| Сторінки (30/2949): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
ПІСНЯ НА МОЇМ ЮТУБ КАНАЛІ
МУЗ СПІВОЧІШІ
ЖИТТЯ, ЯК СПАЛАХ ЗІРКИ
А життя, як спалах зірки
Всього, лиш коротка мить.
Протирає взуття до дірки...
Прийде час... рветься, як нить.
Життя нам не повторити
Біжить, як струмок, ручай.
Народились світ творити
Збудувати дім- свій рай.
Життя, як білий цвіт вишні
Вітер зіб'є первоцвіт.
Пише нам долю Всевишній
Скільки маєм жити літ.
В кожного своя дорога
Іде доля свою путь.
Живемо по- волі Бога,
Щоб пізнати життя суть.
Не завжди свято у житті
Є , радість ,журба, смуток.
Слід лишаємо на путті
Шукаємо рай з незабуток.
А час сиплеться, як пісок
І в'яне найкращий квіт .
Робимо останній свій крок
Ідемо тихо - в інший світ.
М.Чайківчанка.
2023 10 04 ПОВТОРЕННЯ
ПІСНЯ НА ЮТУБ КАНАЛ ДИВИТИСЬ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057056
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2026
Я вже не та, що була колись,
Не та краса, не та постава.
Не знаю, де ті роки взялись,-
Не тішить одежа яскрава.
Не люблю ставати наперед,
І хвалитись, що я найкраща.
Краще зроблю крок назад, на метр, -
Щоб зі мною йшла, лиш удача.
А я вже не плачу, як колись
Бо сліз я виплакала море.
Дивлюсь на життя, я сміючись -
Вмію пережить всяке горе.
Життя гірчить, як чорна кава
І цукор не солодить душу.
В кого душа гарна, цікава,
Смакуєш, як медову грушу.
Я вже не та, що була колись,
За себе постояти вмію.
Щоб знов до вогню не обпектись,
Оминаю повз я стихію .
Пише свої закони життя
Вітер пелюстки з руж зриває.
Відкриваю свої почуття
Тим, хто як рідну мене приймає .
Я вже йду не вгору, а униз...
Скільки, ще проживу не знаю.
Кожен день приймаю ,як сюрприз -
Дарунок божий в земнім раю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057022
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2026
Люблю тебе, люблю, кохаю,
Ти, так вабиш, маниш до себе.
До тебе наче птах я злітаю ,
Щоб надивитись на тебе.
У твій п'янкий аромат вдихаю,
У ніжні бархатні пелюстки.
Як вранішні роси спиваю
У юних літ золоті роки .
А волосся твоє по плечах,
Вітер ніжно з кіс розплітає .
Цвіте блакить неба у очах
Від щастя моя душа співає.
Цвіти розквітай квітко в маю!
Світи наче зірка поміж зірок.
Кажу тобі кохаю, люблю,-
Ти - чарівна квітка між квіток.
М ЧАЙЕІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057017
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2026
О небо , дай надію в завтрашній день,
Не згаснути в суєті життя - миттєво.
Дай посіяти зерно, зібрати зі жмень
Плоди, що зродило для душі древо.
О небо , дай мир - дочекатись весни
Прорости корінням до райського саду.
Життя захисти від град, і пекла війни -
Зціли рани - із джерел зорепаду.
О небо , дай віри терпіння , снаги.
Доторкнутись серцем до сяючих зірок.
Сонечком розтопити на землі сніги ,
Вдихнути цвіт весни - повітря ковток .
О небо, як пташці в клітці , дай волю ,
Щоб злетіти на семи вітрах у світи.
Дай пізнати радості і щастя вволю!
У тьмі ночі - Чумацький шлях освіти .
О небо, ти океан - сонце Бога,
Джерело енергії тепла на землі.
Шукаємо захисту, коли тривога,-
Ти - світло в морі , що веде кораблі .
О небо, ти - одвічний храм любові,
Для втомлених душ - спасіння у молитвах.
Ти - Всесвіт - божий дзвін. що будить у слові,
Підіймає з мертвих наш дух у серцях.
О небо, ти - мрія, політ для пташки
Світло боже - небесний олтар на землі.
Ти є висота - міць і сила монашки,
В спеку - цілющий дощ, сонце у імлі.
О небо - до тебе зросту душею,
Розіллюсь рікою у море печалі .
Упаду дощем в трави за межею ,
І напою водою квіти спраглі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056917
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2026
(ЖИТТЯ ЯК ПОГОДА )
Життя, як погода капризна
У січні дощ, а у травні сніг.
Зимою тепло, літом зимно,-
Важка дорога збиває із ніг.
Будьте, здорові і щасливі!
Хай негода нам не робить проблем!
Хай життя зріє, як на ниві!
Множиться всяке добро кожним днем!
Ніхто не знає, що чекає -
Скільки часу, дано нам прожити?...
І кожен свій шлях обирає,
На путі рідну душу зустріти.
Не біжи за часом уперед,
За модою світу гламурних дам.
Життя - полин, не солодкий мед,
Завдає нам безліч у душі шрам.
А від сльоти намокне взуття
До крові до ран натруть мозолі .
Від гріз заб'ється серцебиття
Упадеш униз, і з'їш пуд солі .
А на все є час у цім житті,
Є час на працю, і відпочинок.
Щоб віднайти долю на путті,
Збудувати рай життя - будинок.
В кожного своя мрія, свій шлях,
Має один шанс дійти до мети.
Тримайся неба, як в леті птах,-
Щоб до світла дорогу віднайти .
Будьте собою, особливі!
Хай негода не зруйнує плани!.
Будьте, ви - душею красиві!,
Сильні ,як граніт люди - титани.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056913
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2026
Стоїть, вже осінь у зажурі в тумані
Вітер зірвав осінні яблука ранні.
Похилився Верес наче старий дід
на отавах паморозь лишає слід.
Золота осене , осене, осене !
Не лякай дощем, мене і грозами.
Я не хочу йти у листопад, до зими,
Там, де згорає листя, вогнем у дими .
Відлетіли білі гуси у вирій , в даль !
Осінь накинула на плечі шаль.
Глянь, кохана, ще цвітуть жоржини для нас!
І дарують у барвах - золотий час
О кохана, ще не вечір - не пізній час !,-
Ще бабине літо квітує для нас .
Хоч срібна нитка на скронях у волоссі
полудень життя - красива і в осінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2026
Музика - заради життя,
Музика - добра і любові.
Б''ється від струн серцебиття
Веде у вечори казкові.
Музика, це блаженна мить
У красі - схід і захід сонця .
В ноті митець боготворить
Симфонію ночі в долонях.
Хай музика щастя звучить!
У акордах сад розквітає .
Дарує нам прекрасну мить,
Струна чарівна надихає.
Музика, це - храм любові
Є Молитва і сповідь митця .
Семиструнна нота - в слові,
Піснею окриляє серця .
Музика - море безкрає,
Тут хвиля чарівних струн дзвенить.
В смутку душу звеселяє,
У зорянім сяйві нас п'янить.
Музика - божественний рай ,
Є зірка натхнення - для митця.
Вона цвіте , як вишня в май
Солодить наче голос співця.
Музика, це сяйво зірок
Для артиста - пісенний вівтар.
Це - сцена - повітря ковток
Веде в танець скрипка , дзвін гітар.
Музика, це планета щастя
На якій сяють яскраві зірки.
А для спраглої душі - причастя,
Вінчає долі - з своєї руки .
Музика - Богиня краси
між зір наче суцвіття цвіте.
Цілюща, як крапля роси
Веде нас під небо голубе.
Музика, це - спів ніжних лір
На сцені співця гріє , як жар.
Море квітів - оплесків безмір
Світ кричить "браво " - за божий дар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056800
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2026
Час сиплеться, як пісок крізь пальці
Залишає яскраві миті життя.
Час наче вода у філіжанці,
П'ємо ковтками з неї життя - буття.
Прийде час, коли згорить бажання
Бігти до п'єдесталу, вперед іти.
Вичерпавши сил , як зірка рання
Із нею згораєш вмить у леті ти.
Життя - ніби сон увись злітає,
Минає літо, і у душі зима.
Втрачаєм рідних, біль душу крає,
Що не віддали ми вчасно їм тепла.
В круговерті життя наче птахи,
Один за одним злітаєм у вічність.
Немов вода в потоці із ріки,
Забирає вроду, роки, і міцність.
Народились, щоб лишити свій слід
Впустити до землі міцно коріння.
Як дерево зродим на гілці плід,
Згораємо, як лист в порух у тління.
Зима замітає, все снігами...
І колише у зимовий сон буття.
А сходить сонце весни над нами,
І знов буяє золотий лан життя.
Вчора весна, сьогодні вже осінь,
Літо одцвіте в розмаю на очах.
Гарна квітка в'яне від морозу,
У вирій злітає сизокрилий птах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2026
Ворог стирає нас з лиця землі,
І хоче зробити рабами.
Спалює золотий лан на ріллі,
Життя, що створено богами.
Ракетами села, міста бомбить
Одесу, Харків , Київ і Львів.
Каламутить Дніпро - не дає жить,
І зростив в Бога великий гнів.
Скажи, хто ти - такий, вражий сину ?!
Для чого, ти живеш на землі?
Ти - взяв зброю стріляєш в людину
Руки вимазані у крові.
А п'ята Божа заповідь ''не вбий''
Написана у книзі життя.
Щоб в людину не увійшов дух злий,
Не вбивав у матері дитя.
Ховаються всі люди в укриття!
Втікають від жахіття війни.
Кат насіяв град на людське життя
Вигнав на мороз серед зими.
Гудуть щодня сирени, тривоги,
А ворог наче скажений звір.
Далеко до весни - перемоги -
А ми хочем не війни, а мир .
А у цім вогненнім пеклі війни
всі боремось за своє життя.
Ми смертні люди - винні без вини
Є жертвами на троні царя.
Світ не може зупинить москаля,
Скажіть , хто від війни захистить?
А вогняний вітер віє з кремля, -
Прийшли, щоб шмат землі захопить.
Написали давно масони план,
Як взяти в полон Україну.
''Містер ІХ'' заморський паша - титан,
Розпалив війну божевільну.
Хоче надра, скарби землі мати,
Нажитись добре у цій війні.
Але нас захищають солдати,
Які кажуть царю вбивці - ''ні''!
Світ божевільний перейшов межу,
Крадії в законі - злочинці.
А тузи - бариги живуть в меду,
Загнали в глухий кут - вкраїнців.
Придворні бояри, вся еліта,-
Хочуть жить на широку ногу.
Дорвався блудний син до корита,
Богу переходить дорогу .
Ця епоха зла, жахіть, насилля,
Будують вілли, замки хами.
А кум, брат, сват - гуляє весілля,
Спалив дім своїми руками.
В цій війні винні царі на троні,
Продали цінний захист - майно .
Вся розкіш - у золотім батоні,
У голові вітер, в душі - дно .
У князів - власні літаки, яхти,
У швейцарських банках валюта.
Європі, Штатах розкішні замки
не страшна війна - зима люта.
Прийшла орда в наш край, в наш дім,
Літають дрони, як ворони.
горять вежі полум'ям вогню в дим,
Монахи в церквах б'ють у дзвони.
Всі смертні грішні , ніхто не святий,
Пам'ятаймо божі канони.
Коли цар будує замок скляний,
Він нехтує - божі закони.
Сьома свята заповідь ''не вкради''
Люби ближнього свого брата.
Сій зерно у ріллю, зрости сади,
Нагодуй хлібом свого брата.
Не дамо нікому - Україну!
Це наш край, наша земля - наш дім .
Збудуємо храм - міцну родину ,
Щоб славити Бога - життя в нім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056670
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2026
Ти є опера - історія кохання
Явивсь наче король у моїм житті.
Запалив зірку щастя, як зірка рання
Подарував квіти весни в почутті.
Я люблю тебе, люблю, люблю - кохаю,
Чарівну вроду - блакить твоїх очей.
Без тебе в зимові вечори згораю,
Я твій Всесвіт , ти - зірка серед ночей.
Ти є головний герой мого роману,
Твій погляд розпалив у серці вогонь.
Чекаю, як пташка в клітці - мить жадану
Відчути любов - тепло твоїх долонь.
Ти - моя квітка жоржина, пізня любов
Вдихаю я у шарм - солодкий парфюм .
А вітер несе ніжний ліловий шлейф повз,
Голова йде обертом від п'янких cтрун.
Ти - Богиня муза, мій куточок раю,
Сьоме небо - моя планета щастя .
Без тебе наче свічка у тьмі згораю,
Твою любов приймаю, як причастя.
Чекаю тебе, як весну серед зими,
Як сонечко у вікні на світанку.
Ти - до себе ніжно обіймаєш крильми
Розквітаю наче літо в серпанку .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056668
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2026
О Дай, Боже лютий пережити,
А там у вікно постукає весна.
хмароньки пересіє крізь сито,
І бузьки принесуть тепло до гнізда.
Вдарить перший грім з ясного неба,
розбудить матінку природу від сну.
березень розправить як крила лебідь,
Принесе надію - сонячну весну.
Впаде дощ, погасить вогонь війни,
Зцілить рани і біль матінки землі .
Затріпочуть листячком ясени,
І проженуть печаль у даль солов'ї.
Від роси зросте трава зелена,
Весна розпустить коси над рікою.
І насіє пролісків для клена,
Заграє дзвінкий водограй луною.
Зійде рано сонечко над світом,
Скресне в річці крига, розтануть сніги.
Заврунить сад білосніжним квітом,
Зазеленіє гай і ліс навкруги .
Розтануть сніги у диких степах,
Там, де йдуть запеклі жорстокі бої.
Злетить голуб миру по тих шляхах,
Віддасть шану, де полягли герої.
Втомився люд, від лютих заметіль,
ще більш від тривоги - пекла війни .
Метуть сніги сиплять на рану сіль
Матерям, які чекають синів з війни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2026
Ти - шляхетний неначе Аполлон
Нахиляєш ясні зорі у мій сон
Малюєш казковий рай на землі
Являєшся наче король на коні
Твій погляд очей як алмаз іскряться
Подарував в моїй душі - щастя
Розпалив у мені полумям вогонь
І розтопив лід у серці з долонь
Твої губи солодкі як шоколад
Зігрівають від зими в снігопад
Медові цілунки - присмаком любов
Запалюють свято у душі знов
Ти - жадана мрія - моя любов
Наче ясен місяць до зорі прийшов
Поглядом розбудив в мені вулкан
Ти - пристрасних ночей - синій океан
Я - твого серця ритм серцебиття
Ти - мій казковий рай - світлі почуття
Хвиля в морі - романтичний вечір
Є Капітан корабля дужі плечі
Притягуєш до себе магнітом
Лечу крізь заметіль зими над світом
Злітаю вище хмар до зір - у наш сад
Смакую любов наче шоколад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056598
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2026
Як упаде із неба зірка
В цю мить - загадай бажання
А мрія розцвіте як квітка
Прийде до тебе кохання
Хто йде до жаданої мрії
У того збуваються бажання
Ніколи не втрачай надії
Повір стрінеш ти своє кохання
Хай збуваються твої мрії!
Вечірня зоря веде у казку
Коханий подарить лілії
А у любові ніжність і ласку
Ми стрілись з тобою так пізно
Коли жоржини розмаїли сад
Впав сніг і забілів сад сніжно
стелить нам килим щастя снігопад
А на порозі стоїть зима
І замітає снігами осінь
А де любов там зими нема
Не страшні худерлиця морози
Не чекай коли прийде весна
І коли зацвітуть квіти ранні
Хай сяє в небі зірка ясна!
І цвітуть проліски у коханні!
2-------------------------------
Час сиплеться, як пісок крізь пальці
Залишає яскраві миті життя.
Час наче вода у філіжанці,
П'ємо ковтками з неї життя - буття.
Прийде час, коли згорить бажання
Бігти до п'єдесталу, вперед іти.
Вичерпавши сил , як зірка рання
Із нею згораєш вмить у леті ти.
Життя - ніби сон увись злітає,
Минає літо, і у душі зима.
Втрачаєм рідних, біль душу крає,
Що не віддали ми вчасно їм тепла.
В круговерті життя наче птахи,
Один за одним злітаєм у вічність.
Немов вода в потоці із ріки,
Забирає вроду, роки, і міцність.
Народились, щоб лишити свій слід
Впустити до землі міцно коріння.
Як дерево зродим на гілці плід,
Згораємо, як лист в порух у тління.
Зима замітає, все снігами...
І колише у зимовий сон буття.
А сходить сонце весни над нами,
І знов буяє золотий лан життя.
Вчора весна, сьогодні вже осінь,
Літо одцвіте в розмаю на очах.
