| Сторінки (32/3176): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Серед зими я , так хочу літа
Впасти наче дитина у траву.
Обняти руками море квітів
Насолодитись раєм у саду.
Слухати ніжні пісні солов'я
Милуватись, як наливає сад.
Як квітне у цвіт розмаю земля...
В свої жмені ловити зорепад.
На повні груди я вдихну у цвіт
І розправлю крила наче пава.
Злечу я у свій рай - дитинство світ
Там п'янко цвіте липа у травах.
Земля слухає , як дзвенить ручай
І ,як коник стрибунець цюркоче.
А тут плете віночки - місяць май
У річці, воді літо хлюпоче.
На лугу цвітуть польові квіти
Білі ромашки ,чебрець, любисток.
Тут стрічає весну юне літо,
Будує у ліс - райдужний місток.
Знайду за гаєм куточок раю
Там наче писанка мати земля.
У житах маків цвіт назбираю
Прийду я до вас у інше життя.
Серед зими я , так хочу літа
Погрітись на золотім пісочку .
Зійти ясним сонечком над світом
Збирати ягоди у лісочку.
Гляну сонечком я на цю красу!
На берег Дністра, ліс, зелений гай.
Намочу босі ноги у росу
Злечу білим птахом за небокрай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038263
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2025
Закрита на ключ скрипка у футлярі
Був час, коли на біс аплодував їй світ.
Вона співала з скрипалем у парі
На лебединих крилах злітали в політ.
Візьму ніжно скрипку у свої руки
Музика запалить блаженну мить щастя.
Як море переливаються звуки
У барвах октав приймаємо причастя.
О заграй скрипалю пісню про любов!
Скрипка заспіває голосом сопрано.
Закружляй у танці закоханих знов
Хай веде до зірок сонечко кохане !
Коли ніжна рука торкнулась струни
Музика дзвеніла прозора, як кришталь.
Від співу скрипки розквітає сад весни...
Вишня вдягає у білу зоряну вуаль.
Постаріла скрипка, посивів скрипаль,
Як серце скрипаля рвуться струни скрипки .
Звучить мінорна нота в очах печаль...
Немов упав перший сніг на скронях жінки.
О заграй скрипалю пісню про любов!
Скрипка заспіває голосом сопрано.
Закружляй у танці закоханих знов
Хай купає у щасті сонечко кохане!
Замовкли уста скрипки, вже стільки літ...
У заметіль зими - літо виглядає.
А без скрипаля, для неї змалів світ...
Чекає весну, що життя надихає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038212
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2025
ХРИСТОС ВОСКРЕС! ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!!!
З Величним святом! з пробудженням весни!.
Зійшло сонечко з пречистих небес
Несуть світлу радість білі голуби.
Христос Воскрес !Воістину Воскрес!
Кличуть святі дзвони на мессу у храм
Просим Небесного Отця з небес,
Щоб дав Мир... і загоїв душу від ран.
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
З святом паски! Із воскресінням життя!.
Це божий син зійшов з гробу - Bоскрес
Дарує мир добро і вічне життя.
Господь запалив у святій трійці
Благодатний вогонь для всього світу.
Весна мережить на коси вінці,
Щоб життя розквітало поміж квіту.
Заквітчана у ружах цвіт весна
Немов на руках у мами дитина.
Прийшла у гості до землі весна
Розпускає листячко деревина.
Розквітнув райський сад біля хати
Вдягнула мати земля вишиванку .
Співає жайвір у благодаті
Вітає божий світ - Доброго ранку!.
До божого храму кличуть дзвони,
Де ангельський хор величає Хреста.
Там всміхається Ісус з ікони
Благословляє миром наше життя.
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Радійте люди воскресінню Хреста.
Зійшло рано сонце Бога з небес,
Паска, як сонце благословить життя.
Розпустили трави пишні коси
Зазеленіли поля, ліси, гаї .
Весна розсипає срібні роси...
Цвіте маків цвіт - співають солов'ї.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038125
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2025
Молюсь до тебе, Боже, щиро!,
І промовляю молитву" Отче наш".
Дай Україні, жити в мирі!...
Благослови долю із небесних чаш.
О, Господи прошу, благаю,
У молитві згадую твоє ім'я.
Дай нам волю - у ріднім краю
Дітям кращу долю,щасливе життя.
Весна ,це життя воскресіння
З тобою стаю на ноги,зростаю .
Господи, ти - моє спасіння,
Всесвіт - храм любові у земнім раю.
Господи, ти - створив ясен світ
Ліси, гори ,ріки моря, океани.
Від подиху сонця наливає цвіт,
Тримають небо дуби титани.
Вірую в кожне слово твоє
У серці сходить надія , як сонце .
Відкриваю я серце своє,-
Щоб прийняти - ласки божі в долонці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038035
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2025
О, Пресвята Діво Маріє!..
Ти красива... пречиста ,як роса.
Поміж квіток квітка лелія
У небі ясна зірка - Небеса.
О милосердна Божа Мати
Ти надія, основа і сенс життя.
Мадонна ласк і благодаті...
Світло у темряві нашого буття.
Ти - світу народила сина,
Який розп'ятий Юдою на Хресті.
У христовій вірі - міць, сила...
Зірка ,що вказує шлях на путі.
Маріє , ти - білий цвіт весни!...
У розмаю квіток майська ружа.
Ти - Покрова від бід, гріз війни,
А для сиріт захист - Мати Божа.
О Маріє - Небесна Царице!
З'єднай увесь мій рід у важкий час.
Ти - від спраги жива водиця
З небесних чаш подаруй мир для нас .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037979
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2025
Танцюй, допоки молодий,
Допоки за спиною крила в тебе.
І шануй свій час золотий,
Бо злетить, наче білий лебідь в небі.
Танцюй, допоки на те час,
Скрипаль грає на скрипці вальс для тебе.
Час, як вода тече між нас
Зірка світить ,то згорає у небі.
Допоки гарний, молодий,
Ти - шукай до пари гарну дівчину.
Не гуляй ,як вітер степовий
Будуй собі хату , свою родину.
Танцюй, допоки квітне сад,
А над тобою сяє зірка рання.
Лови в долоні зорепад
поміж квіток , шукай квітку кохання.
Танцюй, даруй - блаженну мить!
Хай у ритмі в унісон б'ються серця!...
Щоб хотілось любить і жить!...
Пити любов ,як водицю з джерельця.
Хай грає скрипаль вальс - бостон!...
Світяться очі у світлих почуттях.
Танець веде в казковий сон
Життя буде красиве, як у піснях.
Танцюй, допоки молодий,
Допоки ноги хочуть танцювати.
Злітай увись - простір голубий,
Щоб кохану любити, цілувати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2025
Я йду не вгору, а вниз, з згори...
Там ,де запалює зорю вечір.
Там у смутку стоять явори...
Сниться їм літо - співи лелечі.
Тиск скаче в мене, то вверх, то вниз,
Потрібно трішечки відпочити.
Буває, як в погоди каприз...
А хочеться на світі ,так жити.
Один звик лежати на печі,
Нічого увесь вік не робити.
Їсти свіжий хліб і калачі,
Не думає, як на світі жити.
Повертаюсь з далеких доріг
Йду, там, де старість сидить на лаві.
Жовте листя падає до ніг,-
Догорає, як літо в отаві.
Я йду в рідні края, додому,-
Щоб зустріти , тут зиму край вікна.
Вклоняюсь я дубу старому
Панському саду, де липа княжна.
Я йду вже у золоту осінь,
Вітер ронить з жоржини пелюстки.
А душа зорить в небо просинь,-
О де ж ви, де ж ви є, мої роки?...
Вже вечір... сонечко низенько,
Час сиплеться крізь пальці, як пісок.
Немає ні батька, ні неньки...
Двері закриті на ключ, на замок.
Вслухаюсь шелест листя дуба,
Так хочу рідний голос почути.
Стара грушка стоїть до зруба,
Хочу на ній спів пташки почути.
Вже окутав день - вечір сивий,
Падає дощ намочила взуття.
Мурчить сусідський кіт лінивий,
Згадую ,як за ним бігало дитя .
Ще вчора у рушниках хата
Мама пекла , як сонце хліб святий.
Шинку, колбасу вудив тато,
Тут Сміх дитячий линув голосний.
Прийшов Великдень - свято паски
Вдягнулась у вишиванку весна.
Дзвенять дзвони у божій ласці,
Щоб славити воскреслого Христа.
Біля хати, вже сад постарів ...
Ялунька, грушка, слива та вишня.
Враз ,цей світ для мене ,так змалів ...
Згадую я свята - дні колишні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037806
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2025
У маминім саду зацвів первоцвіт
Квіти нарциси у зірковій пелюстці.
Окриляють милих пташок у політ
І дарують мить щастя сивій голубці.
Білі нарциси ніжні квіти весни,
З жовтими очима сонечка у серці.
Квіти горді наче стрункі ясени
А душа криниця - вода у джерельці.
О Білі нарциси, білі нарциси !
Від вашої краси тануть білі сніги.
Красиве личко, загадкові риси...
А там, де ви, там цвіте весна навкруги.
Квіти нарциси мов перше кохання,
Що розквітають первоцвітом у душі.
Зима насипала снігу на прощання
Вони оживають від сонечка у вірші.
Витончена врода, шляхетна квітка
Повертає у дитинство, юні літа.
До вас зорить із небес рання зірка,
Щоб нахилити, хоч трішки тепла.
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2025
Є дорога до храму , до святого Бога,
Є дорога додому, а є у світи.
Є дорога щастя ,радості є тривога
Ти не зупиняйсь, з Богом іди до мети!...
Є дорога вузька , а є широка...
Є , як ріка змійкою в'ється по землі.
Одна веде до джерела ,потоку -
Інша в сивім тумані губиться в імлі.
Одна дорога веде до любові,
До вінця, а інша до болю,до смерті.
Буває мешта натиснуть до крові
Втомлена душа у мозолях, до дерті.
Є дорога пряма по магістралі,
А інша веде у хащі, дике поле.
Коли втомивсь ,спочинь розуй сандалі...
Не бійся, що стерня твої ноги коле.
Кожен обирає свою дорогу
Одна веде до пекла,інша до раю.
Перехрестись із рідного порогу!,
Щоб усміхалось сонце із небокраю.
Одна дорога веде вверх, інша вниз
І різні чекають сюрпризи від долі.
Один літає орлом, а інший вниз...
Віє вітер у хаті, і у стодолі.
А є встелена квітами дорога
Є ,що ідеш по лезі бритви по житті.
Хрести, хрести... біди, та й тривога...
Немає спокою від війн на землі.
А є дороги різні у путь - життя
Найважча, яка веде до святих могил.
Коли мати сива ховає дитя...
То від страждань, мук - застигає кров у жил.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037576
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2025
Розправлю свої крила дужі плечі
І понесу до зірок на сьоме небо.
Запалю свічі щастя у цей вечір
Обійму до себе, як лебідку лебідь.
Я намалюю тобі казкові сни
Зігрію від холодної зими січня.
Розбуджу палким цілуночком весни
У вікні усміхнуся сонечком квітня.
Подарую тобі проліски білі
У них красу весни любов, цей ясен світ.
Ми наче лебеді у заметілі
У танці вдихнемо щастя - медовий цвіт.
Зацілую я ніжні, як мід вуста,
Віднайду найкращі слова про кохання.
Заб'ються в унісон - ритм наші серця
В долоні насіє щастя зірка рання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2025
О послухай кохана , як скрипка грає?...
Скрипаль запрошує до танцю, на вальс.
Пісню про кохання соловей співає
Дарує нам мить щастя - блажений час.
Хай танець буде , як обручка золота !
Веде , як сонечко весни у життя.
Усміхнеться із -за хмар - осінь золота
В один ритм унісон квітнуть почуття.
Цвіте весна для нас із тобою мила,-
Щоб поєднали навік руки, серця.
Розправ до ясних зір - лебедині крила
Пий любов, як водицю з джерельця.
Заграй скрипалю, нам пісню про кохання...
Хай танець веде в літо - казковий рай !.
Стелить до ніг квіти сонечко світання
Насіє у жмені щастя місяць май...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037502
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2025
Я прийду до тебе, моя весно,
Крізь сніги і заметілі зими .
Первоцвітом на землі - воскресну
Від сну розбудить білий птах крильми.
Я прийду до тебе, моя весно,
Через літа, сотню, тисячу літ.
Від променя сонця - пречудесно
Розпущу на вітті біленький цвіт.
Я прийду до тебе, моя весно,
Зацвіту щастям в пелюстях бузку.
Вдихну зелене море - натхненно
Цвіт груш, вишні , яблуні у садку.
Я прийду до тебе, моя весно,
І веселкою з неба усміхнусь.
Оживу духовно і тілесно -
До старого дуба я прихилюсь.
Я прийду до тебе, моя весно,
Легким вітром стукну у віконце.
Розіллю цілющий дощ - безмежно
Висушить сльози ласкаве сонце.
Я прийду до тебе, моя весно,
Щоб надивитись на твою красу.
Перед тобою вклонюсь - шляхетно
Піду босоніж у трави в росу .
Я прийду до тебе, моя весно,
Коли зацвіте сад біля хати.
Подякую за квіти - сердечно
Буду з тобою літо стрічати.
Я прийду до тебе , моя весно,
У нове життя на берег ріки .
Привітаюсь з полем мило, гречно -
Піду у стиглі жита навпрошки.
Я прийду до тебе, моя весно,
Щоб надивитись на божу красу.
Гляну я на маків цвіт - блаженно!...
Нарву у вінок, у пишну косу.
Я прийду до тебе , моя весно,
Щоб послухати пісню солов'я.
За все подякую , як належно-
Матінці землі ,де ходила я.
Я прийду до тебе, моя весно,
До сонячних алей ,в зелений гай.
Запалю свято у день воскресний,
Злечу птахом до зір - за небокрай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2025
А весною зацвітуть тюльпани
Усміхнеться сонечко з небес.
Запалять свої свічі каштани
Намалюють казку для принцес.
Поцілує сонечко зелен гай
Розпустять листячко дерева.
Роса оросить п'янкий квіт розмай
Наллє плоди пора травнева.
О подаруй весно, море квітів,
У полі волошки у житах.
Вимережи луг із самоцвітів,
Смарагдові трави у квітках.
О подаруй весно ,сонячні дні
Зоряні вечори казкові.
Райдужні світанки в моїм вікні
У саду пахощі медові.
Подаруй весно, безхмарне небо
Політ пташки вище хмар до зір.
Хай кружляє в небі білий лебідь!
Насіє в жмені зір з синіх гір.
О подаруй весно, рай на землі
В цвіті яблуні,груші , вишні.
Хай в садочку щебечуть солов'ї!
Солодять сочні плоди пишні.
Намалюй весно, голубу блакить
В царстві лісу фіалки сині.
На березі ріки - блаженну мить,
Щедрі врожаї в Україні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2025
У небі мільярд яскравих зірок
Кожна по-своєму гарна, і красива.
А ти - квітка краща поміж квіток
Найдорожча, і для мене - особлива.
Впізнаю я твій голос поміж усіх
Він водиця у джерелі дзвінкий кришталь .
Люблю твою милу усмішку, твій сміх
Зацілую уста солодкі , як мигдаль.
Ти - сонячний світанок тихий вечір
Ясна зірка, що малює казкові сни .
Покладу голову на твої плечі
І буду спати у обіймах до весни.
Ти - куточок раю - квітка натхнення
Є лебедині крила моя висота.
Ти - моє вчора, завтра, сьогодення
Хай дарує нам щастя - осінь золота!
