| Сторінки (33/3237): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Ти за минулим не тужи,
Не думай, ніколи - за майбутнє .
Ти - сьогоднішнім днем живи!...
Твори свій дім ,свій рай - незабутнє.
Життя всього - коротка мить
Прекрасне навіть в золоту осінь.
Як осінній лист вдаль летить
Згорає від лютих зим, морозу.
Ти викинь зношене взуття,
Розбий чашу діряву на друзки.
Одягни у щастя життя
Засолодить яблуко з галузки.
Життя ,це одна тільки мить
Наче спалах зорі на світанні.
Одцвіте цвітом, одшумить,-
Падолистом з дерев у тумані.
Ти не плач... і витри сльози,-
Полюби себе свій золотий вік.
Босоніж іди у роси...
Вдихай пахощі трав - цілющий лік.
------------
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041680
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2025
А твоє серце красиве було
Наче синьо - жовтий стяг.
І мріями, як сад весни цвіло...
Ти ходив...Літав, як птах....
А тобі двадцять п'ять назавжди
В пам'яті будеш цвісти весною.
На цій землі залишив сліди...
Віддав життя, в цім жорстокім бою.
Завжди будеш молодий козак
А кольору неба - твої очі.
Де пролив кров ,там зацвіте мак
У мамині сни прийдеш уночі.
Тобі клоняться старі дуби
Край доріг віддають шану до ніг.
Впадеш дощем з краплі роси
Зацвітеш первоцвітом до ніг.
''''''''''''''''''''''''''''''''''''''''''''''''''''''''''''
О, ні, то не грім вдарив з чорних - чорних хмар
Не блискавиця розколола небо на двоє.
Це ворожі ракети завдають вбивчий удар,
Косить смерть людські життя звірячим боєм.
Заплакала весна дощем наче слізьми,
Умиває рани синочка на полі бою.
Тут стояли стіною тримали небо сини...
Віддали життя за нашу з вами волю.
Посивіло небо від спалаху ракет,
Задихається у диму від пожарищ війни.
У вирвах земля стогне від болю - свисту шахед,
Почорніла згорає до тла - руїни .
Злітають соколи у сині небеса
І один за одним згасають неначе зорі.
Ще вчора ,як у дубочків була їхня краса...
Стоїть мати над труною і мліє у горі.
Мати щодня ходить на могилу сина,
Пробиває до нього стежки крізь заметілі .
Промовляє до нього, щебече, як пташина...
І носить квіти троянди білі - білі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2025
А у тебе паспорт України
Національність - українець.
На цій землі мова солов'їна
Не знаєш мови, ти - чужинець.
Вчи - солов'їну мову ,не язик
Апостолів святого храму.
Це твій рай ,твій дім життя - материк
Величай - Україну маму.
Якщо ти народивсь в Україні!
То - розмовляй мовою землі.
Ти - живеш , вчися у цій країні
Не ходи , як тінь без сонця - в імлі.
Вдягай вишиванку, а не шинель
Будь козаком, а не русаком.
Не дивись на ваньок , матрьох ,омель
Не підпалюй свій рай сірником.
Пливи до берега , як корабель
До своєї землі ,до рідні.
І не грай з акулою, як форель
Бо потониш , як жертва на дні.
Ти - живеш на Богом даній землі
Будуй дім своїми руками.
Працюй, не бійся, що руки шерхлі...
Зцілюй біль душі молитвами.
Вір , ніколи надію не втрачай!
Що все буде добре у тебе.
У житті часу не марнуй ,не гай...
Мрій ,вчись,трудись... і злітай в небо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2025
Ти - не літай за хмарами високо
Відчуй землю , траву під ногами.
Вдихни у груди повітря глибоко
Побачиш сонце під небесами.
Скажи , хто ти будеш, з якого роду?...
Хто ти є на цій священній землі?...
Земля годує хлібом, п'єш чисту воду
А ти топчеш зернятко на ріллі.
Якщо тобі не мила Україна
Усе те, що зродила, ця земля .
Тобі огидна - мова солов'їна
Ти хочеш язик - дикого життя?...
Скажи, хто для тебе патріот - герой?...
Хто віддав життя за Батьківщину?...
Чи чужинець кат - вбивця , що є ізгой?,-
І підпалив твій дім - Україну.
Прийшла з війною у лаптях синя дрань
Стріляє у невинну дитину.
Наробили тривоги нечисть ,погань -
У вогні , у крові - Україна.
Сидить тхір у норі і риє яму...
Сам під себе , і під увесь народ.
Хоче він "руський мір" - "росію маму"
Кличе "путенят" сюди ,всякий зброд.
Як не шануєш мати Україну
Усе те, що зродила ,ця земля.
То бери валізу ,йди на чужину
І там будь ,чорним рабом у мо...я.
Там не буде ні свободи, ні волі,-
Лиш білий ведмідь вічна мерзлота.
Язик стане отрутою в недолі
Перекриє дихання висота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2025
Я, люблю, як цвіте півонія
В літнім садочку біля хати.
Над світом райдужна мелодія
Дарує нам для душі свято.
Розцвіла в бутоні півонія
Кличе солов'я у мамин рай.
Повсюди блаженство, гармонія
Веде нас до зірок місяць май.
Та пахнуть піонії духмяно !
Лечу, як метелик до квітки.
Чую щебет соловейка рано
Солодять пахучі пелюстки .
Світанок розправив білі крила
Жайворонком злетів в небеса.
Радіє цій красі пташка мила
Від спраги п'є воду з джерела .
Сяють як зорі ніжні пелюстки
І горять полум'ям любові.
Скупані в чистих росах , ці квітки
Дарують бутони медові.
О яка благодать в літнім саду!
Соловей Осанна - співає !
До травня наче у храм я іду
Піонія мій дух окриляє.
Зоряна ніч - пів місяця, зорі...
Голубіє , як османський стяг.
Місяць пливе в човні ,як в морі ...
Кружляю в раю піоній, як птах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041442
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2025
Зацвіли ,так яскраво жоржини
Розливсь наче море - жоржиновий рай.
Вітерець жене у даль хмарини
Красень Верес спішить до них у їх рай.
Зорить до берізки явір стрункий
Лілові вечори їй нахиляє.
Веде до зірок в простір голубий...
Ніжну пісню про любов їй співає .
Стоїть осінь на краєчку літа
Золотіють крони на верховітті.
Серпень, ще пестить жоржини квіти
Зігріває сонечком - зореквітті.
Цвітуть жоржини неначе зорі
Літо стелить пишні отави до ніг.
Їхні мрії думками в просторі
Чекають літа - літечка край доріг.
ПОВТОРЕННЯ ВІД 2023 РОКУ
ЛЮБЛЮ , ЯК ЦВІТЕ ПІВОНІЯ
Я, люблю, як цвіте півонія
В літнім садочку біля хати.
Лунає чарівна симфонія...
Дарує - для душі свято.
Розцвіла в бутоні півонія
Запрошує у квітковий рай.
Повсюди блаженство, гармонія
Зорять рожеві мрії в небокрай.
Розсіює аромат вітерець
До квітки, як метелик лечу.
Милується нею поет - митець
Вдихає у нектар досхочу.
Сяють як зорі ніжні пелюстки
І горять полум'ям любові.
Скупані в чистих росах , ці квітки
Дарують мить щастя у слові.
О яка благодать в літнім саду!
Соловей Осанна - співає !
До травня наче у храм я іду
Піонія мій дух окриляє.
Зоряна ніч - пів місяця, зорі...
Голубіє , як османський стяг.
А місяць наче човен у морі ...
Кружля в раю піоній, як птах.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2025
Коли зорять до беріз явори,-
Ще сонечко розсипає тепло літа.
Місяць сіє перли - роси з гори,-
Щоб цвіли у розмаю - Жоржини квіти.
Стоять в зажурі між хмар явори
Зорять в тумані за сонечком літа.
Пахнуть, ще медами літні вечори
Цвітуть неначе зорі жоржини квіти.
Розправив вже чорні крила вечір
Запалює зоряну свічку у вікні.
Летять журавлі в краї далечі
А літу , ще цвітуть жоржини на землі.
Зацвіли, так яскраво жоржини
Віддають земне тепло в маминім саду.
Тріпочуть, як серденько дівчини...
Літо леліє їхню вроду молоду.
Стеляться над рікою тумани
Золотіють крони , опадає листя.
А літній дощ б'є дзвінко в барани,-
Що вже йде Золота осінь із захристя.
А жоржини красиві,як пави....
Розпустили пишні коси пелюстками.
Звучить мінорно струна октави
Цвітуть їхні райдужні мрії зірками.
Запломеніли, як жар Жоржини
Краса пречиста наче криштальні роси.
Поспішає козак до дівчини...
І веде сватів до неї до морозу.
Нарву в саду Жоржини у букет
І подарую тобі мила їх на щастя.
Ти вийдеш ,я заспіваю сонет...
Зацілую руки твої до зап'ястя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041349
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2025
Заховалось сонечко за обрій
Торкнувсь вечір тихо мого плеча.
Скільки зір, і стільки доль - історій...
Кожен пише свою книгу буття.
О роки , роки ви - цвіт весни
Ви - моє багатство - мій скарб життя.
Ви злетіли ,як казкові сни...
Залишили у серці почуття.
Ще вчора цвіла квітом весна ,
Я в ній мальвою - ружою в саду.
Світила мені зірка ясна
Я зростала як деревце в меду.
Життя мінливе, як погода
Солодке наче медові груші.
У кожного свій смак , стиль, мода
Свій почерк ,своя пісня до душі.
Були втрати у моїм житті
Рідні наче зорі , вмить згорали.
Друзів я губила на путті...
Пташки в гаю душу звеселяли.
Все минуло, все пройшло, як сон
Осінь в коси срібну нитку вплела .
Бачу мальву я біля вікон
Мамин рай ,в якому щастям цвіла..
2-----
КОЛИ ЗОРЯТЬ У ОСІНЬ ЯВОРИ
Коли зорять у осінь явори
Там ,де сонечко стоїть на краю літа.
Там пахнуть , так медами вечори
Цвітуть неначе зорі - Жоржини квіти.
Зацвіли вже під вікном Жоржини
В маминім саду пишні осінні квіти .
Красиві наче врода дівчини...
Пестить в своїх долонях ,ще сонце літа.
Стеляться над рікою тумани
Золотіють крони , опадає листя.
А літній дощ б'є дзвінко в барани,-
Що вже йде Золота осінь із захристя.
А жоржини красиві,як пави....
Виграють неначе море пелюстками.
Звучить пісня на струнах октави
Осінь танцює з вітром під небесами.
Запломеніли, як жар Жоржини
Осінь розпустила пишні ,довгі коси.
Моргає козак ,так до дівчини...
І веде сватів до неї до морозу.
Нарву в саду Жоржини у букет
І подарую тобі мила їх на щастя.
Ти вийдеш ,я заспіваю сонет...
Зацілую руки твої до зап'ястя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041307
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2025
Написано про кохання стільки пісень
Буває, як рання весна , літо пізнє .
Цвіте, як зоряна ніч ,сонячний день
Мов мелодія - лебедина пісня.
Твоя любов веде у зоряні світи
В душі рожеві мрії розквітають.
Світи мені, як ясне сонечко - світи!...
Хай щастям очі наче зорі сяють!
А твоя любов дарує мені крила
Я літаю вище хмар аж до зірок.
Зводить шляхи, дві долі - небесна сила,-
Щоб пити любов, як водицю ковток.
А любов буває ,як роза з шипами
До крові поранить душу глибоко.
Надихає, як райський сад - небесами
Ідеш щасливий ,літаєш, як сокіл.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2025
О ,скільки літ я тебе , лиш шукав...
Ти приходила в мої сни ,як зірка.
Зустрів ...і серед тисяч - упізнав,-
Ти та сама кохана , моя жінка.
Доторнусь до тебе рукою
Твої солодкі уста зацілую.
Розцвіту ,як мак любов'ю
До ніг море квітів подарую.
Я тебе безмежно кохаю
Ти надихаєш наче ружа в маю.
До тебе наче птах злітаю
Бо тебе мила кохаю і люблю.
Я смакую тебе ,як ШОКОЛАД
Чорнослив із горіхом у глазурі.
Ти є солодка вишня - райський сад
Золота медова груша в натурі.
А ти - неповторна ніжна жінка
Створена для щастя ,тепла, любові.
Ти - цінний діамант - ясна зірка
Мелодія душі у пісні, слові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041260
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2025
Зацвів поміж струнких яворів - жасмин
Розливсь білосніжний цвіт, як море.
Одівся у шовковий атлас сатин...
Зорить до лип, як небо просторе.
Цвіте жасмин ...цвіте ,так пянко жасмин,
Завмира дух від пахощів цвіту.
На волоссі, як роси чистих краплин
Насіяло на щастячко літо.
Яка божа краса ,як цвіте жасмин!...
Пелюстки мов в танці балерини.
На сонці виблискує,блищить гардин...
Разять очі, сяючі перлини.
Стоїть ,як панич серед гаю - Жасмин
Наче наречений на весіллі.
А він літечка - красень єдиний син
Танцює вальс з липою на гіллі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041176
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2025
Ніхто не вічний у цім житті
Прийде і до мене останній час.
Злечу у вирій як журавлі
Листям тополі впаду поміж вас.
Згасне сонечко в моїм вікні
Поміж зір моя зірка край неба.
Ніч заколише у вічнім сні
Прийду я у твої сни до тебе.
Я повернусь пташкою в наш сад
До старого дуба розлогих крон.
Насію дощовий зорепад
Ясних зірок у твій сон, до вікон.
А там , де старий дуб у полі
Цвітуть червоні маки у житах.
А білий птах ходить на волі...
Оспівує земний рай у піснях.
А там ,де старий дуб у полі
Пишні трави вколіно в росі.
Грає на струнах вітер тополі
І квітує земля у божій красі.
А я прийду до вас навесні
Коли зацвітуть сади в розмаю.
Зійду я зіркою в тишині...
І зацвіту, як калина в маю.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041061
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2025
Яка краса ,як цвіте бузок
Яка краса, як цвіте ліловий бузок!
Наче духмяні вежі зорять у блакить.
Здається, їхні віти дістануть зірок
Насіють ясних зір на щастя, у цю мить.
Зійшов у гай - п'ятизірковій одежі
Над білим світом, як панич синьоокий.
Стоїть ,чекає юну весну на межі
І над ним розганяють хмари осоки.
Цвіте бузок біло,рожево ,лілово,
Розливсь неначе океан у небесах.
Надихає п'янкий аромат фіалково
Відриваюсь від землі, лечу наче птах.
Несе парфум шовковий, ніжний шлейф вітер
Голубів на гіллі дурманить ,та п'янить.
А бузок немов би місяць із Юпітер
Дарує нам зі своїх долонь - щастя мить.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041027
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2025
Прилетіла пташечка до мого вікна
Крилом стукнула у шибку тихенько.
Глянула в мої очі, мило вона...
Співом втішає мою душу раненько.
О скажи, люба пташко ,як мене знайшла?...
Хто вказав тобі, до мене дорогу?...
Ти на своїх крильцях весну принесла
Вісточку із небес від святого Бога.
На підвіконні пір'ячко залишила,
Щебетом розбудила мене від сну.
Щоб на білім світі я не тужила,-
А відкрила вікно, і стрічала весну.
О скажи, пташечко, куди ти літала?,-
Які бачила гори, моря, світи?...
