ми будемо світанок удвох стрічати
Намалює казку - зірка світання.
Будемо, як лебеді вальс танцювати, -
Щоб з чаші літа напитись кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038479
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2025