2--------------------------------------
У вечірнім небі мільярди зірок
Кожна по-своєму гарна, і красива.
Ти - квітка краща поміж квіток
Найдорожча, і мені - особлива.
приспів
Світанок ти сонячний мій тихий вечір
Зіркою ясною приходиш у сни .
Схилю я голову на твої плечі
І спатиму ніжно аж до весни.
Впізнаю я твій голос поміж усіх
Він як водиця дзвінкий кришталь .
Люблю твою усмішку, твій щирий сміх
Солодкі УСТА твої ЯК МИГДАЛЬ.
Ти - квітка натхнення куточок раю
Лебединих ти крил моя висота.
Тебе моя ніжна я люблю, й кохаю,
Як усім усміхається нам золота!
ТИ - МОЯ ЛЮБОВ
Ти - ясна зіронька під небесами
Подарована Богом мені на щастя.
До ніг встелю троянди пелюстками
Зацілую твої руки до зап'ястя.
Запрошую на лебединий вальс я
Хай душа цвіте наче пролісок весни!.
Цей танець веде нас у осінь - життя!...
Дарує щастя ....малює казкові сни.
Ти - квітка натхнення, зіронька моя...
Поміж усіх , ти - найрідніша ,наймиліша.
Вабить до тебе мила врода твоя
Ямочки на шоці і усмішка ніжна...
А ти - жінка - літо і жінка - осінь
Є тихе надвечір'я, і мій ясен світ.
А я розплету твої пишні коси...
І зацілую уста солодкі, як мід.
Ти - ясне сонечко у небокраю
Є подих повітря , яким дихаю я.
Ти - жінка , яку люблю і кохаю...
Моя любов...і сенс мого життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037204
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2025
Я на нікого не кидаю камінь,
Не кляну за образи, чвари і гнів.
Минаю агресивних кажу : "Амінь"
І будую високу вежу зі слів.
Кожен має те, що заслужив в Бога
За добро - добро, за зло - пекло, і ад.
Прошу в Бога мир , життя - без тривоги,-
Щоб у всьому навести порядок , лад.
Та не все так є ,як хоче людина
Буде так усе, як цього хоче Бог.
Як людина має лице людини,-
То немає на землі бід і тривог.
Хто прийшов з мечем, від меча загине
Така істина у писанні святім.
Хто на ближнього косим оком кине!...
Той образив Бога поглядом своїм.
Прийшов у наш дім варвар ,вбивця - палач
Спалює села, міста з лиця землі.
Ллється невинна кров, чути стогін , плач...
Брудний чобіт топче колос на ріллі.
О Боже, дай катюзі по заслузі!
Хто прийшов з війною спали у вогні .
Витри сльози тим, хто у дикій тузі
Мамі ,що втратила сина на війні.
Хай лиходій : кровопивця - гвалтівник!...
Зустріне свою панну смерть на землі.
А козака меч відрубає "Z" язик
Хай горить у полумї - вічнім котлі!
Немає прощення за вбите дитя,
Тим, хто насіяв мін, горя і біди.
Хто поорав градом у вирвах життя!...
Хай зникне з лиця землі, того сліди!...
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2025
Прилетіла ворожа ракета
На миролюбне місто - Кривий ріг.
Немов зірвалась з орбіт комета
Перевертає, цей світ вверх до ніг.
Вчора Одеса, Харків і Херсон,
Суми, Київ, а нині Кривий ріг.
Чути ридання землі важкий стон
Дух, в цім бою занепав, занеміг.
Від зриву ракет здригнулась земля
Від полум'я почорнів цвіт весни.
У повітря мирне життя знесла
Вирвала із коріння ясени.
Горять у чорний попіл машини
Дім - добро, що придбано за життя.
Скалічена доля у родини
На хрест розп'ято невинне дитя.
Від прильоту ракет все у вогні
Зупинилось життя на цій землі.
На майданчику дитячім - дворі
Лежать вбиті янголята малі.
У пекельнім вогні гинуть діти,
що робили перші кроки в життя.
О не мовчи, ти - мій милий світе!
Бо завтра вб'є ворог твоє дитя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2025
А у мене Бог на першому місці
Він світло, яке осяює путь - життя.
Запалена свіча у святій трійці
Молитва, дає сили веде у буття.
А для мене Бог на першому місці
Не монашка, не Ангел, а така як всі.
Спаситель на суші, морі, і в річці...
Дасть руку поведе до берега землі .
А у мене Бог на першому місці
Щодня у молитві дякую за буття.
Співаю "Алилуя", як птах на гілці
Зростаю увись ,як дерево - життя.
А у мене Бог на першому місці
Небесний батько - надійний друг на землі.
Колише безсонні сни у колисці
Несе на крилах вище хмар ,як журавлі.
А у мене Бог на першому місці
Розплющу очі, і шукаю , лиш його.
Він є сонці ,у місяці , у зірці...
У дощу, росі і у вітру легкого.
А у мене Бог на першому місці
З ним починаю новий день - справи свої.
Від його подиху цвіту на квітці
Працюю , як бджілка поміж бджіл у рої.
А у мене Бог на першому місці
З ним іду я у світ, падаю і встаю.
У покорі стою я у захристі
За мир, спокій, всяке добро його молю.
А у мене Бог на першому місці
Усе відкладаю на потім,на завтра.
Голубом дає знак у божій звістці
Розпалює для втомлених сердець ватру.
А у мене Бог на першому місці
З ним я мрію ,думаю ... живу, і творю.
Любить мене... місить, як тісто в діжці,-
Щоб хлібом частувала, всіх кого люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037058
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2025
Голубіє блакить неба поміж хмар
Квітує земля у цвіті Магнолій.
Ой ,як пахне весна медовий нектар!...
Дзвенить мелодія - струна симфоній.
Цвіте красуня весна всього, лиш мить...
Дарує нам квіти щастя з долоні.
Сонечко на гілочці цвіт солодить
Наливає плід ягоди червоні.
Вже розплела весна зоряні коси
Закохавсь чорноокий вечір в неї.
Зіп'ють трави - діамантові роси
У райськім саду зацвітуть Лілеї.
Здалося, що я у цій казці на мить
Розквітаю, як маків цвіт у полі.
Серце пташечкою до тебе летить
Там , де клен зорить на вроду тополі.
Ти - наче ясен місяць зорі всміхнувсь
Здавалось,що серце вискоче з грудей.
І для мене, в цю мить світ перевернувсь, -
Розцвіла трояндою поміж лілей.
О, які духмяні травневі ночі!
І кличуть у гай лебедів кохання.
Грає нам місяць скрипаль до півночі
І сипле зорі на щастя до рання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037032
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2025
А немає границь у кохання
У двадцять, і у пятьдесять кохають.
Ти - кохай, як вперше, і востаннє...
Коли роки наче сад розквітають.
Ти - моя мрія пречисте небо
Моє надвечір'я, радість і печаль .
Вечірня зірка веде до тебе...
У твій куточок раю - у синю даль.
Там ,де живе любов,там є життя
Пташечка співає для твого серця.
Цвітуть, як квітка світлі почуття
Пий любов наче водицю з джерельця.
Ти - мого серця музика весни
І ,є окрилена пісня любові.
Ти - малюєш мені казкові сни
Запалюєш свято - мить щастя в слові.
На скронях сивина не лякає
Ти - є моя любов берег надії .
Хто любить, той від гріз захищає!,-
Як лебідь лебідку від зим зігріє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037006
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2025
А я впізнаю тебе у юрбі
Посеред тисяч - тисяч перехожих.
Дивлюсь, як у небо очі твої...
Шукаю між усіх на тебе схожу...
Пробач, що знову тебе тривожу.!
Бачу твої ямочки на щоці
І білосніжну усмішку на устах .
Ти - красива мов троянда в руці
Недосяжна, як зірка у небесах.
Я не забув тебе ,ні, не забув...
Пам'ятаю нашу весну з тобою.
Я все віддав, щоб голос твій почув,-
Щоб ти поруч у життя йшла зі мною.
А без тебе, довгі - довгі ночі,
Чекаю, як зірку з неба я у снах.
Ти - сходиш у світанковім сонці
А я над тобою кружляю, як птах.
Розійшлись наші дороги, стежки
І бачу твій я силует у вікні.
Час ронить пелюстки наче роки...
Усміхаєшся ти - здалека мені.
Згадую, оту щасливу мить у сні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036991
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2025
Ой, покохав козак дві дівчини
Дві дівчини, як мальви в саду.
Пішов питати - мати калину,-
Яку взять до вінця молоду.
Перша поміж зірок ясна зірка
За нею сохнув, як в житі мак.
Був у неї голос , як сопілка
Лиш для неї танцював гопак.
Перша немов дика ружа горда
Закохана в пісню солов'я.
До ніг їй квіти встеляли лорди
Від її співу цвіла земля.
Біленьке личко немов ясень день,
Очі , як алмаз - блакить неба .
Співала йому веселих пісень
Біля неї кружляв , як лебідь.
Друга смаглява ,як циганка ніч,-
Волос водоспадом по - плечах.
Дививсь на неї ,як місяць до віч
Бачив її у казкових снах.
Чорнява дівчина мов тополя,-
Красуня ,мов принцеса струнка.
Любила квіти ромашки в полю,
І ,як дзвенить музика дзвінка.
Першу полюбив за сині очі ,-
Що щебетала наче пташка .
Другу за милу вроду дівочу
За душу ,коли було важко.
Ой, полюбив дві дівчини козак
Дві дівчини, як ружі в саду.
Першій подарував весну - козак
Другій любов - осінь золоту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2025
А ще не вечір ,а ще не вечір
Рано сонечко скрилось в тумани.
Упав жовтий лист на мої плечі...
Стоять у задумі дуби - титани.
Мої роки ,як золота осінь
І їх не можна повернути назад.
А душа зорить у небо просинь
Шукає рай літечка - у Листопад.
А ще не вечір, а ще не вечір! -
Край неба полудень, як надвечір'я.
Мрії несуть у краї далечі...
Там, де літні ночі - лебідь сузір'я.
Осене прошу, на мить зачекай!
Не сип падолист ти - під мої ноги.
В клена,тополі листя не зривай...
Хай золотіють крони край дороги!...
Зійшла край неба вечірня зірка
І змахнув літній день, як лебідь у даль.
Від холоду, морозу в'яне квітка
Осінній дощ несе смуток, і печаль .
Стоїть явір у журбі край доріг
Сниться зелений гай - солов'я пісня.
Вже осінь холодно... впав перший сніг
На Покрів завітала - осінь пізня.
Вже догоріло у барвах літо
Закриту браму до берега ріки.
Ще в саду айстри ,жоржини квіти
Дарують мить щастя з своєї руки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036811
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2025
Ти - така жадана і бажана ,-
Як у снігах лютня - пролісок весни.
Ти у небі сонечко - кохана
Моя квітка натхнення серед зими.
Украду тебе мила - украду
І на крилах білих - білих журавлів.
Понесу - у сад весни понесу,
Там ,де квітне літечко для ясенів.
В заметіль зими прийду до тебе
Украду від сніжних хуртовин січня.
Нахилю Всесвіт- пречисте небо, -
І зігрію сонечком весни квітня.
Поведу тебе у тихий вечір
У казку - до зоряного вівтаря.
Обійму ніжно - ніжно за плечі
Скажу : тобі " як тебе кохаю я".
Ти мов берізка, що біля клена
В пустині вечорів - яскрава зірка.
Ти моя любов, - сонце для мене
Поміж нарцисів - конвалія квітка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2025
Ти - моє сонечко, ти - моє небо
І цю пісню співаю для тебе.
Ти - моя любов , мій куточок раю
Тебе лиш одну, мила кохаю.
Зоряна ніч шепоче твоє ім'я...
І на крилах лечу до тебе я.
Ти - ковток повітря, мрія жадана ...
Тебе я люблю , моя кохана.
Ти прийшла, так казково у мої сни
І усміхнулась сонечком весни.
Побачив ,закохавсь у твою красу
П'ю твою вроду ,як квітка росу.
Тобі одній відкриваю почуття
Запалюю свічі , як каштани.
Танцюй зі мною у парі все життя,-
Хай цвітуть для нас квіти ліани!...
А ти - моє щастя, і моя печаль
Яскрава зірка ,що веде удаль.
Ти є лебедині крила, мій політ
Квіточка натхнення, мій ясен світ.
Зоряна ніч шепоче твоє ім'я...
І на крилах лечу до тебе я.
Ти - ковток повітря, мрія жадана ...
Тебе я люблю , моя кохана.
Дістану я з неба зірку для тебе
І обійму , як лебідку лебідь.
Зацілую я вуста малинові...
До ніг встелю я квіти любові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2025
Я люблю вранці спів солов'я,
На вітті як пташечка щебече.
У пахощах , як цвіте земля
На ясені гніздечко лелече.
Я люблю вранці спів солов'я,
Навесні ,коли сад розквітає .
У білосніжнім цвіті гілля
П'янку вишню, що плід наливає.
Я люблю вранці спів солов'я
Зозулю, що кує щастя долі.
На світанку сонце, як зоря
Розпускає пелюстки любові.
Я люблю вранці спів солов'я
В стоголоссі солов'їні трелі.
Тоді вище хмар злітаю я
Несуть до зір сонячні орелі.
Я люблю вранці спів солов'я ,
І слухати, як шелестить листя. .
І дивитись на небо вдаля...
Коли сходить сонечко з захристя.
Я люблю вранці спів солов'я
Іти ногами босими в трави.
Від зимових снів прокидаюсь я ,-
Як чую ніжну струну октави .
Я люблю вранці спів солов'я
Після дощу райдугу над світом.
І блакитньо сині небеса,
Коли цвітуть айстри зореквітом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2025
О, подаруй мені, Боже - пташині крила,
Я як птах полечу до вишневих садів.
Вклонюсь низько землі ,де колись я ходила
Від щастя закружляю поміж ясенів.
О подаруй мені, Боже - волю, свободу,
Розправлю крила полечу у Карпати.
Там нап'юсь я з цілющих джерел, чисту воду -
Піду до високих гір сонце стрічати.
О подаруй мені, Боже - щасливу долю,
Щоб не знала я горя, біди і смутку.
Щоб ходила , як лелека - пава по полю
Вдихала зелене море - незабудку.
О ,подаруй мені Боже - клаптик землі,
На ній я збудую хату, і посаджу сад.
До нього прилетять навесні солов'ї
Засолодять піснею душу у Листопад.
Подаруй мені , Боже - сонячну весну,
Я посію маленьке зернятко у полі.
Щоб діти шанували хліб, знали ціну...
Дякували за все Богу, і своїй долі.
Подаруй мені, Боже - квітуче літо,
Піду у росяні трави босими ногами.
Відірвусь від землі злечу понад світом
Намилуюсь досхочу раєм - небесами.
Подаруй мені, Боже - золоту осінь,
Щоб милуватись кронами золотих тополь.
Закружляю у танці, як листя в осінь...
Усміхнусь ясним сонечком - для чужих доль.
О, подаруй мені, Боже - в снігах зиму ,
Щоб у благодатті зародивсь золотий лан.
Вдихала я ,в цю красу неповториму -
Злітала на планету щастя - за океан.
Подаруй мені Боже ,для душі пісню, -
Щоб почув її голос соловей у саду.
Щоб розбудив мене у заметіль сніжну,
Коли піду за межу, в інший світ відійду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2025
Колись прийде до мене - останній час
Зупиниться годинник на стіні.
Згасне зірка, що сяяла поміж вас
Навік ясне сонечко у вікні.
Запалять свічку за упокій душі
Встелять квітами біленьке ложе.