Ти принесла весну ,щоб я не спала,-
А бачила , цей світ - божу красу ,як ти.
О пташко, ти - трудися зранку до ночі
Під небом в'єш гніздечко із гілочок.
І приносиш душі слова пророчі,-
Щоб від жаги пити, як водицю ковток.
О пташко, ти літаєш увись - вище хмар
До Бога сонця, так рано - раненько.
Небесний Отець, дав тобі божий дар-
Золотим голосом звеселить серденько.
Співай, веселі пісні - пташко маленька!...
Витри від сліз очі - сироті в журбі.
Хай цвіте садами земля рідненька!..
До ніг стеляться незабудки голубі.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2025
ПІДІЙМАЙ САМА СОБІ НАСТРІЙ
Ще вчора з тобою були на ти,
Здавалось,що був ти моїм другом.
Між нас тисяч доріг, чужі світи ...
Коли тре'... оминав мене кругом ..
А до чужих я звертаюсь на ви,
Але вони поруч і стали другом,
І сказали : **не тужи, а живи **
Випр'ям плечі , не ходи понуро.
Ти - підіймай сама собі настрій
Вдихай у легені - кисень у груди
Коли тобі важко - читай розарій!
Болить душа, не виходь на люди!...
Усміхайся світу, коли дощить ,
як вирує за вікном сильний вітер.
Пам'ятай, що життя , лиш тільки мить!...
Будь , світлом краси із ніжних літер!.
Не будь, наївна дитина до світу!...
Не відкривай двері усім у душу.
І перед ніким не роби звіту,
Бо обідруть, обтрусять ,як грушу.
Коли друг не чує,не клич, не зови!
Не проси , як жебрак милостиню.
За течією ріки ,як човен пливи...
Бо заздрісник показує гординю.
Ти цвіти ,як квітка після грози...
У красі розпускай цвіт пелюстки.
Хай личко не марніє від сльози!
Рости, як дерево... лови зірки.
Думаєш, що стоїш на щаблі - високо,-
Що без тебе - мій світ потоне на дні.
Язиком плюнула в душу глибоко,-
Усміхаєшся зухвало в очі мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040891
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2025
А жінка на весну , так схожа :
Щебече, як пташка в літнім саду.
Яскрава наче зірка Божа, -
Для серця знайде слова розраду.
А жінка на весну, так схожа :
Цвіте наче квіточка в розмаю.
Запалить свято в дні погожі,-
В її домі - затишок ,як в раю.
А жінка на весну ,так схожа :
Зійде , як сонечко, а то гроза.
Цвіте, як Лілія, то - ружа
Сміється,а то плаче - ллє сльоза.
А жінка на весну , так схожа :
Ніжна, мила, зваблива, чарівна.
Як птах літає...і все може...
То тиха річка, а то гомінка.
А жінка на весну ,так схожа :
Добра, щира - як земля ласкава.
Їй красі клониться вельможа
У вальсі танцює наче пава.
ЯКА КРАСА, ЯК ЦВІТЕ БУЗОК!
Яка краса, як цвіте ліловий бузок!
Наче духмяні вежі зорять у блакить.
Здається, їхні віти дістануть зірок
Насіють ясних зір на щастя, у цю мить.
Зійшов у гай - п'ятизірковій одежі
Над білим світом, як панич синьоокий.
Стоїть ,чекає юну весну на межі
І над ним розганяють хмари осоки.
Цвіте бузок біло,рожево ,лілово,
Розливсь неначе океан у небесах.
Надихає п'янкий аромат фіалково
Відриваюсь від землі, лечу наче птах.
Несе парфум шовковий, ніжний шлейф вітер
Голубів на гіллі дурманить ,та п'янить.
А бузок немов би місяць із Юпітер
Дарує нам зі своїх долонь - щастя мить.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040889
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2025
О, сеньорито акаціє - в маю!
Ви юного червня - наречена.
Крізь зоряні світи до вас зорю...
Серце тріпоче, як листя клена.
О Доброго ранку - Доброго дня!
Мила панянко - Леле зелен гаю.
Розпустили пишні коси - гілля...
Дивлюсь на вашу красу ... згораю.
Лечу до вас ,як соловей до віть,-
Щоб побути на одинці із вами.
Вітер грає на струнах поміж віть
І малює літо казку - зірками.
Там посеред духмяних трав в гаю,
Лебеді купаються у коханні.
Цвіте біла акація - цвіт в маю...
Вінчає закоханих на світанні.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040839
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2025
Плаче у саду вишня
Ронить пелюстки як сльози.
Зійшла зірка Всевишня
Зігріває від морозу.
Ще вчора цвіла весна
Омріяно дивилась на світ.
А прийшла у сад зима
Залишила в її серці слід.
У пелюстках щастя - сад
Розливсь неначе синя річка.
Зима посіяла град...
І печальна сльоза на личку.
Покохав вишню вітер
Розпліта її пишні коси.
Шукає слова з літер...
Перли неначе чисті роси.
Вишня любить солов'я
І тужить ,так за ним ночами.
І до неї зійшла зоря
Колише її сни піснями.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2025
Співає Я .Гудима
Сьогодні ,цей день святковий
вдягнув нас усіх у вишиванку.
стелить рушник барвінковий
на останній дзвоник зранку.
О школо ,наша рідна школо,
Ти вчила нас читати й писати.
Як мати вела до престолу,
Апостолів знань,науки пізнати.
О ,прощай;прощавай рідна школо,
Наче наші батьки - вчителі.
Єднали усіх у шкільне коло
Відкривали храм знань на землі.
І хоча у наших юних очах
Цвітуть мрії, як квіти у садах...
У майбутнє невідомий шлях...
А наша доля в наших руках...
Під ніжну мелодію весни
Стелить доля рушник для нас.
Кружляють нас у танці ясени
Останній вальс,вальс,вальс...
Ми вдячні рідна школо ,тобі!
вам вчителі, що вчили життя.
Були разом в радості,журбі.
Вели нас у світле майбуття.
---------------------------------
2 вірш----
А у цей травневий день золотий
У вишиванці, як Бог біля престолу .
Кличе нас звідусіль дзвін голосний
На останній дзвоник у рідну школу.
О ,княгине панно ясночола!
Ти - вчила читати, і писати нас.
Під крилом , як мати сивочола..
Ведеш нас у світ знань у світлий клас.
О, прощавай, моя рідна школо!...
Шановні вчителі , друзі - юних літ.
Летіли в твій рай ,як у рій бджоли...
Збирали меди з калинових віт .
Дорогі вчителі , ви як батьки ...
Сіяли зерно добра і любові.
Гартували дух у шкільні роки,-
Відкривали світи у рідній мові .
----------------------------
СПІВАЄ ПЕТРО СТЕЦА
МИ ВДЯЧНІ ВАМ ВЧИТЕЛІ!
У юних очах невідомість ,страх,-
Яку обрати у життя дорогу.
Рожеві мрії зорять наче птах...
У синю даль із шкільного порогу.
Під ніжні звуки мелодій весни
Звучить, так красиво - останній вальс .
Зросли ластівята - дочки, сини...
Запрошують на останній дзвоник нас.
Ми , вдячні вам дорогі вчителі!-
Що вели у світ знань наче до храму .
Вчили жити у любові землі
У світах не забути школу маму.
Не вернути шкільні роки назад
Більше не відкриє двері нам школа.
Вчитель не поведе у шкільний сад,
Там, де цвіте травневий май - довкола.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2025
Я ДАРУЮ ЦІ КВІТИ ТОБІ
Я дарую ,ці квіти весни, лиш тобі,
Квіти краси ,ніжності і кохання.
Дивлюсь ,як у небо очі голубі
Ти моя любов - ясна зірка світання.
Я дарую ласкавий погляд ,лиш тобі,
Цей казковий вечір маків цвіт у маю.
Розплету волосся, як вітер вербі
Скажу я тобі,як люблю і кохаю.
Я запрошую тебе на цей білий вальс
На білий танець лебедів кохання.
Хай весна веде у зоряні світи нас!...
Сяють нам зорі - звечора аж до рання.
Там край неба зірка місяця чекає
І запрошує на білий - білий вальс.
Перли роси у трави розсипає
Цвітуть у житах маки червоні для нас.
Візьму тебе на свої руки кохана
Понесу у казку на берег ріки.
Для тебе я зорі з неба дістану
Насію море квітів з своєї руки.
О Боже , яка місячна зоряна ніч!
Там все для кохання, і для любові.
Небо вишите перлами усю ніч
Дарують блаженну мить - ночі бузкові.
У полі посеред духмяних пишних трав
Купаються лебеді у коханні.
Сходить сонечко весни поміж заграв
Вінчає вінцем долі на зорі ранній.
О ,яка тут краса - ,справжній рай на землі !
Біленькй жасмин ,так пахне медами .
Вітерець колише жита на ріллі
Несе пянкий парфум - шлейф понад гаями.
М.Чайківчанка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040680
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2025
Вдихаю, в цей світ - глибинно і жагучо,
Немов у цвіт акацій навесні.
А ясне сонечко із за хмар палюче
Цілує пристрастно чоло мені.
Я наче метелик розправила крильця
Пурхнула до духмяних трав у гай.
Там наливає липа нектар по - вінця
Пахучими медами - місяць май.
Стоять тополі - сестриці край доріг
Ловлять сонячний зайчик у тіні.
А пух летить , летить наче білий сніг
увінчав волосся в пасма срібні.
Підняли голову дуби крислаті
Крапля дощу оживає віти.
У грозу притихли пташки пірнаті,
Чекають сонечка між хмар квіти..
Вдихаю, в цей світ - глибинно і жагучо,
Немов перший раз прийшла я в цей світ.
О як швидко минає, цей час квітучий!...
За плечима наче вже сотню літ.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040601
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2025
Де любов , цвітуть квіти зимою
Білими пелюстками, як зірки.
Дзвенить музика ніжно струною
Стелить до ніг на щастя рушники.
А вже прийшла весна,весна,весна...
На крилах лечу я до тебе.
Наливає в келих щастя до дна ,
Щоб лебедино злітали в небо.
А настрій - любити просто життя
Йти упарі щасливим по світу.
Хай в грудях грають світлі почуття!...
Наливає плід - яблуні цвіту.
Завжди сам собі настрій підіймай
Навіть коли за вікном йде дощ.
Усміхнись світу, люби, і кохай...
Хай солодить аромат квітучих руж!.
Поглянь , як цвіте п'янко сад весни!
Набирайся сил , натхнення в неба.
Слухай , як трава росте - ясени.
Хай цвітуть море квітів - для тебе!.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040600
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2025
Не цілуй, коли не любиш
Не грай, зі мною у почуття.
Прийде час мене забудеш,-
Що вчора була з тобою я.
Не цілуй, коли не любиш
О не цілуй, не цілуй мене!...
Знаю, що щастя загубиш...
Бо такі, як ти люблять себе.
Ми з тобою зовсім різні,
З інших світів і різних планет.
Ця зустріч, як квіти пізні...
Зів'яне, як цвіт в сніжний намет.
Ти любиш рано вставати,
Стрічати сонечко у вікні.
Люблю в ліжку полежати,
Помріяти, ще трішки у сні.
Я люблю казковий вечір,
І , як ясень день - білі ночі.
Злітати в краї далечі
Слухати музику зір вночі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2025
НАДИХНУВ ПОЕТ ВІКТОР КУЧЕРУК
Жабеня зелене
Квакає на мене,
Ніби я прийшов до нього в дім, –
Витріщило очі
І злякати хоче
Войовничим виглядом своїм.
Жабці не збагнути,
Що земні маршрути
Завжди прокладаю вздовж боліт,
А в багно ступити
Можна в гущі жита,
І прокльони слати на чім світ…
ВІКТОР КУЧЕРУК
Жабеня зачепило душу
з болота винесу її на сушу.
щоб побачила рай на землі ,
як співають файну пісню солов'ї.
Тож треба, так дух зачепити...
Збудити у душі дикого звіра.
Свій слід у серці залишити,
І викреслити до себе довіру.
Жабеня сидить у болоті,
Довела чоловіка до вулкану.
Думає королева в злоті,
Сидить на троні - має душу сану.
Зелена жаба у болоті
Має чорні думки і чорну душу.
Язичок свербить , тій істоті
Я її сказати : навчити, мушу :
Сиди, мовчи, жабо в болоті !,-
Не точи на люд свої гнилі зуби .
Не злетиш , як птах у польоті, -
Язик зміїний заведе до згуби .
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2025
Коли я чую голос твій
То, як сад весни розквітаю.
Ти - ясен день світлих надій,
Моє натхнення цього раю.
Коли дивлюсь в очі неба,
Тону у них , як в океані.
Кружляю, як білий лебідь
До ясних зірок у коханні.
Коли торкаюсь твоїх рук,
Відчуваю пристрасть шалену.
Бється у ритмі серця стук...
Пізнаю земну і богемну.
Я хочу з тобою бути
І палкі уста цілувати.
Сонечком у місяць лютий
Крилом лебедя зігрівати.
Я ляжу на твоє плече
Буду спати у казкових снах.
А ти ніжно цілуй мене...
На сьоме небо неси, як птах.
2----------МОЯ ЛЮБОВЕ - КВІТКО СИНЬООКА---------
Моя любове квітко синьоока!
В тобі купаюсь, як в океані.
Ти зоряна ніч , моя ясноока...
Світанок райдужний у кохані.
Поведу тебе у зоряні ночі,
Де місяць наче планида щастя.
Розплету твої я коси дівочі...
Зацілую руки до запястя.
Я дивлюсь, і не надивлюсь на тебе...
Вдихаю твій солодкий аромат .
І Крила руки наче білий лебідь...
Нахиляють сонечко в сто карат.
Я хочу бути, все життя з тобою!
Поведу тебе в осінь - листопад.
Закружляю кленовою листвою
Подарує щастя мій зорепад.
------------Я СКАЖУ НА МОВАХ СВІТУ-----------------
Я скажу на мовах світу,
Як безмежно тебе я люблю.
До ніг встелю море квітів
У сни ясні зорі нахилю.
Я кохаю тебе, я люблю...
Ti amo - amore mio.
I adore yov - iy love,
Ti koham - ясна зірко.
Я кохаю твою вроду,
Красиву усмішку на устах.
Ти - сонечко у негоду,
Квіточка троянда у піснях.
В тебе очі, як зірниці...
Пасують ямочки на щоці.
Пю красу ,як воду з криниці...
І Являєшся зіркою уночі.
Палкі уста зацілую
Солодкі неначе мід весни.
Перли з моря подарую...
І поведу у казкові сни.
3------------------------------
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040476
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2025
А любов моя, як сад весни...
І цвіте лиш для тебе, для тебе.
Малюю тобі казкові сни
Цю мить щастя - зоряного неба.
Ти красива - висока, струнка
Сяють очі наче два озерця.
Ти у мій рай - весну прийшла
Закохала... дала ключ до серця.
А любов моя, як сад весни...
Наче яблуні білий - білий цвіт.
Ти - музика ніжної струни,
Мій куточок раю, казковий світ.
Ти ясне сонечко в сто карат,
Рання зірка , яку звати весна.
Вдихаю у ніжний аромат
Вабить до тебе врода чарівна .
Я запрошую тебе на вальс
Хай цей танець буде на все життя!.
Зорі сіють , лиш квіти для нас
Від щастя цвітуть, як сад почуття.
Я поведу у казкове літо,
Де місяць зіроньці на арфі грає.
Там білі білі ночі над світом
Лебедів зоряним вінцем вінчає.