Гарна квітка в'яне від морозу,
У вирій злітає сизокрилий птах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056386
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2026
Ти наче ніжний троянди бутон
квіточка весни у вранішній росі
Я прийду тихенько в казку твій сон
Зацілую уста у твоїй красі
Ти сонечка ласкавий промінець
І від солодких слів я розквітаю
Ти є квітка натхнення для сердець
Тобі до ночі сонети співаю
Там де любов там зими немає
У закоханім серці весна цвіте
Душа до зірок як птах злітає
Яскраво сяє як сонце золоте
Там де любов там розлук немає
Відчуваєш земне тепло на землі
серденько наче пташка співає
Квітне в почуттях як колос на ріллі
Я для тебе знайду в небі зорю
Сплету віночок із квіточків весни
Розкажу тобі як тебе люблю
Намалюю тобі я казкові сни
Назустріч я крок до тебе зроблю
ти подаруй любов ніжність і ласку
І тисяч раз скажу люблю люблю
Щоб іти з тобою в зимову казку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2026
Букет пролісків у січні
дорожчі за мільйон роз весни
Сонце як алмаз у квітні
І шепочуть листям ясени
Якщо у душі живе любов
Від подиху тане в серці лід
Лечу як орел до тебе знов
Шукаю серед снігів твій слід
Мете так метіль хуртовина
Що не видно стежок і доріг
Ти моя кохана єдина
Хочу чути твій голос твій сміх
Падає білий - білий сніг
Наче лебединий пух з неба
А приходить весна на поріг
І цвітуть проліски для тебе
Лебідь у наш сад прилетів
Зацвіла пелюстками вишня
Увесь світ в снігах забілів
Вінчає нас зірка всевишня
О яка ця блаженна мить!
Морозець тріщить під ногами
Казкар життя благословить
Єднає з тобою серцями
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2026
Малюю у душі твій портрет
Золоте волосся немов сонце.
Пишу вірші ліричний сюжет,
Зорю наче місяць у віконце.
О Боже , яка ж ти красива!
усмішка, так пасує тобі.
Манить до тебе - небесна сила,
Вдихаю, як волошки голубі.
Хочу стільки сказати тобі,
Що ти неповторна, особлива.
Витру очі від сліз у журбі,
Щоб ти була кохана, щаслива .
Так хочу поруч із тобою,
Зустрічати світанки у вікні.
Ловити зорі під горою,
Злітати на острів щастя у сні.
Обійму ,пригорну до себе
В обіймах твій ніжний - ніжний стан.
Накину зоряну шаль на тебе,
Розцвіту наче пшеничний лан.
Так хочу у зоряний вечір ,
Зустрічати, як зірку із неба.
Обійняти міцно за плечі,
Цілувать солодкі уста твої..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056305
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2026
Брат і сестра - мамині ластів'ята
В їхніх жилах - тече кров батька і мати .
У кожного своя мрія крилата,
Веде з дальніх доріг до рідної хати.
Де б не були, в якому краю в світі -
летять на крилах у родину - додому.
Щоб пройтись по - росі у травах в літі ,
У маминім садочку прогнати втому.
Брат і сестра - діти рідні по - крові,
Їх єднає ймення - батьківського роду.
А мамин рай дитинства у любові,
В спогадах зігріє у різну погоду .
А брат і сестра ,то не розлий вода ,-
Два береги однієї мами ріки.
У жилах тече батьківська кров жива,
Вони є найрідніші люди - навіки .
Брат, для сестри, це - є надійна рука,
Відкриє двері серед ночі до хати.
Сестра, для брата - милосердя ріка,-
Загоїть рани у душі наче мати.
Любіться, милі діти між собою!-
Хай єднає вас вічне сонечко мами!.
Батьківська криниця напоїть водою
сад почастує cолодкими плодами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2026
ЛИСТОПАД ЛИСТОПАД ЛИСТОПАД
повтор від 2011 року
Ще вчора, жовтень усміхався мені...
а нині листопад вітром віє в очі,
розплітає довгі коси милій вербі-
і бентежно у клена серце тріпоче.
Листопад, листопад, листопад...
я не хочу, іти до зими...
поверни, мене в осінній сад!
де троянди цвітуть із роси.
Засніжені хмари окутали день,
за вікном проливають так рясно дощі,
притих, соловейко... не щебече пісень,
курличуть журавлі... несуть печаль душі.
Листопад, листопад, листопад...
прошу, зігрій, ще теплом мене!
я поверну, тобі час назад!
де ще ласкаве сонце ясне.
Кружляє опале листя золоте
встеляє до моїх ніг килим багряний,
а завтра зима снігопадом замете
вже морозяні ранки і вечір тмяний .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056221
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2026
А над рікою стелиться туман
І не впускає він мене до тебе.
Твоя любов я знаю, це - обман-
І мовчання відштовхує від себе .
приспів
Ти поклич, і я до тебе прийду
І серцем зрозумію твою мову.
Посеред ночі стежку віднайду,
щоб почути твій ніжний голос знову.
А мені потрібна твоя любов
твоя ніжність, ласка, усмішка мила.
в сутінках ночі шукаю знов,
До тебе розправляю свої крила.
Зроби до щастя, всього один крок -
І, як сполохана пташка не втікай.
Любов від спраги водиці ковток,
Ти - моє сонце , мого життя - рай.
За тобою піду на край світу -
Захищу крилом від заметіль зими.
Коли поруч, в душі цвіте літо ,
Душа не знає печалі самоти.
ПОВТОРЕННЯ ВІД 2007 16 09
ДРУЗІ , СЛУХАТЕ ПІСНЮ НА ЮТУБІ ТІК ТОЦІ І НА МОЇЙ СТОРІНЦІ ФС ДУЖЕ КРУТА ПІСНЯ БОМБА
CЕРГІЙ ТАРАН ПОЛТАВА БІЛОЦЕРКІВСЬКА СКБУ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056196
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2026
Тисяч раз скажу : тобі "люблю "
Ти - мій маяк в морі - мої крила.
Солодкі фрази рівні нулю
Пробач, прости -іншого зустріла.
А ти мій ребус, вето , табу,-
Мить щастя, моя весна в тумані.
Прийшов в мій світ ,як сонце в маю-
Спалив моє серце у коханні.
Приспів :
Ти не став на паузу - любов,
В золотій клітці не журись , як птах .
Зима хуртовина мете знов , -
Зроби крок і знайди до щастя шлях.
Де любов, там вода з джерельця
Погасить вогонь, що спалює грудь.
Ти - не грай з почуттями серця
Забудь, що було між нами - забудь.
Будь щаслива, щастя бажаю !
Знаю завинив перед тобою.
Туга в моїм серці від жалю,-
Що втратив тебе навік - весною .
А життя - бурхливий океан
Не кожен знайде - берег любові
А рання любов, то є туман
Вянуть квіти в зимовій окові.
Всі прагнемо щастя, любові
Віднайти рідну душу у житті.
Ми, як дві зорі вечорові
В почуттях згораєм у самоті.
Упав лист , вже осінь золота
Разом нам не бути із тобою.
Стали чужі - між нами - зима
А любов цвіте, лиш раз весною...
2---------------------------------
Скажи мені, з якої ти планети?...
З Венери, а чи із Марсу, сюди прийшла?....
Лечу, як сокіл крізь сніжні намети,-
Щоб відчути твого серденька тепла. .
Всевишній дорогу до тебе вказав,
Щоб з тобою наші долі поєднати.
О скільки літ, як зірку з неба чекав !
Тебе своєю коханою назвати.
Ти не бійся зими, що впав перший сніг
Я захищу від хуртовин, заметілі.
Хочу чути твій ніжний голос твій сміх , -
Щоб воркутали вдвох, як голуби милі.
Не втікай наче пташка від грози, дощу
Довірся, відкрий серце для любові.
Я тисяч раз скажу тобі : люблю, люблю -
Щоб леліяти наче квітку в слові .
А ти - моя ілюзія , міраж-
Промінь сонечка весни в сивім тумані.
А у життєвім морі пристань -кураж
Берег щастя - ніжна квітка у коханні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056060
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2026
Ти наче ясен місяць у вікні,
Який колише мої безсонні сни.
Ти наче день, що зійшов навесні
Нахиляє небо сонечко весни.
Лечу я журавкою до тебе,
щоб притулитись серцем і душею.
Відчуваю земне тепло - небо,
Розправлю свої крила над землею.
Ти - моя солодка втіха - радість
Люблю я твій погляд, голос і твій сміх.
Ти - моє надійне плече, старість
Впаду пелюсткою рожі до твоїх ніг.
Ти - поряд зі мною я щаслива.
Зникають самота, журба і печаль .
Захищаєш, коли гроза і злива,
І на крилах несеш у зоряну даль.
Вдячна Богу, що поєднав долю,
І повінчав наші серця навіки .
На край світу піду за тобою -
Бо ти - Всесвіт , моєї душі - ліки .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055928
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2026
Я розмовляю мовою землі,
- Яку звати Україна .
Тут жили поети великі , малі,
єднає рід - солов'їна.
Я розмовляю мовою землі
Відчуваю біль народу.
Не можу мовчать, коли у вогні -
Йде геноцид мого роду .
Я пишаюсь, тим, що Українка, -
Що дочка матінки землі.
Я у полі маленька зернинка,
Є причастя - хліб на столі.
За рідну мову гнали на Сибір ,
У лютий мороз на нари .
Знущався, і пив живу кров вампір,
Рубали руки злі почвари.
Мова дана від святого Бога,
Щоб в піснях славити життя .
Молитись небу, коли тривога,
Захистить від біди дитя .
За мову стріляють нам у спину,
Спалюють у попіл життя.
Розпинають на хрест сиротину,
Катують до смерті дитя.
Я розмовляю мовою землі,
Чую матінку природу.
За неї стоїть воїн у вогні,-
Щоб з криниць пити чисту воду
Увінчав у лавровий вінець
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2026
Дружба, це - довіра двох самотніх сердець,
В яких одні думки , погляди на життя.
Крок за кроком сплітають дружбу у вінець,
Відкривають одне одному свої чуття.
Друг - в радості, і в журбі завжди з тобою,-
Не відречеться, коли воюють палачі.
Коли чорний ворон кряче під горою,
Він на відстані відчуває твій біль, плачі.
А вірний друг, це - у житті скарб дорогий
Тож бережи, шануй по - духу свого брата!
А хто зруйнує дружби, цей закон святий,
В того убога душа і сумує хата.
О як болить, коли друг - недругом стає,
І коли не вміє дружбою дорожити.
За мідний гріш себе лихому продає,
Не вміє в мирі, затишно в любові жити.
А хто зрадив раз, вдруге, і втретє зрадить,-
І за твоїми плечима - тебе осудить.
У гостях у глухий кут тебе посадить,
Сміється в очі , вітром чисту воду мутить.
Друг не той, хто сидить - п'є чарку з тобою,
Має довгий язик і вміє говорити.
Хто стоїть за тебе, обійме рукою,
Підтримає... вміє таку, як є - любити.
З другом, ти перевернеш кам'яні гори
Із ним підеш у світи - на берег любові.
Перелетиш, ти - через широке море
Щоб зігріти душу, знайти розраду в мові.
Хто вміє порадіти за свого друга,
Допомагає йому труднощі долати.
Дасть руку в біді, коли прийде недуга,-
Того назвеш справжнім другом і братом.
А дружити потрібно із тими людьми,-
Хто тебе чує, із пів слова розуміє.
Захищає твоє ім'я - серед лжі, тьми
Там, де тебе немає - за успіх радіє .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2026
А у тиші народжуються думки
Багато питань, відповіді немає.
А життя, це - відлік часу у роки,
Хто вірить в себе, той важкий шлях долає.
Хто вміє чути голос з святих небес,
І той йде за покликом серця до мети.
Життя - це не вітрина, і не прогрес,
Повсякденна праця, падіння і злети.
Кожен, як вміє ,так будує життя
Фундамент у завтрашній день закладає.
Один простий, а інший любить лиш ''я ''
Самолюб медалі на грудь закладає .
Дороги є різні : прямі і круті,
Кожен обирає те, що подолає.
Фініш - це не слава - гори золоті,
Те, що кожен у своїй душі плекає.
Життя, це - відстань від душі до душі,
Не всі зуміють земним теплом зігріти.
Коли світиш, як сонечко на путі
То зумієш свого ближнього любити.
Хто полюбить меншого брата свого,
Подасть свою руку у важку годину.
Той між людей стріне Бога живого,
І утішить словом вбогу сиротину .
Дороги є різні : угору і вниз
Один йде повільно в життя, інший спішить .
Життя - буття нам всім дарує сюрприз,
Вчить в своїх руках, цей світ творить і любить.
----------------------------------------------
Жаба у болоті любить хвалитись,
Як змія розпускає свій довгий язик.
Заздрість ніколи не може змиритись,
Що у сусіда краща хата і квітник.
Заздрість - з великими очима жаба,
Вона думає, як залізти в чужий дім.
Розпускає руки базарна баба,
Гребе до себе, і краде, що бачить в нім.
Лукавий не може спокійно жити,
Тихо обкраде свого брата по крові.
Одягне чужу річ буде носити ,
І за плечима осудить у розмові.
Дружити потрібно із тими людьми,
Хто тебе чує, з пів слова розуміє.
Шанує твоє ім'я серед юрби ,
Там де тебе нема, захистить зуміє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055513
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2026
Один рукою торкається неба
Інший вище хмар літає у мріях.
По -серед лютих зим тепла, так треба -
У вірі сходить сонечко в надії.
Поет іде у засніжену зиму
Шукає сонечко весни в тумані.
Пише новітню історію в риму,
У тьмі ночі згорає у стражданні.
Болить душа за рідний край до болю,
За матір, що втратила свого сина.
Хто згорів живцем, в цім кровавім бою-
Слово поета ,це розрада єдина.
Слово, це ліки для зболених сердець,
А для вдів і сиріт - високе небо.
Наче пастир духовний кличе овець
Зцілює глибокі шрами в потребі.
А зимою небо низько - низенько
Здається, дістанеш небо рукою.
Відкриваєш світу своє серденько
Від подиху тане сніг під горою.
Шукаємо тепло, як пташка мила,
Для душі ніжності ,ласки, любові.
Складаємо в гніздечку свої крила,
Щоб зігрітись словом у рідній мові .
По - серед море снігу хуртовини,
Холоду , дикого морозу в лютень.
В поета серце наче в дитини,
Розквіта, як бузковий цвіт у квітень.
Серед літа в душі лютує зима,
Дощить немає радості у душі .
Принесла море сліз, і бід ця війна,
Шукаємо благодаті у вірші.
Світло ллється крізь засніжене вікно
Дарує благодать божу у душі.
Слово, як в бокалі іскристе вино
Запалює блаженну мить у вірші.
Падає білий - білий сніг із небес
На щастя, удачу, новий урожай.
Просимо у неба тисячу чудес,-
Щоб на землі був мир , тихий - тихий рай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055492
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2026
Тисячу, тисячу десятки літ,
Є атланти - люди на цій землі.
У своїх руках творять божий світ,
Як сонце сходять у сірій імлі.
Вони нашого часу - герої,
тримають небо на своїх плечах.
Ангели світла відважні вої,
Відстоюють кожен метр землі в степах.
У жертовній любові у бою,
Захищають наш дім від ворогів.
Проливають невинну кров свою,
Сильні духом козаки між дубів.
Вони пишуть легенди, поеми,
І новітню історію життя.
Вирішують різні діалеми ,
І закладають фундамент буття.
Здобувають свободу і волю,
Дивляться лютому звіру в очі.
Стоять на смерть в цім жорстокім бою,
Їхні діла вічні - слова пророчі .
А ворог йде по трупах, по кістках,
Скажи, заради чого мій світе ?...
Війна спалює рай життя у прах,
Гинуть у пеклі невинні діти.
Ми українці на своїй землі,
захищаємо свій дім - країну.
Ви прийшли зі зброєю москалі,
Спалюєте все у попіл - руїну.
О ні, ви не люди , ви істоти!
Божевільні потвори рогаті.
Безумці із болота з мерзлоти,
Сучі діти - ідоли прокляті.
Карлику пу цілуєте руки,
Священну землю кров'ю залили.
Рубаєте дуби , клени, буки,
Копаєте живим, ви могили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2026
ПРОДОВЖЕННЯ
Лечу до тебе у мріях наче сокіл,-
Крізь океан снігу, тисяч - тисяч миль .
Ти - забрала солодкі сни і мій спокій,
Шукаю тебе я - в сніжну заметіль .
Ти - яскрава зірка Аполлона,-
Тобі наче Мадонні я молюсь .
Ти мій ідеал , моя ікона -
Тобі я любове, одній корюсь.
Живеш у душі - вічнозеленім раю ,
З свого серця не можу відпустити.
Вдихаю ніжний шлейф парфумів розмаю,
Пробач, не можу тебе розлюбити.
Ти - ритм мого болю, мелодія весни,
Чую твій голос у шелесті вітру.
Ти - приходиш до мене у безсонні сни,-
В пустині вечорів, ти - моє світло.
Закритий від білого світу, як в герці -
Думаю про тебе, снишся ночами.
Викарбував твоє ім'я - в своїм серці,
Стрічаю, як сонце під небесами.
2--------------------------------
Йду я порожніми вулицями міста
У тумані засніжений листопад.
Опадає із дерев пожовкле листя
І Наші скроні посріблив снігопад.
Лечу до тебе у мріях наче сокіл,-
Крізь океан снігу, тисяч - тисяч миль .
Ти - забрала солодкі сни і мій спокій,
Шукаю тебе я - в сніжну заметіль .
Ти - яскрава зірка Аполлона,-
Тобі наче Мадонні я молюсь .
Ти мій ідеал , моя ікона -
Тобі я любове, одній корюсь.