В церкві хор заспіває псалми - вірші
Тіло до землі, а дух на Боже.
Попрощаюсь з хатою назавжди
І закриють її на замок, на ключ.
Гляну на Дністер , квітучі сади
Злечу у даль голубкою поміж круч.
Понесуть домовину до могил,
Там,де спочиває уся родина.
Ангел стріне між хмар у небосхил
Відкриє браму , де цвіте калина.
Впаде дощ змиє на землі сліди
І зазеленію я сон - травою.
І розправлять плечі старі дуби
Затріпочуть листячком наді мною.
Зійде сонечко в імлі між хмарин
Зацвітуть чорнобривці на могилі.
Усміхнусь весні між смерек ,ялин
Зрадію ,як співають пташки милі.
А там за селом квітуче поле
Вітер колише у житах маків цвіт.
Видно Дністер і Карпати гори
Квітне життя раєм - наче ясен світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2025
А колись давно - в іншому житті
Я цвіла для тебе весною.
Зоряно сяяла у почутті
Розквітала душа листвою.
А колись, так давно - сто літ назад
Я цвіла для тебе весною.
Ти приходив, як вечір у мій сад
Я тихо зіркою ясною.
Сіяла на щастя ясні зорі
А у трави роси рукою.
А князь місяць , як маяк у морі
Осяював путь під горою.
У переливі мелодійних зір
Грає над рікою водограй .
У світанковім небі - синіх гір
Співає сонети - місяць май.
Сонце у просторі голубому
Розпускає ніжні пелюстки.
Я незабудка - у серці твому
Повертаю - молоді роки.
За моїми плечима стільки літ
На скронях сивина біліє.
Повільною ходою іду світ
Вже пізня Осінь...Вечоріє.
Все сплило, як листя за водою
Немає в минуле вороття.
Ти приходиш до мене весною
Малюю твій образ у снах я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036316
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2025
Ти - у моїм серці запали вогонь,
Щоб прийняти тепло з моїх долонь.
Хай у ньому сяє сонце золоте!...
А на землі квітка щастя цвіте.
Я яскрава зірочка поміж зірок
А у саду квітка поміж квіток.
Я сонечко у небі голубому
Жадана мрія - у серці твому.
А я є тиха річка - синя стрічка
У твоїм вікні зоряна нічка.
Море синє безмежне, та безкрає...
Богиня зір , що на арфі грає.
А я у мінорній октаві - лебідка
В семиструнній ноті - весна жінка.
А я музика у танку, у вальсі...
Є блаженна мить життя - у часі.
А я для тебе цвіт вишня у красі
В полі біла ромашка у росі.
Я ніжна пісня, а у скрипці струна ...
Натхнення твоє - сонячна весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036307
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2025
Для тебе квітне ,цей літній вечір
Запалює у небі - ясно зірки.
Веде у мріях в краї далечі
Малює казку зі своєї руки.
Для тебе, моя пташко кохана -
Ясну зірочку із неба дістану.
Ти - мої крила - любов жадана
Злечу наче сокіл над океаном.
Для тебе у небеснім просторі
Розпускає сонце свої пелюстки.
І у цім безмежнім синім морі
Ловлю я для тебе - яскраві зірки.
Для тебе ,для тебе, лиш для тебе...
Відкрите моє серце у почуттях .
В тім раю , ти - лебідка, я лебідь...
І кружляю над тобою наче птах.
Поведу я у запашні трави,
Там, де цвіте море волошок в росі.
Там ходить лелека наче пави
В гаю цвіте ,так п'янко липа в красі.
Для тебе я встелю килим до ніг
Біленьких ромашок у чистім полі.
І впаду на щоку ,як білий сніг
Усміхнусь сонцем, як клен тополі.
Тобі намалюю казковий рай
У саду ,як цвіте вишня золота.
Зустріну, як літечко місяць май
І зацілую солодкі ,як мід уста.
2-----------
Квітує земля
Голубіє блакить неба поміж хмар
Квітує земля у цвіті Магнолій.
Ой ,як пахне весна медовий нектар!...
Дзвенить мелодія - струна симфоній.
Цвіте красуня весна всього, лиш мить...
Дарує нам квіти щастя з долоні.
Сонечко на гілочці плід солодить
У сяйві зір - Мадонна на іконі.
Вже розплела весна зоряні коси
Закохавсь чорноокий вечір в неї.
Зіп'ють трави - діамантові роси
У райськім саду зацвітуть Лілеї.
Здалося, що я у цій казці на мить
Розквітаю, як ромашка у полі.
Серце пташечкою до тебе летить
Там , де цвітуть край доріг цвіт тополі.
Ти - наче ясен місяць зорі всміхнувсь
Здавалось,що серце вискоче з грудей.
І для мене, в цю мить світ перевернувсь, -
Розцвіла трояндою поміж лілей.
О які духмяні травневі ночі!
І кличуть у гай лебедів кохання.
Грає нам місяць скрипаль до півночі
І сипле зорі на щастя до рання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2025
Горить свіча і тане віск слізьми
І на очах миттєво застигає.
Приймаю благодать від божої іскри
Любов божу ,що душу зігріває.
О Господи, ти Небесний Отець!
Молитва твоя додає нам сили.
Ти дав життя - благодатний вінець
Воскресаєш мертво - живих з могили.
О Боже, ти дав на хрест свого сина ,
Щоб прийняти з чаші тіло і кров.
Ти є спасіння - надія єдина
І нашого життя захист , Покров.
Іду в поклоні до тебе - мій Боже !
І несу у молитві каяття.
З чаші причащаєш ,ти серце кожне,
Щоб іти у світ - у нове життя.
Молюсь щиро я у Господнім храмі
За мир , свій народ - за Україну.
Мироточить ікона в старій рамі
Веде до хреста Ісуса Сина..
Божий лик обійма сиротину...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036140
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2025
О підіймайтесь кобзарі - поети,
Воскресніть у важкий час із могил.
За тисячу - тисячу кілометрів,-
Женіть ворогів в глухий кут у тил.
Хай слово жене за лінію фронту!...
Всіх забродів, зайдів , бродячих псів.
Спалять на вогні, ту дику істоту,-
Що розпяла на хрест наших синів.
Слово поета ,це бальзамовий лік
Єднає в родину - Україну.
Як гостра зброя проти зла - увесь вік
Сироті з очей витре сльозину.
Поета слово ,як солдат у строю
Гасло,яке веде до перемог.
Син Вкраїни захищає нас в бою
За нами правда і стоїть сам Бог.
Хай згинуть всі зрадники - слуги Кремля!...
Хто продав Батьківщину за рублі.
Хай воїни світла знищуть м@zкаля!...
Усіх тих , хто ділив карту землі .
Хто кликав у дім - тамбовських упирів !...
Хотів "руського міру" на землі.
Хай град спалить у дим, не лишить слідів...
Горять вовіки у пеклі ,вогні.
Тут стільки бід ,пролито море крові !...
Нема м@zкалям місця на землі.
Оживає з мертвих поет у слові,
Тримає небо коли сонце в імлі.
Хай згине із лиця землі - лиходій!...
І в мерзлоті у снігах конає.
А рід його, як ізгой серед своїх...
В болоті гниє і пропадає.
О , поети - української мови!
Ви гостра зброя є меч у бою.
Хай воскресне духом - істина слова!
Додає сил у бойовім строю.
О поети - кобзарі вас благаю!...
Моліться за Вкраїну до Бога.
Хай зійде сонце миру в небокраю!....
Веде в майбутнє світла дорога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2025
Прийшла я з доріг у храм святий,-
Щоб помолитись за рідних Богу.
Він бальзамовий лік в час важкий
У чаші віри - миро в дорогу.
О Царю Небесний - Отче мій!
Ти є пристань - єдина Надія.
В покорі стаю під образ твій
Шукаю розради в безнадії.
Цей світ такий злобний, жорстокий,
Від гріз може розбитись, як кришталь.
А життя , як море глибоке
На хвилях несе у душу печаль.
Горить свіча тане віск слізьми
У журбі сходить сонце над нами.
Перестаємо бути дітьми
Коли немає тата і мами.
Сирота у чорній хустині
Зима замела до хати сліди .
Метуть сніги в очі калині
Стоять у журбі вишневі сади.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2025
Відкриті двері у храм святий
Шукаєм Покрів божий на землі.
Просимо миру у час важкий,-
Несемо до Хреста свої жалі.
Господь наш батько, ми його діти
З чаші віри нас причащає.
На землі вчить у любові жити-
Сонцем, путь - дорогу освітляє.
В ім'я твоє - пресвятий Боже!...
Славим на землі Ісуса сина.
Плаче від тривог серце кожне-
Ворог спалює наш дім - Вкраїну.
О мій Боже, ти - в трійці святій!,-
Дві тисячу літ - тримаєш небо.
Молимось щиро у образ твій,-
Шукаємо розради у тебе.
Господь - це надія єдина
Він наше спасіння - пристань життя.
Молімось до божого сина!,-
Щоб від вражих куль захистив дитя!.
Милий Боже, прошу , благаю!...
Зупини кровопролиття - війну!...
Дай кращу долю в ріднім краю!
Мирне небо - переможну весну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035968
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2025
Візьміть паузу ,і любіть життя!...
Думайте, мрійте , щоб творити.
Усміхайтесь світу наче дитя...
Бо вдвічі життя не прожити...
Візьміть паузу , і цінуйте час!, -
Який відміряв вам Всевишній.
Хай ніхто не забирає у вас!
Час ,дім , і не рве із віть вишні.
Візьміть паузу , під небом синім!...
І їдьте на море, ліс , і гай.
Сійте ,щоб прорости у зернині
Вдихайте у пахощі розмай..
Візьміть паузу, щоб відпочити!,-
Щоб на себе витратити час.
І за минулим не треба нити
Все буде добре ,окей для вас!.
Візміть паузу, вдихніть повітря!
Зупиніться на мить під дощем.
Після темряви, тьми буде світло
Гроза , злива змиє з душі щем.
Візьміть паузу на день ,на місяць,
Щоб відновити в тілі сили .
Шукайте Всесвіт ,як уніч місяць,-
Як птах складайте дужі крила.
Візьміть паузу ,щоб піти у сад
Слухайте ,як пташка співає.
А у долоні ловіть зорепад,
Хай серденько смутку не знає!.
Візьміть паузу , і віднайдіть час!...
І будуйте на майбутнє план.
Хай світить сонечко з небес для вас!
І колоситься життя, як лан.
Візьміть паузу, коли втомились
Хай з вашого чола не ллє піт !.
Впадете , життя не спинилось...
Підіймайтесь летіти в політ!...
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2025
О світку мій милий , раю земний
До тебе щодня вимірюю кроки.
Відкриваєш двері у храм святий
Єлеєм лікуєш рани глибокі.
Іду я у блаженний храм лісу,-
Там ,де дуби живуть до тисячу літ.
Цей світ крихкий мов зліплений з гіпсу
Сипеться ,як пісок з космічних орбіт.
У Всесвіті сходяться планети
Пишуть сюжети для матінки землі.
З орбіти зриваються комети
Спалюють золотий колос на ріллі.
Ти поглянь , то не комети з орбіт!...
Божевільний цар спалює війною.
Він тримає на кнопці увесь світ
Лякає всіх ядерною війною.
О моє небо - світку високий!
Як зупинити, цю кроваву війну.
Вже більше десять із гаком років
Платимо за волю дорогу ціну.
Землетрус ,урагани ,цунамі
Різні катастрофи знищують людей.
Небесний Отець у божім храмі
Лікує словом, як пахучий єлей.
О, скажи Боже, де взяти сили?...
Щоб загоїть землі глибокі рани.
Ростуть, як дуби хрести, могили...
Злітають в небеса люди - титани.
Стерті з лиця землі - села, міста
Від сходу до заходу все у вогні.
Юда Вкраїну розп'яв, як Хреста
Корабель "Україна" тоне на дні.
О скажи , наш милосердний Боже!
За що проливається невинна кров ? .
А у варварів серце порожнє
Не чують Бога ,і святих молитов.
Україна у чорній хустині
Матінка ховає в могилу дитя.
Віє в очі вітер сиротині
Тут пекло на цій землі ,а не життя.
А люди не живуть ,а існують
Хто, як може, так бореться за життя.
Царі ,тузи на троні жирують
Знищують цвіт нації - наше буття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035786
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2025
Прийшов нежданно у моє життя
Наче лицар шляхетно і красиво.
У серці народились почуття
А погляд манив до тебе звабливо.
З першого погляду закохалась,-
Наче берізка у стрункого клена.
Закохалась в тебе, закохалась,-
Від щастя забилось серце шалено.
Зустрілись поглядом випадково
На відстані дивились очі в очі.
Ти - підійшов і сказав : , лиш слово -
Думаю, і неспиться до півночі.
Наснився мені у казкових снах,
Як принц на білому - білому коні.
Ти даруєш квіти щастя у піснях...
Ти є мій всесвіт, сонечко навесні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035780
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2025
Для одних, ти - білосніжна кішка,
Для інших, ти - чорна пантера.
І не всім до вподоби - усмішка
Твоя поведінка , манера.
Ти - домашня ,любиш вогник тепла
Сидіти , грітись на осонні.
А від корів напитись молочка
За мишкою, завжди в погоні.
Заздрять , так тобі пси на ланцюгу
Тому, що в тебе є свобода.
Перевернеш все ,бігаєш по кругу...
Дивишся ,як ллє дощ в негоду.
Ти - розумна, лагідна і ніжна
Тулися до всіх ,як дитина.
У домі - господиня ,Царівна
Ти - лік душі, як болить спина.
Не любиш, коли мишка приходить
Гризе в стіні зубками дірку.
Вона украде зерно - нашкодить
Підійме всіх на ноги внічку.
Мурчик - пустунчик пухнастий котик
Грає гру котика і мишки.
Лиже лапки ,то цілує ротик...
І бігає без передишки.
А ви удвох ,як дітки маленькі
Мурчочите, женете тугу..
Такі чепурненькі і гарненькі
Для стареньких людей є другом.
Ти - кішка розкішна, і красива
Любиш слухати пташечки спів .
І , як воркоче голубка сива
І лагідну розмову зі слів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035686
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2025
Твоє волосся ,як золоте колосся
Я пещу мила у своїх руках.
По твоїх плечах, як море розлилося...
Ти - усміхаєшся мені у снах.
Закохався мила у тебе, як юнак
І в уяві малюю твій портрет.
Згораю без тебе наче у житі мак
Стою і співаю тобі сонет.
Я закохавсь у тебе, мила закохавсь,
Чекаю тебе ,як зірку з неба.
У полон кохання і почуттям віддавсь...
Бачу тебе - кружляю ,як лебідь.
Смагляве личко,і чорні - чорні брови
Ямочки,як озерця на щоці.
Ти - зірка натхнення і любови...
Найкраща квітка у моїй руці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035617
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2025
Я йду до матінки природи,
У цей блаженний храм весни.
Щоб вдихнути ковток свободи
І прогнати печаль зими.
Зійде сонце весни високо
І розтануть білі сніги.
А річка зашумить потоком
Розквітне все навкруги.
Вдарить із ясного неба грім
Змиє сніги весняний дощ.
А зима розвіється, як дим...
До сонечка вигляне плющ.
О весно - смарагдовий раю!
Прийшла до тебе, лиш на мить.
Щоб побути в зеленім гаю
Послухать, як листя шумить.
У царстві лісу на долині
Зацвів підсніжник у траві.
Він глянув в небо очі сині
І дарує букет в красі.
О ,Весно - панно зеленокоса!...