Дивлюсь я в твої очі неба
Ти жінка, яку люблю, кохаю.
Ти лебідка, а я твій лебідь...
Без тебе у самоті згораю.
Лечу на крилах у небеса
Планету щастя - у квіті маю.
Розцвіла наче весна - краса...
Тобі сонати мила співаю .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040456
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2025
Коли прийде весна я не знаю...
У травні зима ,холодно, мете сніг.
Ллють дощі ,як з відра з небокраю
Дороги розмиті дощем у доріг.
По Небу пливуть сірі - сірі хмари
Немов по морю у далечінь човни .
Під дахом птахи воркують в парі...
Чекають з туману сонечка вони.
Весна одцвіте , як квітка в саду
З небес, ще не відчула тепла сонця.
Не знаю , коли сюди ,ще прийду...
Щоб погрітись, як пташка на осонні.
Хай прийде весна у наш край, у сад!
Цвітуть самоцвіти у чистій росі.
Насіє море щастя зорепад...
Купається душа в цій божій красі.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040395
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2025
Живемо під одним дахом з тобою
А здається, що у різних світах.
Будь , чесна ,відверта сама з собою!...
Скажи, кого чекаєш ти у снах?...
Не закривайся від світу, не треба...
Не лий у подушку свої сльози.
Глянь у вікно, там стільки зір у небі...
Світять вони, навіть і в морози.
А ти не така, як всі - особлива
Світу ,перехожим усміхайся.
Хай воркоче тобі, голубка сива!
Йди вперед до мети , не здавайся.
Ти - віддай своє життя в руки божі
І він дасть тобі більше ,чим треба.
Не дивись даремно в очі порожні
У них не знайдеш тепла для себе.
Життя Іде, його не зупинити
І ти прожила майже пів життя.
Не тре плакати, з очей сльози лити,
У душі давно згасли почуття.
Набирись сил, іди вперед у завтра...
Радій сонечку,дощу і вітру.
Люби життя...вогнем гори , як ватра...
В кінці тунелю побачиш світло.
Ти - не слухай , що скажуть за спиною
Отих ворон, що несуть в село вість.
Полюби себе...будь ,сама собою...
Хай гавкають собаки ...гризуть кість .
Живи своїм життям ,думай про себе...
Закрий двері,більш не вертай туди...
Пам'ятай , над тобою святе небо-
Ангел вкаже , шлях, куди тобі іти.
Слова пусті гірчать, як чорна кава
І не засолодять твоє життя.
Той, хто любить... для нього , ти - цікава
Він творить руками рай - життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040373
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2025
Моє село - ти пісня мого серця
Чую твій голос,і серцебиття.
П'ю твою красу ,як воду iз джерельця
В садочку солодить спів солов'я.
Моє село - це пречисті небеса
В трійці - три цервиці ,як зірниці.
Батько - Дністер СИВИЙ ,а мати - земля
Частують хлібом,як батьки у світлиці
приспів :
Село моє - перлина України
Яскравим сонцем і небесами.
Найкраща земля із роси і краплини...
Родить хліб нам із пишними ланами.
Моє село - то є дзеркало Дністра
На рушники мов те руно золоте.
В саду яблуні ,над ставочком - верба
Край вікна, тут мальва - ружа цвіте.
Село моє - перлина України
Яскравим сонцем і небесами.
Найкраща земля із роси і краплини...
Родить хліб нам із пишними ланами.
Над рікою літають чайки білі
Слухають, музику водограю.
Тут весна в яблуневій заметілі,-
сонечком колише сни в розмаю.
На березі Дністра, як на картині...
Село ,як писанка в квітах весни.
У житах - маків цвіт , волошки сині - сині
З країв стрічають лелек ясени.
-----------------------------------
Моє село - то зірка світанкова,-
Будить весну від зимових снів.
Босоніж іду в ліс ,гай та діброву,
Цвіту калиною поміж дубів.
Моє село, то є куточок раю...
Тут батьківська хата, моя земля.
До тебе з чужих світів повертаю...
Цілую ті стежки, де ходила я .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040337
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2025
А душі потрібно мир, любов і щастя,
Святості,блаженства,в красі цвісти.
Я вірю ,що все тобі у житті вдасться
Деревом мудрості увись зрости.
Життя жорстоке нікого не жаліє
Заведе нас в туман , у глухий кут.
Коли в душі високе небо зоріє...
Сонце, вкаже дорогу твій маршрут.
В кожного своя доля ,своя дорога...
Ідеш в життя, як по - леду крихкім.
Коли душа тримається сонця - Бога
То не страшні вітри, дощі ,та грім.
Йди вперед не зупиняйся ...вихід шукай-
У тебе є шанс, цей світ творити.
У пустині, як сокіл високо літай, -
Щоб життя наче водицю пити.
В кінці тунелю, там сонце - світло шукай,
Навіть коли вже дихати важко.
Набери повітря в груди - часу не гай...
Молись,і хвали Бога , як пташка.
Ніхто не Ангел ,не монашка, не святий
Всі помиляються в своїм житті.
Коли у грішну душу увійшов дух злий,
П'є кров...штовхає на дно на путі.
Живи в любові на землі , твори добро...
Працюй , вчись по - правді божій жити.
І пересій від полови добре зерно
І зумій ближніх просто любити.
Душі потрібно ласка і добре слово,-
Щоб у барвах бачити сірий світ.
Ти - оминай дич ,базарної ромови
Розквітай ,цвіти ,як яблуні цвіт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040255
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2025
О світку мій милий,який ти - красивий!
Ти - моє натхнення у земнім раю.
Тобі тисячу літ, і наче дуб сивий...
До тебе злітають пташечки в маю.
Йду я до тебе ,як до батька дитина,-
Щоб розказати про радість, та печаль.
Ти є мій всесвіт - політ пташки ,вершина...
Моє пречисте небо... в дощі - мій жаль.
Ти мій добрий батько, мати - щедра земля,
Я ваша - дочка червона калина.
У ключі журавлинім голос журавля
В божім дусі вічне життя - пташина .
О ясний світку ,ти -світи мені, світи!...
Сонечком -вдень, а зіркою - уночі.
У завтрашній день будуй зоряні мости
Надихай писати ліричні вірші.
О, Світку ,ти - створений Богом для життя
Будувати руками свій рай,свій дім.
Щоб вишивали у барвах цвіт - вишиття
Раділи, як цвітуть маків цвіт у нім.
О світку високий, ти - мій синьоокий!...
Дякую що родилась на цій землі.
Лечу в той рай - понад океан широкий,-
Де цвітуть рожеві мрії на гіллі.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040239
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2025
Ще вчора відкрито двері у хаті
Там матуся пекла хліб ,як сонце.
Щебетали діти - пташки крилаті
Вгощали нас мамині долоні.
Цвіли наче квіти весни під вікном
Син -дубочок, та донечка - ружа.
Зростали ,як ластів'ята під крилом
Розправляли увись крила дужі.
Лечу на крилах до старого дуба
Там де мальви під вікном в Отчий дім.
А там колись моя матінка люба
Стрічала дітей, онуків у нім.
О, мамо - досвітня зіронько мила
Ти - сонечком осяюєш мій шлях .
Клонюсь тобі до ніг голубко сива,-
Встеляю квіти весни у піснях.
Ти мій Ангел - голуба блакить
Дитинство зігрівала в любові.
Ти - навчила святую землю любить
Стелила на щастя рушник долі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040213
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2025
До тебе мій раю на крилах лечу,-
Де зоріють вечори - Білі ночі.
Тут квітують цвіт яблуні у саду....
Соловейко щебече до півночі.
Моє село - золота колиско
Моя земле мила - матінко свята.
А ,тобі дуби клоняться низько
Коли в маю цвіте земля золота.
Тут за обрієм сонце сідає...
А над селом сходить рано - раненько.
Лелека дитинство повертає,-
Там де сад біля хати - батько, ненька..
Тут безкраї поля - воленька, воля...
У житах волошки, та маків цвіт.
На рушнику вишита наче доля...
Мальви біля хати - мій ясен світ.
Тут три церквиці, як три зірниці
Будять пташечок від зимового сну.
Всі молять в Небесної Цариці
Мир , всяке добро та сонячну весну.
З княжої гори - видно все село...
Старому дубу - тисячу - сотню літ.
Вчив літати, точив мій дух - перо
І нахиляв небо - з сонячних орбіт.
Тут босоніж ходила по землі
Збирала ягоду малину, гриби.
Сіяла яре зерно на ріллі...
Слухала в травах, як шумлять явори.
Із джерел Дністра я п'ю водицю
Тут плачу, і сміюсь - йду на пораду.
Я дочка землі - крапля водиці...
Тут згасну зіркою , листям упаду.
На березі Дністра ,як у казці
Тут смерековий ліс,гаї,діброва.
Земля родить хліб у божій ласці
Солодить душу солов'їна мова.
Над Дністром літають чайки білі
Слухають, як із гір водограй дзвенить.
Від краси завмирає дух в тілі...
І ,Виростають дужі крила , в цю мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040183
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2025
Я залишу свій слід у твоїм житті
Ти - почуєш мій голос у пісні.
Відкрию двері у всесвіт в почутті...
Хоча ми з тобою зовсім різні.
Розкажу тобі , як живу на землі
Чим дихаю, що думаю, мрію...
Принесу тобі - мить щастя на крилі
В своїх долонях квітку надію.
Після дощу веселку намалюю
У полі море квітів у житах.
І благословлю твій день - повінчую...
Знайду найкращі слова у піснях.
Я залишу свій слід у твоїм житті
У твоїй душі, у твоїм серці.
І яскравими барвами на путі
Напою водицею з відерця.
Живемо у різних світах з тобою
Ми чужі, по духу і по крові.
Лиш музика зір єднає з тобою
Веде до рідної мови у слові.
-----------------------------------
Я залишу слід в твоїм житті,
Почуєш голос пісні.
Відкрию всесвіт у почутті...
Хоча ми зовсім різні.
Розкажу, як живу на землі...
Чим дихаю, про що мрію...
Принесу я щастя на крилі
В долонях квітку надію.
Як дві планети із тобою...
По духу, по крові чужі.
Музика єднає струною
Веде у далі голубі.
Розмалюю світ кольорами
Сині волошки у житах.
Зійде сонце під небесами...
Зацвіте весна у садах.
Залишу у твоїм житті слід
Спогад у душі, у серці,
Ця музика, як солодкий мід
Наче вода у джерельці.
Музикою зір лід розтоплю...
У горах, білий сніг зими.
Печаль у синім морі втоплю , -
Поведу у казку весни.
Я сонечком у серці лід розтоплю
Подихом зігрію від лютої зими.
Обійму до себе , тих кого люблю, -
Щоб не знали смутку, біль самоти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2025
Вже вечоріє - на березі ріки
Там лебідь лебідоньку чекає.
Сам Всевишній сіє щастя із руки
Зорями - закоханих вінчає.
Розправив свої чорні крила вечір
Злетів у туман понад рікою.
Ніжно обняв циганку ніч за плечі...
Дзвенить музика весни луною.
Зоряна ніч шепоче твоє ім'я...
Сіє ясні зорі , як зерно у полі.
До тебе лечу на крилоньках я,-
Щоб освідчитись в любові.
Цвітуть білим цвітом яблуні в саду
Соловейко щебече про любов.
До тебе стежку серед ночі знайду,-
Щоб чути твій голос, спів пташки знов.
Там , де золота липа розквітає
Цвітуть зоряні ночі бузкові.
Вітер в тополі косу розплітає
Стелить до ніг квіти волошкові.
Розлились, як море трави духмяні
На хвилях сяють перли осяйні.
Там, в тому раю лебеді в коханні
Стрічають вечірню зірку навесні.
О ,яка казкова, ця місячна ніч!...
Видно наче вдень у росі квіти.
Місяченько нарядився, як павич
Малює казку - зоряне літо.
Лебідь лебідку крилом обіймає
Цілує ,як мід солодкі уста.
Духмянй цвіт весни серця напуває...
Солодить цвітом - липа золота.
Ти моє сонечко, і мій сенс життя
Біла лебідка - синього неба.
Шепочуть уста :" кохаю тебе я."..
Твоя усмішка вабить до тебе.
Палка любов, як багаття - почуття
В твоїх очах неба згубив спокій.
На свої крилонька візьму тебе я
Понесу до зір в світи широкі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040069
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2025
Багато не треба самотній жінці
Лиш би летіти з коханим в політ.
Осінь на щастя золоті червінці
Насіяла літ з закоханих віт.
Жінка, тоді багата і красива,-
Як п'є не гірку сльозу, а любов.
Личко вмиває не дощ, гроза, злива,
Як купається в морі ласки знов.
А жінка, хоче бути щасливою!
Дитино на плечі засипати.
Усміхатись голубкою сивою
Вечірні зорі вночі стрічати.
А Жінка , хоче відчути тепло рук!
На планиді щастя стрічать осінь.
Слухати, як росте увись дуб, граб, бук...
Цвісти, як жоржина до морозу.
Жінка ,хоче сильного чоловіка!
щоб він від холодних зим захистив.
Щоб із ним прожити життя до віку,
Дарував Квіти, на руках носив.
Жінка хоче уваги, добра, ласки,
Бути не сильною, а слабкою.
Щоб бути королевою у казці,
В коханні жаданою, святою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2025
Я люблю , як цвітуть півонії
ПОВТОРЕННЯ від 2023 року
Я так хочу до рідної хати,
Де цвіте садочок яблуні цвіт .
Там піони посадила мати
І квіти ведуть у казковий світ.
О , яка ,тут краса немов у Казці!,
Так пахне солодко вишня в меду!.
Весна дарує квіти в божій ласці
Духмяні півонії у саду.
Зацвіла, як цвіт весна - півонія
Розпустили крилаті пелюстки.
Грає на ніжних струнах симфонія
Нагадують мамин рай, ці квітки.
Я так люблю , як цвітуть півонії!
Сяють ,як сонце у квітучім маю .
Вони надихають в гармонії...
Розлились наче море у розмаю .
Цвіте мамина півонія в саду
І нагадує найкращі роки .
Я у казковий світ дитинства іду,
Цілую , де ходила, ті стежки...
Лечу я на крилах птаха в отчий дім ,
Щоб поклонитись низенько землі.
Вдихну піоній в маю золотім...
Впаду росою розчинюсь в імлі .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039958
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2025
Маки у житах, маки у житах,
Горять , як зорі у вечірнім небі.
А над ними кружляє лебідь птах
Збирає у букет квіти травневі.
Грає музика на струнах весни
Переливаються маки , як море.
Тріпочуть зелен листям ясени...
Осяює наш шлях - небо просторе.
Сяють пелюстки , ніжно красиво
На хвилях смарагдових трав у росі.
Колосить жито - золота нива
Пахнуть медами , так маки у красі.
А край дороги стрункі тополі
Зустрічають журавлів з чужих країв.
Вдихає у цвіт - прагне птах волі
Злітає на крилах до синіх плаїв.
За гаєм у чистім - чистім полі
Там така насолода мов у казці.
Цвітуть сині квіти волошкові
І родяться хліба у божій ласці.
Там, де маки зацвіли у полі...
А там пролили козаки свою кров.
Вони прагнули кращої долі
Віддали на плаху життя - свою кров.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039926
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2025
Я нахилю тобі зорі в небесах
Буду тобі про любов співати.
А сонечком осяю життєвий шлях
Будемо разом весну стрічати.