Пишу тобі часто листи вечорами.
Адрес , куди відправляти не знаю.
А зима сліди замітає снігами,-
Без тебе, як осінній лист згораю.
А без тебе, таке є порожнє життя-
Все нагадує про нас із тобою.
А на стежках весни загубив тебе я
Жаль, а наш час сплив швидко за водою .
Живеш у душі - вічнозеленім раю ,
З свого серця не можу відпустити.
Вдихаю ніжний шлейф парфумів розмаю,
Пробач, не можу тебе розлюбити.
Ти - ритм мого болю, мелодія весни,
Чую твій голос у шелесті вітру.
Ти - приходиш до мене у безсонні сни,-
В пустині вечорів, ти - моє світло.
Закритий від білого світу, як в герці -
Думаю про тебе, снишся ночами.
Викарбував твоє ім'я - в своїм серці,
Стрічаю, як сонце під небесами.
Ще вчора у розмаю бузок розквітав,
Удвох у парі йшли у світ щасливі.
У своїх руках я твою руку тримав,
Злітали до зір ,як лебеді милі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055030
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2026
Де весна квітує - котики на вербі ,
На березі смерековий ліс шумить.
Там красуня берізка всміхнеться тобі -
Дивиться на річку, як вода дзвенить.
На тім крутім березі берізка росте,
У неї чорні очі, довга коса.
Закохавсь білий орел в серце золоте
Милується, як квітне листям краса .
Берізка ніжна, молода і красива
Світиться від щастя, як навесні цвіт.
Замріяна боса у травах щаслива,
А орел вабить до зірок у політ.
О біла березо !, О біла берізко!
Бачу твій образ, як на гобелені.
Лечу наче лебідь до тебе лебідко,
Ти дивися на клена очі зелені.
О біла берізко !,О біла березо!
Розпинають гнуть додолу вітри.
Зима метелиця наче гостре лезо,
Зриває з віт листя , в'януть квітки.
О біла березо!, O біла берізко!
Я дивлюсь на твою красу ніжний стан.
Коли впадуть сніги, на дорогах слизько,
Прожену над тобою сивий туман.
О біла березо, О біла берізко!
В тебе пишні коси листя на вітті.
Якщо не любиш орла, не зітхай гірко -
Усміхнись клену - у майовім цвіті .
Орле, ти літаєш високо за хмари,
В тебе закохані стільки білих птиць.
Пробач, ти мені не люб, і не до пари,-
Шукай чорних ворон по між красунь птиць.
А там, де смерековий ліс біля річки,
Поміж модрин - кучерявий клен росте.
Він чекає мене до темної нічки,
В нього одного лиш серце золоте.
Знаю ,що мене одну любить, кохає,
Нахиляє небо блакить голубу.
Ніжну пісню про любов мені співає,-
Стріну із ним весну - осінь золоту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054842
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2026
пісня
Не ховай в тумани очей, кохана...
Дай надивлюся на вроду, квітучий цвіт,
Ти увійшла у сни сонечком зрана,
Синею птицею передаю привіт...
Не ховай, кохана, блакитні очі,
Усміхнись, подаруй усмішку чарівну!..
У твоїм озерці потонути хочу
І сказати, як кохаю і люблю!..
Моя Мадонно зоряного неба,
Ніжним поглядом обійми душу мою,
Твоя врода забрала сни у мене
І про тебе думаю, тобою живу...
Мені тебе подарувала доля,
Веселкою увійшла у моє життя...
Зацвіли світлі почуття любов'ю,
Моя красуне, ясна зіронька моя!
Як лебеді білі, злетимо у ніч,
Туди, де неба океан синій-синій,
Зацілую уста, зіп'ю любов з віч,
Засвічу щастя на місячній стежині...
--------------------------------------
Не ховай в тумани очей, кохана...
Дай надивлюся на вроду, квітучий цвіт,
Ти увійшла у сни сонечком зрана,
Синьоока птиця передає привіт...
Не ховай, кохана, блакитні очі,
Усміхнись, і подаруй усмішку свою!..
У твоїм озерці потонути хочу
І сказати,** як кохаю і люблю!**..
Моя Мадонно зоряного неба,
Ніжним поглядом обійми душу мою,
Твоя врода забрала сни у мене
І про тебе думаю, тобою живу...
Мені тебе подарувала доля,
Ти так неждано прийшла у моє життя...
Зацвіли почуття як цвіт у поля,
Лелію у серці тебе квіточко я !
Як лебеді білі, злетимо у ніч,
Туди, де неба океан синій-синій,
Зацілую уста, зіп'ю любов з віч,
Нахилю зорі на місячній стежині...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2026
ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕ! - ПІСНЯ СПІВАЄ В СІРИЙ 2021 1 ГРУДНЯ
Яке то щастя просто жити!
Стрічати сонечко на землі.
В своїх долонях світ творити,
І вдихати щастя навесні.
приспів
У різну пору - життя прекрасне
Весною, влітку, в осінь, зимою.
лише розквітне сонечко красне,
Я мить жадану ловлю рукою.
Лечу пташам у гай зелений,
Відчути радість у небесах.
Крильми пройтися повз зелені,
Втішати співами у гаях.
Яке то щастя просто жити!
бачити веселку, як лиє дощ.
Орати ниву і сад ростити,
І бути паном - серед вельмож.
Я крильми птаха світ обіймаю,
Приймаю зілля душевних чаш.
Як білосніжний цвіт воскресаю,
Співаю пісню повсякчас.
А вірш має 16 літ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2026
Не завоювати серце мовчки,
І на відстані океану.
Спливає час і молоді роки,
Стає чужим, хто був коханим.
Стали з тобою далекі , чужі
І не повернути час назад.
Між нами тисяч доріг міражі...
Одцвіло літо, вже листопад.
Ми зустрілись з тобою, так пізно
Нам давно не двадцять юних літ.
Любов тре демонструвати ніжно, -
Щоб вдвох пізнати кохання світ.
Украдене щастя не зігріє,
Воно неначе скарб у скрині.
А душа від неї захворіє,
І холодні ночі у липні .
Якщо любиш ,роби до щастя крок
Не відкладай любов на завтра.
Пий любов наче водицю ковток
Гори в почуттях наче ватра.
Віднайди ніжні слова кохання,
Щоб зігріли посеред зими.
Не знало серце болю , страждання,
Був поруч ти і я - були ми.
До серця треба віднайти ключі ,-
Щоб душа співала про любов.
І покласти голову на плечі,
Хотів її цілувать знов, знов .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054647
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2026
Пливуть в світи з причалу кораблі,
У синє море, океани.
Лишають берег рідної землі,
Стеляться за ними тумани.
Сяду на білий - білий корабель,
До тебе кохана попливу.
Розправлю я крила, як журавель
В росах квіти щастя віднайду.
Прийду у солодкі сни до тебе,
Сонечком поцілую в щічку.
Ніжно крилом обійму до себе,
Поведу у зоряну нічку.
В сяйві сонця, у раю піоній,
де рано жайвір від сну встає.
Квітне, там весна від струн симфоній
Зозуля зранку щастя кує.
Тут зеленіють трави у росі,
в них чути голос перепілки.
Квітує вишневий сад в цій красі,
Пахне п'янко бузкова гілка.
Залишу я чужину - чужий край
Додому - рідне село полину.
Уквітчаю рідну хату в розмай,
Вдихну в цвіт липи, тополину.
А там, де море золоті піски
курличуть чайки над водою.
Хвилі несуть у даль кращі роки,
Крає серденько за тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054631
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2026
ТИ ЯСКРАВА ЗІРКА АПОЛЛОНА
Йдуть вулицями міста перехожі
Вже осінь листя опадає.
Вітер зриває пелюстки із рожі
Перший сніг квіти засипає.
Лечу до тебе наче сокіл
Понад океан зірок над світом.
Забрала моєї душі спокій,
До тебе тягне наче магнітом.
Приспів :
Ти яскрава зірка Аполлона
Тобі наче Мадонні молюсь.
Ти - мій ідеал, моя ікона
Ти - жінка ,якій до ніг клонюсь.
Я не можу тебе відпустити
Ти оселилась в моїй душі.
Я не можу тебе розлюбити,
Ти - шлейф спогадів в моїм вірші.
Ти - мелодія моєї тиші,
Струна серця, ритм мого болю.
Вічнозелений світ - рай у вірші,-
Який зцілює мене любов'ю.
А без тебе такий порожній світ,
Я в ньому в самоті згораю.
Ти - мої вільні крила у політ
Розквітла троянда в розмаю.
Вечорами пишу тобі листи,
Згадую ніжне ім'я твоє.
Але адреси не лишила ти...
О, звись мила ,де ти зараз є!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054516
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2026
ТИ ЯСКРАВА ЗІРКА АПОЛЛОНА
Ти моя королева тобі клонюсь
Ти є мій ідеал ,моя ікона.
Тобі наче Мадонні я молюсь
Ти божественна муза Аполлона.
Ти не така, як всі, ти - особлива
А твій ніжний спів наче кришталь дзвенить.
У розмові ти приємна, красива -
А усмішка дарує - щасливу мить.
Дивлюсь я у твої очі неба
Бачу в них Всесвіт - океан любові.
А для щастя нам , так мало треба -
Віднайти проміньчик тепла у слові.
Ти від природи, така вродлива-
Наче амазонка у райськім саду.
Я хочу, щоб ти була щаслива,
До тебе я понад океан злечу.
Ти мій Ангел - зіронька золота
Із тобою , так легко йти по житті.
Ти куточок раю , ти - висота -
Ти - моє ясне сонечко на путті.
Перед красою не устояти
Вабить чарівна врода наче магніт.
Хочу твої уста цілувати
Нахилити небо - тобі увесь світ.
2--------------------
Ти - віднайди ключ до мого серця, -
Щоб від цілунку я танула як сніг.
Лилась рікою любов з джерельця
І Цвіли квіти щастя до моїх ніг.
Лебединими крильми обійми
І до своїх грудей , так ніжно -ніжно.
Наче у троянду квітку вдихни
Усміхнись мені здалека привітно.
До струн серця доторкнись рукою,-
Щоб цвіла я лиш для тебе ,для тебе.
Прийшла у безсонні сни весною
Нахиляла мить щастя зорі неба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2026
Ти неповторна гарна жінка ,-
Приходиш у час безсоння в туманні.
На зоряній іконі - зірка
Ти - мій Всесвіт - увесь світ у коханні.
Ти - нота щастя в соль мінорі
Коли за вікном дощ ,лютує зима.
Ти - маяк у буремнім морі
У пустелі вечорів зірка ясна..
ПРИСПІВ :
Ти є музика мого життя
Ти мелодія струн мого кохання.
Будеш зі мною ти , буду я
Здійсниться всі наші мрії, бажання.
Ти - любов , і смисл мого життя.
лечу до зірок у розмаю квітів.
У ритмі б'ються серцебиття
З тобою іду щасливий по - світу.
Ти моє завтра ,сьогодення
Легкий політ і на землі твердий крок.
Ти є моя квітка натхнення
З джерела чистої водиці ковток.
Ти вдих, видих кисень в легенях
З тобою розправляю вільні крила .
Ловлю мить щастя в свої жмені
Люблю тебе, я до безтями мила.
Хай буде щасливий , оцей час!
Цвітуть троянди - райські сади ранні.
Ніхто не розлучить більше нас
Музика єднає серця в коханні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054409
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2026
Без тебе порожнє життя
Без тебе стрічаю день без сонця.
Без тебе в тузі ходжу я
Без тебе дощі в моїм віконці.
Ти лишила у серці слід
Я кличу твоє ім'я ночами.
Ти кохання - солодкий плід
Яскрава зірка під небесами.
Без тебе в самоті один
Блукаю вулицями в тумані.
Із чаші життя п'ю полин
Ти - мелодія серця в коханні .
Ти - ритм болю , мінорна струна
Запалений вогонь у почутті.
Без тебе згораю ,як свіча
Ти моя втіха ,радість у житті.
Не боюсь, зими із тобою
Ні гріз, дощу , зливи, і висоти.
Ти поклич мене за собою,-
Щоб удвох разом по житті іти .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2026
Я не люблю слухати рок і попсу
Тих, хто не співає ,а кричить на сцені.
Хто одягнув маску біснуватих - мару,
Як баби базарні гнуть теревені.
А пІсні є вірусні , від дядь крутих,-
Які , як голодні вовки в лісі ревуть.
Чомусь зачіпають серця у молодих,
Як в тумані без тепла сонця живуть.
Для одного сцена - блаженство ,святість
Для іншого поле , щоб зібрати бабло.
Хтось несе журбу, печаль ,а інший радість
Один король музики ,а інший - НЛО.
Якщо співак від Бога, не від поган
То золотий Голос наче кришталь дзвенить .
Він наче у Всесвіті музики титан
Запалює нам свято - блаженну мить.
Штампують на станку фабрику зірок
Виходять у дикий пляс, ці марсіанки.
Голос кричить, волає, харчить попсу ,рок
Не йдуть, а пливуть - амеби русалки.
Намальовані кралі ляльки - барбі
Показують штучні губи, лице і зад.
Накладають вії ,макіяж у фарбі
Немов п'яні, від музики їде дах.
Гублять себе у ореолі слави
Б'ються за корону королев, королів .
Забувають, хто вони, ці гарні пави -
Від заздрощів лиють всякий бруд , свій гнів.
Є співці - меломани , є від Бога -
Один співає серцем ,інший, як дикун.
Знімає штани з себе душа небога
Любить хвалитись, що геній, цей крикун .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054343
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2025
До нового року залишилось кілька днів
Малює нам казку - біла магія зимова.
У снігах зими , цей ясен світ - заголубів -
На мерзлім склі цвіте ніжна гілка лілова.
Світ такий прекрасний, святково - урочистий!
Вірять дорослі і малі у казку чудеса.
З небес явилась немов Мадонна Пречиста,
Відкриває нам ворота - у святі небеса.
Вже одягла корону на голову зима
Білосніжну шубку, рукавички білі - білі .
Мережить дорогу срібний килим до Різдва,
Запалила вогник свята для нас в заметілі.
У білосніжних шатах немов би Цариця,
сіє снігу на озера, ставочки i річку.
Окула у кришталеву кригу водиця,
Видно засніжені береги в зоряну нічку.
Падає лапатий білий сніг на долоні,
Від подиху тане, як крапля дощу на очах.
Вітер натрусив калин ягоди червоні,
Їх збирає на снігу і клює по одній птах.
Падає білий сніг і хрустить під ногами,
Іскриться, виблискує до сонця наче алмаз.
Небо всипане зорями під небесами,
Мадонна ніч усміхається наче із образ.
Огорнута у пухову ковдру земля спить
Злітають до ясних зірок лебедині мрії.
Над хатками видніється димок у цю мить
У надвечір'я сходить ясна зірка Надії.
А завтра святий вечір. і вже Різдво прийде...
Вертеп із першою зіркою заколядує.
Світлу радість, блаженство у наш дім принесе,
сам Господь благословить - новий рік повінчує .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054218
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2025
Привези друже, грудку святої землі
Коли упаду я на полі бою.
Посади, ти кущ калини на цій землі,
Хай світу розкаже ,як стояв за волю.
Навесні до неї прилетять солов'ї
І сядуть на калину відпочити .
Зацвітуть від сльози - роси степи, гаї...
З мертвих воскресну, щоб у пісні жити.
Війна обпекла зранила моє тіло,
У бою пролив кров за Україну .
А чорний ворон поранив мої крила,
Не побачу більш матінку єдину.
Прилетять соколи наш край визволяти,
Заберуть додому із поля бою .
І відкриє двері матінка до хати,
Цілунком загоє рани від болю.
Зійдеться до мене в останнє родина,
Понесуть, де стоять в журбі смереки.
Прийме у своє лоно - ненька Вкраїна,-
Нахилять блакитнє небо лелеки.
А прийде на могилу матінка сива,
Посадить у розмаю мальву - ружу.
Буде славити козаків пташка мила,
Ти прийди, і згадай мене мій друже!.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2025
О сизокрилий синьоокий птаху?...
Ти прилетів герою шану віддати .
Сина поклали на щит білу плаху,-
Від cліз зчорніла, як земля сива мати.
Прилетів до святих могил лелека
Коли сина вели в останню дорогу .
Схилила низько голову смерека ,
Коли птах взяв на крила душу до Бога . .
О Господи, прошу, тебе благаю!
Захисти синів від ворогів у бою .
Прилетів лелека із небокраю ,
Забирає у вічну оселю твою.
Відлітають рано сини в небеса-
Віддають своє життя за Україну.
І від вражих куль, в'яне їхня краса,
Розпинають вітри на хрест цвіт калину .
Стоїть на колінах вся Україна,
Встеляє герою війни квіти до ніг.
Йде мати за домовиною сина,
І згасло для неї рано сонце навік.
Мама на могилі плаче, ридає ,
віддає в сиру яму єдине дитя.
На калині пташка сумно співає
Славить героя, що віддав за нас життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054121
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2025
Не заглядайте у паспорт на роки
В дзеркало, що на скронях сивина.
Не зупинить часу бистрі потоки!...
Шануйте, неповторну мить - життя !
Біжать роки, як вода у синю даль,
Дзвенить на хвилях мінорно струна.