Тобі я аплодую на біс.
Йду до тебе у трави боса
Оживаю ,як столітній ліс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035503
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2025
Минають дні, і минають ночі
І час летить, як листя у Листопад.
А я вірити, так ще не хочу!,-
Що прийшла вже осінь у мій сад.
О скажи ,де ти , де ти, де ти є?...
Моя красуне весно синьоока.
На паперті пишу зізнання своє...
П'ю твою вроду з джерел потоку...
Дивлюсь наче у дзеркало води
Бачу я твої пишні довгі коси.
О моя весно ти , як райські сади!
Красуня вишня у травах в росах.
О чорнобрива гарна дівчино!
Дивлюсь я на тебе, і не надивлюсь.
Вдягла у білу сукню цвіт калино
Тобі, наче Мадонні я молюсь.
Я стою, як клен зеленоокий
Тебе моя пташко у снах чекаю.
Швидко,так біжать за водою роки!...
Я не забув тебе ,досі кохаю...
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2025
Цвіте у гаю липа духмяно
І під музику зір розквітає.
Поглянь , на цей світ моя кохана!, -
Як пташка про кохання співає.
Вітром довгі коси я розплету,
Зацілую солоденькі уста.
Я до безтями тебе ,так люблю
Віддам за тебе я своє життя.
Кохай шалено наче перший раз!
Пий любов , як водицю з джерельця.
Світи ясним сонцем наче алмаз,-
Щоб від почуттів билось два серця.
Зупиню я час , цю прекрасну мить!,
Щоб купатись у пахощах квіту.
Хай із синіх гір водограй дзвенить!...
Квітне маєм смарагдове літо.
Ми підемо у росяні трави
Там, де море волошок у полі.
Щоб зустріти сонечко з заграви
Повінчати навік свої долі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2025
А твої очі зелені - зелені,
Врода, як листячко тополі.
Тріпоче шалено серце у клена ,-
Щоб признатись тобі в любові.
Ловлю я погляд твій красивий
Тону в очах ,як в океані.
З тобою я такий щасливий
Розквітаю, як сад в коханні.
Я закоханий в твої очі
Вони наче смарагдовий рай.
Обійму вітром стан дівочий,
Як красуню весну зелен гай.
А щічки ,як ябко рум'яне
Доторкнусь до них я устами.
Нахилю я сонце багряне,
Щоб сяяли очі зірками..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035434
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2025
Ти є мій Всесвіт - Королева мрій
Поміж квітів квіточка весни.
Бачу здалека милий погляд твій
Цвіту, як сад посеред зими.
Тебе , як весну я зустрічаю,
Дивлюсь у твої очі неба.
Ти по- між зір зірка в небокраю
Дивна сила веде до тебе.
Ти є мій Всесвіт - Королева мрій
Поміж квітів квіточка весни.
Бачу здалека милий погляд твій
Цвіту, як сад посеред зими.
Я закохавсь у тебе, як юнак
І не можу спати ночами.
Усміхнись, як весна, дай мені знак, -
Щоб цвіла любов поміж нами.
Ти є мій Всесвіт - Королева мрій
Поміж квітів квіточка весни.
Бачу здалека милий погляд твій
Цвіту, як сад посеред зими.
Ти ,так маниш до себе, як магніт
Ти - мій міраж - квітка любові.
Ти - планета щастя - мій ясен світ
Моя висота в ніжнім слові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2025
О незабудки - квіти синьоокі!
Ви музика весни в акорді лір.
А ви прекрасні, як молоді роки!
Дзвінкий водограй синіх - синіх гір.
Подарую , ці квіти незабудки
Вони, як небо блакитньо - голубі.
Щоб ти незнала печалі і смутку.
Нагадували мить щастя тобі.
А очі - небесно сині озерця,
Твоєї душі - дзеркало краси.
Відзеркалюють стан - почуття серця
Цвітуть наче незабудки з роси.
Всі прагнемо ласкавих слів, любові
Ніжності, солодких поцілунків.
І уваги до себе у розмові
Букет квітів - запашних медунків.
Хочу ,щоб була, як квітка красива
Запалювала на землі свято.
Поруч йшла зі мною у світ щаслива
Купалась у щасті душа крилата.
Візьму твої руки у свої руки
Поведу у рай - незабутню мить.
І заграють на струнах ніжні звуки
З небес тобі нахилю, цю блакить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2025
Ти - поверни у моє життя радість,
Щоб відчула твоє тепло у старість.
Не лишай моє літо на самоті
Згорати, як лист тополі у сльоті.
А ти - пішов з мого життя, так рано
І наді мною стеляться тумани.
Плаче літній дощ - захмарене небо
Я думаю, лиш про тебе, про тебе...
О, не залишай під грозами , дощем!...
У жорстокім світі жити з тягарем.
Вітри розпинають, як вербу в полі
Втомилась жити, як птах у неволі.
Без тебе ночі довгі - довгі ,як рік
Ти - моє сонечко, мій душевний лік.
Розбите серце на друзки, як бокал
Ти є океан любові - мій причал.
В моє життя прийшов нежданно лютий
Серце у холодну кригу окуте.
Цвіте літечко ,а у душі зима...
Бо поруч мій коханий, - тебе нема.
Хочу твої ніжні слова почути
І про ураганні грози забути.
Щоб зустрічав ,як колись біля воріт
І для нас розквітав на землі ,цей світ.
Шукаю твої сліди я повсюди,-
А невимовний біль стискає груди.
З моїх очей ллються рікою сльози
В'яну наче квіточка у морози.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2025
Не зімкну очей я до ранку
В уяві малюю образ твій.
А ти, як зірка на світанку
Приходиш тихенько у сон мій.
За п'ять хвилин були до раю
А згубили від щастя ключі.
Здається, ще досі кохаю...
Приходиш, як зірка уночі.
А дощ нагадує про тебе
Стукають у вікна вітражі.
Якась сила тягне до тебе
Живу у тумані ,міражі...
Звикаю я без тебе жити
Знаю, що весну не вернути.
Хочу ,ще раз тебе зустріти,
Щоб тепло рук твоїх відчути.
Пролетіли роки ,як коні
Молодість злетіла наче птах...
Вже посивіли мої скроні
Бачу твій милий погляд у снах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2025
Хай засяє сонечко у промінні!...
І засвітить біля хати, як ліхтар.
Хай цвіте нам яблуня у цвітінні!...
І народить солодкий плід на узвар.
Сплило життя, як листя за водою
Вже пізня осінь - Золотий Листопад.
Йду крізь сніги повільною ходою
Віє в очі мені вітер - Снігопад.
Дай, милий Боже, дочекатись весну!...
Літо , літечко у вишневім саду.
У надвечір'я стріти зірку ясну
І смакувати грони винограду.
О , дай Боже, чашу життя - допити !...
І намилуватись красою світу.
Стрічати новий день ,і просто жити...
Знайти радість, і втіху поміж квіту.
Від співу пташки божествених пісень
Душа немов сад весни розквітає.
Між хмар голубіє небо - ясен день
І жайвір весні сонети співає .
Голос пташечки немов чистий кришталь
В цю мить стихають грози, дощі зливи.
Ісряться очі ,в душі мина печаль
Всміхається світ, ти ідеш щаслива.
А дні за днями летять у небуття
І ніхто не може їх зупинити.
О яке прекрасне на землі життя!
Світи сонцем ,щоб в зиму всіх зігріти!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035152
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2025
Надихнула Галя Потопляк
Кобзарю, Кобзарю ,
Наш величний Царю!
Ти - тримаєш небо стільки літ.
Твоє слово - зброя
Гострий меч у бою
Ворогу даєш відсіч - одвіт.
Ти - Учитель, Пророк,
Всесвіт поміж зірок.
Твоє слово, то лік - для душі,
Ти - в темряві світло,
Є Ковток повітря,
Ти - біль ,та страждання у вірші.
Батьку дорогий наш,
Ти - Кобзар , "Отче наш".
Даєш нам усім міць і сили,
Вбивають за мову,
За віру Христову,
Найкращим копають могили .
Кобзарю наш милий,
Орле сизокрилий,
Ти є вільний вітер у полі,
Бачиш все із висот
Озвірілих істот,
Як женуть рабів до неволі,
Топчуть стиглі жита,
Горять села ,міста,
Убивають ,калічуть долі.
Нові царьки пишуть закони
Прагнуть євро ,крони.
Лижуть руки блазні
Бариги продажні
Хочуть загарбати увесь світ.
Катують, вбивають,
У рови ховають,
З ран ллється кровавий піт.
Тарасе наш брате!,
Де правду шукати?...
Москаль нас катує ,вбиває,
Гине цвіт калини,
Краса у дівчини,
Мати за своїм сином мліває.
Пішов у дощ, у сніг
від град без рук і ніг,
На плаху дала свою дитину.
Плаче сину ,сину!
І за яку провину.
Несу на Голгофу важкий хрест.
Бісяться на троні шакали
Напустили ракет васали.
Від шахедів у вирвах земля,
Без мами сирота немовля.
Хто зупинить жорстоку війну?...
Прожене з краю хижу орду.
Тарасе ,ти лицар на коні
Гетьман - в наші дні.
Ти - місяць ясний вніч
Від граду стихає сич.
Повіч брате ,як маєм жити?...
Щоб біль залічити.
Хто зупинить війну?...
Принесе переможну весну.
Щоб сіяти і жати,
У мирі життя прославляти.
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035125
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2025
ВІДЧУЙ ТЕПЛО ДУШІ
Візьми мої руки у свої руки
Відчуєш земне тепло у душі.
В моїм серці дзвенять ніжні звуки
І народжують ліричні вірші.
Візьми мої руки у свої руки
І більше мене, ти не відпускай.
Хай поміж нас більш не буде розлуки!...
Тож люби мене ,цілуй і кохай!...
Лечу я до тебе - моя любове!...
На зустріч долі у дощ, і грозу.
Хочу почути твій голос, і мову...
І з твоїх очей я витру сльозу.
Я так хочу, щоб ти була щаслива!
Серце співало веселі пісні.
Хай йдуть дощі, гримлять грози,і злива !
Захищу я під крилом на землі.
Ти - зроби до щастя, всього один крок
Тобі я завжди серце відкрию.
Ти - джерело любові, повітря ковток
Квітка,яку у серці лелію.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035016
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2025
А я жінка , є просто жінка
Буваю сильна , іноді слабка.
Є дні , що цвіту наче квітка
А є дні ,що як без дощу ріка.
Я не Ангел,і не монашка
Буває , яка погода в душі.
Працюю , як маленька пташка
І під настрій - світу пишу вірші.
А я жінка ,є просто жінка
З цвіту калини, яблуні ,вишні.
У піднебессі я лебідка
Зліпив з глини мій образ Всевишній.
А я жінка, є просто жінка
І недругів викреслюю з життя..
Солодка , як мід , то перчинка...
А друзям відкриваю почуття.
А я жінка, є просто жінка
Осіння квітка, у душі - весна.
Запалена свіча - іскринка,
Чиста водиця з джерела Дністра.
А я жінка,є просто жінка
Є вечірня зірка поміж зірок.
Сяю, як сонце ,то хмаринка
Музика моря - повітря ковток.
А я жінка, є просто жінка
І несу свій хрест на своїх плечах.
В мене голос наче сопілка
Моє ім'я оспівують в піснях.
А я жінка ,є просто жінка
А у вічності , я лиш мить життя.
Я дерево,яке родить плід - гілка
Відчуваю біль матінки землі я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034976
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2025
Настане день, коли закінчиться війна
Скажу : "Слава героям !- Слава Україні!".
Серед зими у душі зацвіте весна
Усміхнеться по - між хмар сонце сиротині.
Прийде до нас весна з нею перемога
Впаде дощик зцілить усі рани землі..
Зійде сонце засіє квітами дорогу
У вишиванку вдягнуть всі великі і малі.
Приїдуть лідери країн на свято миру,
Щоб убієнним козакам віддати шану.
Закружляє в небі - білий голуб миру
Віддасть низенький поклін воїну - титану.
Задзвенять у дзвіницях голосні дзвони
І відкриються двері до святого храму.
Помолимось на колінах до ікони,
Щоб Господь залікував убієнним рану.
Нахилимо перед Хрестом - чорні фами,
Тим, хто віддав життя за Батьківщину.
На могилах заплачуть за сином мами,
Бо в сиру землю віддали свою дитину.
Хай Всевишній прийме душі у божий стрій!
Засяють зірками у вічній славі в небі.
Захищали землю... йшли першими у бій,
Щоб життя процвітало для мене, для тебе.
Підемо на Майдан до вічної стіни,
Там ,де стоять на варті всі наші козаки.
Ті ,хто пролив свою кров - на плаху війни
Стали воїнами світла - Ангелами навіки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034937
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2025
Вже березень іде по землі
Сонце світить , та не гріє.
Пробився паросток на ріллі
Холодний вітерець віє.
Вдарить грім, впаде крапля дощу
Змиє важкі сніги зими.
Розтане крига в річок , ставку...
Усміхнеться сонце весни.
А цей світ втомився від зими
Від сірих днів у тумані.
Коли зійде сонечко весни
Зацвіте сад, квіти ранні.
Мати земля стогне від болю
Від царьків, вбивць і паліїв .
І хто нехтує божу волю
Топче хліб - золотий посів.
Я поміж небом і землею
Кружляю, як птах в небесах.
Вдихаю пахощі єлею ,
Щоб знайти втіху у квітках.
Поміж хмар - голубіє небо
Зацвів пролісок у снігах .
Зійде сонце до тебе, вербо !-
Розквітне ліс на берегах.
Зацвіте цвітом черемшина
Розвесніє гай, діброва.
Одягне коралі калина,
Засолодить пташки мова.
Я босоніж піду у трави,
В поле, де цвіте синій льон.
Намалюю казкові барви
В розмаю ромашок мільйон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2025
В чужім краю , ти - странєра - чужинка
Тут не гріє душу сонце золоте.
Ти, як від дерева зламана гілка, -
Як квітка ,що без коріння не цвіте.
Ти тут, як у клітці одинокий птах
Закритий без волі і думи сумні.
Шукаєш Отчий дім і рідних у снах
Довгі ,як рік - безсонні ночі і дні.
А на чужині немає сніжних зим
Білих снігів, щоб лежав під ногами.
Тут ллють дощі ,і туман ,як сивий дим...
Стелиться імлою під небесами.
На Великдень, Різдво - найбільше свято.
Буває серце щемить до нестями.
Згадуєш рідних і батьківську хату,-
Щоб піти до могил до тата, мами.
Шукаю втіхи в матінки природи
Так хочеться почути голос мами .
Буває від туги ,розпук - негоди
Згораю наче зірка вечорами.
Люблю я простір лани широколі ,-
У житах, сині волошки, маків цвіт.
Як сходить золоте зерно у полі...
І у снах шукаю рай - дитинство світ.
В нас люди щедрі , натруджені , втомі...
На обрусі хліб і сіль - всяке добро.
Стрічають гостинно у кожнім домі
Почастують з доріг гостя дорого.
Так хочеться своїх страв на чужині
Посмакувати пасочку ,ковбаски.
Піти у вишиванці у храм ,до святині
Подякувати Богу за всі ласки.
На чужині все чуже - самотній дім,
Тут інші є традиції і мова.
Як біла ворона у храмі чужім
Лиш, молитва лікує - святе слово.
Розкидала доля по - всьому світу
В дощ і зливу, ховаєшся як пташка .
Надихає, лиш неземна краса світу...
І згадуєш мамин рай ,коли важко.
2017 08.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2025
Я так люблю тебе , мій милий краю!