На крилах мрій я любов несу тобі
Ти моє сонечко - найкраща квітка .
Дивлюсь як у небо очі голубі
І ,лелію у серці наче квітку.
Ми наче лебеді впарі з тобою,-
Як два береги однієї ріки.
На край світу полечу за тобою
Запалю свято - із своєї руки.
Ти - мій Всесвіт ,зірка поміж зірок....
Лечу ,як жайвір у небо до тебе.
Ти - троянда квіточка поміж квіток
Океан любові синього неба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039911
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2025
ЯБЛУНІ В ЦВІТУ
Зацвіла яблуня рожевим цвітом
Немов би дівчина весна
над нею білий лебідь понад світом
Розправив крила в небесах
Яблуня в цвіту немов лебідка
Закохався лебідь у в ту красу.
уста її цілує наче квітку
Шепоче тихо :'я'тебе люблю
приспів 2р
яблуні в цвіту, яблуні в цвіту!...
Cяють щастям в закоханих очі.
Розпустила пишну косу золоту
Кличе нас у сад -в зоряні ночі.
А очі в яблуні сині дівочі
біленьке личко ніжний стан
вдягла фату не мов би наречена
кружляє лебідь в небесах
І вітер ніжним подихом знімає
ті білі білі пелюстки
кружляє в небі лебідь і незнає
як щастя своє зберегти
(У почуттях лебідоньку шукає)
(У снах нахиляє зірки)
Зацвіла яблуня рожевим цвітом
Мов юних літ - дівчина весна .
Над нею білий лебідь понад світом
Розправив крила у небеса.
приспів
Яблуні в цвіту, яблуні в цвіту!...
Cяють щастям у закоханих очі.
Розпустила пишну косу золоту
Кличе нас у сад - зорянії ночі.
Яблуня в цвіту немов лебідка
Закохався лебідь , у ту красу.
Уста її цілує наче квітку...
Шепоче тихо :''Я тебе люблю '.
Грає на струнах музика весни
Яблуня у фаті , як наречена.
Ти приходиш часто у мої сни
Тріпоче серце наче в клена.
Вітер подихом знімає пелюстки
Паде до ніг наче білий - білий сніг
В яблуневій заметілі я і ти...
Над нами квітує май ,цей ясен світ.
-----------------------------
А очі у яблуні наче янтар
Ніжний стан біленьке личко в неї.
Парфуми солодкі весни - золотар
Краса , як у квіточки лілеї.
Яблуневий цвіт, як зорі у небі
Наливають яблука духмяні.
Кружляю над тобою наче лебідь,-
Ти ведеш до зірок на світанні.
2----------
Зацвіли в садочку яблуні в цвіту .
Сяють у дівчини щастям очі.
Розпустила весна косу золоту
Малюють казку - зоряні ночі.
Закохавсь у яблуню білий лебідь
Мов у дівчину весну юних літ.
Нахиляє їй ясні зорі з неба
На крилах кохання летить в політ.
Яблуня вдягла білосніжну фату
Усміхнулась наче наречена.
Дарує закоханим мить золоту,-
Де все квітне - білим та зеленим.
Стою, слухаю весну спів солов'я,-
Купаюсь у яблуневім цвіті .
І чекаю на тебе кохана я...
Співаю, як птах тобі на вітті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039798
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2025
А цей соловей - орфей України
Його голос випромінює, як алмаз.
Він запалює свято для родини
Поцілований Богом із святих образ.
Його голос прозорий ,дзвінкий кришталь
У пісні наче жива водиця дзвенить.
На крилах несе у світ - зоряну даль
І дарує людям щастя - блаженну мить.
У пісенній трійці тримає небо
І запалює вогонь у мільйон сердець .
Він, як павич - красивий білий лебідь
А на березі життя - співак, та митець.
Він яскрава зірка - геній ,та велич...
Народився у дні травня на Поділлі.
І цей славний козак - Василь Зінькевич
Будить піснею Тараса в заметілі.
Три соколи - три красені козаки
У трійці - Івасюк, Яремчук , Зінькевич.
Славили красу України - роки
Він легенда ,а на сцені королевич.
Красиво , співає пісню "Ясени"...
"Мамину світлицю" , та й "Мій рідний краю".
"Червона руту" і " Музику весни"....
"Море вечорове ",що на хвилях грає.
А від співу йдуть мурашки по тілі
І сходять" Ясні зорі" і "Сонце в небі".
Стихає за вікном дощ ," Заметілі"
"Цвітуть у душі мальви" ,"весна для тебе".
А пісня "Хай щастить у житті люди "!
Кличе в гори високі на полонину .
А " Два кольори "б'ється серце в грудях
Пісня солов'я єднає Україну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039718
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2025
Ти - крила птаха - мій політ
В небі - яскрава зірка .
Ти мій тихий рай - ясен світ...
В саду - натхнення квітка.
Я тону у твоїх очах,-
Як сонце в океані.
Лечу до тебе наче птах
Від щастя у кохані.
Роси падають у траву
Зелен гай розквітає.
Дихаю тобою,живу...
Ти - цвіт , що надихає.
З тобою, як птах літаю
Ловлю щасливі миті.
В очах читаю " кохаю"
Квітну, як мак у житі.
Іду по - світу щасливий
Коли в парі зі мною .
Без тебе, як голуб сивий
Воркую сам з собою.
2-------------------------------
Цвіте квітка піонія в саду
Красива, як дівчина пишна.
Полюбив козак вроду молоду
Зорить, як на зірку всевишню.
Соловейком їй пісні співає
Малює казку в тихий вечір.
Наче Вітер коси розплітає
Обіймає, їй ніжно плечі.
Полюбив за її гарну вроду
Дивиться в її очі неба.
Пє її красу , як чисту воду
Вабить, так магнітом до себе.
Зацвіла квіт піонія в саду ,-
Так пахнуть пахощі духмяні.
До неї на побачення іду,-
Щоб признатись їй у кохані.
Закохав піонію у себе
Цілує солоденькі уста.
Звінчала любов пречисте небо
Квітки Весни, ця мить золота.
Піонія квітка королева
У неї є стільки блаженства.
Веде до неї - пора травнева
Зводить краса до шаленства.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2025
В САДУ ЗАЦВІВ БУЗОК
В саду зацвів бузок ліловим цвітом
Вітер несе п'янкі пахощі до вікна .
Сонечко розлило проміння над світом,-
Це до нас прийшла вже весна, весна, весна.
Нарву я букет із бузкового цвіту
І віднайду у них щастя - п'ять квіточок.
З блакиті усміхнеться сонечко літа
З джерельця нап'юсь наче водиці ковток.
Поставлю я у вазу з водою квітки
Хай Отчий дім пахне у пахощах весни!.
Вони засяяють наче в небі зірки...
Намалюють мені у снах казкові сни.
Загадаю бажання на ніжнім бузку
Хай зійде одвічне сонце миру для нас!.
Хай цвітуть райські сади на нашім віку!...
Лунає пісня солов'я у мирний час.
Хай ніхто не чує - слово "війна" на землі!
Змиє рани дощ, впаде благодатний сніг.
На вітті будують гніздечко журавлі
Квітне життя і лунає дитячий сміх...
О СВІТКУ МІЙ МИЛИЙ!
О світку мій милий,який ти - красивий!
Ти - моє натхнення у земнім раю.
Тобі тисячу літ а , наче дуб сивий...
До тебе злітають пташечки в маю.
Йду я до тебе ,як до батька дитина,-
Щоб розказати про радість, та печаль.
Ти є мій всесвіт - політ пташки ,вершина...
Моє пречисте небо... в дощі - мій жаль.
Ти мій добрий батько, мати - щедра земля,
Я ваша - дочка червона калина.
У ключі журавлинім голос журавля
В божім дусі вічне життя - пташина .
О ясний світку ,ти -світи мені, світи!...
Сонечком -вдень, а зіркою - уночі.
У завтрашній день будуй зоряні мости
Надихай писати ліричні вірші.
О, Світку ,ти - створений Богом для життя
Будувати руками свій рай,свій дім.
Щоб вишивали у барвах цвіт - вишиття
Раділи, як цвітуть маків цвіт у нім.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039666
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2025
На березі літа золотий пісок
Звучить мелодія на струнах гітари.
Вдихнувши лаванду пахощі ковток
Танцюють бачату закохані пари.
Грає музика романтична , чуттєва .
Лебеді танцюють танець бачата.
Усміхається мило - пара щаслива
І квітне зорями - пісня крилата.
А танець у душі вогонь розпалив
І так пристрастно в унісон б'ються серця.
Немов в океані Айсберг розтопив
На зоряних хвилях грає музика ця.
Лебеді танцюють , так красиво...
В гармонії роблять крок вперед , крок назад.
І усміхнена лебідка щаслива
Ловить в свої ніжні долоні зорепад.
Ми, як лебеді у танці з тобою
У сплетінні рук здіймаємось до зірок.
А очі сяють ніжністю, любов'ю...
І п'ємо у почуттях - мить щастя ковток.
2---------------------------
ПОВЕДИ МЕНЕ У ОСІНЬ
Поведи мене в золоту осінь
Запроси на танець білий - білий вальс.
І захисти від лютих морозів
Поверни в листопаді - щасливий час.
А нам з тобою, вже за пятьдесять...
Злетіло у синю даль - наше літо.
Роки, як журавлі летять, летять...
Паде листя, вянуть найкращі квіти.
Знаю, що назад нема вороття...
З тобою хочу летіти до зірок.
Хай танець буде в довжину життя!...
У сонячну осінь - легкий кожен крок.
Хай усміхається нам Листопад!
І звучить за вікном музика дощу .
Поверну на мить - літечко назад
І запалю свято святкову свічу.
Я впаду дощем на твою щоку
Білим снігом до твоїх втомлених ніг.
Злечу у туман снігову пору...
Туди, де золотіє клен край доріг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039664
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2025
Ти збережи у собі - просто людину,
Як важко б не було у суєті життя.
Коли людина має лице людини
Вона чує біль інших, а не своє "я".
А ми задихаємось від пустих розмов,
І від базарних балачок, хто горланить.
Душі потрібно висота - мудрість з основ
А не хто твою душу, без ножа ранить.
Іноді кидаємо слова на вітер
Закладаємо маску на своє лице.
Одягаємо сукню, біленький світер...
А черв'як заздрощів гниле нутро гризе.
Задихаємось від війни, чвар , та образ,
І від тих, хто дивиться на нас з під лоба.
Людина виставляє себе на показ...
Душа не золота , а є низька проба.
А лукавий до нитки тебе обкраде,
Сміється з твоєї біди, та регоче.
А він загубить більше, а чим віднайде
Втратить у своїм житті , все найдорожче.
Мудрець по очах твої думки читає
І усміхнеться тобі мило, красиво .
Таку, яка ти є ,він тебе приймає -
Знає, що життя, як погода мінлива.
Хто копає глибоку яму під тобою,
А він сам упаде і не зможе встати .
Лиш людина добра ,та щедра душею
Зуміє тебе, у своє життя прийняти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2025
О, Мамо ,ця весна цвіте для тебе
І дарує море квітів на землі.
Сонечко нахиляє - блакить неба
Свято матері запалює вогні.
Мамо, ти - моє сонечко поміж зір
Яке осяює у світи дорогу .
У твоєму серці любові безмір...
Ти є Ангел, який даний мені Богом..
О поглянь , зацвіли вишні у саду!...
А під вікном піонія у розмаю.
Де б не була я , а до тебе прийду, -
Щоб віднайти мить щастя - куточок раю.
Я квіти весни мамі подарую ,
Щоб сяяли від щастя у неї очі.
І до зап'ястя руки зацілую
Хай цвіте літечко у серці жіночім!.
О ,Мамо,матусю,матінко мила,
Тобі найкращі слова я відшукаю.
До тебе я лечу - голубко сива
Усі зорі з неба тобі нахиляю .
Мамо не журись, що одцвіла весна
Упав білий цвіт яблунь на твої коси.
У віконце зорить зіронька ясна
Насіяла мальви у чистих росах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2025
Дякую мамо, тобі за життя,
За золоті руки ласку , любов .
За той рай, в якому зростала я,-
За пісню , що веде до тебе знов.
Дякую мамо, за вогник тепла
За те ,що завжди був хліб на столі.
Що від біди мене ти берегла
Була Ангелом ти - на цій землі.
Дякую мамо, я за всяке добро
За молитву у безсонні ночі.
За золотий лан і золоте зерно
За духовні скарби найдорожчі.
Дякую мамо, за щиру душу,
І за лагідне серденько твоє.
За те ,що вгощала наче груша
Сонцем зігрівала серце моє.
Дякую мамо , за храм любові
За лагідні , милі очі твої.
За золоту пісню - колискові,-
Що малювала казку на землі.
Дякую мамо , голубко сива,
За те, що світиш зіркою у вікні.
Коли паде дощ ,а чи ллє злива
Ти поміж хмар усміхаєшся мені.
‐----------------
2
ШАНУЙТЕ МАТЕРІВ
Допоки мама живе на світі
Відкриті двері для нас у хаті.
Летіть, як пташки до неї діти ,
Щоб доземний уклін їй віддати.
Весна запалює мамі свято
І до ніг їй море квітів встеляє.
У цей день лине вітань багато
Зранку пташечка пісні їй співає..
Цвітуть під вікном квіти в розмаю
Для найдорожчих матусь на землі.
Немає кращого отого раю, -
Де спить дитятко під крилом її .
А мама ,це сонечко в сто карат,-
Яка тримає небо на своїх плечах.
Зігріє теплом своїх дітей і внучат,
Ласкавим словом заколише в снах.
Мама є найдорожча на світі
З нами в час радості ,тривог.
Шануйте матерів милі діти !...
Благословить ваше життя - сам Бог.
М Чайківчанка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039525
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2025
А я із закритими очима знайду
Дорогу додому до рідної хати.
Той куточок раю у вишневім саду,
Де колись стрічала з доріг мене мати.
Я так хочу у рідне село - додому ,
Там, де цвітуть яблуні, груші, вишні цвіт.
Поклонюсь я саду, як батьку старому...
Почастує мед - плодами із своїх віт.
Часто бачу у снах я маму і тата,
Повертаю щасливий час - юні роки .
Дивлюсь як у блакитні очі я брата -
Той рай, де ходили цілую я стежки .
О, де б не була у якому краю ,-
На крилах птаха я лечу в Отчий дім.
У дитинство стежечку відшукаю,
Щоб відчути батьківську любов у нім.
Два голуби сивенькі батько і мати
Навчили мене любити землю свою.
Коли живуть батьки, то свято у хаті,-
Пахне хлібом... сад солодить душу мою.
Піду я у трави босими ногами
Де п'янко пахне бузок цвіт черемшина.
Там пташечка звеселить душу піснями
Засолодить душу ягода малина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039504
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2025
Який прекрасний світ ,як розквітає сад!
Тут у білу фату одягли вишні .
Підкрутив , так зелені вуса виноград
Під куполом вінчає їх Всевишній.
У пятизірковім суцвітті цвіт - бузок
У чашу весни нектар наливає.
Розлились п'янкі пахощі поміж квіток
Соловейко весні оди співає.
Злітають пташечки до божої краси
І втішають, що квітне рай весняний.
Здалека чути лелечі голоси...
Надихає їх лет- бузок духмяний.
Стоїть бузьок на одній нозі лопоче...
Розправив крилонька до ясних зірок.
На гіллі - голуб до голубки воркоче
П'є красу весни із лілових квіток.