А один раз цвіте на землі мигдаль,
Вдягає у білу вуаль - весна.
Не всім дано, стріти полудень життя,
Прийти крізь роки в золоту осінь.
Від пройдених доріг зношуєм взуття,
Перший сніг вінчає наші коси.
Любіть життя, бо іншого не буде!
І крізь сльози усміхайтесь світу.
А у осінь приходить зима грудень,
В'януть від морозу найкращі квіти.
Кожна пора року , така красива!
Ти живи - радій життям на землі!.
Перечекай негоду - коли дощ, злива
Лети до зірок , як птахи журавлі.
Життя біжить із часом все минає,
Вчора цвіла весна, нині вже осінь.
З дерев жовте листя вітер зриває,-
Листопад іде у зиму босий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054110
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2025
Якщо любиш, то знайди ключ до серця,
Щоб від цілунку танула, як сніг.
Лилась рікою любов, як джерельця
Цвіли квіти щастя до наших ніг.
Ти обійми лебединими крильми,
Пригорни мене до своїх грудей.
Наче в аромат п'янкий весну вдихни ,
Щоб цвіла, як троянда між лілей.
Доторкнись ніжно своєю рукою
Запали у серці , як жар вогонь.
Щоб серед зими цвіла я весною,
Пила кохання із твоїх долонь.
Усміхнись, здалека мені красиво,
Зійди сонечком весни у мій рай.
Щоб удвох у світи ми йшли щасливо,-
Ловили ясні зорі з небокрай.
Якщо любиш, то до весни не чекай
До вінця свою кохану веди.
Як лебідь лебідку люби і кохай,
Хай цвітуть у серці - райські сади!.
А ми ,як весна з літом із тобою
Небо поєднає серця - навік.
Злетимо над блакиттю голубою
Будем пити любов з небесних рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054061
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2025
Звучить на зоряних струнах мелодія
Божественної діви краси соло.
Липовий Паяц SUNO, Лялька ші - утопія,
Запалюють танець богів у коло.
З скляними очима, штучними губами,
із холодним черствим серцем без душі.
Красива штучна ** лялька ші **поміж нами,
Грає з паяцом SUNO - ** за корону паші**.
Під крислатим деревом музика звучить,
баритон голос на високій ноті.
Хочу я прекрасні слова на слух зловить,
А ці слова губляться у польоті.
Музика космічна скрипка і саксофон,
Солодить усіх на планеті земля.
Взявши штучна лялька усіх в дикий полон,
І паяц - шут під рок втішає серця.
На золотім піску цвіте роза вітрів,
З оголеною душею танцює.
Де голос солов'я звучить, не треба слів, -
Там у райськім саду весна квітує.
2--------------------------------------
НЕМАЄ ДУШІ І ГОЛОСУ У ШІ ,
ЦЕ ЯК У КРАСІ ШТУЧНІ КВІТИ .
СЛУХАЄШ , ЯК СПІВАЮТЬ, ОЦІ "ПАШІ "
ХОЧЕТЬСЯ ПРОСТО ВОВКОМ ВИТИ.
ЦЕ ЗАБАВКА ДЛЯ ДОРОСЛОЇ ДИТИНИ ,
ЯКА В НІКУДИ СВІЙ ЧАС ВИТРАЧАЄ .
КОЛИ НЕ ЧУЄШ АРОМАТ ЖОРЖИНИ ,
ТО У ТІМ САДУ І НЕБА НЕМАЄ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053982
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2025
Святвечір. Зійшла у небо перша зірка,
По всьому світу лунає коляда.
Зацвіла у надії різдвяна квітка,
Звіщає, що родилось боже дитя.
А за вікном біла магія зимова,
І надворі видно , як в день у цю мить.
Світить місяць , сяють зорі, так казково -
Ангел грає в сурми, всіх благословить.
Зима сіє лапатий сніг, як скрізь сито
Мережить з ясних зірок блаженну мить.
Запалює свято Різдва - урочисто
На землі білий сніг, як алмаз блищить.
В святвечір запалімо різдвяну свічку
Згадаймо тих, кого нема між нами.
Хай стихне хуртовина в різдвяну нічку!
Зійде зірка Бога під небесами.
Падає білий - білий сніг наче в казці,
До ніг білосніжний килим встеляє.
Світ заяснів у сяйві зір в божій ласці,
Вертеп Різдво Христове прославляє.
О , радуйтеся добрі люди на землі!
Христос народився! Славімо його !.
Хай вродить хліб, сяє, як сонце на столі!
Запанує мир, буде всяке добро.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053937
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2025
Ще вчора наречена в білій вуалі,
Йшла до тебе наче весна до травня.
Дзвеніла нам мелодія на роялі...
в танці єднала серця - зірка рання.
Ще вчора в білій вуалі наречена,
Йшла наче весна до травня красиво .
Тулилась, як біла берізка до клена,
І йшли по світу ми удвох щасливо.
Луна мелодія кохання знов і знов,
Веде під зорепад у казкові сни .
А хто береже у своїм серці любов!
Там панує щастя в заметіль зими.
Усміхайтесь коханим, це - ключ до серця,
Даруйте квіти щастя серед зими!
Пийте любов, як чисту воду з джерельця,
До ніг встеляйте квіти - сонцем весни .
Здавалось , що весна цвістиме нам вічно
Будемо купатись в квіті розмаю.
А роки, як птахи злетіли безслідно
Сплили, як бистра вода водограю.
Наше літо злетіло в осінній туман,
на жаль, не повторити на біс життя .
Між нами не досказанних слів - океан..
Ти пробач, що відпустив від себе я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053809
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2025
О Боже до тебе руки здіймаю,
Співаю псалми, молюсь у молитвах.
У вірі, як деревце я зростаю,
До зір від щастя злітаю, як птах .
Боже дивлюсь в твої небесні очі,
Шукаю порад, як у батька дитя.
За все тобі подякувати хочу,-
За любов, що у твоїм серці є я .
Коли падаю з ніг, тону у морі,
Ти пливеш на човні, чую голос твій.
Захищаєш як батько в журбі, горі,-
Знаю не впаде ,ні один волос мій.
Господи, ти є мій - духовний Отець
Тобі несу на олтар свою любов.
Ти є благословення, лік - для сердець
У чаші життя причастя - хліб і кров.
Посилаєш Ангела Охоронця,
Даєш знак , на якій зупинці зійти.
Ти надія - світло в моїм віконці
Захищаєш від ворогів мене ти.
Господи, ти - мій світоч, маяк, покров,
В книзі буття написав моє ім'я.
Воскресаю з мертвих з святих молитов ,-
ведеш мене за руку у вічне життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053755
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2025
Не літай , як орел високо!
Ти землю відчуй під ногами .
Глянь, на світ очима широко
Шануй труд, хто творить руками.
Зустрічай ясен день із Богом
Хай благословить твої справи!
Йди у життя повільним кроком
Мрій, твори, не шукай слави!.
Не вдягай короля корону,
І не хвались що маєш владу .
На все є границі, кордони,
Чуже не ховай у шухляду.
Будь, людиною - простим завжди! ,
Не кажи , що над панами - пан.
У суєті життя - час знайди ,
Вчись, зростай духом наче титан.
Люби своє, чуже не чіпай,
Неси світло світу в любові.
На боже у храм - офіру дай,-
Розрадь, зажурених у слові.
Ти пам'ятай , що люд жорстокий,
Підставить ніжку, щоб ти упав.
Життя, це океан глибокий,-
Акули з'їдять, як ловиш гав!
Всім свою душу не відкривай,
Бо розіпнуть на хрест, осудять.
Не виставляй на показ - свій рай,
Змії вкусять, жалом отруять.
З Богом, всі свої справи твори,
не забивай на помилку цвях .
Дивись вниз під ноги, не згори,
Працюй, і будуй свій дім , як птах.
Не сиди, без діла ніколи,
Не кажи, що моя хата скраю.
Сій квіти айстри, матіоли,
Ти господар долі - свого раю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2025
Ти проросла наче вишня до серця
Я не вирву з коріння почуття.
Твою любов п'ю, як воду джерельця,
у спогадах згадую тебе я.
Ще вчора цвіла наче в саду вишня,
Пив я цвіт в меду ковток кохання.
Світила між зір ,як зірка всевишня
Ловили зірку щастя до рання.
Одцвіло літо, листопадить осінь
У душі дощить осіння печаль.
Шукаю нашу весну в небо просинь,
А щастя розбилось наче кришталь.
Ти перша любов жадана, єдина,
Між зір зірка під небесами.
Прийшла зима, заметіль, хуртовина
Замітає наш рай - білими снігами.
Я вітром твої коси розплітаю,
шукаю вишню у фаті у снах.
Знаєш, може досі тебе кохаю,
Кружляю над тобою наче птах.
Йду до тебе наче на сповідь у храм ,
Несу світлі почуття на олтар.
Не збулись мрії, ти - одна і я - сам
Згорає наше літо між стожар.
3------------------
Не літай , як орел високо!
Ти землю відчуй під ногами .
Глянь, на світ очима широко
Шануй труд, хто творить руками.
Люби своє чуже не чіпай
Неси світло душі в любові.
На боже у храм офіру дай,-
Розрадь, зажурених у слові.
Ти пам'ятай , що люд жорстокий,
Підставить ніжку, щоб ти упав.
Не спіши, роби легкі кроки,
Будь уважним, і не лови гав!
Всім свою душу не відкривай,
Бо розіпнуть на хрест осудять.
Не виставляй на показ свій рай,
Бо крутих, пихатих не люблять.
З Богом всі свої справи твори,
не забивай на помилку цвях .
Дивись вниз під ноги, не згори,
Працюй, і будуй свій дім , як птах.
Не сиди, без діла ніколи,
Не кажи, що моя хата скраю.
Сій квіти айстри, матіоли,
Ти господар долі - свого раю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053689
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2025
О МІЙ СВІТКУ ВИСОКИЙ !
Зійшов місяць у надвечір'я край неба
Споглядає на ясен світ з висоти.
Милується, як цвіте гілка вишнева
П'є, як веселка воду із красоти.
Вже вечір. сідає сонце за горою,
Вдихає у пахощі бузковий цвіт.
Підкрутив вуса і моргає бровою,
Запрошує пташину в зоряний світ.
Розлились, як море пахощі медові,
Чути солов'я голос, перепілки .
Тріпочуть на вітру листячка кленові,
Смакую красу, як ябка петрівки.
Я розпускаю свої крильця , як бджілка
З польового зілля збираю меди.
Вдихаю у аромат, як цвіте квітка
Збираю у кошик солодкі плоди.
О мій милий раю, мій світку високий!
В твоїй красі купаюсь, як у морі.
Зростаю, як дерево дуб кароокий
Молюсь, несу дари земні в покорі.
Я маленький паросток святої землі,
Зростаю від краплі дощу і роси.
Я Богом посіяне зерно на ріллі
А поміж пшениць - маковий цвіт краси.
Я йду в стиглі жита босими ногами,
Де цюркоче цвіркун, метелик в маю.
Наче сокіл кружляю під небесами,
Бо тебе мій раю - люблю , кохаю.
Я дерево, польова квітка у полі,
Духмяна трава на березі ріки.
Я вільний птах ,що злетів до віть тополі.
Ловить мить щастя із божої руки.
Я прилечу птахом до тебе крізь віки,
З далеких доріг крізь сиві тумани.
Сяду в пишних травах на березі ріки,
Піснею солов'я загою рани.
3-----------------------
О мій світку високий, мій раю земний!
Я щирим серцем торкаюсь висоти.
Віддаю тобі уклін, доземний, низький,
Щоб відчуть святої землі, щедроти.
Натомила ноги, обпекла кропива,
Життя побило, як град мій вишні цвіт.
До тебе злітаю, як ластівка сива
Щоб намилуватись на твій ясен світ.
Слухаю я тишу , як старий ліс шумить,
На березі ріки - дзвінкий водограй.
Знаю, що не верну літо - блаженну мить
Лиш насниться в казкових снах - місяць май.
О мій світку високий, мій милий раю!
Ти - моя радість, печаль, моє життя.
Без тебе наче сирота я страждаю,
Коли не чую твій голос солов'я.
В храмі біля ікон свічку запалила
Молюсь щиро молитву " Отче наш".
Божа іскра мені душу осв'ятила
Приймаю блаженство з небесних чаш.
Прийшла до тебе, я Боже , як на свято !
Кладу свою душу на вівтар .
В каятті хочу сказати, так багато -
Зняти з душі важкий камінь - тягар.
Ти милий Господи , пробач, мене прости!,
Що не завжди приходила у храм.
Але ти усіх бачиш,чуєш з висоти
Словом лікуєш наші душi від ран.
Ти прости за гріхи, мій Небесний Отче !
За те, що в чужих світах блукала.
Що лінива , йшла до тебе неохоче
І не раз молитви пропускала.
Стаю я на колінах перед тобою !
Цілую твоїх п'ять ран в каятті.
Щоб іти у життя з чистою душою
Прости Господи , за все у житті.
Прийшла в покаянні до святого Бога
Віддаю в його руки своє життя.
Бо у моїм тілі біль ,в душі тривога,-
Що прогнівала я Бога Отця.
Життя не солодкий мід, а гіркий полин
Стрічала різних людей на межі.
І рвали на голові волос без причин
Кидали слова в душу ,як ножі.
Лиш віра додає нам міці, і сили
Хворого із ложі підіймає .
Божа любов воскресає із могили
Нове життя нам благословляє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053677
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2025
З свого серця тебе відпускаю
А може тебе, ще й досі кохаю.
Ми, як місяць, зоря під горою
Між нами - океан - чужі з тобою.
Я кажу : тобі **прощай, прощавай!**
Із моїми почуттями, ти не грай.
Все має свій початок і кінець,
І так буде краще, для наших сердець.
Відпускаю, я тебе відпускаю,
Віднайти любов тобі бажаю!.
Лети собі лети, ти є вільний птах!
А я тобі наснюся, лиш у снах.
Хто любить, той як птах летить до тебе,
І нахиляє зореквіт до ніг.
Лебединим крилом обійме тебе,
Цілує уста, що танеш, як сніг.
Я народилась, щоб цей світ любити,
Згоріти в любові наче зірка .
Яскравим Сонечком світу світити,
У саду цвісти, як мальва квітка .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053615
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2025
Догорає моя свічка життя,
Котяться сльози печалі з очей.
А у душі я , ще й досі дитя
Люблю життя, сад у цвіті лілей .
Горить свіча, стікає віск слізьми,
Згорають, мої дні за днями.
Зів'яну наче квітка від зими,
Згасну , як зірка під небесами.
Ніхто не вічний, прийде день смерті,
Боюсь, не попрощавшись в дощ піти.
Лишаю останнє слово в конверті,-
Щоб згадав сину, добрим словом ти.
Прощайте, рідні, знайомі, друзі!,
Ти мій білий птаху синьоокий!.
Клонюсь тобі - калино у лузі!,
Прощай - мій раю, світку високий!.
О ні, ще ніхто не втік від смерті
Прийде час і піду до Бога.
Жаль , що сліди дощами вже стерті,
Не знайду у літо дорогу.
Впаду, як троянда світу до ніг
Листям верби, берізки, тополі.
Коли розтане білий - білий сніг
Зацвіту я калиною в полі.
Прощай, Україно - раю земний!
До тебе повернусь я весною.
Зійду сонечком у день весняний,-
Надивлюсь на твою красу вволю.
О МІЙ СВІТКУ ВИСОКИЙ !
Зійшов місяць у надвечір'я край неба
Споглядає на ясен світ з висоти.
Милується, як цвіте гілка вишнева
П'є, як веселка воду із красоти.
Вже вечір. сідає сонце за горою,
Вдихає у пахощі бузковий цвіт.
Підкрутив вуса і моргає бровою,
Запрошує пташину в зоряний світ.
Розлились, як море пахощі медові,
Чути солов'я голос перепілки .
Тріпочуть на вітру листячка кленові,
Смакую красу, як ябка петрівки.
О мій милий раю, мій світку високий!
В твоїй красі купаюсь, як у морі.
Зростаю, як дерево дуб кароокий
Тримаю на плечах небо в покорі.
Я маленький паросток святої землі,
Зростаю від краплі дощу і роси.
Я Богом посіяне зерно на ріллі
У житнім полі - маковий цвіт краси.
Я йду в стиглі жита босими ногами,
Щоб відчути красу рідного краю.
Наче сокіл злітаю під небесами,
Бо тебе мій раю - люблю , кохаю.
Я дерево, польова квітка у полі,
Зелена трава на березі ріки.
Я вільний птах ,що злетів до віть тополі.
Ловить мить щастя із божої руки.
Я прилечу птахом до тебе крізь віки,
З далеких доріг крізь сиві тумани.
Сяду в пишних травах на березі ріки,
Піснею солов'я загою рани.
3-----------------------
О мій світку високий, мій раю земний!
Я щирим серцем торкаюсь висоти.
Віддаю тобі уклін, доземний, низький,
Щоб відчуть святої землі, щедроти.
Натомила ноги, обпекла кропива,
Життя побило, як град мій вишні цвіт.
До тебе злітаю, як ластівка сива
Щоб намилуватись на твій ясен світ.
Слухаю я тишу , як старий ліс шумить,
На березі ріки - дзвінкий водограй.