Берег Дністра - твою неземну красу.
Як дзвенить музика струн водограю
Верба над водою розпліта косу.
Видно гори здалека , як на долоні
Вітерець жене отару хмар у плай.
Біжать в росяні трави карі коні,-
Де колоситься пшениця, як Дунай.
До небес голос трембіти лунає
І будить від зимових снів Карпати.
Тут сокіл високо в горах літає,-
Щоб крильми свій казковий рай обняти.
Тут безкраї поля і зелений гай,
Смерековий ліс вздовж берега ріки.
Як волошок очі синій -синій плай...
А у ніч ,як маків цвіт горять зірки.
Сходить рано сонечко до яворів
Від тепла тане білий сніг у горах.
Чути у стоголоссі солов'я спів
І тріпочуть листячком осокори.
Я так люблю тебе , мій милий раю!...
Люблю дивитись в твої очі неба.
Стою у тиші з Богом розмовляю
Сію зі жмень ясні зорі для тебе.
-------------
Повтор від 2007 08
НА ЧУЖИНІ
В чужім краю , ти - странєра - чужинка
Тут не гріє душу сонце золоте.
Ти, як від дерева зламана гілка
А зламане не квітне ,і не цвіте.
А тут, як у клітці одинокий птах
Закритий без волі і думи сумні.
Шукаєш Отчий дім і рідних у снах
Довгі ,як рік - безсонні ночі і дні.
На Великдень, Різдво - найбільше свято.
Буває серце щемить до нестями.
Згадуєш рідних і батьківську хату,-
Щоб піти до могил до тата, мами.
Я в літах є дорослий син і внук,
Так хочеться почути голос мами .
Буває від ностальгії , туги ,розпук...
Згораю наче зірка я вечорами.
Люблю, як сходить зернятко у полі,-
У житах сині волошки, маків цвіт.
У буйних травах лани на роздоллі
У снах шукаю рай - дитинство світ.
В нас люди щедрі , натруджені втомі...
На обрусі хліб і сіль - всяке добро.
Стрічають гостинно у кожнім домі
Почастують з доріг гостя дорого.
На чужині ,так хочеться своїх страв
Посмакувати пасочку ,ковбаски.
Піти у храм із сонечком із- за грав...
Подякувати Богу за всі ласки.
На чужині все чуже - холодний дім,
Тут інші є традиції і мова.
Як біла ворона у храмі чужім
Лиш, молитва лікує - святе слово.
Розкидала доля по - всьому світу
В дощ і зливу, ховаєшся як пташка .
Надихає, лиш неземна краса світу...
І згадуєш мамин рай ,коли важко.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2025
Вітерець несе хвилі морський прибій...
Шепоче тихо : "я тебе кохаю".
В тумані літо малює образ твій
Чайкою лечу я до твого раю.
Там , де ти ,там море золоті піски
Сонечко сходить у віконце рано.
Цілує ніжно цілунком квіточки
Літо співає голосом сопрано.
О, озовись любове ,де ти є ?...
Хвилі моря сліди твої змивають.
Забрала з собою літо моє...
І почуття моє серденько крають.
Поклич мене у літо золоте
На куточок раю - пристань любові.
Там ,де у горах лаванда цвіте
І сяють щастям - серця пурпурові.
Я бачу, так часто тебе у снах
Ти зіркою приходиш вечорами.
Я кружляю над тобою як птах...
Встеляю твої сліди пелюстками.
Я бачу один, і той самий сон...
Де ти і я ідемо по стежці літа.
Там наші серця б'ються в унісон..
У чистих росах цвітуть для нас квіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2025
Вже літній ясен день догорає
Тихо вечір зійшов на берег ріки.
Край неба місяць зірку стрічає
Сіє на щастя закоханим зірки.
Грає музика струна гітари
Пісня про лебедине кохання.
Очі в очі , рука в руці впарі...
Купались ми в щасті до світання.
Падає зорепад , зорепад,
Малює казку зоряного літа.
Веде лебедів у райський сад,
Там ,де пахнуть п'янко троянди квіти.
О місяцю, світи мені світи!...
І, освіти мені до милої шлях.
Будуй з ясних зір - зоряні світи
Я нахилю їй увесь світ у піснях.
О зоре ти - королева ночі!
І зводиш дві стежечки в одну - долі .
Ти розплітаєш коси дівочі ...
Даруєш море волошок у полі....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2025
Рудого діда у Вашингтоні
І знову обрали на трон короля.
Любить розмову у зверхнім тоні,
А із кремлем веде базар тра - ля - ля.
Запросив на зустріч у білий дім
Наш уряд і президента у гості.
Придворні слуги Венс, Браєн із ним
Всі у очі миють пану Зе кості.
Зробив за круглим столом виставу,
Що наш президент не одягнув костюм.
Що так не гарно ,не по уставу...
І на увесь світ насміхавсь , зробив глум...
Кидає слова на ліво, право...
Грає зверхньо у свою гру короля .
Хто зупинить війну, цю ораву?...
Знищить хижу орду - задум кремля.
А сусід - вбивця, ласий на чуже,
Прийшов усіх українців вбивати .
Слово короля наш гарант - протеже...
Треба слово джентельмена тримати.
У царя з кремля план ,задум лихий..
Прийшов на нашу землю із війною .
Хоче взяти у рабство народ мій
Гострить на нас зуби, штампує зброю .
Вже більше десять років йде війна
У вогні і у крові - Україна.
Скажіть панове ,чия ,це винна?...
Що стрічає день в сльозі сиротина.
Америка, Європа наша стіна
Розброїли ,підписали угоду .
Це наша безпека , коли війна ,
Що будуть нашим щитом для народу.
А король зустрів гостя красиво
Ніяк не клеїлась їхня розмова.
Хоч дід старий і вже сивий - сивий
Коли нема ума, то нема мови.
Глянув король поглядом з під чола
Каже, які **у тебе в руках карти **.
Ви у боргу - скінчилась ваша гра**
Треба мільйони зелених віддати.
А Трамп говорить устами кремля ,
Щоб увесь світ почув голос тирана.
Дає зрозуміть намір короля...
Всім диктує свої правила, плани.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034670
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2025
ПОСІЮ ЗЕРНО У ПОЛІ
Посію яре зерно у полі
А поміж них маків цвіт у житах.
Полечу пташкою до тополі
Оспіваю божу красу у піснях.
Оживе зелен гай , ліс, діброва,
Зарясніє пролісок на долині.
Розіллється спів пташечки мова
А весна одягне фату калині.
Зустріну я сонечко ласкаве
За гаєм у пишних травах у росі.
Розправлю крилонька наче пава
Зацвіту незабудкою у красі.
Намалюю тобі диво - казку
Пречисті небеса наче синій льон.
А у благодаті - божу ласку:
Яблуневий садочок - біля вікон.
Зацвітуть у барвах квіти весни
Лілії , ліловий бузок ,і мята.
Затріпочуть листячком ясени
Розвесніє в саду - Отча хата.
Прилетять до гніздечка лелеки,
І принесуть до села тепло літа.
Наберу водицю з джерел з глека,
Полию дощиком ніжні квіти.
Сяду на віття яблуневий цвіт
Буду щебетати зранку до ночі.
Босоніж піду у дитинство світ
Сплету віночок на коси дівочі.
Вийду зорею на берег Дністра
Усміхнусь ясним сонечком із небес.
Обійму до серденька, як сестра
Насію тобі зір тисячу чудес.
Сонечко розпустить цвіт пелюстки
Зацілує стиглі жита у полі.
Осяє вздовж села яблуні, грушки
Подарує мить щастя твоїй долі.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034652
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2025
Прости, прощай! минуле відпусти!
Тримайся неба священних молитов.
Не думай про погане знову ти!...
Спасен, той , кого в душі живе любов.
А весна, це воскресіння життя!...
Тримає нас віра - промінь надії.
Твори у любові життя - буття,
Хай розквітають, як сад твої мрії!...
А березень перший місяць весни
В сірих хмарах пташка тепла не чує.
Себе за негоду дощ не вини,
Не твоя вина, що зима лютує.
Життя - гіркий полин, солодкий мід,
Є час для діалогу, час мовчати.
Живи , так ,щоб лишити добрий слід,-
Як сад вишневий плід світу віддати.
Ніколи не підноси свій голос,
На меншого брата, вдову, сироту.
Рости, як в полі золотий колос,
Як пташка набирай увись висоту.
У снігах розквітають нарциси
Вони перший провісник дзвін весни.
В них ,як у людей красиві риси...
Але живуть у зимових снах вони.
Є люди, як ворони кар та кар,
Думають ,що наймудріші на світі.
Стають у перший ряд, хвалять свій дар,
Клюють з чужого саду плоди на вітті.
Ти не хвались, не каркай, а співай!...
Будуй свій рай життя, як мала пташка !.
Як сильний вітер, сад ти не ламай...
Іди до світла, коли тобі важко.
Прости, Прощай! Хай в тобі живе Бог!...
Не накликай чорні хмари у свій рай.
Живи за себе, на землі за двох...
Іди щасливий по світу і співай !.
--------------------------------------
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2025
Підіймайся вище, вище, вище!
На планету щасливих людей.
Вдихни у груди повітря глибше!,
Приймай причастя з квітів лілей!.
Підіймайся вище, вище, вище !
Пізнай Всесвіт зоряні світи.
Не лякайся, коли вітер свище!...
Будуй свій рай - райдужні мости!
Підіймайся вище, вище, вище!
В небо до сонечка до зірок.
А від вогню стелиться димище...
А ти -у життя, роби твердий крок.
Підіймайся вище, вище, вище!
Але в пастку звіру не впади.
А під тобою безодня - днище,
А ти берег життя віднайди!
Підіймайся вище, вище, вище!,
Як паросток з під снігу зростай!
Пам'ятай , до Бога все ж ближче!...
Тож на землі храм любові шукай!.
Підіймайся вище, вище, вище!
У польоті, як сокіл літай!
Послухай , як земля важко дише!
Тож її як матір захищай!
Підіймайся вище, вище, вище!
Не забудь, з якого ти роду !
Прославляй землі ім'я величне!
Бо ти - цвіт калини народу.
Підіймайся вище, вище, вище!
Духовно розвивайся, зростай!
І зроби до ближнього крок ближче
Сонцем весни душу зігрівай!
Підіймайся вище, вище, вище!,
Щоб відчути ковток свободи.
Хай душа історію напише!...
Біль, страждання свого народу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034557
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2025
А треба жити, просто жити!...
А від втоми ковтнути повітря.
Відпочити - сонцем світити,
І завжди йти до мети, до світла.
Перечекай грозу, дощ, зливу,
Ніколи не спіши, і не біжи.
Іди по цім світу щасливий,
Шануй себе, здоров'я бережи.
Віднайди час, трішки на себе...
Полюби себе , цей прекрасний світ.
Глянь у блакитньо - синє небо!,
Як птах на крилах злітає в політ.
Глянь, на красу божу з висоти!,
Як шумить ліс і дзвенить водограй.
Слухай трелі, і спів пташки ти -
Вдихай у життя - у квіти розмай.
Будуй гніздечко наче пташка,
Хай фортуна крокує з тобою!
Молись ,коли тобі є важко!...
Бог витре з очей сльози рукою.
Відпусти від себе байдужих,
Усіх тих, для кого ти є чужий.
У біді пізнаються, друже!...
Не тоді, коли є кінь вороний.
Не згубись в круговерті життя !...
Навчись, знову по новому жити.
Світу не до нас - своє буття...
Тож Тре, у руках свій рай творити.
А життя, всього коротка мить,-
А нам треба жити, просто жити.
Життя, як листя летить, летить...
Живи, щоб чашу життя допити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2025
А ВЕСНА ,ЦЕ ВОСКРЕСІННЯ ЖИТТЯ
А весна, це воскресіння життя
Надихає працювати і жити.
В саду наллє яблунь , вишень квіття,
Щоб плодами літо засолодити.
А сьогодні останній день зими
Холодно лютий у сизім тумані.
А завтра прийде перший день весни
Жайвір злетить увись на зорі ранній .
Вдарить грім пролетить блискавиця
Впаде цілющий дощ - землю омиє.
Від райдуг стихне громовиця
Із блакиті нас сонечко зігріє.
Розтануть сніги за крок до весни
Заголубіють фіалки на долині.
Зазеленіють листям ясени
Зацюркоче коник у конюшині.
Усміхнеться сонечко весні
Задзвенить потоком водограй.
Соловейко заспіває нам пісні
Звеселить старий ліс,і зелений гай.
Небо прозоре, як дзвінкий кришталь
Сонечко променем з небес зігріє.
Коли вишня вдягне білу вуаль -
Весна у віночку зарум'яніє.
А так хочеться сонечка тепла!
Щоб зазеленіли у полі трави .
Щоб птахи прилетіли до села,
Свої крила розправляли , як пави.
Хай господар оре, сіє зерно...
І розквітає маків цвіт у житах.
Родить золотий лан всяке добро
Звеселяє пташка наш рай у піснях.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2025
Даруйте всім жінкам ніжні квіти:
Мамі, бабусі, сестрі, коханій.
Хай усміхаються наче діти!...
Цвітуть мальвою - на зорі ранній.
Даруйте жінкам квіти просто так
І , запалюйте у будні свято.
Це шана, повага... любові - знак
Від якого хочеться співати.
Даруйте жінкам крихітку щастя
Від щирого серця у любові.
Вам в сто крат добра душі віддасться
У ласці ,ніжності та у слові.
Віднайдіть найкращі слова і час...
Букет квітів у вранішній росі.
І ,вона сонечком зійде для вас
Розквітне, як квіточка у красі.
Всі жінки красиві наче квіти
Тож лелійте їх щодня словами.
Вона зігріє сонечком літа
Намалює казку небесами.
2---------------------------
А ВЕСНА ,ЦЕ ВОСКРЕСІННЯ ЖИТТЯ
А весна, це воскресіння життя
Надихає працювати і жити.
В саду наллє яблунь , вишень квіття,
Щоб плодами літо засолодити.
А сьогодні останній день зими
Холодно лютий у сизім тумані.
А завтра прийде перший день весни
Жайвір злетить увись на зорі ранній .
Вдарить грім пролетить блискавиця
Впаде цілющий дощ - землю омиє.
Від райдуг стихне громовиця
Із блакиті нас сонечко зігріє.
Розтануть сніги за крок до весни
Заголубіють фіалки на долині.
Зазеленіють листям ясени
Зацюркоче коник у конюшині.
Усміхнеться сонечко весні
Задзвенить потоком водограй.
Соловейко заспіває нам пісні
Звеселить старий ліс,і зелений гай.
Небо прозоре, як дзвінкий кришталь
Сонечко променем з небес не гріє.
Коли вишня вдягне білу вуаль -
Весна у віночку зарум'яніє.
А так хочеться сонечка тепла!
Щоб зазеленіли у полі трави .
Щоб птахи прилетіли до села,
Свої крила розправляли , як пави.
Хай господар оре, сіє зерно...
І розквітає маків цвіт у житах.
Родить золотий лан всяке добро
Звеселяє пташка наш рай у піснях.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2025
БЕЗ БОГА, НІ ДО ПОРОГА
Віряни кажуть : "Без Бога, ні до порога!"...
Наше життя ,це є довжелезна дорога.
Є добро і зло ,Люди -Ангели ,є Юди,
Які сіють розбрат, чвари,війни повсюди.
У кожного свій розум ,і бачення світу
Господь наш люблячий батько,ми його діти.
Душа,як деревце, що тягнеться до неба
Прагне сонечко тепла під дощем в потребі.