Запашив бузок рідну хату, подвір'я
І розлився морем медовий нектар .
Сіє на щастя зорі лебідь сузір'я
Малює казку для лебединих пар.
О яка неповторна ,блаженна ця мить!
Буйним цвітом розквітають почуття.
У промені сонця ясен день - лебедить....
Дарує блаженну весну - для життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039435
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2025
Я так люблю, як цвітуть каштани
Коли запалюють свічі на вітах.
Стоять край доріг немов титани
Тримають небо у зоряних квітах.
Зацвіли каштани на алеї
І увінчали квітами княжий Львів.
Здіймусь, як птах до краси тієї..
Щоб напитись голосу пташечки спів.
Пливуть над ними хмаринки білі
Немов по синьому морі кораблі.
Зелений лист - білий цвіт на гіллі
Дарує пташці - мить щастя на землі.
Колише вітерець квіт - пелюстки
На деревах ніжні розкішні крони.
А над ними кружляють голуби
Віддають весні доземні поклони.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039350
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2025
Поміж тополь дубові хрести ,могили
Поруч поле розлилось наче море.
Тут на цій землі ,люд у праці рвав жили...
Золотим зерном латав своє горе.
Перед паскою прибирають на гробах
Тут священник оспівує померлих .
У пасхальний понеділок у молитвах
Читають молебень - воскресають мертвих.
Сльози на очах наче на щоку впав дощ
Від злив граду вянуть найкращі квіти.
О скільки , тут струнких кленів і красунь руж,-
Що не бачили цвіт весен і літа.
Дзвін великодній дзвенить голосно у даль...
Кличе вшанувать пам'ять своїх рідних.
Мати за сином виливає свій біль, жаль
Великдень воскреса душу в днях світлих.
Господарює вітер рве вінки з могил
Гасить лампадки, запалені свічі.
Пахнуть ,так сосни неначе ладан з кадил...
Поміж віть зорить сонечко у вічі.
Чекають нас батьки із далеких доріг
Рідня - брат, сестра дочка, та синочок.
Топчемо стежину у заметіль і в сніг...
Розвіює тут жаль - старий дубочок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039330
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2025
Мамо вже п'ятнадцять літ я без вас,
А чотирнадцять немає вже тата.
Рік за роком пішли батьки від нас
Річниця ,як немає в мене брата.
О, Мамо я вже кругла сирота
До кого притулитись я не знаю.
Цвіте весна ,в душі - сум , пустота...
Я вас у снах ,як сонечко чекаю.
Мамо,ви росли напівсиротою
Були два брати старші,молодший один.
Дві сестри старші, як тополі в гаю
Батько - без лебідки згорав поміж калин.
Розлетілись, як птахи всі з хати
Старший загинув безвісти на війні.
Молодший рано помер... знов втрати....
Ходили в скорботі ...у своїй весні.
Важко мамо жити без родини...
Рідна хата закрита на ключ, замок.
З очей сльози ллють як горошини...
Бо росте кропива , бур'ян на місток.
Стоїть у зажурі рідна хата
Чекає лелек до гнізда старий сад.
Вчора доглядали - руки брата
Сіяли квіти ...збирали виноград.
Зросли від дощу трави вколіно
Нема кому покосити подвір'я.
Вікна дивляться вдаль сиротинно...
Виглядають господарів з сузір'я.
Мамо, пробачте ,що вас тривожу
Іду на святу трійцю я до могил.
Прийшла з доріг у хату порожню...
О скажіть, мамо , де взяти мені сил.?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2025
О старосте - голубко сизокрила!
Сидиш, і воркуєш сама із собою.
Світить сонце,падає дощ,то злива...
А думи пливуть хмарою під горою.
Осене, чого лиєш гіркі сльози ?...
Скажи, чого сумуєш у тузі вночі?...
Ти , як пташечка боїшся морозу...
Мурличеш, як котик ... грієшся на печі.
Шукаєш сонечка - у небо просинь
І тепла літечка того, що немає.
Вже повільна хода твоя у осінь
Із дерев жовте листя до ніг кружляє.
Ти - йдеш не вгору, а вниз у Листопад
Тремтячою рукою збираєш плоди.
Замітає зима сліди - снігопад
Нема повернень назад - у райські сади.
Осене - моя пристане золота!...
За твоїми плечима весна і літо.
Сидиш край віконечка ,як сирота...
Чекаєш з чужих світів до хати діток.
О, Дай Боже, до старості до жити!
Ходити до останку своїми ногами.
Домріяти... божий світ долюбити...
І славити на землі життя - піснями.
О дай Боже, дочекатися весни!...
Надивитись , як цвітуть у саду вишні.
У ангельськім хорі - слухати псалми...
І вознестись у даль по - волі Всевишній...
Похилив старий дуб віти додолу
Забіліло навкруги у білих снігах.
Завітає зимонька на Покрову
І складає свої крилонька вільний птах.
Осене, ти - бабиного літа - рай
Вінчаєш осінній сад у срібній нитці.
Курличуть журавлі останнє"Прощай"...
Мінорні пісні грає скрипаль на скрипці.
Осене - моя зіронько вечірня!
Вже вітерець з дерев листячко зриває..
Стукає у віконце - пора пізня
В долонях землі в'яне квіт ,догорає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2025
Так швидко дні за днями - час минає
Вчора понеділок , нині вже субота.
Ніхто не знає, що його чекає
Мріємо,згораєм у праці ,турботах.
Життя,це весна,літо,осінь, зима-
На вагу золота кожен час дорогий.
Тече вода у даль, як бистра ріка
Диктує нам свої закони - час новий.
Біжимо,спішимо на потяг життя
Поїзд їде - на нікого, не чекає.
Хто запізнився ,той втратив час - життя
І, як загнізданий кінь свій шлях верстає.
А нині у засвіти йдуть молоді
Батьки ховають своїх дітей в могилу.
І від вражих куль згорають на війні
А їм жить, любити , літати на крилах.
А вони не прожили і пів життя
І не бачили красу божого світу.
Ця жорстока війна калічить дитя...
Не заврунить для них сад ,пелюстки цвіту .
Хай кожен пройде свою дорогу життя!...
Іде до мети , збуваються бажання.
Світить яскраво в небі ясно зоря
Цвіте квітами для нього весна рання.
А у житті потрібно не багато,
Лиш би був мир ,усі здорові і живі.
Чути радість,дитячий сміх у хаті
Мріяти,злітати - за плаї голубі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039126
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2025
Цей вечір такий казковий!...
Склеєний із кристальних дзеркал.
Так пахне бузок ліловий!
Веде нас на зоряний причал.
Чути спів пташки в тишині,
Звеселяє вишневий садок.
Виграють струни чарівні
Дурманить нас весна - цвіт з квіток.
Коли дивлюсь на тебе мила
П'ю твою красу , як цвіт весни.
Ти - моя сила , дужі крила...
Мій політ в небо - казкові сни.
Коли ми разом, душа цвіте...
Я такий щасливий з тобою.
Ти - ясен день - сонце золоте,
Літаю, як птах під горою.
Дякую я Богу за долю ,
Що зустрів тебе у житті .
Ти - стала моєю любов'ю...
Даруєш щастя в почутті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038760
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2025
Ти ніжна, красива, як весна...
Я тобою дихаю і живу.
Ти немов зірочка чарівна
Лелітка, що подібна божеству.
Ти - Всесвіт - зоряний океан
А поміж зірок яскрава зірка.
Розкішні коси, як у ліан...
Ти - незрівняна красуня квітка.
Ти мій Ангел, жінка кохана...
Моя любов, і смисл мого життя.
Від погляду немов сніг тану...
До безтями кохаю тебе я.
Тебе обіймаю, цілую...
Тону у блакитних твоїх очах.
На серці - твій образ малюю
Оспівую твоє ім'я в піснях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038689
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2025
Злечу наче сокіл до синіх гір
Віднайду , там своє кохання.
В неї очі, як у яскравих зір...
Красива, як квіточка рання.
Ти, як сонечко квіточка раю
В очах тону, як в океані.
Тебе, лиш одну мила жадаю...
Відкриваю серце в коханні.
Ти моя печаль , і моя радість ,
За тобою полечу в світи.
З тобою я хочу стріти старість
Мені потрібна тільки ти ,ти.
Твоя краса, як білий цвіт вишні
Ти - взяла в полон моє серце.
Наші стежки по'єднав Всевишній,-
Щоб пили любов, як джерельця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038649
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2025
Так багато красивих жінок
Ти - найгарніша поміж квіток.
Ти - ніжна квіточка раю
Тебе люблю і кохаю...
З неба немов зірку чекаю...
Тобі я сонети співаю.
Ти моє щастя, моя радість
З тобою хочу стріти старість.
Ти - моя любов, мій океан
Я твоєї долі - капітан.
А ти є смисл мого життя
З тобою ,лиш щасливий я.
Зорю я у твоє віконце
І розбуджу від сну, як сонце.
Поведу у казку весни, -
Де воркують два голуби.
Я так люблю тебе, кохаю
Коли ти поруч я літаю.
Дозволь своєю назвати
Уста твої цілувати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038645
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2025
А ВЖЕ ДО НАС ПРИЙШЛА ВЕСНА...
У своїх долонях надію принесла .
Зацвіли вишневі сади
У чашу життя - сад наливає меди.
Весна запалює свято
Дарує нам щастя, радості багато.
Окриляє пташок в політ
Наливає на гіллі яблуневий цвіт.
Виграють хвилями трави
Купаються, як у морі білі пави.
Пахне, так ліловий бузок
Закохані серця злітають до зірок.
Зійшло сонце з сніжної гори
Затріпотіли листям стрункі явори.
Співає соловей калині
Розпустили коси верби на долині.
Вже у горах тануть сніги
Виграє музика відлунням навкруги.
Дзвенить, так чарівна струна
У білосніжну фату одягла весна.
Куди іде красуня весна
Там виграє ніжна музика чарівна.
Цвітуть квіти під ногами
Пливуть хмари - кораблі під небесами.
Світить сонечко з галактик,-
Щоб любили на цій землі - кожний клаптик.
Засівали у полі лан,-
Щоб на цій землі , кожен був господар - пан.
Вір у себе - завтрашній день
Пий з чистих джерел , живу водицю з пісень.
Вдихай у весну - рай життя
Цінуй кожну мить, і люби своє життя.
----------------
В САДУ ЗАЦВІВ БУЗОК
В саду зацвів бузок ліловим цвітом
Вітер несе п'янкі пахощі до вікна .
Сонечко розлило проміння над світом,-
Це до нас прийшла вже весна, весна, весна.
Нарву я букет із бузкового цвіту
І віднайду у них щастя - п'ять квіточок.
З блакитті усміхнеться сонечко літа
З джерельця нап'юсь наче водиці ковток.
Поставлю я у вазу з водою квітки
Хай Отчий дім пахне у пахощах весни!.
Вони засяяють наче в небі зірки...
Намалюють мені у снах казкові сни.
Загадаю бажання на ніжнім бузку
Хай зійде одвічне сонце миру для нас!.
Хай цвітуть райські сади на нашім віку!...
Лунає пісня солов'я у мирний час.
Хай ніхто не чує слово "війна" на землі!
Змиє рани дощ, впаде благодатний сніг.
На вітті будують гніздечко журавлі.
Квітне життя і лунає дитячий сміх...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2025
Моє село на долонях Дністра,-
Як на рушнику маків цвіт у житах.
У садочку білі хатки - верба...
А в синім небі кружляє білий птах.
Моє село - колиско золота,-
Де під вікном мальви цвітуть у піснях.
Ти - мого дитинства - мить золота
Бачу тебе часто у казкових снах.
Тут літають чайки над рікою
Слухають ,музику хвиль водограю.
Дзвенять у храмах дзвони луною...
Сонечко зустрічають з небокраю .
Піду в поле босими ногами...
І назбираю волошки , маків цвіт .
Зацілую свій рай - небесами ...
Обійму крилом журавки - ясен світ.
За княжою горою на долині
Стоїть хата, як писанка в саду.
Видно сивий Дністер , як на картині...
П'ю красу, як з джерел воду святу.
За обрію сонце на світанку
Розпускає наче сонях пелюстки.
Вдягну, як на свято вишиванку
Подякую за життя - золоті роки.
2----------------
Куди б не вели дороги в свііти
А наймиліша дорога додому.
Зростають увись стрункі ясени
Клоняться до ніг - дубу старому.
Тут ,так пахнуть трави на долині
І видно здалека Карпати гори .
Ходить лелека у конюшині
Купається у травах наче в морі.
Тут квітучі поля , гай, діброва
В лісі цвітуть фіалки сині -сині.
Окриля душу солов'я мова
Найкраща земля в моїй Україні.
Я так хочу у село додому ,
Піти до старого сивого Дністра.
Закружляю в небі голубому
І намилуюсь , як цвіте земля.
Вже курличуть у небі журавлі
І кличуть мене до Отчої хати.
Несуть в село до рідної землі,-
До могил, де батько й мати..
2------------
За княжою горою на долині
Стоїть хата наче писанка в саду.
Видно сивий Дністер , як на картині...
Тут у дитинство стежечку віднайду.
Сниться так часто біленька хата
Садочок , і калина біля воріт.
Під вікном мальва , і рута м'ята
Мій тихий рай на землі - мій ясен світ.
А у батьківській хаті край вікна
Там цвітуть мальви - ружі наче пави.
Дзвенить мелодія весни струна...
І цвіте райський садочок у травах.
Часто сниться мені рідна хата
Рушники наче лебеді на стіні.
В білій хустині голубка мати, -
Як сонечко усміхається мені.
Де б не була я лечу додому
Спішу у сад , як до мами дитина.
У рідних стінах загублю втому
Душу засолодить ягода малина.
Колись мама дитині говорила:
"Що її лелека приніс на крилі".
"У капусті знайшли, її зловила"...
Коли летіли у вирій журавлі".
Нині доня чотири роки має
Мама вчить, як з'явилась вона на світ.
Анатомію людини читає,-
Що прийшла вона не з мавпи, не з орбіт.
Час прогресу і життя в інтернеті
Комп'ютери, ,і телефони в руках.
І море інформації в сюжеті
Дитина вже доросла.... не по - роках.
---------------
Колись діти бавились в різні ігри
Шили на лялечку платтячка наряд.
Йшли в садочок , і мріяли безміри...
Дивились, як пливуть хмари, - зорепад.
Матуся вела за руку дитину
Вчила, як у полі город сапати.
Збирати плоди , ягоду малину,
І пасти кури,гуси біля хати.
Матуся вчила корову доїти
І ,як вести по господарці справи.
Вела до храму, і вчила молитви
Розказувала казочки цікаві.
Різні легенди ,історії села
Про козаків, які прагнули волю.
Про панську дочку , яка гарна була
Про її життя і трагічну долю.
Час змінивсь, люди в ньому стали інші...
Сидять на дивані у інтернеті.
Колись були люди добрі,простіші
Новини світу читали в газеті.
Сходились сусіди на телевізор ,-
Щоб подивитись футбол ,а чи кіно.
Шукали хліба сало ,і помідор,
Частували гостей наливали вино.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038505
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2025
Я намріяла тебе весною
Загадала на зорях в думках.
Ти прийшов, як Місяць під горою
І закружляв наче лебідь птах.
О , як довго тебе я чекала
Виглядала у казкових снах.
Зустріла тебе в юрбі впізнала...
Забилось серце у почуттях.
Ти - сонечком усміхнувсь красиво
Явився наче принц на коні.