Знаю, що не верну літо - блаженну мить
Лиш насниться в казкових снах - місяць май.
О мій світку високий, мій милий раю!
Ти - моя радість, печаль, моє життя.
Без тебе наче сирота я страждаю,
Коли не чую твій голос солов'я.
4--
В храмі біля ікон свічку запалила
Молюсь щиро молитву " Отче наш".
Божа іскра мені душу осв'ятила
Приймаю блаженство з небесних чаш.
Прийшла до тебе, я Боже , як на свято !
Кладу свою душу на вівтар .
В каятті хочу сказати, так багато -
Зняти з душі важкий камінь - тягар.
Ти милий Господи , пробач, мене прости!,
Що не завжди приходила у храм.
Але ти усіх бачиш,чуєш з висоти
Словом лікуєш наші душу від ран.
Ти прости за гріхи, мій Небесний Отче !
За те, що в чужих світах блукала.
Що лінива , йшла до тебе неохоче
І не раз молитви пропускала.
Стаю я на колінах перед тобою !
Цілую твоїх п'ять ран в каятті.
Щоб іти у життя з чистою душою
Прости Господи , за все у житті.
Прийшла в покаянні до святого Бога
Віддаю в його руки своє життя.
Бо у моїм тілі біль ,в душі тривога,-
Що прогнівала я Бога Отця.
Життя не солодкий мід, а гіркий полин
Стрічала різних людей на межі.
І рвали на голові волос без причин
Кидали слова в душу ,як ножі.
Лиш віра додає нам міці, і сили
Хворого із ложі підіймає.
Божа любов воскресає із могили
Нове життя благословляє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2025
Я хочу ,чути слово мир, а не **війна **
Бо серце не витримує того болю.
Від тривог , як птах лечу до вікна
Думаю, як здобути, в тім пеклі волю.
Кряче чорний ворон на полі бою,
Над спаленими вежами , що у вогні.
Тут щохвилинно борються за волю,
У холодну зиму, спеку, ночі і дні.
Вмирають на війні молоді, старі,
І козаки проливають, як воду кров.
У чорні хустки одягли матері,
На щиті зустрічають своїх дітей знов.
Села і міста стерті з лиця землі,
Майорять стяги, а на могилах хрести .
Зайшло сонце за хмари в сірій імлі,
О мій Боже, як тут до світла шлях знайти?.
Божевільний світ думає про себе,
І штампує зброю для кровопролиття.
О Господи! молюсь щиро до тебе,
Захисти від вражих куль сироту, дитя.
Прожени ворога з моєї землі,
Хай зійде сонце миру і благодаті!.
Хай до гнізда несуть щастя журавлі!,
Запанує українець в своїй хаті.
О Боже, зупини кроваву війну!
Впаде дощ ,погасить огонь з святих небес.
А вітер зі сходу принесе весну!,-
Щоб той, хто у могилах навіки воскрес.
Проженуть військо вороже козаки,
Запануємо браття в своїй сторонці.
Помолимось і запалимо свічки,
Щоб цвіли паничі, мальви у віконці.
Вдихнемо повітря у свої груди!,
Засієм зерно овес, жито, пшеницю.
Хай тиша, блаженство буде повсюди !
Сонце миру увійде в нашу світлицю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053501
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2025
Йду до тебе босоніж по росі,
Там , де квіти цвітуть у житах.
Почуття надихає в цій красі,
Лечу до тебе я наче птах.
Ти - стрічай мене , як з неба зірку
Усміхнись із далека мені.
Я подарую на щастя квітку,-
Щоб цвіла , як маків цвіт навесні.
ПРИСПІВ :
Обійму тебе ніжно до себе,
І пригорну міцно до грудей.
Намалюю я казку для тебе,
Солодкі сни - посеред ночей.
Зацілую тебе, зацілую !,-
Щоб розлилось, як море щастя.
Голос , твого серця я почую!,-
Щоб любов я пив, як причастя.
Ти моя лебідка, я твій лебідь.
Злетимо на острів щастя вдвох.
Там де місяць і зорі у небі,
Хай любов повінчає сам Бог!.
Я поведу тебе під зорепад,
Щоб весь світ тобі нахилити .
Підем в золоту осінь - листопад,-
Щоб тихий вечір удвох стріти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053495
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2025
Вже сонце заховалось за горою
Згорнуло, як сонях пелюстки .
Місяць пливе на човні, як по морю
Розсипає на щастя зірки.
А ми удвох на березі річки ,
наче два голуби у парі .
Вечір розплітає коси в нічки
Цілує її очі карі.
Ти цілуй мене, як зійде вечір
Як місяць зорю мене стрічай.
Обійми мене ніжно за плечі,
Про любов мені пісні співай.
Впаде зірка у трави духмяні
Я її у долоні зловлю.
Щоб признатись тобі у коханні
І тобі я увесь світ нахилю.
Я так люблю стрічати білі ночі!
коли цвітуть фіалки в росі.
Дивитись кохана у твої очі,
Стрічати світанок в цій красі,
Так пахне медами зоряна нічка !
Місяць грає на арфі для нас.
Дзвенить на струнах весни синя річка,
Веде нас до зір - золотий час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2025
Холодно. В сірій імлі осінній день
Паморозь окула пожовклі отави,
Вже у саду птах не співає пісень,
Сонечко сховалось між хмар у заграви.
Ось і все, ця осінь пішла за межу,-
Злетіла журавкою в далекі світи.
Паде дощ, змиває її слід - стежу ...
І йдуть дощі, там, де ходила я і ти.
Все минає... дощі змивають сліди,
Так, якби життя, не було на цій землі.
У зажурі стоять осінні сади,
Бо літечко наше забрали журавлі .
А осінь, це життя - пройдені роки,
Не всім пощастить прийти у осінь на жаль.
Все минає... тече ручай до ріки ,
Осінь одягає в білосніжну вуаль.
А ще вчора стояв у кольорах сад,
Вигравало листячко на струнах вітру.
Нині зриває жовтий лист в листопад...
Малює на мольберті іншу палітру.
Ще вчора осені всміхавсь Листопад,
І все золото світу стелив їй до ніг.
Не можливо повернути час назад,
На жовте листячко падає перший сніг.
Вчора усміхавсь сонячний променад...
Нині зима, все замітає снігами .
Не вернути золоту осінь назад,
Все те ,що було - цвіте в душі віршами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053429
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2025
Я йду на побачення до тебе,
Де вечір неначе зоряний ліхтар.
В ніч видно , як ясен день край неба,
Усміхається місяць поміж стожар.
Я йду до тебе поміж садами,
Лечу на крилах, як до травня весна .
В небі цвітуть зорі небесами,
на вулиці квітня, ще біла зима.
Там ,де ти ,там мій дім - куточок раю,
Мріями цвітуть вишневі сади.
Блищать ,так ясно зорі з небокраю
Видно сад , де воркують голуби.
Мрій про мене мрій, у серці лелій,-
Падає зірка загадай бажання.
Повір, все збудеться, я буду твій,-
І для нас розцвіте - квітка кохання.
Зоряний вечір пахне медами,
Наче море виграє на хвилях цвіт.
Ніч така ясна під небесами,
Що хочеться у двох злітати в політ.
Зимі сниться весна у розмаю,
Волошки сині, що цвітуть у житах.
А мені твоя врода вишня в маю,
Красива усмішка на твоїх устах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053380
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2025
Ти мій син, я твоя ненька Україна,
Плекала тебе ,як мале деревце.
Щоб у твоїй душі зросла яворина,
Ти мав золоте серце , як джерельце.
Колисала тебе в дубовій колисці,
Ясен місяць Чумацький шлях освітляв.
Писали книгу життя - зорі пречисті
Бог дав золотий голос, щоб ти співав.
Ти любив Україну, і свій рідний край,
Тут у горах Карпатах твій дух зростав.
Злітав, як соловейко у зелений гай...
Будив від зимового сну, тих хто спав.
Ти - артист, соловейко, співак на сцені,-
У музиці король, велетень - титан -
Стрічали гостинно - Карпати зелені ,
З усмішкою на устах йшов до землян.
Життя обірвалось , як сон на світанні
Згоріло наче зірка у одну мить.
Ти злетів, як білий птах у світи дальні
В калини за тобою серце щемить.
Явір зняв капелюха перед тобою,
Зима білий килим до ніг встеляє.
А земля пригорнула тебе рукою,
Білим снігом домовину вкриває.
О прощавай, прощавай мій славний сину!
Нині Трембіта Карпат плаче в журбі.
Проводжає у путь пісня Яворина
Встеляє до ніг мільйон троянд тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2025
Він , як матір любив Україну,
І присвячував її свої пісні.
В своїм серці зростив яворину,
Щоб до неї злітались солов'ї.
Згорів зорею у жертовнім вогні
Закрив навік свої уста і очі.
Написав молитву - сповідь пісні,
Україні свої слова пророчі.
Любив Україну , до болю ,до сліз ,
ніс свою пречисту любов на вівтар .
Залишив заповіт нам і свій - девіз -
**Єднайтесь, як вчив нас великий кобзар**
Красень явір поміж дубів зростав
Закохав він у себе цвіт калину.
Золотий голос Господь йому дав,
Щоб будив від сну усю Україну.
До останнього подиху життя,
Дарував на сцені пісню - народу.
Залишив духовні скарби для дитя,
Щоб із джерела пити чисту воду.
Залишив у нашій душі свій слід
Пісню, у якої золотий голос.
Єднав увесь наш український рід,
І сіяв зерно правди , щоб зрів колос .
Він тримав небо на своїх плечах,
Піснею загоював рани землі.
Оспівував її красу в піснях,-
Щоб щастя несли у наш дім журавлі.
Білим голубом злетів в небеса,
В небесну оселю в заметіль зими.
На жертовну плаху віддав життя ,
Щоб в квітучій Україні жили ми.
Його голос дзвінкий наче кришталь,
Пісня свята - незабутня, магічна.
Життя, як сон пролетіло на жаль,-
В наших серцях він буде жити вічно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2025
Закохай мене з першої ноти,
І віднайди струни зоряних октав.
Насій в душу небеснії щедроти,
Зоряні ночі - з лілових заграв.
Тобі нахилю я всі зорі неба,
Тобі насію я всі квіти землі.
Ти - ковток повітря, як потреба
Музика серця у чарівній струні.
О заграй скрипалю вальс красиво !
Хай він буде, як обручка золота!
Ми по житті ішли удвох щасливо,
і не буде щастю, краю і кінця.
Коли чую ніжний голос скрипки
То земля йде з під моїх ніг від щастя.
Бачу тебе я моя лебідко
Хочу цілувать руки до зап'ястя.
Ти явилась наче пава навесні
Закохавсь наче юнак до безтями.
Запалила полум'ям жар у мені
повінчали зорі нас небесами.
2-------------------------
Закохай мене з першої ноти,
І віднайди струни зоряних октав.
Насій в душу небесні щедроти,
Зоряні ночі з лілових заграв.
Тобі нахилю всі зорі неба,
Тобі насію я всі квіти землі.
Ти - ковток повітря, як потреба
Музика серця у чарівній струні.
О Заграй скрипалю повільний вальс !
Хай веде крізь роки у осінь життя .
Бо швидко наче вода біжить час
Згорає миттєво як зірка золота.
Дай кохана свою руку мені!
Закружляємо у вальсі з тобою.
Ти запали полум'я жар у мені,
Щоб душа цвіла у нас весною
Поведу у зоряні вечори,
Лебединим крилом обійму ніжно.
Хай від струн квітнуть листям явори!,-
Тануть сніги, стихає зима сніжна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053163
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2025
Ми стрілись з тобою пізно восени
Коли опадало листячко до ніг.
Ти зійшла наче сонечко весни
Встеляв нам рушник щастя білий сніг.
Коли побачив я вперше у житті
Забилось в серці пристрасть почуття.
Зійшлись самотні долі на путті
Щоб в двох іти в золоту осінь - рай життя.
Поцілую, зацілую уста медові
Нахилю тобі Всесвіт - блакитний світ.
Поведу тебе у світи казкові, -
Там ,де цвіте у маю - кохання цвіт.
Ми у парі наче лебеді з тобою
Вічна музика зір - чарівна струна
Яка єднає самотні серця любов'ю
Окриляє політ у пахощах весна.
Ти закружляй мене у вальсі білім
Хай цей танець буде вічний ,як життя.
Він нагадає рай - літа у заметілі!
Намалює казковий сон - осінь золота.
У твоїх очах я бачу ,цей ясен світ
Де щастя сяє немов на небі зорі.
Ти тихий шепіт трав ,весняний цвіт...
Музика ясних зір - хвиля у морі .
2------------------------------------
Дивлюсь на тебе не надивлюсь
Сліпну як від сонця від краси
Тобі наче Богині молюсь!
Ти наче троянда чистої роси
Я без тебе задихаюсь,-
Мені, тебе так не вистачає.
Тобі одній я признаюсь,
Що моє серце тебе кохає.
Без тебе літо , як зима
А весна наче холодна осінь.
Поміж планет, ти - лиш одна
Сонечком сяєш у небо просинь.
Ти моя мрія - блакить неба
Від погляду очей тану, як сніг.
Тону в твоїх очей неба
Увесь світ кладу я до твоїх ніг.
Ти в океані, мій маяк -
Ти є капітан мого корабля.
О, кохана, дай мені знак!-
Із хвиль моря дістану перли я.
Без тебе наче в тумані
Ти є моя любов зірка моя.
Ти - сонечко на світанні
Яке веде до щастя - в рай життя
3----------------------------------
А твої слова наче вітер,
Що зриває листя із дерев.
Ти - моя планета Юпітер
Сонечко для серця королев.
А ти зійшов з осі орбіти,
Згораєш, як зірка в тумані.
Я хочу цвісти, не горіти,-
В трояндовім раю - в коханні.
В тебе є шанс бути зі мною,
І теплом душі мене зігріти.
Світити сонцем наді мною,
Бути щасливим, мене любити!
Я не Богиня, просто жінка
Я хочу ніжності і любові.
Від ніжних рук цвісти, як квітка
Чути ласкаві слова у мові.
А ти мене люби і кохай!
А якщо не любиш, то відпусти.
Зі мною у кохання не грай,
Бо сад, не хоче без тепла рости.
Ми, як Венера і Юпітер,
Тисяч миль - дороги поміж нами.
Грози, дощі топче цвіт вітер,
Тож зігрій серцем мене словами.
Ти люби мене, як я тебе!
Якщо не любиш, не цілуй уста.
Злітай, як птах в небо голубе
Щоб слухати - симфонію життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052636
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2025
ЦИМИ ДНЯМИ ПРЕМ'ЄРА
Зійде рано сонечко надії,
Розіллє проміння золоте.
Я тебе цілунком залелію, -
Нахилю до ніг небо голубе.
Ти - моя любов, омріяна, жадана,
У моїх руках квіточка весни.
Так люблю тебе я, мила і кохана!..
Намалюю тобі я казкові сни!..
Приспів:
Я хочу з тобою прокидатись,
Зустрічать світанок у вікні!
І тебе, як цвіт весни, вдихати,
Милуватись красотою на землі!
Я хочу з тобою засинати
І вдихати аромати роз.
І уста, і очі цілувати,
Повести у весну - розмай мімоз!
Я прокинуся сонечком рано,
У твій сон я тихенько загляну.
Обійму тебе, люба, кохана,
У долонях весну принесу!
Я торкнуся ніжно рукою волосся,
І розквітну наче мак у житах.
Воно наче пшеничне колосся...
Так пасує з усмішкою на вустах!..
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052578
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2025
А спраглі шепочуть губи:
-** люби мене, люби кохай**!.
Хто серцем тебе, лиш любить,
І той для душі знайде рай.
Я хочу тебе любити,
Носити на своїх руках.
весь вік з тобою прожити,
Оспівати тебе в піснях.
Я хочу чути твій голос,
У грудях, як б'ється серце .
Зростати неначе колос,
Пити любов із джерельця.
Я хочу з тобою бути,-
Дивитись у твої очі .
Серед зим у місяць лютий,
Крилом зігріти уночі.
Я хочу слухати, цей дощ
І шелест листячка вишні.
Цвісти в саду поміж мальв - руж,
Ловити миті величні.
Обійму я твій ніжний стан,
Зацілую біле личко.
Ти - моє небо - океан
Музика ясних зір в нічку.
Я хочу тебе кохати
Прокидатись із тобою.
Удвох світанок стрічати
Зігріти тебе любов'ю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052575
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2025
Панове, вже осінь - листопад...
Опадає жовте листя до ніг.
Згорають роки як зорепад
На скроні впав, вже перший білий сніг.
О Боже , куди іде життя?...
Куди у осінь птах відлітає ?...
Прошу, зупини, ще мить життя!...
Хай біла зима, ще зачекає!
Ніби вчора цвіло, ще літо
І співав соловейко у гаю.
В саду цвіли жоржини квіти
Світу усміхалась вишня в маю.
Одцвітає квіт, паде листя...
Жовтіють пишні трави у полі.
Приходить вечір на обійстя ,
Край доріг в журбі стоять тополі.
Сховалось сонце між хмар в тумані,
Довгі ночі, і короткі дні.
Злетіли в чужий край птахи ранні...