А немає святих отців, монашок, ченців ,
А є душа ,що прагне блаж ...святості зі слів .
Але коли у твоїй душі живе Господь,
Тоді із мертвих оживає - душа і плоть.
Думкою , чи словом переходимо межу
Піднімаємо голос, за поле, за стежу.
Від заздрощів кидаємо на вітер слово
Гостримо ножі ,щоб ранити душу знову.
Це ж не гріх поставити святих на сторінку ,
гріх , коли язик хає одиноку жінку.
Судить, як адвокат ...і розпинає на хрест
Взуй у її взуття... підіймись на Еверест.
Хто на вдову, сироту голос підіймає !
Той на землі скарб - божу благодать втрачає .
Один летить до зір ,інший паде з висоти
У кожного своя доля і свої хрести .
Обираємо, не ту дорогу у життя...
Ідемо наосліп... і падаєм, як дитя.
Помиляємось, вчимося жити на землі
Зростаємо , як зерно до сонця на ріллі.
Ця жінка не п'є , не курить ,і не гуляє...
Від самотності бува в тумані блукає.
І шукає земне тепло у красі божій
А поміж хмар сонце Бога, як подорожній.
Треба дочекатись до того дня,дожити .
Щоб чардаш поскакать, хто хоче тебе вбити.
Хто за спиною судить сестру, а чи брата
Тому бумеранг принесе біду у хату.
Проковтне акула у океані життя
То ж живи у любові... твори свій рай - буття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2025
О , Боже ,ти - цар між царями
Владика світу неба і землі.
Ясне сонце під небесами...
Причастя - хліб насушний на столі.
Приспів :
Боже, ти - Спаситель мого життя.
У честь твою я "Алилуя" співаю.
Ти - мій батько ,а я твоє дитя...
На тебе, лиш одного надію маю.
Йду до тебе у поклоні Боже
Цілую твоїх п'ять ран на хресті.
Ти бачиш,і чуєш серце кожне
Витреш з очей сльози у важкі дні.
Боже, ти - пристань , берег надії
У темряві світло - храм любові.
Ти - маяк у морі в безнадії...
Моя радість ,розрада у слові.
Вірую в тебе - Царю Небесний!
Ти - мого серця скеля - висота.
Молюсь - у твій образ Пречудесний!,
Коли страждає, і болить душа.
Господи ,ти мої є два крила
Всесвіт ,що осяює мені шлях.
Ти - від спраги водиця з джерела...
Є Мій бальзамовий лік у піснях.
2--------------
БОЖЕ, ТИ - ЦАР МІЖ ЦАРЯМИ
О , Боже святий, і царю на світі
Владика ти неба й народів землі.
ти яснее сонце над небесами...
Причастя свте і хліб на столі.
О боже, ти - пристань і наша надія
У темряві світло - наш храм для душі.
маяк ти у морі в моїй безнадії...
Розрада і радість у слові мені
Приспів :
Мій Боже Спасителю мого буття.
молюсь алілуя тобі все життя
Ти батько мій рідний я твоє дитя...
На тебе, одного надія моя
до тебе молюся в поклоні за все
і рани цілую твої на хресті
Ти бачиш,і чуєш наше серце живе
з очей витреш сльози в важкі наші дні
Вірую в тебе - Царю Небесний!
мого серця ти скеля -і висота.
Молюсь у твій образ такий Пречудесний!,
Коли вакжо болить , і страждає душа.
ти Господи мої є два крила
Всесвіту світло мені увесь шлях.
Ти спраги водиця із джерела...
бальзамовий лік у моїх піснях
М.Чпйкіачанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034291
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2025
Гине цвіт нації у пеклі війни
Найкращі дочки,і сини України.
Захищають нас від хижої орди
У цім бою стоять на смерть, до загину.
Злітають соколики у небеса
Згасло навіки для них сонечко весни.
Обпалені крилонька їхня краса...
Від рук загарбника у полумї війни.
Захмарене небо плаче дощами
На калині птах співає сумні пісні.
Син, як білий лебідь під небесами
Приходить до рідненької мами, лиш у сні.
Пролилось море невинної крові
У вогні від гармат горить - Україна.
Мати родила дітей для любові
Віддала на захист землі свого сина.
Плаче від болю обпалена земля
Та , яка родить хліб, дає пити воду.
В журбі старий дуб, явір клен ,тополя...
Вирване із корінь дерево - народу.
Поранене серце, душа матерів
Глибока вічна незагоєна рана.
Ростуть хрести наче дуби для синів
Тут лютий серед літа в сніжнім тумані.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2025
А цей світ на краю безодні стоїть
Царі у ньому бісяться від жиру.
Мов пришельці з Марсу - космічних орбіт
І крізь лупу дивляться на людину.
Лукаві безумці рвуться до влади
Усі хочуть бути богами землі.
Пишуть свої закони казнократи, -
Щоб лизали руки великі ,малі.
За спиною рішають чорні справи,
Який собі шматок землі урвати.
Моря , чужі надра хоче лукавий
Жити добре ,і як орел літати.
Диктатору - тирану дають руку
І хочуть вести перемовини з ним.
Він сміється зі всіх, завдає муки...
Війною спалює рай - життя у дим.
Хто царя не слухає , проти нього -
Отрує ,кине за грати у тюрму.
Вбиває своїх, підло і жорстоко...
Стріляє в спину... запхає у труну.
А злий цар усьому людству несе крах...
Хоче загнати всіх у рабство , ярмо.
Де ступить ногою ,там страхіття ,жах...
Ллється кров... і у вогні ставить клеймо.
Лживі руді діди стали царями
І вирішують усіх людей долі.
Злигались хами, вбивці з паліями
Руйнують життя тим, хто прагне волі.
Ще вчора цар був на білому коні
Стояв в першім ряду між королями.
Нині став ізгоєм ,як у пеклі дні...
Загнаний в кут, як злий пес поміж псами.
Відцурався світ від вбивці - брехуна
Загарбника чужих земель і ката.
Наробила лиха жорстока війна
За всі злодіяння прийде розплата.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034128
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2025
А ти - виживи, виживи виживи!
Усім ворогам і недругам на зло.
І для тих, хто тебе любить, ти - живи!...
Пий життя - водицю чисте джерело!
Борись за своє життя до останку!
За право на землі просто жити.
І зустрічай сонечко на світанку!,-
Що в своїх руках, цей світ творити.
Не смій здаватись, руки опускати !...
Коли ти стоїш за крок до смерті.
В тебе є шанс - істинний шлях обрати
Дивитись в очі світу в одтверті.
А життя жорстоке, а люди звірі...
Всі хочуть бути царями землі.
Твій порятунок у Бозі, у вірі, -
Трудись і збирай зерно на ріллі.
А хто був у пеклі, той побачить рай,
По битому склі дійде до мети.
Він вирветься з лап звіра і хижих стай,
Щоб у божім дусі увись зрости.
Хто пройшов вогонь, воду, пекло війни,
Буде шанувати життя - вишиття.
Ніхто не застрахований від війни,
Коли ворог руйнує твоє буття.
Коли ти втомився з життєвих доріг,
Вітри пошарпали твої крила.
Відпочинь, і наберись сил у політ!...
Молись, бо в молитві твоя сила.
Коли твоє життя на волосинці,
І стікає з твоїх ран жива кров.
Ти Ангелом по небесній сходинці
Залиш добру пам*ять свою любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2025
Ворог заганяє нас у глухий кут
Хоче взяти у рабство, у полон.
Треба нам вистояти в бою отут, -
Щоб не упасти ниць, як Вавилон.
Треба вистояти у цім двобою
Дочекатись до ранку дожити.
Освятить у вогні меч - молитвою
В своїх думках дух волі зростити.
Єднайся мій роде, у цей важкий час!
Не смій свої руки опускати.
Хай не гострить зброю ворог для нас!
Нас не вбити і не залякати!.
Літають шахеди на полі бою
Там ходить смерть з косою у руках.
Лежить козак обливається кров'ю
Злітає за обрій до небес, як птах.
Воїн виснажений війною в боях
І обпечені у вогні крила.
Вистоїмо, переживемо цей жах...
З нами Господь і небесна сила.
А Україна була, є і буде!...
А царі тимчасові на троні.
Хто спалює дім і вбиває люди!...
Той на землі у вічнім ізгою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2025
А твої очі ,як в небі дві зорі ,-
Як волошки квіти у чистій росі,-
Що цвітуть у житах на долині
Наче небеса блакитньо - сині.
А я кохаю тебе , я кохаю...
Тобі зорі , цей світ нахиляю.
Ти мрія - жадана квіточка весна
У моєму серці , ти лиш одна.
О , скільки я доріг у житті стоптав!...
Тебе одну, лиш на землі шукав.
Ти , як сонечко усміхнулась мені
В розмаю квіточкою навесні.
Вітерець твої коси розплітає...
Пелюстки до твоїх ніг встеляє.
До тебе лечу я на крилах, як птах
Несу польові квіти у руках.
Вітер шепоче тихо твоє ім'я..
Я чую твій ніжний голос здаля.
Прийшла, як весна до літа - у мій рай
Закохавсь, як у квіт весни - небокрай..
2-------------
Вона йшла на побачення до нього
У сукенці , як волошки сині - сині.
З шлейфом парфумів квіту польового
І ,усміхалась весні - сонячній днині.
А любов наче квіточка навесні
Розквітає пелюстками у почуттях.
І , у серці грають струни чарівні
Мажорна нота ніжних октав у піснях.
Вона не йшла, а летіла на крилах
Босими ногами у пречисті роси.
До зір несла небесна дивна сила
І вітерець розплітав їй пишні коси.
Любов буває солодка, як нектар
Красива , п'янка, як квіточка у казці.
А буває зайде у туман між хмар
Згорає, як зірка в самоті - мовчанці.
Даруйте квіти щастя і любові
Хай усміхаються закохані очі!...
Лелійте, як квітку у ніжнім слові.
Хай щастям розквітають серця жіночі.!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2025
А любов красива ,як квіт жоржина
Надихає у світлих почуттях.
Солодка пресолодка, як малина
Запалює свято в ніжних словах.
Найкращі квіти віднайду для тебе
Встелю до твоїх ніг пелюстками.
І обійму ніжно крильми до себе
Зацілую твої уста устами.
Візьму твою руку у свої руки
Поведу у казку липовий гай.
Заграють струни мелодійні звуки
У сонячнім промінні - небокрай.
Грає скрипаль у ритмі танго пісню
Запрошує закоханих на вальс.
Запалює вечірню зірку пізню
Ніч на щастя сіє зорі для нас.
Так пахнуть квіти жоржини духмяно!
У гаю - Золотий Липовий цвіт.
Ми, як лебеді у вальсі - кохана !
У мріях злітаємо у політ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2025
Там , де війна ,там смерть, і тривога...
А там ,де мир ,там квітуча дорога.
В надії сходить сонечко в імлі...
Цвіте життя - незабудки на землі.
Там, де життя - орють, сіють і жнуть,
Журавлі до гнізда щастя несуть.
Колоситься золотий лан пшениці
Від спраги пють чисту воду з криниці.
Ти - відкрий вікно, поглянь, на цей світ,-
Як наливає в саду вишневий квіт.
Лети на крилах до зелен гаю...
Там, де білий голуб миру літає.
Іди ногами босами в трави
І зустрічай сонечко із заграви.
Усміхнись пташечці, що співає...
Квітці ,що в чистих росах розквітає.
Де льон синій, як голуба блакить...
Там у промінні сонцю - блаженна мить.
Голуб голубку голубить крильми
Цвітуть ромашки від весни до зими.
Там, де зелене море у полі
Там зозуленька кує щастя долі.
Цвітуть червоні маки у житах
Жайвір звеселяє життя у піснях..
Там, де життя ,там сходить світанок
Соловейко співає :"Добрий ранок".
Там Сонечко світає край неба
Люби Життя, воно цвіте для тебе.
Там , де життя - там все, як у казці...
Цвітуть райські сади у божій ласці.
Там сонячні дні... зоряні ночі ,-
І від співу пташки світяться очі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033424
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2025
Ти - пробач мені. що тебе я кохаю...
І не можу з серця відпустити.
Вечорами, як зірку з неба чекаю,
Щоб тебе у снах знову зустріти.
Пролетіли роки, стільки весен і літ,
Не можу тебе ніяк забути.
Нагадує про тебе весна - білий цвіт
В очі віє вітер місяць лютий.
А не склалося життя у нас з тобою,
Я не можу тебе розлюбити.
А молоді роки сплили за водою,
Я не можу інших полюбити.
Ходжу без пари, як лебідь без лебідки
Зима снігами наш сад замела .
А роки, як ніжні пелюстки у квітки
Згоріли ,як цвіт без сонця тепла .
Пробач, що не зумів тебе захистити,
І за сльози, що лила ночами.
Що не вмів я небо тобі нахилити
Люта зима була поміж нами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033305
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2025
Ти - ясень день, що зійшов на світанку
Місяць , що малює казку у сні.
Ти - біла лебідка у вальсі, у танку
В райськім саду, як цвіт навесні.
Я так люблю тебе, і кохаю!
І нікому тебе не віддам.
Тобі про любов, лиш пісні співаю -
Ти - Музика серця, мій лік- бальзам.
Приспів
Ти - мої крила , мій політ у небо -
Квітка натхнення - мої почуття.
Подарую я троянди для тебе,-
Щоб з тобою йти в осінь - життя.
А я за тобою, як за стіною...
Не боюсь гріз, холодної зими.
Бачу тебе, і цвіту я весною...
Ти - голос скрипки ніжної струни.
А знаєш , коли ти поруч зі мною
Земля йде обертом з під моїх ніг.
Вабиш мене неземною красою
Від поцілунків тану , як сніг.
Ти - мої крила , мій політ у небо
Квітка натхнення - мої почуття.
Подарую я троянди для тебе,-
Щоб з тобою йти в осінь - життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2025
Там , де війна , там смерть дивиться в очі...
Горить свята земля під ногами.
Де літають ракети дні і ночі,
В руїнах села міста і храми.
Там чути рев, свист канонад і гармат,
А світанок у полумї вогні.
В замерзлих руках солдата автомат,
у сніжнім наметі, як у горні.
Там тривога, - одна цигарка на двох,
І ніхто не знає, що чекає...
Там плаче ревно дощем в бою сам БОГ,-
Коли ворог дитя розпинає.
Лежать убієнні на полі бою,
з пошматованих тіл кров стікає.
Тут літають чорні круки горою
Козак у чорний вугіль згорає.
Там де війна ,там безлад ,і розруха
А життя стерте із лиця землі.
Там море крові, а вода -отрута...
І спалені колоски на ріллі.
Там зима і свище вітрисько лютий,
Метуть важкі сніги у вколіно.
Воїн на морозі голий, роззутий.
За кожен метр стоїть до загину.
2--------------
Там , де війна ллється невинна кров
Ходить смерть на кожному кроці.
Ворог заганяє у полон - улов
Тримає світ у своїй моці.
Прийшли у наш край , до нас чужинці
Вигнали на мороз із хати.
Вбивають за те ,що Українці,
Що наша земля ,це Україна мати.
Прошу панове, зупиніть війну!
Будьте людьми слова і діла.
За мир платимо дорогу ціну
За сином плаче матінка мила.
Поставте край, цій жорстокій війні!
На письмі золоту печатку.
І ,хай не горить земля у вогні!
А родить хліба у достатку.
Йдуть запеклі у двобою бої
Втрачаємо найкращих орлів.
Горять села і міста у вогні
Зрубані коріння в яворів.
Спалений наш рай ,наш дім у попіл
Плаче мати син в домовині.