Коли ти є поруч я щаслива
Цвітуть райські сади навесні.
Веди коханий мене у весну
Сонечком тепла мене зігрій.
І збуди ніжним цілунком від сну,
Щоб цвіла ружою між лелій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038495
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2025
Впала ясна зірка на долоню літа
Розчинилась між трав, як чиста роса.
Зацвіла ромашка сонечком зігріта
Манить до тебе мила твоя краса.
Зійшов ясен місяць у вечірнє небо
Одягнув корону, як князь молодий.
Спішить до зірки, як до лебідки лебідь...
Кличе її у океан голубий.
Падають зорі наче груші медові,
Літня ніч запрошує під зорепад.
О які прекрасні вечори казкові!
Коли соловейко звеселяє сад .
Я візьму твої руки у свої руки
Понесу на руках на берег ріки.
Там де є кохання , там нема розлуки
Ми заворкуємо, як два голубки.
Ми будемо світанок удвох стрічати
Намалює казку - зірка світання.
Будемо, як лебеді вальс танцювати, -
Щоб з чаші літа напитись кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038479
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2025
Серед зими я , так хочу літа
Впасти наче дитина у траву.
Обняти руками море квітів
Насолодитись раєм у саду.
Слухати ніжні пісні солов'я
Милуватись, як наливає сад.
Як квітне у цвіт розмаю земля...
В свої жмені ловити зорепад.
На повні груди я вдихну у цвіт
І розправлю крила наче пава.
Злечу я у свій рай - дитинство світ
Там п'янко цвіте липа у травах.
Земля слухає , як дзвенить ручай
І ,як коник стрибунець цюркоче.
А тут плете віночки - місяць май
У річці, воді літо хлюпоче.
На лугу цвітуть польові квіти
Білі ромашки ,чебрець, любисток.
Тут стрічає весну юне літо,
Будує у ліс - райдужний місток.
Знайду за гаєм куточок раю
Там наче писанка мати земля.
У житах маків цвіт назбираю
Прийду я до вас у інше життя.
Серед зими я , так хочу літа
Погрітись на золотім пісочку .
Зійти ясним сонечком над світом
Збирати ягоди у лісочку.
Гляну сонечком я на цю красу!
На берег Дністра, ліс, зелений гай.
Намочу босі ноги у росу
Злечу білим птахом за небокрай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038263
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2025
Закрита на ключ скрипка у футлярі
Був час, коли на біс аплодував їй світ.
Вона співала з скрипалем у парі
На лебединих крилах злітали в політ.
Візьму ніжно скрипку у свої руки
Музика запалить блаженну мить щастя.
Як море переливаються звуки
У барвах октав приймаємо причастя.
О заграй скрипалю пісню про любов!
Скрипка заспіває голосом сопрано.
Закружляй у танці закоханих знов
Хай веде до зірок сонечко кохане !
Коли ніжна рука торкнулась струни
Музика дзвеніла прозора, як кришталь.
Від співу скрипки розквітає сад весни...
Вишня вдягає у білу зоряну вуаль.
Постаріла скрипка, посивів скрипаль,
Як серце скрипаля рвуться струни скрипки .
Звучить мінорна нота в очах печаль...
Немов упав перший сніг на скронях жінки.
О заграй скрипалю пісню про любов!
Скрипка заспіває голосом сопрано.
Закружляй у танці закоханих знов
Хай купає у щасті сонечко кохане!
Замовкли уста скрипки, вже стільки літ...
У заметіль зими - літо виглядає.
А без скрипаля, для неї змалів світ...
Чекає весну, що життя надихає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038212
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2025
ХРИСТОС ВОСКРЕС! ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!!!
З Величним святом! з пробудженням весни!.
Зійшло сонечко з пречистих небес
Несуть світлу радість білі голуби.
Христос Воскрес !Воістину Воскрес!
Кличуть святі дзвони на мессу у храм
Просим Небесного Отця з небес,
Щоб дав Мир... і загоїв душу від ран.
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
З святом паски! Із воскресінням життя!.
Це божий син зійшов з гробу - Bоскрес
Дарує мир добро і вічне життя.
Господь запалив у святій трійці
Благодатний вогонь для всього світу.
Весна мережить на коси вінці,
Щоб життя розквітало поміж квіту.
Заквітчана у ружах цвіт весна
Немов на руках у мами дитина.
Прийшла у гості до землі весна
Розпускає листячко деревина.
Розквітнув райський сад біля хати
Вдягнула мати земля вишиванку .
Співає жайвір у благодаті
Вітає божий світ - Доброго ранку!.
До божого храму кличуть дзвони,
Де ангельський хор величає Хреста.
Там всміхається Ісус з ікони
Благословляє миром наше життя.
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Радійте люди воскресінню Хреста.
Зійшло рано сонце Бога з небес,
Паска, як сонце благословить життя.
Розпустили трави пишні коси
Зазеленіли поля, ліси, гаї .
Весна розсипає срібні роси...
Цвіте маків цвіт - співають солов'ї.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038125
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2025
Молюсь до тебе, Боже, щиро!,
І промовляю молитву" Отче наш".
Дай Україні, жити в мирі!...
Благослови долю із небесних чаш.
О, Господи прошу, благаю,
У молитві згадую твоє ім'я.
Дай нам волю - у ріднім краю
Дітям кращу долю,щасливе життя.
Весна ,це життя воскресіння
З тобою стаю на ноги,зростаю .
Господи, ти - моє спасіння,
Всесвіт - храм любові у земнім раю.
Господи, ти - створив ясен світ
Ліси, гори ,ріки моря, океани.
Від подиху сонця наливає цвіт,
Тримають небо дуби титани.
Вірую в кожне слово твоє
У серці сходить надія , як сонце .
Відкриваю я серце своє,-
Щоб прийняти - ласки божі в долонці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038035
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2025
О, Пресвята Діво Маріє!..
Ти красива... пречиста ,як роса.
Поміж квіток квітка лелія
У небі ясна зірка - Небеса.
О милосердна Божа Мати
Ти надія, основа і сенс життя.
Мадонна ласк і благодаті...
Світло у темряві нашого буття.
Ти - світу народила сина,
Який розп'ятий Юдою на Хресті.
У христовій вірі - міць, сила...
Зірка ,що вказує шлях на путі.
Маріє , ти - білий цвіт весни!...
У розмаю квіток майська ружа.
Ти - Покрова від бід, гріз війни,
А для сиріт захист - Мати Божа.
О Маріє - Небесна Царице!
З'єднай увесь мій рід у важкий час.
Ти - від спраги жива водиця
З небесних чаш подаруй мир для нас .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037979
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2025
Танцюй, допоки молодий,
Допоки за спиною крила в тебе.
І шануй свій час золотий,
Бо злетить, наче білий лебідь в небі.
Танцюй, допоки на те час,
Скрипаль грає на скрипці вальс для тебе.
Час, як вода тече між нас
Зірка світить ,то згорає у небі.
Допоки гарний, молодий,
Ти - шукай до пари гарну дівчину.
Не гуляй ,як вітер степовий
Будуй собі хату , свою родину.
Танцюй, допоки квітне сад,
А над тобою сяє зірка рання.
Лови в долоні зорепад
поміж квіток , шукай квітку кохання.
Танцюй, даруй - блаженну мить!
Хай у ритмі в унісон б'ються серця!...
Щоб хотілось любить і жить!...
Пити любов ,як водицю з джерельця.
Хай грає скрипаль вальс - бостон!...
Світяться очі у світлих почуттях.
Танець веде в казковий сон
Життя буде красиве, як у піснях.
Танцюй, допоки молодий,
Допоки ноги хочуть танцювати.
Злітай увись - простір голубий,
Щоб кохану любити, цілувати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2025
Я йду не вгору, а вниз, з згори...
Там ,де запалює зорю вечір.
Там у смутку стоять явори...
Сниться їм літо - співи лелечі.
Тиск скаче в мене, то вверх, то вниз,
Потрібно трішечки відпочити.
Буває, як в погоди каприз...
А хочеться на світі ,так жити.
Один звик лежати на печі,
Нічого увесь вік не робити.
Їсти свіжий хліб і калачі,
Не думає, як на світі жити.
Повертаюсь з далеких доріг
Йду, там, де старість сидить на лаві.
Жовте листя падає до ніг,-
Догорає, як літо в отаві.
Я йду в рідні края, додому,-
Щоб зустріти , тут зиму край вікна.
Вклоняюсь я дубу старому
Панському саду, де липа княжна.
Я йду вже у золоту осінь,
Вітер ронить з жоржини пелюстки.
А душа зорить в небо просинь,-
О де ж ви, де ж ви є, мої роки?...
Вже вечір... сонечко низенько,
Час сиплеться крізь пальці, як пісок.
Немає ні батька, ні неньки...
Двері закриті на ключ, на замок.
Вслухаюсь шелест листя дуба,
Так хочу рідний голос почути.
Стара грушка стоїть до зруба,
Хочу на ній спів пташки почути.
Вже окутав день - вечір сивий,
Падає дощ намочила взуття.
Мурчить сусідський кіт лінивий,
Згадую ,як за ним бігало дитя .
Ще вчора у рушниках хата
Мама пекла , як сонце хліб святий.
Шинку, колбасу вудив тато,
Тут Сміх дитячий линув голосний.
Прийшов Великдень - свято паски
Вдягнулась у вишиванку весна.
Дзвенять дзвони у божій ласці,
Щоб славити воскреслого Христа.
Біля хати, вже сад постарів ...
Ялунька, грушка, слива та вишня.
Враз ,цей світ для мене ,так змалів ...
Згадую я свята - дні колишні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037806
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2025
У маминім саду зацвів первоцвіт
Квіти нарциси у зірковій пелюстці.
Окриляють милих пташок у політ
І дарують мить щастя сивій голубці.
Білі нарциси ніжні квіти весни,
З жовтими очима сонечка у серці.
Квіти горді наче стрункі ясени
А душа криниця - вода у джерельці.
О Білі нарциси, білі нарциси !
Від вашої краси тануть білі сніги.
Красиве личко, загадкові риси...
А там, де ви, там цвіте весна навкруги.
Квіти нарциси мов перше кохання,
Що розквітають первоцвітом у душі.
Зима насипала снігу на прощання
Вони оживають від сонечка у вірші.
Витончена врода, шляхетна квітка
Повертає у дитинство, юні літа.
До вас зорить із небес рання зірка,
Щоб нахилити, хоч трішки тепла.
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2025
Є дорога до храму , до святого Бога,
Є дорога додому, а є у світи.
Є дорога щастя ,радості є тривога
Ти не зупиняйсь, з Богом іди до мети!...
Є дорога вузька , а є широка...
Є , як ріка змійкою в'ється по землі.
Одна веде до джерела ,потоку -
Інша в сивім тумані губиться в імлі.
Одна дорога веде до любові,
До вінця, а інша до болю,до смерті.
Буває мешта натиснуть до крові
Втомлена душа у мозолях, до дерті.
Є дорога пряма по магістралі,
А інша веде у хащі, дике поле.
Коли втомивсь ,спочинь розуй сандалі...
Не бійся, що стерня твої ноги коле.
Кожен обирає свою дорогу
Одна веде до пекла,інша до раю.
Перехрестись із рідного порогу!,
Щоб усміхалось сонце із небокраю.
Одна дорога веде вверх, інша вниз
І різні чекають сюрпризи від долі.
Один літає орлом, а інший вниз...
Віє вітер у хаті, і у стодолі.
А є встелена квітами дорога
Є ,що ідеш по лезі бритви по житті.
Хрести, хрести... біди, та й тривога...
Немає спокою від війн на землі.
А є дороги різні у путь - життя
Найважча, яка веде до святих могил.
Коли мати сива ховає дитя...
То від страждань, мук - застигає кров у жил.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037576
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2025
Розправлю свої крила дужі плечі
І понесу до зірок на сьоме небо.
Запалю свічі щастя у цей вечір
Обійму до себе, як лебідку лебідь.
Я намалюю тобі казкові сни
Зігрію від холодної зими січня.
Розбуджу палким цілуночком весни
У вікні усміхнуся сонечком квітня.
Подарую тобі проліски білі
У них красу весни любов, цей ясен світ.
Ми наче лебеді у заметілі
У танці вдихнемо щастя - медовий цвіт.
Зацілую я ніжні, як мід вуста,
Віднайду найкращі слова про кохання.
Заб'ються в унісон - ритм наші серця
В долоні насіє щастя зірка рання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2025
О послухай кохана , як скрипка грає?...
Скрипаль запрошує до танцю, на вальс.
Пісню про кохання соловей співає
Дарує нам мить щастя - блажений час.
Хай танець буде , як обручка золота !
Веде , як сонечко весни у життя.
Усміхнеться із -за хмар - осінь золота
В один ритм унісон квітнуть почуття.
Цвіте весна для нас із тобою мила,-
Щоб поєднали навік руки, серця.
Розправ до ясних зір - лебедині крила
Пий любов, як водицю з джерельця.
Заграй скрипалю, нам пісню про кохання...
Хай танець веде в літо - казковий рай !.
Стелить до ніг квіти сонечко світання
Насіє у жмені щастя місяць май...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037502
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2025
Я прийду до тебе, моя весно,
Крізь сніги і заметілі зими .
Первоцвітом на землі - воскресну
Від сну розбудить білий птах крильми.
Я прийду до тебе, моя весно,
Через літа, сотню, тисячу літ.
Від променя сонця - пречудесно
Розпущу на вітті біленький цвіт.
Я прийду до тебе, моя весно,
Зацвіту щастям в пелюстях бузку.
Вдихну зелене море - натхненно
Цвіт груш, вишні , яблуні у садку.
Я прийду до тебе, моя весно,
І веселкою з неба усміхнусь.
Оживу духовно і тілесно -
До старого дуба я прихилюсь.
Я прийду до тебе, моя весно,
Легким вітром стукну у віконце.
Розіллю цілющий дощ - безмежно
Висушить сльози ласкаве сонце.
Я прийду до тебе, моя весно,
Щоб надивитись на твою красу.
Перед тобою вклонюсь - шляхетно
Піду босоніж у трави в росу .
Я прийду до тебе, моя весно,
Коли зацвіте сад біля хати.
Подякую за квіти - сердечно
Буду з тобою літо стрічати.
Я прийду до тебе , моя весно,
У нове життя на берег ріки .
Привітаюсь з полем мило, гречно -
Піду у стиглі жита навпрошки.
Я прийду до тебе, моя весно,
Щоб надивитись на божу красу.
Гляну я на маків цвіт - блаженно!...
Нарву у вінок, у пишну косу.
Я прийду до тебе , моя весно,
Щоб послухати пісню солов'я.
За все подякую , як належно-
Матінці землі ,де ходила я.
Я прийду до тебе, моя весно,
До сонячних алей ,в зелений гай.
Запалю свято у день воскресний,
Злечу птахом до зір - за небокрай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2025
А весною зацвітуть тюльпани
Усміхнеться сонечко з небес.
Запалять свої свічі каштани
Намалюють казку для принцес.
Поцілує сонечко зелен гай
Розпустять листячко дерева.
Роса оросить п'янкий квіт розмай
Наллє плоди пора травнева.
О подаруй весно, море квітів,
У полі волошки у житах.
Вимережи луг із самоцвітів,
Смарагдові трави у квітках.
О подаруй весно ,сонячні дні
Зоряні вечори казкові.
Райдужні світанки в моїм вікні
У саду пахощі медові.