Явір грає мінорні пісні.
2-----------------------
А час летить, летить і летить,
Наче жовтий лист зриває вітер.
Малює казку блаженну мить -
У душі лишає , лиш епітет.
А час летить, летить і летить,
наче білі коні у тумани.
То сонечко світить, то дощить,-
Тримають небо - дуби титани .
А час наче вода з гір біжить,
Вчора квітень, а нині вже грудень.
На жовтім листі білий сніг лежить...
В осінь , вдень - темна нічка - полудень.
Не знаю, чи прийду я сюди ?...
У золоту осінь - у листопад .
У тумані сивіють - сади ,
Роки згорають, як лист в зорепад.
Час замітає, все снігами...
Всі дороги - у весну, і в літо.
А роки згорають зірками,
I на жаль, в'януть найкращі квіти.
Дивлюсь, як в кіно я у стрічку,
Бачу дитинство і юні літа.
Ніхто, не спинить бистру річку,
Час снігами замітає життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052540
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2025
Вже минули останні дні листопаду,
На порозі стоїть зима біла - біла.
Впав перший сніг замітає слід до саду,
Немов би лебідь розправив свої крила.
Сніг білий на землі наче алмаз блищить
лебідь сіє нам на щастя сніг мов пір'я.
О яка блаженна, казкова, оця мить!,
Коли приходить зима на подвір'я.
Падає снігопад, снігопад, снігопад,
Забілів вечір наче день над світом.
На жаль минуле не повернути назад,
І зима печаль проганяє вітром.
Зима у білім вальсі з вітром кружляє
Запрошує на новорічний бал з тобою .
Казку минулих років нам повертає
Музика зір зігріває нас любов'ю.
А за вікном заметіль і хуртовина,
Всі дороги і стежки покриває .
Одягла білесеньку шубку калина,
Князя місяця на коні зустрічає.
Зима встеляє нам білий килим до ніг,
Запалює свято свічі святкові.
Місяць наче лебідь з рукава сіє сніг,
Вінчує, веде нас у світи казкові.
М Чайківчанка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052539
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2025
Забинтую рани своєї душі
Втечу від змія, що п'є мою кров.
Богу виллю свій біль і жаль у вірші,
Покладу на вівтар свою любов.
А я любила усіх , як уміла
Була щира, добра, як дитина.
І не для себе, а для інших жила...
За добро була, усім, щось винна.
Я відкривала двері своїм, чужим,
І чим могла, тим я помагала.
А жаба в болоті з наміром лихим,
Прийшла в мій дім, мене обікрала .
В жаб на те, що блищить - великі очі,
Що бачать очі, те беруть вони .
Не сплять і припильнують опівночі,
Крадуть майно без докору вини .
А щоб, ви хліба на столі не мали,
Коли несли моє добро в свій дім .
Щоб ви щастя і доленьки не знали ,
Вся ваша праця пішла в сірий дим.
Я була доброю, для своїх, чужих,
Відкривала дім із щирим серцем.
Хто є хто, покаже час... зраду лихих,
Хто на рану насіє сіль з перцем.
В змії гнилі зуби , довгий язик,
Забила гострий цвях в душу мою.
А хто на цім світі , легко жити звик,-
Отой продасть за гріш - душу свою .
Хитра лисиця увійшла в довіру,
Я дала їй сама ключ до хати.
Ходить до церкви і молиться щиро,
На людях, як богомільна мати .
До святих ікон читає молитву,
Наче Мати Тереза - монашка.
А зі всіма веде життєву битву,
П'є кров зі всіх , як мала комашка .
То що, ця жаба дітей, внуків навчить,
Красти, робити зло, ображати.
Привикла добре спати і гарно жить,
Все на цім світі найкраще мати.
А скупий і жадний любить, лиш себе -
Перейде межу, усі кордони.
Дай волю лихому загризе тебе,
Вийде сухий з води, б'є поклони.
3-------------------------------
А кожен має шанс... пізнати, цей світ,
не всі осягнуть неба на землі.
А хто вітром обрусить біленький цвіт,
То не скуштує плоди на гіллі.
Якщо ідеш по цій землі босоніж,
То тре знати з ким, навіщо, куди.
Бо недруг у спину встромить гострий ніж,
Принесе в твій дім горя і біди.
Якщо ти даєш цілувати уста,
То треба знати : хто він і звідки?.
Коли лікарю довіряєш життя,
питаєш : чи є лік , від болю трішки.
Коли ти відкриваєш комусь душу,
То пізнай : хто є твій друг, і хто брат.
Бо заздрість обтрусить душу, як грушу -
Зрубає меч голову пілат.
Коли любиш, то треба знати кого,
Щоб не оголив душу до нерву.
Коли у людини нема людського,
То сам себе віддаєш у жертву.
Коли йдеш вгору до мети - не впади,
Вір і тримайся неба надійно.
Не дивись назад, вдих і видих роби,-
По драбині підіймайсь повільно.
Заховай ,ти свою печаль у дощі
Хочеш плакати, поплач у тиші.
Не витрачай сил, коли ти на межі...
Не знайдеш любов в сірої миші.
А хочеш пізнати ближче : хто є хто,-
Веди розмову почуєш, чим живе.
Велику силу, має кожне слово,
Господь, тебе від біди вбереже.
КОРОЛЕВА ШІ, ДАМА ПЕРКАЛЕВА . ЧУЖЕ КРАДЕ У СВОЄ ВПЛІТАЄ. ХОЧЕ СІСТИ ПТАШКОЮ НА ДЕРЕВА. ТА ЗА СПИНОЮ КРИЛ НЕМАЄ.
НЕМАЄ ДУШІ І ГОЛОСУ У ШІ , ЦЕ ЯК У КРАСІ ШТУЧНІ КВІТИ .СЛУХАЄШ , ЯК СПІВАЮТЬ, ОЦІ "ПАШІ " ХОЧЕТЬСЯ ПРОСТО СЛЬОЗИ ЛИТИ. ЦЕ ЗАБАВКА ДЛЯ ДОРОСЛОЇ ДИТИНИ , ЯКА В НІКУДИ СВІЙ ЧАС ВИТРАЧАЄ .КОЛИ НЕ ЧУЄШ АРОМАТ ЖОРЖИНИ , ТО У ТІМ САДУ І НЕБА НЕМАЄ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052485
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2025
Вже минули останні дні листопаду,
На порозі стоїть зима біла - біла.
Впав перший сніг замітає слід до саду,
Немов би лебідь розправив свої крила.
Сніг білий на землі наче алмаз блищить
лебідь сіє сніг на щастя мов пір'я.
О яка блаженна, казкова, оця мить!,
Коли приходить зима на подвір'я.
Падає снігопад, снігопад, снігопад,
Забілів вечір наче день над світом.
На жаль минуле не повернути назад,
І зима печаль проганяє вітром.
Зима у білім вальсі з вітром кружляє
Запрошує на новорічний бал з тобою .
Казку минулих років нам повертає
Музика зір зігріває нас любов'ю.
А за вікном заметіль і хуртовина,
Всі дороги і стежки покриває .
Одягла білесеньку шубку калина,
Князя місяця на коні стрічає.
Зима встеляє нам білий килим до ніг,
Запалює свято свічі святкові.
Місяць наче лебідь з рукава сіє сніг,
Вінчує, веде у світи казкові.
М Чайківчанка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052475
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2025
А ти була, так близенько зі мною
Здається, що поруч на відстані руки.
Злетіла наче пташка за листвою,
Я цілую, де ходила оті стежки.
Я тобі кажу : **Щасливої дороги**!
Віднайти свою половинку в житті.
Хай вітри розвіють хмари із дороги!
Коли дощить, а чи йде сніг на путті.
Ти цвіла неначе цвіт вишня рання,
Прости, що не захистив, щастя не зберіг.
Розбилась на друзки кришталь кохання,
І твої сліди замітає перший сніг.
Я придумав лебедине кохання,
А не відчув крихітку тепла від тебе.
Згоріли, як зірка мої бажання -
А один не злетить високо у небо.
Я так хотів рідну душу віднайти,
Бути поруч в радості, в горі з тобою.
Щоб під руку удвох щасливим в світ iти,
Збудувати наш рай життя - любов'ю.
Я тобі кажу : **Щасливої дороги**!
Віднайти свою половинку в житті.
Хай вітри розвіють хмари із дороги!
Коли дощить, а чи йде сніг на путті.
Легкого злету до висот у житті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052466
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2025
Не тримай, мене не тримай,
Із свого серденька відпусти.
І більш мене, ти не чекай!
І я більше, не прийду сюди.
Ми з тобою два різних світи,
На землі - дві різні планети .
Я не можу без сонця цвісти,
У тьмі згорати, як комети.
Ти думав, що впаду я до ніг,
Як той цвіт, що зірваний вітром.
Що крила зламає білий сніг,
Не злечу без тебе над світом.
Забудь, що твоєю я була!,-
Що горіла до тебе вогнем.
Наша Весна давно одцвіла, -
Мокла наче квітка під дощем.
Впаде дощ, змиє мої сліди,-
А не змиє із душі любов.
Прийде час і зацвітуть сади,
Захочеш, чути мій голос знов.
Тобі - кажу : прощай! прощавай !...
Залишаю, лиш любов тобі-
Хочеш забудь, і тисяч раз згадай!
наш рай волошок - очі голубі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2025
Коли мені на серці важко,
Я йду до природи : в зелен гай, і ліс.
А там співає пісні пташка
Тулюсь до дуба, і струнких беріз.
Коли прийде мій останній час
Я згорю наче листячко клена.
Злечу до ясних зірок від вас
Буду спати у травах зелених.
У час цвітіння, і в час тління...
Я кожне деревце відчуваю.
Коли в дерев пора осіння -
То наче жовтий лист я згораю.
Не знаю, чи прийду знов сюди?...
Чи віднайду стежку у рай літа ?.
Знаю, весна зародить плоди -
Полечу наче птах я до квітів.
Погляну із за хмар на красу,
Де колись ходили мої ноги.
Піду босоніж я у росу,
І зустріну весну край дороги.
Гляну на крутий берег Дністра,
буду слухати, як водограй дзвенить.
Печаль забере у даль ріка,
Нагадає літа - блаженну мить.
Не знаю, чи прийду знов сюди? ...
Чи усміхнеться сонечко літа ?.
Оживу я з роси і води ,
Зацвіту проліском поміж квіту.
Коли осінь золота прийде,
В тумані загубляться журавлі .
Впаде сніг, все в забуття зійде ,
Я згасну як зірка на цій землі.
А прийде час розтануть сніги ,
Зазеленіють трави у росі.
Від сну прокинеться ліс, луги ,
Я листям зашелещу в цій красі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052329
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2025
Зійде рано сонечко в надії
Розіллє проміннячко золоте.
Я тебе цілунком залелію,
Нахилю до ніг - небо голубе.
ПРИСПІВ :
Я хочу з тобою прокидатись ,
Зустрічати світанок у вікні.
У тебе, як цвіт весни вдихати
Милуватись красою на землі.
Я хочу з тобою засинати ,
Вдихати, як в аромат - квітів роз.
Твої уста, очі цілувати,-
Вести у весну у розмай мімоз.
Я прокинуся сонечком рано,
У твій сон я тихенько загляну.
І обійму до себе кохана,
У долонях я весну принесу.
Ти моя любов - мрія жадана,
У моїх руках квіточка весни.
О я, так люблю тебе, кохана!.
Намалюю тобі казкові сни.
Я торкнусь ніжно рукою волосся,
І розквітну наче мак у житах.
Воно наче пшеничне колосся...
Пасують тобі, як усмішка на вустах .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052294
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2025
Одцвіла весна ,я вже не юнак, -
І не принц із казки, на білім коні.
Тобі подарую квітку - дам знак ,
Що ти одна - подобаєшся мені.
А для тебе я стану королем,-
Ти - будеш королева мого серця.
Прийду в твій світ - казковим ковалем,
І зроблю ключ щастя, до твого серця .
ПРИСПІВ:
Ти є мого серця королева,-
І над тобою кружляю наче птах.
Знімають капелюх всі дерева,-
Слухають твій ніжний голос у піснях.
Намалюю зорями твій портрет
Зроблю перстень із алмазом ясних зір.
Напишу тобі казковий сюжет ,
Встелю до твоїх ніг - квіти синіх гір.
Не маю золотих скарбів , замку,
Лиш мільйон троянд цвітуть в моїм саду.
До тебе одягну вишиванку,
Розкажу, як тебе кохаю, i люблю.
Подарую тобі квіти щастя,
Відкрию світанок - скрипічним ключем.
Зацілую руки до зап'ястя,
Для твого серця - стану я королем.
Я довго шукав тебе по світу,
Ти жінка, про яку мріяв я у снах.
Тобі дарую троянди квіти...
Нахиляю блаженну мить у зірках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052234
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2025
Я красивий, але не для всіх,
Я належу, лиш білокрилій пісні.,
Бачу її, тану наче сніг -
Цвіту , як маків цвіт в заметілі сніжні.
Дарую їй квіти любові ,
Відкриваюсь, як червоні пелюстки.
Шукаю я перли у слові
Нахиляю їй небо - ясні зірки .
Я поруч із нею щасливий,
Вона надихає творити, цей світ.
Воркую наче голуб сивий
Цвіту для неї наче райський цвіт.
Я присвячую її пісні ,
І закоханий, як юнак у неї.
Вона наче квітка навесні,
Відкриває душу, як квіт лілеї.
Я із нею сміюсь і плачу,
Танцюю у танці білий - білий вальс.
Найкращі дні і ночі трачу,
Прекрасну мить життя - свій зоряний час .
Повінчали долю небеса,
Освятила на світанку нас зірка .
У неї божественна краса -
Пречиста, як роса - Богиня жінка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052190
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2025
Я йду у бій, у пекло війни, -
Щоб від ворогів захистити вас.
Хай зростають дочки і сини!,
Щоб сонце миру світило для нас.
Ти - чекай у грозу, в дощ, і в сніг,
Я вийду живий із того бою .
Ти є мій Ангел, мій оберіг,-
Мій маяк на суші, і на морю.
Ти - чекай мене, і я прийду,
Коли розтануть сніги навесні.
Знайду ранні квіти у саду,
Подарую свято - у будні дні.
Ти - чекай, я прийду кохана,-
Коли у вогні згорає земля .
Коли осколком душа рвана,
Мої босі ноги колить стерня.
Ти - надію у серці плекай,
що вирвусь я із кайдан неволі.
Ти вір ,і надії не втрачай,
Збудую дім, посаджу сад любові.
А коли народиш - ти дочку,
То назви красивим ім'ям квітки,
Хай росте, як мальва в садочку,
сяють очі щастям на цім світку.
А коли народиш - ти сина,
То назви славним ім'ям козака.
Хай має, як орел вільні крила!,-
Як в лицаря буде дужа рука.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2025
Ти - танцюєш у вальсі, так грайливо -
і пливеш на хвилях почуттів до мрій.
Вабиш мене до себе , так звабливо
Я п'ю очима красивий образ твій.
Мрій, і подаруй мені квітку надій,-
Закохай мене в себе, таку як є.
Я прилечу птахою на берег твій -
Ти - відчуєш, як б'ється серце моє.
Якщо любиш, то ти - душею кохай!
Доля дає нам шанс, бути з тобою.
В обіймах цілуй ніжно, не відпускай,-
Щоб в заметіль зими - цвіла весною.
Люби мене коханий, люби, кохай,
Я стану надійним плечем для тебе.
Веди крізь заметіль зими в місяць май,
в палких цілунках обійми до себе.
Ми дві половинки разом, ти - плюс я ,
У леті - я праве крило, ти ліве.
В океані мрій - я зіронька твоя,
На березі життя, ми - одне ціле.
Мрій про мене коханий, і будеш мій,
І не відпускай мене, ти від себе.
З півслова по очах мене зрозумій,-
Щоб відкрила своє серце для тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052095
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2025
Одягну я крилонька лебідки
Полечу у твій казковий сон.
Зацвіту для тебе наче квітка
Сонечком засяю до вікон.
Поцілую я тебе у щічку
І притулюсь ніжно до тебе.
Заясніє ,як день темна нічка
Зацвіте, як льон - синє небо.
О моя любовe, ти - моє життя!
Мої два крила у польоті.
Тобі я відкриваю почуття,
Ти - всесвіт - у високій ноті.
Без тебе немов зіронька ясна
У небі в самоті згораю.
Стою на краю неба я одна...
Зорю у сон - до твого раю.
Я наче без лебедя лебідка
Ходжу я без пари у тузі.
Без сонечка тепла в'яне квітка
Плаче моя весна у сльозі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052049
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2025
Веди мене крізь зиму у весну ,
У рай літа - зоряні ночі.
Розбуди у моїм серці - струну!,-
Цілуй палко уста і очі.
А поглядом очей синіх, як льон-
Розтопи лід у моїм серці.
І прийди тихенько, ти - у мій сон,
Щоб пив любов -воду в джерельці.
ПРИСПІВ :
Закохай мене, як вперше колись,
Закохай мене, знову, і знову.
У моїх снах, ти зіркою явись,-
Намалюй літо - мить казкову.
Там цвіте духмяно липа в гаю
Вдягла фату, як наречена.