У очах сльози , біль та неспокій
Віє вітер в очі сиротині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033172
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2025
Живу я ,як перший день і останній,
І дивлюсь на божий світ ,як дитя.
Не знаю, коли прийде день останній...
І на груди зложу крилонька я.
Вже осінь прийшла у гості у мій сад
І я ,як з гілки зірваний листок.
Не вернеться вже ніколи літо назад
Листопад... до зими всього лиш крок.
А ще стільки мрій,і планів на життя...
Хочу зробити,ще так багато.
Гори,світи поміж зір - моя зоря,-
І , щоб кожен день був наче свято.
Вже стукає у мої вікна осінь...
Збудувала дім , посадила сад .
Вже давно я не ходжу у гості
Бо на скронях забілів снігопад.
Серденько моє окутала крига
А в душі осіла біла зима.
А коли розтануть сніги - відлига...
Тоді сонечком зігріє весна.
Осінь сплела ниткочку у волоссі
Сонце низенько ...вже надвечір'я.
Як дівчинка вірю у казку досі,-
Що прийде весна на моє подвір'я.
А від холоду зими мерзнуть руки
Сповільнила хід, вже не літаю.
Вже переросли на голову внуки...
Здалека , як сонце їх стрічаю.
Коли дивлюсь у люстерко на себе...
Сама себе не можу впізнати.
Життя дає шанс для мене, для тебе,-
Просто жити, Бога прославляти....
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033113
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2025
Одів у білосніжні шати листопад
Стоїть немов для молодят святковий зал .
Встеляє білий килим до ніг - снігопад
Запрошує на свято - урочистий бал.
Забілів, так красиво у снігах, цей світ
Мов наречена у фаті на весілля.
Падає падає сніг на листя до віт
Розквітає мов первоцвіт - сніжне зілля.
Останні дні листопаду в календарі
Яблуневий сад, ще в зеленому листі.
Злетілись до ялиць і смерек снігурі...
Дарують зимі сніжні перли в намисті.
У зимову казку до нас гостя прийшла
Зимонька зима така дзвінка, як кришталь.
Дороги і стежки снігами замела
Від снігу сліпнуть очі у паночок краль.
Зустрічають першу зірочку небеса
Запалює свято білокрила пісня.
О яка, тут благодать - небесна краса!
Коли цвіте в снігах квітка білосніжна.
Мороз зацілував квіт айстру губами
І малює для неї портрет - казку зими.
Покриває білосніжними снігами
Обіймає мов лебідь лебідку крильми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2025
А ти не скачи вище неба
Канонів заповідів святих.
У псалмі шукай сил для себе
Мудрість, що є світлом для сліпих.
Слово - то є для сердець бальзам
У відчаю душі лікує.
Коли у душі є святий храм-
То ,там наша думка панує.
Посій зерно зрости лан жита
Зігрій в зиму сонечком тепла.
Тобі в небо двері відкрито-
Напоїти спраглих з джерела.
Ти - словом не сип сіль на рану
Не переходь межу, границю.
Можна зламати душу санну
І закрити у клітку птицю.
Усі помиляються в житті
Ніхто не Ангел , всі ми грішні.
Заздрість спалює мрії золоті
І тих, хто в житті є успішні.
Господь покликав нас до себе,-
Щоб гострили у слові зброю.
Увінчало поета - небо
Лавровим вінцем нашу долю.
А поет не може мовчати
Коли ворог руйнує наш дім.
Повинен на весь світ кричати
Коли спалює все в попіл - дим.
Не топчи ногами калину
Чужий біль своїм серцем відчуй.
Стань, небом у важку хвилину!...
Зранені душі словом лікуй.
Поет - це мова - воля божа
Він голос Небесного Отця.
Кличе до себе подорожніх
Є світло - для незрячих ,сліпця.
2‐‐----------------
Боже, молюсь до тебе " Отче наш",
І, як батька прошу тебе , благаю.
Зціли рани землі з небесних чаш
Хай зійде сонце миру в ріднім краю!..
Прожени орду з рідної землі!
Промінням сонечка очі осліпи!
Хай не спалюють колос на ріллі!...
Омий цілющим дощем поля , степи.
Дай, бути господарями землі
У своєму краю, у своїй хаті.
Орати, сіять зерно на ріллі...
Збирати урожай у благодаті.
Помилуй, нас Господи захисти!...
Дай українцям свободу ,та волі!
Ти - цар серед царів ,все можеш -ти,
Дай хліба до хліба, кращої долі.
О, прошу Боже, зупини війну!...
Хай синів сива мати зустрічає!...
Дай Україні - сонячну весну!
Хай співають пташки ,сад розквітає!...
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033024
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2025
Ми були за крок до раю з тобою
До здійснення мрії за пять хвилин.
У леті немов лебеді весною...
Від щастя ми злітали вище хмарин.
О, які ми були тоді щасливі!...
Приймали причастя з чаші весни.
Нас розлучила людська гроза, злива...
У наш сад метуть , і метуть сніги.
А від твоїх слів, і розмови мила
Наче ясен день весни розквітав.
Я хочу, щоб ти була лиш щаслива
Птах щастя про любов пісні співав...
Я без тебе , як лебідь у тузі жив,
Стільки зим і весен пролетіло.
Не забув тебе і одну лиш любив...
Ти у моїм серці слід лишила.
Така затяжна і холодна зима
І так довго чекати до весни.
Я ходжу один... і ти давно одна...
Ти - приходиш в мої казкові сни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2025
Заграй скрипалю пісню про любов
Доторкнись струною мого серця.
Хай у душі зацвіте весна знов!...
Ллється музика наче з відерця.
Заграй скрипалю пісню на скрипці
Прожени із мого серця смуток.
Насію квіток в блакитній нитці...
На рушнику щастя - незабудок.
Грай на скрипці пісню про кохання
Хай в мажорі ніжна струна дзвенить!
Хай усміхнеться зірочка рання!...
Музика дарує блаженну мить.
Заграй скрипалю білий - білий вальс
В цім танці буду з милим щаслива.
Хай пісня солодить серця у нас! ...
Осінь буде ,як золота нива..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032986
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2025
Я думаю про тебе , милий брате!
Увижаєшся мені ти у юрбі.
Бачу серед перехожих вдесяте...
Розбите серце плаче в смутку, журбі.
Дивлюсь в твої очі неба голубі
Ти усміхаєшся мені з висоти.
Біля хати цвіте наш сад у журбі
Цілую твої сліди, куди ходив ти.
По - божій волі злетів у небеса
Залишив отчу хату, рідних , друзів.
І згоріла ,так рано твоя cвіча...
В смутку , тузі цвіте калина в лузі.
А я не набулась, брате з тобою,-
Доля у чужий край мене повела.
Чорний ворон приніс звістку зимою
І , що у наш дім чорна біда прийшла.
Не наговорилась, брате з тобою,-
А скільки у тебе,ще планів було..
Руки садили сад, квіти весною
І любив, щоб біля хати, все цвіло.
Плаче небо весни і сніжить дощем
Замовкли уста, ти склав свої крила.
У моїй душі невимовний біль ,щем
У квітах новий дім - твоя могила.
Замовк навік твій телефон , мій брате!...
Більше твого голосу не почую.
Ніхто не відкриє двері до хати, -
Де застане мене ніч, там ночую.
Де б не була я думаю про тебе
Молюсь за твій упокій і за батьків .
Прошу наснись, прийди у мій сон з неба...
Явись сонечком весни між Яворів.
Легких хмаринок тобі, любий брате!
Скоро побачимоь у інших світах.
Без тебе сумує - батьківська хата
Співає скорботні , сумні пісні птах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2025
О, куди веде, ота дорога?...
Отих соколиків, що йдуть у бій.
Дорого коштує перемога
День у день міліє козачий́ стрій.
Йдуть у самісіньке пекло війни ,
Там, де горить земля від вражих ракет.
Взяли в руки зброю дочки, сини...
Вітер будує дім - сніговий намет.
А не всі повернуться із війни,
Не всіх дочекається мати сина .
Не всім всміхнеться сонечко весни
Від зриву мін стелиться хмара димна.
Літає чорний ворон та кряче,
Над козаком, що від кулі упав ниць .
В крові стікає серце юначе...
Обпалені крила у птах горілиць.
2----------
ПРОШУ БОЖЕ, ЗУПИНИ ВІЙНУ!
Боже, молюсь до тебе " Отче наш",
І, як батька прошу тебе , благаю.
Омий рани землі з небесних чаш
Хай зійде сонце миру в ріднім краю!..
Прожени орду з рідної землі!
Промінням сонечка очі осліпи!
Хай не спалюють колос на ріллі!...
Зціли цілющим дощем поля , степи.
Дай, бути господарями землі
У своєму краю, у своїй хаті.
Орати, сіять зерно на ріллі...
Збирати урожай у благодаті.
Помилуй, нас Господи захисти!...
Дай українцям свободу ,та волі!
Ти - цар серед царів ,все можеш -ти,
Дай хліба до хліба, кращої долі.
О, прошу Боже, зупини війну!...
Хай синів сива мати зустрічає!...
Дай Україні - сонячну весну!
Хай співають пташки ,сад розквітає!...
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2025
Візьми мене з собою у Листопад,
Де кружляє листя з вітром у танці.
Там у золотім листі - осінній сад
Сонечко в молочнім тумані вранці.
Вже відлітають у вирій журавлі
Несуть на крилах літечко з собою.
Осінь стелить багряний килим землі
Вінчає нас - золотою струною.
Осінь ,це єдина тільки мить життя,-
Яка вплітає срібну нитку в коси.
В кленовім листі, тополі - ти і я
Впадемо на білий сніг у морози.
Осінь,це блаженство в довжину життя,
І запалює свічу на Покрову.
Не всім щастить відчути, ті почуття...
Прийти до неї в гості на розмову.
Осінь, це пристань двох втомлених сердець
Вона запалює у домі свято.
Сплітає з золотого листя вінець
Веде знов у весну, як птах крилатий..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2025
Коли прийде остання хвилина мій час
Погляну на цей білий світ востаннє.
По божій волі піду тихо від вас
Згасну миттєво, як зірочка рання.
Прийде моя родина , знайомі, друзі,
Проведуть мене в останню дорогу.
Вклониться низенько калина у лузі
А я голубкою злечу до Бога.
Ще трішки погостюю я на цій землі
Піду до святих могил, де тополі...
Туди прилітають здалека журавлі
Милуються, як цвіте мак у полі.
Там вільна пташечка літає на волі
Прилітає до калини навесні.
Там стільки землі у чистім - чистім полі
Під дубом збудують новий дім мені.
Там спочину з далеких життєвих доріг
Від краплі роси я зросту травою.
Зацвіту айстрою і розтану, як сніг ...
На тополі зашумлю листвою.
Впаду дощем на щоку і дам знак...
Зійду райдугою у безкрає небо.
Від весняних рос зацвіту в житах, як мак
Нахилю літо в долонях для тебе .
Злечу лебідкою за сиві тумани
за океан, де сонечко в зеніті.
Там ясень місяць зустрічає світанок
Лебідь тримає край неба на віті.
Там стоїть в задумі крислатий дуб віки
Жене хмари над селом наче титан.
Сонечко будує міст щастя до ріки
І Ллє блаженну мить літечка у дзбан.
З віть тополі подивлюсь на сивий Дністер
На смерековий ліс, гай та діброву.
Як колись піду вздовж села на спацер,
Щоб почути в саду соловя мову.
О мій милий Боже, яка тут благодать!...
Білі чайки літають над водою.
Пахне , так духмяно літечко - сіножать...
Дзвенить водограй на струнах луною.
Метелик крильцями обіймає квітку
У траві цюркоче коник стрибунець .
Сонечко у річці купається в літку
В покосах на бережку спить вітерець.
Сяду я на березі Дністра у трави,
Буду слухати щебет пташки в гаю.
А тоді розправлю крилонька , як пава
І Розчинюсь дощем у божім раю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032717
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2025
А людині потрібна людина
Стрічати удвох сонечко у вікні.
Вела з доріг до неї стежина
Надихала, як первоцвіт навесні.
А людині потрібна людина,
Щоб сказати їй "тебе я кохаю".
Була неповторна, і та єдина...
Світилась, як сонечко з небокраю.
А людині потрібна людина,
Щоб була надійним другом у житті.
Підтримала у важку хвилину
У темряві була світлом на путті.
А людині потрібна людина,
Щоб з нею можна просто помовчати.
А у мріях долати вершину
Удвох, цей світ - божу красу пізнати.
А людині потрібна людина,
Щоб слухати шелест листя і дощу.
Ти була рідна ,а не вторинна...
І наговоритись з нею досхочу.
А людині потрібна людина,
Щоб іти з нею до краю літ в ногу.
Віднайшла для тебе час , хвилину
Молилась за тебе у храмі Богу.
А людині потрібна людина,
Щоб у заметіль вогонь запалити .
А удвох не страшна хуртовина
Хто зуміє теплом земним зігріти.
А людині потрібна людина,
Щоб розрадити словом твою душу.
Була наче океан глибинна
Вела на пристань надії на сушу.
А людині потрібна людина,
Щоб у спеку була, як ковток води.
Розчинилась дощем ,як хмарина
У твоїй душі цвіли райські сади.
А людині потрібна людина ,
Щоб була в час радості і у журбі.
З твоїх очей витерла сльозину
Вела на крилах у далі голубі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2025
Не раз я дивився смерті у очі
В леті вітри ламали мої крила.
Молитва ,це - моя зброя вдень, вночі...
З лап смерті рятує - небесна сила .
Стояв не раз перед прірвою життя
Корабель мій за п'ять хвилин потонув .
В морі , у штормі - безпомічне дитя
Боже , ти дав життя, щоб тебе я чув.
Боже, ти - мій причал берег Надії
Тобі Спасе - земний поклін віддаю.
Ти - Ангел Охоронець у безнадії...
Співаю "Алилуя" у честь твою.
Ворог прийшов до нас з війною у дім
Розпинає на хресті Україну.
Спалює села , міста у сірий дим
На мороз лютий вигнав сиротину.
О, Боже, прошу тебе, я благаю!..
Зупини, цю війну - кровопролиття.
Прожени, ти - чужинців з мого краю
І ,хай матері усміхнеться дитя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032576
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2025
За крок до смерті подумки молись,
Скажи:" Спаси, і допоможи Боже!".
За життя до останку, ти - борись!...
Він підійме тебе на ноги з ложа.
З чаші віри ти - приймай причастя
У ніг Христа покайсь за гріхи свої.
В божій благодатті все додасться
Бо Спасіння твоє у Спасі Христі.
Отче , дякую тобі за життя!...
За хліб на столі , воду, цукор і сіль.
За ласки , і добро, що маю я...
І за священний вогонь у заметіль.
Господи ,дякую за світанок!
І за милість, що дав прожити, цей день.
За благодать - сонячний серпанок
За храм любові , мову твоїх пісень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032566
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2025
Мати земля моя чорноброва
А батько сивий - сивий Дністер.
Зростила мене солов'я мова
П'ю, як воду з небесних віддер.
Ясен Місяць споглядав з синіх гір
В дубовій колисці колисав.
Возносив до висот - ясних зір
І, зорями казку малював.
А батьківська хата у садочку
Мов мати в цвіті яблунь, вишні.
Зустрічала калина у віночку
Зігрівала мої дні колишні.
Зростала я у квітучих садах
Злітала вище хмар у мріях.
Цвіла, як мальва ружа у піснях
В розмаю, як квітка лелія.
Стрічала сонечко у небесах
Першу зірку у літній вечір.