Подаруй весно, безхмарне небо
Політ пташки вище хмар до зір.
Хай кружляє в небі білий лебідь!
Насіє в жмені зір з синіх гір.
О подаруй весно, рай на землі
В цвіті яблуні,груші , вишні.
Хай в садочку щебечуть солов'ї!
Солодять сочні плоди пишні.
Намалюй весно, голубу блакить
В царстві лісу фіалки сині.
На березі ріки - блаженну мить,
Щедрі врожаї в Україні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2025
У небі мільярд яскравих зірок
Кожна по-своєму гарна, і красива.
А ти - квітка краща поміж квіток
Найдорожча, і для мене - особлива.
Впізнаю я твій голос поміж усіх
Він водиця у джерелі дзвінкий кришталь .
Люблю твою милу усмішку, твій сміх
Зацілую уста солодкі , як мигдаль.
Ти - сонячний світанок тихий вечір
Ясна зірка, що малює казкові сни .
Покладу голову на твої плечі
І буду спати у обіймах до весни.
Ти - куточок раю - квітка натхнення
Є лебедині крила моя висота.
Ти - моє вчора, завтра, сьогодення
Хай дарує нам щастя - осінь золота!
2--------------------------------------
У вечірнім небі мільярди зірок
Кожна по-своєму гарна, і красива.
Ти - квітка краща поміж квіток
Найдорожча, і мені - особлива.
приспів
Світанок ти сонячний мій тихий вечір
Зіркою ясною приходиш у сни .
Схилю я голову на твої плечі
І спатиму ніжно аж до весни.
Впізнаю я твій голос поміж усіх
Він як водиця дзвінкий кришталь .
Люблю твою усмішку, твій щирий сміх
Солодкі УСТА твої ЯК МИГДАЛЬ.
Ти - квітка натхнення куточок раю
Лебединих ти крил моя висота.
Тебе моя ніжна я люблю, й кохаю,
Як усім усміхається нам золота!
ТИ - МОЯ ЛЮБОВ
Ти - ясна зіронька під небесами
Подарована Богом мені на щастя.
До ніг встелю троянди пелюстками
Зацілую твої руки до зап'ястя.
Запрошую на лебединий вальс я
Хай душа цвіте наче пролісок весни!.
Цей танець веде нас у осінь - життя!...
Дарує щастя ....малює казкові сни.
Ти - квітка натхнення, зіронька моя...
Поміж усіх , ти - найрідніша ,наймиліша.
Вабить до тебе мила врода твоя
Ямочки на шоці і усмішка ніжна...
А ти - жінка - літо і жінка - осінь
Є тихе надвечір'я, і мій ясен світ.
А я розплету твої пишні коси...
І зацілую уста солодкі, як мід.
Ти - ясне сонечко у небокраю
Є подих повітря , яким дихаю я.
Ти - жінка , яку люблю і кохаю...
Моя любов...і сенс мого життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037204
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2025
Я на нікого не кидаю камінь,
Не кляну за образи, чвари і гнів.
Минаю агресивних кажу : "Амінь"
І будую високу вежу зі слів.
Кожен має те, що заслужив в Бога
За добро - добро, за зло - пекло, і ад.
Прошу в Бога мир , життя - без тривоги,-
Щоб у всьому навести порядок , лад.
Та не все так є ,як хоче людина
Буде так усе, як цього хоче Бог.
Як людина має лице людини,-
То немає на землі бід і тривог.
Хто прийшов з мечем, від меча загине
Така істина у писанні святім.
Хто на ближнього косим оком кине!...
Той образив Бога поглядом своїм.
Прийшов у наш дім варвар ,вбивця - палач
Спалює села, міста з лиця землі.
Ллється невинна кров, чути стогін , плач...
Брудний чобіт топче колос на ріллі.
О Боже, дай катюзі по заслузі!
Хто прийшов з війною спали у вогні .
Витри сльози тим, хто у дикій тузі
Мамі ,що втратила сина на війні.
Хай лиходій : кровопивця - гвалтівник!...
Зустріне свою панну смерть на землі.
А козака меч відрубає "Z" язик
Хай горить у полумї - вічнім котлі!
Немає прощення за вбите дитя,
Тим, хто насіяв мін, горя і біди.
Хто поорав градом у вирвах життя!...
Хай зникне з лиця землі, того сліди!...
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2025
Прилетіла ворожа ракета
На миролюбне місто - Кривий ріг.
Немов зірвалась з орбіт комета
Перевертає, цей світ вверх до ніг.
Вчора Одеса, Харків і Херсон,
Суми, Київ, а нині Кривий ріг.
Чути ридання землі важкий стон
Дух, в цім бою занепав, занеміг.
Від зриву ракет здригнулась земля
Від полум'я почорнів цвіт весни.
У повітря мирне життя знесла
Вирвала із коріння ясени.
Горять у чорний попіл машини
Дім - добро, що придбано за життя.
Скалічена доля у родини
На хрест розп'ято невинне дитя.
Від прильоту ракет все у вогні
Зупинилось життя на цій землі.
На майданчику дитячім - дворі
Лежать вбиті янголята малі.
У пекельнім вогні гинуть діти,
що робили перші кроки в життя.
О не мовчи, ти - мій милий світе!
Бо завтра вб'є ворог твоє дитя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2025
А у мене Бог на першому місці
Він світло, яке осяює путь - життя.
Запалена свіча у святій трійці
Молитва, дає сили веде у буття.
А для мене Бог на першому місці
Не монашка, не Ангел, а така як всі.
Спаситель на суші, морі, і в річці...
Дасть руку поведе до берега землі .
А у мене Бог на першому місці
Щодня у молитві дякую за буття.
Співаю "Алилуя", як птах на гілці
Зростаю увись ,як дерево - життя.
А у мене Бог на першому місці
Небесний батько - надійний друг на землі.
Колише безсонні сни у колисці
Несе на крилах вище хмар ,як журавлі.
А у мене Бог на першому місці
Розплющу очі, і шукаю , лиш його.
Він є сонці ,у місяці , у зірці...
У дощу, росі і у вітру легкого.
А у мене Бог на першому місці
З ним починаю новий день - справи свої.
Від його подиху цвіту на квітці
Працюю , як бджілка поміж бджіл у рої.
А у мене Бог на першому місці
З ним іду я у світ, падаю і встаю.
У покорі стою я у захристі
За мир, спокій, всяке добро його молю.
А у мене Бог на першому місці
Усе відкладаю на потім,на завтра.
Голубом дає знак у божій звістці
Розпалює для втомлених сердець ватру.
А у мене Бог на першому місці
З ним я мрію ,думаю ... живу, і творю.
Любить мене... місить, як тісто в діжці,-
Щоб хлібом частувала, всіх кого люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037058
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2025
Голубіє блакить неба поміж хмар
Квітує земля у цвіті Магнолій.
Ой ,як пахне весна медовий нектар!...
Дзвенить мелодія - струна симфоній.
Цвіте красуня весна всього, лиш мить...
Дарує нам квіти щастя з долоні.
Сонечко на гілочці цвіт солодить
Наливає плід ягоди червоні.
Вже розплела весна зоряні коси
Закохавсь чорноокий вечір в неї.
Зіп'ють трави - діамантові роси
У райськім саду зацвітуть Лілеї.
Здалося, що я у цій казці на мить
Розквітаю, як маків цвіт у полі.
Серце пташечкою до тебе летить
Там , де клен зорить на вроду тополі.
Ти - наче ясен місяць зорі всміхнувсь
Здавалось,що серце вискоче з грудей.
І для мене, в цю мить світ перевернувсь, -
Розцвіла трояндою поміж лілей.
О, які духмяні травневі ночі!
І кличуть у гай лебедів кохання.
Грає нам місяць скрипаль до півночі
І сипле зорі на щастя до рання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037032
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2025
А немає границь у кохання
У двадцять, і у пятьдесять кохають.
Ти - кохай, як вперше, і востаннє...
Коли роки наче сад розквітають.
Ти - моя мрія пречисте небо
Моє надвечір'я, радість і печаль .
Вечірня зірка веде до тебе...
У твій куточок раю - у синю даль.
Там ,де живе любов,там є життя
Пташечка співає для твого серця.
Цвітуть, як квітка світлі почуття
Пий любов наче водицю з джерельця.
Ти - мого серця музика весни
І ,є окрилена пісня любові.
Ти - малюєш мені казкові сни
Запалюєш свято - мить щастя в слові.
На скронях сивина не лякає
Ти - є моя любов берег надії .
Хто любить, той від гріз захищає!,-
Як лебідь лебідку від зим зігріє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037006
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2025
А я впізнаю тебе у юрбі
Посеред тисяч - тисяч перехожих.
Дивлюсь, як у небо очі твої...
Шукаю між усіх на тебе схожу...
Пробач, що знову тебе тривожу.!
Бачу твої ямочки на щоці
І білосніжну усмішку на устах .
Ти - красива мов троянда в руці
Недосяжна, як зірка у небесах.
Я не забув тебе ,ні, не забув...
Пам'ятаю нашу весну з тобою.
Я все віддав, щоб голос твій почув,-
Щоб ти поруч у життя йшла зі мною.
А без тебе, довгі - довгі ночі,
Чекаю, як зірку з неба я у снах.
Ти - сходиш у світанковім сонці
А я над тобою кружляю, як птах.
Розійшлись наші дороги, стежки
І бачу твій я силует у вікні.
Час ронить пелюстки наче роки...
Усміхаєшся ти - здалека мені.
Згадую, оту щасливу мить у сні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036991
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2025
Ой, покохав козак дві дівчини
Дві дівчини, як мальви в саду.
Пішов питати - мати калину,-
Яку взять до вінця молоду.
Перша поміж зірок ясна зірка
За нею сохнув, як в житі мак.
Був у неї голос , як сопілка
Лиш для неї танцював гопак.
Перша немов дика ружа горда
Закохана в пісню солов'я.
До ніг їй квіти встеляли лорди
Від її співу цвіла земля.
Біленьке личко немов ясень день,
Очі , як алмаз - блакить неба .
Співала йому веселих пісень
Біля неї кружляв , як лебідь.
Друга смаглява ,як циганка ніч,-
Волос водоспадом по - плечах.
Дививсь на неї ,як місяць до віч
Бачив її у казкових снах.
Чорнява дівчина мов тополя,-
Красуня ,мов принцеса струнка.
Любила квіти ромашки в полю,
І ,як дзвенить музика дзвінка.
Першу полюбив за сині очі ,-
Що щебетала наче пташка .
Другу за милу вроду дівочу
За душу ,коли було важко.
Ой, полюбив дві дівчини козак
Дві дівчини, як ружі в саду.
Першій подарував весну - козак
Другій любов - осінь золоту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2025
А ще не вечір ,а ще не вечір
Рано сонечко скрилось в тумани.
Упав жовтий лист на мої плечі...
Стоять у задумі дуби - титани.
Мої роки ,як золота осінь
І їх не можна повернути назад.
А душа зорить у небо просинь
Шукає рай літечка - у Листопад.
А ще не вечір, а ще не вечір! -
Край неба полудень, як надвечір'я.
Мрії несуть у краї далечі...
Там, де літні ночі - лебідь сузір'я.
Осене прошу, на мить зачекай!
Не сип падолист ти - під мої ноги.
В клена,тополі листя не зривай...
Хай золотіють крони край дороги!...
Зійшла край неба вечірня зірка
І змахнув літній день, як лебідь у даль.
Від холоду, морозу в'яне квітка
Осінній дощ несе смуток, і печаль .
Стоїть явір у журбі край доріг
Сниться зелений гай - солов'я пісня.
Вже осінь холодно... впав перший сніг
На Покрів завітала - осінь пізня.
Вже догоріло у барвах літо
Закриту браму до берега ріки.
Ще в саду айстри ,жоржини квіти
Дарують мить щастя з своєї руки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036811
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2025
Ти - така жадана і бажана ,-
Як у снігах лютня - пролісок весни.
Ти у небі сонечко - кохана
Моя квітка натхнення серед зими.
Украду тебе мила - украду
І на крилах білих - білих журавлів.
Понесу - у сад весни понесу,
Там ,де квітне літечко для ясенів.
В заметіль зими прийду до тебе
Украду від сніжних хуртовин січня.
Нахилю Всесвіт- пречисте небо, -
І зігрію сонечком весни квітня.
Поведу тебе у тихий вечір
У казку - до зоряного вівтаря.
Обійму ніжно - ніжно за плечі
Скажу : тобі " як тебе кохаю я".
Ти мов берізка, що біля клена
В пустині вечорів - яскрава зірка.
Ти моя любов, - сонце для мене
Поміж нарцисів - конвалія квітка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2025
Ти - моє сонечко, ти - моє небо
І цю пісню співаю для тебе.
Ти - моя любов , мій куточок раю
Тебе лиш одну, мила кохаю.
Зоряна ніч шепоче твоє ім'я...
І на крилах лечу до тебе я.
Ти - ковток повітря, мрія жадана ...
Тебе я люблю , моя кохана.
Ти прийшла, так казково у мої сни
І усміхнулась сонечком весни.
Побачив ,закохавсь у твою красу
П'ю твою вроду ,як квітка росу.
Тобі одній відкриваю почуття
Запалюю свічі , як каштани.
Танцюй зі мною у парі все життя,-
Хай цвітуть для нас квіти ліани!...
А ти - моє щастя, і моя печаль
Яскрава зірка ,що веде удаль.
Ти є лебедині крила, мій політ
Квіточка натхнення, мій ясен світ.
Зоряна ніч шепоче твоє ім'я...
І на крилах лечу до тебе я.
Ти - ковток повітря, мрія жадана ...
Тебе я люблю , моя кохана.
Дістану я з неба зірку для тебе
І обійму , як лебідку лебідь.
Зацілую я вуста малинові...
До ніг встелю я квіти любові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2025
Я люблю вранці спів солов'я,
На вітті як пташечка щебече.
У пахощах , як цвіте земля
На ясені гніздечко лелече.
Я люблю вранці спів солов'я,
Навесні ,коли сад розквітає .
У білосніжнім цвіті гілля
П'янку вишню, що плід наливає.
Я люблю вранці спів солов'я
Зозулю, що кує щастя долі.
На світанку сонце, як зоря
Розпускає пелюстки любові.
Я люблю вранці спів солов'я
В стоголоссі солов'їні трелі.
Тоді вище хмар злітаю я
Несуть до зір сонячні орелі.
Я люблю вранці спів солов'я ,
І слухати, як шелестить листя. .
І дивитись на небо вдаля...
Коли сходить сонечко з захристя.
Я люблю вранці спів солов'я
Іти ногами босими в трави.
Від зимових снів прокидаюсь я ,-
Як чую ніжну струну октави .
Я люблю вранці спів солов'я
Після дощу райдугу над світом.
І блакитньо сині небеса,
Коли цвітуть айстри зореквітом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2025
О, подаруй мені, Боже - пташині крила,
Я як птах полечу до вишневих садів.
Вклонюсь низько землі ,де колись я ходила
Від щастя закружляю поміж ясенів.
О подаруй мені, Боже - волю, свободу,
Розправлю крила полечу у Карпати.
Там нап'юсь я з цілющих джерел, чисту воду -
Піду до високих гір сонце стрічати.
О подаруй мені, Боже - щасливу долю,
Щоб не знала я горя, біди і смутку.
Щоб ходила , як лелека - пава по полю
Вдихала зелене море - незабудку.
О ,подаруй мені Боже - клаптик землі,
На ній я збудую хату, і посаджу сад.