Щебечуть солов'ї у тім раю,
Берізка тулиться до клена.
Подаруй проліски білі -білі,-
Що цвітуть у вранішній росі.
Хай нагадають у заметілі!...
Нашу весну - роки молоді .
Викуй підкову щастя з ясних зір,
І уквітчай наш храм любові.
Віднайди октаву із синіх гір,-
Веди мене в ночі бузкові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052045
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2025
Забіліли, так навкруги всі дерева
На гіллі мов пелюстки вишні зацвіли.
Прийшла до нас сніжна зима королева,
Малює у благодаті казкові сни .
Падає , падає на листя перший сніг,
Засипає навкруги усі дороги.
Зійшла у надвечір'я зірка край доріг,
Встеляє білий - білий килим під ноги.
Кружляє у вальсі сніжинка із вітром,
Під музику зір срібних струн у октаві.
Чорноока ніч, як ясен день над світом,
Вплітає зореквіт у коси чорняві.
Зустрічаю зиму на коні край доріг,
У жмені сипле сніг мов пелюстки вишні.
Збираю ясні зорі у золотий міх,
зоряним вінцем вінчає Всевишній.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051962
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2025
НАМАЛЮЮ ТОБІ КАЗКОВІ СНИ
Намалюю тобі казкові сни,
Насію море квітів у розмаю.
Зійду до тебе сонечком весни,-
тобі про любов пісню заспіваю.
Намалюю тобі ясні зорі,
Князя місяця край неба поміж зір.
Білі чаєчки у синім морі ,
На хвилях - музику серця ніжних лір .
Намалюю тобі я зорепад,
Впаде зірка загадаю бажання.
Поведу тебе у казковий сад,
Де цвіте троянда квітка кохання.
Намалюю сонце у блакиті,
Що сяє мов сяючий алмаз з небес.
Вимережу рай - в золотій ниті,-
На березі щастя - тисячу чудес .
Поведу тебе у казку літа,
Де ростуть пальми, море, чайки білі.
До ніг встелю ніжні зореквіти,-
Щоб нагадали про нас в заметілі.
Ти - мій лебідь, я твоя лебідка,-
У тій казці, мій красень принц на коні .
У твоїх руках я ніжна квітка,-
Тож люби ,даруй квіти щастя мені.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2025
ПІСНЯ ДУШІ ,ЦЕ - ПОЛІТ У НЕБЕСА -
ПІСНЯ ДУШІ - СТРУНА МОГО СЕРЦЯ..
СЯЄ У НЕБІ МОВ ЗІРКА ЗОЛОТА ,
НАПУВАЄ ВОДОЮ З ДЖЕРЕЛЬЦЯ.
БОГИНЯ ЗІР ВЗЯЛА АРФУ У РУКИ,
НА СТРУНАХ МЕЛОДІЮ ШУКАЄ.
РОЗЛИЛИСЬ НАЧЕ МОРЕ СРІБНІ ЗВУКИ
СПІВАЄ СЕРЦЕ УВИСЬ ЗЛІТАЄ.
ПОЧУВ КНЯЗЬ МІСЯЦЬ ЦЕЙ ГОЛОС ЗОЛОТИЙ,
ВИЙШОВ НА ЗОРІ РАННІЙ - КРАЙ НЕБА.
ВІДКРИВ У СВІТ - ПРОСТІР ГОЛУБИЙ,
РОЗПРАВИВ СВОЇ КРИЛА МОВ ЛЕБІДЬ.
У БОГИНЮ МУЗУ МІСЯЦЬ ЗАКОХАВСЬ,
ПОПРОСИВ РУКУ, І СЕРЦЕ В НЕЇ.
У СВІТЛИХ ПОЧУТТЯХ КОХАНІЙ ПРИЗНАВСЬ,-
ДАРУЄ БУКЕТ - БІЛІ ЛІЛЕЇ.
МУЗИКА НЕМОВ ВОДИЦЯ З ГІР ДЗВЕНИТЬ,
ДАРУЄ ЗАКОХАНИМ МИТЬ ЩАСТЯ. -
А ЗОРЯМИ ВИШИЛА БЛАЖЕННУ МИТЬ,
ЗАПРОШУЄ В ХРАМ МУЗИКИ - КАЗКУ.
КОЖНА ПІСНЯ ,ЦЕ ПОЛІТ У НЕБЕСА -
КОЖНА ПІСНЯ - СТРУНА МОГО СЕРЦЯ..
СЯЄ В НЕБІ НЕМОВ ЗІРКА ЗОЛОТА ,
НАПУВАЄ ВОДОЮ З ДЖЕРЕЛЬЦЯ.
У РАЙСЬКІМ САДУ ЖИВУТЬ БІЛІ ПАВИ,
І НА ЩАСТЯ ЛЮДЯМ СІЮТЬ ЗОРІ.
МУЗА ПІДБИРАЄ НІЖНУ ОКТАВУ
ПРОГАНЯЄ СИВІ ХМАРИ В МОРІ .
КРАСЕНЬ МІСЯЧЕНЬКО МУЗИКИ КОРОЛЬ
ПОЧУВ У МУЗИ ЗОЛОТИЙ ГОЛОС.
ЯВИВСЬ НАЧЕ СОНЕЧКО ПОМІЖ ТОПОЛЬ
ЦВІТЕ , ЯК МАКІВ ЦВІТ - ЗОЛОТИЙ КОЛОС .
2-----------
Я ПОВЕДУ ТЕБЕ У БІЛІ НОЧІ
ПІСНЯ -ГУДИМА ЯРОСЛАВ ГУДИМА
1.Я поведу тебе у білі ночі
Туди де зорі падають в траву.
Знайду між зірок перли найдорожчі
Тобі у подарунок принесу.
Полетимо з тобою до зір в небо
Рахувати будемо до ранку.
Нахилю я небо, все для тебе,
Стрінем ясне сонце на світанку.
2. Я подарую тобі любов,любов,-
З квітучого поля море квітів.
Як вперше обійму тебе я знов
Та зацілую поміж зореквітів.
Подивись, яка літня зоряна ніч!
Пахне п'янко липовим цвітом.
Ти - кохана мене у свій рай поклич!!!
Я стану вніч сонцем над світом.
3. А поміж трав духмяних там у гаю
Соловей щебече про кохання.
А місяць сіє зорі з небокраю
Осяює стежини - зірка рання.
А ми з тобою, наче лебеді білі
Танцюємо під зорями до ранку.
Там де любов - немає заметілі...
Закоханих вінчає - ніч циганка.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2025
ПОВЕДУ ТЕБЕ У ОСІНЬ
Ми стрілись, так пізно з тобою,
Коли літо спішило у осінь.
Ти прийшла у мій рай літа - весною,
Коли цвіли троянди у росах.
Вже сонечко йде у надвечір'я,
Наше літо забрали журавлі .
Зоріє між хмар лебідь - сузір'я,-
пісню про любов нам співають скрипалі
Я запрошую тебе на білий вальс,
Хай веде у казковий рай - життя!...
Співають солов'ї пісню для нас ,
У серцях цвітуть, як сад почуття.
Хай танець буде, як обручка золота!
Якій немає ні кінця , а ні краю.
Кружляє нас у танці - осінь золота...
Насіє зір на щастя з небокраю.
Я поведу тебе мила у осінь,
Там, де золотіє у барвах листопад.
Вплету троянду у твої коси...
Нас з тобою благословить зорепад..
Я нарву троянди у букет ,
Тобі їх на щастя подарую.
Заспіваю тобі про любов сонет,
В обіймах солодкі уста зацілую.
Я запрошую тебе на танець
Хай він веде нас у щасливе життя
Румяніє на личку румянець
Палають вогнем наче жар почуття
Хай в душі цвіте квітка любові!
А на струнах весни грають скрипалі
Ведуть з тобою в світи казкові
Де цвітуть сині волошки на землі
Я нарву у віночок ці квіти
Заплету у коси колір блакиті
Злетимо як птахи - у рай літа
Де ходить лелека у стиглім житті
Я поведу тебе під зорепад
Де зорі падають на щастя у трави
А нас почастує плодами сад
Повінчає сонечко із заграви
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2025
Після прильоту нічних атак
Хто залишиться завтра живий!.
Стисни свій біль, міцно у кулак,
Бий у дзвони у дзвін голосний!
Збуди від сну, цей світ лукавий!
Хто жорстоку війну розпалив!.
Хай погляне кащей кульгавий!,-
Що він з моїм народом зробив.
Ворог ракети посилає ,
Cела, міста у вогні горять.
Життя з лиця землі стирає,
Вежі наче привиди стоять.
Жени орду з своєї хати,
З своєї землі, з свого краю.
Не дай, вбивцям тут панувати!...
І розмножити хижу зграю.
Горять живцем у пеклі війни,
Великі, малі, старі, діти.
Злітають у вись, у вічні сни...
Скажи, чого мовчиш, ти світе?!...
Більше десятки літ йде війна,
Найкращі йдуть у бій кровавий.
О скільки, їх забрала війна ?...
Танцює на кістках лукавий.
Хто залишиться завтра живий!
Не мовчи, кричи на увесь світ!
Стукай у Рим , де папа святий!,-
Що знищують - калиновий цвіт.
В Україні пекло - геноцид -
Війна, це смерть, біль і тривога .
Вже полягло безмір'яно цифр
Одна надія в нас на Бога.
Хай твій стрій тримає дух вольовий !
Не дай себе у ярмо взяти.
За одного, ти тисячу вбий! -
Жени путенят , як пса з хати.
Вкраїна ніколи не простить!
Вбивцям, що нас живцем палили .
Прийде час, ті місця освятить,-
Щоб у наших серцях вовік жили.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2025
МИ ПРИРЕЧЕНІ НА РОЗЛУКУ
У твоїх очах цвіте блакитна весна
А в моїх очах - cіра кароока осінь.
Я, як лебідь - один, Ти - лебідка одна,-
Душа, як птах злітає в небо просинь.
Ми приречені на розлуку з тобою,
Щоб наші серця вилили море сліз ,
Ти приходиш у безсонні сни - весною,-
Я бачу тебе - твій милий образ скрізь.
Одцвіла весна, і відгриміли грози,
Сідає сонце на захід ,не на схід.
На троянду впав перший сніг і морози...
Квіт почуття - окутав кристальний лід.
Я залишусь у твоїм куточку душі,
розчинюсь в імлі у сивім тумані.
Упаду сльозою - у осіннім дощі,-
І зійду райдугою на світанні.
Падає, падає дощ змиває сліди ,
І не повернути час назад, нажаль .
Вже забіліли наші вишневі сади,
в Душі - ностальгія , осіння печаль.
Поміж нами довжелезна відстань - милі,
Під дощами згорів полум'ям наш рай.
Ще вчора ми у парі йшли щасливі,
Життя здавалось золоте, як Дунай.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051775
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2025
О Всесвіте - пречисті небеса!
Зупиніть, оцю блаженну святу мить!.
Хай у росах купається краса!...
На березі життя - водограй дзвенить.
О небо вічне - зоряний раю!
Налий в чашу солодке ,як мід життя.
Край неба між зір я зачекаю,
Буду в долоні ловити зорі я.
О небо вічне, дай мені щастя!,
Щоб цвіти трояндою поміж лілей .
З твоїх рук прийму дар, як причастя,-
І насію море квітів для людей.
О небо вічне, ти - сонце Бога !
Владика - святого неба і землі.
Насій квіти весни край дороги!...
Хай лебеді купаються в цій красі.
О Всесвіте - князю синьоокий!
Ти - ясен місяць і мій небесний храм.
Ти - безмежний океан широкий
Є жива водиця для душі від ран.
О Всесвіте! O вічні небеса!
Дощем омий згарище, попіл війни .
Хай шумить ліс, колосяться жита...
Ростуть, як дубочки красені сини.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2025
О відпусти ,мене відпусти,
Не тримай мене ,як птаху у клітці.
Ми з тобою два різні світи,
Не цвіте весна на зламаній гілці.
О відпусти, мене відпусти,
І не тримай мене у своїм серці.
Ти своїм життям , просто живи !...
Черпай життя - наче воду у джерельці.
Ти давно втратив свою любов,
Не зумів захистити від зливи ,гріз.
Не вертає вода в русло знов,
Коли серце виплакало море сліз.
А краще одиноким жити,
Чим коритись, все життя, жити в неволі .
Ти зумій - себе полюбити!...
І цей світ - усміхнеться твоїй долі!.
Хай у тебе - все добре буде!...
І у житті зустрінеш свою любов .
Вдихни повітря в свої груди,
Хай в твоїй душі, цвіте весна - любов !
О відпусти, мене відпусти!...
А нам з тобою разом не бути.
ДЕ спалені кохання мости-
Там холодно, зима... і місяць лютий.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2025
Я одягну у кохання крила
Полечу до тебе у твій рай.
Для тебе, для тебе моя мила,
Нахилю я зорі з небокрай.
А ти - моя Богиня натхнення,
яка приходить, лиш у думках.
Уста шепочуть твоє імення -
Лечу до тебе я наче птах.
Я подарую тобі первоцвіт,
Квіти, що цвітуть в пишних травах.
Ти моє сонечко - мій ясен світ
Мить щастя - зоряна октава.
На небі напишу твоє ім'я,
Квітучим маєм увінчаю.
Тобі відкриваю я почуття...
Бо тебе люблю, і кохаю.
А я бачу, твій образ повсюди-
В промінні сонця, у сяйві зір.
Ти є струна, що стискає груди...
Зоряна октава - ніжних лір.
Ти є Богом дароване щастя,
У пісні написаний роман.
А у храмі любові - причастя,
Жива водиця - синій океан.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051734
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2025
А коли на душі буває важко,
Серце бентежить дивне відчуття.
Лети у святий храм наче пташка,
І молись до Небесного Отця.
О милий Боже, мій Царю Небесний!,
Тобі довіряю своє життя.
Молюсь я у твій образ пречудесний!
Захисти від біди моє дитя.
Люті вороги точать гострі мечі
Хочуть смерті ,щоб я кров'ю стікала.
Дай міць, сили , коли стою я на межі -
Зціли від ран ,щоб болю не знала.
У важкий час моє серце тривожить ,
Ворог цілиться мечем на життя.
Уповаю на твою милість Боже, -
Захисти рукою від стріл дитя!
А я безпомічна наче дитина,
І опускаю руки від тривог.
Прошу тебе, захисти мого сина!
Ти - мій Спаситель мій лікар, мій Бог.
Прошу тебе, мій Господи - благаю!
Не дай, щоб впав із голови волос.
Перед тобою голову схиляю!...
Напій водою, як в полі колос.
Від безсилля я надію втрачаю,-
Думки не дають спати ночами.
Боже, тобі одному довіряю!...
Бо ти є наш батько, цар над нами.
2------------------------------
Запалю свічу у Господнім храмі
Помолюсь я Богу за Україну .
Розкажу про біль землі - божій мамі,
Вона обійме, як мати дитину.
Матінко божа - небесна царице !
Схиляю голову перед тобою.
В моїм краю ллється кров, як водиця...
Тут йде війна, косить людей косою.
Запалю свічу, до образу святого,
За тих, кого немає більше з нами.
У ревній молитві я попрошу Бога -
Хай закриє небо під небесами!
Ростуть могили , як в полі явори-
Війна забирає найкращих синів.
Злітають у небо наче голуби...
Від сліз сивіють коси у матерів.
Злітають орли, як птахи в небеса-
Лишають рідну хату, своїх батьків
В'яне наче цвіт весни їхня краса...
Стоїть мати, як билина між дубів.
Злітають сини у сиві тумани
Плачуть грозами пречисті небеса.
Лишають на землі глибокі рани,
Цвітуть зорями їхні імена.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2025
ЛЕЧУ ДО ТЕБЕ НАЧЕ СОКІЛ
Я лечу до тебе наче сокіл,
До синіх гір, там, де смереки стрункі.
Там дзвенить водограй з потоку,-
Співає соловей про любов пісні .
.Приспів:
Я лечу до тебе крізь тумани -
У твій світ , у твій куточок раю.
Перелечу моря і океани,
Бо тебе люблю, палко кохаю .
Я лечу до тебе моя кохана,-
В душі зростив рожеву мрію.
Ти в моєму серці є жадана ,
На крилах несу квітку лілею.
Я полечу в політ наче сокіл ,-
Нахилю Всесвіт тобі у красі.
Зацілую сонечком твої кроки...
Намалюю казку у травах в росі.
Я лечу в країну мрій у небо -
Там між зір загадаю бажання.
Знайду найкращі перли для тебе,
Подарую тобі квітку кохання.
Я лечу до тебе наче сокіл,-
Захищу від вітру, і гріз крильми.
Хай над нами пливуть у даль роки ! ...
Ведуть у осінь, де шумлять ясени .
ЯРОСЛАВ ГУДИМА - ПІСНЯ
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2025
Багато птиць злітають у зелен гай
Задивляються на молодого клена.
бузкові ночі дарує - місяць май
Його чекає берізка - наречена.
Багато гарних пав над ним кружляють
І чарують його своєю красою.
І про любов ніжні пісні співають
А він до берізки тягнеться душею.
Закохався красень клен у берізку
Сонячні поцілунки їй посилає.
Нахиляє небо - яскраву зірку
До нестями її любить ,і кохає.