Кружляла над землею наче птах
Слухала розмови лелечі.
Ходила за зелен гай у поля,
Де дзюрчить польова криниця.
Милувалась божим раєм здаля
І пила красу ,як водицю.
Сіяла яре зерно на ріллі
Збирала у снопи колоски.
Натхнення ,сили брала від землі
До ніг стелились маки квітки.
На панській горі був садочок
Наливали, там ябка петрівки.
А я бігала у той куточок,
Нарвать на варення, і булки.
Душі ,так часом не вистачає
Того раю дитинства краси.
Душа поміж Галактик шукає
Земне тепло мальву із роси.
А так хочеться знову у казку
Там, де матуся, тато і брат.
Відчути їхню любов і ласку
Зігрітись сонечком в сто карат.
Піти у рай літечка босоніж
Плакати від опіку кропиви.
Слухати шум вітрів у бездоріж
І зростати, як дуб щаслива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2025
Вже сонечко низенько , скоро вечір...
Літо злетіло в даль ,як білий птах.
Повела доля в краї далечі...
Бачу я тебе моя пташко у снах.
Знаю, що не повернем весну назад
Наше літечко молоді роки.
Лиш нагадає золотий зорепад,-
Як ми любились, як ті голубки.
А у твоїм волоссі рання осінь
Засріблила нитка скроні твої.
Ти - квіт трояндою цвітеш, щей досі...
Хоч роки ронять пелюстки свої.
Ми ,так давно не бачились з тобою
Вже Золота Осінь... і Листопад...
Ти приходиш у мої сни - весною
Сходиш ясною зіркою в наш сад.
Опадає жовте листячко з дерев
Вітер ронить в троянди пелюстки.
А золота осінь для дам королев
Вінчає короною її роки.
Знаю, що не повернем весну назад
Наше літечко молоді роки.
Лиш нагадає золотий зорепад,-
Як ми любились, як ті голубки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032423
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2025
Ти - усміхнись кохана , усміхнись!...
Ти - моя любов , моє життя .
Поцілуй мене ніжно, як колись..
Коли ти поруч - щасливий я.
Ти - моє небо голуба блакить
Є тихий вечір мій світанок.
З тобою хочу все життя прожить
Казати тобі "Добрий ранок".
Хай для нас сяє сонечко з неба!
В серці розквітають почуття!.
Обійму тебе мила до себе...
Знайду тобі зірку щастя я.
Зацілую тебе, зацілую,
Солодкі ,як мід твої уста .
І ,тобі я казку намалюю
Смарагдове літо у житах.
Золотих колосків назбираю
Сплету вінок , а в них маків цвіт.
Хай у сніжну зиму нагадають
Наше літо , наш рай - ясен світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032410
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2025
Заголубіло небо, як льон у полі
Зйшло ясне сонечко поміж сніжних хмар.
Злетів голуб розправив крильця на волі
Купається у молочній річці ,як цар.
Стоїть у горах місяць наче дитина
Проводжає хмари у даль, як кораблі.
Під орелом сонечка сонячна днина
Біленький сніг блищить, як алмаз на землі.
Вийшов у білім кожусі місяць лютий
Зорить до білолицого, що у небокраю.
Лютий у вушанці , у валянки взутий...
Усміхається, і до нього моргає.
Місяць вдягнув золоті шати, корону
Милується, як зима весну стрічає.
Пробудивсь пролісок від першого дзвону
Закоханих, в цей зимовий день витає.
Дороги заметіль замела снігами
Потонули біленькі хатки в снігах.
Тріскучий морозець скрипить під ногами
Першу вісточку до вікна несе голуб птах.
Прокидайтесь люди від сну, скоро весна ...
Від сонечка розтануть сніги рікою.
Як прилетять лелеки до свого гнізда,
Заграє сонечко на струнах луною...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032401
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2025
ЛЮБІТЬ ЖИТТЯ
Життя, це мить запалена свічка
Вимір часу - прожитих літ до хвилини.
Це сонячний день, зоряна нічка
Цвітіння ,шелест листя тополини.
Життя - дорогий скарб , який дав Бог
Довжелезна дорога в один кінець.
Це мить радості, журби, та тривог
Життєвий шлях благословен у вінець.
Життя ,це висота пташки політ
Не кожен дійде до своєї мети.
Це змах крил , щоб бачити увесь світ
І на землі своє місце віднайти.
Життя вчить на землі просто жити...
Усердна праця дає солодкий плід.
Ми прийшли , щоб кращим світ творити
Кожен залишив у пам'яті свій слід.
Життя , це квітучий золотий лан
І треба трудитись у поті чола.
Один латає злидні , інший - пан
По колоску збирає зерно з стебла.
Життя , це є корабель у морі,
Який пливе за течією ріки.
Це безмежний океан в просторі
Міряє тисяч миль у пройдені шляхи.
Життя,це райський сад - солодкий плід
І не для всіх в розмаю цвіте весна .
Це на засніженому полі - слід
Випита чаша солоних сліз до дна.
Любіть життя, шануйте кожен час!, -
Стрічайте світанок ,сонце в імлі.
Бо завтра прийдуть, інші після нас...
Будуть славити життя - красу землі.
M Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2025
О світи моя зоре, ясно світи!
Гори душа свічею у щирім слові .
Будуй до мільйон сердець - щастя мости!
Лети у той рай, де світ добра, любові.
Життя іде його не зупинити,
У нього є пристань - різні пори року.
Прийшли у гості свій слід залишити,
Пізнати Бога і суть життя високу.
Посадити дуб - вишневий садочок,
Посіяти маленьке зерно на ріллі.
А у квітнику під вікном квіточок,
Щоб зранку до ночі співали солов'ї.
Гори життя - єдина блаженна мить!
І запалюй ікорку священний вогонь.
Хай в дуба, клена, верби лист шелестить!
Відчує душа земне тепло у долонь.
Лови життя у сонці золотому!
Пий у веселці нектар з келиха краси!.
Збирай зорецвіт в небі голубому,
Коли у смарагдах квітне земля з роси.
Усміхайся грозам, дощу і вітру!...
Не бійся холодних зим і хуртовини!.
Малюй в уяві у барвах палітру,
Іди по світу з усмішкою дитини .
Хай розтане крига зими у серці!...
Зійде ясне сонечко весни у душі.
Черпай жменями воду у джерельці!
Слухай матінку природу у тишині!...
Люби життя, бо воно неповторне!...
Слухай шум бистрих рік та дзвінкий водограй.
Буває кольорове, сіре, чорне,
З Богом іди у життя і твори свій рай!
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032179
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2025
Я так довго тебе шукав
Пройшовши стільки доріг світами.
Тебе лиш одну я чекав,
Як ясну зірку під небесами.
Прийшла неждано у життя
І врода твоя заполонила.
Закохавсь до безтями я
Із тобою я щасливий мила.
Ти мій маяк - причал душі
Мій корабель в тихім океані.
Мій настрій дня, шарм - у вірші...
Світле чисте почуття в коханні.
Ти натхнення - моя любов,
Квітка лілія весни в розмаю.
В моїм серці пульсує кров...
Бо тебе я люблю і кохаю.
Я освідчуюсь в коханні,
Хочу з тобою все життя прожить.
Стрічати день на світанні...
Ясним сонечком для тебе світить.
Ти - висота струн - почуття,
Які дарують у будні - свято .
Ти мій політ - серцебиття
З тобою хочу до зір літати .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032134
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2025
Я на нікого не кидаю камінь,
Не кляну за образи, чвари і гнів.
Минаю агресивних кажу : "Амінь"
І будую високу вежу зі слів.
Кожен має те, що заслужив в Бога
За добро - добро, за зло - пекло, і ад.
Прошу в Бога мир , життя - без тривоги,-
Щоб у всьому навести порядок , лад.
Та не все так є ,як хоче людина
Буде так усе, як цього хоче Бог.
Як людина має лице людини,-
То немає на землі бід і тривог.
Хто прийшов з мечем, від меча загине
Така істина у писанні святім.
Хто на ближнього косим оком кине!...
Той образив Бога поглядом своїм.
Прийшов у наш дім варвар ,вбивця - палач
Спалює села міста з лиця землі.
Ллється невинна кров, чути стогін , плач...
Брудний чобіт топче колос на ріллі.
О Боже, дай катюзі по заслузі!
Хто прийшов з війною спали у вогні .
Витре сльози тим, хто у дикій тузі
Мамі ,що втратила сина на війні.
Хай лиходій : кровопивця - гвалтівник!...
Зустріне свою панну смерть на землі.
А козака меч відрубає "Z" язик
Хай горить у полумї - вічнім котлі!
Немає прощення за вбите дитя,
Тим, хто насіяв мін, горя і біди.
Хто поорав градом у вирвах життя!...
Хай зникне з лиця землі, того сліди.
2-------------
Полечу у небо, як сокіл...
Насію на землю білі сніги.
Дощі змиють згарища попіл
Сонечком загою рани війни.
Відлітають орли в небеса
Красиві, безвусі соколята.
Немов в клена стрункого краса
І душа у них ,як птах крилата.
Відлітають орли в небеса
Від вражих куль обпалені крила.
Зчорніло тіло їхня краса
Мліє за сином матінка мила.
Прости , дорога мамо ,прости!,
Що не дарую квіт весни тобі..
В чорну хустину одягла ти
Ходиш наче лебідка у журбі.
Повернусь до тебе весною,
Де співають солов'ї у наш сад.
Зійду зіркою під горою
Я осяю наш рай у зорепад.
Залишаю я вас на землі
Усіх рідних кого палко любив.
Зійду ясним сонцем на ріллі
Зацілую стежки , куди ходив.
Пробач, дорога мамо ,пробач!,
Що мало на землі був з тобою.
Ти витри з очей сльози не плач!
Зросту кленом зашумлю листвою...
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2025
А я дерево, квітка, жива роса,
Білий сніг,крапелька дощу, хмаринка.
У душі митця - образ, божа краса
А матері землі - дочка, кровинка.
Я свіча запалена небесами
У темряві - ясна зірка поміж зір.
Я білокрила пісня поміж вами
Спів, ніжний голос пташки із синіх гір.
Я - життя : весна, літо, осінь , зима,
Листя дуба, клена, верби,тополі.
Я подих повітря, неба висота...
У житах маків цвіт у чистім полі.
А я посіяне зерно на ріллі
Овес ,жито , пшениць - золота нива.
Я від спраги водиця, хліб на столі
І у твоїм вікні ластівка сива.
Я мрійниця, романтик, поет-пісняр,
У саду яблуня , в розмаю ружа.
Я сяйво зір поміж зоряних стожар
Райдуга між хмар, сонце у калюжі.
Я легенда мені сотню, тисяч літ
У будні - рабиня,в свято - цариця.
Я просто жінка, землі розквітлий цвіт
А для гієн, жаб, та змій - зла орлиця.
Я тихий океан , маяк у морі...
Течія бистрої ріки - водограй.
Я вільна пташка у небі просторі
Сонечко ,яке тримає небокрай.
А я у виміру часу - мить життя
Під ногами трава - сік і сіль землі.
Я миро і ладан у чаші життя
На земній орбіті - ясен день в імлі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031732
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2025
У засвіти зимою пішла мама
До року, як птах за нею тато злетів.
Батьки лишили слід - на серці рану,
Цей ясен світ для мене змалів і збіднів.
А ще вчора Різдво у хаті свято
За столом дзвеніла коляда луною.
Дванадцять страв нам готувала мати
Тато ніс дідуха сіяв зерно рукою...
З першою зіркою стрічали Різдво
До хати - дітей , внуків з далеких доріг.
Колядники заглядали у вікно,
І ,як у казці падав білий - білий сніг.
Брат сестру тулив до себе рукою
З родиною вітали Божого сина.
Світила ясно зірка під горою
Під ногами скрипів білий сніг - стежина.
Нині мете метіль на рідний поріг
Закрита фіртка на міцний замок хата.
У журбі стоїть калина край доріг
Падає на зимовий сад сніг лапатий.
Стукає у віконце тихий вітер
Батьківська рідна хата плаче сльозою.
І написав січень слова із літер...
Сходить в мої сни вечірньою зорею.
Для мене став день немов ніч на землі
Зайшло поміж хмар сонечко у тумани.
До ясеня прилетіли журавлі
Заглядає зима у віконце мами.
Зупинився дзвін годинник на стіні
Не будить господарів до роботи.
Старі фотографії на стіні...
Додають серцю жалю у скорботі.
Падає сніг і покриває сліди
Немає кому почистити подвір'я.
Коли живуть батьки немає біди
Всміхається з небес , як сонце сузір'я.
Розтанув вже білий сніг прийшла весна
І брат злетів у небесний рай ,так рано.
Стою як билина на світі одна...
В руках лютої зими, як свіча тану.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2025
Прийду до тебе квітнем зимою
На землю білим снігом упаду.
Розтану пречистою сльозою,-
Зацвіту цвітом весни у саду.
Кружляє білий сніг сніжним сріблом
Прилетів у зиму наче лебідь.
І розправив крила тихим вітром
Заголубів на сонці, як небо .
Україно я твоїм небом стану!...
Намалюю тобі казку у сні.
Білим снігом загою твою рану
Зацвіту первоквітом навесні.
Натрусила біла зима снігу
Покриває снігопад ясен світ.
Сонечком розтоплю в річці кригу
Зацвіте сад мов яблунь ніжний цвіт.
Падає з небес білий - білий сніг
Від подиху розтанув на руці .
Встелив білосніжний килим до ніг
Купається земля,як в молоці.
Україно я твоїм небом стану!...
Намалюю тобі казку у сні.
Білим снігом загою твою рану
Зацвіту первоквітом навесні.
до пісні
Прийду до тебе квітнем зимою
На землю білим снігом упаду.
Розтану пречистою сльозою
Зацвіту квітом весни у саду.
Кружляє білий сніг сніжним сріблом
Прилетів у зиму наче лебідь.
Розправив свої крила над світом
Заголубів на сонці ,як небо.
Україно! - твоїм небом стану
Обійму крилом лебедя у сні.
А снігом загою твою рану
Зацвіту первоквітом навесні.
Натрусила зима стільки снігу
Забілів, так навкруги ясен світ.
Сонце розтопило в річці кригу
Розцвів сад наче яблунь білий цвіт.
Падає з небес білий - білий сніг
Від подиху розтанув на руці.
Покрив білосніжний килим до ніг
Купається земля, як в молоці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031654
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2025
ЛЮБЛЮ ТЕБЕ
До тебе привела доля - ясна зоря
Побачив і закохавсь у тебе я.
Щоб удвох ми йшли у осінь - Листопад
Встеляв нам до ніг - квіти щастя зорепад.
Я люблю тебе мила ,я кохаю
І від почуттів немов сад розквітаю.
У мріях злітаю на сьоме небо...
Нахиляю зорі для тебе, для тебе.
Я люблю тебе, як лебідь лебідку
Лелію у своїм серденьку, як квітку.
Ти моя любов ,мій тихий рай життя.
За тобою на край світу полечу я.
Я щасливий , лиш з тобою кохана
Ти - моя лебідка , квіточка жадана.
Шукаю я найкращі слова із фраз
Ти моє сонечко - мій скарб, і мій алмаз.
Бачу тебе тану , як сніг на сонці
Ти -зірка , що малює казку у віконці.
Соловейко кличе у зелений гай
Там для сердець цвіте п'янкий розмай.
Візьму я гітару у свої руки
І на струнах розіллються ніжні звуки.
Пісню про любов тобі заспіваю
Бо тебе лиш одну я люблю ,кохаю.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031558
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2025