До нього прилетять навесні солов'ї
Засолодять піснею душу у Листопад.
Подаруй мені , Боже - сонячну весну,
Я посію маленьке зернятко у полі.
Щоб діти шанували хліб, знали ціну...
Дякували за все Богу, і своїй долі.
Подаруй мені, Боже - квітуче літо,
Піду у росяні трави босими ногами.
Відірвусь від землі злечу понад світом
Намилуюсь досхочу раєм - небесами.
Подаруй мені, Боже - золоту осінь,
Щоб милуватись кронами золотих тополь.
Закружляю у танці, як листя в осінь...
Усміхнусь ясним сонечком - для чужих доль.
О, подаруй мені, Боже - в снігах зиму ,
Щоб у благодатті зародивсь золотий лан.
Вдихала я ,в цю красу неповториму -
Злітала на планету щастя - за океан.
Подаруй мені Боже ,для душі пісню, -
Щоб почув її голос соловей у саду.
Щоб розбудив мене у заметіль сніжну,
Коли піду за межу, в інший світ відійду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2025
Колись прийде до мене - останній час
Зупиниться годинник на стіні.
Згасне зірка, що сяяла поміж вас
Навік ясне сонечко у вікні.
Запалять свічку за упокій душі
Встелять квітами біленьке ложе.
В церкві хор заспіває псалми - вірші
Тіло до землі, а дух на Боже.
Попрощаюсь з хатою назавжди
І закриють її на замок, на ключ.
Гляну на Дністер , квітучі сади
Злечу у даль голубкою поміж круч.
Понесуть домовину до могил,
Там,де спочиває уся родина.
Ангел стріне між хмар у небосхил
Відкриє браму , де цвіте калина.
Впаде дощ змиє на землі сліди
І зазеленію я сон - травою.
І розправлять плечі старі дуби
Затріпочуть листячком наді мною.
Зійде сонечко в імлі між хмарин
Зацвітуть чорнобривці на могилі.
Усміхнусь весні між смерек ,ялин
Зрадію ,як співають пташки милі.
А там за селом квітуче поле
Вітер колише у житах маків цвіт.
Видно Дністер і Карпати гори
Квітне життя раєм - наче ясен світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2025
А колись давно - в іншому житті
Я цвіла для тебе весною.
Зоряно сяяла у почутті
Розквітала душа листвою.
А колись, так давно - сто літ назад
Я цвіла для тебе весною.
Ти приходив, як вечір у мій сад
Я тихо зіркою ясною.
Сіяла на щастя ясні зорі
А у трави роси рукою.
А князь місяць , як маяк у морі
Осяював путь під горою.
У переливі мелодійних зір
Грає над рікою водограй .
У світанковім небі - синіх гір
Співає сонети - місяць май.
Сонце у просторі голубому
Розпускає ніжні пелюстки.
Я незабудка - у серці твому
Повертаю - молоді роки.
За моїми плечима стільки літ
На скронях сивина біліє.
Повільною ходою іду світ
Вже пізня Осінь...Вечоріє.
Все сплило, як листя за водою
Немає в минуле вороття.
Ти приходиш до мене весною
Малюю твій образ у снах я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036316
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2025
Ти - у моїм серці запали вогонь,
Щоб прийняти тепло з моїх долонь.
Хай у ньому сяє сонце золоте!...
А на землі квітка щастя цвіте.
Я яскрава зірочка поміж зірок
А у саду квітка поміж квіток.
Я сонечко у небі голубому
Жадана мрія - у серці твому.
А я є тиха річка - синя стрічка
У твоїм вікні зоряна нічка.
Море синє безмежне, та безкрає...
Богиня зір , що на арфі грає.
А я у мінорній октаві - лебідка
В семиструнній ноті - весна жінка.
А я музика у танку, у вальсі...
Є блаженна мить життя - у часі.
А я для тебе цвіт вишня у красі
В полі біла ромашка у росі.
Я ніжна пісня, а у скрипці струна ...
Натхнення твоє - сонячна весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036307
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2025
Для тебе квітне ,цей літній вечір
Запалює у небі - ясно зірки.
Веде у мріях в краї далечі
Малює казку зі своєї руки.
Для тебе, моя пташко кохана -
Ясну зірочку із неба дістану.
Ти - мої крила - любов жадана
Злечу наче сокіл над океаном.
Для тебе у небеснім просторі
Розпускає сонце свої пелюстки.
І у цім безмежнім синім морі
Ловлю я для тебе - яскраві зірки.
Для тебе ,для тебе, лиш для тебе...
Відкрите моє серце у почуттях .
В тім раю , ти - лебідка, я лебідь...
І кружляю над тобою наче птах.
Поведу я у запашні трави,
Там, де цвіте море волошок в росі.
Там ходить лелека наче пави
В гаю цвіте ,так п'янко липа в красі.
Для тебе я встелю килим до ніг
Біленьких ромашок у чистім полі.
І впаду на щоку ,як білий сніг
Усміхнусь сонцем, як клен тополі.
Тобі намалюю казковий рай
У саду ,як цвіте вишня золота.
Зустріну, як літечко місяць май
І зацілую солодкі ,як мід уста.
2-----------
Квітує земля
Голубіє блакить неба поміж хмар
Квітує земля у цвіті Магнолій.
Ой ,як пахне весна медовий нектар!...
Дзвенить мелодія - струна симфоній.
Цвіте красуня весна всього, лиш мить...
Дарує нам квіти щастя з долоні.
Сонечко на гілочці плід солодить
У сяйві зір - Мадонна на іконі.
Вже розплела весна зоряні коси
Закохавсь чорноокий вечір в неї.
Зіп'ють трави - діамантові роси
У райськім саду зацвітуть Лілеї.
Здалося, що я у цій казці на мить
Розквітаю, як ромашка у полі.
Серце пташечкою до тебе летить
Там , де цвітуть край доріг цвіт тополі.
Ти - наче ясен місяць зорі всміхнувсь
Здавалось,що серце вискоче з грудей.
І для мене, в цю мить світ перевернувсь, -
Розцвіла трояндою поміж лілей.
О які духмяні травневі ночі!
І кличуть у гай лебедів кохання.
Грає нам місяць скрипаль до півночі
І сипле зорі на щастя до рання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2025
Горить свіча і тане віск слізьми
І на очах миттєво застигає.
Приймаю благодать від божої іскри
Любов божу ,що душу зігріває.
О Господи, ти Небесний Отець!
Молитва твоя додає нам сили.
Ти дав життя - благодатний вінець
Воскресаєш мертво - живих з могили.
О Боже, ти дав на хрест свого сина ,
Щоб прийняти з чаші тіло і кров.
Ти є спасіння - надія єдина
І нашого життя захист , Покров.
Іду в поклоні до тебе - мій Боже !
І несу у молитві каяття.
З чаші причащаєш ,ти серце кожне,
Щоб іти у світ - у нове життя.
Молюсь щиро я у Господнім храмі
За мир , свій народ - за Україну.
Мироточить ікона в старій рамі
Веде до хреста Ісуса Сина..
Божий лик обійма сиротину...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036140
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2025
О підіймайтесь кобзарі - поети,
Воскресніть у важкий час із могил.
За тисячу - тисячу кілометрів,-
Женіть ворогів в глухий кут у тил.
Хай слово жене за лінію фронту!...
Всіх забродів, зайдів , бродячих псів.
Спалять на вогні, ту дику істоту,-
Що розпяла на хрест наших синів.
Слово поета ,це бальзамовий лік
Єднає в родину - Україну.
Як гостра зброя проти зла - увесь вік
Сироті з очей витре сльозину.
Поета слово ,як солдат у строю
Гасло,яке веде до перемог.
Син Вкраїни захищає нас в бою
За нами правда і стоїть сам Бог.
Хай згинуть всі зрадники - слуги Кремля!...
Хто продав Батьківщину за рублі.
Хай воїни світла знищуть м@zкаля!...
Усіх тих , хто ділив карту землі .
Хто кликав у дім - тамбовських упирів !...
Хотів "руського міру" на землі.
Хай град спалить у дим, не лишить слідів...
Горять вовіки у пеклі ,вогні.
Тут стільки бід ,пролито море крові !...
Нема м@zкалям місця на землі.
Оживає з мертвих поет у слові,
Тримає небо коли сонце в імлі.
Хай згине із лиця землі - лиходій!...
І в мерзлоті у снігах конає.
А рід його, як ізгой серед своїх...
В болоті гниє і пропадає.
О , поети - української мови!
Ви гостра зброя є меч у бою.
Хай воскресне духом - істина слова!
Додає сил у бойовім строю.
О поети - кобзарі вас благаю!...
Моліться за Вкраїну до Бога.
Хай зійде сонце миру в небокраю!....
Веде в майбутнє світла дорога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2025
Прийшла я з доріг у храм святий,-
Щоб помолитись за рідних Богу.
Він бальзамовий лік в час важкий
У чаші віри - миро в дорогу.
О Царю Небесний - Отче мій!
Ти є пристань - єдина Надія.
В покорі стаю під образ твій
Шукаю розради в безнадії.
Цей світ такий злобний, жорстокий,
Від гріз може розбитись, як кришталь.
А життя , як море глибоке
На хвилях несе у душу печаль.
Горить свіча тане віск слізьми
У журбі сходить сонце над нами.
Перестаємо бути дітьми
Коли немає тата і мами.
Сирота у чорній хустині
Зима замела до хати сліди .
Метуть сніги в очі калині
Стоять у журбі вишневі сади.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2025
Відкриті двері у храм святий
Шукаєм Покрів божий на землі.
Просимо миру у час важкий,-
Несемо до Хреста свої жалі.
Господь наш батько, ми його діти
З чаші віри нас причащає.
На землі вчить у любові жити-
Сонцем, путь - дорогу освітляє.
В ім'я твоє - пресвятий Боже!...
Славим на землі Ісуса сина.
Плаче від тривог серце кожне-
Ворог спалює наш дім - Вкраїну.
О мій Боже, ти - в трійці святій!,-
Дві тисячу літ - тримаєш небо.
Молимось щиро у образ твій,-
Шукаємо розради у тебе.
Господь - це надія єдина
Він наше спасіння - пристань життя.
Молімось до божого сина!,-
Щоб від вражих куль захистив дитя!.
Милий Боже, прошу , благаю!...
Зупини кровопролиття - війну!...
Дай кращу долю в ріднім краю!
Мирне небо - переможну весну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035968
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2025
Візьміть паузу ,і любіть життя!...
Думайте, мрійте , щоб творити.
Усміхайтесь світу наче дитя...
Бо вдвічі життя не прожити...
Візьміть паузу , і цінуйте час!, -
Який відміряв вам Всевишній.
Хай ніхто не забирає у вас!
Час ,дім , і не рве із віть вишні.
Візьміть паузу , під небом синім!...
І їдьте на море, ліс , і гай.
Сійте ,щоб прорости у зернині
Вдихайте у пахощі розмай..
Візьміть паузу, щоб відпочити!,-
Щоб на себе витратити час.
І за минулим не треба нити
Все буде добре ,окей для вас!.
Візміть паузу, вдихніть повітря!
Зупиніться на мить під дощем.
Після темряви, тьми буде світло
Гроза , злива змиє з душі щем.
Візьміть паузу на день ,на місяць,
Щоб відновити в тілі сили .
Шукайте Всесвіт ,як уніч місяць,-
Як птах складайте дужі крила.
Візьміть паузу ,щоб піти у сад
Слухайте ,як пташка співає.
А у долоні ловіть зорепад,
Хай серденько смутку не знає!.
Візьміть паузу , і віднайдіть час!...
І будуйте на майбутнє план.
Хай світить сонечко з небес для вас!
І колоситься життя, як лан.
Візьміть паузу, коли втомились
Хай з вашого чола не ллє піт !.
Впадете , життя не спинилось...
Підіймайтесь летіти в політ!...
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2025
О світку мій милий , раю земний
До тебе щодня вимірюю кроки.
Відкриваєш двері у храм святий
Єлеєм лікуєш рани глибокі.
Іду я у блаженний храм лісу,-
Там ,де дуби живуть до тисячу літ.
Цей світ крихкий мов зліплений з гіпсу
Сипеться ,як пісок з космічних орбіт.
У Всесвіті сходяться планети
Пишуть сюжети для матінки землі.
З орбіти зриваються комети
Спалюють золотий колос на ріллі.
Ти поглянь , то не комети з орбіт!...
Божевільний цар спалює війною.
Він тримає на кнопці увесь світ
Лякає всіх ядерною війною.
О моє небо - світку високий!
Як зупинити, цю кроваву війну.
Вже більше десять із гаком років
Платимо за волю дорогу ціну.
Землетрус ,урагани ,цунамі
Різні катастрофи знищують людей.
Небесний Отець у божім храмі
Лікує словом, як пахучий єлей.
О, скажи Боже, де взяти сили?...
Щоб загоїть землі глибокі рани.
Ростуть, як дуби хрести, могили...
Злітають в небеса люди - титани.
Стерті з лиця землі - села, міста
Від сходу до заходу все у вогні.
Юда Вкраїну розп'яв, як Хреста
Корабель "Україна" тоне на дні.
О скажи , наш милосердний Боже!
За що проливається невинна кров ? .
А у варварів серце порожнє
Не чують Бога ,і святих молитов.
Україна у чорній хустині
Матінка ховає в могилу дитя.
Віє в очі вітер сиротині
Тут пекло на цій землі ,а не життя.
А люди не живуть ,а існують
Хто, як може, так бореться за життя.
Царі ,тузи на троні жирують
Знищують цвіт нації - наше буття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035786
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2025
Прийшов нежданно у моє життя
Наче лицар шляхетно і красиво.
У серці народились почуття
А погляд манив до тебе звабливо.
З першого погляду закохалась,-
Наче берізка у стрункого клена.
Закохалась в тебе, закохалась,-
Від щастя забилось серце шалено.
Зустрілись поглядом випадково
На відстані дивились очі в очі.
Ти - підійшов і сказав : , лиш слово -
Думаю, і неспиться до півночі.
Наснився мені у казкових снах,
Як принц на білому - білому коні.
Ти даруєш квіти щастя у піснях...
Ти є мій всесвіт, сонечко навесні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035780
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2025
Для одних, ти - білосніжна кішка,
Для інших, ти - чорна пантера.
І не всім до вподоби - усмішка
Твоя поведінка , манера.
Ти - домашня ,любиш вогник тепла
Сидіти , грітись на осонні.
А від корів напитись молочка
За мишкою, завжди в погоні.
Заздрять , так тобі пси на ланцюгу
Тому, що в тебе є свобода.
Перевернеш все ,бігаєш по кругу...
Дивишся ,як ллє дощ в негоду.
Ти - розумна, лагідна і ніжна
Тулися до всіх ,як дитина.
У домі - господиня ,Царівна
Ти - лік душі, як болить спина.
Не любиш, коли мишка приходить
Гризе в стіні зубками дірку.
Вона украде зерно - нашкодить
Підійме всіх на ноги внічку.
Мурчик - пустунчик пухнастий котик
Грає гру котика і мишки.
Лиже лапки ,то цілує ротик...
І бігає без передишки.
А ви удвох ,як дітки маленькі
Мурчочите, женете тугу..
Такі чепурненькі і гарненькі
Для стареньких людей є другом.
Ти - кішка розкішна, і красива
Любиш слухати пташечки спів .
І , як воркоче голубка сива
І лагідну розмову зі слів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035686
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2025