А любов неначе квітка у руках
Прагне ,так сонечка тепла, рук і ласки.
Відчути ніжність ,висоту у словах...
Музику струн серця, і трішечки щастя.
Я між ясних зір наче наречена
Чекаю, тут на свого принца на коні.
Йду в той рай , на побачення до клена
Бо він дарує квіти троянди мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051591
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2025
В кожного є улюблене деревце,
У саду : яблуня, грушка , а чи сливка.
Горіх , у якого золоте серце
І любить ласувати кожна дитинка.
Росте паросток, дерево крислате
Цвіте , і наливає солоденький плід.
На гілці вродить плоди, є багате
І пригощає зі своїх рук - увесь світ.
А ти скажи : хто ти є на цій землі?...
Промінь сонечка, а чи сяюча зірка.
Чи посіяне зерно, що на ріллі?...
А чи у срібній росі - польова квітка.
У кожного є своя пору року :
Весна , літечко, золота осінь, зима.
Ми - листя клена, тополі, дубочку,
Крапелька водиці, а у масі - ріка.
А один на землі наче тінь сонця,
А інший блакитне небо в калюжі.
третій гроза, дощ, що вмиє віконце...
Від спраги напуває мальви - ружі.
Скажи , яка місія на цій землі?,.
що ти залишиш нащадкам після себе.
А чи згаснеш неначе сонечко у млі,-
Прийде час, і забудуть всі про тебе.
Я пташка, працюю зранку до півночі,
В садочку соловейко, що співає.
Жива водиця в джерелі, у потоці ,.
Від спраги , жаги людей напуває.
А сівач засіває на ріллі зерно
робітник робить на станку машини,
Ми усі по зернині творимо добро,
не згуби в суєті - ім'я людини .
Гусак задер голову , що ніби то птах,
У нього крилонька , вміє літати.
А Цукор і сіль білі ,але не той смак...
Тре одне, від одного розрізняти.
А людина, це запалена свічка
Віддає, те тепло , що має в душі.
Цвіти допоки не зів'яне квітка
Світи сонцем, допоки живеш на землі!.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051590
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2025
ЗОРЯНА ЛЮБОВ
Я намріяла тебе весною
Малювала твій образ на полотні.
Я марила у снах, лиш тобою
Чекала, щоб явись ,як принц на коні.
ПРИСПІВ :
З першого погляду закохалась,
В незнайомця, що у мої сни прийшов .
І признатись собі я боялась,-
Що прийшла до мене - зоряна любов.
Тобі нахилю Небо - увесь світ,
Насію до твоїх ніг - ясні зорі.
Щоб розквітли мрії неначе цвіт,-
Купались ми у щасті , як у морі.
ПРИСПІВ:
Я шукала повсюди, лиш тебе...
Вдивлялась у чужі лиця, і очі.
Злітала у снах в небо голубе ,-
Ти являвсь, а то зникав уночі.
ПРИСПІВ:
А я придумала тебе сама -
Чекала, тебе наче зірку з неба.
За вікном дощ, лютувала зима-
Крізь заметіль я летіла до тебе.
ПРИСПІВ :
Ти наче місяць приходив у сни,
Осяював мені стежки в тумані.
Зігрівав теплом - сузір'ям весни,
Дарував квіти щастя - у коханні.
приспів:
З першого погляду закохалась,
В незнайомця, що у мої сни прийшов .
І признатись собі я боялась,-
Що прийшла до мене - зоряна любов.
ЯРОСЛАВ ГУДИМА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2025
Бачиш, я в житті без тебе, не пропала,
Лиш тратила даремно час із тобою.
Недоля найкращі мої роки вкрала,
В'янула наче квітка в саду весною.
Знаєш я нікого, тільки себе виню,-
Що трудилась зранку до ночі ,як пташка .
Коли обпекла свої руки до вогню,
Тоді молилась Богу ,наче монашка.
Ночами згорала, як зірка в самоті
Без любові , ніжності, тепла і ласки,
Усе думала я за інших у житті,-
Так хотілось романтики, трішки казки.
Проходимо через труднощі у житті,
Те ,що кожного чекає, оте буде.
І хто має тебе зустріти на путті,
Той залишиться у серці , твоїм буде.
А ніхто не застрахований на землі,
Від нещасних випадків - капризу долі .
Йдем наосліп у завтра, великі, малі,
Падаємо, і каміння ноги коле.
В природі є дощі , блискавиці, грози ,
Треба через все, воду і вогонь пройти.
Квітка в'яне від холоду і морозу,
І цвіт пелюстки топчуть грози і вітри.
Ми злітаємо, як метелик до світла,
обпечем руки, втікаємо від вогню.
Серед зим прагнемо ,щоб душа розквітла,-
Жаліємо себе, плачемо від жалю.
2--------------------------------
О відпусти ,мене відпусти,
Не тримай мене ,як птаху у клітці.
Ми з тобою два різні світи,
Не цвіте весна на зламаній гілці.
О відпусти, мене відпусти,
І не тримай мене у своїм серці.
Ти своїм життям , просто живи !...
Черпай життя ,наче воду у джерельці.
Ти давно втратив свою любов,
Не зумів захистити мене від гріз.
Не вертає вода в русло знов,
Коли серце виплакало море сліз.
Краще одинокою жити,
Чим коритись, все життя злій не долі .
Ти зумій себе полюбити!...
І цей світ усміхнеться твоїй долі!.
Хай у тебе все добре буде!...
І у житті зустрінеш свою любов .
Вдихни повітря в свої груди,
Хай в твоїй душі цвіте весна - любов !
О відпусти мене відпусти!
А нам з тобою разом не бути
Там спалені кохання мости
Там холодно зима і місяць лютий
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2025
Я одягну душу в крила птаха,
Полечу вище - вище хмар в синю даль.
Буду слухати музику Баха,
З серця прожену журбу, смуток, печаль.
Край неба стріну сонечко рано,
Ясну зірку на сонячній стежині.
Місяця, що зійде із туману,-
І колише безсонний сон - калині.
Я одягну в білі крила пташки,
І вдихну на повні груди повітря.
До Бога помолюсь, як монашка,-
щоб зійшов мир, божа благодать - світло.
Небесний царю - неба і землі!
Прошу, тебе на колінах благаю!.
Зупини війну, запеклі бої!
Дай мир, усяке добро в ріднім краю!...
Хай із неволі вирветься козак!,-
Який закутий в ярмо, у кайдани .
А у житах цвіте червоний мак,
Загоїть тілесні, душевні рани.
Хай вітер прожене війну у даль!
А пташка співає пісні на волі.
Сирота не знає смутку, печаль...
Усміхнеться сонечко її долі.
О птахо щастя голубе милий!
Принеси в Україну на крилах мир !.
Хай мати не плаче на могилі!
А росте наче дуб козак богатир.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051467
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2025
ВТІШАЄ ДУШУ РІДНА МОВА
Я не модель із журналу Шанель,
Не демонструю я показ моди.
Господь вишліфував мою модель,
Щоб світила сонцем в час негоди.
Я романтик, люблю красу світу,
Природу, що надихає життя.
Вірші, які цвітуть наче квіти,-
Золотий голос в пісні солов'я.
Господь, це благодать - боже світло,
Всесвіт, Сонце, місяць, ясні зорі .
Гори, ліси, ріки - земне тіло,-
В океані - маяк , і на морі.
Господь, дав мені ручку і папір,
Сказав, пиши про все , що на душі.
Щоб йшла до природи, до ясних зір-
Вдень, безсонну ніч - писала вірші.
Я лиш інструмент у божих руках,
А він диктує на вушко тему.
Ловлю слово на ходу наче птах,
шукаю перли, пишу - поему.
Бува стільки ідей, за одну мить,-
Найкраще до вірша вибираю.
А буває, що джерело дзвенить,-
Як у глечик воду набираю .
А думки пливуть, як чистий ручай,
З однієї ідеї - йде інша.
Чую голос божий із небокрай,
І вплітаю віночок до вірша.
Я знаю, що не така як усі,-
В храм поезій - покликав Всевишній.
Бачу красу на квітці, у росі-
Малюю пейзаж, як цвітуть вишні.
Сиджу наче рушник вишиваю,
Хрестиком на біленькім полотні.
Сію слова зерна - квіт в маю...
Цвіте мак - на вишиванці мені.
Тоді вдягаю душу у крила,
Лечу, як птах в божий сад на розмову.
Там мені щебече пташка мила,
І втішає душу - рідна мова.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051466
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2025
ПОЧЕКАЙ, ЩЕ ЗИМА!
Прийшла Золотава осінь - блаженна мить,
Стоять дерева мов на балу королі.
Розмалювала в колір - листя золотить,
Грають їй на скрипці - явори скрипалі .
Золотава осінь розпустила коси,
Увінчала в них троянду червону.
Небо нахиляє їй голубу просинь,
Одягає у золоту корону .
О почекай, ще зима... почекай, ще мить!...
Не біжи, так швидко у золоту осінь.
Хай надивлюсь, на цю красу - блаженну мить!...
Уквітчаю троянду в золоті коси.
Золота осінь сьогодні королева
Вдягла нарядну сукню на осінній бал.
Їй капелюха знімають всі дерева...
Листопад наливає вино у бокал.
Кружляє осінь з шальним вітром у вальсі,
Листопад встеляє жовтий килим до ніг.
Така прекрасна мить ,в тім золотім часі !
Зима у благодаті сіє перший сніг.
Осінній жовтий лист, кружляє зверху, вниз,-
Летить за вітром у золотий листопад.
Він король на балу дарує всім сюрприз :
Запрошує нас на свято в осінній сад.
Звучить в мінорній ноті пісня скрипаля
Скрипки струна проганяє мою журбу.
В осіннім тумані , чую крик журавля
Шукаю між хмар весну - блакить голубу .
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051404
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2025
Напам'ять лишаю фото тобі,-
Цей милий рай на землі ,де ходила.
Спогад поведе в далі голубі,
Обіймуть тебе в леті - мої крила.
Я вільна, вільна птаха на землі,
Ламати свої крила не дозволю.
Я паросток , маків цвіт на ріллі,
Люблю небо - сонечка тепла вволю.
Прошу, відпусти мене, відпусти!...
І не тримай мене у своїм серці.
Ми із тобою два різні світи,
мов після грози птахи на озерці.
Прийде час, ти згадаєш, оцю мить-
У альбомі мої фото - віднайдеш.
А життя, як листя летить ,летить...
Нажаль, назад минуле не повернеш.
Вже золота осінь в нашім саду,
всі дерева листям озолотила.
І до тебе я більше не прийду,
Пробач, ключі до серця загубила.
В райськім саду я яблуня в цвіті
Прилечу пташкою до неї весною.
Почуєш мій голос мій спів на віті ...
Над тобою пролечу я листвою.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2025
О МАДОННО НОЧІ!
О Мадонно ночі - зірко щастя!
В золотій короні сяючий німб.
Із твоїх рук приймаю причастя
Наче срібні роси зоряна ніч.
Із твоїх губ нап'юсь зореквіту,
У місячнім сяйві блаженну мить.
Зійду у ніч зіркою над світом,
Вимережу стежку золоту нить.
Зійде рано сонце на світанку
Засяє у небесній блакиті.
Вдягну сорочку вишиванку,
Зацвіту, як маків цвіт в цій миті.
Там цвіте золота липа в гаю,
І так пахне п'янко медами.
Лебеді купаються в тім раю
Звінчали свою любов серцями.
Навесні злетить жайвір в небеса
І розправить крила над землею.
А я босоніж піду у жита, -
Щоб прорости до нею душею.
Дивлюсь на цю красу, не надивлюсь, -
Згораю, як зірка - зорепадом.
Тут дощем - живою водою проллюсь,
Зійду сонечком весни над садом.
О Мадонно ночі - зірко щастя !
прожени в даль мою печаль, журбу.
Хай відлунням озветься - пісня давня
Поведе в земний рай - вись голубу.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
допишу пізніше спати хочу
Бувають миті щастя радості жалю
Бува втікаю від світу сама від себе
Бо немає родини тих кого люблю
Лечу як птах я вище хмар на сьоме небо
Я живу вже не на землі а на небі
Там мої небесні хороми і райський сад
Там на озерці плаває білий лебідь
Він вночі сіє зорі на щастя - зорепад
Поселилась край неба в куточку раю
де сходить рано зірка на ім'я ''Марія''
Це божа мати яка яскраво сяє
з сходом сонця Бога цвіте наче лілія
Там в небеснім краю сяють три зірниці
Це є три сестри : віра надія і любов
Моляться Ангели в божій світлиці
На зоряній вервичці за сина пролиту кров
Туди злітаються пташки з всього світу
Творці музики художники і поети
Богиня муза наче пава між квіту
Тут роздає кожному тему для сюжету
Митці закохані у рожеву мрію
У прекрасні квіти пахощі медові
Богиня муза є сестра Марії
І дає божу благодать вінець у слові
Там дзвенить наче кришталь чиста водиця
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2025
Із твоїх уст я п'ю любов,
Як цілунок сонця - ясен день.
Ти сьоме небо - мій покров,
Богиня зір - пісня із пісень.
У твоїх очах - цвіте синій льон,
В сіянні зір - блакитні небеса.
Ти прийшла тихенько в мій сон,
Взяла в полон твоя ніжна краса.
Ти - яскрава зірка рання,-
Яка просто жити надихає.
Ти квітка весни - кохання,
Бачу я тебе душа моя співає.
Ти - у травах чиста роса,
наче срібні перли у намисті.-
Вабить , так золота коса -
Мов цвіт яблунь на зеленім листі.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051342
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2025
О скажи , тебе знайти?...
І якими, ти ходиш стежками.
Я до тебе будую мости...
Шукаю, як зірку під небесами.
О усміхнись, мені усміхнись,-
Я тебе впізнаю у юрбі .
А Із неба сонечком явись ,-
А я подарую любов тобі.
Я до тебе прийду в твої сни,-
Огорну в лебедині крила .
А ти мені сонечком весни...
Усміхнись із далека мила.
Я часто бачив тебе у снах,
Ти в саду мов лілія цвіла.
Над тобою кружляв наче птах
Ти у тій казці піснею була.
Піду на край світу за тобою
І твої сліди я віднайду.
Повінчають небеса з тобою,-
Як князь місяць вишню молоду.
Ти моє сонечко, моє небо,-
І за тебе я віддам життя.
Лечу до тебе немов би лебідь,
щоб з тобою поєднати скрця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051309
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2025
Я тебе до нестями кохав
І тоб довіряв я у всьому .
Ти зрадила з іншим , я страждав...
Ранила по серцю живому.
Для нас цвіла весна - місяць май .
Ти збудувала стіну між нами .
І - спалила мости у наш рай
я жив, як у пустелі роками.
Ти розтоптала світлі почуття,
Келих щастя на околки розбила.
Ти була мій ідел - мій сенс життя...
О як ти все життя з тим жила?...
Ти зрадила нашу святу любов,
І грала на сцені різні ролі.
А із мого серця, ти пила кров,-
Як гроза розтоптала ти долі .
Ти залишила мене на самоті-
Втікала від мене, як дика лань.
А ти іншого зустріла на путі...
Зрадила, додала болю, страждань.
Я наче без лебідки лебідь - один,
Стрічав весну на березі життя.
Пив з чаші кохання отруту полин,
Згорав наче в небі ясна зоря.
Відцвіла весна відгриміли грози
Сплило наше життя за водою.
Вже осінь, на порозі зима морози...
На різних берегах ми з тобою.
2------------------------
Лишаю фото напамять тобі,-
Цей милий рай на землі ,де ходила.
Спогад поведе в далі голубі,
Обіймуть тебе в леті мої крила.
Я вільна, вільна птаха на землі,
Ламати свої крила не дозволю.
Я паросток , маків цвіт на ріллі,
Люблю небо - сонечка тепла вволю.
Прошу, відпусти мене, відпусти!...
І не тримай мене у своїм серці.
Ми із тобою два різні світи,
мов після грози птахи на озерці.
Прийде час, ти згадаєш, оцю мить-
В альбомі мої фото - ти віднайдеш.
А життя, як листя летить ,летить...
Нажаль, назад минуле не повернеш.
Вже золота осінь в нашім саду,
всі дерева листям озолотила.
І до тебе я більше не прийду,
Пробач, ключі до серця загубила.
В райськім саду я яблуня в цвіті
Я журавкою прилечу весною.
Почуєш голос пташки на віті ...
Над тобою пролечу я листвою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2025
Оспівую я твоє ім'я
Молюсь тобі я наче Мадонні.
Відкриваю свої почуття,-
Як молодий місяць зірці вповні.
А у твоїх очах увесь світ -
Віддзеркалює блакитне небо.
Ти кличеш у зоряний політ,
Лечу, як птах до тебе, до тебе.
Ти - музика щастя у піснях ,
В тебе блакитні очі , як небо.
Ти душі насолода у снах,
Небесна сила манить до тебе.
Коли чую твій голос, твій спів,-
То з під моїх ніг земля втікає .
Ти - феєю являєшся до снів ,
Душа пісні про любов співає.
Серденько рветься із грудей
Кохаю тебе, люблю до нестями.
Ти квітка мальва поміж орхідей,
Музика , що вінчає нас піснями.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051220
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2025